Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1/2506/5/12 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.06.2012. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2014.
Дата набрання законної сили: 03.01.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  1/2506/5/12 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		         29.05.2012  року       Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
		 
		головуючого судді                            -    Стебліни А.В.
		при секретарі    -    Горбик Н.А., Кумановській Т.П., Ніцай М.С.,  
		                                                                    ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 
		з участю прокурора     -    Омельяненка А.Є., Міщенка М.В.
		адвокатів                                                 -   ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  
		                                                                     ОСОБА_7, ОСОБА_8, Купрієнка  
		                                                                     О.В., ОСОБА_9, ОСОБА_10, Межуєва 
		                                                                     О.Є., ОСОБА_11, ОСОБА_12, 
		                                                                     ОСОБА_13, ОСОБА_14, Сиротинець 
		                                                                     М.В., ОСОБА_15, ОСОБА_16, 
		                                                                     ОСОБА_17, ОСОБА_18 
		захисника                                                -    ОСОБА_19
		потерпілих                                              -     ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,
		                                                                     ОСОБА_23 
		представника цивільного відповідача -    ОСОБА_24
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за обвинуваченням          ОСОБА_25, 30.11.1980 року 
		                                     народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1 
		                                     Чернігівської області, українця, громадянина України, з повною 
		                                     загальною середньою освітою, перебуваючого у фактичних 
		                                     шлюбних відносинах, має на утриманні малолітню доньку -  
		                                     ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого приватним  
		                                     підприємцем, судимого: 28.10.1998 року Ніжинським міським 
		                                     судом Чернігівської області за ст. 81 ч. 3 КК України, 1960 року 
		                                     до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 
		                                    1 рік; 25.10.1999 року Борзнянським районним судом 
		                                    Чернігівської області за ст.ст. 86 ч. 2, 44; 17 ч. 2, 86 ч. 2, 42, 43 
		                                    КК України, 1960 року до 4 років позбавлення волі; 23.02.2000 
		                                    року Борзнянським районним судом Чернігівської області за 
		                                    ст.ст. 86 ч. 2; 17 ч. 2, 86 ч. 2, 44, 42, 43 КК України до 6 років 1 
		                                    місяця позбавлення волі; 17.04.2003 року Шосткинським 
		                                    районним судом Сумської області за ст. 391, 71 КК України до 2 
		                                    років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць 
		                                    позбавлення волі 21.09.2005 року по відбуттю строку покарання, 
		                                    проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, вул. 
		                                    Черняхівського, 146 -
		у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 257; 27 ч. 3, 189 ч. 4; 27 ч. 3, ст. 186 ч. 5; 27 ч. 3, 187 ч. 4; 263 ч. 1; 27 ч. 3, 28 ч. 3, 357 ч. 3; 27 ч. 3, 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України -
		                                    ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_4, 
		                                    уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 Хмельницької 
		                                    області, українця, громадянина України, з повною загальною 
		                                    середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого 
		                                    20.08.1996 року Ніжинським міським судом Чернігівської 
		                                    області за ст.ст. 86-1, 44, 140 ч. 3, 43 КК України, 1960 року до 
		                                    3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 
		                                    роки; 28.10.1998 року Ніжинським міським судом Чернігівської 
		                                    області за ст. 81 ч. 3, 43 КК України, 1960 року до 4 років 
		                                    позбавлення волі; 07.06.2006 року Ніжинським районним 
		                                    судом Чернігівської області за ст.ст. 263 ч. 2, 345 ч. 2, 70 КК 
		                                    України до 3 років позбавлення волі, проживаючого за адресою:  
		                                    АДРЕСА_1 -
		у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 257; 189 ч. 4; 186 ч. 5; 187 ч. 4; 28 ч. 3, 357 ч. 3; 15 ч. 2, 289 ч. 3; 309 ч. 1 КК України.
		                                      ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_6, 
		                                      уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, з повною 
		                                      загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, 
		                                      судимого: 04.06.1991 року Шосткинським міським судом 
		                                      Сумської області за ст. 140 ч. 3, 25-1 КК України, 1960 року до 
		                                      2 років 6 місяців позбавлення волі умовно з обов'язковим 
		                                      залученням до праці; 15.11.1996 року Шосткинським міським 
		                                      судом Сумської області за ст. 140 ч. 3 КК України, 1960 року до 
		                                      3 років позбавлення волі; 30.01.2003 року Овручським 
		                                      районним судом Житомирської області за ст. 309 ч. 3 КК 
		                                      України до 5 років позбавлення волі; 16.03.2004 року 
		                                      Білоцеркіським міським судом Київської області за ст. 391, 71 
		                                      КК України до 7 років позбавлення волі; 23.12.2008 року 
		                                      Шосткинським районним судом Сумської області за ст.ст. 309 
		                                      ч. 1, 395, 70 ч. 4 КК України до 7 років позбавлення волі, 
		                                      звільненого з місць позбавлення волі 05.11.2009 року по 
		                                      відбуттю строку покарання, без постійного місця проживання -
		у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 257; 189 ч. 4; 186 ч. 5; 187 ч. 4; 28 ч. 3, 357 ч. 3; 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України.
		                                       ОСОБА_29, 04.11.1985 року  
		                                       народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, 
		                                       українця, громадянина України, з повною загальною 
		                                       середньою освітою, одруженого, не працюючого, не 
		                                       судимого, проживаючого за адресою: Чернігівська область м. 
		                                       Ніжин, АДРЕСА_2 - 
		у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 257, ст. 189 ч. 4, ст. 186 ч. 5,  ст. 187 ч. 4, ст.28 ч.3, ст. 357 ч. 3, ст.15 ч.2, ст.289 ч.3  КК України -                          
		                                        ОСОБА_30, 12.03.1987 року 
		                                        народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, 
		                                        українця, громадянина України, з повною загальною 
		                                        середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не 
		                                        судимого, проживаючого за адресою: Чернігівська область, м. 
		                                        Ніжин, вул. Черняхівського, 146 -
		у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 257; 189 ч. 4; 186 ч. 5; 28 ч. 3, 357 ч. 3; 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України.
		                                         ОСОБА_31, 24.07.1986 року 
		                                         народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, 
		                                         українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_9, не 
		                                         одруженого, працюючого торговим представником фірми 
		                                         "Рік", не судимого, проживаючого за адресою: Чернігівська 
		                                         область, АДРЕСА_3 -
		у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст. 257; 189 ч. 4 КК України -                        
		                                                                                                                                                    
		                      
		                                                  в с т а н о в л е н о:
		 
		1) ОСОБА_25, з метою скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, в листопаді 2009 року, без передбаченого законом дозволу, у невстановленої досудовим слідством особи придбав пістолет марки „Rohm RG88 № AG 0718491, який незаконно зберігаючи при собі, переніс до свого автомобіля марки „ОСОБА_32 200 С державний номерний знак АС 15-15 (транзит), де продовжував зберігати.
		13.04.2010 року, в денний час, під час проведення огляду автомобіля ОСОБА_25, біля будинку № 1, по вул. Батюка, м. Ніжина, Чернігівської області, працівниками міліції на задньому сидінні салону автомобіля „ОСОБА_32 200 С державний номерний знак АС 15-15 (транзит) вказаний пістолет було виявлено та вилучено.  
		Згідно висновку експерта № 143 від 23.04.2010 року пістолет, вилучений у ОСОБА_25, є короткоствольною вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовленим шляхом переробки саморобним способом 9 мм газового пістолета моделі „RG88 № AG 0718491 виробництва німецької фірми „Rohm та придатний для стрільби.  
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_25, свою вину за зміненим прокурором обвинуваченням по ст. 263 ч. 1 КК України не визнав та показав, що 13.04.2010 року, в ранковий час, він вийшов з будинку, де проживає разом зі своєю цивільною дружиною ОСОБА_34 та дочкою ОСОБА_26, і повинен був відвезти в майстерню ланцюжок дружини, щоб його там полагодили. В цей день, він домовився зі своєю матірю, яка працює в готелі „Ніжин, що прийде до неї на роботу, допоможе їй закінчити її справи і вони разом на електричці поїдуть в с. Ріжне, де поховані родичі, щоб помянути їх. Вхід до приміщення, в якому працює його матір, знаходиться з тильної сторони двору будівлі готелю „Ніжин. В дворі вказаного вище готелю, під вікном робочого приміщення матері, прямо біля входу до нього, стояв автомобіль „Мерседес Бенс д.н.з. АС 15-15 (транзитний номер) білого кольору, яким він користувався. Оскільки термін дії зазначених вище номерів давно вже був прострочений, то він не мав права ним користуватися, а тому не міг на ньому поїхати в село. ОСОБА_35 він керував по м. Ніжину, так як знали, що він не є злісним порушником правил дорожнього руху, а поїхати на ньому в другий район, документи не давали йому права ним користуватися. Коли він зайшов на задній двір готелю, де знаходилась автостоянка, і не дійшовши до свого автомобіля приблизно метра чотири, побачив, що на нього біжать чоловіки, двоє з яких були в масках і з пістолетами, а один без маски, та також з пістолетом. ОСОБА_36 він не зрозумів, що відбувається, але чоловіки стали кричати „лягай на землю, міліція. Він виконав їх вимогу і ліг на землю, після чого на нього одягнули з заду наручники. Лежавши на землі, він побачив, як працівник міліції у цивільному одязі підійшов до його автомобіля і якимось чином відкрив його. Ключів при ньому не було, оскільки він не збирався користуватися автомобілем. Після того, як працівник міліції відкрив задні праві дверцята його автомобіля, він наполовину тулубу заліз до салону. Що той там робив, він не знає. Потім, він виліз з салону автомобіля, сказав „подивіться, лежить пістолет, взяв його і показав іншим працівникам міліції, які були в масках. Після цього, його підняли, підвели до відкритих задніх правих дверцят автомобіля і показали йому пістолет, який лежав на задньому сидінні. Потім, працівник міліції, який був без маски в цивільному одязі, за допомогою ручки взяв цей пістолет і поклав його на багажник автомобіля. Приблизно через 10-15 хвилин на місце прибула слідчо-оперативна група та поняті, після чого слідчий Клюйко почав складати протокол огляду місця події. В той час, коли приїхала слідчо-оперативна група, пістолет знаходився на багажнику автомобіля. При складанні протоколу, слідчим Клюйко був проведений його особистий огляд, в ході якого з нагрудної кишені його курточки було вилучено наручники, золотий ланцюжок та посвідчення водія на його імя. Після проведення особистого огляду, був проведений огляд автомобіля, яким він користувався. Всі обставини огляду були зафіксовані в протоколі огляду місця події, який він підписав разом з понятими. В протоколі він чітко зазначив, що вказаний вище пістолет, який знаходився на багажнику його автомобіля, йому не належить. Крім того, на його вимогу до протоколу було занесено те, що у нього було вилучено золотий ланцюжок та посвідчення голови Ніжинського комітету захисту прав людини, і тільки після того він розписався в протоколі. Після цього, він був доставлений до міського відділу міліції, де співробітниками УБОЗу проводився його допит. Потім, з міськвідділу міліції його повезли на обшук помешкання по вул. Черняхівській, 146, де він зареєстрований, але не проживає. Взявши по дорозі двох понятих, вони приїхали за вказаною вище адресою, де вдома на той час, за місцем свого мешкання знаходився його брат ОСОБА_30. Зайшовши до будинку, працівники міліції розбіглись по кімнатах і стали щось шукати. Поняті в цей час знаходились з ним в кімнаті, де також проводився обшук. ОСОБА_37 час обшуку, він почув, як працівник міліції крикнув «о обойма»і приніс в кімнату обойму від пістолету. На це він заявив, що ні обойми, ні пістолету у нього ніколи не було. Він наполягає, що дану обойму йому було підкинуто працівниками УБОЗу.
		Не дивлячись на повне заперечення своєї вини підсудним ОСОБА_25, його вина повністю підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що у 2010 році, точної дати вже не памятає, він на прохання працівників міліції був присутнім в якості понятого при огляді автомобіля „Мерседес білого кольору, який проводився на стоянці біля готелю в м. Ніжині. При огляді, в автомобілі було виявлено пістолет та якісь документи. Присутній при цьому підсудний ОСОБА_25 на питання працівників міліції пояснив, що вказані речі належать йому. При особистому огляді ОСОБА_25, у того були виявлені та вилучені наручники та мобільний телефон „Соні Еріксон. З цього приводу працівником міліції був складений протокол, з яким він ознайомився та поставив свій підпис. В протоколі все було викладено правильно. Виявлені речі були упаковані та опечатані, де він також поставив свій підпис. завіривши його правильність.      
		Свідок ОСОБА_39 у суді дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_38
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що він раніше працював слідчим слідчого відділу Ніжинського райвідділу УМВС України в Чернігівській області. Навесні 2010 року, він, в складі оперативно-слідчої групи виїздив до готелю „Ніжин, розташованому по вул. Батюка в м. Ніжині, де на подвірї в присутності понятих проводив огляд автомобіля „Мерседес білого кольору з тимчасовими номерами, який належав ОСОБА_25 В ході огляду, в салоні автомобіля „Мерседес було виявлено та вилучено пістолет та документи. Пістолет знаходився на задньому сидінні автомобіля. При поверхневому огляді ОСОБА_25 у того були виявлені та вилучені наручники, а також мобільний телефон. При цьому, ОСОБА_25 повідомив, що вказані вище речі належать йому. Ним був складений протокол огляду, а вилучені речі упаковані та опечатані. При проведенні огляду здійснювалась фотозйомка. 
		Свідок ОСОБА_41 у суді показав, що він, 13.04.2010 року в складі оперативно-слідчої групи виїздив на місце пригоди, а саме до готелю м. Ніжина по вул. Батюка, де в присутності понятих проводився огляд автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25 та затримання останнього. При огляді автомобіля на задньому сидінні був виявлений та вилучений пістолет, що належав ОСОБА_25 Також, при огляді було виявлено та вилучено наручники. При цьому, слідчим Клюйко Г.В. був складений відповідний протокол. В ході огляду застосовувалась фотозйомка.
		Допитана у суді свідок ОСОБА_42 показала, що підсудні ОСОБА_25 та ОСОБА_30 є її синами. 13.04.2010 року, у вівторок, в день памяті померлих, вони збирались з ОСОБА_39 поїхати до села на гробки. В цей день зранку вона знаходилась на роботі в готелі „Ніжин, де працює оператором пральних та гладильних машин. Вікна помешкання, де вона безпосередньо працює виходять у двір готелю, де знаходиться стоянка автомобілів. Приблизно о 07 год. 30 хв. вона подивилась у вікно, і побачила ОСОБА_39, який йшов по автостоянці у дворі готелю. На деякий час вона відволіклась, а коли подивилась у вікно знову, то побачила ОСОБА_39, який лежав на землі, а двоє чоловіків в темному одязі у масках крутять йому позаду руки і одягають наручники. ОСОБА_43 з ними також знаходився чоловік у цивільному одязі. ОСОБА_44 „окаменіла від побаченого і не могла відразу зрозуміти, що відбувається, і що їй робити. Це відбувалося на відстані приблизно 5-6 метрів від її вікна. ОСОБА_35 „Мерседес білий кольору стояв прямо під її вікнами. Потім, вона побачила, як чоловік у цивільному одязі підійшов до машини сина, відкрив праві задні дверцята, нахилився до салону і зразу відійшов. ОСОБА_44 злякалась і сама поїхала до села.  
		Свідок ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що він працює інспектором сектору техніко-криміналістичного забезпечення Ніжинського міськвідділу міліції. 13.04.2010 року, перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи, за вказівкою чергового міськвідділу міліції він виїзжав на огляд місця події, а саме на територію готелю в м. Ніжині по вул. Батюка, 1, де в присутності понятих оглядався автомобіль „Мерседес білого кольору. Біля автомобіля знаходився ОСОБА_25. В ході огляду автомобіля на задньому сидінні було виявлено пістолет. Також, при огляді були виявлені та вилучені наручники, документи та мобільний телефон „Соні Еріксон. При проведенні огляду складався протокол та проводилось фотографування.
		Свідок ОСОБА_46 у суді показав, що він працює оперупвноваженим УБОЗу в Чернігівській обасті. Він приймав участь у затриманні ОСОБА_25, яке відбувалось біля автомобіля останнього. Слідчий провів огляд місця події та склав про це відповідний протокол. В ході огляду автомобіля, що належав ОСОБА_25, на задньому сидінні був виявлений пістолет. У ОСОБА_25 при собі був мобільний телефон та наручники. Коли виявили пістолет, то ОСОБА_25 сказав, що він належить йому. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_47 показав, що в березні 2009 року за довіреністю він продав свій автомобіль «Мерседес»білого кольору ОСОБА_25, але той з ним повністю за нього не розрахувався.
		Вина підсудного ОСОБА_25 також підтверджується і іншими наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами:
		-протоколом огляду місця події від 13.04.2010 року, згідно якого на автостоянці по вул. Батюка, 1 м. Ніжина, в ході огляду автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС15-15, що належить ОСОБА_25, на задньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено пістолет марки „ROHm RG88, номер 0718491 калібру 9 мм. Також, у ОСОБА_25 було виявлено та вилучено наручники і мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, в якому маються відеозаписи осіб чоловічої статі, які вказують на свою причетність до продажу наркотичних речовин (т. 12 а.с. 204-209; т. 13 а.с. 93-94);  
		-протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 13.04.2010 року, а саме автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС 15-15, що належить ОСОБА_25 (т. 2 а.с. 112);
		-висновком судово-балістичної експертизи № 143 від 23.04.2010 року, згідно якого, вилучений у ОСОБА_25 пістолет є короткоствольною вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 9 мм газового пістолета моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми ». Конструкція каналу ствола пістолету дозволяє проводити постріли 9 мм шумовими, газовими патронами, набоями несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, а також 9 мм шротовими пістолетними патронами та 9 мм пістолетними патронами спорядженими саморобним способом, шляхом установки в зарядну камору шумового патрону кульки з свинцевого сплаву, діаметром до 6,7 мм включно (т. 2 а.с. 168-172);
		-речовим доказом - пістолетом моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми »(т. 2 а.с. 180).
		Твердження підсудного ОСОБА_25 про те, що в ході огляду його автомобіля працівники міліції підкинули йому пістолет, повністю спростовується дослідженими вище доказами, які узгоджуються між собою, тому розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.   
		 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_25, в листопаді 2009 року, діючи з метою особистого збагачення, створив та очолив організовану озброєну групу - банду, спрямованістю якої було здійснення нападів на окремих осіб та заволодіння їх майном шляхом розбою та вимагання.
		При цьому, ОСОБА_25 повідомив про розроблений ним план злочинної діяльності ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 та запропонував спільну реалізацію злочинного наміру, спрямованого на здійснення нападів на окремих осіб та заволодіння їх майном, на що одержав від них згоду. 
		Таким чином, ОСОБА_25 в листопаді 2009 року організував озброєну банду з метою нападу на окремих осіб, до складу якої увійшли ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 При цьому, всі учасники озброєної банди усвідомлювали наявність у ОСОБА_25М вогнепальної зброї та наручників, а також  можливість їх застосування під час нападів. Крім того, банда була також озброєна деревяною битою та електрошокером.
		Згідно розподілу ролей в озброєній організованій групі, її члени виконували наступні функції:
		ОСОБА_25, як лідер та керівник озброєної організованої групи, відповідно до розробленого плану злочинної діяльності здійснював керівництво озброєною організованою групою - бандою, брав участь у даній групі та у злочинах, нею вчинюваних, забезпечував існування рівня організованості достатнього для існування групи й здійснення нею злочинів, безпосередньо керував учасниками злочинної групи під час вчинення злочинів,  планував конкретні злочини та злочинну діяльність групи в цілому, розподіляв обовязки учасників банди, розподіляв отримані в результаті скоєння злочинів грошові кошти між учасниками банди, забезпечував діяльність злочинної групи транспортом.
		ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_49 та ОСОБА_30, що увійшли до складу озброєної організованої групи - банди, будучи активними учасниками банди, відповідно до розробленого ОСОБА_25 плану злочинної діяльності, брали участь у озброєній організованій групі - банді та у злочинах, нею вчинюваних, виконуючи наступні функції: беззаперечно виконували всі вказівки, накази та розпорядження керівника банди, повязані зі злочинною діяльністю, дотримувалися встановлених для членів озброєної організованої групи правил поведінки, приймали участь у злочинах, запланованих ОСОБА_25, здійснювали фізичне подолання опору потерпілих, чинили психологічне насильство на потерпілих, збирали інформацію про обєкти можливого вчинення злочину та передавали її ОСОБА_25, отримували свою частку грошових коштів та майна, здобутих в результаті скоєння злочинів.  
		 Відповідно до розробленого плану та розподілу ролей, маючи у своєму розпорядженні вогнепальну зброю, деревяну биту, наручники та електрошокер, банда у складі ОСОБА_25 ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_30 та ОСОБА_31, діючи на протязі тривалого часу - в період з грудня 2009 року по квітень 2010 року, здійснювала збройні напади на жителів Чернігівської області.
		При цьому, з метою прикриття своєї злочинної діяльності, уникнення викриття правоохоронними органами та притягнення до кримінальної відповідальності, члени банди, здійснюючи збройні напади на потерпілих представлялись працівниками міліції, що ведуть боротьбу з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, завдавали потерпілим тілесні ушкодження, у тому числі із застосуванням вогнепальної зброї, електорошокера, бити та наручників, заволодівали їх майном шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. 
		2) У такий спосіб ОСОБА_25 08 грудня 2009 року, близько 15 год., на вул. Челюскіна, м. Ніжина, діючи в складі озброєної організованої групи-банди відповідно до раніше розробленого плану злочинних дій, відомого всім учасникам банди, спільно з ОСОБА_27, ОСОБА_29 та ОСОБА_31, представившись працівниками міліції, здійснили силовий захват мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10 О.В., а саме: ОСОБА_25 та ОСОБА_29, застосувавши фізичне насильство до потерпілого посадили його на заднє сидіння автомобіля марки ОСОБА_32 200С державний номерний знак АС 15-15 (транзит), який належав ОСОБА_25 В автомобілі ОСОБА_27, який сидів на передньому пасажирському сидінні вдягнув на ОСОБА_50 наручники, за кермо автомобіля сів ОСОБА_25, по ліву руку від потерпілого сів ОСОБА_29, а по праву - ОСОБА_44, чим позбавили  ОСОБА_50 можливості чинити опір, та вивезли його за межі м. Ніжина у ліс. ОСОБА_37 час руху ОСОБА_27 наніс декілька ударів потерпілому кулаком по тулубу, ОСОБА_29 застосував електрошокер, а ОСОБА_25 наніс декілька ударів тильною стороною руки потерпілому по обличчю, чим заподіяли ОСОБА_50 тілесні ушкодження, у вигляді: синців на обох верхніх кінцівках, саден на обох верхніх та правій нижній кінцівках, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. 
		Виїхавши у ліс, ОСОБА_25, погрожуючи застосуванням фізичного насильства предявив до ОСОБА_50 вимогу про передачу учасникам банди грошових коштів в сумі 1 000 доларів США. ОСОБА_27 передав ОСОБА_29 пістолет, який ОСОБА_29 спрямував у бік потерпілого та погрожував його застосувати, якщо ОСОБА_50 не погодиться на їх умови. ОСОБА_50, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоровю, погодився виконати вимоги нападників, після чого вони відвезли його додому за адресою: м. Ніжин, вул. Челюскіна, 19, де ОСОБА_50 передав нападникам гроші в сумі 3850 грн. та домашній кінотеатр „ВВК, вартістю 1 015 грн. В результаті вимагання ОСОБА_50 була заподіяна майнова шкода на загальну суму 4 865 грн.   
		Після цього, ОСОБА_25, ОСОБА_29, ОСОБА_27 та ОСОБА_31 залишили місце мешкання ОСОБА_50 Грошові кошти та майно, отримані в результаті вимагання у ОСОБА_50, ОСОБА_25 розподілив між учасниками банди.
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_25, свою вину по предявленому йому обвинуваченню за ст.ст. 27 ч. 3, 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що десь на початку грудня 2009 року, в денний час, коли він на своєму автомобілі „Мерседес Бенс д.н.з. АС 15-15 знаходився на центральній площі м. Ніжина, то до нього підійшов його знайомий ОСОБА_29, який попросив підвезти його додому. Він погодився. ОСОБА_43 дорозі ОСОБА_29 хтось зателефонував. Поговоривши по телефону, ОСОБА_29 спитав у нього, чи має він вільний час. На його питання, в чому річ, ОСОБА_29 сказав, що йому відомий чоловік, який продавав його брату наркотики. При цьому, ОСОБА_29 попросив його зїздити з ним до того чоловіка, як зясувалося пізніше ОСОБА_50, та побути присутнім при їх розмові, так як він сам боїться. Він погодився, та як дана проблема напряму стосувалася і його, оскільки у молодшого брата ОСОБА_43 було передозування наркотиками і той майже знаходився при смерті. ОСОБА_51 сказав, що спочатку треба зїздити на вул. Незалежності в м. Ніжині. Приїхавши до одного з будинків по вказаній вище вулиці ОСОБА_29 вийшов з машини. Потім, він побачив, як з підїзду вийшов, як йому потім стало відомо ОСОБА_52. ОСОБА_29 переговорив з ОСОБА_52, після чого вони сіли до його автомобіля, де останній сказав, що треба їхати на вулицю Челюскіна та домовитись за продаж наркотичної сировини з ОСОБА_50, якого він особисто знав з юнацтва. Приїхавши на вулицю Челюскіна, ОСОБА_52 сказав, щоб він зупинився біля магазину „У Зеленька. ОСОБА_52 зателефонував ОСОБА_50, і в ході розмови, останній сказав, щоб той сам прийшов до нього додому. ОСОБА_52 пішов до ОСОБА_50 додому. Повернувшись десь через 10 хвилин ОСОБА_52 сказав, що ОСОБА_50 продає найменшу партію макової соломки в кількості 50 стаканів, і вони домовились про зустріч о 19 год. ОСОБА_52 також додав, що ОСОБА_50 вимагає, щоб гроші в сумі 4 000 грн. йому дали наперед. Після цього, він на площі висадив ОСОБА_52, а ОСОБА_29 відвіз додому. При цьому, ОСОБА_29 попросив його, щоб він ввечері також з ним зїздив на зустріч з Симоменко і побув присутнім при розмові, так як з його слів, той боявся сам до нього їхати. Також, ОСОБА_29 попросив його знайти 4 000 грн., щоб показати ОСОБА_50, так як в нього коштів не було. Він погодився йому допомогти. Того ж дня, близько 18 год., він разом зі своїм знайомив, на своїй машині забрав ОСОБА_29 та ОСОБА_52. Коли він пояснив ОСОБА_29, що всієї суми знайти не зміг, а має при собі тільки 3 000 грн., то той став комусь телефонувати. Поговоривши по телефону, ОСОБА_29 сказав, що треба зїздити на площу імені Леніна, де як він зрозумів необхідно взяти кошти, яких не вистачало. Приїхавши на площу, до його машини підійшов, як потім йому стало відомо ОСОБА_31. ОСОБА_29 вийшов з машини, та почав про щось розмовляти з ОСОБА_31. Він побачив, як ОСОБА_49 рахує гроші і передає їх ОСОБА_29. Поговоривши з ОСОБА_31 вони вдвох сіли до автомобіля, і ОСОБА_29 сказав, що до 4 000 грн. не вистачає 250 або 150 грн. ОСОБА_29 почав знову кудись телефонувати, але в цей час ОСОБА_52 зателефонував ОСОБА_50 і сказав, що чекає на нього. Хтось сказав, що хай буде неповна сума, яку просто покажуть, а перераховувати гроші не будуть, і вони поїхали. Підїхавши до магазина „У Зеленька, він, ОСОБА_52, ОСОБА_29 та його знайомий вийшли з машини, а ОСОБА_49 залишився в салоні автомобіля. Приблизно через 10-15 хвилин, він побачив, що в напрямку магазину йдуть ОСОБА_50 та його дружина з пакетом у руках. ОСОБА_50 підійшов до них, а його дружина пішла в магазин. Відразу ОСОБА_50 запитав, чи є у них гроші. Він достав гроші і показав їх йому. На прохання ОСОБА_50 він перерахував гроші, і до обумовленої суми не вистачало 200 або 250 грн. При цьому, він сказав, що решту коштів передадуть пізніше. На це ОСОБА_50 сказав, що так справи не робляться, домовлялись про одне, а виходить інше, тому він не хоче мати з ними справу. Тоді, ОСОБА_29 запитав у ОСОБА_50, навіщо він продає його брату наркотики. У відповідь ОСОБА_50 сказав, що у його брата є своя голова на плечах. Він запропонував ОСОБА_50 сісти до його машини та поговорити. Взявши ОСОБА_50 за руку, він відчинив задні дверцята автомобіля, і той без будь-якого примусу сів в машину. До салону автомобіля, де вже знаходився ОСОБА_31, також сів він, його знайомий та ОСОБА_29. Знаходячись в салоні автомобіля, ОСОБА_29 знову запитав у ОСОБА_50, навіщо той продає наркотики його брату. На це ОСОБА_50 відповів, що у нього є своя голова на плечах, і ні на які питання він відповідати не буде. А якщо у них є до нього якісь питання, то вони будуть розмовляти з його „кришею. Він запитав у ОСОБА_50, хто є його „кришею. ОСОБА_50 сказав, що у нього є кум, який працює заступником начальника Ніжинського міськрайвідділу міліції, і у них будуть проблеми. Почувши це, він сказав, що зараз вони поїдуть до його кума на роботу, і вирушили в напрямок місцевого відділу міліції. Підїхавши до будівлі відділення міліції, він вийшов з машини і пішов до чергової частини. Там він запитав чергового міліціонера, кому він може зробити заяву про злочин, повязаний із незаконним обігом наркотиків. Черговий кудись зателефонував і сказав, що зараз спуститься співробітник відділу по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів і він зможе все йому розповісти. Після цього, він пішов за потерпілим ОСОБА_50, щоб разом з ним зробити заву з приводу розповсюдження останнім наркотичних засобів. Підійшовши до машини, він сказав ОСОБА_50, щоб той виходив, поспілкуватися з його „кришею. На це, ОСОБА_50 попросив його сісти до салону автомобіля, так як хоче сказати йому щось важливе. Він сів в машину і ОСОБА_50 почав благати їх, щоб вони не вели його до міліції. Говорив, що в нього мала дитина, хвора мати, а гроші в сімї заробляє тільки він, і без нього, якщо його посадять, родині буде дуже складно. Також, ОСОБА_50 сказав, що він більше ніколи не буде займатись розповсюдженням наркотиків, готовий розповісти, яким чином він здобував наркотики та продавав їх, погодився все написати і знищити всю наркотичну речовину, яка у нього знаходиться. Він звернувся до ОСОБА_29, щоб той сам вирішував, як бути далі з ОСОБА_50, оскільки його брат коловся. Рустам сказав, що якщо ОСОБА_50 обіцяє більше не розповсюджувати наркотики, то до міліції вони заяву писати не будуть, щоб не залишати родину без годувальника. ОСОБА_33 прийнято рішення не звертатися з заявою до міліції. ОСОБА_50 сказав, що частина наркотичної сировини, яку він повинен був сьогодні їм продати, а саме 50 стаканів макової соломки, знаходиться у жінки, а інша частина, близько 300 стаканів у його кума, який працював заступником начальника міліції. Крім того, ОСОБА_50 сказав, що він зателефонує куму і той все привезе, а вони знищать. Після цього, ОСОБА_50 запропонував відїхати від відділку міліції, щоб не привертати уваги, оскільки приїде його кум та все буде знищуватись. Він поїхав звідти і зупинився біля молокозаводу при виїзді за межі м. Ніжина. ОСОБА_50 почав телефонувати своєму куму, але той не відповідав. Тоді, Смоненко попросив залишитись з ним один на один, щоб поговорити. Всі вийшли з автомобіля, а він з ОСОБА_50 залишився. При цьому, ОСОБА_50 став говорити, що кум не відповідає, так як мабуть йому подзвонила його дружина і сказала, що він кудись поїхав на машині з невідомими хлопцями, та почав пропонувати свій автомобіль  для того, щоб вони відчепились він нього та його кума. На це він відповів, що їм його автомобіль не потрібен. Їм треба, щоб він знищив всю наркотичну сировину, яка є у нього та його кума, і більше ніколи не займався розповсюдженням наркотиків. ОСОБА_50 погодився знищити наркотичну сировину і припинити її розповсюдження. Оскільки кум не брав трубку, то в якості гарантії, ОСОБА_50 запропонував розповісти, яким чином наркотична сировина потрапляла до нього. Також, ОСОБА_50 запевнив його, що наступного дня він зустрінеться зі своїм кумом, забере всю наркотичну сировину, яка є у того, зателефонує їм, вони приїдуть і разом її знищать. Він йому повірив, і сказав хлопцям, щоб вони сідали до машини. Хлопцям він повідомив про їх розмову, та сказав, що ОСОБА_50 все зрозумів, що займатися розповсюдженням наркотиків це дуже погано і пообіцяв цього більше ніколи не робити, а завтра забере у кума всю наркотичну сировину і вони разом її знищать. Потім, вони відвезли ОСОБА_50 до магазину, де він вийшов, пожав їм руки і сказав, що завтра подзвонить. Наступного дня ОСОБА_50 не подзвонив. Тоді, він зателефонував ОСОБА_50 і сказав йому зробити те, про що вони домовлялись, а саме знищити наркотичну сировину, але той відповів, що нічого робити не буде. 
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_27, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що він не був присутнім при тих подіях, які викладені в його обвинуваченні щодо потерпілого ОСОБА_50 
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_29, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що на початку грудня 2009 року, він зустрів ОСОБА_53 і попросив того відвезти його додому, на що той погодився. ОСОБА_43 дорозі йому зателефонував ОСОБА_52 і розповів, що бачив його двоюрідного брата, який вживає наркотики, а разом з ним особу, яка продає наркотики. В подальшому йому стало відомо, що то був ОСОБА_50 Він домовився про зустріч і попросив ОСОБА_53 підвезти його до ОСОБА_52. Переговоривши з ОСОБА_52, він попросив того зателефонувати до ОСОБА_50 та домовитись про зустріч. ОСОБА_52 передзвонив ОСОБА_50 і вони поїхали до нього. Коли по дорозі він спілкувався з ОСОБА_52, то ОСОБА_53 чув їх розмову, тому і попросив останнього допомогти йому, а саме побути присутнім при його розмові з ОСОБА_50. ОСОБА_53 погодився, оскільки теж не поважав таких людей, які збагачуються на чужому горі. Вони підїхали до магазину, де він та ОСОБА_53 залишились в автомобілі, а ОСОБА_52 пішов до ОСОБА_50 домовлятися про придбання макової соломи. Повернувшись через деякий час, ОСОБА_52 повідомив їм, що домовився ввечері зустрітися з ОСОБА_50, який продасть не менше 50 стаканів макової соломи за 4 000 грн. Оскільки у нього такої суми грошей не було, то він звернувся до ОСОБА_53, щоб той йому позичив. Влад сказав, що такої суми грошей не має, а є тільки 3 000 грн. Ввечері за ним заїхав на своєму автомобілі ОСОБА_53 і вони поїхали на зустріч з ОСОБА_50. До цього, він зателефонував ОСОБА_52 і вони домовились, що той самостійно добереться до місця зустрічі. ОСОБА_43 дорозі він зателефонував ОСОБА_49 і попросив того позичити йому 1 000 грн., яких не вистачало для придбання макової соломи у ОСОБА_50. Він пообіцяв ОСОБА_49 в цей же день повернути гроші, і той погодився йому їх позичити. Зустрівшись по дорозі з ОСОБА_31, той сказав, що назбирав тільки 850 грн., які передав йому. При цьому, ОСОБА_49 запитав у нього, чи дійсно він їх сьогодні поверне. Він запевнив ОСОБА_49, що тільки покаже гроші чоловіку і відразу їх поврне йому, а якщо той хвилюється, то може поїхати з ними. ОСОБА_31 погодився, і разом з ним, ОСОБА_53 та ще одним чоловіком поїхали до місця зустрічі з ОСОБА_50. Коли вони приїхали туди, то десь через 10-15 хв. до них підїхав на таксі ОСОБА_52 і пішов до ОСОБА_50. Вони залишилися його чекати біля магазину. Через деякий час вони побачили, що в сторону магазину йде дружина ОСОБА_50 з пакетом, а за нею ОСОБА_52 та ОСОБА_50. Дружина ОСОБА_50 зайшла за магазин, після чого виїшла звідти, але вже без пакета. При придбанні макової соломи у них не вистачило десь 200 або 150 грн., і ОСОБА_50 звернувшись до ОСОБА_52 сказав: „кого ти мені привіз, так справи не робляться. Тоді, ОСОБА_53 взяв ОСОБА_50 за руку і запросив присісти до автомобіля порозмовляти. ОСОБА_50 погодився і вони сіли до салону автомобіля. Знаходячись в автомобілі, він запитав у ОСОБА_50, чи продавав той наркотики його брату. У відповідь на це ОСОБА_50 став обурюватися, висловлюватися нецензурною лайкою, і сказав, що у них будуть проблеми. Коли ОСОБА_50 почав лякати своїм кумом, який працює в міліції, то ОСОБА_53 став їхати до місьрайвідділу міліції. ОСОБА_43 дорозі ОСОБА_50 не заперечував, що він пропонував ОСОБА_52 наркотики. Приїхавши до місьрайвідділу міліції, ОСОБА_53 вийшов з автомобіля та пішов туди, а вони залишились з ОСОБА_50, який став просити їх, щоб вони домовились без міліції, оскільки можуть бути проблеми у його кума. Також, ОСОБА_50 сказав, що він все зрозумів і більше торгувати наркотиками не буде. В цей час до машини підійшов ОСОБА_53 і сказав йому, щоб він сам вирішував, що робити з ОСОБА_50, оскільки той продавав наркотики його брату. Вони домовились, що ОСОБА_50 викине мак, який знаходився у його брата і не буде більше цим займатися. ОСОБА_50 зателефонував своєму куму та сказав, що у нього проблеми і треба весь мак викинути. Вони виїхали за місто, де він з ОСОБА_31 вийшов з машини, а ОСОБА_53 та ще один чоловік залишилися в салоні поспілкуватися з ОСОБА_50. Чоловік, який був з ОСОБА_53 відібрав письмові пояснення у ОСОБА_50, що той торгує або не торгує наркотиками. ОСОБА_50 прочитав ці пояснення, після чого його запитали, чи так записано, як він казав. На це ОСОБА_50 відповів, що все так, і знизу написав, що ним прочитано, записано вірно та підписав. Потім, вони з ОСОБА_31 сіли до автомобіля і поїхали відвозити ОСОБА_50 додому. Вони підвезли ОСОБА_50 до магазину „У Зеленка, який знаходиться поряд з його будинком і той пішов. Він віддав ОСОБА_49 його 850 грн. і вони розїхались по домівках. 
		У нього був з собою електрошокер для самозахисту, і коли вони прощалися з ОСОБА_50, то він його ним лякав. Він припускає, що може два рази і вдарив ОСОБА_50 рукою. 
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_31, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що він тільки близько знайомий з ОСОБА_29, а інших підсудних він знає наочно. В грудні 2009 року йому зателефонував ОСОБА_29 і попросив у нього на один день позичити йому 1 000 грн. Він пообіцяв, що спробує йому допомогти в цьому і вони домоволись з ним про зустріч у вечорі. Приблизно о 18 год., біля кафе „Джек-Пот він зустрівся з ОСОБА_29, який приїхав на машині. Він приніс йому тільки 850 грн., оскільки більшо не було. На його питання щодо строку повернення грошей, ОСОБА_29 відповів, що віддасть їх сьогодні ввечері, а якщо він хоче, то може поїхати з ним, і через півтори години забере свої гроші. Він погодився і сів з ним до автомобіля „Мерседес, що належала ОСОБА_53 і яким той керував. В автомобілі також знаходився незнайомий йому чоловік. ОСОБА_43 дорозі він дізнався, що вони їдуть на зустріч з якимось чоловіком, якому необхідно показати гроші. Зупинившись біля магазину „У Зеленка вони вийшли, а йому наказали сидіти в машині. Після зустрічі з чоловіком вони пообіцяли повернути йому його гроші. Коли він сидів в автомобілі, то звернув увагу, що до них на таксі підїхав ОСОБА_52.  Потім, він побачив, що до хлопців підійшов чоловік з якоюсь жінкою, як пізніше йому стало відомо - ОСОБА_50 та його дружина. Поспілкувавшись, вони разом з ОСОБА_50 сіли до автомобіля. В автомобілі хтось став висловлювати претензії на адресу ОСОБА_50, що той торгує наркотиками. Однак, ОСОБА_50 став себе зухвало поводити, і сказав, якщо у них є до нього питання, то хай звертаються до його кума, який працює в міліції. Потім, хтось сказав, що вони зараз поїдуть до міліції і подивляться на кума ОСОБА_50. Коли підїхали до міськрайвідділу, то ОСОБА_53 пішов до міліції, а вони залишились в автомобілі. ОСОБА_50 став плакати та говорити, що у нього є діти, він все зрозумів і торгувати наркотиками більше не буде. Потім, до машини повернувся ОСОБА_53 і на прохання ОСОБА_50 поговорити з ним, вони відїхали від міськрайвідділу міліції. Виїхавши за межі м. Ніжина, ОСОБА_50 їм розповів, що він працює охоронцем макових полів і бере там мак. Також, ОСОБА_50 сказав, що у нього є мак, який він згоден віддати і попросив всіх вийти з машини, щоб поговорити з ОСОБА_53. Вони вийшли з машини і він дізнався від хлопців, що ОСОБА_50 крупний наркоторговець в м. Ніжині. Потім, їх покликав до автомобіля ОСОБА_53, який сказав, що все нормально і ОСОБА_50 віддасть їм макову солому. Вони сіли в машину і поїхали в район Фрунзовки. Там, хлопці вийшли з машини, про щось поговорили з ОСОБА_50 і відвезли його додому, повернувши при цьому йому гроші, які він давав ОСОБА_29. Ніяких дій по відношенню до потерпілого ОСОБА_50 з його боку не було.          
		Свої свідчення, які в присутності свого адвоката він давав на досудовому слідстві в якості обвинуваченого та при відтворенні обстановки та обставин події, де повністю визнав себе винним у вчиненні разом з іншими підсудними вимагання майна з погрозою та застосуванням насильства до потерпілого ОСОБА_50, вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки він їх давав під психологічним тиском з боку слідчого, який погрожував його закрити в слідчий ізолятор. 
		До вказаних показань підсудного ОСОБА_31 суд ставиться критично, і розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинений ним злочин.
		Не дивлячись на повне заперечення своєї вини підсудними ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_29 та ОСОБА_31, їх вина повністю підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Так, згідно оголошеного у суді протоколу допита потерпілого ОСОБА_50, з червня 2008 року, він працює в товаристві «Злагода», яке зокрема займається вирощуванням та збором маку, і в сезон він разом з іншими охоронцями здійснюють охорону техніки, яка працює на полях, а самі посіви маку охороняють наряди міліції. ОСОБА_43 закінченню сезону вони здійснюють охорону складських будівель. Приблизно на початку літа 2009 року, коли мак на полях, орендованих «Злагодою» практично відцвів, неподалік від кінотеатру «Космос»він випадково зустрів наочно знайомого ОСОБА_52. Останній підійшов та спитав, чи дійсно він працює на фірмі, що займається вирощуванням маку. Він відповів, що так. Тоді, ОСОБА_52 запитав, чи може він запустити його ненадовго на макове поле, щоб той нарізав маку. На це він відповів, що охороняє лише техніку і доступу до маку не має, а самі поля охороняє міліція. На цьому їх розмова закінчилась. 07 грудня 2009 року йому зателефонував ОСОБА_52 та попросив про зустріч, повідомивши, що це не телефонна розмова. Приблизно о 14-15 годині до нього додому приїхав ОСОБА_52 і знову запитав, чи можна через нього дістати маку, оскільки він вже більше року працює в товаристві, що займається вирощуванням маку і мак повинен бути на складах. Він відмовив, та сказав, що не хоче навіть чути про такі справи, влазити в кримінал та втрачати роботу і не впевнений, чи є ці відсіви на даний час на складах, а якщо навіть вони є, то він не має до них доступу. Після цього, ОСОБА_52 пішов від нього. 08 грудня 2009 року, в денний час, йому знову зателефонував ОСОБА_52 та повідомив, що з ним хочуть поговорити хлопці. Той запитав, що це за люди, чи знає він їх, і що вони від нього хочуть. Наполягаючи на зустрічі ОСОБА_52 відповів, що це нормальні хлопці, і вони просто хочуть поговорити, щоб він допоміг їм. На це він відповів, що з приводу маку ні з ким зустрічатись не буде і поклав трубку. Віктор ще декілька разів підряд йому телефонував, але він не відповідав. Також, йому в цей період декілька разів телефонували зі скритого номеру. Приблизно о 19 год. 30 хв. йому зателефонувала дружина та повідомила, що під двором стояли четверо незнайомих їй чоловіків біля білого автомобілю «Мерседес», які ввірвались до хати та шукали його. Він відразу зателефонував ОСОБА_52 та запитав, чи то його знайомі знаходяться у нього під будинком, на що той сказав, що попереджав, що до нього приїдуть хлопці. ОСОБА_52 попросив його не підводити, адже хлопці вже приїхали і щоб він зустрівся, та побалакав з ними. Він погодився з ними зустрітись, щоб зясувати, що вони від нього хочуть. При цьому, ОСОБА_52 повідомив, що вони чекають його біля магазину „У Зеленька. Коли Він підїхав до магазину на власному автомобілі (ВАЗ 2106 білого кольору д.н.з. 326 08 ММ), то там стояв автомобіль „Мерседес білого кольору, а біля нього пять чоловіків, серед яких був ОСОБА_52, інших він не знав. Він підійшов до них. Троє з них та ОСОБА_52 стояли біля дверей водія, а інші двоє біля дверей пасажира. Він привітався з ними, і один з чоловіків на імя ОСОБА_53, що керував вказаним автомобілем «Мерседес»сказав йому, чи довго ще потрібно його чекати. На це він відповів, що їм нічого не обіцяв та про зустріч з ними не домовлявся. ОСОБА_37 час цієї розмови до нього ззаду підійшов третій чоловік, який стояв біля ОСОБА_52 та Влада. З присутніх він був самий кремезний. Цей чоловік збив його з ніг, а хтось з них крикнув «міліція». Потім, ОСОБА_53 та той чорнявий чоловік заштовхнули його на заднє сидіння автомобіля. Чорнявий чоловік сів ліворуч від нього. Праворуч сів ще якийсь чоловік та наказав йому витягнути руки, після чого надів на його руки наручники. Влад сів за руль, а поруч з ним сів четвертий хлопець, якого він не встиг добре роздивитися. ОСОБА_52 залишився біля магазину, а ці чоловіки повезли його до міськвідділу міліції. ОСОБА_43 дорозі чоловіки казали йому, що він «барига», тобто торгує маком. Він намагався виправдатись, що таких випадків не було, оскільки був впевнений, що ті хлопці з міліції і казав їм правду. В основному з ним говорив Влад. ОСОБА_35 зупинили біля міськвідділу міліції. ОСОБА_54 вийшов з автомобіля, сказав, що піде дивитись, чи є вільна камера. Коли він повернувся, то сказав своїм спільникам, що місце в камері є, але вульгарно виразившись сказав, що спочатку вивезуть його в ліс та побють, щоб він краще говорив. Після цього, його повезли на виїзд з м. Ніжина в напрямку с. Вертіївка. Вони переїхали залізничну колію за містом і за нею повернули ліворуч до старого саду, відїхавши від дороги метрів 200. ОСОБА_43 дорозі хлопці знову казали йому, що він займається продажем маку, та щоб він їм все розповів. В основному тоді говорив той чоловік, який сидів з переду праворуч, і він же показав йому стопку паперів та сказав, що це все інформація на нього. ОСОБА_43 дорозі чорнявий чоловік, який сидів ліворуч від нього, декілька разів вдарив його струмом електрошокера в область коліна. Коли вони стояли в саду і продовжували „пресувати його з приводу начебто продажу маку, той же чоловік декілька разів вдарив його струмом шокера в область шиї та в голову, від чого у нього звело шию. Словесний тиск чергувався з ударами струму. Розмову з ним в основному вів Влад. Сутність розмови звелась до того, що він вже винен їм 1 000 доларів США за те, що вони приїхали до нього та повинен наступного дня переоформити на них власний автомобіль, а також окрім того мав поставляти їм «товар», тобто мак з підприємства, на якому працював. Коли він казав, що не буде цього робити - той, що сидів ліворуч, відразу наносив удар струмом шокера. ОСОБА_55 наносив йому удар з розвороту тильною стороною долоні в область носа. Це змусило його погодитись з їхніми умовами, оскільки він почав реально переживати за своє життя та здоровя. Крім того, від моменту зустрічі та по дорозі за м. Ніжин, той, що сидів ліворуч від нього, підставив до його боку пістолет, який він бачив та вважав, що це бойовий «ПМ». Інший аналогічний пістолет він бачив у чоловіка, який сидів спереду праворуч (той чомусь передав його чорнявому чоловіку, який сидів ліворуч біля нього). ОСОБА_37 час перебування його в автомобілі, чорнявий чоловік декілька разів погрожував йому тим пістолетом, казав, що прострелить ногу і таке інше. Коли він погодився поставляти їм мак, то ОСОБА_55 сказав тому, що сидів праворуч від нього, включити диктофон, а йому наказав все це повторити під запис для того, щоб начебто їх не обдурив, а в противному випадку цей запис піде до керівництва підприємства, де він працював. Він почав сперечатись, але від чоловіка зліва отримав удар струмом шокера, і погодився. Запис проводив той, що сидів праворуч спереду та ліворуч від нього. На початку запису його змусили представитись та говорити те, що йому наказували, а саме, що він має намір красти мак. Він казав це для цього, щоб нападники перестали над ним знущатись. Потім, ОСОБА_55 наказав іншим вийти з авто, та на одинці спитав, чи будуть вони в подальшому співпрацювати. Тобто, щоб в сезон він почав возити їм мак з полів, а зараз віддав 1 000 доларів США та наступного дня переоформив автомобіль. Він погоджувався на все, щоб вони тільки відпустили його, оскільки не міг більше терпіти удари струмом, а також інші фізичні та моральні знущання. Він казав ОСОБА_55, щоб вони заспокоїлись, і що він все зробить, однак таких грошей в нього нема, а є вдома близько 4 000 грн. ОСОБА_55 погодився на цю суму і сказав, що решту мусить віддати через годину півтори. Він погодився. ОСОБА_54, Влад покликав хлопців, які сіли в машину та всі разом поїхали в напрямку його мешкання. Коли троє з них виходили з автомобіля, то взяли з собою пляшку води і викинули поруч з автомобілем. Весь час, коли він знаходився з ними хлопці не дозволяли йому відповідати на телефонні дзвінки. В будинок з ним зайшов чорнявий чоловік, що сидів ліворуч від нього та чекав у коридорі, поки він знайде та віддасть гроші. Потім, цей чоловік в коридорі побачив ДВД-програвач біля телевізора, та сказав, що забере його також. Він нічого на це не відповів, оскільки боявся. Вдома він знайшов 3 850 грн., які виніс до автомобіля. Коли він виходив з будинку, то ДВД-програвача на своєму місці вже не було. Він сів до салону автомобіля і віддав чорнявому чоловіку гроші, який їх перерахував. Щодо решти грошей він сказав, щоб вони дали номер телефону, щоб він передзвонив, коли знайде гроші, але хтось з них сказав, що вони самі передзвонять, та поїхали. Коли нападники поїхали, він вимкнув телефон, та з родиною поїхали ночувати до тещі, оскільки були дуже налякані та хвилювались за своє життя та здоровя. Наступного ранку він звернувся в міліцію. Коли зранку наступного дня він ввімкнув телефон, то йому прийшло повідомлення наступного змісту: «мы так понимаем, ты не хочеш так, как мы с тобой решили. Завтра всё будет у тебя на работе. И это только начало. Жди мразь»з номеру НОМЕР_1. В денний час, приблизно о 13 год., йому зателефонували. ОСОБА_43 голосу він впізнав ОСОБА_54. Той сказав, що він мав зрозуміти, що вони не з міліції, також, що його автомобіль вже їм не потрібен, але решту суми повинен віддати, та чи буде він таким чином співпрацювати з ними. Він відповів, що ніяких грошей більше їм не віддасть. Влад запитав, чи телефонувати йому ще, та коли він відповів, щоб робили що хочуть, ОСОБА_54 повідомив, що всі вчорашні записи будуть у Полуди директора «Злагоди». Після цього, він відключив телефон. Також, під час тієї розмови ОСОБА_54 продовжував наполягати, що він торгує маком, і що він начебто має людей, яким він продав мак. Він відповідав, що все це не так і продажем маку не займається. Більше ніхто з них йому не дзвонив. Останню розмову він записав на диктофон свого мобільного телефону. З будинку забрав вказаний вище чоловік ДВД-програвач «ВВК»сріблястого кольору, що був придбаний кілька років тому за 400 грн. (т. 1 а.с. 141-143) 
		Свідок ОСОБА_56 у судовому засіданні показала, що взимку 2009 року, точної дати не памятає, вона відкрила хвіртку та побачила біля машини білого кольору незнайомих чоловіків. Один з цих чоловіків зайшов у двір та запитав, де знаходиться її чоловік ОСОБА_50. На це вона йому відповіла, що чоловіка вдома не має. Коли той чоловік вийшов з двору, вона зайшла до хати та набравши на мобільному телефоні номер чоловіка, повідомила того, що його шукають якісь хлопці. Чоловік їй відповів, що він вже з цими хлопцями спілкувався і повинен зустрітися з ними біля магазину. Оскільки вона хвилювалась, що його шукають невідомі чоловіки, вона вдяглася і пішла до магазину. Підійшовши до магазину вона побачила, що невідомі особи заламують руки її чоловіку, одягають наручники і запихають до машини, яка приїздила до її двору. Прийшовши додому, вона все розповіла свекрусі і по телефону звязалась із знайомим ОСОБА_57, який працює в міліції, щоб той допоміг їй розібратися у тому, що сталося. Пізніше, того ж вечора, їй зателефонував чоловік та сказав, що у всьому розбереться сам. У той же вечір чоловік повернувся додому і нічого їй не розповідав. 
		Відповідно до оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_58, вона проживає разом зі своїм сином ОСОБА_50, невісткою ОСОБА_56, та внуком, котрому 7 років. 08 грудня 2009 року, десь близько 17.00 год. до будинку забігла її невістка ОСОБА_56 та повідомила, що її сина ОСОБА_59 біля магазину «У Зеленька»працівники міліції, запхали в машину і кудись повезли. Після чого, невістка зателефонувала своєму куму ОСОБА_57, з яким щось переговорила та поїхала до нього. ОСОБА_44 ж разом зі своїм онуком залишилась вдома. Через деякий час, а це пройшло близько однієї години до будинку зайшов її син ОСОБА_59 та  повідомив, що йому необхідні гроші і дістав з коробки 3 850 грн. На питання, куди він забирає всі гроші, ОСОБА_50 відповів, що необхідно віддати їх хлопцям, які стоять під двором, з тим, щоб вони від нього відстали. Взявши гроші ОСОБА_50 пішов на вулицю і вона побачила, що під двором стояла автомашина білого кольору, в яку сів ОСОБА_50 і вони всі разом поїхали. В ту ніч син з дружиною додому не приходили. Наступного дня, коли вона запитала у ОСОБА_50, що то були за хлопці і навіщо він віддав їм гроші, то той відповів, що тих хлопців він не знає, а віддав їм гроші тому, щоб вони від нього відстали. (т. 1 а.с. 215-217)
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_52 показав, що з підсудним ОСОБА_29 вони раніше товаришували, а інших підсудних він знає наочно. В грудні 2009 року до нього додому на автомобілі „Мерседес білого кольору приїхали ОСОБА_29 та ОСОБА_25, які попросили звести їх з ОСОБА_50 для придбання у того наркотичних засобів. Вмовивши ОСОБА_50 на зустріч, вони підїхали на автомобілі до магазину, де на них вже чекали ОСОБА_25 та ОСОБА_29 Він вийшов з машини і підійшов до них. ОСОБА_50 з ним не пішов, а кудись поїхав, повернувшись без машини на місце приблизно через 10 хвилин. ОСОБА_43 він розмовляв з ОСОБА_25 та ОСОБА_29, в автомобілі „Мерседес їх чекали ще двоє чоловіків. Коли ОСОБА_50 підійшов до них, то з машини також вийшли хлопці і підійшли до них. ОСОБА_29 запропонував йому поїхати додому на таксі, на що він погодився. Перед тим, як їхати на таксі, він бачив, що ОСОБА_50 взяли за руку та посадили до машини.
		Свідок ОСОБА_57 у суді показав, що він раніше працював в міліції. Близько року тому, точної дати він не памятає, після обіду йому на мобільний зателефонував його кум - ОСОБА_50, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_11, та розповів, що до нього приїздили працівники міліції, які одягли на нього наручники, а також застосовуючи електрошокер та погрожуючи пристроєм схожим на пістолет, вивезли його за місто, де вимагали гроші та переписати на них автомобіль ВАЗ 2106. При цьому, вони били його. На їх вимогу ОСОБА_50 віддав їм близько 4 000 грн. Він приїхав до нього додому і вони разом поїхали до міліції, де написали заяву та пояснили ситуацію.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_60 показав, що 13 квітня 2010 році, він на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при проведенні обшуку за місцем мешкання підсудного ОСОБА_29, в ході якого на подвірї був виявлений та вилучений ДВД програвач. В звязку з цим, працівником міліції був складений протокол, в якому він поставив свій підпис. 
		Свідок ОСОБА_61 у суді дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_60 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що у 2010 році, точної дати вже не памятає, він на прохання працівників міліції був присутнім в якості понятого при огляді автомобіля „Мерседес білого кольору, який проводився на стоянці біля готелю в м. Ніжині. При огляді в автомобілі було виявлено пістолет та якісь документи. Присутній при цьому підсудний ОСОБА_25 на питання працівників міліції пояснив, що вказані речі належать йому. При особистому огляді ОСОБА_25, у того були виявлені та вилучені наручники та мобільний телефон „Соні Еріксон. З цього приводу працівником міліції був складений протокол, з яким він ознайомився та поставив свій підпис. В протоколі все було викладено правильно. Виявлені речі були упаковані та опечатані, де він також поставив свій підпис. завіривши його правильність.      
		Свідок ОСОБА_39 у суді дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_38
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що він раніше працював слідчим слідчого відділу Ніжинського райвідділу УМВС України в Чернігівській області. Навесні 2010 року, він, в складі оперативно-слідчої групи виїздив до готелю „Ніжин, розташованому по вул. Батюка в м. Ніжині, де на подвірї в присутності понятих проводив огляд автомобіля „Мерседес білого кольору з тимчасовими номерами, який належав ОСОБА_25 В ході огляду, в салоні автомобіля „Мерседес було виявлено та вилучено пістолет та документи. Пістолет знаходився на задньому сидінні автомобіля. При поверхневому огляді ОСОБА_25 у того були виявлені та вилучені наручники, а також мобільний телефон. При цьому, ОСОБА_25 повідомив, що вказані вище речі належать йому. Ним був складений протокол огляду, а вилучені речі упаковані та опечатані. При проведенні огляду проводилась фотозйомка. 
		Свідок ОСОБА_41 у суді показав, що він, 13.04.2010 року в складі оперативно-слідчої групи виїздив на місце пригоди, а саме до готелю м. Ніжина по вул. Батюка, де в присутності понятих проводився огляд автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25 та затримання останнього. При огляді автомобіля на задньому сидінні був виявлений та вилучений пістолет, що належав ОСОБА_25 Також, при огляді було виявлено та вилучено наручники. При цьому, слідчим Клюйко Г.В. був складений відповідний протокол. В ході огляду застосовувалась фотозйомка.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показав, що він працює оперупвноаженим УБОЗу в Чернігівській обасті. Він приймав участь у затриманні ОСОБА_25, яке відбувалось біля автомобілю останнього. Слідчим був проведений огляд місця події та складений його протокол. В ході огляду автомобіля, що належав ОСОБА_25, на задньому сидінні був виявлений пістолет. У ОСОБА_25 при собі був мобільний телефон та наручники. Коли виявили пістолет, то ОСОБА_25 сказав, що він належить йому. 
		Свідок ОСОБА_47 у суді показав, що в березні 2009 року за довіреністю він продав свій автомобіль «Мерседес»білого кольору ОСОБА_25, але той з ним повністю за нього не розрахувався.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_62 показав, що десь в червні 2010 року, він на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події за участю ОСОБА_31 В його присутності ОСОБА_31 добровільно показав та розповів, яким чином, він разом зі своїми товаришами скрутили ОСОБА_50 та на автомобілі „Мерседес білого кольору вивезли його за межі міста, де застосовуючи фізичну силу та електрошокер вимагали у того гроші в доларах. В ході даної слідчої дії проводилась фотозйомка. При цьому, слідчим був складений протокол, в якому він та інші учасники, а саме другий понятий, адвокат та ОСОБА_31 поставили свої підписи.  
		Свідок ОСОБА_63 у суді дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_62 стосовно обставин проведення відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_31 Крім того, він був присутнім в якості понятого при предявленні осіб для впізнання, в ході якого потерпілий впізнав ОСОБА_31
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_64 показав, що 16 червня 2010 року, він на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при предявленні особи для впізнання, в ході якого потерпілий ОСОБА_50 серед чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_25, який разом з іншими особами вимагали у нього гроші та хотіли відібрати автомобіль.  
		Свідок ОСОБА_65 у суді дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_64 
		Свідок ОСОБА_66 у суді показав, що він працює начальником відділу Управління по боротьбі з організованою злочинністю і був присутнім при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_29 В ході обшуку на подвірї в сараї був виявлений та вилучений ДВД програвач. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_67, який приймав участь в проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_29, дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_66
		Свідок ОСОБА_68 у суді показала, що ОСОБА_29 є її сином, і вони проживають з ним разм. В ході проведення обшуку за місцем їх мешкання, вона дізналась, що біля дров знайшли ДВД програвач. Електрошокера вона у сина ніколи не бачила. Може охарактеризувати сина тільки з позитивної сторони.
		Вина підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_29, ОСОБА_27 та ОСОБА_31 також підтверджується і іншими наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами:
		-заявою ОСОБА_50 від 10.12.2009 року, згідно якої той просить прийняти міри до невідомих осіб, які безпричинно вимагають у нього 1 000 доларів США та автомобіль, шляхом залякування його і членів його сімї фізичною розправою (т. 1 а.с. 135);
		-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 11.12.2009 року за участю потерпілого ОСОБА_50, згідно якого той на місці показав та детально розповів про обставини вчиненого 08.12.2009 року на нього нападу невідомими особами, одного з яких звали ОСОБА_63, заподіяння йому тілесних ушкоджень та заволодіння його майном (т. 1 а.с. 144-146);
		-протоколом огляду місця події від 11.12.2009 року, згідно якого оглядалась ділянка місцевості, що розташована на відстані 110 м. від повороту з траси Ніжин-Чернігів в напрямку с. Вертіївки, куди зі слів ОСОБА_50 його вивозили та вимагали гроші, було виявлено та вилучено пластикову пляшку з-під напою „ОСОБА_65 - Коли, яку забрав один з учасників нападу, коли виходив з автомобіля (т. 1 а.с. 147-151);
		-висновком судово-медичної експертизи № 34 від 11.01.2010 року, згідно якого у ОСОБА_50, ІНФОРМАЦІЯ_12, маються тілесні ушкодження у вигляді синців на обох верхніх кінцівках, саден на обох верхніх та правій нижній кінцівках, котрі виникли від дії тупих, твердих предметів, могли утворитися 08.12.2009 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Не виключена можливість, що тілесні ушкодження, виявлені у ОСОБА_50, могли виникнути за обставин, на які посилається потерпілий (т. 1 а.с. 161-162);
		-протоколом виїмки від 10.12.2009 року, згідно якого у ОСОБА_50 проведена виїмка мобільного телефону «Нокія 3110с», де на карті памяті телефону міститься запис розмови 09.12.2009 року між ОСОБА_50 та чоловіком на імя ОСОБА_63 (т. 1 а.с. 170);
		-протоколом огляду предметів від 25.12.2009 року, згідно якого оглядався мобільний телефон «Нокія 3110с», що належить ОСОБА_50,  на якому міститься телефонна розмова між опонентами чоловічої статі, що відбулась 09.12.2009 року. ОСОБА_37 час діалогу, один із опонентів звинувачує іншого в причетності до торгівлі маковою соломою, та з цього приводу схиляє його до повернення того, «про що домовлялись». Інший учасник діалогу заперечує свою причетність до будь яких дій, повязаних з продажем макової соломи, та відповідно до цього, відмовляється платити будь-що (т. 1 а.с. 171);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 18.03.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 вказав на ОСОБА_25, як на особу, яка 08.12.2009 року разом з іншими особами, представившись працівником міліції, застосувавши фізичну силу посадили його в автомобіль „Мерседес, де вдарила його декілька разів рукою в обличчя та вимагали гроші в сумі 1 000 доларів США (т. 1 а.с. 194-196);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 18.03.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 вказав на ОСОБА_29, як на особу, яка 08.12.2009 року разом з іншими особами, збили його з ніг, насильно посадили його в автомобіль „Мерседес, застосовувала електрошок, погрожувала пістолетом вимагаючи гроші в сумі 1 000 доларів США (т. 1 а.с. 197-199);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 18.03.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 вказав на ОСОБА_52, як на особу, яка 08.12.2009 року організувала йому зустріч з нападниками, які представившись працівниками міліції, застосувавши фізичну силу, посадили його в автомобіль та вивезли на околицю м. Ніжина, де вимагали гроші в сумі 1 000 доларів США (т. 1 а.с. 200-202);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 19.04.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 вказав на ОСОБА_27, як на особу, яка 08.12.2009 року разом з іншими особами вивезли його в ліс, застосовували фізичну силу та електрошокер, погрожували пістолетом та вимагали гроші в сумі 1 000 доларів США, а також право власності на його автомобіль ВАЗ 31061 (т. 1 а.с. 203-205);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 19.04.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 вказав на ОСОБА_31, як на особу, яка 08.12.2009 року разом з іншими особами вивезли його за м. Ніжин, де застосовували фізичну силу та електрошокер, погрожували пістолетом та вимагали гроші в сумі 1 000 доларів США, а також право власності на його автомобіль ВАЗ 31061 (т. 1 а.с. 206-208);
		-протоколом обшуку від 13.04.2010 року, згідно якого, в ході обшуку помешкання ОСОБА_29 за адресою: м. Ніжин, вул. Якіра, 8, було виявлено та вилучено ДВД програвач в корпусі сірого кольору DK 1020 S BBK VD НОМЕР_2, що належить потерпілому ОСОБА_50 (т. 1 а.с. 232);
		-висновком товарознавчої експертизи № 1605к від 13.08.2010 року, згідно якого залишкова вартість домашнього кінотеатру DK 1020 S серійний № VD НОМЕР_3 з урахуванням зносу, за умови його функціонування, станом на 08.12.2009 року складає 1 015 грн. (т. 2 а.с. 86); 
		-протоколом виїмки та огляду від 19.08.2010 року, згідно якого у ОСОБА_50 були вилучені та оглянуті документи на домашній кінотеатр „ВВК, що підтверджують факт його придбання потерпілим (т. 2 а.с. 95 -96); 
		-протоколом огляду місця події від 13.04.2010 року, згідно якого на автостоянці по вул. Батюка, 1 м. Ніжина, в ході огляду автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС15-15, що належить ОСОБА_25, на задньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено пістолет марки „ROHm RG88, номер 0718491 калібру 9 мм. Також, у ОСОБА_25 було виявлено та вилучено наручники і мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, в якому маються відеозаписи осіб чоловічої статі, які вказують на свою причетність до продажу наркотичних речовин (т. 12 а.с. 204-209; т. 13 а.с. 93-94);  
		-висновком судово-балістичної експертизи № 143 від 23.04.2010 року, згідно якого, вилучений у ОСОБА_25 пістолет є короткоствольною вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 9 мм газового пістолета моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми ». Конструкція каналу ствола пістолету дозволяє проводити постріли 9 мм шумовими, газовими патронами, набоями несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, а також 9 мм шротовими пістолетними патронами та 9 мм пістолетними патронами спорядженими саморобним способом, шляхом установки в зарядну камору шумового патрону кульки з свинцевого сплаву, діаметром до 6,7 мм включно (т. 2 а.с. 168-172);
		-протоколом огляду та затримання транспортного засобу від 13.04.2010 року, а саме автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС 15-15, що належить ОСОБА_25 (т. 2 а.с. 112);
		-протоколом огляду предметів від 20.06.2010 року, згідно якого оглянутий вилучений у ОСОБА_25 мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, на якому виявлено відеозаписи з особами чоловічої статі, що визнають себе в причетності до продажу наркотичних засобів (т. 2 а.с. 120);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 02.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 вказав на ОСОБА_31, як на особу, яка 08.12.2009 року разом з іншими особами насильно вивезли його на автомобілі „Мерседес за м. Ніжин, де нанесли йому тілесні ушкодження та вимагали гроші, і він віддав 3 850 грн. (т. 3 а.с. 186-187);
		-протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_50 та обвинуваченим ОСОБА_31 від 02.06.2010 року, в ході якої ОСОБА_50 показав, що 08.12.2009 року ОСОБА_31 разом з іншими особами наділи на нього наручники, заштовхнули в машину, де ОСОБА_31 тримав його за руку, вимагав гроші та погрожував посадити в камеру. При цьому, обвинувачений ОСОБА_31 повністю погодився зі свідченнями потерпілого ОСОБА_50 (т. 3 а.с. 188-189);
		-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 02.06.2010 року за участю обвинуваченого ОСОБА_31, в ході якої той показав та розповів про обставини, при яких він разом з ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 напали на ОСОБА_50, наділи на нього наручники та заштовхали до автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25, і поїхали. ОСОБА_43 дорозі, під час розмови на тему наркотиків, ОСОБА_27 наніс ОСОБА_50 декілька ударів в район тулубу, а ОСОБА_29 декілька разів застосував до того електрошокер. Всі погрожували ОСОБА_50 посадити в камеру до наркоманів. Коли вони вивезли ОСОБА_50 за межі м. Ніжина, то вимагали там у того 2 000 доларів США, як компенсацію за продаж наркотиків. Потім, вони всі разом поїхали додому до ОСОБА_50, де той віддав їм 3 850 грн., з яких ОСОБА_27 дав йому 850 грн. (т. 3 а.с. 190-195);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 11.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 серед предявлених йому чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_29, який в грудні 2009 року разом з іншими особами вивезли його за м. Ніжин, де в автомобілі той застосовував до нього електрошокер (т. 3 а.с. 198); 
		-протоколом очної ставки від 11.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_50 та обвинуваченим ОСОБА_29, в ході якої ОСОБА_50 розповів про обставини, при яких чотири чоловіки, серед яких був і ОСОБА_29, насильно посадили його до автомобіля та наділи наручники. Коли виїхали за м. Ніжин, то ОСОБА_29 почав бити його електрошокером по колінах, ногах та спині. Також, у нього вимагали гроші в сумі 1 000 доларів США та переоформити на когось з них належний йому автомобіль. Після цього, його привезли до нього додому і він віддав їм всі гроші, які у нього були, а саме 3 850 грн. Гроші безпосередньо віддавав ОСОБА_29, котрий перерахувавши їх передав іншому чоловіку. При цьому, ОСОБА_69 зі свідченнями ОСОБА_50 не погодився, але не заперечував, що потерпілого брали за рукав та садили до машини, а також застосовували до нього електрошокер, щоб той не продавав наркотики (т. 3 а.с. 199-203);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 16.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_50 серед предявлених йому чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_25, який разом з іншими  08.12.2009 року вимагали у нього гроші (т. 3 а.с. 204-205);
		-протоколом очної ставки від 16.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_50 та обвинуваченим ОСОБА_25 в ході якої ОСОБА_50 розповів про обставини, при яких чотири чоловіки, серед яких був і ОСОБА_25, насильно посадили його до автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25, де останній декілька разів вдарив його кулаком в обличчя та наділи на нього наручники. Коли виїхали за м. Ніжин, то ОСОБА_25 став вимагати у нього 1 000 доларів США. Після цього, його привезли до нього додому, де він віддав їм всі гроші, які у нього були, а саме 3 850 грн. Також, ОСОБА_25 та інші хлопці вимагали від нього передати належний йому автомобіль, але потім вони від цього відмовились (т. 3 а.с. 206-208);  
		-відеозаписом на СД-диску з мобільного телефону „Соні-Еріксон, який було вилучено у ОСОБА_25 під час його затримання 13.04.2010 року (т. 8 а.с. 111); 
		-речовими доказами: мобільним телефоном «Нокія 3110с», пластиковою пляшкою з під „Кока-Коли, ДВД кінотеатром „ВВК та документи на нього, мобільним телефоном „ОСОБА_48 К-810 і з сім карткою „Білайн, наручниками, пістолетом моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми », автомобілем „Мерседес Бенц моделі „200С, 1994 року випуску білого кольору, СД-диск з відеозаписом (т. 1 а.с. 72, 189; т. 2 а.с. 93, 97, 121, 140, 180; т. 3 а.с. 153; т. 8 а.с. 111).
		3)  Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_25, 07 лютого 2010 року, близько 22 год., на вул. Жовтневій м. Ніжина, діючи в складі озброєної організованої групи банди відповідно до раніше розробленого плану, відомого всім учасникам банди, спільно з ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28 та ОСОБА_30 здійснили силовий захват мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13 ОСОБА_37 час силового захвату, представляючись працівниками міліції та застосувавши до потерпілого фізичне насильство, а саме: ОСОБА_25, повалив ОСОБА_22 на землю, ОСОБА_28 та ОСОБА_27 схопили потерпілого під руки, а ОСОБА_25 за ноги та заштовхнули його до машини марки «ОСОБА_32 200 С»державний номерний знак АС 15-15 (транзит), який належав ОСОБА_25, та повезли до лісу, що розташований на околиці м. Ніжина. ОСОБА_43 дорозі ОСОБА_27 та ОСОБА_28 наносили ОСОБА_22 удари кулаками по тулубу. У свою чергу ОСОБА_29 та ОСОБА_30 за вказівкою ОСОБА_25 на автомобілі „Опель Аскона державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_29 прибули в ліс, куди ОСОБА_25 спільно з ОСОБА_27 та ОСОБА_28 вивезли ОСОБА_22 В цей час, ОСОБА_28, застосувавши насильство, за руку витягнув ОСОБА_22 з автомобіля, а ОСОБА_27 з метою залякування потерпілого та здійснення на нього психічного тиску, вистрілив з пістолета у верхню частину правої ноги потерпілому, чим спричинили ОСОБА_22 тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя, та могли утворитись в результаті дії гумової кулі від пострілу з вогнепальної зброї. Після цього, ОСОБА_25 предявив вимогу до ОСОБА_22 про передачу учасникам банди грошових коштів в сумі 10 000 доларів США. ОСОБА_22, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоровю, погодився виконати вимогу нападників та повідомив, що гроші в сумі 5 000 доларів США він зберігає у свого брата ОСОБА_70, за адресою: АДРЕСА_4. Після чого, ОСОБА_25 наказав ОСОБА_22, зателефонувати брату та повідомити, що за грошима прийде молодий хлопець. Вимогу ОСОБА_25 ОСОБА_22 виконав. Після цього, ОСОБА_22 насильно посадили в автомобіль під керуванням ОСОБА_29, куди сіли ОСОБА_29, ОСОБА_28 та ОСОБА_30, якому ОСОБА_25 наказав поїхати за місцем проживання ОСОБА_70 та забрати гроші. Приїхавши на місце, ОСОБА_30, за вказівкою ОСОБА_25, пішов за вищевказаною адресою, де отримав від ОСОБА_70 гроші в сумі 5 000 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 07.02.2010 року становить 40 006 грн., які належали ОСОБА_22 Після чого, ОСОБА_30 повернувся та передав вищевказані грошові кошти ОСОБА_27, який підійшов до автомобіля.  ОСОБА_27 сів до машини, перерахував гроші та зателефонував ОСОБА_25, повідомивши, що гроші у нього. ОСОБА_25 надав вказівку ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28 та ОСОБА_30 разом з ОСОБА_22 виїхати до центральної площі м. Ніжина, для зустрічі з ним. Зустрівшись на площі з ОСОБА_25, ОСОБА_27 передав йому грошові кошти. Грошові кошти, отримані в результаті вимагання у ОСОБА_22, ОСОБА_25 розділив між всіма учасниками банди. 
		Продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_25, 07.02.2010 року, в нічний час, діючи у складі озброєної організованої групи - банди, відповідно до раніше розробленого плану, відомого всім учасникам банди, спільно з ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, діючи з метою відкритого викрадення майна ОСОБА_22 прибули до місця мешкання потерпілого, де проникли до АДРЕСА_5. Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_28 з метою примушення потерпілого вказати місцезнаходження грошових коштів та цінностей, наніс декілька ударів рукою по тулубу ОСОБА_22, заподіявши йому фізичний біль, після чого учасники банди відкрито викрали у потерпілого грошові кошти в сумі 1 000 грн., вироби із золота, а саме: перстень вартістю 500 грн., ланцюжок вартістю 3750 грн., а всього на загальну суму 5250 грн., а також незаконно заволоділи важливими особистими документами потерпілого: посвідченням водія серія КІА № 602709, талоном попереджень до посвідчення водія серія ХАА № 973745 на імя ОСОБА_22 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія СВС № 074468 на автомобіль „Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_5, що належить ОСОБА_22 
		08.02.2010 року, у нічний час, ОСОБА_25, перебуваючи за адресою: Ніжин, АДРЕСА_6, діючи у складі озброєної організованої групи - банди спільно з ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, предявили до ОСОБА_22 вимогу про безкоштовну передачу права власності на автомобіль „Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_5, вартістю 76 000 грн., що належав ОСОБА_22, одному із членів банди та оформити відповідні документи про передачу права власності.
		Після цього, вранці 08.02.2010 року, з метою заволодіння автомобілем, що належав ОСОБА_22, ОСОБА_25 надав вказівку ОСОБА_28 супроводжувати ОСОБА_22 на вищевказаному автомобілі до Ніжинського МРЕВ УДАІ в Чернігівській області з метою оформлення документів щодо передачі права власності на автомобіль, а сам ОСОБА_25 спільно з ОСОБА_27 на автомобілі «ОСОБА_32 200 С»державний номерний знак АС 15-15 (транзит) та ОСОБА_29 на автомобілі „Опель Аскона державний номерний знак НОМЕР_4 виїхали також в напрямку Ніжинського МРЕВ УДАІ в Чернігівській області.  ОСОБА_28 за вказівкою ОСОБА_25 сів до автомобіля „Шкода Октавія, державний номерний знак НОМЕР_5 спільно з ОСОБА_22 та погрожуючи ОСОБА_22 пістолетом, наказав йому їхати до Ніжинського МРЕВ УДАІ УМВС України в Чернігівській області. Проїжджаючи повз Ніжинський міськрайвідділу міліції ОСОБА_22 зупинив автомобіль та відмовився виконати вимогу про передачу права власності на його автомобіль та оформити відповідні документи. Своїми діями ОСОБА_22 позбавив можливості ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28 та ОСОБА_30 довести до кінця свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння транспортним засобом потерпілого. 
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_25, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 27 ч. 3, 189 ч. 4; 27 ч. 3, 186 ч. 5; 27 ч. 3, 28 ч. 3, 357 ч. 3; 27 ч. 3, 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що на початку січня 2010 року, в ході розмови з ОСОБА_71 він дізнався від того про те, що потерпілий ОСОБА_22 продає героїн. Після цього, він разом з ОСОБА_27 поїхав до ОСОБА_22, щоб дізнатися у того, чи відповідає це дійсності. Перед цим, він зателефонував ОСОБА_22 і вони домовились зустрітися біля будинку останнього. До будинку ОСОБА_22 їх підвіз на своєму автомобілі ОСОБА_29, та поїхав по своїх справах. В розмові з ОСОБА_22, на їх питання щодо продажу наркотиків, той запевнив їх, що це не відповідає дійсності. Він повірив ОСОБА_22, так як дуже добре його знав, оскільки вони відпочивали в одній компанії та відвідували разом баню. Приблизно через місяць, після спілкування з ОСОБА_72, він дізнався, що той неодноразово придбавав героїн у ОСОБА_22, і саме тим героїном був отруєний його молодший брат. Він одразу почав телефонувати ОСОБА_22, але той не брав слухавку. Тоді, він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_73 та попросив того зїздити з ним до ОСОБА_22. Він був впевнений, що ОСОБА_36 візьме слухавку, якщо йому зателефонує ОСОБА_73 і захоче з ним зустрітися. На його прохання ОСОБА_73 зателефонував ОСОБА_22 та попросив про зустріч. ОСОБА_22 знав, що він його шукає, тому сам до нього не вийшов би. ОСОБА_73 визвав ОСОБА_22 під виглядом передачі посилки. Разом з ОСОБА_73, на автомобілі „Мерседес, яким він користувався на той час, вони підїхали до ОСОБА_22. Він запропонував ОСОБА_22 сісти в машину, але той відмовився і вони почали розмовляти на вулиці. Він виклав ОСОБА_22 свої претензії, сказав йому, що знає про продаж ним героїну, і що саме його героїном був отруєний брат. ОСОБА_22 відповів, що зараз з ним поговорять його хлопці і почав телефонувати. Він зрозумів, що зараз хтось приїде, тому зателефонував ОСОБА_27. Потім, в присутності Кой дана, він почав сваритися з ОСОБА_22. В результаті сварки він повалив ОСОБА_22 на сніг і вони почали боротися. В цей час до них прибіг ОСОБА_27 разом з ОСОБА_28, та стали їх розбороняти. Він був в агресивному стані, однак ОСОБА_27 вмовив його заспокоїтись. Через деякий час до них на автомобілі підїхав Лопух і ще якісь хлопці. На той час вони розмовляли з ОСОБА_22 вже спокійно. ОСОБА_27 сказав Лопуху, що все в порядку, і щоб той їхав. ОСОБА_73 також поїхав. Потім, ОСОБА_36 сів до автомобіля, і він сказав, що везе його в міліцію. Після цього, ОСОБА_36 кудись зателефонував та передав йому слухавку. В телефоні він почув голос ОСОБА_74, якого знав як підприємця та товариша ОСОБА_22, з яким останній працював в ОСОБА_61. Він розповів тому все, що сталося і передав телефон ОСОБА_22. Поговоривши, ОСОБА_22 знову передав йому слухавку, і ОСОБА_74 попросив його не вчиняти жодних дій, та сказав, що через декілька днів буде в Ніжині. При цьому, ОСОБА_74 сказав, що ОСОБА_36 готовий компенсувати моральну шкоду. Йому це було не цікаво, і він сказав Пилипчику, що ОСОБА_36 повинен виконати дії, про які він його попросить і міліції не буде. ОСОБА_22 він попросив знищити героїн, який у того залишився, та розповісти про торгівлю на відео. ОСОБА_22 сказав, що героїн знаходиться у його брата і запропонував до нього поїхати. Вони побоялися, що ОСОБА_36 може обдурити їх, а саме зайти до брата та не вийти. Тому, він попросив, щоб ОСОБА_36 зателефонував брату. В свою чергу він зателефонував своєму брату ОСОБА_30, і нічого не пояснюючи попросив того поїхати по вказаній адресі та забрати пакет. ОСОБА_22 розповів під відеозапис, що торгує героїном, і яким чином це відбувалося. Коли його брат ОСОБА_30 привіз пакет, то вони його дали в руки ОСОБА_22, і той сам висипав його на сніг. Це також було знято на відео. Вони сказали ОСОБА_22, що розмова з ним ще не закінчена і той пішов додому. Більше з ОСОБА_22 він не спілкувався, і ніяких грошей та цінних речей ніколи у того не брав. ОСОБА_75 через декілька днів, або наступного дня ОСОБА_27 та ОСОБА_28 зустрілись з ОСОБА_74, і той просив їх ОСОБА_22 більше не чіпати. Також, просив видалити відео з ОСОБА_22. Вказаний відеозапис зберігався на СД-диску в автомобілі і був вилучений працівниками міліції під час його затримання, однак до матеріалів справи його не приєднали. Також, він хоче повідомити, що вся історія ОСОБА_22 є видуманою і жодним чином не підтверджується доказами наявними у справі. Одночасно на підтвердження показів ОСОБА_22 наявні свідчення двох свідків, його брата та колеги. Вважає, що вказані покази не можуть бути враховані, оскільки ОСОБА_70 є зацікавленою особою, зберігав у себе вдома героїн, чим вчинив злочин, передбачений ст. 307 КК України, а тому правдивих свідчень дати не може. Колега ОСОБА_22 ОСОБА_76 у своїх свідченнях посилається на те, що про всі події він дізнався від ОСОБА_22. Таким чином, саме в день подій ОСОБА_29 не було, а ОСОБА_30 лише на його прохання привіз пакет, вміст якого йому було не відомо. ОСОБА_28 та ОСОБА_27 не наносили ОСОБА_22 тілесних ушкоджень. Між ним та ОСОБА_22 була бійка, в якій він наніс тому незначні тілесні ушкодження через особисту неприязнь.                              
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_27, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 189 ч. 4; 186 ч. 5; 28 ч. 3, 357 ч. 3; 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України не визнав та показав, що 07.02.2010 року, у вечірній час, він разом з ОСОБА_28 знаходились в кафе м. Ніжина. В той день були презеденські вибори. Йому зателефонував ОСОБА_25, який був трохи збуджений, та сказав, що у нього повинна відбутися з кимось бесіда і попросив його підтримки, а саме бути при цьому присутнім, оскільки назріває якась конфліктна ситуація. Він в свою чергу попросив ОСОБА_28 пройтись з ним, на що той погодився. Прийшовши на місце, він там побачив автомобіль ОСОБА_25, дві або три машини таксі та знайомого ОСОБА_74. Підійшовши до ОСОБА_74, він побачив, що за автмобілем „Мерседес відбувається якась боротьба, і поспішив на допомогу ОСОБА_25. Однак, Максим його зупинив, попросив не втручатися, і сказав, що хай хлопці самі зясовують стосунки. Він відповів, що так не годиться, і разом з ОСОБА_28 рознявши ОСОБА_25 та ОСОБА_22, почав зясовувати в чому справа. ОСОБА_25 пояснив, що ОСОБА_36 є наркоторговцем, і саме його героїном вколовся його брат ОСОБА_30. Він спробував заспокоїти ОСОБА_25 і дати можливість щось сказати ОСОБА_22. ОСОБА_22 сказав, що зараз підїдуть його люди і розставлять всі крапки. ОСОБА_75 через декілька хвилин до них підїхав автомобіль девятої моделі, з якого вийшов знайомий йому Лапухов, до якого часто звертаються за силовою підтримкою. ОСОБА_25 пояснив Лапухову, що ОСОБА_36 торгує наркотиками, від яких постраждав його брат. На питання Лапухова, чи правду каже ОСОБА_25, ОСОБА_22 відпові, що нікого купувати на заставляє, а хто хоче, той бере, у кожного є своя голова на плечах. Коли розмова почала заходити в тупік, то Лапухов попросив його розібратися в цій ситуації мирним шляхом. Також, Лапухов сказав, що ОСОБА_36 працює з ним, і ображати він нікому його не дасть, а стосовно брата ОСОБА_25, то той йому більше продавати не буде. Після цього, Лапухов поїхав, а він запропонував ОСОБА_22 сісти до автомобіля, так як на вулиці було холодно, на що той погодився. До салону автомобіля також сів він, ОСОБА_25 та ОСОБА_28, а ОСОБА_74 на таксі поїхав додому. На прохання ОСОБА_22 вони трохи відїхали від того місця і стали спілкуватися. В розмові ОСОБА_25 говорив ОСОБА_22 про те, що наркотики несуть велику шкоду, і не треба займатися наркоторгівлей. В свою чергу ОСОБА_36 приводив свої доводи з цього питання і казав, що розумний колотися не буде, а якщо не він буде цим займатися, то інший буде це робити. Розмова дойшла до того, що ОСОБА_25 сказав ОСОБА_22, що зараз відвезе його до міліції. На це ОСОБА_36 відповів, що невже він так спокійно міг торгувати наркотиками, якщо б не було у нього десь вирішено. Він зрозумів, що ОСОБА_36 натякає на якісь стосунки з правоохоронними органами. Тоді, ОСОБА_25 став шукати номер телефону свого знайомого з СБУ. На це ОСОБА_36 сказав, що у нього теж є люди і вийшовши з машини став комусь телефонувати. Потім, ОСОБА_36 знову сів до салону автомобіля і протянувши йому слухавку сказав, що з ним хочуть поговорити. Взявши слухавку, він почув голос свого знайомого ОСОБА_74, який став просити, щоб вони не чіпали ОСОБА_22. Він відповів, що в принципі не проти цього, але це питання необхідно врегулювати з ОСОБА_25, оскільки у того є претензії до ОСОБА_22. Він передав слухавку ОСОБА_25 і між ними відбулась розмова щодо припинення ОСОБА_22 продажу наркотиків. Вони домовились, що ОСОБА_36 віддасть героїн ОСОБА_25 і скаже на камеру мобільного телефону скільки він цим займається. ОСОБА_36 відмовився це робити. Але, коли ОСОБА_25 сказав тому, що він знає кому той продає героїн, а також кому дає його розповсюджувати, і вони зараз поїдуть до СБУ, то ОСОБА_22 вказані обставини злякали, і він попросився вийти та поговорити з ОСОБА_74. Після цього, ОСОБА_36 знову дав йому слухавку, і ОСОБА_74 попросив його поговорити з ОСОБА_25 про те, якщо ОСОБА_36 погодиться віддати героїн та дасть свідчення на відео, то щоб той ніде цього не показував і не розповсюджував, а також не возив до правоохоронних органів. Крім того, ОСОБА_74 сказав, що через пару днів він буде їхати московським потягом через Ніжин, і вони можуть обговорити долю ОСОБА_22 та даних відеофайлів. Після цього, він з ОСОБА_25 вийшов з автомобіля і пояснивши тому ситуацію, попросив зробити так, як просив ОСОБА_74. ОСОБА_25 довго не погоджувався, оскільки ОСОБА_36 отруїв його брата, але потім дав свою згоду при умові, якщо вони заберуть у ОСОБА_22 героїн та знімуть того на відео. Однак, якщо ОСОБА_36 і в подальшому буде торгувати наркотиками, то він буде вправі поступати так, як вважає за необхідне. На цьому вони і домовились. Потім, ОСОБА_25 зателефонував своєму брату, і попросив того зїздити за вказаною ОСОБА_22 адресою та забрати пакет. В той час, коли брат ОСОБА_25 їздив за пакетом, останній зняв ОСОБА_22 на відео. ОСОБА_77 привіз пакет, віддав його ОСОБА_25 та пішов по своїм справам. ОСОБА_25 зпропонував ОСОБА_22 викинути наркотики власноручно, що той і зробив. В подальшому ОСОБА_22 вони відвезли та висадили там, де він сів до них в автомобіль. Наступного дня або через день він зустрів ОСОБА_22 в місті, вони привітались, і єдине, що той у нього спитав, чи не зустрічався він з ОСОБА_74. Він відповів тому, що на днях повинен його побачити. Через декілька днів він разом з ОСОБА_28 зустрілися з ОСОБА_74 на вокзалі, оскільки той був в Ніжині проїздом. Максим попросив його вплинути на ОСОБА_25, щоб той видалив відео з ОСОБА_22 і ніде про нього не розголошував. Він пообіцяв зробити все, що від нього залежить. Пізніше він передав ОСОБА_25 цю розмову, і той пообіцяв, що видалить відео та про ОСОБА_22 розповідати нічого не буде. Чи виконав ОСОБА_25 його прохання, він не знає, оскільки той є особистістю непередбаченою. Зброєю, як зазначено в його обвинуваченні, він ОСОБА_22 не погрожував. ОСОБА_25 не був лідером і особисто на нього ніякого впливу не мав, оскільки для цього той слабий як фізично, так і духовно. 
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_28, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 189 ч. 4; 186 ч. 5; 28 ч. 3, 357 ч. 3; 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що взимку 2010 року, він був з ОСОБА_27 у ресторані „Мехіко і в цей час останньому зателефонував ОСОБА_25 і схвильовано попросив допомоги. Він запропонував ОСОБА_27 свою допомогу і пішов з ним. ОСОБА_75 через 10 хв. вони підійшли до будинку, де ОСОБА_25 боровся на снігу з незнайомим йому чоловіком. Він разом з ОСОБА_27 розборонили їх і попросили заспокоїтись. Там ще знаходився хлопець на імя ОСОБА_74, але невдовзі він поїхав. ОСОБА_25 сварився на того чоловіка з приводу наркотиків. Пізніше він дізнався, що то був ОСОБА_22 „Колесо, який продавав героїн і отруїв брата ОСОБА_25 ОСОБА_77. ОСОБА_78 йому стало відомо лише під час досудового слідства. Через короткий проміжок часу до них підїхали на автомобілі якісь хлопці, як він зрозумів на прохання ОСОБА_22. Вони хлопців запевнили, що вони просто спілкуються. ОСОБА_22 сам підтвердив, що все в порядку і сказав хлопцям, щоб вони їхали, та обіцяв їм пізніше зателефонувати. Потім, ОСОБА_22 запропонували сісти до машини і спокійно поговорити, на що той погодився. ОСОБА_37 час розмови в автомобілі, ОСОБА_25 сказав, що ОСОБА_78 торгує наркотиками, а саме героїном, і він відвезе його зараз до міліції. ОСОБА_22 заперечував все, але ОСОБА_25 послався на конкретних людей, яким той продавав або давав на продаж героїн. ОСОБА_33 помітно, що ОСОБА_78 злякався, та почав телефонувати ОСОБА_74, з яким він був знайомий, і просив того допомогти. ОСОБА_25 поговорив з ОСОБА_74, і той умовив його не їхати до міліції. При цьому, ОСОБА_25 виставив умову, що ОСОБА_22 не повезуть до міліції, але він мусить викинути героїн і розповісти на відео, як торгував. Відео було запорукою того, що ОСОБА_78 більше не повернеться до наркоторгівлі. ОСОБА_22 сказав, що героїн він зберігає у брата і запропонував поїхати до нього. ОСОБА_25 погодився на це, але побоюючись, що ОСОБА_78 міг обдурити його, вирішили, щоб той зателефонував своєму брату, а хтось поїде до нього і забере героїн. ОСОБА_25, як він зрозумів, зателефонував своєму брату ОСОБА_30 і той поїхав до брата ОСОБА_22. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_30 привіз пакет світлого кольору, в якому знаходився героїн, вагою приблизно до 500 гр. ОСОБА_77 віддав пакет, і ОСОБА_25 сказав, щоб той їхав додому. Жодних пояснень ОСОБА_30 ніхто не надавав. Думає, що той дізнався про всі обставини бесіди ОСОБА_25 і ОСОБА_22 вже на досудовому слідстві. ОСОБА_43 їхав, ОСОБА_78 розповів під запис про торгівлю героїном, казав, що така велика кількість опинилась у нього випадково. ОСОБА_22 був дуже наляканий, однак жодного фізичного примусу до нього ніхто не застосовував. Ні він, ні ОСОБА_27 не наносили ОСОБА_22 тілесних ушкоджень і не стріляли. Можливо в ході бійки ОСОБА_25 з ОСОБА_22 останній і отримав якісь тілесні ушкодження, однак явними вони не були. Принаймні на обличчі пошкоджень не було. Потім, ОСОБА_78 висипав героїн на сніг, що також було знято на відео. Після цього, ОСОБА_78 пішов додому, а вони поїхали. Наступного дня або через день, точно він не памятає, ОСОБА_74 на поїзді проїзджав через Ніжин і він разом з ОСОБА_27 зустрілися з ним. За час стоянки потягу, в купе, між ними відбулась коротка бесіда, в ході якої ОСОБА_74 цікавився подробицями подій щодо ОСОБА_22. Вони показали ОСОБА_74 відео, але той сказав, що давно знає ОСОБА_22 і просив його не чіпати, поручившись за те, що той більше не буду продавати наркотики. Також, попросив їх видалити відео. Особисто він відносився до ОСОБА_74 з великою повагою, однак у ОСОБА_25 були особисті претензії до ОСОБА_22. Вони передали ОСОБА_25 прохання ОСОБА_74. На той час ОСОБА_25 вже не був так агресивно настроєний, та сказав, що йому все одно і відео видалить. Чи зробив той це, він не знає. Особисто він більше з ОСОБА_22 не спілкувався. При викладених вище обставинах ОСОБА_29 не було. Обставини, які в своїх показах зазначив ОСОБА_78, вигадані і протирічать всім дослідженим матеріалам.                
		Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_29, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 189 ч. 4; 186 ч. 5; 28 ч. 3, 357 ч. 3; 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України не визнав та показав, що ніяких дій відносно потерпілого ОСОБА_22 він не вчиняв і участі в тих подіях, які викладені в його обвинуваченні взагалі не приймав. Він спілкувався з ОСОБА_22, але не робив того, що йому інкриміновано.    
		Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_30, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 189 ч. 4; 186 ч. 5; 28 ч. 3, 357 ч. 3; 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України не визнав та показав, що він з дитинства любить футбол, багато  часу приділяв йому, постійно тренувався, грав за команду „Зірка і приймав участь в першості району. За гру йому платили десь 200-300 грн. В їх районі, де він мешкав було багато наркоманів, в тому числі і серед його знайомих, які в подальшому вмирали від цього. Якось його знайомий ОСОБА_59 разом з іншими хлопцями запропонував йому спробувати „ширку, яку вони придбали у ОСОБА_22 на прізвисько „Колесо. Через деякий час ОСОБА_59 помер через передозування наркотиком. Одного разу його друг ОСОБА_79 запитав у нього, чи не бажає він розслабитися за допомогою наркотика, а саме героїну. Він погодився і вирішив спробувати. За місцем мешкання ОСОБА_79 він вжив героїн внутрівенно і через це майже не помер. Тривалий час він не міг ходити на тренування, а коли про це дізнався його брат ОСОБА_63, то дуже його лаяв та побив ОСОБА_79. З братом він зустрічався рідко, оскільки у того була своя сімя і він жив окремо. Він знав, що його брат очолює якусь громадську організацію, яка бореться з наркотиками, і іноді допомагав йому в цьому. 07.02.2010 року йому зателефонував ОСОБА_63, і попросив його зїздити за одною адресою, забрати там пакет та привезти йому. Він погодився, і взявши таксі поїхав за тою адресою, яку йому вказав брат. Прибувши на місце, він отримав пакет від чоловіка, як пізніше стало йому відомо від брата ОСОБА_22, та відвіз його ОСОБА_63, після чого поїхав додому. В пакеті був якийсь порошок. Ніякої участі у вимаганні майна та пограбуванні ОСОБА_22 він не приймав.           
		Не дивлячись на повне заперечення своєї вини підсудними ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, їх вина повністю підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Так, потерпілий ОСОБА_22 відмовився у суді давати свідчення, пояснюючи це тим, що йому погрожують і він боїться підсудних. При цьому, він повністю підтвердив свої свідчення, які він давав на досудовому слідстві. 
		Згідно оголошеного у судовому засіданні протоколу допиту потерпілого ОСОБА_22, 07.02.2010 року, в денний час, він спільно зі своїм знайомим ОСОБА_73 знаходився в кафе «Джек Пот», яке розташоване на центральній площі м. Ніжина. Там до них підійшов чоловік, та з їх дозволу присів за їх столик випити чаю. Випивши чаю незнайомець пішов. Пізніше він дізнався, що даним чоловіком був ОСОБА_27, мешканець м. Ніжина. Коли ОСОБА_27 сидів за їх столиком, то спілкувався з ОСОБА_73. Розмова їх була про вибори та про інші дрібниці. Після кафе, приблизно о 12 год., він попрощався з ОСОБА_73 та поїхав додому. Приблизно о 20 год. вони знову з ОСОБА_73 зустрілись у вказаному кафе. В кафе вони були приблизно годину, після чого розїхались по домівках. Приблизно о 22 год. йому зателефонував ОСОБА_73 та повідомив, що один чоловік хоче терміново передати передачу до м. Санкт-Петербург РФ. Він сказав, що якщо так терміново, то хай привозять до його будинку. Хвилин через 5 він вийшов з будинку і бачив, як підїхав автомобіль марки «Мерседес Бенс»білого кольору. З автомобіля вийшов з переднього пасажирського сидіння ОСОБА_73, а із-за керма ОСОБА_53, якого він знав тільки наочно і ніяких стосунків з ним він ніколи не підтримував. Влад повідомив, що йому потрібно до м. Санкт-Петербурга передати передачу. Він йому посміхався, а потім різко присівши вхопив його за ноги та повалив на сніг. В цей час до нього підбігли ОСОБА_28 та ОСОБА_27. Коли він на них підвів очі, то помітив, що в руках у ОСОБА_53, ОСОБА_28 та ОСОБА_27 знаходяться пістолети. В цей час ОСОБА_73 відійшов у бік. Нічого не говорячи та не пояснюючи, ОСОБА_28 і ОСОБА_27 схопили його за руки, а ОСОБА_53 відкривши задні дверцята машини схопив його за ноги і вони його заштовхнули до машини. З лівого боку сів ОСОБА_28, а з правого ОСОБА_27. ОСОБА_53 відійшов до ОСОБА_73 і приблизно 5 хвилин із ним розмовляв, після чого повернувся та сів за кермо автомобіля. Коли ОСОБА_53 сів за кермо, то різко розвернувся і рукояткою пістолета вдарив його в ліве плече, після чого сказав, що зараз його вивезуть до лісу, але куди саме не говорив, де вони з ним і поговорять. Вони проїхали в мікрорайон «Гуньки»м. Ніжина. Коли туди приїхали, то за ними приїхав автомобіль марки Опель, з якого вийшли ОСОБА_29 та ОСОБА_30, які підійшли до них. Коли заїхали до лісу, то ОСОБА_27 та ОСОБА_28 почали наносити йому удари руками по різним частинам тіла, а ОСОБА_53 сказав, що він продав його брату ОСОБА_30 героїн. На це він йому сказав, що він ніякого героїну нікому не продавав. Після цього, ОСОБА_28 схопив його за руку та витягнув з машини. Всі інші також вийшли з автомобіля. Як тільки ОСОБА_27 вийшов з машини, нічого не говорячи здійснив постріл йому в верхню частину лівої ноги, від чого він відчув біль. ОСОБА_28 сказав всім, що той ні в чому не зізнається, і тому йому потрібно прострелити коліна. Потім, до нього підійшов ОСОБА_53 та запитав, що з ним робити. На це, він запропонував поговорити. Після цього, вони в такому ж самому порядку сіли до машини, а на переднє пасажирське сидіння сів ОСОБА_29. ОСОБА_29 посміхаючись розвернувся до нього, ОСОБА_28 та ОСОБА_27 схопили його за руки, після чого ОСОБА_29 почав електрошоком бити його в ноги і всі почали сміятися. ОСОБА_28 і ОСОБА_27 відпустили руки і почали наносити удари по тілу, а ОСОБА_53 кричав, що він їм винен гроші і запитував скільки у нього є. Не витримавши туртур, які принижували його честь та гідність він сказав, що у нього є 5 тисяч доларів і вони знаходяться у двоюрідного брата. Після цього, його перестали бити, і ОСОБА_53 сказав, щоб він зателефонував брату та повідомив, що за грошима прийде молодий чоловік, а саме ОСОБА_30. Він зателефонував брату ОСОБА_70 та повідомив, що він потрапив у автомобільну пригоду, і що за його грошима, які у нього зберігаються, прийде молодий хлопець. Після цього, його пересадили до автомобіля „Опель, за кермо якого сів ОСОБА_29. Біля нього на задньому сидінні сів ОСОБА_28, а на переднє пасажирське сидіння ОСОБА_30, і вони проїхали до будинку його брата, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_14. Коли приїхали до будинку, він ОСОБА_30 повідомив, де саме мешкає його брат і той пішов за грошима, а вони втрьох залишились в машині. Приблизно через 10 хв. повернувся ОСОБА_30 та сів до машини. Коли вони почали відїжджати від будинку брата, то до автомобіля підійшов ОСОБА_27, якому ОСОБА_30 передав гроші, а сам кудись пішов. ОСОБА_27 зателефонував ОСОБА_53 та повідомив, що гроші у нього. Після розмови з ОСОБА_53 він сказав, щоб вони всі поїхали на центральну площу м. Ніжина. Коли туди приїхали, то зупинились біля готелю. Приблизно через 15 хв. підїхав ОСОБА_53 Влад. ОСОБА_27 передав йому гроші, а ОСОБА_53 в свою чергу сказав, що він ще винен їм 10 тисяч доларів США. Для себе він подумав, що ОСОБА_73 бачив, як його викрадають, то про це повідомить його друзям та працівникам міліції, які будуть чекати на нього біля його будинку. Тому, на слова ОСОБА_53 він сказав, що у нього є вдома гроші. На це ОСОБА_53 сказав, що вони їдуть до нього додому. Приїхавши до його будинку, він вийшов з машини і нікого не помітив. Потім, він разом з ОСОБА_53, ОСОБА_30, ОСОБА_28, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 зайшли до його квартири. В квартирі його посадили в крісло, а самі почали перевертати всі речі та шукати гроші. Він сказав їм де лежить тисяча гривень. ОСОБА_53 забрав гроші, сказав щоб він зняв ланцюжок, і на серванті забрав золотий перстень. Ланцюжок був із золота жовтого кольору 583 проби, довжиною 60 см та вагою 15 г. Даний ланцюжок він купував приблизно 3 роки тому за 1500 грн. ОСОБА_61 був із золота жовтого кольору 583 проби, вагою 6 г. На верхній частині персня був камінь білого кольору. Перстень він купував приблизно 7 років тому за 500 грн. Більш нічого не знайшовши, ОСОБА_53 сказав, що грошей мало і вранці поїдуть оформляти машину до МРЕО. Біля нього постійно знаходились ОСОБА_28 та ОСОБА_27. Вони знайшли горілку та почали її пити. ОСОБА_53 спочатку відвіз брата кудись, і приблизно через годину повернувся. Після цього, поїхав ОСОБА_29 та повернувся через 30 хвилин. ОСОБА_28 налив горілку та сказав, щоб він її пив. Так, вони утрьох за ніч випили чотири пляшки горілки. До ранку вони були в чотирьох. ОСОБА_53 у другій кімнаті спали з ОСОБА_29. Приблизно о 8 годині ранку 08.02.2010 року вони вийшли з квартири. ОСОБА_29 сів до автомобіля „Опель. ОСОБА_53 і ОСОБА_27 сіли до автомобіля „Мерседес, а він і ОСОБА_28 сіли до його машини. Перед цим ОСОБА_53 сказав, що зустрічатися будуть біля МРЕО та забрав усі документи на машину. У своїй машині він сів за кермо, а ОСОБА_28 сів на переднє пасажирське сидіння та навівши на нього пістолет сказав, щоб він їхав за його товаришами. Коли вони проїжджали повз міський відділ міліції, то він зупинився навпроти центрального входу. Повернувшись до ОСОБА_28, він сказав, що зараз піде до міліції. ОСОБА_28 відразу зателефонував ОСОБА_53, який за кілька хвилин сів до нього в машину і почав просити розібратися без міліції. На це він сказав, що вони поступили не правильно і розберуться без міліції. Влад погодився з ним і запропонував проїхати до кафе «Піраміда», на що він погодився. Після цього, ОСОБА_28 передав пістолет ОСОБА_53, який вийшов з його машини та пішов до своєї, а він спільно з ОСОБА_28 поїхали до кафе «Піраміда». Коли біля кафе всі вийшли з автомобіля, то він сказав, що в машині щось забув. Повернувшись до машини він поїхав від них. Йому телефонували на протязі цілої години з невідомого номера, але він не відповідав. Після цього, він поставив машину на стоянку, зателефонував до м. Києва своєму напарнику ОСОБА_76, який приїхав на своєму автомобілі та забрав його до м. Києва. З Києва він зателефонував своєму знайомому на імя ОСОБА_72 та запитав чи шукає його хтось. На це ОСОБА_72 відповів, що його по місту шукають якісь підозрілі хлопці. ОСОБА_59 він не став говорити, де він знаходиться. В м. Києві йому зателефонував невідомий чоловік та сказав, що в нього проблеми, та він знає, що ОСОБА_53 та його знайомі «Безпридельщики»і від нього не відстануть, та запропонував зустрітись. Вони домовились зустрітись біля станції метро Чернігівська. Приблизно 12.02.2010 року він зустрівся з тим чоловіком, який назвався ОСОБА_28. Останній сказав, що може вирішити його проблему за 3 тисячі доларів. Він у нього запитав про гарантії. ОСОБА_80 відповів, що він може їхати до м. Ніжина, а гроші можна буде потім віддати. На це він сказав, що таких грошей на даний час не має, і що йому потрібні декілька днів, щоб взяти їх в борг. Приблизно через три дні йому зателефонував ОСОБА_80 та сказав, що він може їхати до м. Ніжина. Він приїхав до свого міста, де бачив осіб, які у нього вимагали гроші, однак його ніхто не чіпав. Гроші він взяв в займи у родичів, які мешкають в м. С.Петербург, однак він їм не пояснював навіщо вони йому потрібні. Приблизно 20.02.2010 року йому знову зателефонував ОСОБА_80 і вони домовились про зустріч в м. Києві на його роботі. ОСОБА_80 зайшов до нього на роботу і він передав йому гроші в сумі 3 тисячі доларів, а він йому в свою чергу документи на його автомобіль. Де він взяв документи на його автомобіль він не знає. Після цього, він більше даного чоловіка не бачив. Хоче додати, що коли вони були в лісі та на квартирі, то ОСОБА_53 змушував його говорити на камеру телефону, що він продає героїн. Влад йому погрожував, що якщо він піде до міліції, то це відео вони передадуть до міліції і його притягнуть до кримінальної відповідальності, а також відео передадуть за місцем його роботи і його звільнять. Боячись за своє життя, оскільки вони йому погрожували, а також за те, що його звільнять з роботи, він спочатку не став звертатись до міліції. Про те, що його будуть притягати до кримінальної відповідальності він не боявся, так як нічим протизаконним не займався. (т. 6 а.с. 17-20)
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_73 показав, що взимку 2010 року до нього звернувся підсудний ОСОБА_25, який попросив його передати через ОСОБА_22 передачу до м. Санкт-Петербургу. Оскільки він був добре знайомий з ОСОБА_22, який працював провідником, він погодився і домовився з тим про зустріч. Разом з ОСОБА_25 на автомобілі „Мерседес білого кольору вони поїхали до ОСОБА_22 Коли вони підїхали до місця мешкання ОСОБА_22, то той вже чекав їх біля будинку. Там вони вийшли з машини, закурили і стали розмовляти про передачу. В ході розмови ОСОБА_25 хтось постійно телефонував і той від них відходив. Через деякий час до них підійшов ОСОБА_27 і попросив його відійти з ним в сторону. Він відійшов з ним, а коли повернувся, то побачив як ОСОБА_25 боксерським прийомом звалив з ніг ОСОБА_22, схопивши його руками за ноги так, що той впав. Потім, звідкись зявились хлопці, але у темряві він їх не розгледів, які затягнули ОСОБА_22 до автомобіля „Мерседес. Він ще бачив ОСОБА_28, який підійшов до нього після того, як ОСОБА_22 затягли в „Мерседес. ОСОБА_27 сказав йому, щоб він не переживав за ОСОБА_22, оскільки той звязаний з наркотиками і вони тільки з ним поговорять, та заберуть наркотики.  Після, цього до нього підійшов ОСОБА_25 і також сказав, щоб він не переживав. Вони його посадили в таксі і він поїхав додому. Коли він став їхати, то побачив, що їх машина теж зрушила з міста. Приблизно через 5-7 хвилин йому зателефонував ОСОБА_22 і сказав, щоб він нікому не дзвонив і не переживав. Через годину півтори він сам зателефонував ОСОБА_22, і той відповів, що розмовляє з ОСОБА_25 Наступного дня в розмові з ОСОБА_22М по телефону, той розповів йому, що у нього щось вимагали, а що саме він не памятає, також здається казав про електрошокер. 
		Свідок ОСОБА_81 у судовому засіданні показав, що взимку 2010 року, біля 24 год., він, проїжджаючи по вул. Успенській м. Ніжина, біля будівлі судово-медичної експертизи помітив свого знайомого ОСОБА_22, з яким поруч стояло дві особи. Проїхавши далі він зупинився, і до нього підійшов його однокласник ОСОБА_73, на прохання якого він відвіз того додому. 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_70 показав, що десь 8-9 лютого 2010 року, приблизно о 23 год., йому на мобільний зателефонував двоюрідний брат ОСОБА_22 та повідомив, що потрапив в аварію і йому потрібно 5 000 доларів США, які той залишав у нього на зберіганні. Також, ОСОБА_22 сказав йому, що за цими грошима приїде хлопець на імя ОСОБА_30, і він повинен йому їх віддати. Приблизно через 30-40 хвилин до нього додому приїхав ОСОБА_30, якому він і віддав 5 000 доларів США купюрами по 100 доларів. Після цього, приблизно через 30 хвилин йому подзвонив ОСОБА_22 та запитав, чи передав він гроші. На це вій йому відповів, що все передав. В подальшому від ОСОБА_22 йому стало відомо, що якісь особи посадили того в машину, вивезли до лісу, прострелили ногу та вимагали гроші. ОСОБА_22 віддав їм всі гроші, що у нього були, а саме 5 000 доларів США, які він віддав ОСОБА_30.     
		Свідок ОСОБА_82 у судовому засіданні показав, що в травні 2010 року, він на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при тому, як потерпілий ОСОБА_22 показував та розповідав про обставини тих подій, які з ним відбулись. А саме, ОСОБА_22 розповів, як на вул. Успенській м. Ніжина якісь особи посадили його в машину і вивезли до лісу в районі Гуньки, де били його та з пістолету прострелили ногу. Не витримавши знущань, потерпілий погодився на їх вимогу віддати їм гроші. Після цього, вони повернулися до міста, де брат потерпілого віддав 5 000 доларів США. Потім, вони поїхали додому до потерпілого, де забравши у того 1 000 грн. та вироби із золота, залишилися у того на ніч, щоб ранком наступного дня в МРЕВ переписати на когось із підсудних автомобіль ОСОБА_22 На шляху до МРЕВ потерпілий втік та звернувся до міліції. 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_83 дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_82
		Свідок ОСОБА_76 у судовому засіданні показав, що в лютому 2010 року йому на мобільний зателефонував ОСОБА_22, з яким вони разом працюють провідниками поїзду, та повідомив, що йому погано і попросив приїхати до нього на допомогу. Коли він приїхав до ОСОБА_22 в м. Ніжин, то той йому розповів, що минулої ночі декілька чоловік, яких він знав, з ним жорстоко обійшлись, застосовували до нього фізичну силу, електрошокер та прострелили ногу. Також, ОСОБА_22 розповів, що вони вивезли його до лісу та вимагали у нього десь 10 000 доларів США. Не витримавши знущань, він через свого брата віддав їм 5 000 доларів США. Після цього, ті чоловіки поїхали до ОСОБА_22 додому, де пробули там всю ніч, пили, застосовували до нього фізичну силу та забрали ланцюжок. Крім того, нападники вимагали від ОСОБА_22 переписати на когось з них його автомобіль „Шкоду. Потім, ранком наступного дня, вони повезли ОСОБА_22 до нотаріуса переоформлювати автомобіль. Коли по дорозі ОСОБА_22 підїхав до райвідділу міліції, то чоловік, який був з ним, вийшов з автомобіля і зник. При цьому, ОСОБА_22 показав йому прострілену ногу, на якій він побачив сліди від кулі. В розмові, ОСОБА_22 сказав, що ті хлопці його шукають, і він запропонував йому пожити деякий час у нього. Перебуваючи у нього вдома, його дружина обробила та перевязала ОСОБА_22 рану, і той деякий час жив у нього.
		Допитана у суді свідок ОСОБА_84 показала, що вона проживає разом з чоловіком в м. Києві. ОСОБА_75 рік по тому, точної дати вона не памятає, до неї додому разом з її чоловіком з м. Ніжина приїхав ОСОБА_22, з яким вони разом працюють. В той день вона побачила у ОСОБА_22 рану на нозі і дала тому медикаменти, щоб її обробити. При цьому, вона звернула увагу на те, що ОСОБА_22 був якийсь переляканий. Що трапилось з ОСОБА_22 їй не пояснювали. Мешкав у них ОСОБА_22 приблизно 5-6 днів.          
		Свідок ОСОБА_85 у судовому засіданні показав, що десь в червні 2010 року на прохання працівників міліції він був присутній в якості понятого при впізнанні. В його присутності потерпілий ОСОБА_22 серед чотирьох чоловіків вказав на ОСОБА_25 При цьому, ОСОБА_22 розповів, що у нього відібрали гроші та золото. Після цього, працівником міліції був складений відповідний протокол.
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_86 дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_85 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що у 2010 році, точної дати вже не памятає, він на прохання працівників міліції був присутнім в якості понятого при огляді автомобіля „Мерседес білого кольору, який проводився на стоянці біля готелю в м. Ніжині. При огляді в автомобілі було виявлено пістолет та якісь документи. Присутній при цьому підсудний ОСОБА_25 на питання працівників міліції пояснив, що вказані речі належать йому. При особистому огляді ОСОБА_25, у того були виявлені та вилучені наручники та мобільний телефон „Соні Еріксон. З цього приводу працівником міліції був складений протокол, з яким він ознайомився та поставив свій підпис. В протоколі все було викладено правильно. Виявлені речі були упаковані та опечатані, де він також поставив свій підпис. завіривши його правильність.      
		Свідок ОСОБА_39 у суді дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_38
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що він раніше працював слідчим слідчого відділу Ніжинського райвідділу УМВС України в Чернігівській області. Навесні 2010 року, він, в складі оперативно-слідчої групи виїздив до готелю „Ніжин, розташованому по вул. Батюка в м. Ніжині, де на подвірї в присутності понятих проводив огляд автомобіля „Мерседес білого кольору з тимчасовими номерами, який належав ОСОБА_25 В ході огляду, в салоні атомобіля „Мерседес було виявлено та вилучено пістолет та документи. Пістолет знаходився на задньому сидінні автомобіля. При поверхневому огляді ОСОБА_25 у того були виявлені та вилучені наручники, а також мобільний телефон. При цьому, ОСОБА_25 повідомив, що вказані вище речі належать йому. Ним був складений протокол огляду, а вилучені речі упаковані та опечатані. При проведенні огляду здійснювалась фотозйомка. 
		Свідок ОСОБА_41 у суді показав, що він, 13.04.2010 року в складі оперативно-слідчої групи виїздив на місце пригоди, а саме до готелю м. Ніжина по вул. Батюка, де в присутності понятих проводився огляд автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25 та затримання останнього. При огляді автомобіля на задньому сидінні був виявлений та вилучений пістолет, що належав ОСОБА_25 Також, при огляді було виявлено та вилучено наручники. При цьому, слідчим Клюйко Г.В. був складений відповідний протокол. В ході огляду застосовувалась фотозйомка.
		Свідок ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що він працює інспектором сектору техніко-криміналістичного забезпечення Ніжинського міськвідділу міліції. 13.04.2010 року, перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи, за вказівкою чергового міськвідділу міліції він виїзжав на огляд місця події, а саме на територію готелю в м. Ніжині по вул. Батюка, 1, де в присутності понятих оглядався автомобіль „Мерседес білого кольору. Біля автомобіля знаходився ОСОБА_25. В ході огляду автомобіля на задньому сидінні було виявлено пістолет. Також, при огляді були виявлені та вилучені наручники, документи та мобільний телефон „Соні Еріксон. При проведенні огляду складався протокол та проводилось фотографування.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показав, що він працює оперупвноаженим УБОЗу в Чернігівській обасті. Він приймав участь у затриманні ОСОБА_25, яке відбувалось біля автомобілю останнього. Слідчим був проведений огляд місця події та складений його протокол. В ході огляду автомобіля, що належав ОСОБА_25, на задньому сидінні був виявлений пістолет. У ОСОБА_25 при собі був мобільний телефон та наручники. Коли виявили пістолет, то ОСОБА_25 сказав, що він належить йому. 
		Свідок ОСОБА_81 у суді показав, що ОСОБА_87, який змінив прізвище на ОСОБА_22, є його знайомим. На даний час він не памятає, які давав свідчення на досудовому слідстві, але повністю їх підтверджує. А саме те, що на початку 2010 року, десь о 24 год., він, працюючи таксистом та проїзджаючи по вул. Успенській м. Ніжина помітив ОСОБА_22, який стояв з двома невідомими йому чоловіками. Проїхавши далі по вул. Успенського, він побачив біля приватної стоматполіклініки знайомого ОСОБА_88. Він зупинився і став з ним розмовляти. ОСОБА_22 в цей час знаходився трохи від них і про щось голосно розмовляв з двома чоловіками. Приблизно через пять хвилин до ОСОБА_88 підійшов його знайомий і вони поїхали. В цей час до нього підійшов його однокласник ОСОБА_73 і попросив відвезти його додому. Він відвіз ОСОБА_73 додому, а сам поїхав далі. 
		Вина підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 також підтверджується і іншими наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами:
		-заявою ОСОБА_22 від 29.04.2010 року, згідно якої він просить провести перевірку за фактом вимагання грошей в сумі 8 000 доларів США та нанесення йому тілесних ушкоджень наочно знайомими особами з 07.02.2010 року на 08.02.2010 року (т. 6 а.с. 1);
		-рапортами о\у в ОВС УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_89 від 02.09.2010 року про вчинення злочинів відносно ОСОБА_22 (т. 6 а.с. 13-15);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 17.05.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_70 впізнав на фото № 1 ОСОБА_30, якому він віддав гроші в лютому 2010 року на прохання його брата ОСОБА_70 (т. 6 а.с. 34-36);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 24.06.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_70 впізнав ОСОБА_30, якому на прохання брата він передав гроші в сумі 5 000 доларів США (т. 6 а.с. 37-39);
		-протоколом очної ставки від 24.06.2010 року між свідком ОСОБА_70 та обвинуваченим ОСОБА_30, в ході якого ОСОБА_70 розповів про обставини передачі ним ОСОБА_30 на початку лютого 2010 року грошей в сумі 5 000 доларів США за проханням його брата ОСОБА_22 За вказаними грошима ОСОБА_30 приходив до нього додому (т. 6 а.с. 40-41);
		-протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 26.05.2010 року за участю ОСОБА_22, який на місці показав та розповів про обставини та події, повязані з незаконними діями відносно нього зі сторони нападників (т. 6 а.с. 42-48);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 05.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_22 впізнав ОСОБА_28, який 07.02.2010 року разом з іншими особами з застосуванням фізичної сили посадили його в свою машину та вивезли за межі м. Ніжин, де наносили тілесні ушкодження, здійснили постріл з пістолету в ногу, при цьому вимагали гроші. Він зателефонував брату і той віддав їм 5 000 доларів США. Коли він приїхав додому, то вказані особи відібрали золотий ланцюжок, кільце та намагались заволодіти його автомобілем (т. 6 а.с. 56-58);
		-протоколом очної ставки від 05.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_28, в ході якої ОСОБА_22 розповів про обставини, при яких ОСОБА_28 разом з ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 07.02.2010 року напали на нього, насильно вивезли на автомобілі „Мерседес за м. Ніжин, де в лісі завдали йому тілесних ушкоджень, застосовуючи при цьому електрошокер і пістолет, та вимагали гроші. Не витримавши знущань він через свого брата віддав їм 5 000 доларів США. Після цього, вони поїхали до нього додому, де вказані вище особи забрали у нього золотий ланцюжок та обручку, а також 1 000 грн. Крім того, наступного дня вони намагались забрати у нього автомобіль (т. 6 а.с. 59-63);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 16.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_22 серед чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_25, який разом з іншими особами з застосуванням фізичного насильства посадили його в автомобіль та вивезли в ліс, де наносили йому тілесні ушкодження, здійснили постріл в ногу і тому він віддав 5 000 доларів США (т. 6 а.с. 69-70);
		-протоколом очної ставки від 16.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_25, в ході якої ОСОБА_22 розповів про обставини, при яких ОСОБА_25 разом з ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 07.02.2010 року напали на нього, насильно вивезли на автомобілі „Мерседес за м. Ніжин, де в лісі завдали йому тілесних ушкоджень, застосовуючи при цьому електрошокер і пістолет, та вимагали гроші. Не витримавши знущань він через свого брата віддав їм 5 000 доларів США. Після цього, вони поїхали до нього додому, де вказані вище особи забрали у нього золотий ланцюжок та обручку, а також 1 000 грн. Крім того, наступного дня вони намагались забрати у нього автомобіль (т. 6 а.с. 75-87);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 16.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_22 серед чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_29, який разом з іншими особами був присутнім при нападі на нього 07.02.2010 року (т. 6 а.с. 88);
		-протоколом очної ставки від 16.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_29, в ході якої ОСОБА_22 розповів про обставини, при яких ОСОБА_29 разом з ОСОБА_28, ОСОБА_27, ОСОБА_25 та ОСОБА_30 07.02.2010 року напали на нього, насильно вивезли на автомобілі „Мерседес за м. Ніжин, де в лісі завдали йому тілесних ушкоджень, застосовуючи при цьому електрошокер і пістолет, та вимагали гроші. Не витримавши знущань він через свого брата віддав їм 5 000 доларів США. Після цього, вони поїхали до нього додому, де вказані вище особи забрали у нього золотий ланцюжок та обручку, а також 1 000 грн. Крім того, наступного дня вони намагались забрати у нього автомобіль (т. 6 а.с. 89-91);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 23.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_22 серед чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_30, який 07.02.2010 року разом з іншими особами був присутнім при нападі та вимаганні у нього грошей (т. 6 а.с. 92);
		-протоколом очної ставки від 23.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_22 та підозрюваним ОСОБА_30, в ході якої ОСОБА_22 показав, що коли він не витримавши знущань погодився віддати нападникам гроші, то ОСОБА_30 їздив до його брата за грошима, які отримавши передав ОСОБА_27 Також, ОСОБА_30 разом з іншими приймав участь в обшуку його помешкання (т. 6 а.с. 93-94);
		-протоколом очної ставки від 10.07.2010 року між потерпілим ОСОБА_22 та обвинуваченим ОСОБА_27, в ході якої ОСОБА_22 розповів про обставини, при яких ОСОБА_27 разом з ОСОБА_28, ОСОБА_25, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 07.02.2010 року напали на нього, насильно вивезли на автомобілі „Мерседес за м. Ніжин, де в лісі завдали йому тілесних ушкоджень, застосовуючи при цьому електрошокер і пістолет, та вимагали гроші. Не витримавши знущань він через свого брата віддав їм 5 000 доларів США. Після цього, вони поїхали до нього додому, де вказані вище особи забрали у нього золотий ланцюжок та обручку, а також 1 000 грн. Крім того, наступного дня вони намагались забрати у нього автомобіль (т. 6 а.с. 95-99);
		-протоколом виїмки та огляду від 31.08.2010 року, згідно якого ОСОБА_22 видав документи на автомобіль „Шкода Октавіа, посвідчення КІА № 602709, талону ХАА № 973745 до посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію т.з. СВС 074468, які були оглянуті (т. 6 а.с. 102);
		-протоколом виїмки та огляду від 30.08.2010 року, згідно якого ОСОБА_22 видав  автомобіль „Шкода Октавіа д.н.з. НОМЕР_5, що і був оглянутий (т. 6 а.с. 103);
		-протоколом виїмки та огляду від 14.07.2010 року, згідно якого у ОСОБА_22 була проведена виїмка штанів чорного кольору з характерними пошкодженнями в області лівого стегна, в яких він знаходився 07.02.2010 року, та проведений їх огляд (т. 6 а.с. 111-112);
		-висновком судово-медичного експерта № 339 від 31.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_22 мали місце тілесні ушкодження у вигляді рубця лівого стегна, які можуть бути результатом загоювання рани, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Вищеописані тілесні ушкодження могли виникнути в наслідок дії твердих тупих предметів з обмеженою поверхнею по механізму удару, в строк та за обставин, що викладені в описовій частині постанови, тобто на які посилається ОСОБА_22, в тому числі дії травматичного снаряду (гумової кулі) в результаті пострілу з вогнепальної зброї. Будь-які інші тілесні ушкодження не виявлені (т. 6 а.с. 122-123);
		-висновком судово-товарознавчої експертизи № 1323к від 16.07.2010 року, згідно якого вартість ланцюжка 583 проби, як ювелірного виробу станом на 07.02.2010 року складає 3 750 грн. (т. 6 а.с. 138);
		-протоколом огляду місця події від 13.04.2010 року, згідно якого на автостоянці по вул. Батюка, 1 м. Ніжина, в ході огляду автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС15-15, що належить ОСОБА_25, на задньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено пістолет марки „ROHm RG88, номер 0718491 калібру 9 мм. Також, у ОСОБА_25 було виявлено та вилучено наручники і мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, в якому маються відеозаписи осіб чоловічої статі, які вказують на свою причетність до продажу наркотичних речовин (т. 12 а.с. 204-209; т. 13 а.с. 93-94);  
		-протоколом огляду предметів від 20.06.2010 року, згідно якого оглянутий вилучений у ОСОБА_25 мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, на якому виявлено відеозаписи з особами чоловічої статі, що визнають себе в причетності до продажу наркотичних засобів (т. 2 а.с. 120);
		-висновком судово-балістичної експертизи № 143 від 23.04.2010 року, згідно якого, вилучений у ОСОБА_25 пістолет є короткоствольною вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 9 мм газового пістолета моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми ». Конструкція каналу ствола пістолету дозволяє проводити постріли 9 мм шумовими, газовими патронами, набоями несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, а також 9 мм шротовими пістолетними патронами та 9 мм пістолетними патронами спорядженими саморобним способом, шляхом установки в зарядну камору шумового патрону кульки з свинцевого сплаву, діаметром до 6,7 мм включно (т. 2 а.с. 168-172);
		-відеозаписом на СД-диску з мобільного телефону „Соні-Еріксон, який було вилучено у ОСОБА_25 під час його затримання 13.04.2010 року (т. 8 а.с. 111); 
		-протоколом огляду і затримання транспортного засобу від 14.05.2010 року, згідно якого був оглянутий автомобіль НОМЕР_6 (т. 5 а.с. 159-160);
		-речовими доказами - автомобілем „Шкода Октавіа д.н.з. НОМЕР_7, посвідченням водія серії КІА № 602709, талоном до посвідчення водія серії ХАА № 973745 на імя ОСОБА_22 та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії СВС № 074468 на автомобіль „Шкода Октавіа, штанами, які належать ОСОБА_22, мобільним телефоном „ОСОБА_48 К-810 і з сім карткою „Білайн, наручниками, пістолетом моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми », автомобілем НОМЕР_8, СД-диском з відеозаписом (т. 2 а.с. 121, 140, 180; т. 5 а.с. 167; т. 6 а.с. 106, 113; т. 8 а.с. 111).
		До показань свідка ОСОБА_90, який після значного вживання спиртних напоїв протягом всього дня 07.02.2010 року, десь в проміжок часу з 21 до 22 год., в центрі м. Ніжина зустрічав ОСОБА_25 та розмовляв з ним приблизно 10-15 хв., а також свідка ОСОБА_91, який вказав, що десь з 18 год. 07.02.2010 року до 3 год. 08.02.2010 року він разом з ОСОБА_25М, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 знаходився в кафе-барі „Джек-Пот м. Ніжина, суд ставиться критично, оскільки по-перше вони є добрими знайомими підсудних, а по-друге їх свідчення повністю спростовуються наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою, і розцінює покази вказаних свідків, як спробу допомогти підсудним уникнути відповідальності за вчинений ними злочин.   
		Також, суд ставиться критично і до показань свідка ОСОБА_92, яка у судовому засіданні заявила, що потерпілий ОСОБА_22 займається збутом наркотичних засобів, і її брат, який помер від них, особисто придбавав їх у того, оскільки у встановленому законом порядку проводилась відповідна перевірка щодо причетності зазначеної вище особи до незаконного обігу наркотичних засобів, за наслідками якої в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутностю події злочину. 
		Показання свідка ОСОБА_93, що є дружиною брата ОСОБА_30, яка у судовому засіданні вказала, що ОСОБА_30 в ніч з 07.02.2010 року на 08.02.2010 року знаходився за місцем свого мешкання і нікуди з будинку не відлучався, суд сприймає критично, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими у суді доказами, і розцінює їх, як намагання допомогти близькій особі уникнути відповідальності за вчинений нею злочин. 
		 
		4)  Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_25, 28 лютого 2010 року, близько 16 год., на вул. Гоголя м. Ніжина, діючи в складі озброєної організованої групи - банди відповідно до раніше розробленого плану, відомого всім учасникам групи, спільно з ОСОБА_27, ОСОБА_29 та ОСОБА_28, з метою заволодіння чужим майном напали на ОСОБА_23. ОСОБА_37 час нападу вищевказані учасники банди, представляючись працівниками міліції та застосувавши до потерпілого фізичне насильство, примусово посадили його в автомобіль Опель Аскона державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_29, та вивезли його за межі м. Ніжина. ОСОБА_37 час нападу ОСОБА_27 з відома всіх учасників організованої озброєної групи, перевірив кишені потерпілого та виявив гроші в сумі 1 000 грн., які забрав та передав ОСОБА_25 ОСОБА_37 час руху, з метою фізичного та психічного тиску на ОСОБА_23, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 нанесли по декілька ударів потерпілому кулаками по тулубу та обличчю, а ОСОБА_29 декілька разів застосував електрошокер до потерпілого. Приїхавши до лісу, розташованого між селами Хвилівка та Талалаївка Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_25, погрожуючи подальшим застосуванням фізичного насильства до ОСОБА_23, висловив вимогу про передачу учасникам банди грошових коштів в сумі 10 000 доларів США. При цьому, ОСОБА_25, з метою залякування потерпілого вистрілив з пістолета в ногу ОСОБА_23, а ОСОБА_27 заподіяв потерпілому декілька ударів деревяною битою по ногах. Коли ОСОБА_23 відмовився виконати вимогу нападників, то ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29, приблизно о 22 год., насильно перевезли ОСОБА_23 до квартири АДРЕСА_7, де прикували потерпілого наручниками до батареї опалення, при цьому продовжили наносити численні удари руками та ногами по тулубу, вимагаючи передачі їм грошових коштів в сумі 10 000 доларів США. В результаті ОСОБА_23 було заподіяно тілесні ушкодження. 
		01.03.2010 року, приблизно о 07 год. ранку, ОСОБА_25 зателефонував ОСОБА_30 та наказав прибути за вищевказаною адресою. Після прибуття останнього, ОСОБА_25 передав ОСОБА_30 пістолет та наказав здійснювати охорону потерпілого з метою запобігання втечі ОСОБА_23, а сам з іншими учасниками банди залишили квартиру. ОСОБА_30, діючи за вказівкою ОСОБА_25, знаходячись за вищевказаною адресою, незаконно утримував ОСОБА_23 до 16.00 год. 01.03.2010 року, до отримання вказівки від ОСОБА_25 відпустити ОСОБА_23, після чого ОСОБА_30 відімкнув наручники, якими був прикутий ОСОБА_23, та звільнив потерпілого.  
		З метою запобігти можливості ОСОБА_23 в майбутньому звернутися до правоохоронних органів за захистом своїх прав та притягнення до відповідальності учасників банди, під час скоєння вимагання у ОСОБА_23 вони змусили потерпілого надати свідчення, в яких він оговорив себе в причетності до продажу наркотичних засобів, що було знято ОСОБА_25 за допомогою відеокамери мобільного телефону.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи в ОСОБА_23 маються тілесні ушкодження у вигляді колишніх ушкоджень на обличчі у вигляді пігментації після загоювання саден і заживаючої рани на правій гомілці та могли утворитись від ударів битою та пострілу гумовою кулею з пістолета, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. 
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_25, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 27 ч. 3, 187 ч. 4; 27 ч. 3, 189 ч. 4 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що потерпілий ОСОБА_23 відомий всьому м. Ніжину як людина, яка продає „ширку всім бажаючим, навіть дітям, аби тільки отримувати від цього гроші. Про ОСОБА_23 він дізнався від ОСОБА_92 та її брата ОСОБА_23, який був наркозалежною людиною. Крім того, про ОСОБА_23 йому розповідала ОСОБА_94, яка на той час також була наркозалежною і постійно купувала у нього „ширку. Після останньої розмови з ОСОБА_94 в січні 2010 року вони домовились, що вона йому зателефонує тоді, коли ОСОБА_23 буде пропонувати купити у нього „ширку. Наступного дня вона повідомила, що ОСОБА_23 домовився з нею про зустріч, щоб продати наркотик. Зустріч була запланована на площі імені Гоголя. В цей час він був разом з ОСОБА_91, який був на автомобілі. На зустріч разом з ОСОБА_94 приїхав ОСОБА_71, який повідомив, що ОСОБА_23 має при собі зброю, і скоріше за все прийде на зустріч з нею. Він зателефонував ОСОБА_27 та попросив того приїхати на зустріч з ОСОБА_23, так як йому було відомо, що вони знайомі між собою, і він був впевнений, що в присутності ОСОБА_27, ОСОБА_23 застосовувати зброю не буде. Разом з ОСОБА_27 приїхав і ОСОБА_28. Коли ОСОБА_23 близько 12 год. прийшов на зустріч, то він спитав у того, навіщо він знову продає наркотики. На це ОСОБА_23 зухвало відповів, що це не їх справа. Вони запропонували ОСОБА_23 сісти в автомобіль та поговорити. Зрозумівши, що вони так просто від нього не відійдуть, ОСОБА_23 дістав з кишені ножа і став ним погрожувати. Їм нічого не залишилося, як застосувати до ОСОБА_23 фізичну силу, щоб відібрати у того ніж, після чого посадили його до автомобіля. При цьому, ОСОБА_23 став казати, що у нього міліцейська „криша і у них будуть великі проблеми. Вони вирішили відвезти його до СБУ та написати там заяву про злочин, залучивши свідків ОСОБА_94 та ОСОБА_71. ОСОБА_23 зрозумів, що може потрапити до СБУ, тому почав просити їх не робити цього, тому що у нього вагітна дружина, а займатися продажем наркотиків його змусили життєві обставини. Вони йому не повірили, так як він неодноразово обіцяв припинити торгівлю. ОСОБА_23 пообіцяв розповісти все про торгівлю і про міліціянтів, які прикривають його злочинні дії. Погодився ОСОБА_23 це розповісти на відео, обіцяв ніколи більше цим не займатися, аби тільки вони не писали заяву до СБУ. Суть їх розмови відображена на відео, яке було досліджено у суді. При собі у ОСОБА_23 було 20 кубів „ширки, яку вони забрали у нього та вилили. Пробувши з ними близько однієї години ОСОБА_23 пішов додому. Наступного дня йому зателефонувала жінка, яка представившись дружиною ОСОБА_23, попросила його про зустріч з нею. Він погодився і вони зустрілись біля магазину на площі Гоголя. Як йому стало відомо у судовому засіданні, це була ОСОБА_95. При зустрічі, вона йому сказала, що її чоловік більше ніколи не буде займатися продажем „ширки. Також, вона сказала, що її чоловіку сьогодні дуже погано, так як почалась „ломка у відсутності наркотичної сировини, яку вони вчора знищили, тому дуже їх просить дати їй стакан макової соломи, щоб полегшити його страждання. Він їй пояснив, що вони не займаються розповсюдженням наркотиків, а навпаки борються з цим, тому дати їй нічого не зможуть. ОСОБА_54 розмова була записана ним на мобільний телефон, та досліджена у судовому засіданні. Ніяких грошей він у потерпілого не брав, ніхто в нього не стріляв, і не міг це робити.
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_27, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 187 ч. 4; 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що потерпілого ОСОБА_23 на призвісько „Ракета він знає давно, оскільки раніше разом в одній колонії відбували покарання. Йому відомо, що ОСОБА_23 займається наркоторговлей в м. Ніжині. Він тричі зустрічався з ОСОБА_23, коли той продавав наркотики його знайомим і бив його за це. Що стосується подій, які викладені в його обвинуваченні, то він стверджує, що 28.02.2010 року він був в м. Києві і ніяких дій по відношенню до ОСОБА_23 в цей день не вчиняв. Вважає, що ОСОБА_23 в своїх свідчення оговорює його, і це вигідно працівникам міліції, які його „кришують, оскільки він надає їм багато оперативної інформації.        
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_28, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 187 ч. 4; 189 ч. 4 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що потерпілий ОСОБА_23 відомий усьому м. Ніжину, як людина, що продає „ширку. До того ж, він є дуже цинічним і не має жодних принципів. Готовий продавати усім малолітнім, вагітним тільки б отримувати гроші. Про ОСОБА_23 він дізнався з розповіді ОСОБА_27, оскільки той неодноразово особисто звертався до ОСОБА_23, і просив його припинити торгувати. Він також погано ставиться до торговців, оскільки сам вживав наркотики, які зіпсували йому життя та здоровя. У таких, як ОСОБА_23 цілодобово можна було купити. Він багато років бореться із спокусою і знає, наскільки такі люди небезпечні. Однак, ОСОБА_23 він не знав і особистої неприязні до нього не мав. На той момент, коли відбувся інцидент з ОСОБА_23, ОСОБА_25 вже розклеїв листівки із закликами про боротьбу з наркоторгівлею. До нього звертались люди, які скаржилися саме на ОСОБА_23, тому ОСОБА_25 хотів зустрітися з ним, щоб поговорити з приводу торгівлі, однак не міг його знайти. Він знав, що ОСОБА_25 домовився з кимось із наркозалежних, що у випадку продажу наркотиків ОСОБА_23, йому повідомлять. Взимку 2010 року, точної дати не памятає, ОСОБА_27 зателефонував ОСОБА_25 і повідомив, що знайшов якусь дівчину чи хлопця, якій ОСОБА_23 продасть наркотики. Він тоді теж поїхав із ОСОБА_27 приблизно о 12 год. на зустріч, яка  була по вул. Гоголя. Коли вони туди прибули, то там вже на місці знаходився ОСОБА_25, ОСОБА_91, ОСОБА_71 і ОСОБА_33 на прізвисько „Магаданша. ОСОБА_23 мав принести наркотики. Вони чекали осторонь. Як тільки ОСОБА_23 підійшов, вони пішли в його бік. В ході розмови ОСОБА_23 поводив себе зухвало. Вони попросили його сісти до машини та поговорити. Зрозумівши, що вони від нього просто так не відійдуть, ОСОБА_23 дістав з кишені залізний предмет, схожій на ніж і почав ним погрожувати. На такі дії вони зреагували відповідно, шляхом фізичного примусу відібрали зброю та викинули її, вдарили декілька разів по обличчю та посадили до машини. Всіх подробиць він не памятає, оскільки пройшло багато часу. Так як ще на вулиці ОСОБА_23 аргументував свої дії тим, що має кришу в „міліції, вони вирішили відвезти його до СБУ та там подати заяву, і вказати свідками ОСОБА_71 та „Магаданшу. ОСОБА_23 просив цього не робити і розповів, що до торгівлі його призвели життєві обставини. Всі віднеслися до його слів з недовірою, оскільки ОСОБА_23 вже неодноразово обіцяв припинити торгівлю, однак пожаліли його тільки через те, що його співмешканка була вагітною. ОСОБА_23 розповів про те, хто його „кришує з міліції та про тих, у кого бере макову солому. Суть розмови з ОСОБА_23 відображено на відео, яке досліджено у судовому засіданні. Коли ОСОБА_23 знаходився в машині, ніяких тілесних ушкоджень йому ніхто не завдавав та наручники не одягав. Також, у ОСОБА_23 була з собою „ширка приблизно 20 кубів, яку вони забрали та вилили.
		Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_29, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 187 ч. 4; 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що відносно потерпілого ОСОБА_23 він ніяких насильницьких дій та вимагання не вчиняв, і участі в цьому не приймав. Він спілкувався з ОСОБА_23, але не робив того, що йому інкриміновано. 
		Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_30, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що потерпілого ОСОБА_23 на призвісько „Ракета він знає як особу, яка продає наркотики. Відносно ОСОБА_23 він ніяких дій не вчиняв, а те, що викладене в його обвинуваченні не відповідає дійсності, оскільки такого не було. 
		Не дивлячись на повне заперечення своєї вини підсудними ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, їх вина повністю підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Так, допитаний у суді потерпілий ОСОБА_23 показав, що в кінці лютого 2010 року, вранці він пішов до магазину, а коли повертався звідси, то його збили з ніг підсудні ОСОБА_53, ОСОБА_27 та ОСОБА_28, після чого ззаду наділи на нього наручники та посадили його до автомобіля „Опель Аксона, за кермом якого був підсудний ОСОБА_29, і повезли його за м. Ніжин в ліс. Коли садили його до машини, то забрали у нього 1 000 грн. ОСОБА_43 дорозі ОСОБА_25 став вимагати у нього 10 тис. доларів США, оскільки вони володіють інформацією, що він торгує наркотиками і у нього є гроші. На це він відповів, що не займається продажем наркотиків. Коли його привезли до лісу, десь за пять кілометрів від міста, то всі вчотирьох стали його бити та вимагати гроші. До нього застосовували биту та електрошокер, а також з пістолету здійснили постріл в праву ногу. Били вони його десь пару годин. Потім, на камеру мобільного телефону вони почали записувати під примусом його зізнання, що він нібито певний час торгує наркотиками. На камеру знімав періодично ОСОБА_25. Він казав все те, що вони хотіли, оскільки над ним стояли з битою, електрошокером та пістолетом. Після цього, вони відвезли його на свою зйомну квартиру. На тій квартирі тримали його пристебнутим наручниками до батареї. Чому вони його там тримали, нічого не пояснювали. В квартирі з ним залишився ОСОБА_28. Зранку наступного дня ОСОБА_25 привіз до квартири свого брата ОСОБА_30, і забрав ОСОБА_28. При цьому, ОСОБА_25 дав ОСОБА_30 пістолет, і наказав останньому сидіти та охороняти його. Його тримали там до наступного дня, і десь о 15.00 год. його відпустили, мабуть зрозумівши, що з нього нічого взяти. В квартирі до нього ОСОБА_29 застосовував биту, бив по тілу та вимагав гроші. Примушував його казати, що він торгує наркотиками, а ОСОБА_25 знімав на мобільний. Коли підсудні його відпустили, то пригрозили, що якщо він звернеться до міліції, то буде ще гірше. Заявлений по справі позов підтримує і просить його задовольнити.
		Свідок ОСОБА_96 у судовому засіданні показав, що він на прохання працівників міліції був понятим, але зараз точно не памятає обставини тих подій, так як переніс струс головного мозку. Однак, він підтвердив свої свідчення, які давав на досудовому слідстві, де вказував, що 20.05.2010 року приймав участь в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події з потерпілим ОСОБА_23, який показав та розповів про те, як 28.02.2010 року на вул. Гоголя м. Ніжина на нього напали ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_28, посадили його в автомобіль, нанесли йому тілесні ушкодження та вимагали гроші. Вивозили ОСОБА_23 в ліс між с. Хвилівка та с. Талалаївка, де наносили йому тілесні ушкодження та зробили постріл в ногу, після чого насильно утримували його в квартирі будинку по вул. Семашко.
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_97 показав, що влітку 2010 року він на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при предявленні особи для впізнання, в ході якого потерпілий ОСОБА_23 серед трьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_28, який разом з іншими особами насильно вивозили його за місто, де застосовуючи фізичну силу вимагали у того гроші. 
		Свідок ОСОБА_98 у судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_97 
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_99 показав, що в червні 2010 року він на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при предявленні особи для впізнання, в ході якого потерпілий ОСОБА_23 серед предявлених осіб впізнав ОСОБА_25 При цьому, він повністю підтвердив свої свідчення, які він давав на досудовому слідстві, де вказував, що при впізнанні ОСОБА_23 розповів, як ОСОБА_25 28.02.2010 року разом з іншими особами збили того з ніг, насильно посадили до автомобіля, нанесли тілесні ушкодження та забрали 1 000 грн. Після цього вивезли в ліс, де далі вимагали 10 000 доларів США, а потім привезли на квартиру до одного з будинків по вул. Семашко в м. Ніжині, де тримали до 16 год. наступного дня.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_64 показав, що 16 червня 2010 року, він на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при предявленні особи для впізнання, в ході якого потерпілий ОСОБА_23 серед чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_25, який разом з іншими особами вивозили того в ліс, вимагали гроші, били, вимагали у нього гроші, привозили на квартиру по вул. Семашко, де пристебували наручниками до батареї.    
		Свідок ОСОБА_95 у суді показала, що потерпілий ОСОБА_23 є її чоловіком. В 2010 році, точної дати вона не памятає, в денний час, її чоловік пішов до магазину. Коли пройшло 2-3 години і чоловік не повернувся з магазину, то вона зателефонувала йому на мобільний. Додзвонившись до чоловіка, вона запитала у того, чи все з ним гаразд. На це чоловік відповів, що з ним все добре, не треба хвилюватися і скоро він приїде додому. Зачекавши деякий час, вона знову подзвонила чоловіку, але у того був відключений телефон або ніхто не брав слухавку. Наступного дня вона приїхала з лікарні, а чоловік вже був вдома. Як чоловік опинився вдома, і що з ним трапилось він не розповів. ОСОБА_44 побачила, що у чоловіка розбите обличчя, побиті руки, грудна клітка була синьою та опухлою, а нога прострілена. Також, на штанах чоловіка вона побачила дірочку, а навколо неї кривава пляма. Оскільки вона була на той час вагітна, чоловік їй нічого не розповів, що з ним таки трапилось.           
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що у 2010 році, точної дати вже не памятає, він на прохання працівників міліції був присутнім в якості понятого при огляді автомобіля „Мерседес білого кольору, який проводився на стоянці біля готелю в м. Ніжині. При огляді в автомобілі було виявлено пістолет та якісь документи. Присутній при цьому підсудний ОСОБА_25 на питання працівників міліції пояснив, що вказані речі належать йому. При особистому огляді ОСОБА_25, у того були виявлені та вилучені наручники та мобільний телефон „Соні Еріксон. З цього приводу працівником міліції був складений протокол, з яким він ознайомився та поставив свій підпис. В протоколі все було викладено правильно. Виявлені речі були упаковані та опечатані, де він також поставив свій підпис. завіривши його правильність.      
		Свідок ОСОБА_39 у суді дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_38
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що він раніше працював слідчим слідчого відділу Ніжинського райвідділу УМВС України в Чернігівській області. Навесні 2010 року, він, в складі оперативно-слідчої групи виїздив до готелю „Ніжин, розташованому по вул. Батюка в м. Ніжині, де на подвірї в присутності понятих проводив огляд автомобіля „Мерседес білого кольору з тимчасовими номерами, який належав ОСОБА_25 В ході огляду, в салоні автомобіля „Мерседес було виявлено та вилучено пістолет та документи. Пістолет знаходився на задньому сидінні автомобіля. При поверхневому огляді ОСОБА_25 у того були виявлені та вилучені наручники, а також мобільний телефон. При цьому, ОСОБА_25 повідомив, що вказані вище речі належать йому. Ним був складений протокол огляду, а вилучені речі упаковані та опечатані. При проведенні огляду здійснювалась фотозйомка. 
		Свідок ОСОБА_41 у суді показав, що він, 13.04.2010 року в складі оперативно-слідчої групи виїздив на місце пригоди, а саме до готелю м. Ніжина по вул. Батюка, де в присутності понятих проводився огляд автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25 та затримання останнього. При огляді автомобіля на задньому сидінні був виявлений та вилучений пістолет, що належав ОСОБА_25 Також, при огляді було виявлено та вилучено наручники. При цьому, слідчим Клюйко Г.В. був складений відповідний протокол. В ході огляду застосовувалась фотозйомка.
		Свідок ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що він працює інспектором сектору техніко-криміналістичного забезпечення Ніжинського міськвідділу міліції. 13.04.2010 року, перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи, за вказівкою чергового міськвідділу міліції він виїзжав на огляд місця події, а саме на територію готелю в м. Ніжині по вул. Батюка, 1, де в присутності понятих оглядався автомобіль „Мерседес білого кольору. Біля автомобіля знаходився ОСОБА_25. В ході огляду автомобіля на задньому сидінні було виявлено пістолет. Також, при огляді були виявлені та вилучені наручники, документи та мобільний телефон „Соні Еріксон. При проведенні огляду складався протокол та проводилось фотографування.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показав, що він працює оперупвноваженим УБОЗу в Чернігівській обасті. Він приймав участь у затриманні ОСОБА_25, яке відбувалось біля автомобілю останнього. Слідчим був проведений огляд місця події та складений його протокол. В ході огляду автомобіля, що належав ОСОБА_25, на задньому сидінні був виявлений пістолет. У ОСОБА_25 при собі був мобільний телефон та наручники. Коли виявили пістолет, то ОСОБА_25 сказав, що він належить йому. 
		Вина підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 також підтверджується і іншими наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами:
		-заявою ОСОБА_23 від 14.04.2010 року, згідно якої він просить провести перевірку за фактом нападу та вимагання грошей в сумі 10 000 доларів США зі сторони ОСОБА_25, ОСОБА_100, ОСОБА_27 та чоловіка на прізвисько Банда в період часу 1,5 місяців по тому. В результаті нападу йому були завдані тілесні ушкодження у вигляді стріляної рани на правій нозі, множинні синці та садна на голові, та по всьому тілу, а також відібрані гроші в сумі 1 000 грн. (т. 5 а.с. 105);
		-протоколом огляду місця події від 21.04.2010 року, згідно якої оглядалась ділянка місцевості в с. Хвилівка Ніжинського району, куди зі слів ОСОБА_23 його вивезли нападники та побили (т. 5 а.с. 108-110);
		-висновком судово-медичного експерта № 211 від 22.04.2010 року, згідно якої у ОСОБА_101, мають місце сліди колишніх ушкоджень на обличчі у вигляді пігментації після загоєння саден і завиваючої рани на правій гомілці. Ушкодження завдані дією тупих предметів і могли виникнути в строк і при обставинах, вказаних в постанові і обстежуваним, тобто на обличчі від ударів битою, на правій гомілці - від дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, можливо при пострілі гумовою кулею. Ушкодження у вигляді саден належать до категорії легких тілесних ушкоджень. Рана на гомілці, як така, що потягла за собою розлад здоров'я на строк більше 6 ти, але не більш 21 дня належить до категорії легких тілесних ушкоджень, які тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я (т. 5 а.с. 131-133);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 22.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_23 впізнав на фото № 3 ОСОБА_30, як ту особу, яка в ніч з 28.02.2010 року на 01.03.2010 року утримувала його прикутим в наручниках до батареї опалення в квартирі по вул. Семашко м. Ніжина (т. 5 а.с. 141-143);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого ОСОБА_23 впізнав на фото № 2 ОСОБА_28, як ту особу, яка 28.02.2010 року разом з ОСОБА_25, ОСОБА_100 та ОСОБА_27 застосовували до нього фізичну силу, вимагали 10 000 доларів США,  та зробили постріл з пістолету в ногу (т. 5 а.с. 144-146);
		-протоколом огляду і затримання транспортного засобу від 14.05.2010 року, згідно якого був оглянутий автомобіль НОМЕР_6, на якому нападники вивозили ОСОБА_23 за м. Ніжин (т. 5 а.с. 159-160);
		-протоколом відтворення обставин та обстановки подій від 20.05.2010 року за участю ОСОБА_23, згідно якого той показав та розповів про обставини, при яких на нього напали ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29, завдали йому тілесні ушкодження, застосовуючи при цьому зброю і електрошокер,  та вимагали гроші. Також, ОСОБА_30, маючи при собі пістолет, утримував його прикутим наручниками до батареї опалення в квартирі по вул. Семашко в м.  Ніжині (т. 5 а.с. 169-177);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 08.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_28, який разом з ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 насильно посадили його до автомобіля „Opel Asсona 28.02.2010 року та вивезли в ліс, де наносили тілесні ушкодження, здійснили один постріл йому в ногу та вимагали 10 000 доларів США (т. 5 а.с. 179-181);
		-протоколом очної ставки від 08.06.2010 року між ОСОБА_23 та ОСОБА_28, в ході якої ОСОБА_23 розповів про обставини, при яких 28.02.2010 року ОСОБА_28 разом з ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 насильно вивезли його на автомобілі „Опель Аксона в ліс, де спричинили йому тілесні ушкодження, прострелили ногу та вимагали у нього 10 000 доларів США. Після цього, утримували його прикутим наручниками до батареї опалення в квартирі по вул. Семашко в м. Ніжині під наглядом ОСОБА_30, у якого був пістолет (т. 5 а.с. 182-186);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 14.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_23 впізнав ОСОБА_51, та показав, що саме він застосовував до нього електрошокер, коли разом з іншими особами 07.02.2010 року вимагав гроші нібито за продаж наркотиків (т. 5 а.с. 191);
		-протоколом очної ставки від 14.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_23 та обвинуваченим ОСОБА_29, в ході якої ОСОБА_23 розповів про обставини, при яких 28.02.2010 року ОСОБА_29 разом з ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 насильно вивезли його в ліс на автомобілі, де спричинили йому тілесні ушкодження, прострелили ногу та вимагали у нього 10 000 доларів США. Застосовуючи фізичну силу, заставляли його на мобільний телефон говорити, що він продає наркотики. ОСОБА_29А безпосередньо застосовував до нього електрошокер. Після цього, утримували його прикутим наручниками до батареї опалення в квартирі по вул. Семашко в м.  Ніжині під наглядом ОСОБА_30, у якого був пістолет (т. 5 а.с. 192-194);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 16.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_23 серед чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_25, який 28.02.2010 року разом з іншими збили його з ніг, запхали до автомобіля, побили, забрали 1000 грн., вивезли до лісу, де вимагали 10 000 доларів США, а потім привезли до квартири по вул. Семашко м. Ніжина, де тримали до 16 годин 01.03.2010 року (т. 5 а.с. 195-196);
		-протокол очної ставки від 16.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_23 та обвинуваченим ОСОБА_25, в ході якої ОСОБА_23 розповів про обставини, при яких 28.02.2010 року ОСОБА_25М разом з ОСОБА_29, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 насильно вивезли його в ліс на автомобілі „Опель Аксона, де спричинили йому тілесні ушкодження, застосовували електрошокер, прострелили ногу та вимагали у нього 10 000 доларів США. Застосовуючи фізичну силу, заставляли його на мобільний телефон говорити, що їм було потрібно, а саме те, що він продає наркотики. ОСОБА_25 безпосередньо з пістолета прострелив йому праву ногу. Після цього, утримували його прикутим наручниками до батареї опалення в квартирі по вул. Семашко в м.  Ніжині під наглядом ОСОБА_30, у якого був пістолет (т. 5 а.с. 197-199);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 23.06.2010 року, згідно якого ОСОБА_23 серед чотирьох осіб чоловічої статі впізнав ОСОБА_30, який разом з іншими під загрозою застосування пістолету тримав його пристебнутим до батареї у квартирі про вул. Семашко м. Ніжина з метою вимагання грошей в розмірі 10 000 доларів США (т. 5 а.с. 208);
		-протоколом очної ставки від 23.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_23 та підозрюваним ОСОБА_30, в ході якої ОСОБА_23 показав, що 28.02.2010 року, чотири особи, які завдали йому тілесні ушкодження та вимагали гроші, привезли його на квартиру по вул. Семашко м. Ніжина, де пристебнули наручниками до батареї опалення та утримували цілу добу. Коли, він знаходився в цій квартирі, то за вказівкою ОСОБА_25, за ним приглядав ОСОБА_30, щоб він не втік (т. 5 а.с. 209-210);
		-протоколом очної ставки від 07.07.2010 року між потерпілим ОСОБА_23 та обвинуваченим ОСОБА_27, в ході якої ОСОБА_23 показав, що  повністю підтверджує свої свідчення, які він давав раніше під час його допиту та очних ставках з іншими обвинуваченими, та підтвердив участь ОСОБА_27 у вимаганні грошей (т. 5 а.с. 212-213);
		-протоколом огляду місця події від 13.04.2010 року, згідно якого на автостоянці по вул. Батюка, 1 м. Ніжина, в ході огляду автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС15-15, що належить ОСОБА_25, на задньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено пістолет марки „ROHm RG88, номер 0718491 калібру 9 мм. Також, у ОСОБА_25 було виявлено та вилучено наручники і мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, в якому маються відеозаписи осіб чоловічої статі, які вказують на свою причетністі до продажу наркотичних речовин (т. 12 а.с. 204-209; т. 13 а.с. 93-94);  
		-протоколом огляду предметів від 20.06.2010 року, згідно якого оглянутий вилучений у ОСОБА_25 мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, на якому виявлено відеозаписи з особами чоловічої статі, що визнають себе в причетності до продажу наркотичних засобів (т. 2 а.с. 120);
		-висновком судово-балістичної експертизи № 143 від 23.04.2010 року, згідно якого, вилучений у ОСОБА_25 пістолет є короткоствольною вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 9 мм газового пістолета моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми ». Конструкція каналу ствола пістолету дозволяє проводити постріли 9 мм шумовими, газовими патронами, набоями несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, а також 9 мм шротовими пістолетними патронами та 9 мм пістолетними патронами спорядженими саморобним способом, шляхом установки в зарядну камору шумового патрону кульки з свинцевого сплаву, діаметром до 6,7 мм включно (т. 2 а.с. 168-172);
		-відеозаписом на СД-диску з мобільного телефону „Соні-Еріксон, який було вилучено у ОСОБА_25 під час його затримання 13.04.2010 року (т. 8 а.с. 111); 
		-речовими доказами: мобільним телефоном „ОСОБА_48 К-810 і з сім карткою „Білайн, наручниками, пістолетом моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми », автомобілем НОМЕР_8, СД-диск з відеозаписом (т. 2 а.с. 121, 140, 180; т. 5 а.с. 167; т. 8 а.с. 111) 
		До показань свідка ОСОБА_92, яка у суді заявила, що потерпілий ОСОБА_23 займається збутом наркотичних засобів, і її брат, який помер від них, особисто придбавав їх тому, суд ставиться критично, оскільки у встановленому законом порядку проводилась відповіна перевірка щодо причетності зазначеної вище особи до незаконного обігу наркотичних засобів, за наслідками якої в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю події злочину.
		Заперечуючи свою причетність до вчинення нападу на потерпілого ОСОБА_23, підсудні ОСОБА_27 та ОСОБА_29 послались на те, що вони того дня, тобто 28.02.2010 року перебували в м. Києві, де зустрічались зі своєю знайомою ОСОБА_102 З метою перевірки свідчень вказаних підсудних, за їх клопотанням у судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_102, яка повідомила, що вона дійсно перебувала з ними в м. Києві у проміжок часу з 13 до 14 год. 28.02.2010 року. Однак, з врахуванням відстань між Ніжином та Києвом, такі показання свідка ОСОБА_102 ніяким чином не спростовують участь підсудних ОСОБА_27 та ОСОБА_29 у розбійному нападі на потерпілого ОСОБА_23, яке згідно наданих суду доказів було вчинено о 16 год. 28.02.2010 року, тобто через дві години після їх зустрічі з вказаним вище свідком. 
		 
		5)  Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_25, 23 березня 2010 року, близько 15 год., діючи в складі організованої озброєної групи - банди відповідно до раніше розробленого плану, відомого всім учасникам групи, спільно з ОСОБА_27, ОСОБА_30, ОСОБА_28Є на автомобілі ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_9 під керуванням ОСОБА_25 приїхали до м. Носівка, Чернігівської області, де на вул. Вокзальній здійснили силовий захват місцевого мешканця ОСОБА_21 ОСОБА_37 час силового захвату, представляючись працівником міліції, ОСОБА_25 посадив ОСОБА_21 до автомобіля на заднє сидіння, куди з двох боків до нього підсіли ОСОБА_28 та ОСОБА_30 В машині ОСОБА_25 вдягнув на потерпілого наручники, а ОСОБА_27 натягнув куртку на голову потерпілого. ОСОБА_21 спробував чинити фізичний опір, проте ОСОБА_30 за вказівкою ОСОБА_25, з метою подолання опору потерпілого однією рукою обхопив потерпілого за шию і почав душити, а пальцем іншої руки почав давити на очі. ОСОБА_21, відчуваючи нестачу кисню, перестав здійснювати опір. Вищевказані учасники банди вивезли потерпілого в лісосмугу між с. Червоні Партизани Носівського району та м. Ніжином, де ОСОБА_28 силою витягнув потерпілого з машини, а ОСОБА_25, діставши з машини биту, почав наносити потерпілому удари по спині та ногам, вимагаючи від ОСОБА_21 зізнання в продажі наркотичних засобів. Після відмови потерпілого, ОСОБА_27 з метою залякування ОСОБА_21 провів постріл з пістолета останньому у нижній лівий бік живота, чим ОСОБА_21 було заподіяно тілесні ушкодження. ОСОБА_21, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоровю, погодився виконати вимогу нападників про надання свідчень та оговорив себе в продажі наркотичних засобів, що було ОСОБА_25 записано за допомогою відеокамери мобільного телефону. 
		Після цього, учасники банди з потерпілим, на вищевказаному автомобілі, переїхали до автозаправочної станції ТОВ „Несіга, що розташована на вїзді в м. Ніжин, де ОСОБА_25 предявив вимогу до потерпілого про передачу учасникам банди грошових коштів в сумі 5 000 доларів США. ОСОБА_21, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоровю, погодився виконати вимогу нападників та повідомив, що гроші в сумі 3 100 доларів США, зберігає у своєї матері ОСОБА_103, за адресою: м. Носівка, вул. Вокзальна, 63. Після чого, ОСОБА_25 наказав ОСОБА_21 зателефонувати матері та повідомити, що за грошима прийде молодий хлопець. Вимогу ОСОБА_25 ОСОБА_21 виконав. Після цього, ОСОБА_25 по мобільному телефону викликав таксі. Після прибуття таксі ОСОБА_25 дав вказівку ОСОБА_30 виїхати за адресою: м. Носівка, вул. Вокзальна, 63, де забрати грошові кошти в сумі 3 100 доларів США в родичів ОСОБА_21 
		ОСОБА_30, приїхавши за вищевказаною адресою, діючи за вказівкою ОСОБА_25 отримав від ОСОБА_103, грошові кошти в сумі 1 100 доларів США, 800 ЄВРО та 8 000 грн., що згідно з курсом НБУ станом на 23.03.2010 року становить 25 313 грн., які належали ОСОБА_21 Після чого, ОСОБА_30 повернувся до автозаправочної станції ТОВ „Несіга на вїзді в м. Ніжин та передав вищевказані грошові кошти ОСОБА_25 
		ОСОБА_25, отримавши гроші, спільно з ОСОБА_27 на автомобілі НОМЕР_10 відвезли ОСОБА_21 за місцем його мешкання. Грошові кошти, отримані в результаті вимагання у ОСОБА_21, ОСОБА_25 розділив між всіма учасниками банди.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_21 маються тілесні ушкодження у вигляді рани, що знаходиться у стадії загоювання в області передньої поверхні лівого стегна та ділянки пігментації шкіри в області правого променево-запясткового суглобу після загоювання садна, та могли утворитись від пострілу з пістолета, спорядженого гумовою кулею, та наручників, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_25, свою вину за зміненим прокурором обвинуваченням по ст.ст. 27 ч. 3, 189 ч. 4 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що приблизно в березні 2010 року, ОСОБА_27 попросив його зїздити до м. Носівка, щоб знайти наркозалежного знайомого, який купляв „амфітамін у мешканця вказаного вище міста на імя ОСОБА_58. В свою чергу про це ОСОБА_27 попросив батько наркозалежного на імя ОСОБА_10. Прибувши до м. Носівки вони не знайшли сина ОСОБА_104, але їм вдалось поспілкуватися з ОСОБА_58, у якого останній купляв „наркотик. Армен їм розповів, що займається розповсюдженням „амфітаміну, так як є залежним від нього, і таким чином хоче заробити на дозу для особистого вжитку. Він розповів, що наркотики він бере у мешканця ІНФОРМАЦІЯ_15 на прізвисько „Семен. Як стало йому пізніше відомо це був ОСОБА_21 Дану розмову він записав на телефон, яку досліджено у судовому засіданні. Він попросив ОСОБА_58, щоб той домовився з ОСОБА_21 про продаж „амфітаміну та зателефонував йому. Той погодився і він поїхав додому. Наступного дня він зібрав знайомих, щоб відмітити народження доньки. Серед них були ОСОБА_91, ОСОБА_28 та ОСОБА_27. В цей час йому зателефонував ОСОБА_58 та повідомив, що він домовився про зустріч з ОСОБА_21 щодо продажу „амфітаміна, і щоб вони приїхали до нього. Він попросив хлопців зїздити з ним до Носівки. При цьому, він зрозумів, що це наркотичний канал, по якому „амфітамін потрапляє до їх міста, тому повинен був туди поїхати. Коли приїхали до ОСОБА_38, то він зайшов до нього та попросив того вийти з ним поговорити. ОСОБА_21 погодився і вийшовши з ним сів в автомобіль. Там, він показав йому відео з ОСОБА_58. У ОСОБА_38 з собою був пакет з „амфітаміном. Він сказав йому, що зараз відвезе його до міліції. На це ОСОБА_21 сказав, що йому все байдуже, є там знайомі. Тоді, він сказав, що відвезе його до СБУ і поїхав в напрямку м. Ніжина. Зрозумівши, що він не жартує, ОСОБА_21 почав просити, щоб його не везли туди, у нього малі діти, і займатися розповсюдженням наркотиків не буде. Він запропонував ОСОБА_38 розповісти все на відео, і той погодився. Дані записи були досліджені у судовому засіданні. Після розмови ОСОБА_38 відвезли додому. В ОСОБА_38 ніхто не стріляв, і грошей ніхто не брав. З родичами ОСОБА_38 він по телефону не спілкувався.
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_27, свою вину за зміненим прокурором обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що в м. Ніжині мешкає знайомий йому заможній підприємець ОСОБА_105, у якого є син ОСОБА_75 наркоман. Одного разу, коли він був з ОСОБА_28, ОСОБА_104 розповів їм про проблеми з сином, який десь пропадає і виносить речі з дому, та поцікавився у них, чи не знають вони, де той може знаходитись. Зі слів ОСОБА_105, останній раз син виніс з дому плазмовий телевізор і пропав. Також, ОСОБА_104 сказав, що його син ймовірно може знаходитися в м. Носівка. Так як ОСОБА_105 часто надавав спонсорську допомогу для проведення спортивних змагань, то він вирішив йому допомогти найти сина. Від свого знайомого ОСОБА_79 він отримав декілька номерів телефонів наркоторгівців м. Носівки, і таким чином вийшов на старого свого знайомого армяніна по національності на призвісько „Ара. Він домовився з ним про зустріч, і разом з ОСОБА_25 на автомобілі останнього вони поїхали до Носівки. ОСОБА_43 дорозі він дізнався про наркоторговця з Носівки на призвісько „Семен. З ними також поїхав ОСОБА_28 та ще один чоловік, якого він не бажає називати. Це було десь в середині або наприкінці березня 2010 року. Зустрівшись в м. Носівка з ОСОБА_58, ОСОБА_25 запитав у того про „Семена. Армен розповів, що він торгує „амфітаміном, який бере у „Семена,  працює на нього за дозу. ОСОБА_25 домовився з ОСОБА_58 поїхати наступного дня до „Семена та взяти у того „амфітамін. Він залишився у ОСОБА_58 переночувати, оскільки йому необхідно було знайти ОСОБА_44 та відвести того до батька, а ОСОБА_25 з ОСОБА_28 поїхали додому. Наступного дня, в ранковий час, до них приїхав ОСОБА_25 разом з ОСОБА_28. ОСОБА_25 домовився з ОСОБА_58 поїхати до „Семена та купити у того наркотик. До „Семена, як в подальшому стало відомо ОСОБА_38, поїхав він, ОСОБА_25, ОСОБА_28, Армен та ще один чоловік. Прибувши до ОСОБА_38, ОСОБА_58 придбав у того „амфітамін і передав його ОСОБА_25. Після цього, ОСОБА_25 пішов до ОСОБА_38 додому, представився тому міліціонером і викликав його на подвіря поговорити. Всі інші залишились стояти біля автомобіля. Про що ОСОБА_25 розмовляв з ОСОБА_21 він не чув. Оскільки ОСОБА_21 був одягнутий по домашньому, а на вулиці було прохолодно, то він порадив ОСОБА_25 запросити ОСОБА_38 до автомобіля. ОСОБА_21 без будь-якого примусу сів з ними до автомобіля, де вони продовжили розмову. Коли вони стали відїзджати, то ОСОБА_21 став обурюватися. Тоді, ОСОБА_25 став кричати на ОСОБА_38, що той наркоторговець і зараз він відвезе його до міліції, де його посадять за це. ОСОБА_21 намагався на ходу випригнути з автомобіля, але вони схопили його за руки і не дали йому цього зробити. Проїхавши деяку відстань, вони зупинилися за межами м. Носівки на трасі. ОСОБА_25 сказав, що йому необхідно десь 10-20 хв., щоб поспілкуватися з ОСОБА_21, після чого вони поїдуть, і при цьому попоросив його та ОСОБА_28 вийти з автомобіля, що вони і зробили. В машині залишився ОСОБА_25, його знайомий та ОСОБА_21. ОСОБА_25 зняв ОСОБА_38 на відеокамеру мобільного телефону, де той розповів про продаж наркотиків. Після цього, вони відвезли ОСОБА_38 додому. В ОСОБА_38 він не стріляв, грошей не вимагав та ніякого фізичного насильства до нього не застосовував, але в машині може його і вдарив. ОСОБА_30 з ними не було.                                   
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_28, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що приблизно в березні 2010 року, він разом з ОСОБА_27 був в гостях у їх спільного знайомого ОСОБА_105, який в розмові поскаржився на свого сина, який вживає наркотики, що той з дому виніс дорогий плазмовий телевізор і вже тиждень відсутній. Оскільки всі його намагання знайти сина були марні, то він попросив їх повідомити, якщо хтось десь його побачить. При цьому, ОСОБА_27 поцікавився у того, з ким його син спілкується. На це ОСОБА_105 відповів, що син купує наркотики у ОСОБА_58 з Носівки. ОСОБА_27 знав цього хлопця. Наскільки йому відомо, у цей вечір ОСОБА_27 з ОСОБА_30 їздили до Носівки і спілкувались з тим ОСОБА_58. Сина ОСОБА_104 вони не знайшли, однак ОСОБА_58 їм повідомив, що купує наркотики у ОСОБА_106. Коли у ОСОБА_30 народилася дитина і вони зустрілися це відмітити, то йому зателефонував ОСОБА_58, який повідомив, що домовився про придбання „амфітаміну у ОСОБА_106. ОСОБА_25 це зацікавило, оскільки він розвивав тему боротьби з наркоторгівлею, і той попросив зїздити з ним у м. Носівка, на що вони погодились. В Носівку поїхав він, ОСОБА_27, ОСОБА_25 та ОСОБА_91. Приїхавши туди, ОСОБА_25 зайшов до двору та повернув разом з ОСОБА_21 і вони сіли до машини. У ОСОБА_106 був з собою пакетик з „амфітаміном. Коли ОСОБА_25 показав ОСОБА_106 відео з ОСОБА_58, то той сказав, що йому байдуже, оскільки він має звязки в міліції. Тоді, ОСОБА_25 сказав, що відвезе його до СБУ і зробив вигляд, що комусь телефонує. ОСОБА_21 це насторожило і він запитав, що йому треба зробити. ОСОБА_25 запропонував ОСОБА_106 розповісти на відео подробиці збуту наркотиків та корупційні звязки, на що той погодився. Вони виїхали за місто і ОСОБА_21 почав розповідати, але було видно, що той ухиляється від відповідей та бреше. За те, що ОСОБА_21 намагався обдурити, йому завдали декілька ударів по обличчю, після чого став поводити себе по іншому. В ОСОБА_106 ніхто не стріляв, а якби той отримав такі тілесні ушкодження, як казав, то говорити не міг би зовсім. Особисто він ОСОБА_106 питань не ставив і ніяких дій відносно нього не вчиняв, а просто був присутній. Після розмови, ОСОБА_106 відвезли додому. Хоче доповнити, що ОСОБА_30 при цих подіях не було.  
		Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_30, свою вину за зміненим прокурором обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що ніякого відношення до вимагання майна у потерпілого ОСОБА_21, як зазначено в його обвинуваченні, він не має і інкримінований йому злочин не вчиняв. Вперше він побачив ОСОБА_21 на досудовому слідстві при проведенні впізнання. В той час, який зазначений в обвинуваченні, він знаходився в спортзалі на тренуванні. 
		Не дивлячись на повне заперечення своєї вини підсудними ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, та ОСОБА_30, їх вина повністю підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Так, допитаний у суді потерпілий ОСОБА_21 показав, що 23.03.2010 року, приблизно о 14.00-15.00 год., він разом з дружиною та дітьми знаходився у себе вдома. В цей час до нього додому зайшов ОСОБА_25, який представившись дружині працівником міліції. Дружина сказала йому, щоб він вийшов на вулицю. Коли він вийшов на вулицю, то побачив там ОСОБА_25 та ОСОБА_27. ОСОБА_25 запропонували йому пройти до зеленого автомобіля «ВАЗ 21099»для бесіди. Він пішов з ними до автомобіля, де сів в салон ззаду, а вони попереду. За кермо сів ОСОБА_25, а ОСОБА_27 біля нього. Після цього, до нього з одного боку в автомобіль підсів ОСОБА_30, а з іншого ОСОБА_28, які взяли його за руки, а ОСОБА_25 надів на нього наручники, накинули на його голову куртку і поїхали. Він почав крутитись, на що ОСОБА_25 сказав ОСОБА_30 видавлювати йому ліве око, а ОСОБА_28 душив ліктем за голову. Коли вони приїхали до лісопосадки під с. Червоні Партизани, що десь в 15 км. від м. Ніжина, то його витягли з машини і ОСОБА_25 почав його бити битою по нирках та ногах, кажучи, що він продавав амфітамін його 17 річному племіннику. Коли він став казати, що цього не робив, то ОСОБА_27 вистрілив йому в живіт. Потім, його посадили в машину, пристебнули наручниками з переду назад, та поїхали на кладовище знімати відео. Наручники з нього не знімали. На відео мобільного телефону його знімав ОСОБА_25 і казав говорити те, що він скаже. А саме те, що він нібито продає наркотичні засоби і за це платить міліції. Він казав це, побоюючись за своє життя. Насправді продажем наркотичних засобів він не займався. ОСОБА_55 стояли та дивились, як ОСОБА_25 його знімав. Після цього, вони всі разом поїхали до м. Ніжина, де ОСОБА_25 його запитав, „що будемо робити, чи поїдемо до райвідділу або „замнемо справу, вимагаючи за це 50 тис. доларів США. Він погодився все вирішити на місці, побоюючись за своє життя. Також, він сказав ОСОБА_25, що той може стріляти йому в голову, бо в нього таких грошей не має, і ціна впала до 10 тис. доларів США. Тоді, він сказав, що треба зателефонувати додому та пошукати гроші. З мобільного телефону ОСОБА_25 він подзвонив на свій телефон. Його дружина взяла трубку та передала матері. Поспілкувавшись з матірю, зясувалось, що в наявності є 30 тисяч гривень. Потім, ОСОБА_25 став спілкуватися з його матірю, але про що вони розмовляли він не знає, оскільки вийшов з машини. Через деякий час підїхало таксі, на якому поїхали ОСОБА_28 та ОСОБА_30, а він залишився з ОСОБА_27 чекати, коли з його місця мешкання привезуть гроші. Через деякий час зателефонувала його дружина та повідомила, що до них додому на таксі приїхали і вона передала їм гроші. Після цього, ОСОБА_25 та ОСОБА_27 відвезли його додому. Заявлений по справі позов підтримує і просить його задовольнити.
		Свідок ОСОБА_107 у судовому засіданні показала, що десь в 20 числах березня 2010 року, вона разом з чоловіком знаходилась вдома. В цей день, приблизно о 16 год., до них додому зайшов молодий хлопець і попросив покликати її чоловіка. ОСОБА_44 розбудила свого чоловіка, і той разом з молодим хлопцем вийшли на подвіря. ОСОБА_75 через півтори години вона кинулася, а чоловіка вже не було. Приблизно о 19:00 год., чоловік подзвонив на свій мобільний, оскільки залишив його вдома, і попросив покликати свекруху. Коли свекруха розмовляла з її чоловіком, то вона зрозуміла, що потрібні гроші в сумі 10 000 доларів США. Потім, слухавку взяв якійсь чоловік і сказав, щоб вони збирали гроші, а інакше її чоловіка кудись відвезуть. Вони із свекрухою знайшли гроші на загальну суму 3 100 доларів США, які складались з євро, доларів та гривень. Після цього, вона зателефонувала на той номер, який відобразився в мобільному телефоні чоловіка. Слухавку взяв чоловік та сказав, що підїде таксі і через відчинене вікно необхідно віддати гроші. Коли підїхало таксі, вона через відкрите вікно передала гроші хлопцю, який сидів на передньому пасажирському сидінні, після чого автомобіль поїхав. ОСОБА_44 залишилась біля свого двору чекати чоловіка. Через деякий час підїхало таксі, яке зупинилося біля сусіднього будинку. З машини вийшло троє чоловіків, один з яких пройшов повз неї, в якому вона впізнає підсудного ОСОБА_28, а двоє інших підійшло до червоної машини. ОСОБА_28, який проходив повз неї, щось запитав, та залишивши порожню пляшку біля двору сів в машину до двох інших. Через деякий час їй зателефонували і сказали, що скоро її чоловіка привезуть. ОСОБА_44 весь час чекала на вулиці. Приблизно о 23.30 год. підїхав автомобіль, з якого вийшов її чоловік, і вони пішли до хати, а машина поїхала. Зайшовши до будинку, вона побачила на чоловікові тілесні ушкодження, а також стріляну рану з лівого боку в стегні. Одяг чоловіка був забруднений та мокрий. Коли вона прала одяг чоловіка, то бачила на ньому кров. Їй невідомо, що трапилось з її чоловіком, і той їй нічого не розповідав.         
		Допитана у суді свідок ОСОБА_103 показала, що 23 березня 2010 року, приблизно о 18 год., коли вона поверталася додому з онуками, то біля двору зустріла стурбовану невістку, яка повідомила, що її сина ОСОБА_106 хтось покликав, та той вийшов на вулицю роздягнутий, і значний час його не має. ОСОБА_44 зайшла до будинку і стала поратися по господарству. Приблизно десь через півтори години вона почула, як біля двору зупинилася машина. Вийшовши подивитися, чи не син то приїхав, вона побачила біля двору автомобіль „Жигулі червоного кольору. Декілька разів вона виходила на вулицю і бачила той автомобіль. Близько 21 год. її невістка ОСОБА_107 дала їй мобільний телефон і сказала, що зі мною хоче поговорити син. ОСОБА_106 сказав їй, щоб вона знайшла 10 000 доларів США, а інакше його кудись вивезуть. У невістки почалась істерика. Таких грошей у неї не було. Вони знайшли 800 євро, 1 100 доларів США та 8 000 грн. Приблизно через 20-30 хвилин син знову подзвонив і вона йому сказала скільки назбирала грошей. ОСОБА_43 телефону невістці повідомили куди необхідно передати гроші. ОСОБА_44 склала гроші в пакет і стала чекати. Коли підїхала машина, то невістка передала пакет з грошима, і вони стали чекати повернення ОСОБА_21. Приблизно о 23 год. син повернувся додому весь побитий, але що з ним трапилось не говорив. У ванній кімнаті вона побачила речі сина, а саме труси та спортивні штани, на яких була дірочка округлої форми. ОСОБА_44 зрозуміла, що це може бути від пострілу. Від сина вона дізналась, що йому прострелили ногу гумовою кулею. При яких обставинах це сталося, син їй не розповідав. 
		Свідок ОСОБА_108 у судовому засіданні показав, що в травні 2010 року, він, на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при відтворенні обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_21 В його присутності та присутності іншого понятого, потерпілий ОСОБА_21 показав на місці та розповів про обставини, при яких чотири чоловіки на автомобілі насильно вивезли його за м. Носовку у лісопосадку, прострілили пах, та вимагали у нього гроші. При цьому, працівником міліції був складений протокол, який він підписав.
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_109 дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_108 
		Свідок ОСОБА_72 у судовому засіданні показав, що у нього був автомобіль ВАЗ 2108, який він в подальшому продав за генеральним дорученням ОСОБА_79 та ОСОБА_110. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що у 2010 році, точної дати вже не памятає, він на прохання працівників міліції був присутнім в якості понятого при огляді автомобіля „Мерседес білого кольору, який проводився на стоянці біля готелю в м. Ніжині. При огляді в автомобілі було виявлено пістолет та якісь документи. Присутній при цьому підсудний ОСОБА_25 на питання працівників міліції пояснив, що вказані речі належать йому. При особистому огляді ОСОБА_25, у того були виявлені та вилучені наручники та мобільний телефон „Соні Еріксон. З цього приводу працівником міліції був складений протокол, з яким він ознайомився та поставив свій підпис. В протоколі все було викладено правильно. Виявлені речі були упаковані та опечатані, де він також поставив свій підпис. завіривши його правильність.      
		Свідок ОСОБА_39 у суді дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_38
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що він раніше працював слідчим слідчого відділу Ніжинського райвідділу УМВС України в Чернігівській області. Навесні 2010 року, він, в складі оперативно-слідчої групи виїздив до готелю „Ніжин, розташованому по вул. Батюка в м. Ніжині, де на подвірї в присутності понятих проводив огляд автомобіля „Мерседес білого кольору з тимчасовими номерами, який належав ОСОБА_25 В ході огляду, в салоні автомобіля „Мерседес було виявлено та вилучено пістолет та документи. Пістолет знаходився на задньому сидінні автомобіля. При поверхневому огляді ОСОБА_25 у того були виявлені та вилучені наручники, а також мобільний телефон. При цьому, ОСОБА_25 повідомив, що вказані вище речі належать йому. Ним був складений протокол огляду, а вилучені речі упаковані та опечатані. При проведенні огляду здійснювалась фотозйомка. 
		Свідок ОСОБА_41 у суді показав, що він, 13.04.2010 року в складі оперативно-слідчої групи виїздив на місце пригоди, а саме до готелю м. Ніжина по вул. Батюка, де в присутності понятих проводився огляд автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25 та затримання останнього. При огляді автомобіля на задньому сидінні був виявлений та вилучений пістолет, що належав ОСОБА_25 Також, при огляді було виявлено та вилучено наручники. При цьому, слідчим Клюйко Г.В. був складений відповідний протокол. В ході огляду застосовувалась фотозйомка.
		Свідок ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що він працює інспектором сектору техніко-криміналістичного забезпечення Ніжинського міськвідділу міліції. 13.04.2010 року, перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи, за вказівкою чергового міськвідділу міліції він виїзжав на огляд місця події, а саме на територію готелю в м. Ніжині по вул. Батюка, 1, де в присутності понятих оглядався автомобіль „Мерседес білого кольору. Біля автомобіля знаходився ОСОБА_25. В ході огляду автомобіля на задньому сидінні було виявлено пістолет. Також, при огляді були виявлені та вилучені наручники, документи та мобільний телефон „Соні Еріксон. При проведенні огляду складався протокол та проводилось фотографування.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показав, що він працює оперупвноаженим УБОЗу в Чернігівській обасті. Він приймав участь у затриманні ОСОБА_25, яке відбувалось біля автомобілю останнього. Слідчим був проведений огляд місця події та складений його протокол. В ході огляду автомобіля, що належав ОСОБА_25, на задньому сидінні був виявлений пістолет. У ОСОБА_25 при собі був мобільний телефон та наручники. Коли виявили пістолет, то ОСОБА_25 сказав, що він належить йому. 
		Відповідно до оголошеного у судовому засіданні протоколу допита свідка ОСОБА_111, приблизно у вересні 2009 року, він придбав автомобіль ВАЗ 2108 червоного кольору 1988 року випуску у хлопця на прізвисько „Саня Пономарь. Останнього він знає наочно. ОСОБА_35 вони купували за генеральним дорученням на двох з ОСОБА_79 (на прізвисько „Крис) за 2000 доларів США, за який платили навпіл. Вони збиралися перепродати автомобіль та заробити трохи грошей. Доручення було складено на нього та ОСОБА_79. Оформляли доручення у нотаріуса поблизу магазину „Україна. Перший місяць півтора автомобіль в більшості стояв у нього, та переважно він ним керував. Сергій також брав вказаний автомобіль, а інколи і на троє діб. ОСОБА_35 перебував у нього приблизно півтора місяця. Близько кінця жовтня, чи на початку листопада 2009 року ОСОБА_79 сказав, що буде продавати той автомобіль, і він віддав йому ключі та техпаспорт на нього. Після того, він не бачив ні ОСОБА_79, ні автомобіль. Він декілька разів йому телефонував, але той все обіцяв, що віддасть його частину грошей пізніше, та до цього часу так і не повернув. Де перебуває автомобіль він не знає. (т. 7 а.с. 92-93)
		Згідно оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_79, приблизно у вересні 2009 року, він разом з ОСОБА_111 придбав автомобіль ВАЗ 2108 червоного кольору 1988 року випуску у ОСОБА_72. ОСОБА_35 вони купували за генеральним дорученням. Доручення було складено на нього та ОСОБА_111. Придбали вони автомобіль за 2000 доларів США та заплатили за нього навпіл. Доручення оформляли у нотаріуса напроти магазину „Україна. Перший місяць півтора автомобіль в більшості стояв у ОСОБА_111, яким він і керував, оскільки у нього не має прав на керування. Потім, він знайшов покупця на автомобіль. Це був ОСОБА_80 на прізвисько „Овод, який проживає десь у м. Чернігові. На той час він проживав то у ОСОБА_27, то у інших своїх друзів в м. Ніжині. ОСОБА_35 він продав за дорученням на право керування. Той заплатив йому 1000 доларів, та повинен був заплатити ще 500 доларів, після чого він обіцяв виписати на нього генеральне доручення. З Андреєвим він познайомився через ОСОБА_27 та ОСОБА_53 близько 2-х років тому, а з останніми він знайомий з дитинства, оскільки проживали в одному районі. ОСОБА_80 сам з м. Чернігова, інколи проживав у м. Києві, де знімав житло. Наскільки він знає, той ніде не працює. Декілька разів вони відпочивали в „Заморському принці та в кафе „Абсолют. Спільних справ у нього з ним не було. Коли ОСОБА_80 купив у нього автомобіль, то той декілька разів підвозив його. Приблизно у грудні місяці він перестав спілкуватися з ОСОБА_53, ОСОБА_27 та їх друзями, і тому не знав, чим вони займаються. На зазначеному автомобілі він також більше не їздив. Лише декілька разів бачив „Овода за кермом того автомобіля, але вже з ним не спілкувався. Приблизно на початку квітня йому зателефонував „Овод ОСОБА_80 та повідомив, що знайшов покупця на автомобіль. Вони зустрілись, і той віддав йому ще 500 доларів, а він в свою чергу виписав генеральне доручення на ОСОБА_112. До ОСОБА_80, котрий керував його автомобілем увесь цей час, він ніяких претензій не має. Останнім часом „Овод взагалі кудись зник і по місту він його не бачив. Про те, що вони скоювали злочини, він дізнався від знайомих після того, як хлопців заарештували. Скільки ОСОБА_112 платив ОСОБА_80 („Оводу), та чи доплачував щось взагалі, він не знає, і цим не цікавився. Доручення вони оформлювали у нотаріуса біля магазину „Україна. Частину грошей, котрі він отримав за автомобіль від „Овода, віддав ОСОБА_111, а частину лишився винен. Копія доручення, яке він оформляв на ОСОБА_112 залишилась в автомобілі. Він його не забирав, а оригінал має бути у ОСОБА_112. Більше ніяких документів, що стосуються даного автомобіля у нього не лишилось. (т. 7 а.с. 101)
		Відповідно до оголошеного у судовому засіданні протоколу допита свідка ОСОБА_113, на початку 2010 року, у центрі м. Носівка, на площі, він познайомився з хлопцем на прізвисько „Зьозік, як пізніше дізнався ОСОБА_27 з м. Ніжина. Вони поспілкувались та обмінялись номерами мобільних телефонів. Приблизно на початку березня 2010 року, десь о 23 год., йому на мобільний зателефонував ОСОБА_27, та повідомив, що хоче зустрітись. Вони домовились, і через декілька хвилин ОСОБА_27 підїхав до його будинку на автомобілі ВАЗ 2108 червоного кольору. Він сів до нього в автомобіль і вони поїхали до кафе «Голівуд»у м. Носівка. З ОСОБА_27 було ще 2-3 чоловіка, їх облич він не запамятав. Потім, ОСОБА_27 запитав, хто займається продажем наркотиків. Він відповів, що особисто він таким не займається, а хто цим займається - шукайте самі. ОСОБА_27 на підвищених тонах сказав, щоб він не брехав та хтось з присутніх декілька разів вдарив його битою по ногах. Після цього, ОСОБА_27 та інші примусили його сказати на мобільний телефон, що він придбав наркотики у ОСОБА_21. Що саме він розповідав, дослівно вже не памятає. Потім, незнайомі хлопці, що були з ОСОБА_27 кудись поїхали, а ОСОБА_27 сказав, що у нього ще є справи, та залишився у нього переночувати, а вранці кудись пішов. Після того, він ОСОБА_27 не бачив. (т. 7 а.с. 103-104)
		Згідно оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_114, 08.06.2010 року, він був запрошений працівниками міліції в якості понятого. В його присутності та присутності іншого понятого, ОСОБА_21 вказав на чоловіка, який назвався ОСОБА_28, та розповів, що 23.03.2010 року вказаний чоловік спільно із іншими насильно посадили ОСОБА_21 до машини, вивезли за межі м. Носівка, спричинили йому тілесні ушкодження, здійснили постріл з пістолета в ліву ногу та вимагали грошові кошти в сумі 30 000 гривень. Крім того, примушували ОСОБА_21 говорити на відеокамеру мобільного телефону підготовлений ними текст. Не витримавши туртур ОСОБА_21 наказав дружині передати їм гроші в сумі 3 100 доларів США, що остання і зробила. (т. 7 а.с. 111-112)
		Свідок ОСОБА_115, протокол допиту якого був оголошений у судовому засіданні, дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_114 (т. 7 а.с. 113-114)
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_116 показав, що в 2010 році, точної дати не памятає, він був присутній в якості понятого при предявленні особи для впізнання. В його присутності потерпілий, прізвище якого він зараз не памятає, вказав на ОСОБА_25, і розповів, що його з м. Носівки на автомобілі вивозили до лісу та вимагали гроші. При цьому, потерпілий вказав, що до нього застосовувалось фізичне насильство та стріляли.
		Свідок ОСОБА_117 у судовому засіданні дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_116  
		Відповідно до оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_118, в 2008 році, він придбав автомобіль марки ВАЗ 21099. В лютому-березня 2010 року до нього неодноразово звертався ОСОБА_25 з проханням про те, щоб він дав йому машину. Знаючи про те, що у ОСОБА_25 дружина була вагітна, а його машина на ремонті, він дозволив ОСОБА_25 користуватись його автомобілем. Коли саме той брав його автомобіль, він сказати не може, але на початку квітня ОСОБА_25 пригнав машину і більше її на брав. На даний час він продав машину за дорученням до м. Херсона, але даних тієї особи не памятає. (т. 7 а.с. 144-145) 
		Вина підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_30 також підтверджується і іншими наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами:
		-заявою ОСОБА_21 від 24.04.2010 року, згідно якої він просить провести перевірку за фактом вимагання у нього грошей в сумі 30 000 грн., та спричинення йому тілесних ушкоджень чотирма невідомими особами, що мало місце 23.03.2010 року в м. Носівка (т. 7 а.с. 1);
		-протоколом виїмки та огляду від 07.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_103 вилучена  пляшка з-під пива „STELLA ARTOIS ємністю 0,5 літра із скла зеленого кольору, яку зі слів ОСОБА_103 23.03.2010 року, у вечірній час, залишив біля її двору один із чоловіків, що незаконно утримували її сина ОСОБА_21 та вимагали від нього гроші (т. 7 а.с. 28);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_21 впізнав на фото № 2, на якому зображений ОСОБА_25, ту особу, яка разом з трьома незнайомими хлопцями в березні 2010 року приїздив до його господарства, та проти його волі посадили до машини та вивезли до лісу (т. 7 а.с. 48-50);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_21 впізнав на фото № 1, на якому зображений ОСОБА_27, ту особу, яка разом зі своїми знайомими в березні 2010 року приїздила до нього додому, після чого силою посадили його до машини та вивезли в ліс (т. 7 а.с. 51-53);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_107 впізнала на фото № 2 чоловіка, на якому зображений ОСОБА_25, як ту особу, яка в 20 числах березня 2010 року заходила до їх помешкання та забрала на вулицю її чоловіка ОСОБА_21 (т. 7 а.с. 60-62);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого ОСОБА_107 впізнала на фото № 2 чоловіка, на якому зображений ОСОБА_28, як ту особу, яка в березні 2010 року приїздила до їх будинку, забрала свій автомобіль та залишила під двором пляшку з-під пива (т. 7 а.с. 63-65);
		-протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 22.05.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_21 показав та розповів про обставини, та події вчинення відносно нього злочину, що мав місце 23.03.2010 року (т. 7 а.с. 69-76);
		-актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 26.05.2010 року, згідно якого був затриманий автомобіль НОМЕР_11, на якому нападники вивозили потерпілого ОСОБА_21 в лісосмугу між с. Червоні Партизани та м. Ніжин (т. 7 а.с. 84);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 16.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_21 впізнав ОСОБА_28, який 23.03.2010 року разом з іншими посадив його до автомобіля та вивезли в лісопосадку, де наносили йому тілесні ушкодженні, здійснили постріл в  ногу та вимагали гроші (т. 7 а.с. 115-116);
		-протоколом очної ставки від 08.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_21 та обвинуваченим ОСОБА_28, в ході якого ОСОБА_21 розповів про обставини, при яких 23.03.2010 року ОСОБА_28 разом з іншими особами посадили його до автомобіля ВАЗ 21099, після чого вивезли за село в лісосмугу біля костного заводу, де завдали йому тілесних ушкоджень та прострелили ногу. Потім, повезли його за околицю с. Талалаївки на кладовище, де заставляли говорити під їх диктовку на мобільний телефон, після чого вимагали гроші, і на його прохання мати та дружина передали їм 3 100 доларів США (т. 7 а.с. 117-121); 
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 16.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_21 серед представлених чотирьох осіб чоловічої статі вказав на ОСОБА_25, як на одного з нападників, який 23.03.2010 року разом з іншими насильно посадили його до автомобіля та вивезли в ліс, де завдали йому тілесних ушкоджень, здійснили постріл та вимагали гроші (т. 7 а.с. 122-123);
		-протоколом очної ставки від 16.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_21 та обвинуваченим ОСОБА_25, в ході якої ОСОБА_21 розповів про обставини, при яких 23.03.2010 року ОСОБА_25 разом з іншими особами посадили його до автомобіля ВАЗ 21099, надягли наручники, після чого вивезли за село в лісосмугу біля костного заводу, де завдали йому тілесні ушкодження, при цьому ОСОБА_25 бив його битою, а ОСОБА_27 здійснив постріл з пістолета в низ живота. Потім, повезли його за околицю с. Талалаївки на кладовище, де ОСОБА_25 заставляв говорити під його диктовку на мобільний телефон, після чого вимагали гроші, і на його прохання мати та дружина передали їм 3 100 доларів США (т. 7 а.с. 124-125);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 24.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_21 серед представлених чотирьох осіб чоловічої статі вказав на ОСОБА_30, який 23.03.2010 року разом з іншими особами з застосуванням фізичної сили посадили його до автомобіля ВАЗ 21099, після чого вивезли в ліс та вимагали гроші (т. 7 а.с. 134-136);
		-протоколом очної ставки від 24.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_21 та підсудним ОСОБА_30, в ході якої ОСОБА_21 розповів про обставини, при яких 23.03.2010 року ОСОБА_30 разом з іншими особами посадили його до автомобіля ВАЗ 21099, надягли наручники, після чого вивезли за село в лісосмугу біля костного заводу, де завдали йому тілесних ушкоджень, при цьому ОСОБА_25 бив його битою, а ОСОБА_27 здійснив постріл з пістолета в низ живота. Потім, повезли його за околицю с. Талалаївки на кладовище, де ОСОБА_25 заставляв говорити під його диктовку на мобільний телефон, після чого вимагали гроші, і на його прохання мати та дружина передали їм 3 100 доларів США (т. 7 а.с. 137-138);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 07.07.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_21 серед представлених йому чотирьох осіб чоловічої статі вказав на ОСОБА_27, який 23.03.2010 року разом з іншими посадили його до автомобіля, одягли наручники та вивезли в лісопосадку, де нанесли йому тілесні ушкодження, здійснили постріл з пістолета в живіт та вимагали гроші (т. 7 а.с. 139);
		-протоколом очної ставки від 07.07.2010 року між потерпілим ОСОБА_21 та обвинуваченим ОСОБА_27, в ході якої ОСОБА_21 розповів про обставини, при яких 23.03.2010 року ОСОБА_27 разом з іншими особами насильно посадили його до автомобіля ВАЗ 21099, надягли наручники, після чого вивезли за село в лісосмугу біля костного заводу, де завдали йому тілесних ушкоджень, при цьому ОСОБА_25 бив його битою, а ОСОБА_27 здійснив постріл з пістолета в низ живота. Потім, повезли його за околицю с. Талалаївки на кладовище, де ОСОБА_25 заставляв говорити під його диктовку на мобільний телефон, після чого вимагали гроші, і на його прохання мати та дружина передали їм 3 100 доларів США (т. 7 а.с. 140-143);
		-протоколом виїмки та огляду від 09.07.2010 року, згідно якого у ОСОБА_21 були вилучені і оглянуті чоловічі труси та спортивні штани з пошкодженнями, в яких був одягнутий потерпілий в день нападу на нього (т. 7 а.с. 148-149);
		-висновком судово-медичного експерта № 260 від 19.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_21 мали місце ушкодження у вигляді рани, що знаходиться у стадії загоювання в області передньої поверхні лівого стегна та ділянки пігментації шкіри в області правого променево-запясткового суглобу після загоювання садна. Ушкодження причинені дією тупих предметів з обмеженою поверхнею та могли виникнути в строк і при обставинах, вказаних в постанові та обстежуваним, тобто 23.03.2010 року при пострілі з пістолету зарядженого гумовою кулею, сліди пігментації у вигляді полосовидних ділянок, залишившихся після загоювання садна на правому передпліччі, могли виникнути від наручників, що виникли при обставинах, вказаних обстежуваним та в постанові. Слідів ушкоджень у вигляді синців, які зазвичай виникають від ударів ногами, деревяною полицею, руками на момент обстеження, що проводилось через 1,5 місяці після травми на тілі обстежуваного не виявлено (крововиливи за даний час, навіть глибокі, можуть повністю розсмоктатись, не залишаючи слідів). Ушкодження у вигляді вогнепальної рани, як таке, що спричинило розлад здоровя на строк більше 6-ти, але не більше 21-го дня відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Час загоювання вогнепальної рани у потерпілого ОСОБА_21 з терміном більш 21-го дня обумовлено відсутністю кваліфікованої медичної допомоги та притримуванням режиму, тому згідно пункту 4.7 Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, термін його травми не підлягає судово-медичному оцінюванню. Ушкодження у вигляді саден передпліччя відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Ушкодження, причинені ОСОБА_21 не являються небезпечними для життя в момент заподіяння (т. 7 а.с. 165-167);
		-протоколом огляду місця події від 13.04.2010 року, згідно якого на автостоянці по вул. Батюка, 1 м. Ніжина, в ході огляду автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС15-15, що належить ОСОБА_25, на задньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено пістолет марки „ROHm RG88, номер 0718491 калібру 9 мм. Також, у ОСОБА_25 було виявлено та вилучено наручники і мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, в якому маються відеозаписи осіб чоловічої статі, які вказують на свою причетність до продажу наркотичних речовин (т. 12 а.с. 204-209; т. 13 а.с. 93-94);  
		-протоколом огляду предметів від 20.06.2010 року, згідно якого оглянутий вилучений у ОСОБА_25 мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, на якому виявлено відеозаписи з особами чоловічої статі, що визнають себе в причетності до продажу наркотичних засобів (т. 2 а.с. 120);
		-висновком судово-балістичної експертизи № 143 від 23.04.2010 року, згідно якого, вилучений у ОСОБА_25 пістолет є короткоствольною вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 9 мм газового пістолета моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми ». Конструкція каналу ствола пістолету дозволяє проводити постріли 9 мм шумовими, газовими патронами, набоями несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, а також 9 мм шротовими пістолетними патронами та 9 мм пістолетними патронами спорядженими саморобним способом, шляхом установки в зарядну камору шумового патрону кульки з свинцевого сплаву, діаметром до 6,7 мм включно (т. 2 а.с. 168-172);
		-речовими доказами  наручниками, які були вилучені 13.04.2010 року у ОСОБА_25; пляшкою із-під пива „Стелла Артуа, вилученою 07.05.2010 року в м. Носівка у ОСОБА_21; штанами та трусами, вилученими у ОСОБА_21; відеозаписом на СД-диску, з мобільного телефону «Соні Еріксон», який було вилучено у ОСОБА_25 під час його затримання 13.04.2010 року (т. 2 а.с. 140; т. 7 а.с. 46, 85, 150; т. 8 а.с. 111). 
		 
		6) Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_25, 30 березня 2010 року, близько 18 год., діючи в складі озброєної організованої групи - банди відповідно до раніше розробленого плану, відомого всім учасникам групи, спільно з ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28 та ОСОБА_30 на автомобілі ВАЗ 2108, під керуванням ОСОБА_25 приїхали до с. Червоні Партизани Носівського району Чернігівської області, де здійснили силовий захват ОСОБА_20 ОСОБА_37 час силового захвату учасники озброєної банди, представляючись працівниками міліції, застосувавши до потерпілого фізичне насильство, примусово посадили до машини та вивезли за межі с. Червоні Партизани до лісу. ОСОБА_37 час руху ОСОБА_27, ОСОБА_29 та ОСОБА_28 наносили потерпілому удари кулаками по тулубу, чим заподіяли останньому фізичного болю. Приїхавши до лісу, ОСОБА_25, погрожуючи подальшим застосуванням фізичного насильства, предявив вимогу до ОСОБА_20 про передачу учасникам банди грошових коштів в сумі 10 000 доларів США, а ОСОБА_29 з метою фізичного та психічного тиску вистрелив з пістолета в ногу потерпілому, завдавши ОСОБА_20 тілесні ушкодження. ОСОБА_20, усвідомлюючи реальну загрозу своєму життю та здоровю, погодився виконати вимогу нападників, після чого вони відвезли ОСОБА_20 за адресою: Чернігівська область Носівський район с. Червоні Партизани, вул. Чапаєва, 23, де потерпілий передав ОСОБА_25 грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 30.03.2010 року становить 15 850 грн. Грошові кошти, отримані в результаті вимагання у ОСОБА_20, ОСОБА_25 розділив між всіма учасниками банди.
		З метою запобігти можливості ОСОБА_20 в майбутньому звернутися до правоохоронних органів за захистом своїх прав та притягнення до відповідальності учасників банди, під час скоєння вимагання у ОСОБА_20 вони змусили потерпілого надати свідчення, в яких він оговорив себе в причетності до продажу наркотичних засобів, що було знято ОСОБА_25 за допомогою відеокамери мобільного телефону.
		Згідно висновку судово-медичної експертизи у ОСОБА_20 маються тілесні ушкодження у вигляді рубця після загоювання рани на волосяній частині голови та рани, що знаходиться в стані загоювання в області зовнішньої кісточки лівого гомілково-ступеневого суглобу, закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку, які виникли в результаті удару битою та в результаті пострілу з пістолета, зарядженого гумовою кулею, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя.
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_25, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст.ст. 27 ч. 3, 189 ч. 4 КК України не визнав, оскільки він не вчиняв проти ОСОБА_20 тих дій, які йому інкриміновано. 
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_27, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що він заперечує ті обставни, які викладені в його обвинуваченні по епізоду з потерпілим ОСОБА_20 Він мав розмову з ОСОБА_20, але при інших обставинах, ніж тих, які зазначені в його обвинуваченні. 
		Підсудний ОСОБА_28 у судовому засіданні свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що по епізоду з ОСОБА_20 нічого сказати не може, оскільки у той період він був у м. Шостка і в описаних у обвинувальному висновку подіях участі не приймав.
		Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_29, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що ніякого вимагання стосовно потерпілого ОСОБА_20 він не вчиняв. ОСОБА_20 він не знав і вперше побачив його на впізнанні. Він категорично заперечує всі обставини, які викладені в його обвинуваченні. 
		Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_30, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 189 ч. 4 КК України не визнав та показав, що він не приймав участь у вимаганні майна, яке належить потерпілому ОСОБА_20, і немає ніякого відношення до того, що викладене в його обвинуваченні. В цей день він знаходився зі своєю футбольною командою на тренуванні. ОСОБА_20 вперше він побачив при впізнанні.  
		Не дивлячись на повне заперечення своєї вини підсудними ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30, їх вина повністю підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Так, допитаний у суді потерпілий ОСОБА_20 показав, що 30.03.2010 року, приблизно о 18.00 год., він вийшов з дому і на велосипеді поїхав до магазину в с. Червоні Партизани, Носівського району. ОСОБА_43 дорозі його обігнав автомобіль «ВАЗ 2108», який зупинився перед ним і з нього вискочили підсудні ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_28. Вони збили його з ніг, заламали руки за спину та наділи на нього наручники. ОСОБА_25 сказав, що він обвинувачується в торгівлі наркотичних засобів, і заштовхали його до машини. За ними рухався автомобіль «ВАЗ 21099»з шашечкою таксі. Вони сказали, що він за торгівлю наркотиками повинен їм заплатити 10 тисяч доларів. За кермом автомобіля сидів ОСОБА_25, а поряд з ним ОСОБА_28. Біля нього сів ОСОБА_27, який по всьому тулубу став наносити йому удари, кажучи, щоб він знайшов гроші. Вони поїхали в напрямку автошляху Носівка-Ніжин, і зупинившись на трасі з машини на переговори вийшли ОСОБА_25 та ОСОБА_28, а з ним залишився ОСОБА_27. Також, зупинився і інший автомобіль, але хто вийшов з нього він не бачив, оскільки боявся туди дивитися. Після цього, до машини, в якій він знаходився, підсів до нього збоку ОСОБА_29. Доїхавши до косного заводу йому наказали вийти з машини. Його руки ззаду були в наручниках. Коли він вийшов з машини, то всі присутні почали бити його кулаками та носаками. Крім того, ОСОБА_25 взяв з машини биту і вдарив його по суглобу лівої ноги. При цьому, ОСОБА_29 сказав, що може прострелити йому ноги, щоб швидше знайшов гроші. Після цього, той з пістолета вистрелив йому в ногу і його хтось вдарив ззаду. Він втратив свідомість. Прийшов він до тями, коли ОСОБА_27 бив його по обличчю. Потім, його затягли до машини, та натягнувши йому на голову куртку, щоб не бачив куди його везуть, поїхали в сторону м. Ніжина до с. Крапивне. ОСОБА_53 сказав, познайомся з моїм братом ОСОБА_30, який став колотись із-за таких як він. Приїхавши до приватного будинку, не знімаючи наручників його завели в середину, а по дорозі до нього, ОСОБА_25 та ОСОБА_27 пару раз його вдарили. Потім, на мобільний телефон подзвонила його дружина. ОСОБА_25 з нею грубо поговорив, та сказав, щоб нікуди вона не дзвонила і готувала гроші. Він сказав, що таких грошей у нього немає, але вони наказали їх шукати. Тоді, він зателефонував куму ОСОБА_119, щоб той позичив йому гроші. Однак, кум відповів, що у нього не має таких грошей. Після цього, ОСОБА_53 сказав, „а тепер давай запишемо компромат, що ти наркоторговець, на що він відмовився. Вони почали його бити, і тоді він погодився. ОСОБА_53 розповів, що йому треба сказати, а саме, що нібито він торгує наркотиками, і все це той знімав. Вони сказали, що треба заплатити пять тисяч доларів. Він відповів, що у нього є тільки дві тисячі. Вони порадились між собою, і ОСОБА_53 сказав, що ще треба сказати, у кого він купував наркотики. Він назвав свого сусіда дідуся, у якого купує молоко. Потім, він сказав, що віддасть їм дві тисячі доларів. Підсудні погодились і вони поїхали до нього додому. Разом з ним в машину сіли ОСОБА_27, ОСОБА_53 та ОСОБА_28. Відїхавши трохи, ОСОБА_53 наказав йому сказати на мобільний телефон, що нібито він жертвує дві тисячі доларів в фонд реабілітації наркоманів та алкоголіків. Він це сказав, бо його били. Приїхавши до нього додому, він разом з ОСОБА_27 та ОСОБА_53 зайшли до будинку, де його дружинна віддала їм гроші. Оскільки підсудні забули зняти з нього наручники, а ключів у них при собі не було, то вони запропонували поїхати з ними та зняти їх. Він поїхав з ними і біля с. Крапивне зустріли таксі «Шевроле», звідки вийшов чоловік, який зняв з нього наручники і відвіз додому. Він був весь в крові. Знаходячись вдома він самостійно витягнув кулю з ноги. З приводу заподіяння йому тілесних ушкоджень він звернувся до лікарні. Заявлений по справі позов підтримує і просить його задовольнити.
		Відповідно до оголошеного у судовому засіданні протоколу допиту свідка ОСОБА_120, вона зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16 разом з чоловіком ОСОБА_20, ІНФОРМАЦІЯ_17 та двома дітьми ОСОБА_121, ІНФОРМАЦІЯ_18 та ОСОБА_122, ІНФОРМАЦІЯ_19.
		30 березня 2010 року, після 18 год., її чоловік взяв велосипед та поїхав з дому, а куди не сказав. Приблизно хвилин через 10 - 15 до двору прийшли двоє сусідських дітей, а саме ОСОБА_123 та ОСОБА_124, і привели велосипед її чоловіка. Візуально оглянувши велосипед вона побачила, що ручки руля були забруднені. Інших пошкоджень вона не замітила. Забравши у дітей велосипед, вона запитала, де ті його знайшли. ОСОБА_125 відповіла, що з ОСОБА_124 знайшли велосипед біля провулка Щорса в с. Червоні Партизани, неподалік від будинку, коли той лежав на землі. ОСОБА_44 спитала у дівчат, чи не бачили вони її чоловіка. На це дівчата повідомили, що на її чоловіка ОСОБА_20 якість невідомі чоловіки одягнувши наручники та силою посадили до якогось автомобіля. Біля цього автомобіля перебував ще один автомобіль. Які саме були автомобілі дівчата не пояснили. ОСОБА_44 розхвилювалась та негайно почала телефонувати на мобільний телефон свого чоловіка. Виклик йшов, але чоловік не відповідав. Дівчата в цей час вже пішли додому. Приблизно через півгодини, їй на мобільний телефон хтось зателефонував. ОСОБА_44 подивилась та побачила, що висвітився номер її чоловіка ОСОБА_20. ОСОБА_44 взяла трубку та почула голос невідомого, який підвищеним голосом сказав їй, якщо вона не хоче великих проблем, то щоб нікуди не телефонувала, вони можуть про все домовитись. Про що саме домовитись не повідомив. Потім, через годину, зателефонував знову її телефон. ОСОБА_44 відповіла, та почула знову той самий голос, що і перший раз. Незнайомець сказав, щоб вона терміново знайшла 5 000 доларів США, та передала водію таксі, який за ними приїде. ОСОБА_44 відповіла, що ніякого автомобіля присилати не потрібно, бо такі гроші знайти не зможе, і в пізній час нікому двері відчиняти не буде. Тоді, той чоловік перервав розмову. ОСОБА_44 сильно хвилювалась та зателефонувала рідному брату свого чоловіка ОСОБА_126, що мешкає в м. Києві та йому все розповіла. Сергій сказав, щоб вона не переживала, а завтра розбереться. Після цього, вона зателефонувала куму ОСОБА_119, що живе в м. Ніжині, якому теж розповіла, що невідомі вимагають у неї гроші за ОСОБА_20. ОСОБА_77 відповів, що то не міліція, бо міліція не може вимагати за людину гроші, і щоб вона нікому ніяких грошей не давала. Приблизно о 23 годині зателефонував її чоловік та сказав, щоб вона відчинила двері до будинку. ОСОБА_44 відчинила двері, і до будинку зайшов її чоловік, у якого попереду знаходились руки в наручниках. У його була розбита голова та було видно сліди від крові на голові. Одяг його також був у плямах схожих на кров та забруднений в багнюку. Також, він кульгав на ліву ногу. Слідом за ним зайшли до будинку двоє незнайомих їй раніше чоловіків, яких вона побачила вперше. На вигляд їм було близько 30 років. ОСОБА_44 спитала у них, хто вони такі. На це питання один з них відповів, що вони з міліції та предявив якесь посвідчення, але дуже швидко та близько до обличчя, і тому вона не встигла роздивитись, що це був за документ. Її чоловік сказав, щоб вона віддала тим особам гроші. Зрозумівши, що виходу нема, вона пішла в середину будинку, де в загальній кімнаті та одній із спалень взяла гроші загальною сумою 2 000 доларів США, які знаходились в поштових конвертах разом з квитанціями про купівлю валюти з банку, та винесла їх у веранду, де чекав її чоловік і двоє незнайомих, які прийшли разом з ним. Винісши гроші, вона передала їх одному з чоловіків, який передав в свою чергу передав іншому чоловіку, що був разом з ним. Той чоловік перерахував гроші. Один з чоловіків, який мав на голові світле волосся, попросив у шпильку, щоб зняти наручники з її чоловіка. ОСОБА_44 дала шпильку, той спробував розстебнути наручники, але в нього нічого не вийшло. Тоді вони сказали, що її чоловіка заберуть з собою та знімуть наручники. Також, вони попросили дати ОСОБА_20 гроші на таксі, щоб той зміг повернутись додому. ОСОБА_44 дала їм гроші і вони втрьох вишли з двору, де сіли до якогось автомобіля та поїхали по вулиці. Приблизно через 40 хвилин додому повернувся її чоловік ОСОБА_20 та почав мені розповідати про те, що це були не працівники міліції, а якісь люди, які його викрали, коли він їхав по вулиці, посадили силою до автомобіля та вивезли в якийсь населений пункт, куди саме він не бачив, бо у нього було закрите обличчя курткою. Там, в одному з приватних будинків влаштували йому тортури, знімали його на мобільний телефон та примушували під час того, як вони робили запис на відеокамеру телефону, зізнаватись в тому, що нібито він займається торгівлею наркотиків та вимагали у нього гроші. Крім цього, вони стріляли та поранили його в ліву ногу. Кулю чоловік сам вдома дістав з ноги. Приблизно через 7 днів вона викинула кулю в смітник, а потім спалила сміття. Памятає, що куля була темного кольору з гуми. 01.04.2010 року спільно з чоловіком вони їздили до Носівської центральної районної лікарні. (т. 7 а.с. 223-224)
		Свідок ОСОБА_127 у суді показала, що десь весною 2010 року, до неї додому приїхав її знайомий ОСОБА_91 разом з ОСОБА_53 та ОСОБА_27, щоб випити коньяку. Вони пробули у неї десь 15 хвилин і поїхали. Через тиждень ОСОБА_91 знову їй зателефонував і запропонував знову випити коньяку. ОСОБА_44 погодилась і ОСОБА_91 приїхав разом зі своїми друзями ОСОБА_53, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ще якимось чоловіком. Перебуваючи у неї вдома хлопці пішли до зали про щось розмовляти, а вона з ОСОБА_91 залишилась на кухні. Через деякий час хлопці зайшли до них на кухню, де вони пробули 15-20 хвилин та поїхали. ОСОБА_75 через тиждень ОСОБА_53 запитав у неї, чи прибирала вона у залі. ОСОБА_44 відповіла, що там не вбирала і нічого не знаходила. Тоді, ОСОБА_53 сказав, що приїде до неї з коньяком, бо щось у неї забув. Приїхавши до неї, ОСОБА_53 зайшов до залу і вийшов. На її запитання, що він там шукав, ОСОБА_53 відповів, як вона зрозуміла шуткуючи, що забув у неї пістолет та пішов. Пістолета вона в залі не бачила.
		Відповідно до оголошеного у судовому засіданні протоколу допита свідка ОСОБА_128, 30 березня 2010 року, вона знаходилась за місцем свого мешкання. Приблизно о 19.00 год. додому прийшла схвильована її донька ОСОБА_127 та розповіла, що ОСОБА_20 забрали незнайомі люди та заштовхнули до машини. Який саме був автомобіль та скільки людей донька не повідомила. Анастасія розповіла, що велосипед ОСОБА_20 разом з ОСОБА_129, ОСОБА_128 та ще декількома дівчатами, якими саме дівчатами вона їй не сказала, відвели до місця мешкання ОСОБА_20 та віддали його дружині ОСОБА_120. (т. 8 а.с. 2-3)
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_130 показав, що десь взимку 2010 року, точної дати не памятає, у вечірній час, він почув біля свого двору, як надривається двигун. Він вийшов з будинку на вулицю і побачив там, як хлопець штовхає автомобіль ВАЗ 21099. Він хотів йому допомогти, але вони виїхали самі. При цьому, хлопець сказав, що йде боротьба з наркотрафіком і вони поїхали. Зі слів дружини йому відомо, що в провулку, де хлопці витягували машину, діти знайшли велосипед, який забрала дівчинка і сказала, що це її хрещеного.
		Згідно оголошеного у суді протоколу допита свідка ОСОБА_131, 30 березня 2010 року, вона перебувала за місцем свого мешкання. Приблизно о 19.00 год. прийшла додому донька ОСОБА_128 та розповіла, що коли на велосипеді їхав ОСОБА_20, то до нього підїхало два автомобіля. Із одного автомобіля вийшли невідомі люди та зіштовхнули його з велосипеда на землю. Потім, невідомі люди заламали ОСОБА_20 руки, одягли наручники та застосувавши силу посадили його до автомобіля. Коли ОСОБА_20 посадили в машину, то на вулицю вийшов із свого двору сусід ОСОБА_130, і один із чоловіків показав якесь посвідчення та сказав, що вони із міліції. Після цього, автомобілі поїхали в невідомому напрямку. Один із автомобілів був червоного кольору, а другий сірого. Донька повідомила, що вона записала державний номерний знак автомобіля, до якого посадили ОСОБА_20. Запис вона зробила до посібника «відповіді до підсумкових контрольних робіт»4 клас з української мови та читання. Цей номерний знак НОМЕР_9. Даний посібник вона може видати, як підтвердження слів своєї доньки. (т. 8 а.с. 7-8)
		Свідок ОСОБА_132 у судовому засіданні показав, що в 2010 році, точної дати він не памятає, у вечірній час, до будинку забігла його донька ОСОБА_129 і розповіла, що незнайомі чоловіки збили з велосипеду їх сусіда ОСОБА_20, після чого посадили до автомобіля та поїхали.
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_133 показав, що він раніше працював на таксі та надавав послуги по перевезенню пасажирів. В 2010 році він виконував замовлення по перевезенню пасажирів з м. Ніжина в с. Червоні Партизани Носівського району. Їхали чоловіки. ОСОБА_43 дорозі на зустріч їхала машина. Пасажири попросили його зупинитися. Коли він зупинився, то пасажири розрахувалися та вийшли з машини. Потім, до автомобіля сів невідомий чоловік, якого він відвіз в с. Червоні Партизани і поїхав додому.
		Свідок ОСОБА_134 у судовому засіданні показав, що десь влітку 2010 року, на прохання працівників міліції, він був понятим при відтворенні обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_20, який показав та розповів, як його збили з велосипеду якісь чоловіки, заламали руки, одягли наручники та відвезли до лісосмуги біля косного заводу, де витягли з машини, побили та вимагали гроші. Після цього, його дружина передала гроші тим чоловікам. Також, ОСОБА_20 говорив, що йому прострелили ногу. При цьому, працівником міліції був складений протокол, де він поставив свій підпис, засвідчивши його правильність.  
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_135 дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_134 
		Сідок ОСОБА_119 у судовому засіданні показав, що весною 2010 року, у вечірній час, йому на мобільний зателефонувала ОСОБА_120, яка повідомила, що її чоловіка забрала міліція. Пізніше, того ж дня йому зателефонував ОСОБА_20 і попросив позичити йому 5 000 доларів США, але він йому відмові, оскільки таких грошей у нього не було. Як пояснив ОСОБА_20, ці гроші йому необхідні були для того, щоб віддати міліції, але в звязку з чим, він не памятає. Пізніше ОСОБА_20 казав, що того дня його кудись вивозили, прострелили ногу з пістолета та хотіли від нього грошей.
		Свідок ОСОБА_136 у судовому засіданні показав, що в березні або в квітні 2010 році, ОСОБА_20 йому розповів, як він йшов по вулиці і на нього напала міліція, посадили до машини, вивезли за село, побили та забрали гроші. 
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_38 показав, що у 2010 році, точної дати вже не памятає, він на прохання працівників міліції був присутнім в якості понятого при огляді автомобіля „Мерседес білого кольору, який проводився на стоянці біля готелю в м. Ніжині. При огляді в автомобілі було виявлено пістолет та якісь документи. Присутній при цьому підсудний ОСОБА_25 на питання працівників міліції пояснив, що вказані речі належать йому. При особистому огляді ОСОБА_25, у того були виявлені та вилучені наручники та мобільний телефон „Соні Еріксон. З цього приводу працівником міліції був складений протокол, з яким він ознайомився та поставив свій підпис. В протоколі все було викладено правильно. Виявлені речі були упаковані та опечатані, де він також поставив свій підпис. завіривши його правильність.      
		Свідок ОСОБА_39 у суді дала показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_38
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_40 показав, що він раніше працював слідчим слідчого відділу Ніжинського райвідділу УМВС України в Чернігівській області. Навесні 2010 року, він, в складі оперативно-слідчої групи виїздив до готелю „Ніжин, розташованому по вул. Батюка в м. Ніжині, де на подвірї в присутності понятих проводив огляд автомобіля „Мерседес білого кольору з тимчасовими номерами, який належав ОСОБА_25 В ході огляду, в салоні автомобіля „Мерседес було виявлено та вилучено пістолет та документи. Пістолет знаходився на задньому сидінні автомобіля. При поверхневому огляді ОСОБА_25 у того були виявлені та вилучені наручники, а також мобільний телефон. При цьому, ОСОБА_25 повідомив, що вказані вище речі належать йому. Ним був складений протокол огляду, а вилучені речі упаковані та опечатані. При проведенні огляду здійснювалась фотозйомка. 
		Свідок ОСОБА_41 у суді показав, що він, 13.04.2010 року в складі оперативно-слідчої групи виїздив на місце пригоди, а саме до готелю м. Ніжина по вул. Батюка, де в присутності понятих проводився огляд автомобіля „Мерседес, що належав ОСОБА_25 та затримання останнього. При огляді автомобіля на задньому сидінні був виявлений та вилучений пістолет, що належав ОСОБА_25 Також, при огляді було виявлено та вилучено наручники. При цьому, слідчим Клюйко Г.В. був складений відповідний протокол. В ході огляду застосовувалась фотозйомка.
		Свідок ОСОБА_45 у судовому засіданні показав, що він працює інспектором сектору техніко-криміналістичного забезпечення Ніжинського міськвідділу міліції. 13.04.2010 року, перебуваючи в складі слідчо-оперативної групи, за вказівкою чергового міськвідділу міліції він виїзжав на огляд місця події, а саме на територію готелю в м. Ніжині по вул. Батюка, 1, де в присутності понятих оглядався автомобіль „Мерседес білого кольору. Біля автомобіля знаходився ОСОБА_25. В ході огляду автомобіля на задньому сидінні було виявлено пістолет. Також, при огляді були виявлені та вилучені наручники, документи та мобільний телефон „Соні Еріксон. При проведенні огляду складався протокол та проводилось фотографування.
		Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_46 показав, що він працює оперупвноаженим УБОЗу в Чернігівській обасті. Він приймав участь у затриманні ОСОБА_25, яке відбувалось біля автомобілю останнього. Слідчим був проведений огляд місця події та складений його протокол. В ході огляду автомобіля, що належав ОСОБА_25, на задньому сидінні був виявлений пістолет. У ОСОБА_25 при собі був мобільний телефон та наручники. Коли виявили пістолет, то ОСОБА_25 сказав, що він належить йому. 
		Вина підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 також підтверджується і іншими наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами:
		-заявою ОСОБА_20 від 22.04.2010 року, згідно якої той просить провести перевірку за фактом нападу на нього з метою вимагання грошей невідомими особами, що мало місце 30.03.2010 року в с. Червоні Партизани. Нападники забрали у нього гроші в сумі 2 000 доларів США, нанесли йому тілесні ушкодження та вогнепальне поранення в ногу (т. 7 а.с. 174);
		-висновком судово-медичного експерта № 259 від 19.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_20 мали місце тілесні ушкодження у вигляді рубця після загоювання рани на волосяній частині голови та рани, що знаходиться в стані загоювання в області зовнішньої кісточки лівого гомілково-ступеневого суглобу, а також згідно меддокументів закритої черепно-мозкової травми зі струсом головного мозку. Ушкодження, виявлені у ОСОБА_20 причинені дією тупих предметів з обмеженою поверхнею, та могли виникнути в строк і при обставинах, вказаних в постанові, де зазначено 30.03.2010 року. Рана в області голови могла виникнути в результаті удару битою. Вогнепальна рана в області лівого гомілково-ступневого суглобу могла виникнути в результаті пострілу з пістолету, зарядженого гумовою кулею. Ушкодження у потерпілого ОСОБА_20 всі в сукупності та кожне окремо, як такі, що спричинили розлад здоровя на строк більше 6-ти, але не більше 21-го дня відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Ушкодження у потерпілого ОСОБА_20 не були небезпечними для життя в момент їх спричинення (т. 7 а.с. 198-200);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого потерпілому ОСОБА_20 впізнав на фото № 1 ОСОБА_25, як ту особу, яка 30.03.2010 року разом з іншими особами, застосовуючи фізичну силу, посадили його в автомобіль ВАЗ 21099 та вивезли в лісопосадку, де били, здійснили постріл в ліву ногу та вимагали від нього 10 000 доларів США (т. 7 а.с. 207-209);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 впізнав на фото № 3 ОСОБА_137, як ту особу, яка 30.03.2010 року разом з іншими особами, застосовуючи фізичну силу, посадили його в автомобіль ВАЗ 21099 та вивезли в лісопосадку, де били, здійснили постріл в ліву ногу та вимагали від нього 10 000 доларів США (т. 7 а.с. 210-212);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 впізнав на фото № 3 ОСОБА_27, як ту особу, яка 30.03.2010 року разом з іншими, застосовуючи фізичну силу, посадили його в автомобіль ВАЗ 21099 та вивезли в лісопосадку, де били, здійснили постріл в ліву ногу та вимагали від нього 10 000 доларів США (т. 7 а.с. 213-215);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 впізнав на фото № 2 ОСОБА_28, як ту особу, яка 30.03.2010 року разом з іншими, застосовуючи фізичну силу, посадили його в автомобіль ВАЗ 21099 та вивезли в лісопосадку, де били, здійснили постріл в ліву ногу та вимагали від нього 10 000 доларів США (т. 7 а.с. 216-218);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 14.05.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 впізнав на фото № 1 ОСОБА_30, як ту особу, яка 30.03.2010 року разом з іншими, застосовуючи фізичну силу, посадили його в автомобіль ВАЗ 21099 та вивезли в лісопосадку, де били, здійснили постріл в ліву ногу та вимагали від нього 10 000 доларів США (т. 7 а.с. 219-221);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 18.05.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_120 впізнала на фото № 1 ОСОБА_25, як ту особу, яка 30.03.2010 року приїздила до неї додому та вимагала гроші, і якій вона відала 2 000 доларів США (т. 7 а.с. 225-227);
		-протоколом предявлення фотознімків для впізнання від 18.05.2010 року, згідно якого свідок ОСОБА_120 впізнала на фото № 3 ОСОБА_27, як ту особу, яка 30.03.2010 року приїздила до неї додому і якій вона передала 2 000 доларів США (т. 7 а.с. 228-230);
		-протоколом виїмки та огляду від 20.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_131 проведена виїмка та огляд книги посібника «відповіді до підсумкових контрольних робіт»4 клас з української мови та читання, що належить її малолітній доньки ОСОБА_138, в якій на 10 сторінці барвником синього кольору зроблений запис «СВ 1864 АА»(т. 8 а.с. 12);
		-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.05.2010 року за участю потерпілого ОСОБА_20, в ході якого показав та розповів про обставини, при яких 30.03.2010 року, ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_29 напали на нього, надягли наручники, заштовхали до автомобіля та вивезли до лісосмуги, що розташована неподалік костного заводу. ОСОБА_43 дорозі ОСОБА_27 та ОСОБА_29 його постійно били по тулубу. Прибувши на місце, ОСОБА_25 дістав деревяну биту і всі разом стали його бити. В цей час з другої машини вийшли ОСОБА_30 та ОСОБА_28, які також почали наносити йому тілесні ушкодження. В ході спричинення йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_29 дістав пістолет та зробив постріл в нижню частину лівої ноги. При цьому, ОСОБА_25 сказав, що він винен їм 10 000 доларів США. Коли він сказав, що у нього немає таких грошей, вони його повезли до якогось будинку, де всі в пятьох продовжували його бити на вимагати гроші. Після довгих знущань, він їм повідомив, що у нього вдома є 2 000 доларів США. Потім, ОСОБА_25 направив до нього додому когось із своїх спільників, щоб забрати гроші, але його дружина їх не впустила до хати. Тоді, він їм сказав, щоб вони поїхали додому разом з ним, тільки щоб його відпустили. ОСОБА_43 дорозі до нього додому, його змусили на камеру мобільного телефону говорити, що він займається незаконним збутом наркотиків. Прибувши до нього додому, він сказав дружині, щоб вона віддала їм 2 000 доларів США, що вона і зробила (т. 8 а.с. 18-24);
		-протоколом виїмки та огляду від 20.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_20 була проведена виїмка та огляд велосипеда, на якому він 30.03.2010 року їхав до магазину та на нього напали (т. 8 а.с. 27-28);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 05.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 вказав на ОСОБА_28, який 30.03.2010 року разом з іншими особами посадили його до автомашини, наділи наручники та вивезли в лісосмугу біля костного заводу, де наносили удари деревяною битою, здійснили постріл з пістолету в ліву ногу та при цьому вимагали у нього 10 000 доларів США. Потім, вивезли його до с. Талалаївки, де продовжували бити, після чого він був змушений віддати їм 2 000 доларів США (т. 8 а.с. 48-50);
		-протоколом очної ставки від 05.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_20 та обвинуваченим ОСОБА_28, в ході якої ОСОБА_20 розповів, як 30.03.2010 року, ОСОБА_28 разом з іншими особами напали на нього, одяги наручники, посадили до автомобіля, в якому продовжували його бити, після чого вивезли в лісосмугу до костного заводу, де завдали йому тілесних ушкоджень, застосовуючи при цьому деревяну биту, здійснили постріл з пістолета в ліву ногу та вимагали гроші в сумі 10 000 доларів США. Не витримавши знущань він віддав їм 2 000 доларів США (т. 8 а.с. 51-54);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 11.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 вказав на ОСОБА_29, як одного із нападників, що прострелив йому ногу (т. 8 а.с. 57);
		-протоколом очної ставки від 14.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_20 та обвинуваченим ОСОБА_29, в ході якої ОСОБА_20 розповів, як 30.03.2010 року, ОСОБА_29 разом з іншими особами напали на нього, одяги наручники, посадили до автомобіля, в якому продовжували його бити, після чого вивезли в лісосмугу до костного заводу, де завдали йому тілесних ушкоджень, застосовуючи при цьому деревяну биту, ОСОБА_29 здійснили постріл в ліву ногу та вимагали гроші в сумі 10 000 доларів США. Не витримавши знущань він віддав їм 2 000 доларів США (т. 8 а.с. 58-61);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 23.06.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 вказав на ОСОБА_30 у звязку з тим, що у того вимагали гроші (т. 8 а.с. 67);
		-протоколом очної ставки від 23.06.2010 року між потерпілим ОСОБА_20 та підозрюваним ОСОБА_30, в ході якої ОСОБА_20 підтвердив перебування ОСОБА_30 разом з нападниками, коли ті завдавали йому тілесних ушкоджень та вимагали гроші (т. 8 а.с. 68-69);
		-протоколом предявлення особи для впізнання від 02.07.2010 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_20 вказав на ОСОБА_27, який 30.03.2010 року разом з іншими особами вкинув його в машину, наділи наручники та вивезли до костного заводу. ОСОБА_139 в машині бив його кулаком по тулубу, а також був присутній під час вимагання у нього грошей (т. 8 а.с. 72);
		-протоколом очної ставки від 02.07.2010 року між потерпілим ОСОБА_20 та обвинуваченим ОСОБА_27, в ході якої ОСОБА_20 розповів, як 30.03.2010 року, ОСОБА_27 разом з іншими особами напали на нього, одяги наручники, посадили до автомобіля, в якому продовжували його бити, після чого вивезли в лісосмугу до костного заводу, де завдали йому тілесних ушкоджень, застосовуючи при цьому деревяну биту, ОСОБА_29 здійснили постріл в ліву ногу та вимагали гроші в сумі 10 000 доларів США. Не витримавши знущань він віддав їм 2 000 доларів США (т. 8 а.с. 73-76);
		-протоколом виїмки та огляду від 14.07.2010 року, згідно якого у ОСОБА_20 була проведена виїмка та огляд лівого чобота з характерним пошкодженням в області гомілкового суглобу (т. 8 а.с. 78-79);
		-протоколом очної ставки від 07.08.2010 року між потерпілим ОСОБА_20 та обвинуваченим ОСОБА_25, в ході якої ОСОБА_20 розповів, як 30.03.2010 року, ОСОБА_25 разом з іншими особами напали на нього, одяги наручники, посадили до автомобіля, після чого вивезли в лісосмугу до костного заводу, де завдали йому тілесних ушкоджень, ОСОБА_25 при цьому застосовував деревяну биту, а ОСОБА_29 з пістолету здійснили постріл в ліву ногу та вимагали гроші в сумі 10 000 доларів США. Не витримавши знущань він віддав їм 2 000 доларів США (т. 8 а.с. 87-92);
		-протоколом огляду місця події від 13.04.2010 року, згідно якого на автостоянці по вул. Батюка, 1 м. Ніжина, в ході огляду автомобіля „Мерседес-200 С д.н.з. АС15-15, що належить ОСОБА_25, на задньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено пістолет марки „ROHm RG88, номер 0718491 калібру 9 мм. Також, у ОСОБА_25 було виявлено та вилучено наручники та мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і в якому маються відеозаписи осіб чоловічої статі, які вказують на свою причетність до продажу наркотичних речовин (т. 12 а.с. 204-209; т. 13 а.с. 93-94);  
		-протоколом огляду предметів від 20.06.2010 року, згідно якого оглянутий вилучений у ОСОБА_25 мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і, на якому виявлено відеозаписи з особами чоловічої статі, що визнають себе в причетності до продажу наркотичних засобів (т. 2 а.с. 120);
		-висновком судово-балістичної експертизи № 143 від 23.04.2010 року, згідно якого, вилучений у ОСОБА_25 пістолет є короткоствольною вогнепальною зброєю гладкоствольним самозарядним пістолетом, виготовлений шляхом переробки саморобним способом 9 мм газового пістолета моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми ». Конструкція каналу ствола пістолету дозволяє проводити постріли 9 мм шумовими, газовими патронами, набоями несмертельної дії, спорядженими гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами, а також 9 мм шротовими пістолетними патронами та 9 мм пістолетними патронами спорядженими саморобним способом, шляхом установки в зарядну камору шумового патрону кульки з свинцевого сплаву, діаметром до 6,7 мм включно (т. 2 а.с. 168-172);
		-речовими доказами  пістолетом моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми »; наручниками, які були вилучені 13.04.2010 року у ОСОБА_25; автомобілем ВАЗ 2108 червого кольору д.н.з. АС 4254; лівим чоботом та утеплювачем до чоботу тканини; книгою посібником «відповіді до підсумкових контрольних робіт»4 клас з української мови та читання; велосипедом та відеозаписом на СД-диску, з мобільного телефону «Соні Еріксон», який було вилучено у ОСОБА_25 під час його затримання 13.04.2010 року; (т. 2 а.с. 140, 180; т. 7 а.с. 85, т. 8 а.с. 13, 29, 80, 111). 
		Посилання підсудного ОСОБА_25 на показання допитаного у суді свідка ОСОБА_140, де той вказав, що коли відбувались події з потерпілим ОСОБА_20, він нібито знаходився в м. Чернігові, ніяким чином не спростовують предявлене йому обвинувачення, оскільки ОСОБА_140 місце перебування підсудного ОСОБА_25 було відомо тільки зі слів останнього в розмові з ним по мобільному телефону.
		До свідчень допитаних у суді свідків ОСОБА_141 та ОСОБА_142, що є знайомими підсудного ОСОБА_29, які вказали, що той 30.03.2010 року, у вечірній час перебував у хворобливому стані і знаходився у себе вдома, суд ставиться критично, скільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою. 
		Свідчення підсудного ОСОБА_28 стосовно того, що він не приймав участь у інкримінованому йому вище злочині, оскільки в той час знаходився в м. Шостка і це може підтвердити його знайома ОСОБА_143, повністю спростовується матеріалами судового доручення. Так, допитана в якості свідка ОСОБА_143 показала, що вона дійсно знайома з ОСОБА_28 близько 20 років, оскільки раніше вони проживали в м. Шостка, але в період з 27.03.2010 року по 10.04.2010 року, як заявив у суді ОСОБА_28, вона його не бачила, і де той перебував в цей час їй не відомо. Раніше вона давала пояснення адвокату, що нібито у вказаний період часу ОСОБА_28 знаходився в м. Шостка, але зробила вона це на прохання самого ОСОБА_28, який їй подзвонив на мобільний телефон і попросив це підтвердити.  
		 
		7) 14 квітня 2010 року, в ранковий час, ОСОБА_27 в підїзді будинку 112 корпус 2 по вул. Шевченка, м. Ніжина, Чернігівської області, на підлозі біля дверей квартири 33, знайшов та незаконно без мети збуту привласнив подрібнену рослинну речовину  вагою 15,339 грама, що є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, яку зберігаючи при собі переніс до вищевказаної квартири, де продовжив зберігати.
		16 квітня 2010 року, в денний час, працівники міліції під час проведення обшуку, за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченка, буд. 112, кор. 2, кв. 33 виявили та вилучили у ОСОБА_27 подрібнену рослинну речовину вагою 15,339 грама, яка згідно висновку експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів є особливо небезпечним наркотичним засобом-каннабісом, маса каннабісу в перерахунку на висушену речовину складає 11,295 грамів.
		Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000р. № 770, та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року № 1890 «Про внесення змін до переліку наркотичних засіб, психотропних речовин і прекурсорів»каннабіс віднесений до списку 1 таблиці 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_27, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 309 ч. 1 КК України визнав частково та показав, що наркотики він не вживає. Одного разу під дверима квартири, за місцем його мешкання, він виявив купу підкинутої речовини та повідомив про це в міліцію, щоб знайшли винних та притягнули до відповідальності. При цьому, він з тієї купи з дозволу працівників міліції, які проводили огляд взяв трохи та залишив собі, щоб провести експертизу тієї речовини, але не встиг цього зробити, оскільки через два дні був затриманий працівниками міліції. Він погоджується з тим, що незаконно взяв та зберігав за місцем мешкання знайдену ним наркотичну речовину, але вважає, що за обємом її було десь в два рази менше, в порівнянні з тією, яку вилучили у нього при обшуку.    
		Не дивлячись на часткове заперечення своєї вини підсудними ОСОБА_27, його вина повністю підтверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Так, допитаний у суді свідок ОСОБА_144 показав, що він в квітні 2010 року на прохання працівників міліції був присутній в якості понятого при проведенні обшуку за місцем мешкання підсудного ОСОБА_27, в ході якого було виявлено та вилучено два набої, траву зеленого кольору загорнуту у папір, три пластикові пляшки з нагаром та приблизно десять компакт дисків. Присутня при цьому дружина ОСОБА_27 - ОСОБА_145 пояснила, що вказані вище речі належать ОСОБА_27 При цьому, працівником міліції був складений протокол, правильність якого він посвідчив своїм підписом. 
		Свідок ОСОБА_146, протокол допиту якого був оголошений у судовому засіданні, дав показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_144 (т. 5 а.с. 86)
		Допитаний у суді свідок ОСОБА_66 показав, що він працює начальником відділу Управління по боротьбі з організованою злочинністю і в 2010 році був присутній при проведенні обшуку за місцем мешкання ОСОБА_27 в м. Ніжині, точної адреси не памятає. Обшук проводився за участю понятих та в присутності співмешканки ОСОБА_27 на імя ОСОБА_146. В ході обшуку у шухляді був виявлений згорток паперу з речовиною зеленого кольору. На це ОСОБА_146 пояснила, що то є конопля і належить вона ОСОБА_27 Крім того, було виявлено десь 10 порожніх пластикових пляшок з нальотом. В звязку з цим, був складений відповідний протокол,  а все вищезазначене було упаковано в пакети, опечатано та вилучено.    
		Вина підсудного ОСОБА_27 також підтверджується і іншими наданими та перевіреними у судовому засіданні доказами:
		-протоколом обшуку від 16.04.2010 року, згідно якого в ході обшуку помешкання ОСОБА_27 за адресою: м. Ніжин, вул. Шевченко, 112 кор. 2 кв. 33, виявлено та вилучено паперовий згорток з журналу, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору (т. 5 а.с. 3);    
		-рапортом о\у в ОВС ВАП та К УБОЗ УМВС України в Чернігівській області ОСОБА_147 від 16.04.2010 року про те, що за місцем мешкання ОСОБА_27 виявлено та вилучено паперовий згорток з журналу, в якому знаходилась речовина рослинного походження зеленого кольору з характерним запахом коноплі (т. 5 а.с. 9);
		-висновком хімічної експертизи № 3521(х) від 26.04.2010 року, згідно якого надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження, зеленого кольору з характерним запахом коноплі має анатомо-морфологічні ознаки рослини роду Коноплі, містить наркотично-активний компонент каннабісу - тетрагідроканнабінол і є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом. Маса каннабісу, в перерахунку на висушену речовину, становить 11,295 грам (т. 5 а.с. 44-47);
		-речовим доказом паперовим згортком з журналу, в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс масою 11,295 грама (т. 5 а.с. 54-55).
		Твердження підсудного ОСОБА_27В на те, що він нібито з дозволу працівників міліції взяв собі речовину для проведення експертизи, спростовується свідченнями допитаної у суді слідчої Ніжинського міськрайвідділу міліції ОСОБА_33, яка 09.04.2010 року проводила огляд місця події та біля дверей квартири за місцем мешкання підсудного ОСОБА_27 вилучила подрібнену речовину рослинного походження, а також показами приймавших участь у вказаній слідчій дії працівників міліції ОСОБА_148 та ОСОБА_149, які вказали, що ОСОБА_27 з проханням про залишення йому частки виявленої та вилученої речовини не звертався, і взагалі вони не могли її залишити йому, оскільки вважали, що це є наркотична речовина. 
		 
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_25, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 257 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що у 2009 році він почав займатися громадською діяльністю в м. Ніжині. На меті було відкриття громадської приймальні, де кожна людина, незалежно від соціального становища могла б отримати юридичну допомогу, консультацію та написання заяв з різних видів суспільних відносин. В майбутньому він планував брати участь у виборах до місцевої ради. Тема наркотиків зявилась в його житті після того, як був отруєний ними його брат. Жодних зауважень з боку громади міста за його діяльність проти наркобізнесу не було, зі сторони правоохоронців теж. Все змінилось, коли ним був зроблений компромат на працівників міліції, які своєю злочинною діяльністю покривали торгівлю наркотиками в місті. В березні 2010 року ним було проведено збори громади їх міста в актовому залі середньої школи № 7 за участю правозахисників та громадських діячів з м. Києва. На зборах були оприлюднені факти причетності міліціянтів до наркобізнесу. Були написані звернення до адміністрації Президента України, Голові Верховної ОСОБА_137, Генеральної прокуратури та міністру МВС. Він впевнений, що дані звернення були причиною його арешту та в подальшому фальсифікації кримінальної справи. Він ніколи не був членом банди. Всі його дії ґрунтувались на внутрішньому переконанні, без жодних корисливих мотивів.             
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_27 свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 257 КК України не визнав та показав, що він в ніякій банді не перебував, нічиїх наказів не виконував і ніякої ролі у нього не було. Ті та інші обставини, які вказані в обвинувальному висновку сильно викривлені, тобто бралася правда, яка видозмінилась і надана суд у вигідному для слідства виді.  
		У судовому засіданні підсудний ОСОБА_28, свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 257 КК України не визнав та надав суду свої письмові свідчення, де вказав, що з усіх підсудних він добре знайомий тільки з ОСОБА_27. ОСОБА_25, ОСОБА_30 та ОСОБА_29 знає наочно, а з ОСОБА_44 познайомився тільки у суді. Про існування будь-яких бандитських угрупувань за участю всіх підсудних йому нічого не відомо. Дійсно, він брав участь у деяких подіях, описаних у обвинувальному висновку, однак опинився в них за збігом обставин, а не за попередньою домовленістю. У м. Ніжин він приїхав у листопаді 2009 року після звільнення, оскільки там йому запропонували роботу та житло. У місті товаришував тільки з ОСОБА_27, проводив з ним багато часу. Хоче додати, що коло знайомих ОСОБА_27 йому добре відомо. Близьких стосунків з іншими підсудними він не підтримував. Про те, що ОСОБА_25 займався громадською діяльністю, планував відкривати громадську приймальню та приймати участь у розвитку міста йому було відомо з його слів, однак конкретних його планів він не знав. Він ніколи не чув про те, що ОСОБА_25 бандит і керує злочинним угрупуванням, тим більше він не був членом банди під його керівництвом. Він ніколи не виконував нічиїх наказів. Всі дії, які він вчиняв, ґрунтувалися на його особистому внутрішньому переконанні. Його участь у вищевказаних епізодах ніколи не ґрунтувалась на корисливих мотивах, у наркоторговців не вимагали кошти і майно, та їх не отримували у будь-який інший спосіб. Він розуміє, що його дії носили незаконний характер, і він готовий понести за це покарання. Однак, ті злочини, які йому інкримінують не відповідають вчиненому. Вважає, що його звинуватили тільки тому, що він має кримінальне минуле. Але, на момент подій він почав нове життя мав роботу, житло і особисте життя.            
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_29 свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 257 КК України не визнав та показав, що ні в якій банді він не був. 
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_30 свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 257 КК України не визнав та показав, що в ніяке бандитське угрупування він не входив. 
		ОСОБА_33 допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_31 свою вину за предявленим йому обвинуваченням по ст. 257 КК України не визнав та показав, що ніякого бандитизму в його діях не було і він до цього обвинувачення не має ніякого відношення. Нічиїх доручень він не виконував і ніхто ним не керував. Ніяким членом банди він себе не вважає і ні до якого складу банди він не входив. Взагалі не розуміє звідки взялася ця банда. 
		Не дивлячись на повне заперечення своєї вини підсудними, суд вважає, що їх вина у інкримінованому їм злочину, передбаченого ст. 257 КК України повністю доведена у судовому засіданні, оскільки створене ОСОБА_25 організоване злочинне обєданення, до складу якого увійшли ОСОБА_27, ОСОБА_29, ОСОБА_28, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 має всі ознаки банди, що підверджується зібраними та перевіреними у суді доказами.
		Посилання підсудних на те, що мотивом їх дій стосовно потерпілих була виключно боротьба з торгівлею наркотиків, спростовується наданими суду постановами про відмову в порушенні кримінальної справи, згідно яких, за заявами підсудних та допитаних в суді за їх клопотанням свідків, у встановленому законом порядку проводилась відповідна перевірки щодо вчинення потерпілими злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за наслідками якої в порушенні кримінальної справи відмовлена за відсутністю події злочину.   
		Аналізуючи свідчення підсудних у сукупності з всіма дослідженими в судовому засіданні доказами, суд ставиться до них критично, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами, які узгоджуються між собою, і розцінює їх як намагання уникнути відповідальності за вчинені ними злочини.
		При розгляді справи, у судовому засіданні не встановлено порушень закону, які б вплинули на всебічне, повне та обєктивне дослідження обставин справи в ході проведення досудового слідства, тому суд не знаходить підстав для задоволення скарг підсудних та їх захисників на дії органів дізнання, слідчого та прокурора.
		Суд вважає, що при вирішенні питання про порушення кримінальної справи органом досудового слідства виконанні в повному обсязі вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України щодо приводів, підстав та порядку порушення кримінальної справи, будь яких порушень прав осіб, в інтересах яких оскаржуються постанови про порушення кримінальної справи не встановлено, тому підстав для скасування оскаржуваних постанов не вбачається.
		ОСОБА_54 оцінку показанням свідка ОСОБА_40 у судовому засіданні щодо розбіжностей його свідчень стосовно обставин проведення 13.04.2010 року огляду місця події, де на автостоянці по вул. Батюка, 1 у м. Ніжині в автомобілі „Мерседес-200 С д.н.з. АС15-15, що належав підсудному ОСОБА_25 був виявлений та вилучений пістолет, суд приймає до уваги давність досліджуємих подій та посилання свідка на сприйняття своєї памяті значущих для нього подій, а тому вважає, що його свідчення, де він вказує про знаходження пістолета саме на задньому сидінні автомобіля є достовірними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи, оскільки вони обєктивно узгоджуються з дослідженими у суді доказами. Тому, суд не може погодитися з доводами сторони захисту, що свідок ОСОБА_40 у судовому засіданні давав завідомо неправдиві свідчення стосовно вказаних вище обставин, і не вбачає в діях вказаного вище свідка, ознак кладу злочину, передбачного ст. 384 КК України. 
		 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_25 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 263 ч. 1 КК України, як умисні дії, що виразились у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.    
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_25 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 257 КК України, як бандитизм, тобто умисні дії, що виразились в організації озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, а також участь у такій банді та у вчинюваних нею нападів.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_25 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 27 ч. 3, 189 ч. 4 КК України, як вимагання, тобто умисні дії, що виразились у вимозі передачі чужого майна, поєднані із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, погрозою насильства над потерпілим, а також погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_25 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 27 ч. 3, 186 ч. 5 КК України, як грабіж, тобто умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинений повторно, з проникненням у житло, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_25 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 27 ч. 3, 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились в незаконному заволодінні важливими особистими документами, вчиненими в складі організованої групи.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_25 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, вчинені повторно, організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_25 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 27 ч. 3, 187 ч. 4 КК України, як розбій, тобто умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинений особою, яка раніше вчинила бандитизм, вчинений організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_27 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 257 КК України, як бандитизм, тобто умисні дії, що виразились в участі в озброєній банді, організованої з метою нападу на окремих осіб, та у вчинюваних нею нападах.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_27 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 189 ч. 4 КК України, як вимагання, тобто умисні дії, що виразились у вимозі передачі чужого майна, поєднані із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, погрозою насильства над потерпілим, а також погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_27 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 186 ч. 5 КК України, як грабіж, тобто умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинений повторно, з проникненням у житло, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_27 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились в незаконному заволодінні важливими особистими документами, вчиненими в складі організованої групи.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_27 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, вчинені повторно, організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_27 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 187 ч. 4 КК України, як розбій, тобто умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинений особою, яка раніше вчинила бандитизм, вчинений організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_27 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 309 ч. 1 КК України, як умисні дії, що виразились в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_28 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 257 КК України, як бандитизм, тобто умисні дії, що виразились в участі в озброєній банді, організованої з метою нападу на окремих осіб, та у вчинюваних нею нападах.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_28 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 189 ч. 4 КК України, як вимагання, тобто умисні дії, що виразились у вимозі передачі чужого майна, поєднані із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, погрозою насильства над потерпілим, а також погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_28 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 186 ч. 5 КК України, як грабіж, тобто умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинений повторно, з проникненням у житло, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_28 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились в незаконному заволодінні важливими особистими документами, вчиненими в складі організованої групи.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_28 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, вчинені повторно, організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_28 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 187 ч. 4 КК України, як розбій, тобто умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинений особою, яка раніше вчинила бандитизм, вчинений організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_29 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 257 КК України, як бандитизм, тобто умисні дії, що виразились в участі в озброєній банді, організованої з метою нападу на окремих осіб, та у вчинюваних нею нападах.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_29 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 189 ч. 4 КК України, як вимагання, тобто умисні дії, що виразились у вимозі передачі чужого майна, поєднані із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, погрозою насильства над потерпілим, а також погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_29 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 186 ч. 5 КК України, як грабіж, тобто умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинений повторно, з проникненням у житло, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_29 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились в незаконному заволодінні важливими особистими документами, вчиненими в складі організованої групи.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_29 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, вчинені повторно, організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_29 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 187 ч. 4 КК України, як розбій, тобто умисні дії, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, а також з погрозою застосування такого насильства, вчинений особою, яка раніше вчинила бандитизм, вчинений організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_30 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 257 КК України, як бандитизм, тобто умисні дії, що виразились в участі в озброєній банді, організованої з метою нападу на окремих осіб, та у вчинюваних нею нападах.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_30 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 189 ч. 4 КК України, як вимагання, тобто умисні дії, що виразились у вимозі передачі чужого майна, поєднані із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, погрозою насильства над потерпілим, а також погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене повторно, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_30 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 186 ч. 5 КК України, як грабіж, тобто умисні дії, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинений повторно, з проникненням у житло, організованою групою.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_30 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились в незаконному заволодінні важливими особистими документами, вчиненими в складі організованої групи.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_30 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України, як умисні дії, що виразились у замаху на незаконне заволодіння транспортним засобом, які не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, поєднані з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, вчинені повторно, організованою групою. 
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_31 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 257 КК України, як бандитизм, тобто умисні дії, що виразились в участі в озброєній банді, організованої з метою нападу на окремих осіб, та у вчинюваних нею нападах.
		Оцінюючи зібрані по справі та перевірені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що інкриміноване підсудному ОСОБА_31 діяння повністю доведено приведеними вище доказами та правильно кваліфіковано за ст. 189 ч. 4 КК України, як вимагання, тобто умисні дії, що виразились у вимозі передачі чужого майна, поєднані із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя потерпілого, погрозою насильства над потерпілим, а також погрозою вбивства та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, організованою групою.
		Обставин, які помякшують покарання підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 судом не встановлено.
		Обставин, які обтяжують покарання підсудних ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 судом не становлено. 
		Обставиною, яка обтяжує покарання підсудних ОСОБА_25, ОСОБА_27 та ОСОБА_28 суд визнає рецидив злочинів. 
		Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_25, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, які переважно відносяться до класифікації тяжких та особливо тяжких злочинів, особу підсудного, його попередні судимості та ставлення до вчинених злочинів, формально-позитивну характеристику з місця проживання, його участь в громадській діяльності, відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, його вік, сімейний стан - має на утриманні малолітню дитину, та стан здоровя, відсутність обставин, які помякшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує таке покарання, у звязку з чим, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей інкримінованих йому злочинів, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_27, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, які переважно відносяться до класифікації тяжких та особливо тяжких злочинів, особу підсудного, його попередні судимості та ставлення до вчинених злочинів, формально-позитивну характеристику з місця проживання, відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, його вік, сімейний стан та стан здоровя, відсутність обставин, які помякшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує таке покарання, у звязку з чим, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей інкримінованих йому злочинів, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_28, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, які переважно відносяться до класифікації тяжких та особливо тяжких злочинів, особу підсудного, його попередні судимості та ставлення до вчинених злочинів, відсутність даних про притягнення до адміністративної відповідальності, його вік, сімейний стан та стан здоровя, відсутність обставин, які помякшують покарання та наявність обставини, яка обтяжує таке покарання, у звязку з чим, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей інкримінованих йому злочинів, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_29, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, які переважно відносяться до класифікації тяжких та особливо тяжких злочинів, особу підсудного, який не був судимий та не притягувався до адміністративної відповідальності, його ставлення до вчинених злочинів, формально-позитивну характеристику з місця проживання, його вік, сімейний стан та стан здоровя, відсутність обставин, які помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей інкримінованих йому злочинів, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_30, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, які переважно відносяться до класифікації тяжких та особливо тяжких злочинів, особу підсудного, який не був судимий та не притягувався до адміністративної відповідальності, його ставлення до вчинених злочинів, формально-позитивну характеристику з місця проживання, його вік, сімейний стан та стан здоровя, відсутність обставин, які помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей інкримінованих йому злочинів, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		Вирішуючи питання про міру покарання підсудному ОСОБА_31, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, що класифікуються, як особливо тяжкі, особу підсудного, який не був судимий та не притягувався до адміністративної відповідальності, його ставлення до вчинених злочинів, позитивні характеристики з місця навчання та роботи, його вік, сімейний стан - має батька інваліда першої групи, який потребує постійного стороннього догляду, та стан його здоровя, відсутність обставин, які помякшують та обтяжують покарання, у звязку з чим, суд приходить до висновку щодо необхідності призначення покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції статей інкримінованих йому злочинів, і вважає, що саме таке покарання буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.
		При призначенні покарання підсудним ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, суд вважає за можливе керуватись принципом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
		Позови потерпілих ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_21 та ОСОБА_20 про відшкодування матеріальної шкоди обґрунтовані і підлягають задоволенню в межах доведеності вини підсудних.
		Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілим ОСОБА_22 та ОСОБА_23, суд вважає, що їх позов підлягає задоволенню частково. 
		Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, тривалістю відновлювального періоду, стану здоровя потерпілого, тяжкістю вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунків, часу та зусиль, необхідних для встановлення попереднього стану.    
		Судові витрати, повязані з проведенням по справі експертиз, підлягають стягненню з підсудних.
		Речові докази пістолет моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми Hm», ніж, наручники, пластикова пляшка з під „Кока-Коли, пляшка із-під пива „Стелла Артуа, паперовий згорток з журналу, в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс масою 11,295 грама підлягають знищенню, мобільний телефон «Нокія 3110с», ДВД кінотеатр „ВВК та документи на нього, мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і з сім карткою „Білан,  автомобіль „Мерседес Бенц моделі „200С, 1994 року випуску білого кольору, автомобіль „Шкода Октавіа д.н.з. НОМЕР_7, посвідчення водія серії КІА № 602709, талон до посвідчення водія серії ХАА № 973745 на імя ОСОБА_22, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СВС № 074468 на автомобіль „Шкода Октавіа, двоє штанів, труси, мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і з сім карткою „Білан, автомобіль НОМЕР_8, НОМЕР_12, книгу посібник «відповіді до підсумкових контрольних робіт»4 клас з української мови та читання та велосипед слід необхідно повернути їх власникам, а СД-диск з відеозаписом залишити в справі. 
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд 
		 
		З  А  С  У  Д  И  В:             
		ОСОБА_25 визнати винним та призначити йому покарання:
		-  по ст. 263 ч. 1 КК України у вигляді двох років позбавлення волі;
		-  по ст. 257 КК України у вигляді десяти років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 27 ч. 3, 189 ч. 4 КК України у вигляді девяти років десяти місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 27 ч. 3, 186 ч. 5 КК України у вигляді десяти років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 27 ч. 3, 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України у вигляді двох років обмеження волі;
		-  по ст.ст. 27 ч. 3, 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК Україна у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 27 ч. 3, 187 ч. 4 КК України у вигляді одинадцяти років восьми місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;  
		            Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_25 покарання у вигляді одинадцяти років восьми місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_25 обчислювати з 13.04.2010 року, тобто з моменту його фактичного затримання. 
		ОСОБА_27 визнати винним та призначити йому покарання:
		-  по ст. 257 КК України у вигляді восьми років десяти місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 189 ч. 4 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 186 ч. 5 КК України у вигляді девяти років восьми місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України у вигляді двох років обмеження волі;
		-  по ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді десяти років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 309 ч. 1 КК України у вигляді двох років позбавлення волі.
		Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_27 покарання у вигляді десяти років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_27 обчислювати з 15.04.2010 року, тобто з моменту його фактичного затримання. 
		ОСОБА_28 визнати винним та призначити йому покарання:
		-  по ст. 257 КК України у вигляді восьми років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 189 ч. 4 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 186 ч. 5 КК України у вигляді девяти років шести місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України у вигляді двох років обмеження волі;
		-  по ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді десяти років чотирьох місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		         Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_28 покарання у вигляді десяти років чотирьох місяців позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
		Строк покарання засудженому ОСОБА_28 обчислювати з 02.06.2010 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
		ОСОБА_29 визнати винним та призначити йому покарання:
		-  по ст. 257 КК України у вигляді пяти років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 189 ч. 4 КК України у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 186 ч. 5 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України у вигляді двох років обмеження волі;
		-  по ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 187 ч. 4 КК України у вигляді девяти років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.  
		Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_29 покарання у вигляді девяти років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
		Строк покарання засудженому ОСОБА_29 обчислювати з 13.04.2010 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
		ОСОБА_30 визнати винним та призначити йому покарання:
		-  по ст. 257 КК України у вигляді пяти років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 189 ч. 4 КК України у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 186 ч. 5 КК України у вигляді восьми років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст.ст. 28 ч. 3, 357 ч. 3 КК України у вигляді двох років обмеження волі;
		-  по ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 3 КК України у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_30 покарання у вигляді восьми років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
		Строк покарання засудженому ОСОБА_30 обчислювати з 23.06.2010 року, тобто з моменту його фактичного затримання.
		ОСОБА_31 визнати винним та призначити йому покарання:
		-  по ст. 257 КК України у вигляді пяти років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому;
		-  по ст. 189 ч. 4 КК України у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
		Відповідно до ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_31 покарання у вигляді семи років позбавлення волі із конфіскацією всього майна, що належить засудженому.
		Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_31 обчислювати з моменту його фактичного затримання.
		Зарахувати в строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_31 час перебування його в ізоляторі тимчасового тримання в період з 28.05.2010 року по 25.06.2010 року. 
		До вступу вироку в законну силу, міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 залишити взяття під варту, з подальшим їх утриманням в слідчому ізоляторі.
		Змінити міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_31 з підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту в залі суду.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 на користь ОСОБА_22 45 256 грн. у відшкодування матеріальних збитків.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 на користь ОСОБА_101 1 000 грн. у відшкодування матеріальних збитків.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_30 на користь ОСОБА_21 25 313 грн. у відшкодування матеріальних збитків.
		Стягнути солідарно з ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 та ОСОБА_30 на користь ОСОБА_20 15 850 грн. у відшкодування матеріальних збитків.
		Стягнути з ОСОБА_25 на користь ОСОБА_22 5 400 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_27 на користь ОСОБА_22 4 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_28 на користь ОСОБА_22 3 800 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_29 на користь ОСОБА_22 2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_30 на користь ОСОБА_22 1 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_25 на користь ОСОБА_101 5 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_27 на користь ОСОБА_101 4 000 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_28 на користь ОСОБА_101 3 800 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_29 на користь ОСОБА_101 2 500 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_30 на користь ОСОБА_101 1 400 грн. у відшкодування моральної шкоди.
		Стягнути з ОСОБА_25 на користь держави 1 554 грн. 42 коп. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_27 на користь держави 1080 грн. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_28 на користь держави 957 грн. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_29 на користь держави 630 грн. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_30 на користь держави 480 грн. судових витрат.
		Стягнути з ОСОБА_31 на користь держави 220 грн. судових витрат.
		Речові докази пістолет моделі „RG 88 № AG 0718491 виробництва Німецької фірми Hm», наручники, ніж, пластикову пляшку з під „Кока-Коли, пляшку із-під пива „Стелла Артуа та паперовий згорток з журналу, в якому знаходиться особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс масою 11,295 грама знищити; мобільний телефон «Нокія 3110с»передати ОСОБА_50; мобільний телефон „ОСОБА_48 К-810 і з сім карткою „Білан передати ОСОБА_25; автомобіль „Мерседес Бенц моделі „200С, 1994 року випуску білого кольору передати ОСОБА_47; автомобіль „Шкода Октавіа д.н.з. НОМЕР_7, посвідчення водія серії КІА № 602709, талон до посвідчення водія серії ХАА № 973745 на імя ОСОБА_22, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СВС № 074468 на автомобіль „Шкода Октавіа та штани передати ОСОБА_22; штани та труси передати ОСОБА_21; чобіт передати ОСОБА_20; автомобіль НОМЕР_8 передати ОСОБА_150; автомобіль ВАЗ 2108 д.н.з. АС 4254 передати ОСОБА_112, а СД-диск з відеозаписом залишити в справі, 
		 
		На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії вироку.
		 
		 
		 
		         Суддя                                                                                   А.В.Стебліна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...