Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 59/230 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 04.10.2012.
Дата набрання законної сили: 24.09.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  59/230 24.09.12
		 
		За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" 
		До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра софт"
		Про          заборону використання знаку для товарів і послуг
		 
		Суддя Картавцева Ю.В.
		 
		Представники:
		від позивачаКостинчук П.М. -представник (дов. № б/н від 01.11.2011 р.) Овсяннікова А.Л. -представник (дов. № б/н від 01.11.2011 р.) Молодід В.Ю. -представник (дов. № б/н від 13.08.2012 р.)від відповідачаРудницька О.І. -представник (дов. № 1-77 від 29.11.2011 р.)
		СУТЬ СПОРУ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра софт" в якому просить:
		- заборонити відповідачу використання знаку для товарів і послуг, що охороняється Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 140962, на сайті WWW.lira.com.ua (та всіх його "сайтах-дзеркалах"); 
		- заборонити відповідачу використання позначення, схожого зі знаком для товарів і послуг, зареєстрованим відповідно до свідоцтва № 140962, на упаковках продукції ТОВ "Ліра софт" та на сайті WWW.lira.com.ua (та всіх його "сайтах-дзеркалах");
		- зобов'язати відповідача вилучити з цивільного обігу товари, виготовлені або введенні в обіг із порушенням прав позивача на знак для товарів і послуг, охороняється Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 140962.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Ліра Сапр" являється суб'єктом права власності на знак для товарів і послуг , а саме: графічне зображення, відповідно до Свідоцтва №140962 від 25.06.2011 р. Заявку на реєстрацію графічного знаку для товарів і послуг ТОВ "Ліра Сапр" подало до Державного департаменту інтелектуальної власності 23.03.2011 р.
		На Інтернет - сайті ТОВ "Ліра софт", що знаходиться у публічному доступі в мережі Інтернет за адресою www.lira.com.ua (та на сайті-"дзеркалі" www.lira.kiev.ua), позивачем було виявлено факт неодноразового неправомірного використання відповідачем знаку для товарів і послуг, зареєстрованого згідно Свідоцтва, що підтверджується копіями сторінок з Інтернет - сайту www .lira, com. ua. Крім того, використання даного знаку в частково видозміненому кольоровому виконанні було виявлено і на упаковці продукції відповідача. Таке використання на сайті та упаковках продукції має за мету рекламування та подальшу реалізацію комп'ютерних програм, що співпадає зі сферою господарської діяльності позивача.
		Отже, має місце неправомірне використання відповідачем як зареєстрованого товарного знаку (на інтернет - сайті www.lira.com.ua), так і позначення, схожого із зареєстрованим товарним знаком (на інтернет - сайті www.lira.com.ua та на упаковках продукції відповідача). З огляду на діяльність позивача і відповідача у сфері розробки та реалізації комп'ютерної продукції (підтверджується Копією Довідки Держкомстастики щодо ТОВ "Ліра Сапр" та копією Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо ТОВ "Ліра софт"), такі дії відповідача призводять до введення споживачів в оману щодо суб'єкта господарювання при виборі продукції (програмного забезпечення).
		Ухвалою суду від 31.10.2011 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 59/230 та призначено розгляд справи на 05.12.2011 р.
		В судовому засіданні 05.12.2011 р. представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог, з наступних підстав.
		Протягом 2003 - 2011 років відповідачем розроблено та запропоновано для продажу на ринку України декілька версій комп'ютерних програмних комплексів «ЛІРА»(починаючи з версії 9.0 та закінчуючи версією 9.6). 
		Відповідач протягом 2003 - 20011 р. правомірно та добросовісно використовує позначення ліри з метою забезпечення відрізняльної здатності товарів та послуг власного виробництва від товарів та послуг інших осіб. При цьому відповідачем позначення ліри не реєструвалося в якості знаку для товарів і послуг. Відповідач використовував позначення з тією ж метою, з якою використовується знак для товарів і послуг. Позначення, яке використовувалося відповідачем з 2003 р., є знаком для товарів і послуг, яке не отримало реєстрації.
		Відповідач вважає, що використовував знак для товарів і послуг "ліра" з 2003 р. та по 2011 р. (включно) цілком правомірно і має право на продовження такого використання у подальшому. 
		В судовому засіданні 05.12.2011 р. представник позивача заявив клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні з метою ознайомлення з відзивом на позовну заяву. Клопотання задоволено, в судовому засіданні оголошена перерва до 09.12.2011 р.
		09.12.2011 р. судом призначена судова експертиза об'єктів інтелектуальної власності у справі №59/230, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності МЮ України, про що 09.12.2011 р. винесено відповідну ухвалу.
		Ухвалою суду від 09.12.2012 р. зупинено провадження у справі №59/230 до надання висновків судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено атестованим судовим експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності МЮ України.
		13.06.2012 р. відділом діловодства суду отримано від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Висновок № 04/12 комплексної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у господарській справі № 59/230 від 19.04.2012 р.
		Суд ухвалою від 21.06.2012 р. поновив провадження у справі та призначив розгляд справи на 07.07.2012 р.
		Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 07.07.2012 р. справу № 59/230 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра софт" про заборону використання знаку для товарів і послуг передано на розгляд судді Капцовій Т.П.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 59/230 прийнято до провадження суддею Капцовою Т.П., розгляд справи призначено на 30.07.2012 р.
		Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 30.07.2012 р. справу № 59/230 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра софт" про заборону використання знаку для товарів і послуг передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В.
		Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 59/230 прийнято до провадження суддею Картавцевою Ю.В., розгляд справи призначено на 30.07.2012 р.
		В судових засіданнях 30.07.2012 р. та 31.08.2012 р. оголошувались перерви до 31.08.2012 р. та до 24.09.2012 р. відповідно.
		В судовому засіданні 24.09.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
		До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).
		Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
		Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків , передбачених законом.
		До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).
		Відповідно до ст. 492 Цивільного кодексу України, торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів.
		Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч. 1 ст. 157 Господарського кодексу України). 
		Частиною 1 ст. 494 Цивільного кодексу України та ч. 3 ст. 5 Закону України від 15.12.1993 р. № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" також встановлено, що набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом, умови та порядок видачі якого встановлюються законом.
		Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 494 Цивільного кодексу України).
		Згідно ч. 4 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру (Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг"), і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.
		Суб'єктами права інтелектуальної власності на торговельну марку є фізичні та юридичні особи (ч. 1 ст. 493 Цивільного кодексу України).
		Відповідно до ч. 5 ст. 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому законом, має будь-яка особа, об'єднання осіб або їх правонаступники.
		Відповідно до ч. 2 ст. 495 Цивільного кодексу України, майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
		Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності, зокрема, є виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності та виключне право перешкоджати неправомірному використанню права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання. 
		Як передбачено ч. 1 ст. 495 Цивільного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку, зокрема, є виключне право дозволяти використання торговельної марки та виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання. 
		Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземці), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі -підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
		Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. 
		Ст. 20 ГК України встановлює, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом визнання наявності або відсутності прав, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення. 
		Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
		Стаття 21 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлює способи захисту прав, зокрема, визначає, що захист прав на знак здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону. Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: встановлення власника свідоцтва; укладання та виконання ліцензійних договорів; порушення прав власника свідоцтва.
		Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
		З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
		Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про заборону відповідачу використання знаку для товарів і послуг, що охороняється Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 140962, на сайті відповідача та позначення, схожого зі знаком для товарів і послуг, зареєстрованим відповідно до Свідоцтва № 140962, на упаковках продукції відповідача та на сайті відповідача. Також позивач просить суд зобов'язати відповідача вилучити з цивільного обігу товари, виготовлені або введені в оббіг із порушенням прав позивача на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом № 140962.
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" - вважає свої права порушеними фактом використання Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра софт" знаку для товарів і послуг, що охороняється Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 140962, та використання позначення, схожого зі знаком для товарів і послуг, зареєстрованим відповідно до свідоцтва № 140962.
		Позивач посилається на ту обставину, що Законом України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" передбачено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.
		Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати.
		Позивач стверджує, що неправомірне використання відповідачем як зареєстрованого товарного знаку, так і позначення, схожого із зареєстрованим товарним знаком призводить до введення споживачів в оману щодо суб'єкта господарювання при виборі продукції (програмного забезпечення).
		Вказане є підставою для заявлення вимог про заборону використання знаку для товарів і послуг, що охороняється Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 140962, та використання позначення, схожого зі знаком для товарів і послуг, зареєстрованим відповідно до свідоцтва № 140962. 
		Відповідач -позовні вимоги не визнає в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ним протягом 2003 - 2011 р. правомірно та добросовісно використовувалось позначення ліри, а тому на підставі ч. 1 ст. 500 ЦК України, відповідач має право на продовження такого використання в подальшому.
		Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
		Матеріалами справи підтверджено, що позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліра Сапр" є власником знаку для товарів і послуг що охороняється Свідоцтвом на знак для товарів і послуг № 140962. 
		Знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 140962 зареєстрований для товарів 9 класу МКТП - Комп'ютерні програми записані; комп'ютерні програми оперативного обслуговування (записані); програмний статок комп'ютерів записаний; монітори (комп'ютерні програми); комп'ютерні програми (завантажний програмний статок); програми комп'ютерних ігор; для товарів 42 класу МКТП - Комп'ютерне програмування; розробляння програмного статку комп'ютерів; оновлювання програмного стану комп'ютерів; наймання (прокат) програмного статку комп'ютерів; обслуговування програмного статку комп'ютерів; дублювання комп'ютерних програм; інсталювання (встановлювання) комп'ютерних програм; конвертування (перетворювання) даних і комп'ютерних програм (крім фізичного перетворювання); консультування щодо програмного статку для комп'ютерів.
		Відповідно до пунктів 2, 5 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" позивачу, як власнику товарного знака належить виключне право використовувати знак, а також виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, зокрема, позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.
		Статтею 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" встановлено, що будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника свідоцтва таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки. Власник свідоцтва може також вимагати усунення з товару, його упаковки незаконно використаного знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати, або знищення виготовлених зображень знака або позначення, схожого з ним настільки, що їх можна сплутати. 
		Таким чином, позивач як власник свідоцтва має право забороняти будь-якій особі, використовувати позначення без відповідного дозволу. 
		Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. 
		Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.
		Позивачем на інтернет-сайті ТОВ "Ліра софт", що знаходиться у публічному доступі в мережі Інтернет за адресою www.lira.com.ua (та на сайті -"дзеркалі" www.lira.kiev.ua), виявлено факт неодноразового використання відповідачем знаку для товарів і послуг, зареєстрованого згідно Свідоцтва, що підтверджується копіями сторінок з Інтернет-сайту www .lira, com. ua. 
		Крім того, використання даного знаку в частково видозміненому кольоровому виконанні було виявлено і на упаковці продукції відповідача. Таке використання на сайті та упаковках продукції має за мету рекламування та подальшу реалізацію комп'ютерних програм, що співпадає зі сферою господарської діяльності позивача.
		Позивач вважає, що використання знаку на товари і послуги, зареєстрованого ним відповідно до Свідоцтва, відбувається у двох схожих кольорових виконаннях, що підтверджується копіями сторінок сайту www.lira.com.ua. 
		Одне з таких кольорових виконань є повністю ідентичним зареєстрованому знаку для товарів і послуг, а друге - повністю повторює всі його структурні елементи (однаковими є перелік кольорів і тонів, зображувані елементи, змістовне навантаження графічного знаку, відстань між елементами графічного зображення тощо), а отже є позначенням, максимально схожим з зареєстрованим знаком. 
		Однак, жодних дозволів на використання охоронюваного Свідоцтвом знаку на товари і послуги позивач відповідачеві не надавав.
		Суд, з метою встановлення факту тотожності (або схожості до ступеню змішування) позначення ліри в комп'ютерних програмних комплексах "Ліра" версій 9.0, 9.2, 9.4, 9.6, на веб-сайті відповідача та при оформленні упаковки комп'ютерних програмних комплексів "Ліра", із знаком для товарів і послуг, що охороняється Свідоцтвом № 140962, та з метою встановлення періоду часу першого використання позначення "Ліри" відповідачем, призначив у справі № 59/230 судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.
		Висновком комплексної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 04/12 від 19.04.2012 р. встановлено наступне:
		-          позначення у вигляді ліри, яке відображається в комп'ютерних програмних комплексах "ЛІРА" версій 9.0, 9.2, 9.4, 9.6 ТОВ "ЛІРА софт", як під час завантаження, інсталяції, так і під час його роботи є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 140962 від 25.06.2011 p., настільки, що їх можна сплутати стосовно наступних товарів 9 класу: комп'ютерні програми записані; комп'ютерні програми оперативного обслуговування (записані); програмний статок комп'ютерів записаний; монітори (комп'ютерні програми); комп'ютерні програми (завантажиш програмний статок); програми комп'ютерних ігор, та послуг 42 класу: комп'ютерне програмування; розробляння програмного статку комп'ютерів; оновлювання програмного статку комп'ютерів; наймання (прокат) програмного статку комп'ютерів; обслуговування програмного статку комп'ютерів; інсталювання (встановлювання) комп'ютерних програм.
		-          позначення ліри, використане при оформленні упаковки комп'ютерного програмного комплексу "ЛІРА 9.6" ТОВ "ЛІРА софт" є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 140962 стосовно товарів 9 класу: комп'ютерні програми записані; комп'ютерні програми оперативного обслуговування (записані); програмний статок комп'ютерів записаний; монітори (комп'ютерні програми); комп'ютерні програми (завантажений програмний статок); програми комп'ютерних ігор, та послуг 42 класу: комп'ютерне програмування; розробляння програмного статку комп'ютерів; оновлювання програмного статку комп'ютерів; наймання (прокат) програмного статку комп'ютерів; обслуговування програмного статку комп'ютерів; інсталювання (встановлювання) комп'ютерних програм. 
		-          позначення ліри, використане на власному веб-сайті ТОВ "ЛІРА софт" розташованому за адресою: www.lira.com.ua та знак за свідоцтвом України № 140962 є схожими настільки, що його можна сплутати із знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 140962 стосовно товарів 9 класу: комп'ютерні програми записані; комп'ютерні програми оперативного обслуговування (записані); програмний статок комп'ютерів записаний; монітори (комп'ютерні програми); комп'ютерні програми (завантажений програмний статок); програми комп'ютерних ігор, та послуг 42 класу: комп'ютерне програмування; розробляння програмного статку комп'ютерів; оновлювання програмного статку комп'ютерів; наймання (прокат) програмного статку комп'ютерів; обслуговування програмного статку комп'ютерів; інсталювання (встановлювання) комп'ютерних програм.
		-          за відомостями веб -сайту www.archive.org, веб-сайт ТОВ "Ліра софт", розташований за адресою www.lira.com.ua, вперше було оприлюднено 13.10.1999 р., позначення ліри на веб-сайті www.lira.com.ua вперше з'явилося 09.04.2001 р.
		Вказаний висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Більше того, він стосується обставин, що входять до предмета доказування у даній справі. Оцінивши Висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, Висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.
		Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує, що знак для товарів і послуг, що охороняється Свідоцтвом № 140962 і майнові права інтелектуальної власності на який належать позивачеві, є тотожним (або схожим до ступеню змішування) із позначенням ліри (графічним знаком для товарів і послуг "Ліра"), яке використовувалось відповідачем. 
		Отже, на підставі вказаних вище наявних у матеріалах справи доказів, суд приходить до висновку, що відповідач здійснював використання позначення у вигляді "Ліри" в комп'ютерних програмних комплексах "ЛІРА" версій 9.0, 9.2, 9.4, 9.6, при оформленні упаковки комп'ютерного програмного комплексу "ЛІРА 9.6", на власному веб-сайті ТОВ "ЛІРА софт" розташованому за адресою: www.lira.com.ua, яке є схожим зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України № 140962 від 25.06.2011 p., настільки, що їх можна сплутати стосовно наступних товарів 9 класу, 42 класу.
		Однак, суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно неправомірного використання відповідачем знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України № 140962 від 25.06.2011 p. та позначення схожого на даний знак для товарів і послуг з наступних підстав.
		У відповідності до частини 1 статті 500 Цивільного кодексу України, будь-яка особа, яка до дати подання заявки на торговельну марку або, якщо було заявлено пріоритет, до дати пріоритету заявки в інтересах своєї діяльності добросовісно використала торговельну марку в Україні або здійснила значну і серйозну підготовку для такого використання, має право на безоплатне продовження такого використання або використання, яке передбачалося зазначеною підготовкою (право попереднього користувача).
		Відповідач є юридичною особою, господарська діяльність якої пов'язана з розробкою та розповсюдженням програмного забезпечення, зокрема спеціалізованих комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА", які використовуються при проектуванні об'єктів будівництва. 
		Як зазначається відповідачем, виробництво та розповсюдження комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА", розпочато ним у 2003 р., з моменту державної реєстрації юридичної особи.
		При виробництві та розповсюджуванні комп'ютерного програмного комплексу "ЛІРА", відповідач використовував графічне позначення ліри (музичного інструменту), яке мало за мету викликати у користувачів комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА" та контрагентів певну асоціацію, пов'язану з відповідачем. 
		Протягом 2003 - 2011 р. відповідачем розроблено та запропоновано для продажу на ринку України декілька версій комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА" (починаючи з версії 9.0 та закінчуючи версією 9.6). 
		Як вбачається з матеріалів справи, прикладом використання відповідачем графічного позначення ліри є: 
		-          використання в тексті комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА": відповідне позначення з'являється на екрані комп'ютера як під час інсталювання (встановлення) відповідного програмного комплексу, так і під час його роботи, на підтвердження чого в матеріалах справи наявні відповідні зображення екрану комп'ютера;
		-          використання при оформленні упаковки комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА", на підтвердження чого в матеріалах справи міститься оригінал обкладинки останньої версії комп'ютерного програмного комплексу "ЛІРА" -"ЛІРА 9.6", а також Свідоцтво про реєстрацію авторського права на цю комп'ютерну програму;
		-          використання в ліцензіях (ліцензійних угодах), оригінали яких надавалися кожному користувачу комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА". На підтвердження чого в матеріалах справи наявні копії авторських договорів, які укладалися відповідачем з користувачами комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА" протягом 2003 - 2011 років.
		-           використання при оформленні документації, яка супроводжує поставку комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА", зокрема, у оформленні Керівництва по встановленню програми. Копія обкладинки та сторінок 1, 7 Керівництва по встановленню ЛІРА 9.4 міститься у матеріалах справи.
		-          використання при оформленні рекламних папок; 
		-          використання на власному веб-сайті, розташованому за адресою: www.lira.com.ua.
		Крім того, висновком комплексної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 04/12 від 19.04.2012 р. підтверджується, що позначення "Ліри" на веб-сайті www.lira.com.ua вперше з'явилося 09.04.2001 р.
		Також, на підтвердження використання відповідачем графічного позначення ліри з 2003 р по 2011 рік в якості торговельної марки в тексті комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА"; при оформленні упаковки та документації, яка супроводжує поставку зазначених комп'ютерних програмних комплексів, зокрема, у ліцензіях, відповідач надав суду:
		- лист Дочірнього підприємства "Науково-дослідний та проектний інститут "Донецький ПромбудНДІпроект" Державного акціонерного товариства "Будівельна компанія" № 1/ 1630-6-41 від 29.08.2012 р. (договір, що підтверджує факт належного придбання програмного комплексу «ЛІРА»Договір № 13 від 10.08.2010 p.)
		- лист Закритого акціонерного товариства "Морський регістр судноплавства" № 184 - 018-13/1597 від 21.08.2012 р. (договір, що підтверджує факт належного придбання програмного комплексу "ЛІРА" Договір № 7 від 06.05.2009 p.)
		- лист Відкритого акціонерного товариства "УКРНАФТОХІМПРОЕКТ" № 02-1347п від 17.08. 2012 р. (договір, що підтверджує факт належного придбання програмного комплексу "ЛІРА" Договір № 7  від 15.03.2010 p.)
		- лист ТОВ "Пері Україна" № 0773 від 03.09. 2012 р.(договір, що підтверджує факт належного придбання програмного комплексу "ЛІРА" Договір № 10 від 19.02.2007 р.)
		- лист Державного підприємства "Макіївський державний проектний інститут" № 09/77-484 від 28.08. 2012 р. (договір, що підтверджує факт належного придбання програмного комплексу "ЛІРА" № 3 від 10.01.2011 р.) 
		Так, користувачі програм "ЛІРА" у своїх відповідях на адвокатські запити вказують, що позначення "Ліри" з'являється під час інсталювання (встановлення на комп'ютер) вказаних програм. 
		Перелічені вище відповіді містять в собі додатки: копії роздруківок зображень, які з'являються при інсталюванні комп'ютерного програмного комплексу "ЛІРА", копії ліцензій, копії обгорток інсталяційного диску. 
		На всіх цих предметах міститься позначення "Ліри", що доводить те, що перелічені вище юридичні особи на підставі укладених договорів отримали від відповідача комп'ютерні програмні комплекси "ЛІРА", ліцензії, тощо, які містили позначення "Ліри", яке використовувалось в якості торговельної марки.
		Зокрема, до листа ТОВ "Пері Україна" № 0773 від 03.09.2012 р. та листа ДП "Макіївський державний проектний інститут" № 09/77-484 від 28.08.2012 р. додано кольорові копії ліцензій, які дозволяють дослідити використання позначення "Ліра" у тексті цих документів. 
		Таким чином, перелічені вище відповіді, а також додатки до них містять інформацію, яка є належним доказом того, що з 2007 р. по 2011 р. відповідач використовував позначення "Ліри" в якості знаку для товарів і послуг, оскільки це позначення було ним використано під час виготовлення продукції, яку розповсюджує відповідач, а саме в тексті комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА" в документації, яка супроводжує розповсюдження програм "ЛІРА", зокрема, у ліцензіях.
		За таких обставин, суд вважає доведеним факт використання відповідачем позначення "Ліри" в якості торговельної марки протягом 2003 - 2011 р. 
		Так, враховуючи вищевикладене та те, що заявка на реєстрацію знаку для товарів і послуг була подана позивачем 23.03.2011 р., суд вважає, що відповідач правомірно та добросовісно використовує позначення ліри з метою забезпечення відрізняльної здатності товарів та послуг власного виробництва від товарів та послуг інших осіб, оскільки розпочав використання позначення "Ліри" значно раніше позивача та має право на продовження такого використання в подальшому. 
		Суд не приймає до уваги твердження позивача стосовно неналежності доказів відповідача, а саме надання в підтвердження використання з 2009 р. графічного зображення "Ліра" ксерокопії зображень екрану комп'ютера під час інсталювання Програмного комплексу "Ліра". Так, суд вважає, що факт використання позначення "Ліри" під час завантаження, інсталяції, так і під час роботи комп'ютерних програмних комплексів "ЛІРА" версій 9.0(2003-2004 р.), 9.2 (2004-2006 р.), 9.4 (2006-2009 р.), 9.6 (2009-2011 р.) ТОВ "ЛІРА софт" встановлено висновком комплексної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 04/12 від 19.04.2012 р.
		Крім того, стосовно твердження позивача про неналежність доказів відповідача з підстав виготовлення таких доказів самим відповідачем, та надання суду ксерокопій доказів, слід зазначити наступне.
		Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		У відповідності до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відомості, які є доказами у справі, повинні бути отримані в порядку, встановленому законом. 
		Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру" при здійсненні професійної діяльності адвокат має право збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема: запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян.
		Таким чином, закон ніяким чином не обмежує процес доказування та не вказує на те, що докази, створені особою, яка доказує, є неналежними лише з огляду на особу, якою вони створені. 
		До того ж, виключно суд має право давати остаточну оцінку доказів, поданих сторонами судового спору, з точки зору їх належності.
		Позивач також не погоджується з п. 4 висновку комплексної комісійної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 04/12 від 19.04.2012 р., оскільки інформація, отримана експертом за матеріалами веб- сайту www.archive.org є не точною, ненадійною та такою, що може не відповідати дійсності.
		Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
		Однак, позивач, відповідно до ст. 33 ГПК України, не надав суду доказів в підтвердження того, що інформація стосовно веб-сайту ТОВ "Ліра софт" www.lira.com.ua, за відомостями веб-сайту www.archive.org є неправдивою та недостовірною.
		Таким чином позивачем не доведено факту неправомірного використання відповідачем знаку для товарів і послуг за свідоцтвом України №140962 та позначення, схожого зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №140962.
		За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є не обґрунтовані, не доведені та не підлягають задоволенню, а тому в позовних вимогах слід відмовити в повному обсязі.
		Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		2.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		 
		Повне рішення
		складено 01.10.2012 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Ю.В. Картавцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...