Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-71/8334-2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.08.2012. Забезпечено надання загального доступу: 17.08.2012.
Дата набрання законної сили: 08.08.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-71/8334-2012 08.08.12За позовом          Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»
		до          Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»
		про          відшкодування матеріальної шкоди, завданою в результаті ДТП, в порядку регресу в розмірі 8 661,32 грн.
		 
		 
		     Суддя Нечай О.В.
		 
		Представники сторін:
		від позивача:      не з'явився.     
		від відповідача:  не з'явився.
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»(далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(далі - відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку регресу в розмірі 8 661,32 грн.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 8 661,32  грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП). 
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/8334-2012, розгляд справи призначено на 12.07.2012 р. 
		05.07.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8334-2012.
		У судове засідання 12.07.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8334-2012 позивач виконав частково.
		Представник відповідача у судове засідання 12.07.2012 р. не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив, про дату, місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Вимоги ухвали від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/8334-2012 відповідач не виконав.
		Враховуючи те, що представник відповідача в судове засідання 12.07.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 25.06.2012 р. про порушення провадження у справі                         № 5011-71/8334-2012 розгляд справи відкладено на 08.08.2012 р.
		У судове засідання 08.08.2012 р. представники сторін не з'явились. 
		Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. 
		Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. 
		В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
		Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на  пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р.  № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
		Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
		Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		16 листопада 2006 року між Павленком Валерієм Анатолійовичем (далі - страхувальник) та Закритим акціонерним товариством «Український страховий альянс»(назва товариства змінена на Приватне акціонерне товариство «АХА Страхування», далі - позивач) було укладено Договір страхування № 067521/05 АК (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Деу», державний номерний знак АІ 0763 АТ.
		19.09.2009 р. о 11 год. 00 хв. гр. Кулеба М.В., керуючи автомобілем марки «Опель», державний номерний знак АА 0742 НР, в м. Києві на пр. Бажана, не дотримався безпечної дистанції, не врахував дорожньої обстановки, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем марки «Деу», державний номерний знак АІ 0763 АТ, що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів.
		Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 14.10.2009 р. Кулебу М.В. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
		Відповідно до Звіту № 934 з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Деу», державний номерний знак АІ 0763 АТ, в результаті його пошкодження при вищезазначеній ДТП, складає 11 581,65 грн.
		Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 12254/09/05/11 від 22.12.2009 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Деу», державний номерний знак АІ 0763 АТ, внаслідок ДТП, яка сталась 19.09.2009 р. о 11 год. 00 хв. в м. Києві на        пр. Бажана, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 8 661,32 грн.
		На підставі сформованого страхового акту № 12254/09/05/11 від 22.12.2009 р. позивачем було здійснено виплату страхового  відшкодування в розмірі 8 661,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22734 від 23.12.2009 р.
		Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
		Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
		Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою. 
		Позивачем було здійснено запит № 2660 від 01.09.2011 р. до відповідача про надання останнім інформації по Полісу № ВС/5895340.
		У матеріалах справи наявна копія відповіді на вищезазначений запит № 2660 від 01.09.2011 р., з якого вбачається, що цивільно-правова відповідальність винної у скоєнні ДТП, яка сталась 19.09.2009 р. о 11 год. 00 хв. в м. Києві на пр. Бажана, особи, на момент ДТП була застрахована у Відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5895340. 
		Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
		Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. 
		Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу                   № ВС/5895340 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Опель», державний номерний знак АА 0742 НР. 
		Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Опель», державний номерний знак АА 0742 НР, застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВС/5895340, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
		Позивач звернувся до відповідача з регресною вимогою про відшкодування шкоди на суму 8 661,32 грн. вих. № 1244 від 11.08.2010 р.
		З матеріалів справи вбачається, що відповідач в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповіді на вищезазначену регресну вимогу не надав, відшкодування не здійснив.
		Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідачем не надано суду жодного документу на спростування доводів позивача про існування у відповідача заборгованості по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 661,32 грн.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 661,32 грн. підлягають задоволенню.
		Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. 
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд   
		 
		 
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		 1. Позов задовольнити повністю. 
		           
		 2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код: 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ,  вул. Іллінська, 8, ідентифікаційний код: 20474912) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 661 (вісім тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 32 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
		 
		 
		              Повне рішення складено 13.08.2012 р.
		 
		 
		         Суддя                                                                                                          О.В. Нечай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...