Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-61/11340-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.09.2012. Забезпечено надання загального доступу: 21.09.2012.
Дата набрання законної сили: 19.09.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-61/11340-2012 19.09.12
		За позовом  Міністерства оборони Російської Федерації 
		до                 Кабінету Міністрів України (Відповідач-1);
		                    Державної казначейської служби України (Відповідач-2);
		за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»
		Про              стягнення 3 239 652 269 грн. 73 коп.
		Суддя Івченко А.М.
		Представники:
		Від позивача:          Полевець І.М. -дов. № 207/616 д від 03.09.2012;
		                              Старостін А.Л. -дов. № 207/615 д від 03.09.2012;
		                              Зровка І.А. -дов. № 212/849 від 27.01.2012 та
		дов. № 212/304 від 19.01.2012;
		Лаврентева К.Ю. -дов. № 212/850 від 31.01.2012 та
		дов. № 212/304 від 19.01.2012;
		Від відповідача-1: Богдан А.Й. -дов. № 10750/0/2-12 від 27.08.2012;
		Ковтун Л.В. - № 9.1-22/1151 від 30.12.2011;
		Від відповідача-2: Мавріній Н.В. -дов. № 6-15/115 від 06.01.2012;
		Від третьої особи: Ковальчук О.М. -дов. № 3910 від 10.09.2012
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Міністерства оборони Російської Федерації до Кабінету Міністрів України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України», Державної казначейської служби України про стягнення 3 239 449 614 грн. 14 коп.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012 порушено провадження у справі № 5011-61/11340-2012, розгляд справи призначено на 05.09.2012.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 відповідно до п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язав сторони вчинити певні дії.
		В засідання суду 05.09.2012 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
		Представником позивача подано клопотання про застосування у господарському процесі російської мови, яке з урахуванням ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики»стосовно надання можливості позивачу надавати пояснення та документи російською мовою, судом задоволено.
		Судом запропоновано позивачу скористатися послугами перекладача. Представники позивача повідомили про відмову від послуг перекладача, посилаючись на те, що розуміють українську мову.
		Представником позивача подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.
		Представником відповідача подано клопотання про долучення додаткових документів до матеріалів справи, яке судом задоволено.
		Представником позивача подано клопотання про доповнення позовних вимог та залучення до участі у справі в якості співвідповідача -Державну казначейську службу України, яке судом задоволено.
		В судовому засіданні Кабінетом Міністрів України, в порядку ст. 59 ГПК України подано відзив, в якому відповідач проти позову заперечив.
		Крім того, Кабінетом Міністрів України подано заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.
		Також, позивачем подані письмові пояснення стосовно не пропущення ним строку позовної давності.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2012, відповідно до ст. 24 ГПК України залучено Державну казначейську службу України до участі у справі № 5011-61/11340-2012 в якості відповідача, розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України відкладено на 12.09.2012, зобов'язано позивача надіслати копію позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача-2, запропоновано відповідачу-2 за наявності додаткових пояснень щодо суті спору надати відзив в порядку ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.
		11.09.2012 через відділ діловодства суду від відповідача-1 подані доповнення до відзиву, відповідно до яких Кабінет Міністрів України проти позову заперечив.
		В судове засідання 12.09.2012 з'явилися представники позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
		Представник позивача відповідно до ст. 22 ГПК України в судовому засіданні подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив суд прийняти рішення з урахуванням нової ціни позову, яка складає 3 239 652 269 грн. 73 коп. Дана заява прийнята судом до розгляду та долучена до матеріалів справи.
		Крім того, представником позивача надані додаткові письмові пояснення щодо суті позовних вимог та додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.
		Представник відповідача-2 надав додаткові письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.
		Представник відповідача-1 заявив клопотання про витребування у позивача доказів, а саме виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 27.08.2012 в частині надання копій матеріалів виконавчих проваджень щодо виконання рішень Арбітражного суду міста Москви, які за результатами розгляду клопотання Міністерства оборони Російської Федерації та Центрального управління матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства оборони Російської Федерації визнані та приведені до виконання на території України ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2003, оскільки, на його думку, позивач повністю не надав витребуваних судом документів.
		Представник позивача заперечив проти даного клопотання.
		Представники відповідача-2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, поклали вирішення даного клопотання на розсуд суду.
		Суд відклав вирішення даного клопотання.
		Представник відповідача-1 заявив клопотання про залучення до участі до розгляду у справі Міністерства фінансів України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, оскільки рішення по даній справі може вплинути на його права та обов'язки, оскільки відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 446/2011, Міністерства фінансів України являється головним органом забезпечення реалізації державної фінансової політики.
		Представник позивача заперечив проти даного клопотання. Представник відповідача-2 підтримав дане клопотання. Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, поклав вирішення даного клопотання на розсуд суду.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади, здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує та координує роботу цих органів. Зважаючи на те, що Кабінет Міністрів України є учасником судового процесу та здійснює свої функції безпосередньо при розгляді цієї судової справи, суд відмовляє в задоволенні даного клопотання.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, заявив клопотання про ознайомлення із матеріалами справи.
		Суд задовольнив заявлене клопотання.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.
		Суд відклав вирішення даного клопотання.
		Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, заявив клопотання про зміну порядку судового засідання.
		Суд відмовив в задоволенні заявленого клопотання, оскільки судовий порядок вже встановлений судом.
		Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 надали додаткові пояснення по справі.
		В судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України судом було оголошено перерву до 12.09.2012 о 12:30.
		Після оголошеної судом перерви, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про витребування у позивача доказів, зважаючи на те, що представником позивача подані в судовому засіданні 12.09.2012 наявні у позивача матеріали виконавчих проваджень.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Також судом задоволено клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, про відкладення розгляду справи з метою надання можливості ознайомитися з матеріалами справи.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2012 розгляд справи № 5011-61/11340-2012 було відкладено на 19.09.2012, запропоновано третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ознайомитись із матеріалами справи та надати письмові пояснення щодо суті позовних вимог.
		В судове засідання 19.09.2012 з'явилися представники позивача, відповідачів 1, 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
		Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів подано письмові пояснення щодо суті спору та клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності, які долучені судом до матеріалів справи.
		Представником третьої особи надано пояснення щодо суті спору, представниками позивача, відповідачів 1, 2 надано додаткові пояснення.
		Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		29.12.1995 між Російським акціонерним товариством «Газпром»(далі також -РАТ «Газпром») та закритим акціонерним товариством «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»(далі також -ЗАТ «ЄЕСУ»), та фірмою Energy International Limited»(United Kingdom, London), яка є корпоративним членом ЗАТ «ЄЕСУ»та виступає на його стороні, укладено договір № 4 ГУ-96 на постачання російського природного газу в 1996 році.
		Предметом цього договору є постачання РАТ «Газпром»ЗАТ «ЄЕСУ»російського природного газу для споживачів України в 1996 році, а також зустрічна поставка ЗАТ «ЄЕСУ»для підприємств та організацій РАТ «Газпром»матеріально-технічних ресурсів та надання нею послуг РАТ «Газпром»рівною договірною вартістю газу, що постачається.
		Згідно з абз. 4 п. 5.2 цього договору сторони домовилися, що ЗАТ «ЄЕСУ»в рахунок оплати обсягу газу може здійснювати погашення заборгованості РАТ «Газпром»та його підприємств перед Федеральним бюджетом, після узгодження ЗАТ «ЄЕСУ»цього питання в Міністерстві Фінансів Російської Федерації. ЗАТ «ЄЕСУ»здійснює погашення заборгованості РАТ «Газпром»та його підприємств перед Федеральним бюджетом казначейськими зобов'язаннями Міністерства Фінансів Російської Федерації та казначейськими податковими звільненнями.
		Відповідно до п. 5.3 цього договору ЗАТ «ЄЕСУ»в рахунок взаєморозрахунків за поставлений газ здійснить, починаючи з 01.01.1996, рівномірно по місяцям постачання підприємствам і організаціям РАТ «Газпром»матеріально-технічних ресурсів згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.
		В п. 5.6 договору сторони домовилися при необхідності проводити взаємне корегування обсягів та вартості поставки ЗАТ «ЄЕСУ»газу, оплачуваних в грошовій формі або в рахунок погашення заборгованості РАТ «Газпром»перед Федеральним та місцевими бюджетами згідно з п. 5.2, поставки матеріально-технічних ресурсів відповідно до п. 5.3 та транзиту газу по території України на підставі п. 5.4 цієї статті.
		Згідно з п. 5.7 договору кінцевий розрахунок за поставлений ЗАТ «ЄЕСУ»протягом календарного місяця природний газ здійснюється до 10 числа наступного за звітним місяця на підставі узгодженого розрахунку вартості поставленого газу та оплати ЗАТ «ЄЕСУ»вартості газу грошовими коштами, погашення заборгованості РАТ «Газпром»перед Федеральним та місцевими бюджетами, вартості поставлених підприємствам і організаціям РАТ «Газпром»матеріально-технічних ресурсів, а також оплати РАТ «Газпром»вартості транзиту російського газу.
		Відповідно до п. 5.11 договору для виконання умов статті 5 цього договору ЗАТ «ЄЕСУ» має право залучати уповноважену нею фірму Energy International Limited», яка за договором з ЗАТ «ЄЕСУ»може, за погодженням з РАТ «Газпром», здійснювати платежі за цим договором чи постачання матеріально-технічних ресурсів у відповідності до цього договору.
		30.12.1995 між фірмою Energy International Limited»та ЗАТ «ЄЕСУ»укладено контракт № 24 постачання природного газу в період з 01.01.1996 по 31.12.1996.
		Постановою Уряду Російської Федерації від 01.04.1996 № 481 «Про упорядкування розрахунків зі здійснення податкових та інших платежів підприємств та організацій -платників податків до федерального бюджету, включаючи погашення заборгованості по ним»з 01 травня 1996 року припинено використання будь-яких негрошових форм здійснення податкових та інших платежів підприємств і організацій - платників податків до федерального бюджету (включаючи товарний кредит і податкові звільнення), а також негрошових форм погашення заборгованості по ним, за винятком проведення в 1996 році зарахування заборгованості підприємств і організацій - платників податків по податкам та іншим платежам до федерального бюджету, передбаченого статтею 48 Федерального закону «Про федеральний бюджет на 1996 рік», на суму, що не перевищує протягом 1996 року 9 трильйонів рублів.
		З метою забезпечення розрахунків за поставлені підприємствами та організаціями України матеріально-технічні ресурси для потреб Міністерства оборони Російської Федерації (далі також -Міністерство оборони РФ), в межах коштів федерального бюджету на 1996 рік, затверджених на будівництво та утримання Збройних Сил Російської Федерації, і відповідно до Постанови Уряду Російської Федерації від 01.04.1996 № 481 було прийнято наказ Міністерства фінансів Російської Федерації від 30.04.1996 № 247 «Про надання казначейських звільнень».
		Відповідно до п. 1 цього наказу Мінфіну РФ від 30.04.1996 № 247 встановлено, що в рахунок фінансування Міністерства оборони Російської Федерації в 1996 році по видатках на будівництво і утримання Збройних Сил Російської Федерації надаються підприємствам і організаціям РАТ «Газпром», які мають недоїмку за платежами до федерального бюджету в 1996 році, казначейські податкові звільнення, в рахунок їх договору № 4-ГУ-96 від 29.12.1995 про взаємні поставки з Урядом України в 1996 році 25,118 млрд. куб. метрів природного газу на Україну і матеріально-технічних ресурсів на суму, що не перевищує еквівалент в рублях 300 000 000,00 доларів США.
		29.05.1996 між Міністерством оборони РФ та ЗАТ «ЄЕСУ»укладено генеральну угоду № 1957-1-96. Цю генеральну угоду було укладено на виконання Договору від 29.12.1995 № 4 ГУ-96 між РАТ «Газпром»і ЗАТ «ЄЕСУ»на постачання природного газу на територію України та наказу Міністерства фінансів РФ від 30.04.1996 № 247.
		Відповідно до п. 1.1 генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 ЗАТ «ЄЕСУ»забезпечує оплату матеріально-технічних ресурсів, які постачаються Міністерству оборони РФ підприємствами-виробниками (постачальниками) продукції для будівництва та утримання Збройних Сил за рахунок коштів федерального бюджету на 1996 рік.
		Пунктом 2 генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 встановлено такий порядок та умови оплати продукції.
		2.1. Для реалізації угоди Міністерство оборони РФ визначає перелік та обсяги продукції, які підлягають постачанню в 1996 році на суму, еквівалентну 300 000 000,00 доларів США.
		2.2. ЗАТ «ЄЕСУ»здійснює оплату продукції, яка підлягає постачанню в адресу Міністерства оборони РФ.
		2.3. При виконанні своїх зобов'язань, сторони будуть керуватися тим, що строк поставок продукції, яку оплатить ЗАТ «ЄЕСУ», встановлюється з червня 1996 року по 31 грудня 1996 року.
		2.4. Сторони погодили, що ЗАТ «ЄЕСУ»забезпечує постачання Міністерству оборони РФ продукції, оплаченої згідно з «Специфікацією продукції»по номенклатурі та в строки, передбачені окремо укладеними договорами поставки та у відповідності з передбаченими в них умовами між ЗАТ «ЄЕСУ»та Головним і Центральним управліннями чи повноважними юридичними особами Міністерства оборони РФ.
		Пунктом 3 генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 встановлено такий порядок проведення зарахування.
		3.1. Сторони погодили, що Міністерство оборони РФ та ЗАТ «ЄЕСУ» щомісячно, не пізніше 3 числа, наступного за звітним місяця, проводять документарну звірку оплачених обсягів продукції.
		При цьому сторони погодили, що в зарахування приймається продукція оплачена ЗАТ «ЄЕСУ»конкретним виробникам (постачальникам), що буде підтверджуватися такими документами: листом ЗАТ «ЄЕСУ» про здійснення оплати; гарантійним листом підприємства, підтверджуючим оплату ЗАТ «ЄЕСУ»продукції та його зобов'язаннями з поставки оплаченої продукції за підписами керівника підприємства та головного бухгалтера.
		У відповідності до даної угоди зарахування може бути проведено в інший строк ніж зазначений в пункті 3.1 угоди, за наявності вищезазначених документів на оплату продукції, що постачається.
		3.2. За результатами зарахування складається зведений зарахувальний акт, який в двотижневий строк після підписання передається до Мінфіну РФ для оформлення казначейських податкових звільнень на підприємства РАТ «Газпром», у відповідності до Наказу Мінфіну РФ від 30.04.1996 № 247.
		Відповідно до п. 4.1 генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 у випадку порушення ЗАТ «ЄЕСУ»зобов'язань з оплати продукції Міністерство оборони РФ, за погодженням з Мінфіном РФ має право розірвати цю угоду з покладенням на ЗАТ «ЄЕСУ»зобов'язань з погашення заборгованості РАТ «Газпром».
		25.07.1996 між Центральним управлінням матеріальних ресурсів і зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства оборони Російської Федерації (далі також -ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ) і ЗАТ «ЄЕСУ» укладено контракт № 148/1697. Цей контракт укладено на виконання наказу Міністерства фінансів РФ від 30.04.1996 № 247, генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 між Міністерством оборони РФ та ЗАТ «ЄЕСУ», Договору від 29.12.1995 № 4 ГУ-96 між РАТ «Газпром»і ЗАТ «ЄЕСУ» на постачання природного газу в Україну.
		Відповідно до пп. 1.1, 3.1 контракту від 25.07.1996 № 148/1697 ЗАТ «ЄЕСУ»взяло на себе зобов'язання поставити матеріально-технічні ресурси для потреб Міністерства оборони РФ на суму 1 500 000 000 000,00 (один трильйон п'ятсот мільярдів) рублів, що еквівалентно 300 000 000,00 доларів США.
		Згідно з п. 3.3 контракту від 25.07.1996 № 148/1697 розрахунки за контрактом будуть здійснюватися у відповідності до наказу Міністра фінансів Російської Федерації від 30.04.1996 № 247 та генеральною угодою від 29.05.1996 № 1957-1-96 між Міністерством оборони РФ та ЗАТ «ЄЕСУ», шляхом проведення зарахування отриманого вантажоотримувачами товару, в порядку погашення казначейських податкових звільнень, виданих Міністерством фінансів Російської Федерації РАТ «Газпром»по платежам до федерального бюджету.
		28.11.1996 між Міністерством фінансів РФ, Державною податковою Службою РФ, Міністерством оборони РФ, РАТ «Газпром», Комерційним банком «Національний резервний банк»і ЗАТ «ЄЕСУ», та компанією Energy International», яка є корпоративним членом ЗАТ «ЄЕСУ»було укладено угоду № 01089 про врегулювання заборгованості по платежам до Федерального бюджету підприємств РАТ «Газпром»і здійснення фінансування видатків Федерального бюджету на 1996 рік на оплату матеріально-технічних ресурсів для потреб, підвідомчих Міноборони Росії структур, які поставляються ЗАТ «ЄЕСУ»в рахунок заборгованості України за спожитий природний газ в сумі, еквівалентній 250 000 000,00 доларів США.
		25.12.1996 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ і ЗАТ «ЄЕСУ»за участю компанії Energy International Limited», яка є корпоративним членом ЗАТ «ЄЕСУ»укладено додаткову угоду № 148/1697-Д4 до контракту від 25.07.1996 № 148/1697.
		Відповідно до додаткової угоди від 25.12.1996 № 148/1697-Д4 до контракту від 25.07.1996 № 148/1697 сторони погодили таке.
		1. ЗАТ «ЄЕСУ»в межах контракту від 25.07.1996 № 148/1697 поставить понад погодженого в ньому обсягу, додатковий обсяг матеріально-технічних ресурсів для потреб Міністерства оборони РФ на суму еквівалентну 250 000 000,00 доларів США, в рахунок бюджетного фінансування 1996 року.
		Матеріально-технічні ресурси повинні поставлятися і мати походження з території України. Строк поставки додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів не повинен перевищувати 180 днів з дня здійснення оплати.
		2. При поставках додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів для потреб Міністерства оборони РФ, здійснюваних в межах контракту від 25.07.1996 № 148/1697 на суму, еквівалентну 250 000 000,00 доларів США, в рахунок бюджетного фінансування 1996 року, на стороні ЗАТ «ЄЕСУ», яка є постачальником ресурсів, виступає від свого імені зазначена в преамбулі даної угоди компанія «United Energy International Limited», яка забезпечує оплату даного додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів підприємствам-виробникам і яка є одержувачем коштів в оплату за поставлений для потреб Міністерства оборони РФ вищезазначений додатковий обсяг матеріально-технічних ресурсів.
		3. Оплата за поставлений для потреб Міністерства оборони РФ додатковий обсяг матеріально-технічних ресурсів на суму еквівалентну 250 000 000,00 доларів США здійснюється Головним управлінням бюджету і фінансів Міністерства оборони Російської Федерації на користь компанії nited Energy International Limited». Форма оплати додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів: проведення грошового зарахування на повну вартість додатково поставлених матеріальних ресурсів, зазначених в додатковій угоді.
		11.06.1997 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ і ЗАТ «ЄЕСУ»за участю компанії Energy International Limited», яка є корпоративним членом ЗАТ «ЄЕСУ»укладено додаткову угоду № 148/1697-1 про порядок поставок продукції виробничо-технічного призначення для потреб Міністерства оборони РФ в 1997 році до контракту від 25.07.1996 № 148/1697. Сторони в цій угоді передбачили порядок постачання додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів на суму, еквівалентну 250 000 000,00 доларів США, передбаченого додатковою угодою від 25.12.1996 № 148/1697-Д4 до контракту від 25.07.1996 № 148/1697.
		Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги фактом невиконання ЗАТ «ЄЕСУ»своїх зобов'язань перед Міністерством оборони РФ, підтвердженим рішеннями Арбітражного суду м. Москви від 09.01.2001 по справі № А40-44294/00-40-424, від 20.08.2001 по справі № А40-26753/01-7-374, від 07.05.2001 по справі № А40-11443/01-69-67, від 26.09.2001 по справі № А40-27196/01-56-259.
		Відповідно до ст. 427 Цивільного процесуального кодексу України (чинного станом на 15.03.2003), Закону України «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів»від 29.11.2001 № 2860-III (чинного станом на 15.03.2003) встановлено порядок визнання та виконання в Україні рішень іноземних арбітражів, що набрали законної сили і підлягають визнанню та виконанню на території України відповідно до міжнародних договорів України.
		Відповідно до ст. 7 цього закону відповідний суд України постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом стягувачеві та боржникові у триденний строк з дня постановлення ухвали.
		Вказані рішення Арбітражного суду м. Москви визнані та приведені до виконання на території України ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.03.2003.
		Відповідно до ч. 5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться про розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
		В рішенні Арбітражного суду м. Москви від 09.01.2001 по справі № А40-44294/00-40-424 за позовом Головного військового прокурора в інтересах Центрального управління матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства оборони Російської Федерації та Міністерства оборони Російської Федерації до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»про стягнення 140 842 694,20 доларів США вставлено такі факти.
		Згідно з додатковою угодою від 25.12.1996 сторони передбачили постачання додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів на суму, еквівалентну 250 000 000,00 доларів США, визначивши порядок постачання в угоді від 11.06.1997 № 148/1697-1.
		Попередня оплата даної суми була здійснена ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ на вказаний ЗАТ «ЄЕСУ»рахунок компанії Energy International Limited», що підтверджується заявою на переказ від 27.12.1996 № 73/23 і платіжним меморіальним ордером від 27.12.1996. Відповідно до умов угоди від 11.06.1997 ЗАТ «ЄЕСУ»перейняло на себе зобов'язання поставити до 31.12.1997 матеріально-технічні ресурси для потреб Міністерства оборони РФ на суму, еквівалентну 250 000 000,00 доларів США.
		Разом з тим, ЗАТ «ЄЕСУ»прийняті на себе зобов'язання виконало частково, поставивши МТР на суму, еквівалентну 58 170 279,00 доларів США. Факт невиконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань підтверджений доповненням до угоди від 14.07.1999, яким термін постачання продовжений до 30.06.2000, і передбачена відповідальність у вигляді неустойки за прострочення постачання товару.
		ЗАТ «ЄЕСУ»прийняті на себе зобов'язання за угодою від 11.06.1997 № 148/1697-1 в повному обсязі не виконало, недопоставило матеріально-технічних ресурсів на суму 130 409 902,10 доларів США.
		У зв'язку з цим Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 09.01.2001 по справі № А40-44294/00-40-424 з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь Міністерства оборони РФ було стягнуто попередню оплату в сумі 130 409 902,10 доларів США та неустойку в сумі 10 432 792,10 доларів США.
		Крім того, Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 20.08.2001 по справі № А40-26753/01-7-374 за позовом Заступника Генерального прокурора Російської Федерації -Головного військового прокурора в інтересах позивача - Міністерства оборони Російської Федерації до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»за участю третьої особи на стороні позивача -Центрального управління матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення 24 502 770,10 доларів США встановлено такі факти.
		З матеріалів справи вбачається, що у відповідності з визначеним сторонами порядком попередньої оплати на підставі листа Президента ЗАТ «ЄЕСУ»Ю.В. Тимошенко від 28.12.1996 № 1139-Р Міноборони РФ здійснено оплату в рахунок фінансування поставок у відповідності з контрактом в сумі 250 000 000,00 доларів США ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ по реквізитах, зазначеним ЗАТ «ЄЕСУ».
		Факт невиконання ЗАТ «ЄЕСУ»грошового зобов'язання по угоді від 11.06.1997 № 148/1697-1 та доповненні до нього від 14.07.1999 по постачанню Міністерству оборони РФ оплачених матеріально-технічних ресурсів підтверджено рішенням Арбітражного суду м. Москви від 09.01.2001 по справі № А40-44294/00-40-424, яке набуло законної сили.
		Міністерством оборони РФ нараховані відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 24 017 156,97 доларів США за період з 01.07.2000, коли по договору повинна була здійснена передача товару по 25.07.2001 -день пред'явлення позову від суми заборгованості 130 409 902,10 доларів США.
		У зв'язку з цим, Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 20.08.2001 по справі № А40-26753/01-7-374 з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь Міністерства оборони РФ було стягнуто відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 24 017 156,97 доларів США.
		Таким чином, ЗАТ «ЄЕСУ»свої зобов'язання, передбачені генеральною угодою від 29.05.1996 № 1957-1-96, контрактом від 25.07.1996 № 148/1697 та відповідними угодами до нього -додатковою угодою від 25.12.1996 № 148/1697-Д4 та угодою від 11.06.1997 № 148/1697-1 стосовно постачання додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів на суму, еквівалентну 250 000 000,00 доларів США належним чином не виконало, рішеннями Арбітражного суду м. Москви від 09.01.2001 по справі № А40-44294/00-40-424 та від 20.08.2001 по справі № А40-26753/01-7-374 з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь Міністерства оборони РФ стягнуто попередню оплату в сумі 130 409 902,10 доларів США, неустойку в сумі 10 432 792,10 доларів США, відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 24 017 156,97 доларів США.
		31.12.1996 між РАТ «Газпром»і ЗАТ «ЄЕСУ»за участю фірми ed Energy International»було укладено договір № 3 ГУ-97 на постачання російського природного газу в 1997 році, відповідно до якого сторони домовилися про таке.
		Предметом цього договору є поставка РАТ «Газпром»ЗАТ «ЄЕСУ»російського природного газу для споживачів України в 1997 році. Договором передбачено порядок розрахунків за газ частково грошовими коштами, а частково постачанням ЗАТ «ЄЕСУ»матеріально-технічних ресурсів з метою погашення заборгованості підприємств РАТ «Газпром»та його підприємств перед Федеральним та місцевими бюджетами.
		31.12.1996 між фірмою Energy International»і ЗАТ «ЄЕСУ»було укладено договір № 03/UN/97 на постачання природного газу в період з 01.01.1997 по 31.12.1997.
		03.03.1997 між Міністерством фінансів РФ, Державною податковою Службою РФ, Міністерством оборони РФ, РАТ «Газпром», Акціонерним банком «Імперіал»і ЗАТ «ЄЕСУ», та компанією Energy International», яка є корпоративним членом ЗАТ «ЄЕСУ», було укладено угоду про врегулювання заборгованості по платежах до Федерального бюджету підприємств РАТ «Газпром»і здійснення фінансування видатків Федерального бюджету на 1997 рік на оплату матеріально-технічних ресурсів для потреб, підвідомчих Міноборони Росії структур, які поставляються ЗАТ «ЄЕСУ»в рахунок заборгованості України за спожитий природний газ в сумі, еквівалентній 200 000 000,00 доларів США.
		12.03.1997 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ і ЗАТ «ЄЕСУ»за участю компанії Energy International Limited», яка є корпоративним членом ЗАТ «ЄЕСУ», укладено додаткову угоду № 12/03-97 до контракту від 25.07.1996 № 148/1697. За цією угодою ЗАТ «ЄЕСУ»в межах контракту від 25.07.1996 № 148/1697 зобов'язувалося поставити понад погодженого в ньому обсягу додатковий обсяг матеріально-технічних ресурсів для потреб Міністерства оборони РФ на суму, еквівалентну 200 000 000,00 доларів США, в рахунок бюджетного фінансування 1997 року. Інші умови є тотожними умовам, які містяться в додатковій угоді від 25.12.1996 № 148/1697-Д4 до контракту від 25.07.1996 № 148/1697.
		30.06.1997 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ і ЗАТ «ЄЕСУ»укладено угоду № 148/1697-2 про порядок поставок продукції виробничо-технічного призначення для потреб Міністерства оборони РФ в 1997 році до контракту від 25.07.1996 № 148/1697.
		Ця угода від 30.06.1997 № 148/1697-2 до контракту від 25.07.1996 № 148/1697 відповідно до пп. 1.1, 1.2, 2.1 регламентує взаємовідносини сторін з поставки додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів і продукції виробничо-технічного призначення для потреб підвідомчих Міністерству оборони РФ військових частин, підприємств, установ на суму, еквівалентну 200 000 000,00 доларів США. Поставки товару відбуваються в рахунок коштів, передбачених Федеральним бюджетом РФ для фінансування видатків Міністерства оборони РФ.
		В рішенні Арбітражного суду м. Москви від 07.05.2001 по справі № А40-11443/01-69-67 за позовом Заступника Генерального прокурора Російської Федерації -Головного військового прокурора в інтересах Міністерства оборони РФ, Центрального управління матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства оборони Російської Федерації, Відкритого акціонерного товариства «Газпром», за участю третьої особи на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газкомплектімпекс»до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»про стягнення 279 223 839,97 доларів США вставлено такі факти.
		Відповідно до п. 2.6 угоди від 03.03.1997 в рахунок оплати додаткового обсягу МТР, які поставляються ЗАТ «ЄЕСУ», Міністерство оборони РФ перерахувало на рахунок компанії Energy International Limited»грошові кошти в сумі 200 000 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на переведення від 14.03.1997 № 15 і платіжним меморіальним ордером від 20.09.1997. Грошові кошти Міністерство оборони РФ перерахувало на рахунок компанії ited Energy International Limited»на підставі листа ЗАТ «ЄЕСУ» від 10.03.1997 № 982/211.
		За умовами угоди № 148/1697-2 від 30.06.1997 ЗАТ «ЄЕСУ»було зобов'язано в строк до 30.07.1998 поставити, а ЦУ МР і в/е зв'язків МО РФ прийняти МТР для потреб Міністерства оборони РФ на суму, еквівалентну 200 000 000,00 доларів США.
		Проте, у встановлений термін ЗАТ «ЄЕСУ»МТР не поставило, що підтверджується додатковою угодою від 14.07.1999, якою термін постачання продовжений до 31.12.2000.
		ЗАТ «ЄЕСУ»прийняті на себе зобов'язання за угодою від 30.06.1997 р. № 148/1697-2 в повному обсязі не виконало, а виконало частково, поставивши Міністерству оборони РФ МТР на суму, еквівалентну 2 016 196,10 доларів США. Таким чином, ЗАТ «ЄЕСУ»недопоставило матеріально-технічних ресурсів на суму 197 983 803,90 доларів США. ЗАТ «ЄЕСУ»позов визнало в частині стягнення суми попередньої оплати в розмірі 197 983 803,90 доларів США.
		У зв'язку з цим, Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 07.05.2001 по справі № А40-11443/01-69-67 з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь Міністерства оборони РФ було стягнуто попередню оплату в сумі 197 983 803,90 доларів США і на користь ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ неустойку в сумі 15 838 704,30 доларів США.
		В рішенні Арбітражного суду м. Москви від 26.09.2001 по справі № А40-27196/01-56-259 за позовом Заступника Генерального прокурора Російської Федерації -Головного військового прокурора в інтересах Міністерства оборони Російської Федерації до Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Промислово-фінансова корпорація «Єдині енергетичні системи України»за участю третьої особи на стороні позивача -Центрального управління матеріальних ресурсів та зовнішньоекономічних зв'язків Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення 19 234 262,15 доларів США встановлено такі факти.
		На виконання контракту від 25.07.1996 № 148/1697, угоди від 30.06.1997 № 148/1697-2 та доповнення до нього від 14.07.1999 про поставку Міністерству оборони РФ матеріально-технічних ресурсів, Міністерство оборони РФ здійснило попередню оплату продукції в сумі 200 000 000,00 доларів США, що підтверджується заявою на переказ від 20.03.1997 № 05 та меморіальним ордером № 882.
		Однак ЗАТ «ЄЕСУ»не в повному обсязі здійснило постачання, і тому Міністерству оборони РФ втратив інтерес до договору і вимагав повернення попередньої оплати за товар в сумі 197 983 803,90 доларів США.
		Зважаючи на те, що в добровільному порядку ЗАТ «ЄЕСУ»вказану суму не повернуло, Міністерство оборони РФ звернулося до Арбітражного суду м. Москви, який рішенням від 07.05.2001 по справі № А40-11443/01-69-67 (яке набрало законної сили) стягнув з ЗАТ «ЄЕСУ»ці грошові кошти.
		Міністерством оборони РФ нараховані відсотки в сумі 26 628 821,63 доларів США за період з 01.01.2000 (дата передачі товару) по 26.09.2001.
		У зв'язку з цим, Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 26.09.2001 по справі № А40-27196/01-56-259 з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь Міністерства оборони РФ було стягнуто відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 26 628 821,63 доларів США.
		Таким чином, ЗАТ «ЄЕСУ»свої зобов'язання, передбачені генеральною угодою від 29.05.1996 № 1957-1-96, контрактом від 25.07.1996 № 148/1697 та відповідними угодами до нього -додатковою угодою від 12.03.1997 № 12/03-97, угодою від 30.06.1997 № 148/1697-2 стосовно постачання додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів на суму, еквівалентну 200 000 000,00 доларів США належним чином не виконало, рішеннями Арбітражного суду м. Москви від 07.05.2001 по справі № А40-11443/01-69-67 та від 26.09.2001 по справі № А40-27196/01-56-259 з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь Міністерства оборони РФ було стягнуто попередню оплату в сумі 197 983 803,90 доларів США, відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 26 628 821,63 доларів США, і на користь ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ неустойку в сумі 15 838 704,30 доларів США.
		15.05.2003 ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області клопотання Міністерства оборони РФ задоволено, вищезазначені судові рішення Арбітражного суду м. Москви визнані і приведені до виконання на території України відповідно до ст. 427 Цивільного процесуального кодексу України (чинного на той час), Закону України «Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів».
		ЗАТ «ЄЕСУ»свої зобов'язання, передбачені генеральною угодою від 29.05.1996 № 1957-1-96, контрактом від 25.07.1996 № 148/1697 та відповідними угодами до нього -додатковою угодою від 25.12.1996 № 148/1697-Д4, додатковою угодою від 12.03.1997 № 12/03-97, угодою від 11.06.1997 № 148/1697-1, угодою від 30.06.1997 № 148/1697-2, належним чином не виконало, що підтверджується судовими рішеннями про стягнення з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь Міністерства оборони РФ та ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ в сумі 405 311 181,00 доларів США, у тому числі заборгованість ЗАТ «ЄЕСУ»перед Міністерством оборони РФ в сумі 389 472 476,70 доларів США (основний борг 328 393 706,00 доларів США, відсотки за користування чужими грошовими коштами 50 645 978,60 доларів США, неустойка 10 432 792,10 доларів США) та заборгованість ЗАТ «ЄЕСУ»перед ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ щодо сплати неустойки в сумі 15 838 704,30 доларів США.
		У листі Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 64-2298/8 за підписом Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І. на ім'я Голови Уряду Російської Федерації Черномирдіна В.С. визначено, що Уряд України надає гарантії виконання Уповноваженою організацією зобов'язань за контрактами на постачання матеріально-технічних ресурсів.
		У листі Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 64-2297/8 за підписом Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І. на ім'я Голови Уряду Російської Федерації Черномирдіна В.С. визначено, що відповідно до досягнутих домовленостей про порядок взаєморозрахунків за російський природний газ українські оптові імпортери і промислові підприємства здійснюють постачання матеріально-технічних ресурсів РАТ «Газпром»та іншим споживачам, зокрема, Міністерству оборони Російської Федерації -на суму 300 млн. доларів США -на основі Генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 і контракту від 25.07.1996 № 148/1697 між промислово-фінансовою корпорацією «Єдині енергетичні системи України»і Міністерством оборони Російської Федерації. У зв'язку з цим, Прем'єр-міністр України Лазаренко П.І. просить Голову Уряду Російської Федерації Черномирдіна В.С. доручити Міністерству оборони РФ в найближчі терміни видати наряд-замовлення на постачання матеріально-технічних ресурсів на суму 300 млн. доларів США корпорації «Єдині енергетичні системи України», уповноваженої Кабінетом Міністрів України на цю роботу, що дозволило б повністю стабілізувати розрахунки за російський природний газ.
		Кабінет Міністрів України проти позову заперечив з підстав того, що Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; правовідносини між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ та ЗАТ «ЄЕСУ»не породжують жодних прав та обов'язків для відповідача-1; листи Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І., на які посилається позивач у розумінні статей 560, 563 Цивільного кодексу України не є гарантією.
		Державна казначейська служба України проти позову заперечила, посилаючись на те, що вона згідно зі своїми функціональними повноваженнями не є учасником спірних відносин, прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушувала та не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що мають значення для вирішення справи.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів проти позову заперечила, посилаючись на те, що Кабінетом Міністрів України державних гарантій по зобов'язанням ЗАТ «ЄЕСУ»не надавалося; листи Прем'єр-міністра за підписом Лазаренка  П.І. не є гарантією, оскільки суперечать процедурі надання гарантій, встановленої законодавством; Змішаною Російсько-Українською комісією зі співробітництва не приймалися рішення щодо прийняття на себе чи на будь-який інший державний орган гарантійних зобов'язань щодо погашення заборгованості ЗАТ «ЄЕСУ»; гарантія може надаватися не будь-якою особою, а виключно банком, страховою організацією або іншою фінансовою установою; Україна як держава не несе відповідальності за дії суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
		Крім того, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів на підтвердження своєї правової позиції подано такі документи:
		- лист Міністерства фінансів України від 16.06.2011 № 31-12110-3-8/4199 до Кабінету Міністрів України;
		- лист Міністерства юстиції України від 24.06.2011 № 7483-0-4-11-82 до Кабінету Міністрів України;
		- зведений заліковий акт від 29.05.1996, складений між ЗАТ «ЄЕСУ» та Міністерством оборони РФ;
		- акт звірки взаємних розрахунків РАТ «Газпром»та ЗАТ «ЄЕСУ»з постачання газу та розрахункам за ним за договором від 29.12.1996 № 4-ГУ-96 на 01 січня 1997 року, яким встановлено, що ЗАТ «ЄЕСУ»оплачено газ в обсязі 100%;
		- зведений акт постачання продукції виробничого призначення, отриманої ЦУ МР і ЗЕЗ МО РФ від ПФК «ЄЕСУ»за контрактом № 148/1697 від 25.07.1996, складений 10.09.1997 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ та ЗАТ «ЄЕСУ» ; 
		- лист ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ від 3.10.1997 № 3/2352 на ім'я начальника будівництва та розквартирування військ-заступника Міністра оборони РФ генерал-полковника Косована А.Д. та начальника Головного управління військового бюджету та фінансування міністра оборони РФ генерал-лейтенанту Олейнику Г.С.;
		- довідку начальника ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ А. Ізгагіна про виконання контракту від 25.07.1996 № 148/1697 та угоди від 11.06.1997 № 148/1697-1 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ та ЗАТ «ЄЕСУ».
		Аналізуючи листи Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 64-2297/8 та від 26.08.1996 № 64-2298/8 за підписом Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І. на ім'я Голови Уряду Російської Федерації Черномирдіна В.С. суд приходить до таких висновків.
		Відповідно до ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади.
		Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених у статтях 85, 87 Конституції України.
		Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України. 
		Згідно з ч. 1, 4 ст. 114 Конституції України до складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, три віце-прем'єр-міністри, міністри.
		Прем'єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України. 
		Додатком № 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.1995 № 993 «Про розподіл функціональних повноважень керівництва Кабінету Міністрів України»(чинна до 21.10.1996) визначені Спеціальні функціональні повноваження керівництва Кабінету Міністрів України.
		Так, зокрема  Прем'єр-міністр України діє у відповідності до вимог Конституції України, Конституційного договору між Верховною Радою України та Президентом України і як глава Кабінету Міністрів України організує та координує роботу Уряду України в межах, що визначаються Президентом України, очолює роботу з розроблення та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики України, спрямовує та координує діяльність Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів, Міністра Кабінету Міністрів України, міністрів, керівників всіх інших органів державної виконавчої влади, Уряду Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, взаємодіє з урядами інших держав.
		Прем'єр-міністр України координує та контролює діяльність всіх міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також безпосередньо спрямовує діяльність: Міністерства внутрішніх справ України; Міністерства закордонних справ України; Міністерства фінансів України; Міністерства юстиції України; Служби безпеки України; Державного комітету України по матеріальних резервах; Державного комітету України з енергозбереження; Державного комітету телебачення і радіомовлення України; Українського національного інформаційного агентства; Спеціального представництва Уряду України у справах Європейського Союзу; Експертно-технічного комітету при Кабінеті Міністрів України; Штабу Цивільної оборони України; Національної ради соціального партнерства.
		Таким чином, Прем'єр-міністр України Лазаренко П.І. як глава Кабінету Міністрів України станом на 26.08.1996 організовував та координував роботу Уряду України, очолював роботу з розроблення та реалізації внутрішньої і зовнішньої політики України, взаємодіяв з урядами інших держав, координував та контролював діяльність всіх міністерств, інших центральних органів державної виконавчої влади, Кабінету Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
		Відповідно до "а" п. 1, "b" п. 2 ст. 7 Віденської конвенція «Про право міжнародних договорів»від 23.05.1969 відзначено Прем'єр-міністра як особу, що може одноосібно репрезентувати державу у таких відносинах  - «особа вважається такою, що репрезентує  державу; … коли … вона пред'явить відповідні повноваження... з  огляду  на їхні функції і без необхідності пред'явлення повноважень вважаються такими,  що репрезентують свою державу … глави урядів...».
		У листі Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 64-2298/8 зафіксовано надання Урядом України гарантії виконання Уповноваженою організацією зобов'язань по контрактам на поставку матеріально-технічних ресурсів.
		Лист Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 64-2297/8 визначає, що ЗАТ «ЄЕСУ»є уповноваженою Кабінетом Міністрів України особою на здійснення поставки товарної продукції російським бюджетним установам і організаціям у рахунок поставленого природного газу на територію України, а також про контроль такої програми з боку Уряду України.
		Тому, зі змісту листів Кабінету Міністрів України від 26.08.1996 № 64-2297/8 та від 26.08.1996 № 64-2298/8 за підписом Прем'єр-міністра України Лазаренка П.І. у сукупності, слідує висновок про їх взаємопов'язаність та надання гарантії за зобов'язаннями Уповноваженої організації, а також те, що з врахуванням укладання в послідуючому чотирьох додаткових угод до контракту від 25.07.1996 № 148/1697 вони розповсюджуються на всі угоди, укладені до контракту від 25.07.1996 №148/1697.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що Україною в особі Уряду було надано гарантію виконання ЗАТ «ЄЕСУ»своїх зобов'язань за контрактами на постачання матеріально-технічних ресурсів для потреб Міністерства оборони РФ в порядку взаєморозрахунків за російський природний газ на підставі генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 і контракту від 25.07.1996 № 148/1697 між ЗАТ «ЄЕСУ»і Міністерством оборони РФ.
		Проаналізувавши документи, подані ЗАТ «ЄЕСУ»суд приходить до таких висновків.
		Зведений заліковий акт від 29.05.1996, складений між ЗАТ «ЄЕСУ»  та Міністерством оборони РФ дійсно свідчить про виконання ЗАТ «ЄЕСУ» перед Міністерством оборони РФ в повному обсязі зобов'язань з оплати матеріально-технічних ресурсів за генеральною угодою від 29.05.1996 № 1957-1-96 на суму, еквівалентну 300 000 000,00 доларів США. Цей факт позивачем та відповідачем не оспорюється.
		Проте, ця заборгованість не є предметом цього судового розгляду, оскільки позивачем пред'явлено вимогу про стягнення заборгованості ЗАТ «ЄЕСУ»за зобов'язаннями, передбачені генеральною угодою від 29.05.1996 № 1957-1-96, контрактом від 25.07.1996 № 148/1697 та відповідними угодами до нього -додатковою угодою від 25.12.1996 № 148/1697-Д4 та угодою від 11.06.1997 № 148/1697-1 стосовно постачання додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів на суму, еквівалентну 250 000 000,00 доларів США, а також угодою від 30.06.1997 № 148/1697-2 стосовно постачання додаткового обсягу матеріально-технічних ресурсів на суму, еквівалентну 200 000 000,00 доларів, що підтверджено відповідними рішеннями Арбітражного суду м. Москви.
		Документи, подані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів (лист Міністерства фінансів України від 16.06.2011 № 31-12110-3-8/4199 до Кабінету Міністрів України; лист Міністерства юстиції України від 24.06.2011 № 7483-0-4-11-82 до Кабінету Міністрів України; зведений заліковий акт від 29.05.1996, складений між ЗАТ «ЄЕСУ» та Міністерством оборони РФ; акт звірки взаємних розрахунків РАТ «Газпром»та ЗАТ «ЄЕСУ»з постачання газу та розрахункам за ним за договором від 29.12.1996 № 4-ГУ-96 на 01 січня 1997 року; зведений акт постачання продукції виробничого призначення, отриманої ЦУ МР і ЗЕЗ МО РФ від ПФК «ЄЕСУ»за контрактом № 148/1697 від 25.07.1996, складений 10.09.1997 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ та ЗАТ «ЄЕСУ»; лист ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ від 3.10.1997 № 3/2352 на ім'я начальника будівництва та розквартирування військ-заступника Міністра оборони РФ генерал-полковника Косована А.Д. та начальника Головного управління військового бюджету та фінансування міністра оборони РФ генерал-лейтенанту Олейнику Г.С.;  довідка начальника ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ А. Ізгагіна про виконання контракту від 25.07.1996 № 148/1697 та угоди від 11.06.1997 № 148/1697-1 між ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ та ЗАТ «ЄЕСУ») не спростовують факту наявності заборгованості за ЗАТ «ЄЕСУ»перед Міністерством оборони РФ, підтвердженого рішеннями Арбітражного суд м. Москви, які визнані і приведені до виконання на території України ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2003. 
		Відповідно до статті 32 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Україна як держава і всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності та іноземні суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та/або своїх зобов'язань, які випливають з договорів (контрактів), тільки на умовах і в порядку, визначених законами України.
		Якщо Україна бере участь у зовнішньоекономічній діяльності як суб'єкт такої діяльності згідно з статтею 3 цього Закону, вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
		Відповідно до частини 2 статті 3 вказаного Закону, Україна в особі її органів, місцеві органи влади і управління в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи згідно з частиною четвертою статті 2 цього Закону і законами України.
		Відповідно до чинного на час здійснення правовідносин Цивільного кодексу УРСР від 18.07.1963 (Цивільний кодекс України від 16.01.2003 до даних правовідносин не застосовується) статтею 196 встановлювалося, що правила статей 191 і 194 цього Кодексу поширюються на гарантії, що видаються одними організаціями в забезпечення погашення заборгованості інших, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР.
		Згідно зі ст. 191 цього Кодексу за договором поруки поручитель зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. 
		Порука може забезпечувати лише дійсну вимогу.
		Договір поруки повинен бути укладений у письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність договору поруки.
		Статтею 192 кодексу встановлено, що у разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором поруки. 
		Поручитель відповідає в тому ж обсязі, як і боржник, зокрема, відповідає за сплату процентів, за відшкодування збитків, за сплату неустойки, якщо інше не встановлено договором поруки. 
		Особи, які разом поручились, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
		Відповідно до ч. 4 ст. 5 Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31.05.1997 встановлено, що сторони можуть створювати на постійній чи тимчасовій основі змішані комісії для вирішення окремих питань у різних галузях.
		Законом України «Про ратифікацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією»від 14.01.1998 № 13/98-ВР ратифіковано Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, підписаний 31 травня 1997 року в м. Києві.
		02.07.2004 Змішаною Російсько-Української комісією зі співробітництва підтверджено факт існування заборгованості ЗАТ «ЄЕСУ».
		Відповідно до п. 3.2 протоколу десятого засідання Змішаної Російсько-Української комісії зі співробітництва від 02.07.2004 встановлено, що залишається непогашеною заборгованість українських оптових покупців за раніше поставлений, але не оплачений російський природний газ, у тому числі перед Міністерством оборони Російської Федерації (в сумі 405,3 млн. дол. США -пропозиція Російської Сторони), підтвердженої рішеннями арбітражних судів.
		У п. 3.2.5 протоколу Комісія постановила, Українській Стороні сприяти в процедурі виконання судових рішень по стягненню заборгованості українських оптових покупців за раніше отриманий, але не оплачений природний газ.
		Аналізуючи вищевстановлені судом факти, суд приходить до таких висновків: зобов'язання ЗАТ «ЄЕСУ»перед Міністерством оборони РФ по контрактам на постачання матеріально-технічних ресурсів не виконані; ЗАТ «ЄЕСУ»попередню оплату Міністерству оборони РФ не повернуло; Україною в особі Уряду було надано гарантію виконання ЗАТ «ЄЕСУ»своїх зобов'язань за контрактами на постачання матеріально-технічних ресурсів для потреб Міністерства оборони РФ в порядку взаєморозрахунків за російський природний газ на підставі генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 і контракту від 25.07.1996 № 148/1697 між ЗАТ «ЄЕСУ»і Міністерством оборони РФ; заборгованість ЗАТ «ЄЕСУ»встановлена судовими рішеннями Арбітражного суду м. Москви, які набрали законної сили; зазначені судові рішення визнані і приведені до виконання на території України ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.05.2003; факт існування заборгованості ЗАТ «ЄЕСУ»підтверджено на міждержавному рівні протоколом від 02.07.2004 Змішаної Російсько-Української комісії зі співробітництва; гарантія Уряду України є безстроковою, вона не відкликана і не скасована.
		Таким чином, позовні вимоги Міністерства оборони РФ є законними і обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.
		Сума заборгованості ЗАТ «ЄЕСУ»перед Міністерством оборони РФ та ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ, підтверджена судовими рішеннями, складає 405 311 181,00 доларів США.
		В той же час, сума заборгованості ЗАТ «ЄЕСУ»безпосередньо перед позивачем -Міністерством оборони РФ, підтверджена судовими рішеннями, складає 389 472 476,70 доларів США (основний борг 328 393 706,00 доларів США, відсотки за користування чужими грошовими коштами 50 645 978,60 доларів США, неустойка 10 432 792,10 доларів США). Відтак, задоволенню підлягає позовна вимога частково в сумі 389 472 476,70 доларів США.
		Позовна вимога в частині стягнення неустойки в сумі 15 838 704,30 доларів США задоволенню не підлягає, оскільки Рішенням Арбітражного суду м. Москви від 07.05.2001 по справі № А40-11443/01-69-67 її стягнуто з ЗАТ «ЄЕСУ»на користь ЦУ МР і з/е зв'язків МО РФ, яке не є учасником цього судового процесу.
		Згідно з повідомленням Національного Банку України курс гривні по відношенню до долара США станом на 13.08.2012 складав 799,30 гривень за 100 доларів США. Отже, сума заборгованості складає 3 113 053 506,26 гривень (389 472 476,70 доларів США х 7,9930).
		Кабінетом Міністрів України подано заяву від 04.09.2012 № 11075/0/2-12 про застосування наслідків спливу позовної давності, яка мотивована таким.
		ЗАТ «ЄЕСУ»відповідно до п. 10.3 угоди від 11.06.1997 № 148/1697-1 зобов'язано поставити Міністерству оборони РФ в строк до 31.12.1997 матеріально-технічні ресурси на суму, еквівалентну 250 000 000 доларів США. Доповненнями до угоди від 14.07.1999 строк поставки продовжено до 30.06.2000 (рішення Арбітражного суду м. Москви від 09.01.2001 по справі № А40-44294/00-40-424).
		Згідно з п. 10.3 угоди від 30.06.1997 № 148/1697-2 ЗАТ «ЄЕСУ»зобов'язано поставити Міністерству оборони РФ в строк до 30.07.1998 матеріально-технічні ресурси на суму, еквівалентну 200 000 000 доларів США. Додатковою угодою від 14.07.1999 строк поставки продовжено до 31.12.2000 (рішення Арбітражного суду м. Москви від 07.05.2001 у справі № А40-11443/01-69-67).
		Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки, а відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність в один рік до вимог про стягнення неустойки.
		Таким чином відповідач-1, посилаючись на ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові, просить суд застосувати наслідки спливу позовної давності.
		Щодо строку позовної давності, суд відзначає таке.
		Відповідно до ст. 8 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів 1974 року встановлено строк позовної давності у чотири роки.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конвенції вважається, що право на позов, що випливає з порушення договору, виникає в той день, коли мало місце таке порушення.
		За умовами угоди від 11.06.1997 № 148/1697-1 ЗАТ «ЄЕСУ»зобов'язувалося поставити матеріально-технічні ресурси до 31.12.1997. Доповненням до угоди від 14.07.1999 термін постачання продовжений до 30.06.2000. Отже перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, які випливають з угоди від 11.06.1997 № 148/1697-1, розпочався 01.07.2000.
		За умовами угоди від 30.06.1997 № 148/1697-2 ЗАТ «ЄЕСУ»зобов'язувалося поставити матеріально-технічні ресурси до 30.07.1998, Доповненням до угоди від 14.07.1999 термін постачання продовжений до 31.12.2000. Отже перебіг строку позовної давності за зобов'язаннями, які випливають з угоди від 30.06.1997 № 148/1697-2, розпочався 01.01.2001.
		26.08.1996 Україною в особі Уряду було надано гарантію виконання ЗАТ «ЄЕСУ»своїх зобов'язань за контрактами на постачання матеріально-технічних ресурсів для потреб Міністерства оборони РФ в порядку взаєморозрахунків за російський природний газ на підставі генеральної угоди від 29.05.1996 № 1957-1-96 і контракту від 25.07.1996 № 148/1697 між ЗАТ «ЄЕСУ»і Міністерством оборони РФ, а отже з цієї дати -26.08.1996 Україна є солідарним боржником.
		Частиною 1 ст. 8 Конвенції встановлено, що якщо провадження по розгляду спору порушено щодо одного боржника, перебіг строку давності позову, передбаченого цією Конвенцією, припиняється щодо будь-якої іншої сторони, яка несе солідарну відповідальність з боржником, за умови, що кредитор у межах зазначеного строку в письмовій формі повідомить цій стороні про порушення провадження по цьому спору.
		Арбітражним судом м. Москви в 2001 році порушено провадження по розгляду спору щодо одного з солідарних боржників -ЗАТ «ЄЕСУ» (рішення від 09.01.2001 по справі № А40-44294/00-40-424, від 07.05.2001 по справі № А40-11443/01-69-67, від 20.08.2001 по справі № А40-26753/01-7-374, від 26.09.2001 по справі № А40-27196/01-56-259), що призвело до припинення (переривання) щодо України перебігу строку позовної давності. Отже строк позовної давності було перервано в 2001 році, і з цього часу він не поновлювався. Таким чином, на момент розгляду спору, строк позовної давності не пропущений, а відтак клопотання відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягають.
		Відповідно до статті 43 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів, яке забезпечує Державна казначейська служба України.
		На підставі рішення суду, Державна казначейська служба України, відповідно до статті 23 цього кодексу, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету і місцевих бюджетів.
		Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Позовну вимогу Міністерства оборони Російської Федерації до Кабінету Міністрів України, Державної казначейської служби України в частині стягнення 3 113 053 506,26 (три мільярди сто тринадцять мільйонів п'ятдесят три тисячі п'ятсот шість) грн. 26 коп. задовольнити.
		3. В решті позовних вимог -відмовити.
		4. Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6; код ЄДРПОУ 37567646) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання рішення суду, на користь Міністерства оборони Російської Федерації (119160, Російська Федерація, м. Москва, вул. Знаменка, 19; ІПН 7704252261, ОДРН 1037700255284) заборгованість в сумі 3 113 053 506,26 (три мільярди сто тринадцять мільйонів п'ятдесят три тисячі п'ятсот шість) грн. 26 коп. та судовий збір в сумі 61 862,74 (шістдесят одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн. 74 коп.
		5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення підписано та оголошено господарським судом у судовому засіданні 19.09.2012.
		 
		СуддяА.М. Івченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...