Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11/5005/9749/2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2013.
Дата набрання законної сили: 05.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		  
		28.01.13р. Справа № 11/5005/9749/2012За позовом      Страхової компанії "HDI Garling", Берлін    
		до      відповідача-1: Районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м.Ужгород
		до відповідача-2: комунальний заклад "Дніпропетровська стоматологічна поліклініка № 1", Дніпропетровської обласної ради м.Дніпропетровськ    
		про визнання права власності 
		                                
		Суддя  Мельниченко І.Ф.
		Представники:
		      Від позивача:не з'явився.
		Від відповідача-1: не з'явився
		Від відповідача-2: Міняйло В.В. - довіреність № 2 від 17.01.13р.    
		СУТЬ СПОРУ:
		Господарським судом Києвської області порушено провадження у справі № 19/046-12 за позовом Страхової компанії "HDI Garling", Берлін до районного відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції (перший відповідач) та приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство "Юстиція" (другий відповідач). 
		Ухвалою господарського суду Києвської області від 22.10.12р., другого відповідача замінено на належного відповідача, який знаходиться у м.Дніпропетровську, у зв'язку з чим справу № 19/046-12 надіслано за підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області. 
		Згідно автоматичного розподілу справ, справу № 19/046-12 передано на розгляд судді Мельниченко І.Ф.
		Ухвалою від 14.11.12р., вказану вище справу прийнято до свого провадження, у зв'язку з чим вона має № 11/5005/9749/2012. 
		Звертаючись із позовом (з врахуванням уточнень) позивач просить:
		- визнати право власності страхової компанії "HDI Garling" на автомобіль BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору;
		- зобов'язати районний відділ державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції виключити автомобіль BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору з-під арешту;
		- зобов'язати Дніпропетровську стоматологічну поліклініку № 1 повернути автомобіль BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору власнику - Страховій компанії "HDI Garling", безоплатно, передати його уповноваженому представнику Решко С.С. та/або Райчинець Р.П.
		В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що належний на праві власності лізинговій компанії "ВМW Вank GmbН", Німеччина, автомобіль ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору, 18.09.2010 року, було викрадено на території Німеччини, у його користувача Плат Торстен Георга, про що було заявлено до поліції міста Дармштадт. По факту крадіжки автомобіля поліцією Німеччини порушено кримінальну справу № 520 Ja 67963/10А, автомобіль оголошено в міжнародний розшук Інтерпол. 
		Вказаний автомобіль на випадок крадіжки, було застраховано в страховій компанії "HDI Garling", Німеччина. 
		Після настання страхового випадку, потерпілому, тобто компанії "ВМW Вank GmbН", було виплачено страхове відшкодування у розмірі 36806,72 євро.
		Після виплати відшкодування, відповідно до законодавства ФРН, параграфу 13 п. 8 загальних правил страхування право власності на вказаний автомобіль перейшло до страхової компанії - позивача.
		Згодом Інтерпол Київ повідомив поліцію Німеччини, та страхову компанію про виявлення та затримання автомобіля ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 німецький номерний знак DA-DR 535 в СБУ Закарпатської області. 
		Вироком Ужгородського районного суду по справі № 1-584/11 спірний автомобіль конфісковано в доход держави, як предмет контрабанди.
		13.09.2011 року Головним державним виконавцем районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області відкрито виконавче провадження № 28768749 по конфіскації автомобіля в доход держави.
		Позивач зазначає, що відповідно до інформації офіційного сайту Міністерства юстиції України йому стало відомо, що автомобіль ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, 08.02.2012 року був виставлений на прилюдні торги, а відповідно до договору № 6/366/11к від 14.12.11 року автомобіль був переданий на реалізацію торгуючій організації - приватному підприємству "Спеціалізоване   підприємство Юстиція", а згодом спірний автомобіль передано безоплатно у користування другому відповідачу.
		Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати право власності Страхової компанії "HDI Garling", Німеччина на автомобіль ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору, зобов'язати районний відділ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області виключити спірний автомобіль з-під арешту, зобов'язавши другого відповідача  повернути зазначений автомобіль позивачу безоплатно, передавши його уповноваженому представнику, що і стало причиною спору.
		Перший відповідач в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу  суду відзив на позов та клопотання про розгляд справи без участі його представника.
		У відзиві на позов РДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області, проти задоволення заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що згідно п. 3 ст. 322 та ст. 326 Митного кодексу України (в редакції чинній на день здійснення правопорушення), конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби, власністю особи, яка вчинила правопорушення.
		Дана норма закону носить імперативний характер і виключень не містить, оскільки згідно п. 2 Прикінцевих положень МК України до приведення нормативно-правових актів у відповідності із цим кодексом чинні нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Кодексу.
		Згідно зі ст. 327 МК України (в редакції чинній на день здійснення правопорушення) стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше, як на підставі та в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами України.
		Тобто, виключивши майно з опису суд фактично звільняє особу від відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.
		Імперативна норма закону про конфіскацію транспортного засобу незалежно від того, чи є цей транспортний засіб, власністю особи, яка вчинила правопорушення, повинна виконуватись.
		Другий відповідач проти задоволення позовних вимог також заперечує та вважає, що процедура по безоплатній передачі конфіскованого за рішенням суду автомобіля здійснена відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки рішення Ужгородського районного суду є чинним, а отже, обов'язковим для виконання на всій території України.
		У доповненнях до відзиву, другий відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вважає, що позивач звертається з даним позовом до неналежних відповідачів, які не є і ніколи не були власниками спірного автомобіля  BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, оскільки відповідно до вироку Ужгородського міськрайонного суду від 20.07.11р. вказаний автомобіль як речовий доказ контрабанди конфісковано на користь держави.
		Зазначений вирок Ужгородського міськрайонного суду від 20.07.11р. позивач не оскаржував, а отже, є чинним, в зв'язку з чим держава Україна стала власником автомобіля і прийняла рішення реалізувати його на аукціоні.
		В зв'язку з тим, що спірний автомобіль не було реалізовано з прилюдних торгів, рішенням від 18.04.12р. комісії, складеної відповідно до Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою КМУ від 11.07.02р. № 985, було безоплатно передано другому відповідачу в користування. 
		Таким чином, другий відповідач не є власником спірного автомобіля, а лише користується зазначеним майном, вчиняючи щодо нього дії, які не суперечать чинному законодавству, а отже, він, на думку останнього, не має права здійснювати якісь інші дії: повертати автомобіль позивачу, передати його уповноваженому представнику, а також знімати його з обліку в ДАІ.
		У судовому засіданні від 25.12.12р., представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів, до 27.01.13р. включно, яке судом було задоволено.
		В судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, - 
		 ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається із матеріалів справи, належний на праві власності лізинговій компанії "ВМW Вank GmbН", Німеччина, автомобіль ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору, 18.09.2010 року, було викрадено на території Німеччини, у його користувача Плат Торстен Георга, про що було заявлено до поліції міста Дармштадт.
		По факту крадіжки вказаного вище автомобіля, поліцією Німеччини порушено кримінальну справу № 520 Ja 67963/10А, а автомобіль оголошено в міжнародний розшук Інтерпол. 
		Вказаний автомобіль на випадок крадіжки, було застраховано в страховій компанії "HDI Garling", Німеччина. 
		Після настання страхового випадку, потерпілому, тобто компанії "ВМW Вank GmbН", було виплачено страхове відшкодування у розмірі 36 806,72 євро.
		Після виплати відшкодування, відповідно до законодавства ФРН, параграфу 13 п. 8 загальних правил страхування право власності на автомобіль ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, перейшло до страхової компанії позивача - страхової компанії "HDI Garling", Німеччина.
		Згодом Інтерпол м. Київ повідомив поліцію Німеччини та страхову  компанію "HDI Garling", тобто позивача, про виявлення та затримання автомобіля ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 німецький номерний знак DA-DR 535 в СБУ Закарпатської області. 
		Вироком Ужгородського районного суду по справі № 1-584/11 спірний автомобіль конфісковано в доход держави, як предмет контрабанди.
		Вирок суду набув законної сили, на виконання якого в частині конфіскації автомобіля, 06.09.2011р. судом видано виконавчий лист від 20.07.2011 року, який скеровано для виконання до Районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції.
		13.09.2011 Головним державним виконавцем районного відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції в Закарпатській області відкрито виконавче провадження № 28768749 по конфіскації автомобіля в доход держави.
		08.02.2012 року, спірний автомобіль був виставлений на прилюдні торги, а згодом, у зв'язку з тим, що автомобіль не було реалізовано з прилюдних торгів, 18.04.12р. рішенням комісії, автомобіль ВМW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622 безоплатно передано у користування комунальному закладу "Дніпропетровська стоматологічна поліклініка № 1" - другому відповідачу.
		Як вже зазначалось вище, відповідно  до законодавства ФРН, параграфу 13 п. 8 загальних правил страхування, право власності на вказаний автомобіль перейшло до позивача, в зв'язку з чим останній і просить визнати право власності на спірний автомобіль, виключити його з-під арешту та повернути власнику.
		Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
		Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.1 Закону України "Про міжнародне приватне право", колізійна норма - норма, що визначає право якої держави підлягає застосуванню до правовідносин з іноземним елементом. 
		Згідно ст. 4 цього ж Закону право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права Закону. 
		Стаття 39 зазначеного вище Закону передбачає, що виникнення та припинення права власності визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України, а відповідно до ст. 40 Закону право власності та інші речові права, відомості про які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначаються правом держави, у якій це майно зареєстровано. 
		Таким чином, беручи до уваги те, що спірний автомобіль зареєстровано в Німеччині та його викрадення сталося на території вказаної держави, право власності на нього підлягає визначенню відповідно до законодавства Німеччини.
		Відповідно до параграфу 13 п.8 загальних правил страхування транспортних засобів Німеччини, якщо викрадене майно протягом одного місяця з моменту отримання заяви на відшкодування (викрадення) буде повернуто назад, то застрахований зобов'язаний забрати його назад. Після закінчення цього терміну, право власності на автомобіль переходить до страховика, тобто до позивача.
		Відповідно до ст. 13 Конституції України, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. 
		Згідно ст. 26 Конституції України прирівняно у правах іноземних юридичних та фізичних осіб з українськими юридичним та фізичними особами.
		Статтею 123 ГПК України визначено право іноземних юридичних осіб звертатися до судів України за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів на рівні з підприємствами і організаціями України.
		Відповідно ст.ст. 386, 387 ЦК України власник вправі вимагати усунення будь-яких порушень його права власності. 
		Згідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів, зміст і спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і забезпечуються захистом правосуддя. Виходячи із зазначеного принципу та гарантування Конституцією судового захисту конституційних прав і свобод, судова діяльність має бути спрямована на захист цих прав і свобод від будь-яких посягань шляхом забезпечення своєчасного та якісного розгляду конкретних справ. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суд при розгляді даної справи має виходити з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений. 
		Згідно статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 Цивільного кодексу України). 
		Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. 
		За приписами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. 
		Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Позов про визнання права власності це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно.
		Підставою позову є обставини, які підтверджують наявність у позивача права власності або іншого права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно та спір між позивачем та відповідачем стосовно цього права. 
		Отже, вирішення питання обґрунтованості вимог про визнання права власності знаходиться у безпосередньому зв'язку із встановлення наявності у особи, яка звернулась до суду, відповідних прав власника спірного майна. 
		Частина друга статті 16 Цивільного кодексу України та частина друга статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту цивільних прав та законних інтересів, як визнання права.
		У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.08.1976 зазначено, що сама по собі вказівка у вироку про звернення стягнення на конкретне майно або про його конфіскацію, незалежно від підстав її застосування, не позбавляє зацікавлених осіб можливості доказування свого права власності на це майно шляхом пред'явлення позову в порядку цивільного судочинства. 
		Оскільки наявні у матеріалах справи докази свідчать про виникнення у позивача права власності на автомобіль BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору, вимога щодо визнання права власності на нього, є обґрунтованою та такою, що  підлягає задоволенню.
		     Обгрунтованою і такою, що підлягає задоволенню слід визнати і вимогу позивача щодо зобов'язання другого відповідача повернути спірний автомобіль, який, як вже було зазначено вище, рішенням комісії від 18.04.2012 р. безоплатно було передано в користування комунальному закладу Дніпропетровській стоматологічній поліклініці № 1". 
		Так, стаття 388 Цивільного кодексу України передбачає право власника на витребування майна від добросовісного набувача.
		В ч.1 вказаної вище статті встановлено, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:
		1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;
		2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;
		3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		    Частина 3 ст.388 ЦК України, передбачає, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право  витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
		    Вимоги позивача стосовно зобов'язання першого відповідача виключити спірний автомобіль з-під арешту, задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
		    Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно та про звільнення майна з-під арешту.
		Відповідно до ст.43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. 
		Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
		Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
		Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
		Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
		Доказів, які б свідчили, що на момент розгляду спору, спірне майно  - автомобіль BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору, знаходиться під арештом, позивачем не надано.
		Таким чином, позивачем не надані належні та допустимі докази, які б підтвердили наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання першого відповідача, виключити спірний автомобіль з-під арешту, в зв'язку з чим, в цій частині позову слід відмовити.
		Відносно вирішення питання про розподіл судових витрат, слід зазначити наступне.
		Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено розподіл господарських витрат, відповідно до якої судовий збір покладається: 
		у спорах, що виникають при  укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
		у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
		Зважаючи на те, що у позові до першого відповідача, позивачеві відмовлено, а другий відповідач є добросовісним набувачем спірного майна, а отже, у його діях відсутнє порушення, яке стало причиною для звернення позивача з відповідним позовом, суд вважає необхідним покласти судові витрати на позивача.
		Керуючись ст.ст. 8, 13, 26, 41 Конституції України,  ст.ст. 316, 317, 328, 386, 387, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 39, 40 Закону України "Про міжнародне приватне право", ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  
		ВИРІШИВ:
		Позовні вимоги задовольнити частково.
		Визнати право власності страхової компанії "HDI Garling", Берлін на автомобіль BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору.
		Зобов'язати комунальний заклад "Дніпропетровську стоматологічну поліклініку № 1" Дніпропетровської обласної ради (49000, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса,12-а) повернути автомобіль BMW 535D, кузов: WBAPX91020CU59622, німецький номерний знак DA-DR 535, 2007 року випуску, сірого кольору власнику - Страховій компанії "HDI Garling", безоплатно, передати його уповноваженому представнику Решко С.С. та/або Райчинець Р.П.
		Витрати по справі покласти на позивача.
		В решті позовних вимог відмовити.
		Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
		 
		Суддя  І.Ф. Мельниченко Повне рішення складено  05.02.2013р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...