Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1770/3734/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2012. Зареєстровано: 30.10.2012. Забезпечено надання загального доступу: 02.11.2012.
Дата набрання законної сили: 03.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа № 2а/1770/3734/2012
		22 жовтня 2012 року 14год. 54хв. м. Рівне
		Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом
		  ОСОБА_1       до Центральної виборчої комісії України  Жиденко Ігора Григоровича-члена Центральної виборчої комісії  України      про визнання протиправною відмову в наданні публічної інформації, зобов`язання вчинити певні дії, -
		ВСТАНОВИВ :
		ОСОБА_1    звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду  з адміністративним позовом до  Центральної виборчої комісії України  Жиденко Ігора Григоровича-члена Центральної виборчої комісії  України     про визнання протиправною відмову в наданні публічної інформації, зобов`язання вчинити певні дії.
		          У  поданій  заяві  позивач  просить  суд   визнати  протиправною  відмову   Центральної  виборчої  комісії  України   та  її  члена    Жиденко Ігоря Григоровича   надати  їй  інформацію  відповідно  до  вимог  Закону  України  «Про  доступ  до  публічної інформації» як  журналісту   Рівненсько-Волинського  інформаційно-аналітичного  порталу «Четверта  влада», а саме   автобіографії  усіх  зареєстрованих  кандидатів в народні  депутати  по  округах Рівненської  області;  фотографії усіх  зареєстрованих кандидатів в народні  депутати  по  округах Рівненської області.  Зобов'язати   Центральну  виборчу  комісію  України   та  її члена  - Жиденко І.Г. надіслати вказану  інформацію  їй на  електронну  адресу АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2
		Ухвалою  Рівненського  окружного адміністративного  суду    від  07  вересня  2012  року    позовну  заяву  ОСОБА_1   до  Центральної  виборчої  комісії  України та Жиденко І.Г. повернуто  позивачу разом  із усіма доданими  до  неї  матеріалами на  підставі  пункту  6  частини  3  статті  108  КАС України .
		Ухвалою  Житомирського апеляційного  адміністративного суду  від  19  вересня 2012  року  ухвалу Рівненського  окружного адміністративного  суду  від 07  вересня  2012  року  скасовано. Справу направлено  в суд першої інстанції   для продовження  розгляду.
		Ухвалою Рівненського  окружного адміністративного суду  від  25  вересня  2012  року  відповідно  пункту 1 частини  1 до статі 183-2 КАС України   провадження  по вказаній справі відкрито   в порядку  скороченого  провадження .
		У  запереченні  на  позовну  заяву, яке  надійшло від  ЦВК  України    17 жовтня  2012  року,  зазначено, що  Центральна виборча комісія та член Центральної виборчої комісії Жиденко Ігор Григорович заперечують проти заявлених позовних вимог, вважають їх безпідставними і такими, що не ґрунтуються на законі та просять відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
		Дослідивши повідомлені позивачем та  відповідачами обставини, а також матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає  до задоволення  з наступних підстав.
		Судом  встановлено, що 17  серпня  2012  року   позивач, ОСОБА_1  звернулась  до   Комісії з запитом щодо доступу до публічної інформації, у якому містилося прохання надати наступну інформацію: «Біографії усіх зареєстрованих кандидатів у народні депутати України по округах Рівненської області; світлини усіх зареєстрованих кандидатів у народні депутати України по округах Рівненської області».
		Листом Комісії від 18 серпня 2012 року № 21-66-2163 надано відповідь у якій позивачу надавалося роз'яснення, з урахуванням вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України», у який спосіб оприлюднюється інформація про кандидатів у народні депутати України (далі - кандидати у депутати) у тому числі і на офіційному сайті Комісії, (фотографії, автобіографія) про кандидатів у депутати.
		Позивачем було повторно подано звернення від 23 серпня 2012 року з тих самих питань. 
		Листом Комісії від 28 серпня 2012 року № 21-66-2589 позивачу було надано відповідь у якій повторно роз'яснювалося, з урахуванням норм Закону України «Про вибори народних депутатів України» та Цивільного кодексу України, про неможливість  оприлюднення  Центральною  виборчою комісією   запитуваної  інформації.
		Вказаним  листом позивачу  фактично  відмовлено  у надання інформації про автобіографії кандидатів у депутати по округах Рівненської області, що на  думку  позивача  є  неправомірним.
		Надаючи  правову  оцінку  спірним  правовідносинам  суд  враховує наступне:
		Статтею 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію» визначено, що Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.
		Відповідно до частини першої статті 33 цього ж Закону забезпечення діяльності Комісії у здійсненні нею повноважень покладається на Секретаріат Комісії. Секретаріат Комісії виконує організаційну, юридичну, експертну, аналітичну, інформаційно-довідкову та матеріально-технічну роботу, спрямовану на забезпечення здійснення Комісією та її членами повноважень, передбачених цим Законом.
		Таким чином, на Секретаріат Комісії покладено обов'язок забезпечення здійснення Комісією та її членами повноважень шляхом опрацювання, обліку, систематизації, аналізування інформації у тому числі її зберігання, що надходить на адресу Комісії, зокрема, під час підготовки та проведення виборів.
		Відповідно до ч. 2 ст. 34, 40 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону "Про інформацію" (далі по тексту Закон № 2657-ХІІ) всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань та функцій, а згідно ст. 10 цього ж Закону право на інформацію забезпечується обов'язком органів державної влади, а також органів і регіонального самоврядування інформувати про свою діяльність та прийняті рішення.
		Частиною 6 Закону № 2657-ХІІ передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб. 
		Проте, встановлюють обмеження щодо прав особи на інформацію.
		Так, стаття 37 цього ж Закону № 2657-ХІ, встановлює обмеження права особи на інформацію, зокрема, не підлягають обов'язковому наданню для ознайомлення за інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:   
		* інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею;   
		* конфіденційну інформацію;   
		* інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС, СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи дізнанню, порушити право людини на справедливий та об'єктивний судовий розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров'ю будь-якої особи;   
		* інформацію, що стосується особистого життя громадян;   
		* документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію (доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття рішень і передують їх прийняттю;   
		* інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права вирішувати питання щодо її розсекречення;   
		* інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових відомств, крім випадків, коли така інформація вимагається за письмовим запитом контролюючого органу для здійснення податкового, митного, бюджетного та валютного контролю. 
		Згідно з ч. 2 ст. 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. 
		Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 23 Закону  № 2657-ХІІ забороняється збирання інформації про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом. Основними даними про особу (персональними даними) є: національність, освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
		Статтею 11 Закону України № 2657-XII встановлено, що інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. 
		Згідно ч. 2 ст. 21 Закону України № 2657-ХІІ, інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною особою, є конфіденційною. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов. 
		Конституційним Судом України (рішення № 5-зп від 30.10.1997 р.) встановлено, що до конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані). 
		У Рішенні від 20.01.2012 р. у справі № 2-рп/2012 за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України Конституційний Суд України визначив, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, матеріальний стан.  Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. 
		Частиною другою статті 14 Закону України "Про захист персональних даних" передбачено, що поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
		Згідно із статтею 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" кожна особа має право на ознайомлення з інформацією  про інших осіб лише за рішенням суду, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб.
		При винесенні рішення у справі суд також враховує той факт, що згідно частини восьмої статті 59 Закону перелік кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, із зазначенням прізвища, власного імені (всіх власних імен), по батькові (за наявності), місяця, року і місця народження, громадянства із зазначенням часу проживання на території України, відомостей про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місця проживання, відомостей про наявність чи відсутність судимості, суб'єкта висування  у семиденний строк після закінчення реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному окрузі оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах "Голос України", "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб- сайті Центральної виборчої комісії.
		Частиною першою статті 63 Закону визначено, що виборцям забезпечується можливість доступу до різнобічної, об'єктивної та неупередженої інформації, потрібної для здійснення усвідомленого, поінформованого, вільного вибору.
		Відповідно до частини другої цієї ж статті інформація, що міститься у документах, поданих до Комісії для реєстрації кандидатів, є відкритою. На офіційному веб-сайті Комісії оприлюднюються відомості про прізвище, власне ім'я (всі власні імена) та по батькові (за наявності), число, місяць, рік і місце народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України, відомості про посаду (заняття), місце роботи, партійність, місце проживання, наявність чи відсутність судимості, суб'єкт висування кожного кандидата у депутати.
		Згідно з частиною другою статті 69 Закону окружна виборча комісія за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за тридцять п'ять днів до дня виборів погоджених із кандидатами у депутати, зареєстрованими в одномандатних округах, інформаційних плакатів із розрахунку по дві тисячі примірників на кожного кандидата у депутати. Плакати повинні містити біографію кандидата у депутати, його передвиборну програму (обсягом до трьох тисяч дев'ятисот друкованих знаків), подані ним при реєстрації, та фотокартку.
		Крім того, постановою Комісії від 25 липня 2012 року № 124 із змінами внесеними постановою Комісії від 11 вересня 2012 року № 854 затверджено Порядок виготовлення інформаційних плакатів кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах, їх передачі дільничним виборчим комісіям з виборів народних депутатів України та кандидатам у народні депутати України.
		Так, абзацом п'ятим пункту 3 цього Порядку визначено, що відомості щодо адреси місця проживання, контактного номера телефону розміщуються на інформаційному плакаті лише за письмовою згодою кандидата у депутати.
		Отже, Законом встановлено строки та вичерпний перелік щодо інформації про кандидатів у депутати, яка підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Комісії, а також оприлюднення фотографій та біографій на інформаційних плакатах кандидатів у депутати.
		Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції N 1165 зазначила, що право кожної людини на приватність і право на свободу вираження поглядів є основою демократичного суспільства; ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність (пункт 11). Виходячи з цього право на приватність, закріплене у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, повинне захищати приватне життя особи не лише від втручання влади, а й від подібних дій з боку інших осіб чи інститутів, зокрема засобів масової інформації (пункт 12 Резолюції N 1165). Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.      
		Конституція України гарантує виборцям вільне волевиявлення на виборах до органів державної влади та органів місцевого самоврядування на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (стаття 71).
		Так, названі принципи виборчого права полягають у наступному.
		Відповідно до статті 2 Закону вибори депутатів є загальними. Право голосу на виборах депутатів мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося вісімнадцять років. Не має права голосу громадянин, визнаний судом недієздатним.
		Будь-які прямі чи непрямі привілеї або обмеження виборчих прав громадян України за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками забороняються. Не допускаються обмеження щодо участі громадян України у виборчому процесі, крім обмежень, передбачених Конституцією України та Законом.
		Принцип рівного виборчого права згідно зі статтею 3 Закону полягає в тому, що громадяни України беруть участь у виборах народних депутатів України на рівних засадах.
		Кожний виборець має в одномандатному та загальнодержавному виборчих округах по одному голосу. Виборець може використати право голосу тільки на одній виборчій дільниці, де він включений до списку виборців. Виборець реалізує своє право голосу під час виборів у порядку, встановленому Законом.
		За змістом статті 4 Закону вибори депутатів є прямими. Громадяни України обирають депутатів безпосередньо шляхом голосування за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії, та за кандидатів у депутати в одномандатних округах.
		З огляду на викладене, запитувана в інформаційному запиті Позивачем інформація жодним чином не може вплинути на забезпечення реалізації її конституційних прав, свобод і обов'язків, у тому числі активного і пасивного виборчого права (права обирати і бути обраним до органів державної влади).
		За таких обставин, позивачу у задоволенні позову належить відмовити повністю.
		Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати не присуджуються.
		          Керуючись статтями 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії України, Жиденко Ігоря Григоровича - члена Центральної виборчої комісії України про визнання протиправною відмову в наданні публічної інформації, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
		          Постанова суду першої інстанції є остаточною, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку. 
		          У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		          Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду. 
		Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови. 
		          Відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 КАС України відповідач зобов'язаний виконати постанову негайно.
		 
		Суддя                                                    Сало А.Б.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...