Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5011-68/15302-2012 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.01.2013. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2013.
Дата набрання законної сили: 26.12.2012
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  5011-68/15302-2012 26.12.12
		За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція"до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"провизнання недійсним договору,            Суддя  Блажівська О.Є.
		Представники сторін:
		від позивача:            Не з'явивсявід відповідача:       Гуцал М.М. довіреність № 3 від 15.10.2012 року видана розпорядником майна  - в.о. директора Заєвським В.Г. Яременко Я.В., за довіреністю б/н від 12.09.2012 року видана директором Білодід Г.М.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		          До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будеволюція"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"про визнання недійсним Договору від 17.07.2012 № 17-07/12-01.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/15302-2012 та призначено до розгляду на 15.11.2012.
		08.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла заява про вступ у справу ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд".
		12.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшло клопотання від ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд" про зупинення провадження у справі.
		13.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для доручення до матеріалів справи на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року.
		15.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
		15.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи для доручення до матеріалів справи на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року.
		Ухвалою суду від 15.11.2012 розгляд справи було відкладено на 19.11.2012 року.
		19.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача М.М. Гуцал надійшли письмові пояснення щодо повноважень представників відповідача.
		19.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача Я.В. Яременко надійшли письмові пояснення щодо повноважень представників відповідача.
		19.11.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача Я.В. Яременко надійшла заява про визнання позову.
		Ухвалою суду міста Києва від 19.11.2012 розгляд справи було відкладено на 04.12.2012.
		04.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача Я.В. Яременко надійшли письмові пояснення.
		04.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача М.М. Гуцал надійшли документи для доручення до матеріалів справи на виконання вимог Ухвали Господарського суду міста Києва від 19.11.2012 року.
		04.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. 
		У судове засідання 04.12.2012 з'явились представники відповідача.
		Представник позивача у судове засідання не з'явився.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.12 року розгляд справи було відкладено на 20.12.2012.
		13.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача Я.В. Яременко надійшли документи для доручення до матеріалів справи.
		18.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача М.М. Гуцал надійшли документи для доручення до матеріалів справи на виконання вимог суду.
		20.12.2012 року від ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд" надійшли пояснення по справі.
		У судове засідання 20.12.2012 року представники сторін з'явилися та надали усні пояснення по справі. У судовому засіданні оголошено перерву до 26.12.2012 року.
		26.12.2012 року Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва у зв'язку з перебуванням судді Ониськів  О.М. у відпустці справу № 5011-58/15302-2012 передано судді Блажівській О.Є.
		Ухвалою Господарського суду міста Києва справу № 5011-58/15302-2012 прийнято до провадження.
		У судове засідання 26.12.2012 року представники сторін з'явились.
		Відповідач у судовому засіданні надав пояснення щодо поданого ним клопотання про залучення письмових пояснень щодо належності представників відповідача.
		У судовому засіданні представник відповідача М.М. Гуцал надав документи для доручення до матеріалів справи.
		Позивач надав усні пояснення по суті спору.
		Представники відповідача надали усні пояснення по суті спору. 
		У судовому засіданні сторонами надано пояснення щодо вступу у справу ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд" в якості третьої особи.
		Розгляд заяви від 08.11.2012 року про вступ у справу ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд" перенесено у наступне судове засідання.
		У судовому засіданні оголошено перерву до  28.12.2012 року.
		28.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача та надійшли письмові пояснення щодо права на земельну ділянку.
		28.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача Я.В. Яременко надійшли письмові пояснення.
		28.12.2012 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від  представника відповідача М.М. Гуцал надійшли письмові пояснення.
		У судове засідання 28.12.2012 року представники  відповідача з'явились та надали усні пояснення по суті спору.
		Представник позивача у судове засідання не з'явився.
		У судовому засіданні розглянуто заяву від 08.11.2012 року про вступ до справи ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд" в якості третьої особи та заяву відповідача від 19.11.2012 року про винесення окремої ухвали.
		Заслухавши пояснення заявника, представників сторін суд ухвалив відмовити в задоволенні заяви від 08.11.2012 року про вступ до справи ПАТ "Холдингової компанії "Київміськбуд" та заяви про винесення окремої ухвали у зв'язку з неналежною обґрунтованістю та безпідставністю.
		Судом у відповідності з вимогами ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено формуляри судового засідання які долучено до матеріалів справи.
		В судовому засіданні 28.12.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
		В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.
		Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
		 
		                                                               ВСТАНОВИВ
		17 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"(сторона-1, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будеволюція" (сторона-2, позивач) було укладено Договір про передачу функцій замовника капітального будівництва №17-07/12-01 (договір), предметом якого є взаємовідносини сторін щодо організації проектування, будівництва, введення в експлуатацію об'єктів будівництва та передачі у власність юридичним та фізичним особам об'єктів інвестування.
		Відповідно до п. 2.2 договору, відповідач передав, а позивач прийняв, функції (права та обов'язки) замовника на будівництво об'єктів будівництва (п.2.2 договору).
		З метою реалізації предмету цього Договору, Сторони взяли на себе зобов'язання від власного імені та за власний рахунок виконати визначені цим Договором юридичні та інші дії, пов'язані з будівництвом об'єктів будівництва (п.2.3 договору), на земельній ділянці, що знаходиться у користуванні відповідача та розташована між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва, розміром 204 148 кв. м. (п.1.1.1 договору).
		Умовами п.3.4 договору визначено, що для забезпечення виконання позивачем зобов'язань за цим договором, сторони підтверджують, що одночасно з підписанням цього договору, відповідач передає позивачу майнові права на всі об'єкти будівництва та майнові права на всі об'єкти інвестування. Зазначені майнові права вважаються переданими відповідачем та прийняті позивачем з моменту укладення цього договору. Відповідач також передає позивачу усі майнові права, які будуть ним отримані внаслідок виконання вимог п.3.2.3 договору (Технічні умови, тощо). Зазначені майнові права вважаються переданими відповідачем та прийнятими позивачем з моменту їх отримання відповідачем. Така передача не вимагає підписання сторонами будь-якого окремого документу (додаткової угоди, акту приймання-передачі тощо).
		Відповідно позовної заяви позивач просить визнати договір №17/07/12-01 про передачу функцій замовника капітального будівництва від 17.07.2012 року недійсним на підставі ст. 203, ч.1 ст. 215, ст. 230 Цивільного кодексу України як такий, що укладений відповідачем з порушенням  вимог чинного законодавства, вказуючи, що спірний договір було укладено відповідачем за відсутності передбаченого Статутом товариства відповідного погодження Загальних зборів учасників товариства; розпорядник майна у справі про банкротство відповідача -ТОВ "Консультаційне бюро НТТ" -арбітражний керуючий Заєвський В.Г. не мав права укладати спірний договір, оскільки це є втручанням в оперативно-господарську діяльність боржника; укладання договору про передачу функцій замовника капітального будівництва є неможливим на стадії розпорядження майном боржника, оскільки за своєю суттю цей договір є інвестиційним та повинен укладатися на стадії санації відповідача; укладання спірного договору не направлено на реальне настання правових наслідків, оскільки введення згідно ухвали господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів унеможливлює виконання відповідачем грошових зобов'язань.
		Згідно відзиву на позовну заяву, який надійшов до суду 15.11.2012 року відповідач проти позовних вимог заперечує повністю, вважає їх безпідставними та необґрунтованими, зазначає, що на дату укладання спірного правочину керівником ТОВ «КБ НТТ»та єдиною особою, відповідальною за господарську діяльність та фінансовий стан товариства, а також повноважною на вчинення дій від імені товариства, підписання договорів, у т.ч. спірного правочину, був в.о. директора- розпорядник майна боржника Заєвський В.Г., повноваження якого підтверджуються ухвалами Господарського суду міста Києва від 05.06.2012р. та від 19.09.2012р. у справі № 5011-16/5282-2012 та даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; стверджує, що дія мораторію на задоволення вимог кредитора у справі № 5011-50/5282-2012 не впливаю на договірні правовідносини сторін.
		Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  не підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Згідно з частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.
		Крім того, частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). 
		Згідно із ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними"від 06.11.2009 р. № 9, судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України). Відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України. При цьому, відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).
		Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		Договір № 17-07/12-01 від 17.07.2012 року укладений позивачем - ТОВ «Будеволюція»в особі директора Шемчука М.М., який діяв на підставі статуту та відповідачем -ТОВ «КБ НТТ»в особі виконувача обов'язків директора Заєвського В.Г., який діяв на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року по справі № 5011-50/5282-2012.
		Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.04.2012 було порушено провадження у справі №5011-50/5282-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Заєвського Віталія Геннадійовича. 
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.05.2012 у справі №5011-50/5282-2012 було вжито заходи до збереження майна боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ", а саме було заборонено боржнику та будь-яким іншим особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, включаючи але не обмежуючись: купівлю-продаж, міну дарування, позичку тощо, щодо майна боржника, що належить останньому на праві приватної власності, перебуває у боржника  на праві повного господарського відання або оперативного управління, а також перебуває у строковому платному користуванні боржника.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2012 у справі №5011-50/5282-2012 виконання обов'язків директора товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"покладено на розпорядника майна товариства -арбітражного керуючого Заєвського В.Г., а також зобов'язано колишнього директора Базилевича Валерія Михайловича передати  директору -розпоряднику майна товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"Заєвському В.Г. всю наявну бухгалтерську та іншу документацію боржника, печатки та штампи, матеріальні та інші цінності. 
		Обґрунтовуючи підстави звернення з відповідним позовом до суду, позивач посилається на те, що сторонами без відповідного погодження укладено договір № 17-07/12-01 на суму 30 083 000,00 грн., що значно перевищує встановлені Статутом відповідача обмеження  щодо граничної суми договору, яка не підлягає погодженню Загальними зборами учасників товариства, в розмірі 50 000 гривень. 
		Відповідно до ч.1 ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. 
		Відповідно до ч.3 ст.145 Цивільного кодексу України компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.
		Відповідно до положень підпункту 15 статті 8.2.11 Статуту ТОВ "Консультаційне   бюро   НТТ" (в редакції, чинній на момент укладання спірного договору) до   компетенції   Зборів Учасників Товариства відноситься надання згоди на здійснення директором Товариства будь-яких дій, у тому числі але не обмежуючись цим: укладання та/або затвердження будь-яких договорів, сума яких перевищує 50 000 гривень, видача будь яких довіреностей, відповідно до яких повноваження директора товариства, визначені Статутом, передаються повністю або частково третім особам.
		Проте, спірний договір за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить в собі елементи договору про спільну діяльність та договором простого товариства, що регулюються главою 77 Цивільного кодексу України.
		Згідно з ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
		Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників або без об'єднання вкладів учасників.
		Відповідно до ч.1 ст.1133 ЦК України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.
		Частина 1 ст. 1134 даного Кодексу встановлює, що внесене учасниками майно, вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.
		Враховуючи норми Цивільного кодексу України, за спірним договором учасники об'єднують свої вклади, після чого ці вклади набувають статусу спільного майна та використовуються в інтересах усіх учасників.
		Відповідно до п.2.1 договору метою укладання даного договору є отримання прибутку сторонами завдяки поєднанню активів сторін: наявної земельної ділянки у відповідача та грошових коштів позивача. 
		Відповідно до п.2.3 договору з метою реалізації предмету цього договору сторони беруть на себе зобов'язання на власний ризик, від власного імені та за власний рахунок виконати визначені цим договором юридичні та інші дії, пов'язані з організацією будівництва Об'єкта будівництва.
		Згідно з п. 12.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими особами та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. 
		      Виходячи зі змісту статей 1130, 1132 Цивільного кодексу України та розділів 3 - 5, 6-7 договору сторони зобов'язалися спільно діяти для досягнення спільної мети -організації проектування, будівництва, введення в експлуатацію Об'єкта будівництва на земельній ділянці, що знаходиться між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва, та подальшої передачі у власність юридичним та фізичним особам квартир або приміщень соціально-побутового призначення, що входять до складу Об'єкту будівництва.  
		     При цьому відповідач згідно умов п.4.1 договору зобов'язався належним чином виконувати обов'язки землекористувача земельної ділянки, за письмовим погодженням з позивачем укладати відповідні правочини з постачальниками ресурсів (електроенергії, води тощо), сприяти в отриманні позивачем вихідних даних та умов проектування, погодженню проектно-кошторисної документації тощо, а позивач сумлінно та своєчасно виконувати функції замовника будівництва, укласти договір з проектною організацією, укласти договори з ПАТ АКБ "Аркада" для здійснення фінансування будівництва об'єктів будівництва за рахунок створених ПАТ АКБ "Аркада"  Фондів фінансування будівництва та Фондів операцій з нерухомістю, вести технічний нагляд за своєчасним та якісним виконанням підрядними організаціями взятих на себе зобов'язань, перевіряти обсяги та якість виконаних будівельно-монтажних робіт тощо (п.5.1.3 договору). 
		Відповідно до ст.1139 Цивільного кодексу України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
		Відповідно до п.3.4 та п.3.7 договору сторони погодили порядок розподілу прибутків, одержаних в результаті спільної діяльності по будівництву Об'єкта будівництва, а саме сторони погодили, що одночасно з підписанням цього договору відповідач передає позивачу майнові права на всі об'єкти будівництва та майнові права на всі об'єкти інвестування, в свою чергу позивач сплачує відповідачу грошові кошти у розмірі 30 083 000,00 грн. 
		За таких обставин грошові кошти у розмірі 30 083 000,00 грн.  у даному випадку не є ціною (сумою) договору, а є сумою очікуваного сторонами за наслідками спільного будівництва прибутку.
		Враховуючи викладене та виходячи з умов спірного договору, укладання виконуючим обов'язки директора товариства Заєвським В.Г. договору про передачу функцій замовника капітального будівництва не потребувало погодження Загальними зборами учасників товариства відповідача, а відтак позивачем не було доведено перевищення повноважень Заєвським В.Г. під час підписання спірного договору. 
		Інші посилання позивача також є необґрунтованими, виходячи з наступних підстав.
		Відповідно до ч.3 ст.237 Цивільного кодексу України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
		Відповідно до ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. 
		У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
		Таким чином, якщо від імені юридичної особи діяла посадова особа -орган юридичної особи, діє презумпція наявності повноважень у посадової особи представляти юридичну особу. 
		05.06.2012 ухвалою підготовчого засідання у справі №5011-50/5282-2012 керівника Боржника Базилевича В.М. було відсторонено від посади Директора Боржника та виконання обов'язків директора Боржника покладено на розпорядника майна - арбітражного керуючого В.Г. Заєвського.
		Крім того, на момент порушення провадження у справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном боржника, у відповідності до відомостей, наявних у Єдиному державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців були відсутні будь-які застереження щодо наявності обмежень повноважень керівника ТОВ "Консультаційне бюро НТТ" або особи, уповноваженої на вчинення дії від імені юридичної особи. 
		У відповідності до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
		Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.
		Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
		Таким чином, відомості про будь-які обмеження повноважень керівника Відповідача на момент укладення спірного договору були відсутні як у Позивача, так і у підписанта зі сторони ТОВ "Консультаційне бюро НТТ".
		Відповідно до п.9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України №02-5/111 від 12.03.1999 "Про деякі питання практики вирішення спорів,  пов'язаних з визнанням угод недійсними" наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником,  який не мав належних повноважень,  робить її  дійсною з моменту укладення.  Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди  чи  до її   представника   (лист,  телеграма,  телетайпограма  тощо)  або вчинення дій,  які свідчать  про  схвалення  угоди  (прийняття  її виконання,  здійснення  платежу другій стороні і т.ін.).  У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів  відсутності належних  повноважень  представника на укладення угоди задоволенню не підлягає. Таким чином факт наступного схвалення правочину юридичною особою має значення у випадку визнання договору недійсним з підстав його укладання представником без належних для цього повноважень. 
		Схвалення відповідачем - ТОВ "Консультаційне бюро НТТ" спірного договору, а саме дій Заєвського В.Г. під час укладання цього договору підтверджується наявними у матеріалах справи документами: актом приймання-передачі земельної ділянки як будівельного майданчика від 17.07.2012, листуванням сторін, довіреністю від 02.08.2012, виданою на виконання умов договору від 17.07.2012року (додаток № 1 до договору), які засвідчують факт наступного схвалення юридичною особою спірного договору.
		Крім того, листом № 2/11 від 02.11.2012р. позивач підтверджує одержання від відповідача усієї необхідної інформації, копій договорів оренди земельних ділянок від 13.09.2005 та від 26.07.2004, нотаріально посвідчених довіреностей від 02.08.2012 та земельних ділянок як будівельних майданчиків. 
		Також в матеріалах справи відсутні будь-які претензії  сторін по спірному договору щодо умов виконання договору, прав та обов'язків сторін по договору.
		Відповідно до ч.16 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. 
		Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.
		Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2012 у справі №5011-50/5282-2012 клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника боржника -Базилевича В.М. від посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"було задоволено, виконання обов'язків директора Товариства боржника покладено на розпорядника майна товариства -арбітражного керуючого Заєвського В.Г.
		На підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 19.09.2012 року у справі №5011-50/5282-2012 призначену директором позивача Загальними зборами учасників Товариства Білодід Галину Миколаївну також було відсторонено від посади директора ТОВ "Консультаційне бюро НТТ" та покладено виконання обов'язків директора на розпорядника майна Товариства - арбітражного керуючого Заєвського В.Г., про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		Таким чином, станом на дату укладання спірного договору керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"та особою, відповідальною за його господарську діяльність та фінансовий стан, є призначений судом виконувач обов'язків директора Товариства Заєвський В.Г., повноваження якого підтверджуються Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.06.2012 року у справі № 5011-50/5282-2012, ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2012 року у справі № 5011-50/5282-2012 та даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
		Позивач також визначає у якості підстави недійсності спірного договору  неможливість укладення такого договору в процедурі розпорядження майном боржника.
		Відповідно преамбули спірного договору вказано, що від імені відповідача правочин вчиняє в.о. директора Заєвський В.Г., що діє на підставі Ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року по справі № 5011-50/5282-2012. А тому посилання позивача про те що йому не було відомо при підписанні договору про наявність справи 5011-50/5282-2012, якою предметом спору є банкрутство ТОВ "Консультаційне бюро НТТ" є безпідставним.
		У відповідності до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядження майном боржника - це система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, з  метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища.
		Повноваження керівника, органів управління боржника визначені законодавством та установчими документами. Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення їх повноважень, крім випадків укладення угод відносно майна боржника, визначених пунктом 13 статті 13 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які можуть бути укладені органами управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна.
		Приписами ч. 14 ст. 13 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", втановлено пряму заборону втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Враховуючи вище викладене, ні Цивільний кодекс України, ні Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає зупинення господарської діяльності боржника або обмеження права юридичної особи - боржника укладати угоди, крім вимоги ч. 13 ст. 13 вказаного Закону України щодо погодження із розпорядником майна.
		Щодо укладення спірного договору під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, суд відзначає наступне.
		Відповідно до абз. 24 ст.1 Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів означає зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію; 
		Грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
		Таким чином, всі грошові зобов'язання та зобов'язання по сплаті податків та зборів, строк сплати (виконання) яких настав до дати порушення провадження по справі про банкрутство, протягом строку дії мораторію виконанню не підлягають і не можуть бути виконані в примусовому порядку.
		У відповідності до Рекомендацій Вищого господарського суду від 04.06.2004року № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"", у вирішенні питання про те, на які вимоги кредиторів поширюється мораторій, слід виходити з такого.
		Мораторій поширюється на задоволення вимог конкурсних кредиторів за грошовими зобов'язаннями та зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також на задоволення вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, які виникли у зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку, передбаченому частиною 10 статті 17 Закону (частини 6 та 24 статті 1, частина 5 статті 12 Закону).
		Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів та виплату (стягнення) заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди (частини 6 та 24 статті 1, частина 6 статті 12 Закону).
		Крім того, суд також відзначає, що за умовами п.3.7 договору від 17.07.2012  зобов'язання сплатити грошову суму виникають саме у позивача, а не у Відповідача.
		Таким чином, дія мораторію на задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство № 5011-50/5282-2012 не впливає на правовідносини сторін за договором.
		Позивач також посилається на вжиття заходів щодо збереження майна боржника на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 24.05.2012р. по справі №5011-50/5282-2012, згідно якої було вжито заходів щодо збереження майна боржника, а саме заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ"та будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії, включаючи але не обмежуючись: купівлю-продаж, міну, дарування позичку тощо, щодо майна боржника, що належить останньому на праві приватної власності, перебуває у боржника на праві повного господарського відання або оперативного управління, а також перебуває у строковому платному користуванні боржника.
		Зазначені заходи щодо збереження майна боржника були вжиті з метою попередження незаконного відчуження майна боржника, в тому числі і того, що перебуває у строковому платному користуванні боржника.
		Разом з цим, як вбачається із спірного договору, його предметом є передача функцій замовника будівництва. При цьому, земельна ділянка, як актив залишається у володінні ТОВ "Консультаційне бюро НТТ" і останній зобов'язаний виконувати щодо неї обов'язки землекористувача, а саме: повно та своєчасно вносити орендну плату за користування земельною ділянкою, забезпечувати використання земельної ділянки за цільовим призначенням, не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок тощо.
		Відповідно письмових пояснень відповідача земельна ділянка за умовами договору залишається у користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Консультаційне бюро НТТ" та у жодний спосіб ним не відчужується, накладена на підставі ухвали Господарського суду м. Києва від 24.05.2012 року у справі № 5011-50/5282-2012 заборона не стосується спірних правовідносин та не забороняє відповідачу використовувати належне йому майно у власній поточній діяльності Товариства.
		Таким чином позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що Договір № 17-07/12-01 від 17.07.2012 року містить обставини, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
		Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
		Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача. 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		                                                               
		В И Р І Ш И В:
		У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		Повний текст рішення складено 29.12.2012 року.
		Суддя                                                                                                       О.Є. Блажівська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...