Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11\2690\973\12 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2012.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                            
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА                                                         
		УХВАЛА
		                                                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		16 травня року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
		 
		головуючого  судді                                                          Рибака І.О.,
		 
		суддів                                                           Одинця В.М., Присяжнюка О.Б.                           
		з участю прокурорів                                          Клименка В.А., Зінченка Є.П.,                                                                                                
		 
		 
		ОСОБА_1                                                                    
		захисників-адвокатів                                         ОСОБА_2, ОСОБА_3,
		                                                                     ОСОБА_4, ОСОБА_5,
		                                                                     ОСОБА_6
		захисника з кола близьких осіб                      ОСОБА_7 
		представника цивільного позивача            ОСОБА_8
		                                                                                                                                                                                   
		засуджених                                                                     ОСОБА_9,                                                                    
		ОСОБА_10,      
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_9 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, захисника ОСОБА_10 - ОСОБА_6 на вирок Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року, -                          
		 
		_________________
		Справа № 11\2690\973\12
		Категорія: ч. 5 ст. 191 КК України
		Головуючий суддя у І інстанції: Вовк С.В.
		Головуючий суддя у апеляційній інстанції: Рибак І.О.
		 
		В С Т А Н О В И Л А:      
		Вироком Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2012 року: 
		ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Рівне, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні неповнолітня дитина, заступника головного редактора газети «Сільські вісті», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_12, фактично проживаючого: АДРЕСА_13, нагородженого орденом Ярослава Мудрого V ступеня, 
		засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, строком на 3 роки, з конфіскацією всього особисто належного йому майна та з позбавленням 1 рангу державного службовця;
		за ч. 3 ст. 365 КК України ( в редакції до набрання чинності Законом № 3207-VI від 07.04.2011) із застосуванням ст. 69 КК України  на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності  строком, на 2 роки та з позбавленням І рангу державного службовця;
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_9 призначено остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків в підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності, строком на 3 роки, з конфіскацією всього особисто належного йому майна, та з позбавленням 1 рангу державного службовця; 
		ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Користь Корецького району Рівненської області, українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_12,-
		засуджено за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 3 роки та з позбавленням 13 рангу державного службовця та спеціального звання «майор-міліції»;
		за ч. 3 ст. 358 КК України на 1 рік обмеження волі; 
		На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на установах, підприємствах, організаціях всіх форм власності, строком на 3 роки та з позбавленням 13 рангу державного службовця та спеціального звання «майор-міліції»
		Згідно зі ст. 75 КК України ОСОБА_10 звільнено від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Відповідно до ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_10 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції. 
		Цивільний позов МВС України задоволено частково. 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь МВС України завдану їх діями матеріальну шкоду у сумі 293 891.23 грн. (двісті  дев'яносто три тисячі вісімсот дев'яносто одну грн. 23 коп.).
		Стягнуто з ОСОБА_9 на користь МВС України завдану його діями матеріальну шкоду у сумі 643 982.67 грн. (шістсот сорок три тисячі дев'ятсот вісімдесят дві грн. 67 коп.).
		Цивільний позов Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві задовольнити в повному обсязі.
		Стягнуто з ОСОБА_10 на користь ГУ Пенсійного фонду в м. Києві завдану його діями матеріальну шкоду у сумі 71 342.94  грн. ( сімдесят одна тисяча триста сорок дві грн. 94 коп.). 
		Стягнуто з ОСОБА_10 вартість проведеної у справі судово - економічної експертизи в розмірі 1033 грн. 60 коп.; 
		Стягнуто з ОСОБА_9 вартість проведеної у справі судово - економічної експертизи в розмірі 5814 грн. 00 коп.;
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вартість проведеної у справі судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 2261 грн. 00 коп.; 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вартість проведеної у справі судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 1292 грн. 00 коп.; 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вартість проведеної у справі судово - економічної експертизи в розмірі 3617 грн. 60 коп.; 
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 вартість проведеної у справі судово - почеркознавчої експертизи в розмірі 904 грн. 40 коп. 
		Вироком вирішена доля речових доказів та документів. 
		За вироком суду, на початку грудня 1995 року за невстановлених слідством обставин ОСОБА_10 від невстановленої слідством особи отримав завідомо підроблений документ - посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2, видане 04.12.1995 Рівненським міським військовим комісаріатом Рівненської області, з метою його використання шляхом пред'явлення до відповідних комунальних служб м. Рівного за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_14Знаючи про те, що наявне у нього посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 є підробленим документом, ОСОБА_10 в період часу з грудня 1995 року по січень 2006 року неодноразово використовував даний підроблений документ для отримання пільг при сплаті комунальних та інших платежів за місцем реєстрації свого місця проживання у АДРЕСА_14
		В грудні 1995 року ОСОБА_10 вказане посвідчення учасника бойових дій НОМЕР_2 подав до ЖБК «Перспективне» за адресою: м. Рівне, вул. Будівельників, 1, з метою звільнення від повної сплати послуг за утримання квартири та в період з вересня 1996 року по грудень 2005 року отримав пільгу при сплаті комунальних послуг як учасник бойових дій на загальну суму 3195,64 гривень.
		В подальшому ОСОБА_10 приблизно в листопаді-грудні 1998 року вказане посвідчення учасника бойових дій подав до «Рівнеенерго» за адресою: м. Рівне, вул. Князя Володимира, 71, з метою звільнення від сплати за спожиту електроенергію та в період з січня 2002 року по грудень 2005 року отримав пільгу при сплаті за спожиту електроенергію як учасник бойових дій на суму 489,65 гривень.
		Крім того, ОСОБА_10 в серпні-вересні 2000 року використав вказане посвідчення НОМЕР_2, подавши його до «Рівнеоблводоканалу» за адресою: м. Рівне, вул. Степана Бандери, 2, з метою звільнення від повної сплати послуг за водопостачання та в період з 01.10.2000 по 01.01.2006 отримав, як учасник бойових дій пільгу за водопостачання та водовідведення на суму 1145,35 гривень.
		Підсудний ОСОБА_10 вказане посвідчення учасника бойових дій в листопаді-грудні 1998 року надав до КП «Теплотранссервіс» за адресою: м. Рівне, вул. Д.Галицького, 27, з метою звільнення від повної сплати послуг по теплопостачанню та в період з 01.01.1999 по 27.12.2005 отримав як учасник бойових дій пільгу 75 % на загальну суму 3780,66 гривень. 
		Також ОСОБА_10 приблизно в грудні 2000 року вказане посвідчення, з метою звільнення від повної сплати за спожитий газ подав до «Рівнегазу» за адресою: м. Рівне, вул. Білякова, 4, та в період з січня 2001 року по грудень 2005 року отримав пільгу за спожитий газ як учасник бойових дій на загальну суму 232,90 гривень.
		Окрім цього, підсудний ОСОБА_10 в період часу з 2000 по 2003 роки за невстановлених слідством обставин отримав від невстановленої слідством особи підроблений диплом НОМЕР_3 від 30.06.2000 на своє ім'я про начебто закінчення ним в 2000 році Автотранспортного технікуму Рівненського державного технічного університету за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» і здобуття кваліфікації техніка-механіка. Даний диплом підсудний ОСОБА_10 09.12.2003 подав до управління кадрів Апарату Верховної Ради України за адресою: м. Київ, вул. Садова, 3, при оформленні на посаду помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_9, на яку був зарахований з 01.12.2003. 
		В подальшому ОСОБА_10, з метою набуття права на зайняття посади старшого оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України, в один із днів в період з 11 по 15 лютого 2005 року використав диплом серії НОМЕР_3 від 30.06.2000 Автотранспортного технікуму Рівненського державного технічного університету про отримання спеціальної середньої освіти за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів», шляхом подачі його до Департаменту роботи з персоналом МВС України. 15.02.2005 підсудного ОСОБА_10 наказом № 009 о/с Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 призначено старшим оперуповноваженим 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності, зараховано в кадри МВС України із спеціальним званням «капітан міліції» та присвоєно особистий номер (НОМЕР_4).
		Також приблизно в період з 2007 року по березень 2008 року ОСОБА_10 з метою просування по службі вирішив отримати повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст», використовуючи при цьому зазначений диплом.
		Так, ОСОБА_10 в період з липня 2007 року по березень 2008 року за невстановлених слідством обставин отримав від невстановленої слідством особи підроблений диплом НОМЕР_5 від 30.07.2007 Дубенської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» на своє ім'я про здобуття базової вищої освіти за кваліфікаційним рівнем «бакалавр» з економіки та підприємництва. Даний диплом підсудний ОСОБА_10 03.03.2008 подав до приймальної комісії Рівненської філії «Європейського університету» за адресою: м. Рівне, вул. Київська, 64-Б, як і заяву про його допуск до вступних іспитів для вступу на заочну форму навчання за напрямком «економіка і підприємництво» за спеціальністю «економіка підприємства» та документи, необхідні для вступу. Подавши зазначений диплом, ОСОБА_10 набув право вступу до Рівненської філії «Європейського університету» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста на базі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра, якого він не мав. 
		Таким чином, вищевказаними умисними діями ОСОБА_10 вчинив злочин - використання завідомо підроблених документів, посвідчення НОМЕР_2, видане 04.12.1995 Рівненським міським військовим комісаріатом Рівненської області, диплому НОМЕР_3 від 30.06.2000 Автотранспортного технікуму Рівненського державного технічного університету та диплому НОМЕР_5 від 30.07.2007 Дубенської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна».
		Підсудний ОСОБА_9 Указом Президента України від 04.02.2005 № 150/2005 призначений Міністром внутрішніх справ України та працював на цій посаді до 01.12.2006. 
		В силу положень ст. 7 ЗУ «Про міліцію», Положення про Міністерство внутрішніх справ України від 17.10.2000 № 1138 ОСОБА_9 на час виконання обов'язків Міністра внутрішніх справ України був службовою особою відповідно до примітки ст. 364 КК України. 
		Відразу після призначення 04.02.2005 на посаду Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 запропонував підсудному ОСОБА_10 виконувати функції його особистого водія.
		На підставі заяви ОСОБА_10 від 11.02.2005 про прийом його для проходження служби в органах внутрішніх справ України на посаду старшого оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності та з метою покращення матеріального становища останнього, підсудний ОСОБА_9 наказом № 009 о/с від 15.02.2005 призначив ОСОБА_10 на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності, при цьому врахувавши різницю між заробітними платами водія автогосподарства міністерства та старшого оперуповноваженого ДРПД. 
		Призначення ОСОБА_10 на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління ДРПД не відповідало ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу», п. 7 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991, оскільки ОСОБА_10 на момент призначення на зазначену посаду виповнилось 47 років, про що ОСОБА_9 було відомо в силу тривалих трудових відносин з ОСОБА_10 
		Відповідно до зазначеного наказу ОСОБА_10 призначено старшим оперуповноваженим 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності, зараховано його в кадри МВС України із спеціальним званням «капітан міліції» та присвоєно особистий номер (НОМЕР_4, з посадовим окладом 150 гривень, встановлено йому згідно з наказом МВС України від 01.11.2003 № 1236 надбавку за особливі умови служби в розмірі 50 відсотків та згідно з наказом МВС України від 20.06.2004 № 684 вислугу років для виплати відсоткової надбавки 1 рік 11 місяців 27 днів.
		Отже, в силу ст. 20 ЗУ «Про міліцію» ОСОБА_10 набув статусу службової особи в розумінні примітки ст. 364 КК України. 
		Вважаючись оперативним працівником Департаменту розвідувально-пошукової діяльності та отримуючи відповідне грошове забезпечення, фактично ОСОБА_10 виконував функції особистого водія Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9, 
		В подальшому, 29.03.2005 Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 видав наказ № 0016 о/с, згідно з яким ОСОБА_10 призначено підвищений посадовий оклад, згідно з наказом МВС України від 27.01.2004 № 82 дск на 50 %, а 06.06.2005 наказ № 0029 о/с, яким ОСОБА_10 відповідно до наказу МВС України від 17.04.2005 № 263 дск «Про реорганізацію підрозділів розвідувально-пошукової діяльності» призначено з 01.06.2005 старшим оперуповноваженим 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби з посадовим окладом в розмірі 150 грн., підвищеним згідно з наказом МВС України від 27.01.2004 № 82 дск на 50 %, та встановленням йому згідно з наказом МВС України від 01.11.2003 № 1236 надбавки за особливі умови служби в розмірі 50 % та роботу в умовах режимних обмежень в розмірі 15 %, а також накази про нагородження ОСОБА_10 відзнаками Міністерства внутрішніх справ України, які слугували підставами для одержанням ним додаткового грошового забезпечення, в тому числі 06.12.2005 №1100 про нагородження відзнакою «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності», 15.02.2006 № 150 про нагородження відзнакою «Хрест слави» та 04.05.2005 № 439 про нагородження відзнакою «Лицар Закону».
		Після звільнення ОСОБА_9, відповідно до Постанови Верховної Ради України №411-V від 01.12.2006, з посади Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_10 19.02.2007 звернувся із рапортом про надання йому відпустки з наступним звільненням і відповідно до наказу №349 о/с дск від 07.03.2007 був звільнений з 12.03.2007 на підставі пункту 65 «а» (за віком) «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» з посади старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби.
		Постановою Верховної Ради України від 18.12.2007 № 10-VI ОСОБА_9 призначений Міністром внутрішніх справ України. 
		Одразу після призначення ОСОБА_9 Міністром внутрішніх справ України, ОСОБА_10 19.12.2007 написав заяву Міністру внутрішніх справ України про прийом для проходження служби в органах внутрішніх справ України на посаду старшого оперуповноваженого Департаменту оперативної служби.
		Наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 19.12.2007 №00102 о/с ОСОБА_10 призначено на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби із спеціальним званням «капітан міліції» та посадовим окладом 150 грн., підвищеним згідно з наказом МВС України від 27.01.2004 №82 дск на 50 відсотків, встановлено йому відповідно до Указу Президента України від 4.10.1996 №926 надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний риск та виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків та, згідно з наказом МВС України від 20.06.2004 № 684, -  вислугу років для виплати відсоткової надбавки 4 роки 00 місяців 24 дні.
		Фактично ОСОБА_10 продовжував виконувати функції водія ОСОБА_9, вважаючись оперативним працівником Департаменту оперативної служби, та отримувати відповідне грошове забезпечення. 
		Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 в подальшому видав ряд наказів, що стосувались проходження служби ОСОБА_10 та його грошового забезпечення, а саме: 8.02.2008 наказ №0010 о/с, згідно з яким призначив ОСОБА_10 старшим оперуповноваженим з особливих доручень 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби з посадовим окладом 1200 грн., встановивши йому одночасно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2007 №1294 та наказу МВС України від 31.12.2007 №499 надбавку за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення в розмірі 50 відсотків та за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків; 12.02.2008 наказ №293 о/с про присвоєння ОСОБА_10 чергового спеціального звання «майор міліції», а також 5.05.2008 наказ №0039 о/с про нагородження ОСОБА_10 відзнакою Міністерства внутрішніх справ України «Почесний знак МВС України», яка слугувала підставою для одержанням ним додаткового грошового забезпечення, та 26.09.2008 наказ №0088 о/с про нагородження ОСОБА_10 грошима в сумі 600 грн., 17.12.2008 наказ №00126 о/с про нагородження ОСОБА_10 грошима в сумі 500 грн.
		За попереднім зверненням ОСОБА_10 28.10.2008 Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 адресував лист Прем'єр-міністрові України ОСОБА_15 з проханням дозволити, як виняток, зарахувати старшому оперуповноваженому з особливих доручень Департаменту оперативної служби ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ України періодів роботи його на вільнонайманих посадах з 10.02.1983 по 15.02.2005.
		За результатами розгляду даного звернення 31.10.2008 Перший віце-прем'єр-міністр України ОСОБА_16 підписав відповідь №53631/1/1-08  зі змістом: «Погодитися як виняток». 
		31.10.2008 ОСОБА_9 надав усну вказівку першому заступнику Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_17 організувати комісійний розгляд питання про зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ України періодів роботи його на вільнонайманих посадах та прийняття з цього приводу позитивного рішення. 
		Виконуючи вказівку Міністра внутрішніх справ України, ОСОБА_17 05.11.2005 доручив начальнику Департаменту оперативної служби ОСОБА_18 організувати виконання вказівки ОСОБА_9 про зарахування його водію ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ України стаж періодів роботи його на вільнонайманих посадах.
		05.11.2008 ОСОБА_18 зібрав засідання комісії із працівників Департаменту оперативної служби у складі: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, яких повідомив про необхідність розгляду питання про зарахування ОСОБА_10 до вислуги років періодів роботи на вільнонайманих посадах та про наявність дозволу на це Кабінету Міністрів України.
		Члени комісії Департаменту оперативної служби ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 та ОСОБА_22, прийняли рішення рекомендувати Міністру внутрішніх справ України зарахувати ОСОБА_10, як виняток, до стажу служби в органах внутрішніх справ України періоди роботи його на вільнонайманих посадах з 10.02.1983 по 15.02.2005.
		Затвердивши даний висновок комісії, ОСОБА_17 доповів ОСОБА_9 про виконання його вказівки та про розгляд на комісії Департаменту оперативної служби питання про можливість зарахування ОСОБА_10 до вислуги років для призначення пенсії стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та безперервної роботи в органах внутрішніх справ періодів роботи на вільнонайманих посадах. 
		Незважаючи на відсутність в діючому законодавстві України процедури зарахування до стажу служби в органах внутрішніх справ часу перебування на вільнонайманих посадах, 11.11.2008 Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 підписав наказ №00115 о/с про зарахування ОСОБА_10 як старшому оперуповноваженому з особливих доручень Департаменту оперативної служби до вислуги років для призначення пенсії стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та безперервної роботи в органах внутрішніх справ України періодів роботи з 10.02.1983 по 15.02.2005, а саме 22 роки 00 місяців 05 днів, а 24.11.2008 наказ №00118 о/с, яким встановив ОСОБА_10 станом на 01.12.2008 стаж служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років - 27 років 1 місяць 11 днів.
		Внаслідок цих дій підсудного ОСОБА_9, як Міністра внутрішніх справ України, які полягали у видачі наказів № 00115 о/с від 11.11.2008 та № 00118 о/с від 24.11.2008 про збільшення ОСОБА_10 стажу роботи в органах внутрішніх справ України, останньому з 01.12.2008 встановлена відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 40 відсотків і в період з 1.12.2008 по 30.11.2009 йому нараховано та виплачено із коштів, виділених з державного бюджету України на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України, грошове забезпечення в сумі 14 333,06 грн., що суперечило вимогам ст. 17 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їхніх сімей». 
		Наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 23.12.2008 №1943 о/с призначено ОСОБА_10 на посаду помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра з посадовим окладом 2000 грн. та встановлено йому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294, надбавки за безпосереднє розроблення та проведення експертизи нормативно-правових актів у розмірі 100 відсотків, інформаційне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність у розмірі 50 відсотків.
		Разом з тим, ОСОБА_10 і надалі виконував функції водія ОСОБА_9, вважаючись помічником Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра та одержуючи відповідне грошове забезпечення. 
		В подальшому, 16.11.2009 ОСОБА_10 звернувся із рапортом до Міністра внутрішніх справ України про звільнення його з органів внутрішніх справ України з 01.12.2009 у зв'язку з досягненням граничного віку перебування на службі.
		Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 задовольнив рапорт ОСОБА_10 та зобов'язав підпорядкованих працівників Департаменту кадрового забезпечення підготувати проект відповідного наказу, до якого включити також положення про присвоєння ОСОБА_10 спеціального звання «підполковник міліції».
		Наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 25.11.2009 № 2932 о/с присвоєно ОСОБА_10 спеціальне звання «підполковник міліції» та звільнено останнього з органів внутрішніх справ України у відставку за пунктом 65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за віком) з 01.12.2009 та одночасно зазначено стаж для призначення пенсії - 29 років 06 місяців 26 днів. 
		У результаті зазначених дій підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 останньому була нарахована за рахунок коштів державного бюджету України, виділених на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України, вихідна допомога у сумі 27 739,47 грн., яку ОСОБА_10 15.12.2009 безпідставно отримав.
		08.12.2009 ОСОБА_10 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про призначення йому пенсії за вислугою років.
		Розглянувши вказану заяву ОСОБА_10 та надані ним документи, в тому числі щодо наявності у нього вислуги в 29 років 06 місяців 26 днів, 22.12.2009 працівниками Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначено ОСОБА_10 пенсію за вислугою років щомісячно в сумі 5 937,08 грн. довічно з 02.12.2009 року. 
		Тобто призначення такої пенсії обумовлювалось наявністю вислуги в 29 років 06 місяців 26 днів у ОСОБА_10, обрахування якої проведено без законних на те підстав.
		Всього в період з 02.12.2009 року по 22.11.2010 ОСОБА_10 одержав як пенсію за вислугою років, на яку не мав законних підстав, грошові кошти в сумі 71 342,94 грн. 
		Згодом, за попереднім зверненням ОСОБА_10 від 17.11.2009 Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 26.11.2009 видано наказ №2933 о/с про призначення ОСОБА_10 з 02.12.2009 на посаду помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра з посадовим окладом 2 482 грн., з присвоєнням 9 рангу державного службовця та встановленням йому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 №268, надбавки за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків.
		Фактично ОСОБА_10 продовжував виконувати функції водія ОСОБА_9, вважаючись помічником Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра та одержуючи відповідне грошове забезпечення. 
		Після звільнення ОСОБА_9, відповідно до Постанови Верховної Ради України №1842- VI від 28.01.2010, з посади Міністра внутрішніх справ України, ОСОБА_10, звернувся 10.03.2010 із заявою про звільнення за власним бажанням з посади помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра і відповідно до наказу №355 о/с від 10.03.2010 його звільнено з вказаної посади на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням). 
		Протягом всього часу роботи в Міністерстві внутрішніх справ України в період з 15.02.2005 по 12.03.2007, з 19.12.2007 по 01.12.2009 та з 02.12.2009 по 10.03.2010 ОСОБА_10 виконував функції особистого водія Міністра ОСОБА_9 У той же час документально ОСОБА_10, відповідно до підписаних та виданих ОСОБА_9 наказів №009 о/с від 15.02.2005 та №0029 о/с від 06.06.2005, значився  на посаді старшого оперуповноваженого Департаменту оперативної служби (Департаменту розвідувально-пошукової діяльності), згідно з наказами №00102 о/с від 19.12.2007 та №0010 о/с від 08.02.2008 - на посаді старшого оперуповноваженого з особливих доручень Департаменту оперативної служби, а також наказу №1943 о/с від 23.12.2008 - на посаді помічника Міністра відділу поточної діяльності та наказу №2933 о/с від 26.11.2009 - на посаді помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра, отримуючи за цими посадами відповідне грошове забезпечення (заробітну плату), до якого входили також надбавки за особливі умови служби, роботу в умовах режимних обмежень та виплати у зв'язку з нагородженнями відомчими відзнаками та грошима.
		Всього внаслідок таких дій підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 останньому було нараховано та виплаченого з коштів державного бюджету України, які виділялися на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України, грошове забезпечення на загальну суму 231 174,17 грн. У той же час, згідно з вимогами ст. 1 ЗУ «Про працю», ОСОБА_10, який фактично виконував обов'язки водія Міністра внутрішніх справ України, мав право на одержання грошового забезпечення водія автогосподарства міністерства на загальну максимальну суму 91 528,11 грн. 
		Таким чином підсудні ОСОБА_9 і ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою заволоділи коштами державного бюджету України, які виділялися на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України, на суму 139 646,06 грн., яка становить різницю між фактично отриманим грошовим забезпеченням ОСОБА_10 в Міністерстві внутрішніх справ України та тим грошовим забезпеченням, яке він повинен був одержувати згідно з фактично виконуваною роботою, чим заподіяні збитки Міністерству внутрішніх справ України на вказану суму. 
		Всього ОСОБА_9 і ОСОБА_10 при вищевказаних обставинах за попередньою змовою між собою заволоділи шляхом зловживання службовим становищем державними грошовими коштами на суму 238 728,47 грн. (з яких 139 646,06 грн. - грошове забезпечення, 27 739,47 грн. - вихідна допомога та 71 342,94 грн. - пенсія за вислугою років), що більш ніж в 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину і відповідно до ч. 4 Примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.
		Також після призначення на посаду Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 приблизно в лютому - на початку березня 2005 року, враховуючи тривалі трудові відносини з ОСОБА_10, який виконував функції його водія, вирішив сприяти в забезпеченні його житловим приміщенням за рахунок Міністерства внутрішніх справ України. 
		Діючи з вказаною метою, ОСОБА_9 дав усну вказівку заступнику Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_24, який згідно з розподілом обов'язків займався питаннями матеріально-технічного забезпечення МВС України, виділити квартиру ОСОБА_10 за рахунок наявних в Міністерстві житлових приміщень.
		Отримавши вказівку, ОСОБА_24 доручив займатись вирішенням даного питання директору Господарського департаменту ОСОБА_25, а той, в свою чергу - провідному спеціалісту сектору квартирного обліку ОСОБА_26 та спеціалісту сектору квартирного обліку ОСОБА_27
		Про проведену роботу на виконання отриманого доручення ОСОБА_27 та ОСОБА_26 доповіли ОСОБА_25, інформувавши його, зокрема, про те, що в розпорядженні МВС України є 1-кімнатна квартира АДРЕСА_7 при цьому ОСОБА_26 зазначив, що для отримання вказаного житлового приміщення ОСОБА_10 необхідний наказ Міністра внутрішніх справ України про позачергове надання житла ОСОБА_28, осільки останній не перебував на квартирному обліку та будь-яких пільг на отримання житла не мав.
		Про вказані обставини ОСОБА_25 проінформував ОСОБА_24, а той в свою чергу про це повідомив ОСОБА_9, надавши при цьому проект відповідного наказу, підготовлений ОСОБА_29 Зазначений проект наказу того ж дня був підписаний Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9
		Наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 №0016 о/с від 29.03.2005, внесено часкові зміни до наказу МВС України від 15.02.2005 №009 о/с у частині призначення ОСОБА_10 старшим оперуповноваженим 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності з правом позачергового надання житла, в той час як ОСОБА_10 не мав законних підстав для одержання житлового приміщення на пільгових умовах.
		На виконання вказівки Міністра внутрішніх справ України щодо надання ОСОБА_10 житла працівниками Департаменту господарського забезпечення МВС України протягом квітня 2005 були вжиті певні заходи по отриманню та формуванню необхідних документів для надання ОСОБА_10 1-кімнатної квартири АДРЕСА_7 поза чергою, після чого вказане питання було винесено на розгляд Центральної житлово-побутової комісії МВС України, в той час як така комісія була позбавлена можливості прийняти рішення про включення ОСОБА_10 до списку осіб, які мають право на одержання житлового приміщення поза чергою, оскільки ОСОБА_10 не мав законних підстав для одержання житлового приміщення на пільгових умовах. 
		06.05.2005 на засіданні Центральної житлово-побутової комісії МВС України прийнято рішення №2 про надання ОСОБА_10 поза чергою 1-кімнатної квартири АДРЕСА_7, а 10.06.2005 вказане рішення затверджено розпорядженням голови Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №702 та на ім'я ОСОБА_10 видано ордер серії Б №000303 на вказану квартиру. 
		Проте ОСОБА_9 та ОСОБА_10 територіальне розташування квартири не влаштовувало, а тому останній відмовився отримувати вказаний ордер на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_7.
		На виконання вказівки Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 щодо забезпечення житлом ОСОБА_10 працівниками Господарського департаменту було погоджено із Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації питання щодо обміну 1-кімнатної квартири АДРЕСА_7 на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_12
		У подальшому, 07.09.2005 на засіданні Центральної житлово-побутової комісії МВС України прийнято рішення №4 про надання ОСОБА_10 поза чергою 1-кімнатної квартири АДРЕСА_12, яке 07.10.2005 затверджено розпорядженням голови Печерської районної у м. Києві державної адміністрації №1237, та на ім'я ОСОБА_10 видано ордер серії Б №000468 на вказану квартиру. Одночасно було визнано таким, що втратило чинність, розпорядження №702 Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про виділення ОСОБА_10 1-кімнатної квартири АДРЕСА_7 та анульовано ордер серії Б №000303 на вказану квартиру. 
		Надалі, на підставі заяви від 24.11.2006 про оформлення права власності на 1-кімнатну АДРЕСА_12 загальною площею 54.1 кв. м. та наданих у зв'язку з цим документів, відповідно до ст. 6 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» розпорядженням керівника органу приватизації Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації від 27.11.2006 за №7534 зазначена квартира вартістю 130 623,90 грн. передана ОСОБА_10 у власність. 
		Внаслідок перевищення за вказаних обставин службових повноважень Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9, спрямованих на створення та реалізацію права на отримання ОСОБА_10 поза чергою житлового приміщення - 1-кімнатної квартири АДРЕСА_12, державі в особі Міністерства внутрішніх справ України спричинені матеріальні збитки на суму 130 623,90 грн., яка більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину і є відповідно до пункту 4 Примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками, а також порушені конституційні права громадян ОСОБА_30, ОСОБА_31 та ОСОБА_32, які станом на 06.05.2005 перебували на обліку по Центральному апарату МВС України на отримання 1-кімнатної квартири поза чергою, що є істотною шкодою для дотримання їх законних прав і інтересів. 
		Таким чином, ОСОБА_9 як службова особа вчинив перевищення службових повноважень, тобто умисні дії, які явно виходять за межі наданих йому повноважень та заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, і спричинили тяжкі наслідки державним інтересам. 
		Разом з цим, Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9, будучи відповідно до ч. 2 ст. 28 Бюджетного кодексу України керівником бюджетної установи - МВС України, яка відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу в особі Міністра має статус головного розпорядника бюджетних коштів, та будучи відповідальним за організацію ефективної системи внутрішнього контролю за фінансовою та господарською діяльністю цієї установи, 06.10.2008, відповідно до Указу Президента України № 567/92 від 17.11.1992 «Про День міліції», яким встановлено в Україні свято - День міліції та визначено, що воно має відзначатися щорічно 20 грудня, затвердив «План Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції» та «Програму заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 17-ї річниці Дня міліції» та передав на виконання до відповідних підрозділів МВС України, зазначених у вказаних документах. 
		Між тим, постановою Кабінету Міністрів України № 943 від 22.10.2008 «Про економію бюджетних коштів, передбачених на утримання органів державної влади та інших державних органів» затверджені заходи щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, а також визначено відповідальними за виконання зазначених заходів головних розпорядників коштів державного бюджету. Також п. 9 означеної постанови передбачено припинення з 01 листопада 2008 використання коштів для проведення святкових заходів за винятком централізованих заходів Міністерства культури і туризму України) і друкування продукції, не пов'язаної з виконанням завдань і функцій органів державної влади, про що ОСОБА_9 було відомо в силу його членства в Кабінеті Міністрів України. 
		Разом з цим, п. 1 п. 2, затвердженої Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 17-ї річниці Дня міліції» передбачено підрозділам МВС України організувати урочисті заходи в Національному палаці мистецтв «Україна» та забезпечити проведення святкових концертів з відзначення Дня міліції із запрошенням ветеранів органів внутрішніх справ, керівників органів місцевого самоврядування та представників громадськості, а пунктом 4 - здійснення комплексу заходів щодо запрошення та перебування в місті Києві міністрів внутрішніх справ, начальників поліції держав-учасниць СНД та прикордонних країн.
		Крім того, п. 28 даної «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 17-ї річниці Дня міліції» передбачено за погодженням з місцевою владою здійснити святкові феєрверки в місті Києві та обласних центрах України у день святкування Дня міліції. А п. 30 вказаної Програми - провести в малому залі колегії МВС України святкове вручення працівникам органів внутрішніх справ державних та відомчих нагород.
		Також було заплановано провести інші урочисті та святкові заходи, відповідно до визначених пунктів «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 17-ї річниці Дня міліції». 
		П.п. 3.3. п. 3 «Плану Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції» визначено необхідність для проведення урочистих зборів та святкового концерту підготувати програму святкового концерту, а підпунктами 7.1; 7.2; 7.3; 7.4; 7.5 та 7.6 пункту 7 даного Плану - забезпечити підготовку та укладення необхідних угод на оренду приміщень Національного палацу мистецтв «Україна», художнє оформлення сцени Національного палацу мистецтв «Україна», виготовлення вітальних листівок, запрошень та програм святкового концерту, проведення святкового феєрверка, виготовлення та розміщення соціальної реклами відповідно. 
		Пунктом 8 «Плану Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції» передбачено забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з проведенням урочистостей, згідно із затвердженими кошторисами, в тому числі оренди приміщень Національного палацу мистецтв «Україна».
		Проведення Міністерством внутрішніх справ України заходів з нагоди святкування 17-ї річниці Дня міліції у 2008 році до централізованих заходів Міністерства культури і туризму України не належало, оскільки цей захід не був внесений до Плану роботи Міністерства культури і туризму України на 2008 рік. 
		Таким чином, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 відповідно до затвердженого 30.12.2007 ним «Плану основних заходів МВС України у 2008 році», «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 17-ї річниці Дня міліції», затвердженої 06.10.2008 та «Плану Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції», затвердженого 06.10.2008, було заплановано забезпечення комплексу заходів, направлених на організацію святкування 17-ї річниці Дня міліції, які потребували належного фінансування за рахунок коштів державного бюджету, що виділялися на утримання МВС України. 
		Також Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 з метою проведення заходів з нагоди святкування 17-ї річниці Дня міліції видав ряд розпоряджень, зокрема:
		 
		<ul>
			<li>30.10.2008 розпорядження № 1169 «Про проведення розважально-показових заходів у фойє НПМ «Україна» та контроль за його виконанням поклав на заступника Міністра внутрішніх справ України генерал-лейтенанта міліції ОСОБА_33, який 10.12.2008 затвердив календарний план основних заходів МВС України до Дня міліції; робочий план заходів по підготовці та проведенню урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції та сценарій проведення розважально-показових заходів з нагоди Дня міліції у фойє НПМ «Україна» 19 грудня 2008.</li>
			<li>08.12.2008 розпорядження № 1319 «Про роботу з учасниками святкового концерту з нагоди Дня міліції», відповідно до якого на 19.12.2008 до НПМ «Україна» з нагоди Дня міліції та для участі у святковому концерті мали бути запрошені відомі артисти і колективи України та Російської Федерації.</li>
			<li>09.12.2008 видав розпорядження № 1326 «Про забезпечення участі іноземних делегацій у святкуванні Дня міліції», яким передбачалось запрошення делегацій Міністерств внутрішніх справ 10 зарубіжних держав та делегації Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю для участі в святкуванні 17-ї річниці Дня міліції.</li>

</ul>
		Окрім цього, Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 10.11.2008 підписав службову телеграму за № 19712/Лц на адресу начальників ГУ, УМВС в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, ректорів вищих навчальних закладів МВС України, відповідно до якої вказані керівники підпорядкованих йому підрозділів були запрошені разом з дружинами взяти участь у святкуванні Дня міліції о 16 годині 19.12.2008 в НПМ «Україна».
		На виконання перерахованих вище планів, програм та розпоряджень з нагоди святкування 17-ї річниці Дня міліції та відповідних розпоряджень Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 заступник міністра ОСОБА_34, 03.12.2008 від імені МВС України уклав договір № 205/2008/545/221 з Державним підприємством «Національний палац мистецтв «Україна» про надання послуг із проведення 19.12.2008 урочистого заходу з нагоди святкування Дня міліції України на загальну суму - 300000 гривень. 
		Крім цього, 07.12.2008 заступник Міністра ОСОБА_34 підписав Акт прийому-передачі попередніх послуг за Договором № 205/2008 від 03.12.2008 на суму 150000 гривень, у зв'язку з чим заступник директора ДФЗБО МВС України ОСОБА_36 12.12.2008 підписав платіжне доручення № 7393 про перерахування на розрахунковий рахунок ДП «Національний палац мистецтв «Україна» 150000 грн., яке направив для виконання до Державного казначейства України.
		19.12.2008 в Національному палаці мистецтв «Україна» за участі Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 були проведені заходи з нагоди святкування 17-ї річниці Дня міліції.
		В цей же день, 19.12.2008 заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_34 від імені МВС України підписав Акт прийому-передачі наданих послуг за Договором № 205/2008 від 03.12.2008 на суму 150000 грн., у зв'язку з чим заступник директора ДФЗБО МВС України ОСОБА_37 підписав платіжне доручення № 7962 від 23.12.2008 про перерахування МВС України на розрахунковий рахунок ДП «Національний палац мистецтв «Україна» 150000 грн., яке направив для виконання до Державного казначейства України. 
		Також, на виконання затвердженого Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 06.10.2008 «Плану Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції» у ТОВ «Флоріна» МВС України придбано квіткової продукції на загальну суму 9720 грн., з якої відповідно до актів списання було використано квітів на суму 6880,0 грн., для вручення артистам, які були задіяні в святковому концерті у Національному палаці мистецтв «Україна». 
		Перерахування коштів в сумі 300000 гривень за оренду Національного палацу мистецтв «Україна» для проведення заходів МВС України з нагоди 17-ї річниці Дня міліції 19.12.2008 та за квіткову продукцію в сумі 9720,00 грн. здійснено МВС України на виконання вказаних планів, програм та розпоряджень, виданих Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 за рахунок бюджетних коштів по КПКВК 1001050 «Забезпечення захисту прав і свобод громадян, суспільства і держави від протиправних посягань, охорона громадського порядку». 
		Внаслідок вказаних дій Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9, які полягали у виданні відповідних розпорядчих документів щодо проведення заходів в 2008 році з нагоди святкування 17-ї річниці Дня міліції та фінансування витрат за рахунок коштів спеціального бюджетного фонду за КПКВК 1001050 в сумі 309720,00 грн. спричинено прямі матеріальні збитки державі в особі Міністерства внутрішніх справ України на вказану суму, яка більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину і є відповідно до пункту 4 Примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками. 
		В подальшому Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9, знаючи про чинність постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 № 943 «Про економію бюджетних коштів, передбачених на утримання органів державної влади та інших державних органів», 15.10.2009 затвердив «План Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 18-ї річниці від Дня міліції» та «Програму заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 18-ї річниці від Дня міліції» та передав їх на виконання до відповідних підрозділів МВС України, зазначених у вказаних документах. 
		Пунктами 1-2 затвердженої Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 18-ї річниці від Дня міліції» визнано за необхідне організувати підрозділам МВС України урочисті заходи в Національному палаці мистецтв «Україна» та забезпечити проведення святкових концертів з відзначення Дня міліції з запрошенням ветеранів органів внутрішніх справ, керівників органів місцевого самоврядування та представників громадськості. 
		Пунктом 4 вказаної «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 18-ї річниці від Дня міліції» передбачено забезпечення комплексу заходів щодо запрошення та перебування в місті Києві міністрів внутрішніх справ, начальників поліції держав-учасниць СНД та прикордонних країн.
		Також було передбачено провести інші урочисті та святкові заходи відповідно до визначених пунктів «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 18-ї річниці від Дня міліції». 
		Підпунктами 6.1; 6.2; 6.3 та 6.4 пункту 6 затвердженого Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 «Плану Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 18-ї річниці від Дня міліції» визначено за необхідне забезпечити підготовку та укладення необхідних угод на оренду приміщень Національного палацу мистецтв «Україна»; художнє оформлення сцени Національного палацу мистецтв «Україна»; виготовлення святкових листівок; запрошень та програм святкового концерту.
		Пунктом 7 даного «Плану Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 18-ї річниці від Дня міліції» передбачено забезпечення фінансування витрат, пов'язаних з проведенням урочистостей, згідно із затвердженими кошторисами, зокрема оренди приміщень Національного палацу мистецтв «Україна». 
		Проведення Міністерством внутрішніх справ України заходів з нагоди святкування 18-ї річниці Дня міліції у 2009 до централізованих заходів Міністерства культури і туризму України не вналежало, оскільки цей захід не був внесений до Плану роботи Міністерства культури і туризму України на 2009 рік. 
		Таким чином, Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 відповідно до затвердженого ним особисто 31.12.2008 «Плану основних заходів МВС України у 2009 році», в якому п. 2 Додатку № 12 «Організація роботи з особовим складом. Заходи щодо зміцнення дисципліни та законності» було передбачено «Підготувати та організувати проведення заходів з нагоди відзначення загальнодержавних та відомчих свят», «Програми заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 18-ї річниці від Дня міліції», затвердженої 15.10.2009, та «Плану Міністерства внутрішніх справ України з підготовки та проведення в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 18-ї річниці від Дня міліції», затвердженого 15.10.2009, та інших документів, було визнано необхідне здійснення комплексу заходів, направлених на організацію святкування 18-ї річниці Дня міліції, які потребували належного фінансування за рахунок коштів державного бюджету, що виділялися на утримання МВС України. 
		11.12.2009 Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 видав службове доручення № 24676/Лц «Про забезпечення участі іноземних делегацій у святкуванні Дня міліції», яким у зв'язку з запланованими у період з 17 до 19 грудня 2009 року проведенням заходів, присвячених святкуванню Дня міліції, зобов'язав керівників підпорядкованих йому Департаментів та Управлінь МВС України забезпечити перебування іноземних делегацій під час святкування Дня міліції. 
		На виконання вказаного службового доручення від 11.12.2009 № 24676/Лц заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_38 28.10.2009 затвердив робочий план заходів по підготовці та проведенню урочистостей з нагоди 18-ї річниці Дня міліції, а 01.12.2009 - календарний план основних заходів МВС України до Дня міліції. 
		Крім цього, Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 07.12.2009 затвердив сценарний план проведення урочистостей з нагоди Дня міліції у Національному палаці мистецтв «Україна», яким були передбачені святкові заходи у фойє Національного палацу мистецтв «Україна», привітальні виступи з врученням нагород співробітникам міліції та по їх закінченню святковий концерт. 
		Разом з цим, Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 13.11.2009 підписав службову телеграму № 22331/Лц на адресу начальників ГУ МВС України, в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізничному транспорті, ректорів вищих навчальних закладів МВС України, відповідно до якої вказані керівники підпорядкованих підрозділів були запрошені разом з дружинами взяти участь в святкуванні Дня міліції о 16 годині 18.12.2009 в Національному палаці мистецтв «Україна».
		На виконання перерахованих планів, програм та інших розпорядчих документів, підписаних та виданих Міністром ОСОБА_9 з метою організації святкування 18-ї річниці Дня міліції, заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_39 02.11.2009 від імені МВС України уклав договір № 189/2009/330ю/151 з Державним підприємством «Національний палац мистецтв Україна» про надання послуг із проведення 18.12.2009 урочистого заходу з нагоди святкування Дня міліції на загальну суму 300000 грн. 
		18.12.2009 в Національному палаці мистецтв «Україна» за участю Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 були проведені заходи з нагоди святкування 18-ї річниці Дня міліції. 
		У той же день, тобто 18.12.2009, заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_39 від імені МВС України підписав Акт прийому-передачі наданих послуг за Договором № 189/2009 від 02.11.2009 на суму 300000 грн. та подав його до Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України для здійснення оплати.
		Однак в 2009 році перерахування коштів на адресу Національного палацу мистецтв «Україна» не відбулося, у зв'язку з проведенням в грудні 2009 Державним казначейством України видатків лише за захищеними статтями Державного бюджету України.
		Виконуючи фінансові зобов'язання МВС України, директор ДФЗБО МВС України ОСОБА_40 02.02.2010 підготував та підписав платіжне доручення № 510 про перерахування на розрахунковий рахунок ДП «Національний палац мистецтв «Україна» коштів в розмірі 300000 гривень, яке для виконання направив до Державного казначейства України.
		Внаслідок вказаних дій Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9, які полягали у виданні відповідних розпорядчих документів щодо проведення заходів в 2009 році з нагоди святкування 18-ї річниці Дня міліції та фінансування витрат за рахунок коштів спеціального бюджетного фонду за КПКВК 1001050 в сумі 300000,00 грн., спричинено прямі матеріальні збитки державі в особі Міністерства внутрішніх справ України на вказану суму, яка більш ніж в 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на час вчинення злочину і є відповідно до пункту 4 Примітки до ст. 364 КК України тяжкими наслідками.
		Всього внаслідок перевищення ОСОБА_9 своїх службових повноважень спричинено збитки державі в особі Міністерства внутрішніх справ України на загальну суму 609720 гривень.
		Захисник ОСОБА_2 в апеляції та доповненнях до неї, захисники ОСОБА_3, ОСОБА_41 та ОСОБА_7 просять вирок суду скасувати та закрити провадження по справі, посилаючись на відсутність в діях ОСОБА_9 умислу на протиправне забезпечення ОСОБА_10 житлом шляхом перевищення своїх службових повноважень Міністра Внутрішніх справ, відсутність у ОСОБА_9 умислу на перевищення службових повноважень Міністра внутрішніх справ України при виконанні в 2008-2009 р.р. Указу Президента України №567/92 від 17 листопада 1992 року «Про День міліції», а тому в його діях відсутні склади злочинів, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365 КК України. Крім того, в апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_2, а також захисники ОСОБА_3, ОСОБА_41 та ОСОБА_7 посилаються на однобічність та неповноту досудового та судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи; істотні порушення кримінально-процесуального закону; та неправильне застосування кримінального закону.
		На думку захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_41 та  ОСОБА_7 в порушення вимог ст. 22 КПК України, як по епізоду заволодіння чужим майном на користь ОСОБА_10, так і по епізоду перевищення службових обов'язків - незаконного відзначення 17-ї та 18-ї річниць Дня Міліції, органом досудового слідства та судом не дана юридична оцінка діям відповідальних службових осіб; не призначено і не проведено службового розслідування в МВС України щодо осіб, які готували та візували подані на підпис Міністру ОСОБА_9 накази про проходження служби, заохочення ОСОБА_10 та організаційні документи про святкування 17-ї та 18-ї річниць з нагоди Дня Міліції, а також не дана оцінка, не проведена експертиза зазначеним наказам та організаційним документам на предмет відповідності документів вимогам законодавства. Окремі службові особи, що візували проекти цих наказів, які в подальшому були підписані Міністром ОСОБА_9, не були допитані  органами досудового слідства. Зазначена неповнота не усунута і в судовому засіданні, оскільки судом не був проведений безпосередній допит свідків, зазначених в обвинувальному висновку, та відхилені клопотання захисту ОСОБА_9 про допит  додаткових свідків без належного обґрунтування прийнятого рішення, чим було порушено право на захист їх підзахисного, не дотримано принципу рівності сторін у справі. 
		Судом у вироку не спростовано твердження ОСОБА_9 про відсутність у нього умислу на заволодіння грошовими коштами за попередньою змовою з ОСОБА_10, не зазначено, які службові повноваження перевищив ОСОБА_9 та в чому полягає перевищення. 
		Також захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_41 та ОСОБА_7 в своїх апеляціях стверджують, що досудовим слідством та судом не встановлена сума завданих збитків, оскільки не встановлена дійсна вартість квартири, наданої ОСОБА_10 
		На думку захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_41 та  ОСОБА_7, суд дав невірну оцінку діям ОСОБА_9 при вирішенні питання при прийнятті на роботу ОСОБА_10, не обґрунтував у вироку, чому він взяв до уваги пояснення одних свідків і відкинув пояснення інших, а пояснення деяких свідків, як твердять захисники, суд не вірно виклав у вироку. 
		Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_41 та ОСОБА_7 посилаються на те, що обвинувачення ОСОБА_9 за фактом заволодіння чужим майном не може ґрунтуватися на Акті відомчої документальної ревізії від 13 жовтня 2010 року № 8/2432 та висновку судово-економічної експертизи № 9825/9826/10-19 від 26 жовтня 2010 року, оскільки, на думку захисників, дані, які містяться в зазначених документах, не є допустимими доказами. Також на думку захисників, є недопустимим доказом дані, які містяться у висновку судово-економічної експертизи від 09 грудня 2010 року, якою визначено розміри фактично нарахованого та отриманого грошового забезпечення ОСОБА_10, оскільки висновки зазначеної експертизи не враховують ряд важливих нормативно-правових актів.  
		На думку захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_41 та ОСОБА_7 органами досудового слідства допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, а саме ОСОБА_9 незаконно обмежені строки ознайомлення з матеріалами справи та слідчим в установленому законом порядку не розглянуті клопотання ОСОБА_9 про закриття кримінальної справи.
		Крім того, захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_41 та ОСОБА_7 посилаються на те, що вирок суду постановлений незаконним складом суду. Вважають, що призначене ОСОБА_9 покарання є надто суворим, судом  не враховано, що ОСОБА_9  має тяжке захворювання, вперше притягується до кримінальної відповідальності.
		Захисники ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_41  та ОСОБА_7 в апеляціях зазначають, що при розгляді позову МВС України до ОСОБА_9 судом порушено норми матеріального права, а рішення про стягнення з нього коштів не ґрунтується на законі, вважають, що в задоволенні цивільного позову МВС України до ОСОБА_9 слід відмовити, оскільки на момент апеляційного розгляду завдана шкода відшкодована. 
		В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_10- ОСОБА_6 просить вирок щодо ОСОБА_10 скасувати, а провадження по справі закрити, в зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу злочину. 
		Захисник ОСОБА_6 стверджує, що ні досудовим слідством, ні судом не було встановлено, що посвідчення учасника бойових дій та дипломи на ім'я ОСОБА_10 є підробленими і у чому саме полягала їх підробка,  а також у вироку не наведено доказів про те, що ОСОБА_10 використовував завідомо підроблені документи, а саме посвідчення учасника бойових дій та дипломи. 
		Захисник ОСОБА_6 також в апеляції посилається на відсутність даних, які б свідчили про існування попередньої домовленості між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на привласнення коштів державного бюджету України.  Також вважає, що судом не встановлено, які саме дії з використанням свого службового становища вчинив ОСОБА_10 для заволодіння державними коштами. 
		Крім того, на думку захисника, вирок не може ґрунтуватися на висновках судово-економічної експертизи від 09 грудня 2010 року, якою визначено розміри фактично нарахованого та отриманого грошового забезпечення ОСОБА_10, оскільки висновки експерта є умовними. 
		При цьому захисник ОСОБА_6 посилається на допущення порушення вимог закону судом, а саме принципу безпосередності, оскільки не всі свідки були допитані безпосередньо в судовому засіданні, а ті свідки, які були присутні в судовому засіданні пояснювали, що слідчий невірно зрозумів їх пояснення, тому, на думку захисника, суд повинен був допитати всіх свідків, які зазначені в обвинувальному висновку. 
		Заслухавши доповідача, пояснення захисників засуджених, які просили задовольнити апеляції та скасувати вирок суду, при цьому закрити провадження у справі за відсутністю в діях їх підзахисних складів злочинів,  пояснення прокурорів, які просили залишити вирок суду без зміни, а апеляції без задоволення; представника цивільного позивача ОСОБА_8, яка просила вирок в частині цивільного позову залишити без зміни, а апеляції  без задоволення, засуджених ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які підтримали апеляційні скарги захисників та просили їх задовольнити в повному обсязі,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. 
		Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні злочинів за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам  і підтверджений зібраними у встановленому порядку доказами, які досліджені, належно оцінені судом і детально викладені у вироку суду. 
		Посилання захисника ОСОБА_6 в апеляції на те, що матеріали справи не містять доказів по використанню завідомо підробленого посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 ОСОБА_10 є необгрунтованими.
		Як зазначено у вироку, згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 від 04 грудня 1995 року ОСОБА_10 є учасником бойових дій. 
		Відповідно, до облікової картки до військового квитка серії НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_10, ОСОБА_10 проходив строкову військову службу у військовій частині № 23359. Відмітки у обліковій картці про його участь у період з 02 грудня 1977 по 09 грудня 1977 у розмінуванні відсутні; 
		Із архівної довідки № 97/3/16701671 від 22 грудня 2010 філіалу Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації  вбачається, що ОСОБА_10 під час проходження строкової військової служби у військовій частині № 23359 м. Оренбург Російської Федерації участі у розмінуванні не приймав. 
		В заяві від 24 листопада 1995 року на ім'я військового комісара ОСОБА_10 зазначив, що він втратив посвідчення учасника бойових дій, тому просив видати інше посвідчення учасника бойових дій замість начебто втраченого посвідчення;
		За даними, які містяться в списку учасників Великої Вітчизняної війни (осіб, що прирівнюються до них) для отримання постійних посвідчень про право на пільги від 04 грудня 1995 року, ОСОБА_10 отримав посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 за участь у розмінуванні у період проходження строкової військової служби; 
		Із вилучених в ЖКП «Перспективне» м. Рівне документів вбачається, що ОСОБА_10 надав до даного підприємства копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 04 грудня 1995 року на ім'я ОСОБА_10, що стало підставою для отримання ним пільг по сплаті комунальних послуг на суму 3 195 грн. 64 коп. 
		Згідно з повідомленням № 02-05/5278 від 16 листопада 2010 року  «Рівнеенерго» ОСОБА_10 мав пільгу при сплаті послуг за електропостачання  у період з січня 2002 року по 2005 рік у розмірі 489,65 грн. 
		Відповідно до повідомлення № 3285 від 16 листопада 2010 року «Рівневодоканалу» ОСОБА_10 користувався  пільгою як учасник бойових дій при сплаті послуг з водопостачання та водовідведення у розмірі 75 %, та за період з 01 жовтня 2000 року по 01 січня 2006 року отримав пільги за послуги водопостачання та водовідведення на загальну суму 1145,35 грн.
		За даними, які містяться у повідомленні № 08-4189 від 16 листопада 2010 року «Рівнегаз», ОСОБА_10 на підставі посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 04 грудня 1995 року було надано пільгу на оплату обсягів спожитого газу на загальну суму 323,90 грн. 
		Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_42 - юрисконсульта Рівненського обласного війского комісаріату з 1990 року по 1999 рік, в Рівненському об'єднаному міському військовому комісаріаті відсутні документи, які підтверджують участь ОСОБА_10 в розмінуванні. На думку свідка, якщо особа брала участь в розмінуванні, вона має надати довідку, яка підписується командиром військової частини або військовий квиток з відповідним записом.  
		Свідок ОСОБА_43 - заступник Рівненського обласного війського комісара з виховної роботи з 1995 року по 1999 рік, підтвердив пояснення ОСОБА_42 в тій частині, що для підтвердження участі в розмінуванні ОСОБА_10 повинен був надати витяг з наказу командира військової частини про призначення групи на розмінування із зазначенням прізвища ОСОБА_10
		Таким чином, пояснення свідків ОСОБА_42, ОСОБА_43 про те, що посвідчення учасника бойових дій видається на підставі витягу з наказу командира військової частини про призначення групи на розмінування, а також на підставі довідки, яка підписується командиром військової частини, або на підставі даних військового квитка, в якому міститься запис, спростовують твердження ОСОБА_10, що посвідчення видали йому повторно на підставі наявної у військовому комісаріаті облікової картки. 
		Як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_44, який працював в Рівненському обласному комісаріаті начальником фінансового відділення, а з жовтня 1995 року по 2001 рік начальником відділу фінансового та соціального забезпечення, він не зміг пояснити, чому у списку учасників Великої Вітчизняної Війни (осіб, що прирівнюються до них) для отримання постійних посвідчень про право на пільги від 04 грудня 1995 року зазначене прізвище ОСОБА_10
		Свідок ОСОБА_45, працівник ЖКП «Перспективне», пояснила, що ОСОБА_10 проживав у АДРЕСА_14 з грудня 1995 року по грудень 2005 року, при оплаті платежів за квартиру ОСОБА_10 користувався пільгами учасника бойових дій. Він був звільнений від оплати нарахованих до сплати сум в розмірі 75 %. Всього ОСОБА_10 був звільнений від сплати комунальних послуг на суму 3 195 грн. 64 коп.  
		Зазначені пояснення свідка підтвердив в судовому засіданні і ОСОБА_10, пояснивши, що  посвідчення учасника бойових дій подавав до ЖБК «Перспективне» з метою отримання пільг при сплаті комунальних послуг.   
		Таким чином, наведені вище докази свідчать про те, що ОСОБА_10 використовував завідомо підроблене посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 04 грудня 1995 року. 
		Також є необгрунтованими доводи захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 про те, що його підзахисний не використовував підробленого диплому серії НОМЕР_3 30 червня 2000 року і спростовуються наведеними у вироку доказами. 
		Так, згідно з даними, які містяться в копії журналу реєстрації видачі дипломів Автотранспортного технікуму Рівненського державного технічного університету, 30 червня 2000 року диплом серії НОМЕР_3 отримав ОСОБА_46 
		Як вбачається із даних, які містяться в дипломі та додатку до диплому  - диплом молодшого спеціаліста серії НОМЕР_3 виданий 30 червня 2000 року Автотранспортним технікумом Рівненського державного технічного університету.
		За повідомленням Державного підприємства «Державний центр прикладних інформаційних технологій» Міністерства освіти і науки України № 392 від 29 жовтня 2010 року диплом серії НОМЕР_3 за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» було виготовлено у червні 2000 року на замовлення Автотранспортного технікуму Рівненського державного технічного університету на ім'я ОСОБА_46 
		Документи: особова картка студента ОСОБА_46; заяви студента ОСОБА_46 від 21 червня 1996 року про допуск його до вступних екзаменів на денну форму навчання за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»; екзаменаційна робота ОСОБА_46; договір між Рівненським автотранспортним технікумом та ОСОБА_46 від 19 серпня 1996 року про підготовку молодшого спеціаліста з спеціальності «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів»; залікова книжка № НОМЕР_7 студента Рівненського автотранспортного технікуму ОСОБА_46., екзаменаційний лист № 69 студента ОСОБА_46., підтверджують, що саме ОСОБА_46 навчався в Рівненському автотранспортному технікумі, а тому диплом серії НОМЕР_3 за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» був виданий на прізвище ОСОБА_46, про що підтвердив свідок ОСОБА_46 в  судовому засіданні.
		В особовій справі № 20/32 помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_10 містяться належно завірена копія диплому серії НОМЕР_3 від 30.06.2000 на ім'я ОСОБА_10 про закінчення ним Автотранспортного технікуму Рівненського державного університету, а також власноруч заповнена ОСОБА_10 автобіографія, на зворотній стороні якої ОСОБА_10 зазначив про закінчення ним в 2000 році Автотранспортного технікуму Рівненського державного технічного університету та власноручно написав на звороті автобіографії фрази «Дані в автобіографії вірні». 
		Як вбачається із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_47, яка працювала на посаді керівника Управління кадрів Апарату Верховної Ради України, приймала документи та формувала особову справу ОСОБА_10 на заняття посади помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_9, серед поданих ОСОБА_10 документів був оригінал диплому серії НОМЕР_3 від 30 червня 2000 року на його ім'я про закінчення ним Автотранспортного технікуму Рівненського державного університету. Вона особисто звірила і посвідчила відповідність подання зазначеного диплому до Управління кадрів Верховної Ради України.
		Свідок ОСОБА_48 в судовому засіданні  підтвердила, що при звільненні ОСОБА_10 з посади помічника-консультанта народного депутата України в особовій справі був наявний диплом на ім'я ОСОБА_10 про закінчення Автотранспортного технікуму Рівненського державного технічного університету. 
		 Аналогічна світлокопія диплому серії НОМЕР_3 від 30 червня 2000 року на ім'я ОСОБА_10 про закінчення ним Автотранспортного технікуму Рівненського державного університету за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» міститься в особовій справі працівника центрального апарату МВС України ОСОБА_10, яка була надана ним при зарахуванні його на посаду оперативного працівника Департаменту розвідувально-пошукової діяльності та отримання спеціального звання «капітан міліції».
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_49 пояснив, що в лютому 2005 року під час проведення збору документів ОСОБА_10 на підтвердження того, що в нього є середня спеціальна освіта, надав оригінал диплому серії НОМЕР_3 від 30 червня 2000 року на ім'я ОСОБА_10 про закінчення ним Автотранспортного технікуму Рівненського державного університету за спеціальністю «Технічне обслуговування та ремонт автомобілів і двигунів» та одразу приніс із собою світлокопію даного диплому. Побачивши, що світлокопія диплому завірена керівником Управління кадрів Апарату Верховної Ради України, свідок не мав сумніву щодо дійсності наданого диплому. 
		Що стосується епізоду використання підробленого диплому серії НОМЕР_5 про закінчення ОСОБА_10 в 2007 році Дубенської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» та отримання базової вищої освіти за напрямком підготовки «Економіка і підприємництво», то суд при дослідженні зазначеного епізоду обгрунтовано послався у вироку на докази, досліджені в судовому засіданні. 
		Так, відповідно до оригіналу диплому серії НОМЕР_5 від 30 липня 2009 року, він виданий на ім'я ОСОБА_50
		Згідно з відповіддю Дубенської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» від 27 жовтня 2010 року № 01/27-297 диплом бакалавра з економіки і підприємництва серії НОМЕР_5 був виданий на ім'я ОСОБА_50 30 липня 2009 року. 
		Зазначене підтвердила і свідок ОСОБА_50 при наданні пояснень органам досудового слідства.  
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_51 підтвердив, що диплом бакалавра серії НОМЕР_5 30 липня 2009 року був виданий на ім'я ОСОБА_50, яка закінчувала навчальний заклад за дистанційною формою навчання. Свідок також пояснив, що диплом серії НОМЕР_5 в 2007 році Дубенською філією вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» ОСОБА_10 не видавався і не міг видаватися, бо лише в 2008 році філія отримала ліцензію Міністерства освіти і науки України, а в 2009 році Дубенська філія отримала право на видачу дипломів за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавр. Пояснення даного свідка підтверджуються даними, які містяться в копії наказу Президента вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» № 150 від 27 грудня 2006 року про реорганізацію Рівненського регіонального центру дистанційного навчання вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна»; в копії накладної Вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» від 15 липня 2009 року на отримання Дубенською філією диплому бакалавра серії НОМЕР_5 від 30 липня 2009 року та в копії внутрішньої накладної на вказаний диплом; в копії ліцензії серії АВ № 395863 Міністерства освіти і науки України від 15 липня 2008 року про надання Вищому навчальному закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» права на здійснення освітніх послуг, пов'язаних з одержанням вищої освіти на рівні кваліфікаційних вимог до молодшого спеціаліста, бакалавра, спеціаліста і магістра, та світлокопії додатку до ліцензії.
		Дані, які містяться в особовій справі ОСОБА_50: копія диплома серії НОМЕР_5 від 30 липня 2009 року на ім'я ОСОБА_50 та додатку до диплома, свідчать про, те що саме вона отримала диплом серії НОМЕР_5 від 30 липня 2009 року про закінчення Дубенської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», отримала базову вищу освіту за напрямком підготовки «Економіка і підприємництво» і здобула кваліфікацію бакалавра з економіки і підприємництва.
		Як вбачається з особової справи студента ОСОБА_28., серед інших документів міститься копія диплома серії НОМЕР_5 від 30 липня 2007 року на ім'я ОСОБА_10 про закінчення ним в 2007 році Дубенської філії вищого навчального закладу «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», отримання базової вищої освіти за напрямом підготовки «Економіка і підприємство» та здобуття кваліфікації бакалавр з економіки і підприємництва, який став підставою для навчання ОСОБА_10 у Рівненській філії приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», отримання повної вищої освіти за спеціальністю «Економіка підприємства» та здобуття кваліфікації спеціаліста і отримання ОСОБА_10 диплому серії НОМЕР_8 від 20 лютого 2009 року. 
		Свідок ОСОБА_52 - заступник директора Рівненської філії приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», під час досудового слідства пояснював, що 03 березня 2008 року ОСОБА_10 подав заяву для вступу на заочну форму на напрямок економіка і підприємство за спеціальністю «Економіка підприємств» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст». До заяви ОСОБА_10 серед інших документів було подано оригінал диплома НОМЕР_5 від 30 липня 2007 року про отримання ним в Дубенській філії «Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» базової вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Після закінчення навчання ОСОБА_10 був виданий диплом спеціаліста серії НОМЕР_8 про закінчення приватного вищого навчального закладу «Європейський університет». 
		Свідок ОСОБА_53 під час досудового слідства також пояснювала, що вона в 2008 році виконувала обов'язки секретаря приймальної комісії, менеджера по набору студентів до Рівненської філії приватного вищого навчального закладу «Європейський університет». Основною підставою для вступу ОСОБА_10 до Рівненської філії «Європейський університет» була подача ним оригіналу диплома НОМЕР_5 від 30 липня 2007 року про отримання ним в Дубенській філії «Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна» базової вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр». Вона особисто бачила оригінал вказаного диплома та долучала його до особової справи ОСОБА_10, тому що цього вимагали правила прийому. Після закінчення приватного вищого навчального закладу «Європейський університет» ОСОБА_10 був повернутий цей оригінал диплома, а до справи долучено його копію.
		Згідно з відповіддю Дубенської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна»  від  27 жовтня 2010 року за № 1\25-426 ОСОБА_10 у вищому навчальному закладі «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» не навчався.
		Таким чином, суд вірно дійшов висновку про використання ОСОБА_10 підробленого диплома Дубенської філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
		За обставинами прийняття ОСОБА_10 на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України в період з 15 лютого 2005 року по 19 лютого 2007 року, суд у вироку зазначив, що свідок ОСОБА_54 - перший заступник начальника Головного управління по роботі з кадрами, потім - начальник Департаменту по роботі з кадрами МВС України з 1999 по 2005 роки, що в лютому 2005 року вказівку про оформлення особової справи ОСОБА_10 дав безпосередньо Міністр внутрішніх справ України ОСОБА_9 Після чого, він викликав до себе начальника відділу комплектування Центрального апарату МВС України ОСОБА_55 та передав тому вказівку Міністра ОСОБА_9 про проведення перевірки та підготовку документів для оформлення особової справи ОСОБА_10 на службу до Міністерства. Документи на ОСОБА_10 були підготовлені в найкоротші терміни, про що ОСОБА_55 йому доповів. Також доповів йому, що під час підготовки матеріалів на ОСОБА_10 вже було вирішене питання про те, що його необхідно влаштувати на посаду старшого оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України. Таку вказівку ОСОБА_55 отримав від керівника Апарату Міністра ОСОБА_56 Після чого ОСОБА_55 приніс йому підготовлений висновок на ОСОБА_10, який він затвердив, поставивши свій підпис. Даний висновок було передано до Департаменту розвідувально-пошукової діяльності для підготовки подання про призначення ОСОБА_10 на посаду та відповідного наказу. 
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_55 - начальник відділу комплектування Центрального апарату Департаменту роботи з персоналом МВС України з кінця січня 2005 року, та свідок ОСОБА_49 -  старший інспектор з особливих доручень відділу комплектування центрального апарату Департаменту роботи з персоналом в апараті Міністерства внутрішніх справ України по березень 2005 року підтвердили, що саме вони готували документи для оформлення ОСОБА_10 на службу до Центрального апарату. Також свідок ОСОБА_49 пояснив суду, що ОСОБА_55 дав вказівку готувати висновок про прийняття ОСОБА_10 на посаду старшого оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України.
		Свідки ОСОБА_57 - начальник Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України до березня 2005 року,  свідок ОСОБА_58 - заступник начальника управління роботи з персоналом Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України з 2004 року по березень 2005 року, свідок ОСОБА_29, свідок ОСОБА_59 - заступник начальника Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України, підтвердили в судовому засіданні, що вони займалися питаннями прийняття ОСОБА_10 на посаду оперуповноваженого. Зокрема,  ОСОБА_29 за вказівкою ОСОБА_58 підготував проект наказу про прийняття  на службу ОСОБА_10 до 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України. Свідок ОСОБА_58 підписав подання і передав його в департамент по роботі з персоналом, а свідок ОСОБА_57 завізував подання про прийняття ОСОБА_10 на посаду оперуповноваженого до Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України, а також завізував і проект наказу про прийняття ОСОБА_10 на службу. 
		Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, а саме: заяви ОСОБА_10 від 11 лютого 2005 року на ім'я Міністра внутрішніх справ ОСОБА_9 про прийняття на службу в органи Внутрішніх справ України на посаду оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України; висновку Департаменту роботи з персоналом МВС України від 14 лютого 2005 року про прийняття ОСОБА_10 на службу до Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України на посаду старшого оперуповноваженого; подання заступника начальника Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України ОСОБА_58 про прийняття ОСОБА_10 на службу до Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го управління 2-го відділу; наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 009 о/с від 15 лютого 2005 року, згідно з якими ОСОБА_10 призначено на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності із спеціальним званням «капітан міліції», з посадовим окладом 150 гривень, присвоєно особистий номер (НОМЕР_4 та встановлено згідно з наказом МВС України від 01 листопада 2003 року № 1236 надбавку за особливі умови служби в розмірі 50 відсотків та вислугу років станом на 14 лютого 2005 року для виплати відсоткової надбавки 01 рік 11 місяців 27 днів, ОСОБА_10 просив Міністра внутрішніх справ про прийняття його на службу в органи Внутрішніх справ і був призначений наказом Міністра на посаду старшого оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України.
		Посилання захисту на те, що причиною видачі наказу про призначення ОСОБА_10 на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го управління 2-го відділу не є різниця між зарплатою старшого оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України та зарплатою водія Автогосподарства, не може свідчити про відсутність в діях ОСОБА_9 складу злочину. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_56  - помічник Міністра внутрішніх справ з лютого 2005 року, а з березня 2005 року по квітень 2007 року - заступник керівника Апарату Міністра, свідок ОСОБА_60 - керівник Апарату Міністра з вересня 2003 року по січень 2007 року, свідок ОСОБА_61  - працював заступником начальника 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України з 2002 року по березень 2007 року, а з березня 2007 року по квітень 2009 року - начальник 2-го управління вказаного Департаменту,  свідок ОСОБА_62 - начальник Департаменту оперативної служби МВС України  з січня 2007 року до грудня 2007 року, свідок ОСОБА_63  - начальник 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України в 2005 році, свідок ОСОБА_64  - начальник 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України з липні 2005 року, свідок ОСОБА_65  - заступник начальника відділу комплектування Департаменту роботи з персоналом Центрального апарату МВС України з червня 2005 року, в грудні 2005 року був призначений першим заступником начальника Департаменту кадрового забезпечення, свідок ОСОБА_66  - з грудня 1999 року по квітень 2007 року начальник Автогосподарства Міністерства внутрішніх справ України, свідок ОСОБА_13 - начальник 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України з березня 2007 року по червень 2010 року, свідок ОСОБА_67  - у 2006 році заступник начальника з експлуатації Автогосподарства МВС України, свідок ОСОБА_68 - у 2005 році водій-співробітник Автогосподарства Міністерства внутрішніх справ України, свідок ОСОБА_35  - оперуповноважений Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України в лютому 2005 року, підтвердили, що на посаді старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України значився водій Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 - ОСОБА_10, який свої функціональні обов'язки за призначеною посадою не виконував, з таємними документами не працював, ОСОБА_10 документи для виконання не розписувалися, він постійно перебував у розпорядженні ОСОБА_9 і виконував функції його водія. Крім того, свідок ОСОБА_66 пояснив, що за службовими автомобілями Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 в період його перебування на посаді з 2005 по 2007 роки був закріплений водій ОСОБА_10, який в штаті автогосподарства не рахувався.
		Як вбачається з пояснень, на досудовому слідстві свідка ОСОБА_69, який з вересня 2005 року по березень 2008 року працював заступником начальника 4-го управління департаменту оперативної служби МВС України в Центральному апараті МВС України, свідка ОСОБА_70 - начальника другого управління Департаменту оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України з 2006 року по березнь 2007 року, свідка ОСОБА_71 - начальника 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби Міністерства внутрішніх справ України, свідка ОСОБА_72 - начальника 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України з травня 2004 року, свідка ОСОБА_73 - заступника Господарського Департаменту МВС України з січня 2005 року по грудень 2007 року, свідка ОСОБА_74, який з травня 2007 року працював на посаді помічника Міністра Апарату Міністра, ОСОБА_10 рахуючись на посаді старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України,  не займався виконанням своїх прямих функціональних обов'язків, за посадою обов'язків не виконував, ніяких завдань, щодо виконання оперативно-розшукових заходів на ОСОБА_10 не покладалося, а працював водієм у Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_75, тобто був у розпорядженні міністра. Крім того, із пояснень свідка ОСОБА_73 вбачається, що ОСОБА_10 на посаді водія Автогосподарства МВС України не рахувався, а значився на посаді оперативного працівника Департаменту оперативної служби МВС України, але фактично виконував обов'язки водія Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_75 
		Зазначені докази спростовують твердження захисту ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_10, керуючи автомобілем Міністра внутрішніх справ України, одночасно виконував і обов'язки оперуповноваженого Департаменту розвідувально-пошукової діяльності. 
		Про те, що ОСОБА_10, рахуючись на службі в Департаменті оперативної служби МВС України з лютого 2005 по грудень 2008 року, функціональні обов'язки за напрямками оперативної службової діяльності Департаменту оперативної служби не виконував, підтверджують дані, які містяться у довідці Департаменту оперативної служби МВС України від 23 жовтня 2010 року. 
		Саме на підставі наказів Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 0029\с від 06 червня 2005 року, № 489 від 25 червня 2005 року, № 1100 від 06 грудня 2005 року, № 150 від 15 лютого 2006 року, № 439 від 04 травня 2006 року, № 0039ос від 05 травня 2008 року, № 0057 від 26 червня 2006 року, № 0078ос  від 20 серпня 2008 року, № 0088ос від 26 вересня 2006 року, № 00126ос від 17 грудня 2008 року, № 00127ос від 18 грудня 2008 року, № 293ос від 12 лютого 2008 року ОСОБА_10 як старший оперуповноважений 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України нагороджувався відомчими відзнаками МВС України та заохочувався в інший спосіб, в тому числі з присвоєнням чергового звання «майор міліції». 
		Також суд обґрунтовано послався у вироку, як на доказ вини ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в заволодінні державним майном в особливо великих розмірах, на розрахунки Автогосподарства МВС України грошового забезпечення (заробітної плати) водія-співробітника 1 класу, старшини міліції за період з 15 лютого 2005 по 10 березня 2010, яке мав отримати ОСОБА_10 за виконання ним функції водія - співробітника Автогосподарства МВС України, виходячи із максимально можливих показників для даної посади, стажу роботи, який був у ОСОБА_10 та з урахуванням відсутності у нього дисциплінарних стягнень, зауважень до роботи як водія, що дає підстави обрахувати йому щомісячну премію як водію у максимальному розмірі за відповідний місяць та матеріалами до даного розрахунку. 
		Згідно з даним розрахунком, ОСОБА_10 за період з 15 лютого 2005 по 12 березня 2007, коли він значився на посаді старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України, та за період з 19 грудня 2007 по 23 грудня 2008, коли він значився на посаді старшого оперуповноваженого з особливих доручень 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України, а фактично виконував функції водія-співробітника Автогосподарства МВС України, повинен був отримати грошове забезпечення (заробітну плату) як водій - співробітник Автогосподарства МВС України в сумі 48870,29 грн. 
		А за період з 23 грудня 2008 по 10 березня 2010, коли ОСОБА_10 значився на посаді помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра, а фактично виконував функцію водія - співробітника Автогосподарства МВС України, він повинен був отримати грошове забезпечення (заробітну плату) як водій - співробітник Автогосподарства МВС України в сумі 42627,82 грн. /т. 13 а.с. 93-178/.
		Відповідно до висновків судово-економічної експертизи № 11131/11465/10-19 від 09 грудня 2010 року, згідно з якими ОСОБА_10 за період коли він (згідно з наказами Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9) рахувався на посаді старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України з 15 лютого 2005 по 12 березня 2007 та на посаді старшого оперуповноваженого з особливих доручень 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України з 19 грудня 2007 по 23 грудня 2008, нараховано та виплачено грошового забезпечення (заробітної плати) на суму 99452,88 грн.
		Сума грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_10, яку він мав би отримати за фактично виконану ним роботу у період з 15 лютого 2005 по 12 березня 2007 та з 19 грудня 2007 по 23 грудня 2008 за роботу водія - співробітника Автогосподарства МВС України, виходячи із його звання, стажу роботи та, беручи до уваги відсутність у нього дисциплінарних стягнень, зауважень до роботи як водія, що дає підстави обраховувати йому щомісячну премію як водію у максимальному розмірі за відповідний звітний місяць, повинна складати 48870, 29 грн.
		Нарахування та виплата ОСОБА_10 грошового забезпечення, як співробітнику Департаменту оперативної служби МВС України за період з 15 лютого 2005 по 12 березня 2007 та з 19 грудня 2007 по 23 грудня 2008 у розмірі 99452,88 грн. є необґрунтованими.
		Грошове забезпечення ОСОБА_10 за період з 15 лютого 2005 по 12 березня 2007 та з 19 грудня 2007 по 23 грудня 2008 повинно нараховуватися як водію - співробітнику Автогосподарства МВС України, та становити 48870,29 грн.
		Враховуючи зазначені обставини, ОСОБА_10 зайво нараховано та виплачено у період з 15 лютого 2005 по 12 березня 2007 та з 19 грудня 2007 по 23 грудня 2008 грошового забезпечення на суму 50582,59 грн.
		Крім того, ОСОБА_10 за період, коли він (згідно з наказами Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9.) значився на посаді помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра з 23 грудня 2008 по 01 грудня 2009 та з 02 грудня 2009 по 10 березня 2010, нараховано та виплачено грошового забезпечення (заробітної плати) на суму 131721,29 грн.
		Сума грошового забезпечення (заробітної плати) ОСОБА_10, яку він мав би отримати за фактично виконану ним роботу у період з 23 грудня 2008 по 01 грудня 2009 та з 02 грудня 2009 по 10 березня 2010, тобто за роботу водія - співробітника Автогосподарства МВС України, виходячи із його звання, стажу роботи та, беручи до уваги відсутність у нього дисциплінарних стягнень, зауважень до роботи як водія, що дає підстави обраховувати йому щомісячну премію як водію у максимальному розмірі за відповідний звітний місяць, повинна складати 42627,82 грн. 
		Нарахування та виплата ОСОБА_10 грошового забезпечення як помічнику Міністра за період з 23 грудня 2008 по 1 грудня 2009 та з 2 грудня 2009 по 10 березня 2010 у розмірі 131721,29 грн. є необґрунтованими. 
		Грошове забезпечення ОСОБА_10 за період з 23 грудня 2008 по 1 грудня 2009 та з 2 грудня 2009 по 10 березня 2010 повинно нараховуватись як водію - співробітнику Автогосподарства МВС України та становити 42627,82 грн.
		Враховуючи зазначені обставини ОСОБА_10 зайво нараховано та виплачено у період з 23 грудня 2008 по 01 грудня 2009 та з 02 грудня 2009 по 10 березня 2010 грошового забезпечення на суму 89093,47 грн. /т. 13 а.с. 195-201/.
		Дані висновки підтверджені в судовому засіданні експертом ОСОБА_76 
		За  результами службового розслідування обставин проходження служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_10 у МВС України від 01 листопада 2010 року встановлено порушення законодавства, відомчих наказів та нормативних документів МВС України при прийнятті ОСОБА_10 в лютому 2005 на службу до органів внутрішніх справ (у віці 47 років при граничному віці перебування на службі - 45 років), нагородженні його відомчими відзнаками МВС України: «Вогнепальна зброя», «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності», «Лицар Закону», «Почесний знак МВС України», «За відданість службі» ІІ ступеня, «За сумлінну службу» ІІІ ступеня, «Закон і честь», «Хрест слави», присвоєння позачергового спеціального звання «підполковник міліції», а також незаконність висновку комісії Департаменту оперативної служби МВС України від 05 листопада 2008 року, наказів МВС України від 11 листопада 2008 року № 00115 о/с та від 24 листопада 2008 року № 00118 о/с про зарахування ОСОБА_10 до вислуги років для призначення пенсії, стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та безперервну роботу в органах внутрішніх справ періодів роботи на посаді водія Рівненського радіозаводу та Рівненського заводу торгового обладнання з лютого 1983 по 01 грудня 2003 та на посаді помічника - консультанта народного депутата України ОСОБА_9 з 01 грудня 2003 по 15 лютого 2005 /т. 8 а.с. 159-166/. 
		На усунення встановлених порушень наказами МВС України від 02 листопада 2010 року № 1959 о/с скасовано пункти наказів від 06 грудня 2005 року № 1100 «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою МВС України «За міжнародне співробітництво у правоохоронній діяльності», від 04 травня 2006 року № 439 «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою МВС України «Лицар Закону», від 05 травня 2008 року № 0039 о/с «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою «Почесний знак МВС України», від 26 червня 2008 року № 0057 о/с «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою МВС України «За відданість службі» ІІ ступеня, від 18 грудня 2008 року № 00127 «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою МВС України - медаллю «За сумлінну службу» ІІІ ступеня, від 11 лютого 2009 року № 180о/с «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою МВС України «Закон і честь», а також скасовано накази від 15 лютого 2006 року № 150 «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою МВС України «Хрест Слави» та від 08 серпня 2005 року № 649 «Про нагородження ОСОБА_10 відзнакою МВС України «Вогнепальна зброя», висновок комісії Департаменту оперативної служби МВС України від 05 листопада 2008 року та накази МВС України від 11 листопада 2008 року № 00115 о/с і від 24 листопада 2008 року № 00118 о/с, скасовано наказ МВС України від 25 листопада 2009 року № 2932 о/с у частині присвоєння ОСОБА_10 чергового спеціального звання «підполковник міліції» та внесено зміни до пункту наказу МВС України від 26 листопада 2009 року № 2932 о/с у частині звільнення ОСОБА_10 з органів внутрішніх справ і обраховано йому вислугу років на день звільнення в календарному обчисленні 06 років 00 місяців 06 днів /т. 8 а.с. 170-173/.
		За інформацією Автогосподарства МВС України № 14/АТГ-1243 від 30 листопада 2010 року, у період з 2005 по 2010 роки штат водіїв Автогосподарства МВС України нараховував понад 200 водіїв кожного року, а посади - водій Міністра внутрішніх справ України, не було /т. 9 а.с. 371/. 
		Згідно з шляховими листами за період з квітня 2005 року по лютий 2010 року, ОСОБА_10, перебуваючи на посадах старшого оперуповноваженого 4-го сектору 2-го відділу 2-го управління Департаменту розвідувально-пошукової діяльності МВС України, старшого оперуповноваженого 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України та помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра внутрішніх справ України фактично виконував обов'язки водія Автогосподарства МВС України, а саме водія Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 /т. 12 а.с. 6, 7-44, 56-162/. 
		Таким чином, суд  у вироку правильно зазначив, що наведеними доказами підтверджується вина підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в заволодінні чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
		Обставини щодо зарахування ОСОБА_10 Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 до стажу служби в органах внутрішніх справ України окремих періодів його роботи на вільнонайманих посадах, встановлення йому відсоткової надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків та призначення пенсії за вислугу років, в період з 19 грудня 2007 року по 10 березня 2010 року, суд першої інстанції належно обґрунтував дослідженими в судовому засіданні доказами. 
		Так, відповідно до даних, які містяться у рапорті ОСОБА_10, який погоджено з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9, щодо призначення ОСОБА_10 на посаду помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра та даними, які містяться у наказі Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 1943 о/с від 23 грудня 2008 року, згідно з яким майора міліції ОСОБА_10 призначено на посаду помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра з посадовим окладом 2000 гривень, з встановленням йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 надбавки за безпосереднє розроблення та проведення експертизи проектів нормативно-правових актів у розмірі 100 відсотків, інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність у розмірі 50 відсотків, тобто із грудня 2008 року ОСОБА_10 рахується на посаді помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра.
		Про призначення ОСОБА_10 на зазначену посаду дав пояснення в судовому засіданні і свідок ОСОБА_77, який у 2003 році був призначений в Апарат Міністра внутрішніх справ, а з 2007 року - помічником Міністра. 
		Разом з тим, свідки ОСОБА_77, ОСОБА_78  - начальник Автогосподарства Міністерства внутрішніх справ України  з квітня 2007 року,  ОСОБА_79 - начальник господарського управління в грудні 2007 року, ОСОБА_80, який з 2005 року працював на посаді Першого заступника начальника ГУБОЗ - начальника Служби внутрішньої безпеки МВС України, з липня 2008 року на посаді радника Міністра внутрішніх справ України з одночасним виконанням обов'язків начальника Служби внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України, ОСОБА_81 - помічник Міністра з 2001 року в Апараті Міністра, ОСОБА_82, який з лютого 2008 року працював на посаді помічника Міністра Апарату Міністра внутрішніх справ України, ОСОБА_83 - головний інспектор в Апараті Міністра з грудня 2005 року, ОСОБА_84, який в лютому 2005 року був призначений в Апарат Міністра на посаду помічника Міністра, ОСОБА_85, який в 2007 році був призначений на посаду помічника Міністра Апарату Міністра, підтвердили суду, що в грудні 2008 року після призначення ОСОБА_10 на посаду помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра він ніякої роботи з виконання функціональних обов'язків за посадою не здійснював, а продовжував працювати водієм Міністра внутрішніх справ України. У той же час ОСОБА_10 заробітну плату отримував у повному обсязі як помічник Міністра та державний службовець. 
		Свідок ОСОБА_17 - Перший заступник Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 з грудня 2007 року, суду повідомив, що  31 жовтня 2008 року він у службових справах був в службовому кабінеті у Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9, який дав йому лист до Кабінету Міністрів України, підписаний ОСОБА_9, та відповідь на нього відносно зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ певних періодів роботи на вільнонайманих посадах. Також до цих документів був прикріплений роздрукований на принтері листок з проектом вказівки від його імені. Віддавши ці документи, ОСОБА_9 сказав, що вони стосуються його водія і їх необхідно розглянути в найкоротший термін.
		Повернувшись до свого службового кабінету, підписав вказівку щодо розгляду вказаних документів та віддав в пошту для направлення виконавцям. Виконавці повинні були підготувати відповідний проект наказу з цього приводу для того щоб ОСОБА_9 міг прийняти остаточне рішення відповідно до діючого законодавства. 
		05 листопада 2008 року до нього у службовий кабінет зайшов ОСОБА_18, який вийшов з лікарняного. Під час розмови із ОСОБА_18 сказав останньому, що ним на ОСОБА_18 розписані документи про зарахування водію ОСОБА_9 до стажу служби періодів роботи на вільнонайманих посадах, а також, що виконання цих документів перебуває на особистому контролі ОСОБА_9 і це його вказівка. 
		Через деякий час ОСОБА_18 зайшов до нього з службовими документами, серед яких був висновок комісії по розгляду питання щодо зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ періодів роботи на вільнонайманих посадах. Вчиняючи ці дії, він виконував вказівку вищого керівника - Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 
		Таким чином, свідок ОСОБА_17 підтвердив, що саме 31 жовтня 2010 року ОСОБА_9 надав йому усну вказівку організувати комісійний розгляд питання зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ України періодів роботи його на вільнонайманих посадах та прийняти позитивне рішення. 
		Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що копія листа Міністра внутрішніх справ ОСОБА_9 про зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах  не може визнаватися доказом, є безпідставними,  як і твердження ОСОБА_9 про те, що зміст копії листа не відповідає тому, який ним в дійсності був підписаний.
		Як вбачається із даних, які містяться у копії листа Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 28 жовтня 2008 року № 18735/Лц на ім'я Прем'єр-міністра України, Міністр просить надати дозвіл на зарахування старшому оперуповноваженому з особливих доручень Департаменту оперативної служби МВС України ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ України окремих періодів його роботи на вільнонайманих посадах: з 10 лютого 1983 року по 15 лютого 2005 року на посаді водія Рівненського радіозаводу та Рівненського заводу торгового обладнання, а з 01 грудня 2003 року по 15 лютого 2005 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_9 
		За висновком судово-почеркознавчої експертизи № 10413/10-11 від 19 листопада 2010 року, будь-яких ознак виготовлення електрофотокопії листа Міністерства внутрішніх справ України № 18735/Лц від 28 жовтня 2008 року шляхом монтажу не виявлено. 
		Підписи від імені ОСОБА_9 у рядку «Міністр» у наказах Міністерства внутрішніх справ України № 009о/с від 15 лютого 2005 року, № 0010 о/с від 08 лютого 2008 року, № 00115 о/с від 11 листопада 2008 року, № 1943 о/с від 23 грудня 2008 року, № 2932 о/с від 25 листопада 2009 року, № 2933 о/с від 26 листопада 2009 року, а також підпис від імені ОСОБА_9, електрофотографічне зображення якого міститься в рядку «Міністр» в електрофотокопії листа Міністерства внутрішніх справ України № 18735/Лц від 28 жовтня 2008 року - виконані самим ОСОБА_9 /т. 13 а.с. 43-48/.
		Згідно з роздруківки обліково-реєстраційної картки з автоматизованої інформаційно-пошукової системи «Канцелярія» МВС України на лист Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 28 жовтня  2008 № 18735/Лц на ім'я Прем'єр-міністра України ОСОБА_15 про зарахування до вислуги років ОСОБА_10 окремих період роботи на вільнонайманих посадах, даний лист було відправлено адресату нарочним, а виконавцем даного листа являється працівник Департаменту кадрового забезпечення МВС України ОСОБА_86
		Свідки ОСОБА_86 - заступник начальника відділу нагород, присвоєння спеціальних звань і проходження служби Департаменту кадрового забезпечення МВС України, ОСОБА_19, ОСОБА_87 - з січня 2008 року по березень-квітень 2010 року працював на посаді керівника Апарату Міністра, ОСОБА_18 - начальник Департаменту оперативної служби МВС України у 2008 році, підтвердили в судовому засіданні, що ініціатива в зверненні до Кабінету Міністрів України з листом про зарахування ОСОБА_10 щодо стажу службу в органах Внутрішніх справ певних періодів роботи на вільнонайманих посадах належала ОСОБА_9 та безпосередню участь в цьому брав сам ОСОБА_10 Крім того, ОСОБА_9 особисто дав вказівку підготувати необхідні документи для зарахування ОСОБА_10 до стажу службу в органах внутрішніх справи його роботу на інших посадах, не пов'язаних з державною службою, терміном понад 22 роки, та підписав відповідний наказ.
		Свідки ОСОБА_18 - начальник Департаменту оперативної служби МВС України у 2008 році, та заступник голови кадрової комісії Департаменту оперативної служби, головою якої був ОСОБА_17, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_20 підтвердили, що вони як члени Комісії розглядали  питання щодо зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ періодів роботи на вільнонайманих посадах. При вирішенні зазначеного питання Голови комісії ОСОБА_88 не було і не відбулася процедура голосування. Питання вирішувалось в режимі відсутності заперечень проти його прийняття. 
		Пояснення зазначених свідків спростовують посилання захисту на те, що свідки не отримували від ОСОБА_9 вказівки про обов'язковість зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах. 
		Посилання захисту на існування практики зарахування до вислуги років стажу роботи на вільнонайманих посадах через Кабінет Міністрів України як на підставу для звільнення ОСОБА_9 і ОСОБА_10 від відповідальності не ґрунтується на вимогах закону.  
		Згідно з висновками комісії Департаменту оперативної служби МВС України про обчислення стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років, на підставі наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 00115 о/с від 11 листопада 2008 року, ОСОБА_10 зарахували до стажу служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років 22 роки 00 місяців 05 днів роботи на вільнонайманих посадах, не пов'язаних із державною службою.
		За даними розрахунку, ОСОБА_10 до вислуги років для призначення пенсії на підставі наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 00115о/с від 11 листопада 2008 року зараховано 22 роки 00 місяців 05 днів роботи водієм Рівненського радіотехнічного заводу і Рівненського заводу торгівельного обладнання та помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_9 
		Як вбачається з наказу Міністра внутрішніх справ України № 00118 о/с від 24 листопада 2008 року, старшому оперуповноваженому з особливих доручень 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України майорові міліції ОСОБА_10 встановлено стаж служби для виплати відсоткової надбавки за вислугу років - 27 років 01 місяць 11 днів.
		Суд правильно дійшов висновку, що саме внаслідок дій ОСОБА_9 як Міністра внутрішніх справ, які полягали у видачі наказів № 00115 о/с від 11 листопада 2008 року, № 00118 о/с від 24 листопада 2008 року про збільшення ОСОБА_10 стажу роботи в органах внутрішніх справ України, ОСОБА_10 з 01 грудня 2008 року встановлена відсоткова надбавка за вислугу років у розмірі 40 % і в період з 01 грудня 2008 року по 30 листопада 2009 року ОСОБА_10 нараховано та виплачено із коштів, виділених з Державного бюджету України на забезпечення діяльності Міністерства внутрішніх справ України грошове забезпечення в сумі 14 333,06 грн. Вказаний висновок суду, на думку колегії, відповідає фактичним обставинам справи.
		Свідок ОСОБА_89  - заступник начальника Департаменту оперативної служби МВС України, підтвердив, що він підписував висновок комісії про зарахування ОСОБА_10 до стажу служби для виплати відсоткової надбавки окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах. 
		Свідок ОСОБА_90 в судовому засіданні пояснив, що у 2005 році він працював на посаді заступника Міністра. Лист Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 28 жовтня 2008 року № 18735/Лц на адресу Прем'єр-міністра України про надання згоди на зарахування ОСОБА_10 до стажу служби окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах та відповідь на нього з Кабінету Міністрів України за підписом ОСОБА_16 надійшли йому на розгляд із резолюцією першого заступника Міністра ОСОБА_17 На нього вони були розписані, оскільки на той час він керував Департаментом кадрового забезпечення. Оскільки ці документи стосувались кадрових питань, то ним була зроблена резолюція до Департаменту кадрового забезпечення: «До відома та подальшого опрацювання у встановленому порядку». 
		У листі-відповіді Першого віце-прем'єр міністра України ОСОБА_16 № 53631/1/1-08 від 31 жовтня 2008 року на звернення Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 28 жовтня 2008 року № 18735/Лц дано дозвіл на розгляд поставленого питання Міністерством внутрішніх справ України згідно з чинним законодавством.
		За даними журналу обліку вхідних документів «КБ» інвентарний номер № 23437, під порядковим номером № 584 кб за 03 листопада 2008 року наявний запис про надходження з Департаменту документального забезпечення та режиму МВС України листа-відповіді Першого віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_16 № 53631/1/1-08 від 31 жовтня 2008 року щодо зарахування ОСОБА_10 до вислуги років окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах. 
		Доводи захисників ОСОБА_9 про те, що резолюція ОСОБА_16 на листі-відповіді сфальсифікована в Генеральній прокуратурі України, спростовуються даними, які містяться у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 10988/10-11 від 30 листопада 2010 року, згідно з яким будь-яких ознак виготовлення електрофотокопії листа-відповіді Першого віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_16 від 31 жовтня 2008 року № 53631/1/1-08  шляхом монтажу не виявлено. 
		Підпис від імені ОСОБА_16, електрофотографічне зображення якого міститься біля відповідного прізвища в копії відповіді Першого віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_16 від 31 жовтня 2008 року № 53631/1/1-08, виконано самим ОСОБА_16 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що Кабінет Міністрів України при розгляді листів щодо зарахування стажу не приймає нормативно-правових актів, а обмежується листами за підписом Прем'єр-міністра чи Першого віце-прем'єр-міністра з типовою резолюцією «Дозволити як виняток». 
		Разом з тим,  як зазначено у листі Міністерства юстиції України № 16725-026-10-21 від 06 грудня 2010 року, питання щодо обчислення видів служби та періодів роботи, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України регулюються статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». 
		Законом та зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 не передбачено положення щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України періодів роботи на посадах водія підприємства, установи, організації та помічника-консультанта народного депутата України 
		Перший заступник Міністра Кабінету Міністрів у своєму листі за № 15703/0/2-10 від 10 грудня 2010 року, згідно з яким лист-відповідь Першого віце-прем'єр міністра України ОСОБА_16 № 53631/1/1-08 від 31 жовтня 2008 року на звернення Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 18735/Лц від 28 жовтня 2008 року про зарахування ОСОБА_10 до вислуги років для призначення пенсії окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах не відноситься до актів, якими МВС керується у своїй діяльності 
		Згідно з регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 850, відповідно до глави 1 розділу 6 визначено, що до актів Кабінету Міністрів України відноситься постанова та розпорядження. 
		Міністр Кабінету Міністрів у своєму листі за № 13770/0/2-10 від 29 жовтня 2010 року стверджує, що на підставі листа Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 18735/Лц від 28 жовтня 2008 року Кабінетом Міністрів України не приймались акти (розпорядження або постанова) про зарахування до вислуги років для призначення пенсії ОСОБА_10 окремих періодів його роботи на вільнонайманих посадах. 
		Не дивлячись на зазначене, комісія Департаменту оперативної служби МВС України 05 листопада 2008 року, з урахуванням листа-відповіді Першого віце-прем'єр-міністра України ОСОБА_16 № 53631/1/1-08 від 31 жовтня 2008 року рекомендувала керівництву Міністерства внутрішніх справ України зарахувати ОСОБА_10, як виняток, до стажу служби в органах внутрішніх справ України періоди роботи на вільнонайманих посадах, а саме з 10 лютого 1983 року по 01 грудня 2003 року на посаді водія Рівненського радіозаводу та Рівненського заводу торгового обладнання, та з 01 грудня 2003 року по 15 лютого 2005 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_9 
		На підставі зазначеного висновку Міністр внутрішніх справ ОСОБА_9 видав наказ № 00115 о/с від 11 листопада 2008 року, згідно з яким зарахував ОСОБА_10 до вислуги років для призначення пенсії, стажу для виплати відсоткової надбавки за вислугу років та безперервної служби в органах внутрішніх справ період роботи з 10 лютого 1983 року до 01 грудня 2003 року на посаді водія Рівненського радіозаводу та Рівненського заводу торгового обладнання, та з 01 грудня 2003 року по 15 лютого 2005 року на посаді помічника-консультанта народного депутата України ОСОБА_9, а саме 22 роки 00 місяців 05 днів. 
		Те, що розрахунок вислуги років ОСОБА_10, який надавав йому право на одержання пенсії за вислугою років, був здійснений на підставі наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 про зарахування останньому до стажу служби в органах внутрішніх справ періодів роботи водієм в різних установах терміном 22 роки та 5 днів, підтверджується поясненнями свідків.   
		Свідок ОСОБА_92, який в січні 2008 році працював заступником  начальника Департаменту документального забезпечення та режиму Міністерства внутрішніх справ України підтвердив в судовому засіданні, що він візував проект наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 00115 о/с від 11 листопада 2008 року про зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах. 
		Свідок ОСОБА_93 пояснив суду, що в 2005 році він як заступник начальника відділу комплектування Центрального апарату Департаменту кадрового забезпечення МВС України, відповідно до своїх службових обов'язків проводив розрахунок вислуги років на пенсію ОСОБА_10 Оскільки наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 11 листопада 2008 року № 00115 о/с ОСОБА_10 було зараховано до стажу служби в органах внутрішніх справ окремі періоди роботи на вільнонайманих посадах водієм в різних цивільних установах у кількості 22 років 00 місяців 05 днів, то під час складання даного розрахунку було зроблено відповідне посилання на даний наказ і відповідні періоди роботи на вільнонайманих посадах були ним віднесені до вислуги років для призначення пенсії. 
		В судовому засіданні свідок ОСОБА_94 - старший інспектор, а з жовтня 2010 року головний інспектор відділу комплектування Центрального апарату Департаменту кадрового забезпечення МВС України, повідомив, шо після підписання Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 наказу про звільнення ОСОБА_10 на пенсію за вислугою років і надходження наказу до нього, як до працівника, який формував особову справу ОСОБА_10, він згідно з функціональними обов'язками склав розрахунок вислуги років на ОСОБА_10 Дані щодо періодів роботи, які зараховуються ОСОБА_10 до вислуги років, брав з його особової справи. Крім того, згідно з наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 11 листопада 2008 року № 00115о/с ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ було зараховано понад 22 роки роботи на вільнонайманих посадах. 
		Свідок ОСОБА_95 - в грудні 2009 року займала посаду начальника відділу соціальних виплат Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України, в суді підтвердила, що підписувала розрахунок вислуги років на пенсію ОСОБА_10 та у подальшому нею було підписано подання № 718 від 09 грудня 2009 року про призначення пенсії ОСОБА_10 Дані про те, що ОСОБА_10 має на момент звільнення вислугу років в 29 років 06 місяців 04 дні бралися з розрахунку вислуги років, який направлявся з Департаменту кадрового забезпечення.
		В судовому засіданні свідок  ОСОБА_96, яка в 2009 році перебувала на посаді головного спеціаліста відділу забезпечення соціальних виплат Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку, пояснила, що на підставі розрахунку вислуги років ОСОБА_10, наданого кадровим апаратом, вона в поданні про призначення пенсії останньому написала, що станом на 10 грудня 2009 року вислуга років ОСОБА_10 для призначення пенсії складає 29 років 06 місяців 04 дні. 
		Зазначені пояснення в судовому засіданні підтвердила свідок ОСОБА_97,  яка  в 2009 році працювала на посаді головного спеціаліста відділу забезпечення соціальних виплат Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку МВС України.   
		Свідок ОСОБА_98 в 2008 році була призначена на посаду головного спеціаліста відділу контролю призначення та виплати пенсії управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яка підтвердила, що при призначенні пенсії ОСОБА_10 Пенсійним фондом не перевірялась його вислуга років, оскільки фонд не має таких повноважень.
		Пенсійна справа № 2603009335 помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра ОСОБА_10, містить доказову інформацію, про те, що наявна в ній заява ОСОБА_10 від 08 грудня 2009 року до Головного управління Пенсійного фонду України про призначення йому пенсії за вислугою років з урахуванням безпідставно зарахованого йому Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 до стажу служби в органах внутрішніх справ періоду роботи на вільнонайманих посадах, не пов'язаних із державною службою, терміном 22 роки 00 місяців 05 днів, стала підставою для призначення йому щомісячного розміру пенсії 5937,08 грн. з 02 грудня 2009 року довічно.
		Свідки ОСОБА_100, ОСОБА_101 та ОСОБА_102 - працівники Департаменту контрольно-ревізійної роботи МВС України, підтвердили в судовому засіданні,  що пенсія ОСОБА_10 за вислугою років була призначена Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на підставі наданої МВС України інформації щодо стажу роботи останнього в органах внутрішніх справ.
		Пояснення вказаних свідків підтверджуються даними, які містяться у акті № 8/2432-дск від 13 жовтня 2010 року документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту оперативної служби МВС України, якою встановлено, що ОСОБА_10 Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 безпідставно зараховано до стажу служби в органах внутрішніх справ окремі періоди роботи на вільнонайманих посадах загальним обсягом 22 роки 00 місяців 05 днів, в результаті чого ОСОБА_10 зайво нараховано і виплачено грошове утримання за період з 01 жовтня 2008 року по 30 листопада 2009 року та безпідставно виплачена вихідна допомога у сумі 27739,47 гривень.
		Дані, які відображені у акті № 8/2432-дск від 13 жовтня 2010 року документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Департаменту оперативної служби МВС України щодо зайвого нарахування та виплати ОСОБА_10 за період з листопада 2008 року по листопад 2009 грошового утримання на суму 14333,06 грн., зайвого нарахування та виплати вихідної допомоги в сумі 27739,47 грн., знайшли своє відображення і в даних, які викладені у висновку судово-економічної експертизи № 9825/9826/10-19 від 26 жовтня 2010 року, згідно з яким зарахування ОСОБА_10 до стажу служби в органах внутрішніх справ 22 років 00 місяців 05 днів часу перебування на вільнонайманих посадах не відповідає нормам ст. 17 Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17 липня 1992 року «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». 
		Тому ОСОБА_10 не мав правових підстав для отримання пенсії за вислугою років як працівник органів внутрішніх справ України. Призначення ОСОБА_10 пенсії за вислугою років як працівнику органів внутрішніх справ України здійснено з недотриманням вимог ст. 12 Закону України № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до вимог якого право на пенсійне забезпечення за вислугою років на умовах Закону № 2262 мають звільнені із служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України у разі, якщо вони мають на день звільнення із служби вислугу 20 років і більше.
		Зазначений висновок підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_76
		Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_19 вбачається, що він підписав висновок комісії МВС України від 05 листопада 2008 року про зарахування ОСОБА_10 до стажу служби окремих періодів роботи на вільнонайманих посадах. Засідання даної комісії проводилось в рамках наради з загальних питань. На даній нараді, крім нього, були ОСОБА_20, ОСОБА_18, ОСОБА_22 
		Рішення комісії на голосування не виносилось. ОСОБА_18, який доповідав питання про зарахування до стажу ОСОБА_10 періодів роботи на вільнонайманих посадах до стажу служби в органах внутрішніх справ, запитав, чи є хто проти, ніхто проти нічого не казав, і таким чином рішення було прийняте. ОСОБА_18 на засіданні зачитав лист ОСОБА_9 і відповідь на цей лист з Кабінету Міністрів України.
		З прийнятим рішенням комісії він погодився, бо йому і членам комісії ОСОБА_18 зачитав лист Кабінету Міністрів України про таке зарахування. Він розумів, що це питання вже фактично ОСОБА_9 вирішено, а враховуючи, що висновки комісії були лише дорадчими, то він розумів, що його згода ні на що не впливає. 
		В грудні 2007 року ОСОБА_10 звернувся із заявою від 19 грудня 2007 року на ім'я Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 про призначення його на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України. 
		Наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 00102 о/с від 19 грудня 2007 року ОСОБА_10 призначено старшим оперуповноваженим 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України з посадовим окладом 150 гривень, підвищеним згідно з наказом МВС України від 27 січня 2004 року № 82 дск на 50 відсотків, та встановлено йому відповідно до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 № 926 надбавку за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків, а також встановлено згідно з наказом МВС України від 20 червня 2004 року № 684 вислугу років для виплати відсоткової надбавки станом на 19 грудня 2007 - 04 роки 00 місяців 24 дні 
		А 04 лютого 2008 року ОСОБА_10 подав рапорт на ім'я Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 про призначення його на посаду старшого оперуповноваженого 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України і наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 0010 о/с від 08 лютого 2008 року ОСОБА_10 призначено старшим оперуповноваженим з особливих доручень 4-го сектору 1-го відділу 2-го управління Департаменту оперативної служби МВС України з посадовим окладом 1200 гривень та йому встановлені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 № 1294 та наказу МВС України від 31 грудня 2007 року № 499 надбавки за оперативно-розшукову діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення в розмірі 50 відсотків посадового окладу, а також за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50 відсотків. 
		16 листопада 2009 року ОСОБА_10 як помічник Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра погодив рапорт із Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 про звільнення його з 01 грудня 2009 року з органів внутрішніх справ України у зв'язку із досягненням граничного віку перебування на службі. 
		Наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 2932 о/с від 25 листопада 2009 року помічнику Міністра відділу поточної діяльності майору міліції ОСОБА_10 присвоєне чергове спеціальне звання «підполковник міліції» та звільнено у відставку з 01 грудня 2009 року та встановлено на день звільнення вислугу років для призначення пенсії - 29 років 06 місяців 26 днів.
		17 листопада 2009 року ОСОБА_10 погоджує з Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 заяву про призначення його на посаду помічника Міністра відділу поточної діяльності Апарату Міністра з 02 грудня 2009 року з присвоєнням йому відповідного рангу державного службовця. 
		Наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 2933 о/с від 26 листопада 2009 року ОСОБА_10 з 02 грудня 2009 року призначено на посаду помічника Міністра відділу поточної діяльності з посадовим окладом 2482 гривні, йому присвоєно 9-й ранг державного службовця та встановлено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 березня 2006 № 268 надбавку за високі досягнення в праці в розмірі 50 відсотків.
		Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що всі кадрові рішення про прийняття ОСОБА_10 на службу до центрального апарату МВС України, переміщення його по службі приймались виключно ОСОБА_9 як Міністром внутрішніх справ України. 
		Розглянувши епізод по перевищенню службових повноважень ОСОБА_9, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам при наданні квартири ОСОБА_10, суд у вироку послався на докази, які були перевірені і належно оцінені судом. 
		Зокрема, як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_24  - заступника Міністра внутрішніх справ України при чинному на той час Міністрі внутрішніх справ України ОСОБА_9, до його службових обов'язків входило вирішення кадрових питань та питань матеріально-технічного забезпечення МВС України.
		Він підпорядковувався безпосередньо Міністру внутрішніх справ України ОСОБА_9 і його вказівки були для нього як заступника Міністра обов'язковими до виконання.
		У березні 2005 року в приміщенні Міністерства внутрішніх справ України ОСОБА_9 дав йому вказівку підшукати житло для ОСОБА_10 На виконання вказівки ОСОБА_9 відразу викликав до себе директора Господарського управління МВС України ОСОБА_103, який займався питаннями надання житла працівникам МВС України і одночасно був головою Центральної житлової комісії МВС України, та з посиланням на ОСОБА_9 доручив йому підшукати житло ОСОБА_10 
		Через деякий час ОСОБА_103 доповів, що в МВС України є відомче житло АДРЕСА_7, але для того, щоб Центральна житлова комісія МВС України могла прийняти рішення про надання цього житла ОСОБА_10, має бути наказ Міністра про позачергове надання йому житла.
		Після цього Міністром був виданий наказ та була розпочата процедура отримання ОСОБА_10 житла. 
		Зазначене підтверджується наказом Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 0016 о/с від 29 березня 2005 року про внесення змін до наказу № 009 о/с від 15 лютого 2005 року, яким ОСОБА_10 надано право на позачергове отримання житла, а також витягом з цього наказу /т. 18 а.с. 104, т. 19 а.с. 9, т. 20 а.с. 10/. 
		Відповідно до висновку № 11123/10-11 судово-почеркознавчої експертизи від 06 грудня 2010 року, підпис від імені ОСОБА_9 у рядку «Міністр» у наказі Міністерства внутрішніх справ України № 0016 о/с від 29 березня 2005 року виконаний самим ОСОБА_9 /т. 20 а.с. 254-256/.
		Саме про такий порядок надання квартири ОСОБА_10 розповів в судовому засіданні та під час досудового слідства свідок ОСОБА_103 - директор Господарського департаменту МВС України. На початку весни 2005 року отримав вказівку від заступника Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_24 про забезпечення житловою площею водія Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 - ОСОБА_10, яку переадресував своєму заступникові ОСОБА_104
		Через деякий час ОСОБА_104 доповів йому про наявність однокімнатної квартири в резерві, яку можна запропонувати для забезпечення житловою площею ОСОБА_10, про що він доповів ОСОБА_24, і в результаті розгляду цієї пропозиції останній надав згоду на оформлення справи для виділення ОСОБА_10 цієї квартири. 
		Сектор квартобліку, який наявний в їхньому департаменті, почав збирати необхідні документи для виділення житлової площі ОСОБА_10, про що періодично йому доповідали.
		Через деякий час йому доповіли що документи готові та можна організовувати засідання житлової комісії, яке було проведення в кінці квітня - на початку травня 2005 року і під час якого одноголосно прийнято рішення про надання ОСОБА_10 житлової площі. 
		Через деякий час доповіли що рішення затверджено райдержадміністрацією та ОСОБА_10 отримав ордер.
		Свідки ОСОБА_104, ОСОБА_26, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_59 підтвердили, що рішення про позачергове надання ОСОБА_10 однокімнатної квартири  АДРЕСА_7 було прийнято на підставі наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 від 15 лютого 2005 року.
		Свідки ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109 підтвердили, що вони як члени житлово-побутової комісії розглядали питання щодо надання житла ОСОБА_10
		Пояснення свідків підтверджуються даними, які містяться у протоколі № 2 засідання Центральної житлової комісії МВС України від 06 травня 2005 року про надання ОСОБА_10 однокімнатної квартири АДРЕСА_7 на підставі наказу Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 щодо права ОСОБА_10 на позачергове отримання житла.
		Свідки ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116 пояснили суду, що Печерська райдержадміністрація в м. Києві лише розглядала отримані з МВС України документи про надання житла ОСОБА_10 від МВС України. Вказане житло надавалося з фонду МВС України, а громадська комісія при Печерській райдержадміністрації в м. Києві погоджувала це виділення. 
		Вказане підтверджується даними, які містяться у протоколі засідання громадської районної житлової комісії від 19 травня 2005 року Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, якою було погоджено рішення про надання квартири ОСОБА_10
		Згідно з Додатком № 3 до розпорядження голови Печерської районної у місті Києві державної адміністрації № 702 від 10 червня 2005 року, ОСОБА_10 на підставі наказів Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 009 о/с від 15 лютого 2005 року та № 0016 о/с від 29 березня 2005 року було надано однокімнатну квартиру АДРЕСА_7 /т. 19 а.с. 16, т. 20 а.с. 32/. 
		На підставі зазначеного розпорядження ОСОБА_10 був виданий ордер № 000303 серії Б від 13 червня 2005 року на квартиру АДРЕСА_7 /т. 19 а.с. 152/, яка в наступному на підставі акта № 413 від 21 вересня 2005 року Київською міською державною адміністрацією була замінена на квартиру АДРЕСА_12 /т. 20 а.с. 113-114, 115, 117/.
		Як вбачається з інформаційної довідки Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 44976 від 29 жовтня 2010 року, квартира АДРЕСА_12 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_10 з 27 листопада 2006 /т. 19 а.с. 93/. 
		Зазначене підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 27 листопада 2006 року на імя ОСОБА_10, відповідно до якого квартира АДРЕСА_12 належить ОСОБА_10 /т. 19 а.с. 94/.
		ОСОБА_10 серед позачерговиків МВС України, що перебувають на квартирному обліку станом на 17 лютого 2010 року  в Міністерстві внутрішніх справ України, не значився /т. 19 а.с. 135-137/.
		Посилання захисників ОСОБА_9 в апеляціях нібито на наявність, на їх думку, суперечностей в поясненнях свідків ОСОБА_103, ОСОБА_109 щодо надання вказівки про проведення засідання житлової комісії та ОСОБА_109, ОСОБА_117 щодо обставин обміну квартири не можуть свідчити про відсутність у діях ОСОБА_9 перевищення службових повноважень  при виділенні житла ОСОБА_10, оскільки пояснення свідки давали з урахуванням суб'єктивного сприйняття ними подій. Суттєвих суперечностей не встановлено, а тому обґрунтовано визнані судом об'єктивними. 
		Згідно з даними, які містяться в акті № 53 від 08 листопада 2010 року документальної ревізії фінансово-господарської діяльності МВС України з питань дотримання законодавства при виділенні житла від Міністерства, позачергове виділення та надання житлової площі ОСОБА_10 у Міністерстві внутрішніх справ проведене з порушенням законодавства. При прийнятті рішення Центральною житловою комісією не враховано те, що він не був зареєстрований у м. Києві, у порушення ч. 3 ст. 46 Житлового кодексу України та абз. 1 п. 47, п. 49 Правил обліку громадян, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, ОСОБА_10 не був взятий на квартирний облік в Центральному апараті МВС України по списку позачерговиків, до категорії осіб, що мали переважне право на позачергове одержання житла, не належав. Крім того, відсутнє рішення керівництва МВС та профспілкового комітету про включення ОСОБА_10 до списку позачерговиків, яке в обов'язковому порядку підлягає затвердженню місцевими органами влади. 
		Тобто, квартира ОСОБА_10 надана з порушенням законодавства України на підставі письмових вказівок Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9, в результаті чого МВС України були спричинені збитки у розмірі вартості незаконно наданої квартири. 
		Невизнання ОСОБА_9 висновків, які містяться в Акті № 53 від 08 листопада 2010 року, про що стверджує захисник ОСОБА_2 в своїй апеляції, не може свідчити про неповноту, однобічність, а тим більше  -упередженість судового слідства. 
		Також є безпідставними доводи апеляції захисників ОСОБА_9 про те, що експертним шляхом не визначено точну вартість квартири по АДРЕСА_12, оскільки згідно з Актом № 53 від 08 листопада 2010 року саме Міністерству внутрішніх справ України спричинені збитки в розмірі вартості незаконно наданої квартири. 
		Згідно з довідкою Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, станом на 07 жовтня 2005 року вартість квартири АДРЕСА_12 становить 130623,90 гривень /т. 20 а.с. 109/. Зазначеної вартості квартири не заперечує засуджений ОСОБА_10, про що свідчить надана ним квитанція про оплату вартості квартири у вказаному вище розмірі після розгляду справи судом першої інстанції.
		Разом з тим, як вбачається із пояснень потерпілих ОСОБА_30, ОСОБА_31, вони працювали в органах внутрішніх справ України, перебували на квартирному обліку як учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, і вважають, що їхні права при видачі квартири ОСОБА_10 були порушені.
		Представник потерпілого  ОСОБА_32 - ОСОБА_118 пояснила суду, що потерпілий ОСОБА_32 працював старшим слідчим ОВС  Головного СУ МВС України, в 2001 році на ОСОБА_32 було скоєно напад, на даний час він є інвалідом І групи як особа, яка отримала інвалідність у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків. Перебував на квартирній черзі, потребував поліпшення житлових умов.
		Свідок ОСОБА_119 як працівник органів внутрішніх справ перебував на квартобліку у господарському управлінні МВС України і претендував на отримання однокімнатної квартири.
		Таким чином, поясненнями потерпілих та свідків про те, що вони перебували на квартирному обліку Господарського Управління МВС України як учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших категорій, які потребують поліпшення житлових умов та претендували на отримання однокімнатної квартири, не підтверджуються посилання захисника ОСОБА_6 про те, що в результаті надання квартири ОСОБА_10 збитки потерпілим не заподіяні. 
		Наведеними доказами спростовується твердження захисників ОСОБА_9 про відсутність в його діях складу злочину, а саме, перевищення ним службових повноважень при наданні квартири ОСОБА_10, що спричинило тяжкі наслідки, про що обґрунтовано зазначив у вироку суд першої інстанції. 
		Суд обґрунтовано визнав установленим перевищення владних повноважень ОСОБА_9 щодо проведення заходів з приводу святкування 17-ї та 18-ї річниць Дня міліції.
		Так, свідок ОСОБА_120 - директор Департаменту обслуговування кошторисів головних розпорядників коштів та інших клієнтів у Державному казначействі України, пояснив суду, що наприкінці грудня 2008 року та в січні 2010 року МВС України надало документи на реєстрацію зобов'язань та оплату рахунків на урочисте засідання святкування дня міліції у 2008-2009 рр. з ДП «Національний палац мистецтв «Україна» і предмет договору включав урочисте засідання з нагоди Дня міліції України за участю Президента та Прем'єр-міністра України. На виконання 136-го наказу „Про затвердження обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України" Державне казначейство України зареєструвало зазначені договори і здійснило оплату рахунків в сумі 300 тис. грн. кожний. Таким чином у 2008 та 2009 році Державним казначейством України були взяті на облік зобов'язання МВС України перед ДП „Національний палац мистецтв „Україна" за договорами №205/2008/545/221 від 03 грудня 2008 року та №189/2009/330ю/151 від 02 листопада 2009 року відповідно. Зі змісту цих договорів, а також інших, пов'язаних з цими договорами документів, не вбачалось, що заходи, заплановані МВС України і для проведення яких укладалися зазначені договори, будуть святковими. Якби з наданих документів було видно, що МВС України запланувало святкові заходи з нагоди Дня міліції, то фінансові зобов'язання за ними не були б взяті на облік Державним казначейством України і по ним не було б здійснено оплати, оскільки постановою Кабінету Міністрів України № 943 від 22 жовтня 2008 року було заборонено витрачання бюджетних коштів на проведення святкових заходів. Повноваження щодо витребування додаткових документів у Держказначейства відсутні.
		Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_121 вбачається, що вона як заступник начальника відділу попереднього та поточного контролю підтвердних документів оборони та державної безпеки Державного казначейства України та працівниками її відділу здійснювала перевірку документів на оплату, що надходили від головних розпорядників коштів, зокрема працівники відділу вивчали подані документи на предмет правильності їх оформлення, а також на відповідність їх вимогам бюджетного законодавства в межах повноважень, покладених на державне казначейство, а саме: напрямки витрачання бюджетних коштів згідно з кодами економічної класифікації видатків, відповідності паспортів бюджетних програм, дотримання вимог щодо можливих обмежень витрачання бюджетних коштів.
		Їй був відомий зміст Постанови Кабінету Міністрів України № 943 від 22 жовтня 2008 року, якою заборонялось будь-яке витрачання бюджетних коштів органів державної влади на проведення святкових заходів. У той же час зі змісту договорів № 205/2008/545/221 від 03 грудня 2008 року та № 189/2009/330ю/151 від 02 листопада 2009 року між МВС України та ДП «Національний палац мистецтв «Україна», а також інших пов'язаних з цими договорами документів, не випливало, що заплановані МВС України заходи, для проведення яких укладалися зазначені договори, будуть святковими. 
		Якби зі змісту даних договорів було видно, що МВС України запланувало святкові заходи з нагоди Дня міліції, то фінансові зобов'язання за ними не були б взяті на облік Державним казначейством України і по ним не було б здійснено оплати /т.44 а.с. 289-296/
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_39, ОСОБА_40 - директор фінансового департаменту та бухгалтерського обліку в Міністерстві внутрішніх справ України, ОСОБА_37, ОСОБА_34 підтвердили, що в МВС України були розроблені Плани з підготовки та проведення в НПМ «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї та 18-ї річниці Дня міліції. Плани були погоджені зі структурами і службами МВС, юридичною службою, фінансовою службою, після чого були підписані Міністром. План заходів передбачав оренду приміщення, тому був укладений договір між МВС і адміністрацією ДП НПМ «Україна» «Про компенсацію експлуатаційних витрат для проведення зазначених заходів». Договір погоджений юридичною службою МВС, фінансовою службою, господарським управлінням та підписаний ним. Договір був взятий на кредиторську заборгованість в ДКУ. На виконання вказаних документів були перераховані державні бюджетні кошти згідно з договором оренди, а також на придбання квіткової продукції. 
		Як вбачається із договору № 205/2008/545/221 від 03 грудня 2008 року між Державним підприємством «Національний палац мистецтв «Україна» в особі Генерального директора - художнього керівника ОСОБА_122 та Міністерством внутрішніх справ України в особі заступника Міністра внутрішніх справ ОСОБА_34 про надання послуг із проведення офіційного заходу, у вказаному документі міститься інформація з приводу того, що ДП «Національний палац мистецтв «Україна» надає МВС України послуги, призначені безпосередньо для забезпечення проведення 19 грудня 2008 року урочистого заходу з нагоди Дня міліції. Загальна вартість послуг становить 300000 гривень. /т.34 а.с. 17-21, т. 35 а.с. 9-13/; та кошторису витрат на закупівлю послуг, призначених безпосередньо для проведення заходу з нагоди Дня міліції 19 грудня 2008 року у Національному палаці мистецтв «Україна», на загальну суму 300000 гривень. /т.34 а.с. 22, Т. 35 а.с. 14/;
		У договорі № 189/2009/330ю/151 від 02 листопада 2009 року, укладеним між Державним підприємством «Національний палац мистецтв «Україна» в особі Генерального директора - художнього керівника ОСОБА_122 та Міністерством внутрішніх справ України в особі заступника Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_39, міститься інформація з приводу того, що ДП «Національний палац мистецтв «Україна» надає МВС України послуги, призначені безпосередньо для забезпечення організації 17 грудня 2009 року та проведення 18 грудня 2009 року урочистого заходу з нагоди Дня міліції. Загальна вартість послуг становить 300000 гривень /т. 34 а.с. 9-12, т. 35 а.с. 21-24 /; та кошторису витрат на підготовку та проведення урочистого заходу з нагоди Дня міліції України за участю Президента України, Прем'єр-міністра України та членів Кабінету Міністрів України 17-18 грудня 2009 року у Національному палаці мистецтв «Україна» на загальну суму 300000 гривень / т. 34 а.с. 13, т. 35 а.с. 25/.
		Крім того, свідок ОСОБА_104 підтвердив, що Господарське управління МВС України залучалось до укладання договорів оренди приміщення НПМ «Україна» відповідно до затвердженого Міністром внутрішніх справ України Плану МВС України з підготовки та проведення в НПМ «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції та Плану МВС України з підготовки та проведення в НПМ «Україна» урочистостей з нагоди 18-ї річниці Дня міліції.
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_33, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_92 підтвердили, що після затвердження Планів Міністром внутрішніх справ ОСОБА_9 та відповідної реєстрації в Департаменті документального забезпечення та режиму системи МВС України, Плани МВС набувають статусу офіційних документів. Крім того, свідки ОСОБА_33 та ОСОБА_123 підтвердили, що ними візувалися Плани заходів МВС України з нагоди святкування Дня міліції як в 2008, так і в 2009 роках.  Плани були виконані в повному обсязі, в тому числі щодо урочистих зборів і святкового концерту, які проходили в НПМ «Україна» за винятком проведення феєрверків в 2008 році. 
		Також суд обґрунтовано послався на пояснення свідка ОСОБА_125 про те, що Управлінням соціальної та виховної роботи Департаменту кадрового забезпечення готувалися проекти Програми заходів МВС України з нагоди відзначення 17-ї річниці Дня міліції та Програми заходів МВС України з нагоди відзначення 18-ї річниці Дня міліції, за виконанням пунктів яких закріплювались відповідні Департаменти. Вказані Програми затверджувались Міністром внутрішніх справ України, після чого набували обов'язкового характеру для виконання відповідними працівниками.
		Свідки ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129,  показання яких оголошувалось в судовому засіданні, дали пояснення, аналогічні поясненням свідка  ОСОБА_125
		Із оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_130 вбачається, що ним візувалися Програма заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 17-ї річниці Дня міліції, План Міністерства внутрішніх справ України з підготовки в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 17-ї річниці Дня міліції, які 06 жовтня 2008 року були затверджені Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9, а також Програма заходів Міністерства внутрішніх справ України з нагоди відзначення 18-ї річниці Дня міліції та План Міністерства внутрішніх справ України з підготовки в Національному палаці мистецтв «Україна» урочистостей з нагоди 18-ї річниці Дня міліції, які 15 жовтня 2009 року були затверджені ОСОБА_9 На підставі вказаних документів МВС України проводилося святкування Дня міліції в 2008 та 2009 роках, а також фінансування пов'язаних з цим витрат.
		У зв'язку з цим він звертав увагу керівництва МВС України про наявність постанови Кабінету Міністрів України № 943 від 22 жовтня 2008 року та необхідність дотримання її вимог.
		Одночасно показав, що вказані Плани та Програми, затверджені Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9, були обов'язковими для виконання працівниками Міністерства внутрішніх справ України.
		Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_131 - начальника управління по взаємодії з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України та іншими державними органами, які він надав на досудовому слідстві, та свідка ОСОБА_132, рішення про проведення святкування Дня міліції, місце його проведення, порядок проведення тощо приймалося особисто Міністром внутрішніх справ України ОСОБА_9 
		Свідки ОСОБА_133, ОСОБА_134, ОСОБА_135 ОСОБА_136, ОСОБА_137 підтвердили святкування Дня Міліції в 2008 - 2009 роках, а також те, що на них було покладено забезпечення участі у святкових заходах артистів та зустріч зарубіжних делегацій. 
		Вказане підтверджується розпорядженням Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 1326 від 09 грудня 2008 року «Про забезпечення участі іноземних делегацій у святкуванні Дня міліції», відповідно до якого в період з 18 по 20 грудня 2008 року було заплановано проведення заходів, присвячених святкуванню Дня міліції, а також участь у святкуванні іноземних делегацій /т. 34 а.с.51-52/; та розпорядженням Міністра внутрішніх справ України ОСОБА_9 № 1319 від 08 грудня 2008 року «Про роботу з учасниками святкового концерту з нагоди Дня міліції», згідно з яким 19 грудня 2008 року у Національному палаці мистецтв «Україна» мав відбутися святковий концерт за участю відомих артистів і колективів України та Російської Федерації. Також були визначені підрозділи МВС України, відповідальні за їх участь у концерті. /т. 34 а.с.53-54/.
		Посилання захисту ОСОБА_9 як на неповноту досудового і судового слідства - відсутність службових перевірок щодо осіб, які візували документи по наданню житла ОСОБА_10, та щодо осіб, які готували, візували та перевіряли Плани та Програми урочистих заходів з нагоди відзначення 17-ї та 18-ї річниць з Дня Міліції, не ґрунтуються на законі, оскільки згідно з Положенням про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженим Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року за № 1138, Міністр внутрішніх справ України несе персональну відповідальність перед Президентом України та Кабінетом Міністрів України за розроблення,  реалізацію державної політики у сфері захисту прав і свобод громадян, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, охорони громадського порядку, виконання мінстерством своїх завдань і функцій, підписує нормативно-правові акти міністерства; присвоює в установленому порядку спеціальні звання особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України та військові звання військовослужбовцям внутрішніх військ, заохочує, притягає їх до дисциплінарної відповідальності, видає накази, в тому числі про проходження служби в органах внутрішніх справ України, здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.  Наявність на наказах, Планах, Програмах віз відповідальних осіб МВС України не звільняє Міністра від відповідальності. 
		Доводи апеляційних скарг захисту ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 про те, що суд послався у вироку на показання свідків, які вони давали під час досудового слідства, чим допустив істотні порушення норм КПК України при дослідженні і оцінці доказів, є безпідставними. Зокрема, оголошення в судовому засіданні показань свідків було здійснено судом відповідно до вимог статті 306 КПК України, оскільки судом вживались заходи щодо забезпечення їх явки до суду, суд отримав офіційні повідомлення про причини неможливості такої явки. Підтвердження причин неявки додатковими документами Закон не вимагає. У вироку містяться посилання на пояснення свідків, які були допитані в судовому засіданні по кожному епізоду обвинувачення. За таких обставин суд обґрунтовано визнав можливим не допитувати з цих обставин інших осіб, оголосив їх показання під час досудового слідства в судовому засіданні і обґрунтовано послався у вироку на зазначені пояснення.
		Неявка свідків в судове засідання з поважних причин і оголошення їх пояснень в судовому засіданні не призвела до порушення права на захист ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та не може свідчити про однобічність, неповноту та упередженість суду. Оскільки в суду виникла потреба у використанні показань, отриманих на етапі розслідування, суд обґрунтовано  прийняв показання свідків як доказ по справі і зазначене не суперечить вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.  
		Права сторони захисту в даному випадку не порушені, оскільки обвинувальний вирок щодо ОСОБА_10 та ОСОБА_9 грунтується не тільки на показаннях свідків, які з поважних причин не з'явилися в судове засідання і показання яких були оголошені в судовому засіданні, а й на інших доказах, досліджених судом безпосередньо.
		Суд не знайшов підстав для розширення кола свідків, зазначене не влинуло на неповноту судового слідства.
		Також не може свідчити про неповноту судового слідства відмова: у витребуванні з МВС України - функціональних обов'язків та посадових інструкцій спецпідрозділу «Кобра» документів, які були підставою для видачі ряду наказів МВС України про розгляд питання про зарахування стажу роботи на вільнонайманих посадах, функціональних обов'язків та посадових інструкцій тодішніх працівників МВС України, які готували, візували та перевіряли проекти наказів Міністра; акта аудиту стану надходження до спеціального фонду Держбюджету; у витребуванні з Генеральної прокуратури України - копії листів, керівництва Міністерства внутрішніх справ України, направлених у період 2005-2009 роках на адресу КМУ про погодження зарахування деяким працівникам міліції до стажу служби в органах внутрішніх справ окремих періодів роботи та із Пенсійного фонду -  функціональних обов'язків та посадових інструкцій працівників, які мали відношення до прийняття рішення про призначення пенсії ОСОБА_10, оскільки немає відношення до пред'явленого ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачення.
		Колегія суддів вважає, що  підстав для розширення кола свідків у суду не було. 
		Наведені у вироку докази відповідають вимогам закону, є достовірними, допустимими та достатніми, а тому посилання в апеляційних скаргах як захисників ОСОБА_9, так і захисника ОСОБА_10 на неповноту та однобічність судового слідства є необґрунтованими. 
		Обставин, що виключали б участь судді Вовка С.В. в розгляді справи, згідно з вимогами ст. 54 КПК України, не встановлено, не наведені вони і  захисниками в апеляціях, тому підстав вважати, що вирок винесений незаконним складом суду, немає. 
		Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б безумовною підставою для скасування вироку щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10, немає. Підстав для скасуванн вироку із закриттям справи щодо ОСОБА_9 та ОСОБА_10, як про це ставлять питання в апеляційних скаргах захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_10, не вбачається.
		Суд розглянув справу всебічно, повно та об'єктивно, належно дослідив і оцінив докази, які ретельно виклав у вироку. 
		Суд обґрунтовано визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах, шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та ч. 3 ст. 365 КК України як вчинення службовою особою умисних дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень та заподіяли істотну шкоду охоронюваним законам правам та інтересам окремих громадян і спричинили тяжкі наслідки державним інтересам. 
		Суд також обґрунтовано визнав доведеним обвинувачення ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, оскільки  ОСОБА_10 заволодів чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб та ч. 3 ст. 358 КК України, як використання завідомо підроблених документів.
		Призначене судом покарання відповідає ступеню тяжкості вчинених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 злочинів, обставинам справи і є необхідним та достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 65 КК України.
		Мотиви прийнятого рішення про призначення покарання ОСОБА_9 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України  та ОСОБА_10 за ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням вимог ст. 69 КК України суд навів у вироку. Із зазначеними мотивами погоджується колегія суддів.
		Цивільні позови по справі вирішено відповідно до вимог цивільного та кримінально-процесуального законодавства. Суд належно вмотивував рішення суду по розгляду цивільних позовів. Підстав для скасування вироку в частині цивільних позовів як про це ставиться питання в апеляціях захисників ОСОБА_9 і ОСОБА_10, немає. 
		Судові витрати стягнуті із засуджених ОСОБА_9 і ОСОБА_10 відповідно до норм КПК України.
		Доля речових доказів вирішена у встановленому законом порядку.
		На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 362, 365 КПК України, колегія судів,-   
		 
		                                             УХВАЛИЛА:
		Вирок Печерського районного суду м. Києва  від 27 лютого 2012 року яким ОСОБА_9 засуджено за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 365 КК України та ОСОБА_10 засуджено за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 358 КК України  -  залишити без змін, а апеляції захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9; захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_10 -  без задоволення. 
		 
		                                              Судді:
		 
		 
		 
		Рибак І.О.                       Одинець В.М.                          Присяжнюк О.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...