Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2/5005/10962/2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2013.
Дата набрання законної сили: 29.01.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		29.01.13 р. Справа № 2/5005/10962/2012
		За позовом    Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління, м. Дніпропетровськ   
		до    Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МАРКЕТ", м. Дніпропетровськ,
		Третя особа-1: Амур-Нижньодніпровський відділ виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, м. Дніпропетровськ; Третя особа-2: ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ    
		про  оскарження оцінки майна та заборони використання її у виконавчому провадженні 
		                     
		Суддя  Боділовська М.М.
		 
		Представники:
		    Від Позивача: Баклан А.В., довіреність б/н від 18.06.2012 р.
		  Від Відповідача: Сологуб В.Я., довіреність № 03-13-С від 28.01.2013 р.
		 Від Третьої особи -1: Куліковський І.Є., довіреність б/н від 08.01.2013 р., ОСОБА_5, довіреність № 10 від 08.01.2013 р.   
		  Від Третьої особи -2: ОСОБА_1, паспорт серія НОМЕР_1 від 04.09.1997 р.     
		СУТЬ СПОРУ:
		 Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії - Дніпропетровське обласне управління звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МАРКЕТ" про оскарження оцінки майна та заборони використання її у виконавчому провадженні. Ухвалою від 19.12.2012 р. до участі у розгляді справи залучено Третю особу-1: Амур-Нижньодніпровський відділ виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції та Третю особу-2: ОСОБА_1.    
		Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2012 р. порушено провадження у справі № 2/5005/10962/2012, розгляд справи призначено на 29.01.2013 р. 
		Позивач підтримує позовні вимоги. 
		Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов. 
		Третя особа-1 заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов, просить суд припинити провадження у справі. 
		В судовому засіданні 29.01.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. 
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши письмові докази в сукупності,  господарський суд, -
		ВСТАНОВИВ:
		На виконанні в Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження № 33865133 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 2-617/11 (2/401/220/12), виданого 09.07.2012 р. Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь філії - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" 1 002 739, 29 грн., з яких: 1 000 859, 29 грн. заборгованості за кредитним Договором, 1 730, 00 грн. судових витрат, 150, 00 грн. витрат за оголошення про виклик.
		05.09.2012 р. державним виконавцем ВДВС проведено опис й арешт майна           ОСОБА_1 - 3-кімнатної квартири № 22, загальною площею 58, 5 кв. м. (житлова - 36, 4 кв. м.), що знаходиться на 6-поверсі 9-поверхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. 
		Вказана нерухомість є майном, що перебуває в заставі АТ "Ощадбанк" в якості забезпечення виконання зобов'язань.
		Листом від 17.09.2012 р. державним виконавцем ВДВС повідомлено Позивача про проведення незалежної оцінки зазначеної квартири, ринкова вартість якої відповідно до висновку склала 283 400, 00 грн. 
		Позивач 03.10.2012 р. листом за вих. № 19/19-144/144 направив заперечення щодо результатів оцінки майна з проханням призначити рецензування звіту.
		10.10.2012 р. постановою державного виконавця ВДВС призначено незалежного експерта - ПП ОСОБА_6 для проведення рецензування звіту про оцінку нерухомого майна боржника ОСОБА_1
		06.11.2012 р. до банку надійшла рецензія на висновок про оцінку нерухомого майна, відповідно до якої звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.
		Банком було проведено аналіз ринку подібної нерухомості в залежності від поточного стану та місця розташування та встановлено, що ринкова вартість 1 м2 квартири становить 924, 66 $, тому приблизна ринкова вартість квартири за розрахунком банку має складати 432 357, 00 грн. без ПДВ. 
		Позивач не погоджується із висновком звіту про оцінку нерухомого майна та рецензії на неї, вважає визначену вартість майна заниженою, а звіт не обґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, у зв'язку з чим просить суд визнати звіт   про   оцінку   нерухомого   майна   ОСОБА_1,   складений   незалежним експертом - оцінювачем Сологуб В.Я. та затверджений директором ТОВ "АВТО МАРКЕТ" таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та таким, що не підлягає застосуванню в рамках виконавчого провадження. 
		Відповідач позовні вимоги не визнає з наступних підстав. 
		ТОВ "АВТО МАРКЕТ" є суб'єктом оціночної діяльності і має у своєму складі оцінювачей, які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону. 
		Незалежну оцінку ринкової вартості квартири здійснював оцінювач Сологуб В.Я. (кваліфікаційне свідоцтво МФ № 985 від 28.02.2004 р., свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі № 1244 від 19.04.2004 р.). Суб'єкт оціночної діяльності ОСОБА_6 здійснював рецензування оспорюваного звіту про оцінку майна та зазначив, що звіт відповідає вимогам нормативно-правових актів для оцінки майна.
		При проведенні оцінки квартири оцінювач зібрав всю необхідну інформацію. У звіті описано технічний стан об'єкта оцінки. Описано місце розташування об'єкта оцінки. Характер навколишньої забудови. Визначено права пов'язані з об'єктом оцінки. У розрахунках використано обґрунтовані база оцінки, підходи і методи, які відповідають чинним методичним вимогам до оцінки. Оцінка виконана у відповідності до вимог Закону, Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440 "Про затвердження Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 р. № 1891 "Про затвердження Методики оцінки вартості майна", "Нормам професійної діяльності оцінювача", затвердженими Радою Українського товариства оцінювачів Протокол № 7 від 11.04.1995 р. та інших нормативних документів. 
		Для оцінки квартири виконано передбачені методологією оціночні процедури. Звіт включає опис об'єкта оцінки, необхідні розділи, що розкривають зміст проведених оціночних процедур та використання нормативно-правової бази з оцінки нерухомого майна, а також висновки оцінювача про вартість об'єкта. Звіт підписаний оцінювачем, який проводив оцінку, скріплений печаткою суб'єкта оціночної діяльності за підписом керівника. Методологія, використана оцінювачем при оцінці об'єкта, відповідає загальноприйнятим в Україні базовим принципам. 
		Відповідач зазначає, що ринкова вартість квартири, визначена банком, носить суб'єктивний характер та визначена не суб'єктом оціночної діяльності, у зв'язку з чим просить суд відмовити в позові.
		Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
		Згідно ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" встановлено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України", методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджується Кабінетом Міністрів України, які повинні містити визначення понять, в тому числі поняття ринкової вартості, принципів оцінки, методичних підходів та особливостей проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки, вимоги до змісту звіту про оцінку майна та порядок його рецензування.
		Статтею 13 Закону "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України" закріплено, що рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, в тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість в неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
		Згідно ст. 3 Закону  України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових оцінка - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. 
		Відповідно до ст. 5 Закону суб'єктами оціночної діяльності є:
		- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач., та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
		- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління   та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. 
		Згідно ст. ст. 3, 5 Закону, оцінку майна можуть здійснювати лише суб'єкти оціночної діяльності, а саме суб'єкти господарювання, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
		Позивач не зазначає, хто саме робив оцінку майна, не зазначає чи є він суб'єктом оціночної діяльності та чи працюють у його складі оцінювачі, що мають сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до Закону. 
		У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. 
		Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. 
		Судом встановлено, що Позивач не надав будь-яких належних доказів, які б свідчили про можливість визнання звіту про оцінку нерухомого майна таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у зв'язку з чим суд не знаходить підстав для задоволення позову. Суд не приймає в якості належного доказу обґрунтування позовних вимог таблиці з роздрукованими даними з мережі Інтернет, на які посилається Позивач. 
		Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати у справі покладаються на Позивача.
		Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - 
		ВИРІШИВ:
		В задоволенні позову відмовити. 
		Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. 
		Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти  днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
		 
		Повне рішення підписано
		04.02.2013 року 
		 
		 
		Суддя  М.М. Боділовська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...