Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-16980/12/2670 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:.
Надіслано судом: 02.01.2013. Зареєстровано: 02.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.01.2013.
Дата набрання законної сили: 11.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		 26 грудня 2012 року                      № 2а-16980/12/2670
		 
		Окружний адміністративний суду міста Києва, розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу                               
		за позовомОСОБА_1  до  Третя особаКиївського апеляційного господарського суду Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії                                                                             Суддя Вовк П.В.                                                         
		В порядку письмового провадження                                                
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		11.12.2012 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київського апеляційного господарського суду (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі-третя особа), в якій просить суд: визнати протиправними дії Київського апеляційного господарського суду щодо утримання з щомісячного грошового утримання судді ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб в сумі 14176,91грн., зобов'язати Київський апеляційний господарський суд зарахувати переплату з податку на доходи фізичних осіб, який утримувався з щомісячного грошового утримання ОСОБА_1, у рахунок наступних нарахувань з податку на доходи фізичних осіб, шляхом зменшення суми поточних податкових зобов'язань (перерахувань) з податку на доходи фізичних осіб до повного погашення суми переплати, що складає 14176,91грн.
		Позивач в своїй позовній заяві посилається на визначення поняття щомісячного грошового утримання судді як неоподаткованої грошової виплати судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, наполягає на відсутності права відповідача як податкового агенту утримувати податок на доходи фізичних осіб.  
		З урахуванням викладеного та на підставі Довідки Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2012 № 07-29/172 про нараховані та утримані суми податку з доходів фізичних осіб з щомісячного грошового утримання суддів за 2011 рік, вважає обґрунтованим позицію щодо необхідності  зарахування переплати з податку на доходи фізичних осіб, який утримувався з щомісячного грошового утримання ОСОБА_1, у рахунок наступних нарахувань з податку на доходи фізичних осіб, шляхом зменшення суми поточних податкових зобов'язань (перерахувань) з податку на доходи фізичних осіб до повного погашення суми переплати, що складає 14176,91грн.
		13.12.2012 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від відповідача про визнання адміністративного позову в силу положень ч. 2 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України, крім того, з даної заяви вбачається про розгляд справи за відсутності представника відповідача. 
		Позивач в судове засідання не з'явився, до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача. 
		Представник третьої особи у судове засідання 24.12.2012 не з'явився, до Окружного адміністративного суду міста Києва була подана заява про розгляд справи без участі представника третьої особи.
		Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
		Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.
		Дослідивши матеріали справи, суд -
		 
		 ВСТАНОВИВ:
		 
		З матеріалів справи вбачається, що постановою Верховної Ради України від 20.03.2008 "Про обрання суддів" ОСОБА_1 обрано на посаду судді Київського апеляційного господарського суду безстроково. 
		Відповідно до наказу голови Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2008 № 58-к позивача зараховано на посаду судді з 16.04.2008 за переведенням з Дніпровського районного суду міста Києва у зв'язку з обранням його суддею Київського апеляційного господарського суду.  Рішенням Київської окружної кваліфікаційної комісії суддів загальних судів від 29.04.2005 ОСОБА_1 присвоєно 3 (третій) кваліфікаційний клас.             
		Вищезазначеним наказом встановлено, що за записами у трудовій книжці ОСОБА_1 стаж роботи, який дає право на надбавку за вислугу років, станом на 16.04.2008 складає 21 рік 6 місяців 12 днів. 
		Крім того, даним наказом ОСОБА_1, встановлено щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 30% від посадового окладу з урахуванням доплати за кваліфікаційний клас з 13.04.2008.
		Відповідно до наказу голови Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2009 № 78-к судді ОСОБА_1, який має право на відставку та продовжує працювати на посаді судді, встановлено щомісячне грошове утримання в розмірі 80 відсотків заробітної плати з 13.08.2009.
		З урахуванням викладеного, Окружний адміністративний суду міста Києва зазначає наступне. 
		Спірні правовідносини щодо встановлення статусу суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, правових підстав призначення щомісячного грошового утримання, що виникають у сфері справляння податків і зборів, та порядок їх адміністрування визначаються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законами України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII "Про статус суддів", від 07 липня 2010 року № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", від 16 грудня 1993 року № 3723-XII "Про державну службу", тощо.  
		Зокрема, вирішуючи адміністративну справу по суті, суд виходить з того, що на думку позивача щомісячне грошове утримання суддів не є об'єктом оподаткування податку з доходів фізичних осіб в розумінні оподатковуваного доходу платника податку, тому Окружний адміністративний суд міста Києва, досліджуючи надані сторонами докази, повинен встановити природу одноразового грошового забезпечення як виду соціальної виплати із одночасним визначенням правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. 
		На підтвердження заявленої суми адміністративного позову позивачем надано Довідку від 30.11.2012 № 07-29/172, видану Київським апеляційним господарським судом, про нараховані та утримані суми податку з доходів фізичних осіб з щомісячного грошового утримання суддів за 2011 рік, з копіями уточнюючих розрахунків сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку за I квартали 2011 року, згідно яких за 2011 рік утримано податку на доходи фізичних осіб кошти у розмірі 14176,91 грн. 
		Статтею 126 Конституції України закріплено основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів. 
		Конституційний статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.
		Аналізуючи приписи Конституції України як Основного закону суд дійшов висновку, що надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
		Конституційним Судом України у рішенні по справі N 8-рп/2005 за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" 11 жовтня 2005 року  визначив щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Умови і порядок його виплати визначені Законом України "Про статус суддів".
		Слід звернути увагу, що спірні правовідносини виникли в частині виплати щомісячного грошового утримання суддям, які, маючи право на відставку, продовжують працювати на посаді судді та одержують її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, тому, розмежовуючи поняття суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання суддям, необхідно зауважити наступне. 
		Оскільки предметом розгляду в даній справі є утримані суми податку з доходів фізичних осіб з щомісячного грошового утримання позивача за 2011 рік, незважаючи на виникнення такого права у останнього з 2009 року, вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діє після вступу в законну силу Податковим кодексом України.  
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Відповідно до пункту 162.1. статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
		При цьому, об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1. статті 163 Податкового кодексу України). 
		У статті 165 Податкового кодексу України викладено перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, зокрема, підпунктом "е" пункту 165.1.1. статі 165 визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: сума пенсій (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати. 
		Позиція відповідача та податкового органу в частині ототожнення понять "суддівської винагороди" та "щомісячного грошового утримання" з однаковим їх оподаткуванням є неправильною, оскільки нормами Конституції України, Закону України "Про судоустрій і статус суддів" чітко встановлено, що з 1 січня 2004 року заробітна плата суддів підлягає обкладенню податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах відповідно до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до 01 січня 2011 року та відповідно до Податкового кодексу України, після набранням ним законної сиди, що, у свою чергу, узгоджується зі статтею 67 Конституції України. 
		Водночас, податковим законодавством України не передбачено обкладання щомісячного грошового утримання суддів податком з доходів фізичних осіб на загальних підставах, з огляду на те, що особливість щомісячного грошового утримання судді полягає в тому, що воно не належить до суддівської винагороди, не є складовою заробітної плати судді і виходячи з системного аналізу положень Закону є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу. 
		Аналіз наведених положень Кодексу, Закону та зазначеної позиції Конституційного Суду України дає підстави для висновку, що правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання працюючого судді є однаковою, а самі ці поняття -однорідними та взаємопов'язаними. Щомісячне грошове утримання ідентичне щомісячному довічному грошовому утриманню та є звільненою від оподаткування виплатою. 
		Окружний адміністративний суд міста Києва приймає доводи позивача в частині того, що щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення. 
		Крім цього, викладена позиція щодо визначення щомісячного довічного грошового утримання як особливої форми соціального забезпечення суддів підтверджується рішеннями Конституційного Суду України у справі N 8-рп/2005 за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" 11 жовтня 2005 року та рішенням у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 36, пунктів 20, 33, 49, 50 статті 71, статей 97, 98, 104, 105 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про гарантії незалежності суддів) від 18 червня 2007 року. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. 
		Пунктом 2 частини 2 цієї статті встановлено, що, у разі задоволення адміністративного позову суд, зокрема, може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. 
		Згідно з ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		Отже, з системного аналізу зазначених норм законодавства, суд робить висновок про те, що вказана можливість судового захисту передбачена саме для особи, права, свободи та інтереси якої порушено з боку суб'єкта владних повноважень.
		Відповідно до підпунктів 169.4.3. та 169.4.4. пункту 169.4. статті 169 Податкового кодексу України роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. 
		Якщо внаслідок здійсненого перерахунку виникає недоплата утриманого податку, то сума такої недоплати стягується роботодавцем за рахунок суми будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць, а в разі недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних місяців, до повного погашення суми такої недоплати.
		Враховуючи, що суд погоджується із доводами позовної заяви, вважає дії відповідача, такими, що порушують права та свободи останнього, з урахуванням обрання ним як способу захисту прав зобов'язання Київського апеляційного господарського суду зарахувати переплату з податку на доходи фізичних осіб, який утримувався з щомісячного грошового утримання ОСОБА_1, у рахунок наступних нарахувань з податку на доходи фізичних осіб, шляхом зменшення суми поточних податкових зобов'язань (перерахувань) з податку на доходи фізичних осіб до повного погашення суми переплати, що складає 14176,91 грн., що не суперечить приписам  підпунктів 169.4.3. та 169.4.4. пункту 169.4. статті 169 Податкового кодексу України,  суд вирішуючи адміністративну справу по суті, вважає адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтованим. 
		Крім того, як вже зазначалось вище, до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява від відповідача про визнання позову в повному обсязі.
		Згідно із п.1 статті 136 КАС України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву.
		Відповідно до п. 3 зазначеної статті, судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу. 
		Згідно із п. 3 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. 
		Враховуючи вищенаведене,  дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, а отже підлягає прийняттю, а позовні вимоги підлягають задоволенню. 
		Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
		Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 72, 112, ч. 6 ст.128, 136, ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		1. Адміністративний позов  ОСОБА_1 задовольнити повністю. 
		2. Визнати протиправними дії Київського апеляційного господарського суду щодо утримання з щомісячного грошового утримання судді ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб в сумі 14176,91 грн..
		3. Зобов'язати Київський апеляційний господарський суд зарахувати переплату з податку на доходи фізичних осіб, який утримувався з щомісячного грошового утримання ОСОБА_1, у рахунок наступних нарахувань з податку на доходи фізичних осіб, шляхом зменшення суми поточних податкових зобов'язань (перерахувань) з податку на доходи фізичних осіб до повного погашення суми переплати, що складає 14176,91 грн.  
		 
		Постанова, відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		Суддя                                                                                                                              П.В. Вовк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...