Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-8226/12/1370 : Адміністративні справи (до 01.01.2019).
Надіслано судом: 12.12.2012. Зареєстровано: 13.12.2012. Забезпечено надання загального доступу: 13.12.2012.
Дата набрання законної сили: 25.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		05 грудня 2012 р.                                                                                    № 2а-8226/12/1370  
		 
		 
		Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого -судді  Лунь З.І., суддів Качур Р.П., Сподарик Н.І.
		за участю
		секретаря судового засідання Івашків В.І.
		позивача: ОСОБА_1, 
		представників відповідача: Науменко О.М., Гута О.М., Бучковський Т.С., 
		розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністра праці та соціальної політики України Тігіпка Сергія Леонідовича про неналежне виконання обов'язків, визнання дій нечинними та зобов'язання вчинити дії.
		                                                   ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністра праці та соціальної політики України Тігіпка Сергія Леонідовича про неналежне виконання обов'язків, визнання дій нечинними та зобов'язання вчинити дії, а саме: просить визнати дії відповідача нечинними щодо заяви ОСОБА_1 від 18.07.2012 року та зобов'язати відповідача Міністра праці та соціальної політики України Тігіпка Сергія Леонідовича персонально працевлаштувати позивача в м. Червонограді на підходящу роботу.
		В судовому засіданні позивач вимоги позовної заяви підтримав. Просить позов задовольнити.
		Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили. Просять у задоволенні позову відмовити.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 звернувся до Міністра праці та соціальної політики України Тігіпка Сергія Леонідовича із заявою від 18.07.2012 року з проханням «персонально працевлаштувати його у м. Червонограді на зарплату у розмірі хоча б сто гривень чистими в  календарний місяць, але з обов'язковою виплатою згідно ст.115 КЗпП України, тому що хочу  (і маю на це законне право) жити за правилами ст.48 Конституції України, а не за правилами   Закону «Про кріпосне право», який був скасований у 1848 році.
		Заяву позивача від 18.07.2012 року розглянуто Державним центром зайнятості  (лист від 21.08.2012 року №ДЦ-01-4056/0/6-12), та повідомлено заявника про те, що між ним та директором Червоноградського міського центру зайнятості відбулася співбесіда, під час якої зяавника ознайомлено з актуальними вакансіями, рекомендовано звернутися на Червоноградський завод металоконструкцій. Крім того, Державний центр зайнятості рекомендував заявнику як самостійно здійснювати пошук роботи, користуючись Інтернет-порталом ДСЗ, так і отримувати інформацію про вільні місця на підприємствах, яка надходить до служби заяйнятості у будь-який зручний час.
		Зазначена вище заява також була розглянута Львівським обласним центром зайнятості згідно з листом від 14.08.2012 року №12-2855/0-12. Як вбачається з цього листа, ОСОБА_7 не з'явився на розгляд свого звернення, яке за дорученням Міністерства праці та соціальної політики України  було заплановане Львівським обласним центром зайнятості у м. Червонограді, у зв'язку із постійною зайнятістю заявника у судових засіданнях. Як вбачається з цього ж листа та підтверджено позивачем у судовому засіданні, останній відмовився від запронованої роботи, крім того відмовився від реєстрації в службі зайнятості, що, відповідно звужує можливості служби позитивно вирішити питання працевлаштування ОСОБА_1
		Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян»якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.  
		Частинами 1,3 ст.15 Закону України «Про звернення громадян»органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). 
		Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. 
		Відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 389, основними завданнями Мінсоцполітики України є, зокрема, формування і реалізація державної політики щодо регулювання ринку праці, процесів трудової міграції, визначення правових, економічних та організаційних засад зайнятості населення і його захисту від безробіття.
		Питання працевлаштування громадян, які шукають роботу, не належить до компетенції Міністерства.
		Водночас питання працевлаштування громадян, пошук підходящої роботи належить до компетенції державної служби зайнятості. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про зайнятість населення»для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Відповідно до ч.2 ст.19 цього ж Закону Державна служба зайнятості має право, зокрема: одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, адміністративні дані по наявність вакантних робочих місць, у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, характер і умови праці на них, направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності при наявності там вільних робочих місць громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, а інвалідів, крім того, - відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у них кваліфікації, знань з урахуванням їх побажань тощо.
		Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку що відповідь на заяву ОСОБА_1 правомірно в межах повноважень, повно, обгрунтовано було дано Державною службою зайнятості та Обласним центром зайнятості.
		Не дивлячись на те, що заява була адресована Міністру праці та соціальної політики України Тігіпку Сергію Леонідовичу, останній не міг дати відповідь на неї оскільки розгляд питань про працевлаштування громадян не входить до завдань Міністра праці та соціальної політики України.
		Крім того, із зазначених вище правових норм до компетенції Міністра праці та соціальної політики України не входить сприяння персонального працевлаштування громадян, чого вимагає у позовній заяві ОСОБА_1
		Стосовно зазначеного у позовній заяві та виходячи із пояснень позивача у судовому засіданні щодо наявності протипоказів медичного характеру для виконання запропонованих  йому центром зайнятості робіт, то суд не бере їх до уваги з огляду на те, що позивачем не надано належних доказів (рекомендації МСЕК згідно з ст.19 Закону України «Про зайнятість населення»); представлена суду медична довідка, яка заповнюється на абітурієнтів, поступаючи у вищі учбові заклади технікуми, середні спеціальні учбові заклади, професійно-технічні училища, на підлітків, які шукають роботу, не відповідає вимогам достовірності письмових доказів та не може бути належним доказом у даній категорії спорів.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Таким чином, заява від 18.07.2012 року та вимоги заявлені ОСОБА_1 у ній в адрес відповідача, не могли бути розглянуті останнім в силу відсутності наданих йому як посадовій особі органу державної влади законодавством України повноважень.
		Водночас суд констатує, що відповідь на заяву ОСОБА_1 в межах повноважень, на підставі норм чинного законодавства України, повно, обґрунтовано та своєчасно було надано компетентними органами.
		Крім того, суд зазначає, що органами які входять в систему державної служби зайнятості додатково було вчинено дії, спрямовані на вирішення питань працевлаштування позивача.
		З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову слід відмовити.
		Згідно  з ст. 94 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача. 
		Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд  
		                                                   ПОСТАНОВИВ:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
		Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
		В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
		Постанова в повному обсязі складена 10.12.2012 року.
		        
		Головуючий суддя            (підпис)                    З.І. Лунь 
		Судді                                    (підпис)                    Р.П. Качур
		                                                  (підпис)                      Н.І. Сподарик      
		З оригіналом згідно. 
		 
		Головуючий суддя                                            З.І. Лунь

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...