Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5023/1546/12 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 05.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 05.09.2012.
Дата набрання законної сили: 22.08.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		«22»серпня 2012 р.                                                                Справа № 5023/1546/12  
		 
		Колегія суддів у складі:
		головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гетьман Р.А., суддя Шевель О.В.
		при секретарі Зозулі О.М.
		за участю представників:
		позивача -Моісеєнко О.О. за дов. б/н від 07.05.12р., 
		відповідача -Суворов О.М. директор, Костів Т.З. адвокатське свідоцтво №378, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леан Пластик»(вх. №2084Х/3-12 від 19.06.12) на рішення господарського суду Харківської області від 05.06.12 у справі № 5023/1546/12 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Леан Пластик»,                          с. Уємський Приморського району, м. Архангельськ, Росія
		до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Формопак-Буд», м. Харків 
		про стягнення 24375,00 дол. США
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю «Леан Пластик»(позивач),  звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Формопак-Буд»(відповідач) 24375 дол. США збитків, обгрутовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов Контракту № 8 від 15.12.2010 р. неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо виготовлення та передачі продукції. (а.с. 4-85. т.1)
		Рішенням господарського суду Харківської області від 05.06.2012 р. по справі № 5023/1546/12 (суддя Смірнова О.В.)  в позові відмовлено. (а.с. 128-134. т.2)
		Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить   рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2012 р. по справі № 5023/1546/12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ «Леан Пластик»до ТОВ «Формопак-Буд»про стягнення 24 375 доларів США задовольнити, посилаючись на  порушення  судоми норм процесуального та матеріального права.  
		Скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що посилання суду на те, що письмове узгодження технічного завдання обома сторонами не відбулося є безпідставними. Оскільки проекти контракту та технічного завдання були виготовлені відповідачем особисто та запропоновані позивачу для укладання шляхом їх підпису. Також, позивач стверджує, що згідно розділу 4 «Зобов'язання сторін»контракту №8 від 15.12.2010 року, а саме п.п. 4.2, обов'язок узгодити письмове технічне завдання лежить тільки на позивачеві, оскільки його проект складений самим відповідачем. 
		Крім того, позивач не погоджується з висновками суду про те, що заява про зміну предмету позову була подана після оголошення початку розгляду справи по суті, посилається на те, що лист від 28.05.2012 року, наданий до суду першої інстанції не є додатковими позовними вимогами, а є одним з наданих письмових пояснень стосовно юридичної кваліфікації заявленої до стягнення суми, стосовно втрати інтересу позивача до виконання відповідачем умов контракту. (а.с. 142-149, т. 2)
		Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.06.2012 року прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 26.07.2012 року. (а.с. 140, т. 2)
		20.07.2012 року від відповідача до суду надійшов відзив (вх. №5853) на апеляційну скаргу, в якому він заперечує проти висновків, викладених в апеляційній скарзі, та вважає їх необґрунтованими, та просить відмовити позивачу у задоволенні всіх його вимог. В обґрунтування своєї позиції по справі, відповідач, зокрема, вказує, що саме позивачем було порушено умови контракту №8 від 15.12.2010 року, а тому він не має жодних прав вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати за виготовлення прес-форм згідно умов вищевказаного контракту. (а.с.2-5,т.3)
		26.07.2012 року в судовому засіданні була оголошена перерва до 22.08.2012 року.
		На виконання вимог суду від позивача надійшли письмові доповнення до апеляційної скарги з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні, в яких він просить рішення першої інстанції скасувати повністю  та прийняти нове рішення. яким позовні вимоги ТОВ «Леан Пластик»до ТОВ «Формопак-Буд»про стягнення 24 375 дол. США задовольнити. Позивач, зокрема, стверджує, що матеріалами справи підтверджені всі складові збитки(а.с.16-18, т.3)
		Також відповідачем надіслані пояснення (вх. №6618 від 17.08.2012 року) з урахуванням питань, що були предметом дослідження у судовому засіданні.
		   В судовому засіданні 22.08.2012 року представник позивача підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив скасувати рішення господарського суду першої інстанції та  задовольнити апеляційну скаргу у повному обсязі.
		  Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги, вважає рішення першої інстанції цілком обґрунтованим та законним, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
		          Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиву на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також  повноту встановлених  обставин справи  та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
		    Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами,15.12.2010 року між ТОВ «Леан Пластик»та  ТОВ «Формопак-Буд»був укладений контракт № 8, у відповідності до умов якого відповідач зобов'язався виготовити та передати у власність позивача 3 формовочних вузли (прес-форми з вирубними ножами) у відповідності з технічним завданням, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити їх в строки, передбачені цим контрактом. Пунктами 2.4.1,  2.4.2, 2.4.3, 2.4.4  контракту передбачений порядок розрахунків, які здійснюються позивачем на протязі 5-ти банківських днів з моменту підписання контракту у вигляді авансового платежу у розмірі 50% від суми контракту, на протязі 30-ти банківських днів з моменту першого авансового платежу у вигляді авансового платежу у розмірі 25% від суми контракту, на протязі 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення відповідача про готовність обладнання за допомогою факсимільного або інтернет зв'язку у вигляді платежу у розмірі 15% від суми контракту. Кінцевий розрахунок по контракту здійснюється відповідачем на наступний банківський день після встановлення та перевірки роботи обладнання в м. Архангельськ. 
		На виконання умов контракту позивачем 22.12.10 р. було перераховано суму 16 250,00 дол. США, що складає 50 % від суми контракту,  07.02.12 р. -8 125,00 дол. США, що складає 25 % від суми контракту.
		У відповідності з п. 4.1.1. продавець зобов'язався виготовити продукцію протягом двох місяців з моменту погодження письмового технічного завдання та виконання вимог, зазначених в п. 2.4.1. контракту.
		З апеляційної скарги вбачається, що підставою скасування рішення заявник зазначає те, що узгодження технічного завдання було передумовою укладання контракту, оскільки лише після його обговорення та з'ясування усіх деталей, вимог та умов його виконання було досягнуто згоди по усім істотним умовам  взаємодії позивача та відповідача та укладено контракт. Письмове технічне завдання, викладене у додатку №1 до контракту №8 від 15.12.2010 року є його невід'ємною складовою частиною.
		Однак, колегія суддів зазначає, що такі доводи позивача спростовуються матеріалами справи та встановлені судом першої інстанції в процесі розгляду справи, а саме: передумовою укладання контракту було листування між сторонами, ознайомлення зі зразками виробничої продукції, обговорення можливості її виробництва на устаткуванні відповідача, попереднє вивчення всіх основних позицій стосовно майбутнього контракту. 
		Як стверджує суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, безпідставними є посилання позивача на те, що в процесі листування та спілкування в телефонному режимі, ще до укладення договору, сторонами було узгоджено технічне завдання і тому датою погодження технічного завдання слід вважати день підписання контракту - 15 грудня 2010 року, оскільки вказане технічне завдання підписано лише з боку позивача.    
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вищезазначені дії  не можуть вважатися письмовим погодженням технічного завдання сторонами, оскільки технічне завдання вважається узгодженим з моменту підписання його обома сторонами та те, що належних доказів письмового узгодження обома сторонами технічного завдання в матеріали справи не має. 
		Технічне завдання -це доручення на виконання певної послуги (роботи) і є невід'ємною частиною контракту. Узгодження технічного завдання включало в себе розроблення моделі прес-форми та затвердження її креслень.
		Пунктом 5.1. Контракту сторони визначили строк його дії -з моменту підписання (15.12.10 р.)  до 31.03.11 р.
		Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
		Частина 7 ст. 180 Господарського кодексу України передбачає, що строк дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. 
		Як зазначає позивач в позовній заяві, до 31.03.11 р. відповідач мав не тільки виготовити продукцію, а й передати її у власність позивача (здійснити митне оформлення та відвантаження продукції на адресу позивача, виїхати на місце, встановити, налагодити, запустити, тощо. Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 Контракту, разом з продукцією відповідач зобов'язаний був передати позивачу сертифікат походження товару, паспорт, відвантажувальну специфікацію. Позивач 08.03.2011 року  електронною поштою просив відповідача повідомити в якому стані знаходиться виконання Контракту ( т. 1 а.с. 66). 
		Відповідач підтверджує викладені позивачем у позові факти, що він листом від 09.03.11 р. через електронну пошту повідомив позивача про те, що продукція буде виготовлена до кінця березня місяця.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, після отримання від позивача авансового платежу в розмірі 50 % від суми Контракту ним було розпочато роботу. На виконання умов п. 4.1.1. Контракту 23.03.11 р. відповідачем було виготовлено три комплекти прес-форм з вирубними ножами, 29.03.11 р. - отримано сертифікат походження товару (форма СТ-1), 30.03.11 р. відповідач був готовий виконати п. 1.3 Контракту по митному оформленню вантажу та його відвантаження на адресу позивача. Однак, позивач своїми діями перешкоджав відповідачу виконати умови Контракту, а саме на неодноразові звернення відповідача надіслати оригінал Контракту необхідного для митного оформлення, так його і не надіслав, що призвело до затримки відправлення продукції. 
		16 квітня 2011 р. відповідач електронною поштою повідомив позивача про готовність форм (т. 1 а.с.70), а 21 квітня 2011 р. - повторно повідомив про готовність прес - форм (т. 1 а.с. 71).
		Позивач листом за № 10 від 18.05.11 р. послався на неможливість перерахування відповідачу грошових коштів в розмірі 15 % від суми Контракту у зв'язку з закінченням строку його дії та відповідно паспорту угоди (т.1 а.с. 74, 124,125).
		Листом за № 19 від 18.05.11 р. відповідач повідомив позивача про те, що він в односторонньому порядку у відповідності з п. 8.2. Контракту розриває його (т. 1 а.с. 83).
		Як свідчить листування між сторонами (т.1 а.с. 75 - 80), сторони намагалися дійти згоди щодо продовження дії контракту шляхом укладення додаткової угоди. 
		Однак дія контракту, як вказує позивач, не була продовжена з причини підвищенням відповідачем в запропонованому варіанті додаткової угоди вартості (ціни) продукцію та у зв'язку з втратою позивачем інтересу до продукції.
		Відповідач в запереченнях на позовну заяву від 05.06.12 р., зазначає, що  підвищення ціни на продукцію в додатковій угоді пов'язано з витратами на збереження продукції та іншими обставини.
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості нібито втрати позивачем інтересу. При розгляді справи в суді першої інстанції директор ТОВ «леан Пластик»вказав дату втрати інтересу до товару -01.05.2011 року. Однак, викладені вище висновки спростовуються матеріалами справи, зокрема в листі, відправленому відповідачу через Інтернет -зв'язок  02.05.11 р. позивач проявляє інтерес до ваги прес-форм, у листі від 17.05.11 р. позивач просить відповідача підготувати додаткову угоду про пролонгацію строків дії Контракту, а у листі від 09.06.11 р. пропонує відповідачу свій варіант додаткової угоди до Контракту.
		З урахуванням викладеного, а також звертаючи увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 24375 дол. США збитків, колегія суддів, як і суд першої інстанції зазначає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню зважаючи на наступне.
		Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання. 
		Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 ЦК України. Відповідно до її положень майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. 
		Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
		У роз'ясненні Вищого господарського суду України N 02-5/215 від 01.04.94 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»зазначається, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення  на  винну  особу зазначеної майнової відповідальності, а саме  наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони. 
		Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів. 
		Частина 1 ст. 22 ЦК України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). 
		Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. 
		Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. 
		Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі. 
		Відповідно до ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623  ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.
		Згідно ч.1, ч.2 ст.226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
		Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення. Недоведення хоч би одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.
		Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду, що дослідивши матеріали справи не вбачається правових підстав для задоволення вимог, оскільки не доведено винної поведінки відповідача у події, що мала місце.
		Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв заяву про зміну предмету позову, що заявлена до стягнення з відповідача сума помилково кваліфікована позивачем як збитки та, в якій просив стягнути з відповідача 24375 дол. США передплати, у зв'язку з її поданням до суду після оголошення початку розгляду справи по суті. 
		На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення по даній справі, тому рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2012 року у справі № 5023/1546/12 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.
		Керуючись  статтями   91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леан Пластик» залишити без задоволення.
		Рішення господарського суду Харківської області від 05.06.2012 року у справі                                  № 5023/1546/12 залишити без змін.
		 
		Повний текст постанови складено 27.08.2012р.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                       Слободін М.М.  
		 
		Суддя                                                                                              Гетьман Р.А.  
		 
		Суддя                                                                                              Шевель О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...