Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 02/5026/1568/2012 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2013.
Дата набрання законної сили: 05.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1           (044) 230-06-58 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"05" лютого 2013 р.           Справа№ 02/5026/1568/2012
		Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:          Михальської  Ю.Б.
		суддів:            Отрюха  Б.В. 
		          Тищенко  А.І. 
		 
		За участю представників:
		від прокуратури      Греськів І.І. - старший прокурор відділу 
		від позивача                    Левченко В.І. - в.о. начальника, 
		                                 Бойко В.В. - старший інспектор
		від відповідача           Костогриз О.Г. - представник за дов.
		                              
		розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор"
		на рішення           господарського суду Черкаської області від 13.12.2012
		по справі          № 02/5026/1568/2012 (суддя Пащенко А.Д.) 
		за позовом          Черкаського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області
		до                    Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніській 
		                      лікеро-горілчаний завод „Златогор"
		про                      стягнення 442 357 грн. 20 коп.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Черкаській міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду Черкаської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Черкаській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю  „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор" про стягнення збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.
		Рішенням господарського суду Черкаської області від 13.12.2012 у справі № 02/5026/1568/2012 позов  задоволено повністю.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор" 442 357,20 грн. відповідно до норм розподілу між бюджетами із зарахуванням коштів на рахунок                                  № 33119331700007 у ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 24062100, отримувач коштів Золотоніське УДКСУ у Черкаській області, м. Золотоноша, код ЄДРПОУ 36774284, 8847,14 грн. судового збору в доход спеціального фонду Державного бюджету України.
		Вищезазначене рішення суду мотивовано тим, що, як вказує суд першої інстанції, з матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав у Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Черкаській області дозвіл на спеціальне водокористування від 02 жовтня 2012 року терміном дії з 15.05.2010 по 31.12.2012, і у характеристиці водокористування вказана її ціль - для виробничих та господарсько-питних потреб, тобто відповідачем здійснюється водокористування і для виробничих потреб, що за приписом статті 23 Кодексу України „Про надра" не звільняє його від отримання спеціального дозволу на водокористування надрами, судом встановлено факт правопорушення з боку відповідача, а саме використання в період з 08.08.2011 по 07.11.2011 підземних вод в кількості 15 170 кубічних метрів без спеціального дозволу на користування надрами, встановлено нанесення такими діями шкоди державі, а також встановлено наявність вини у діях відповідача, який, в свою чергу, вказаного не спростував та не довів відсутність в його діях вигни в нанесенні шкоди самовільним використанням води на виробничі цілі.
		Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення господарського суду Черкаської області у даній справі та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при недоведеності прокурором та позивачем обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зокрема, апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність правопорушення з боку відповідача не відповідає статтям 19, 21, 23 Кодексу України „Про надра", статтям 1, 46 Водного кодексу України.
		Згідно розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.01.2013 № 02/5026/1568/2012  відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідністю Золоторіський лікеро-горілчаний завод „Златогор" по справі № 02/5026/1568/2012 було передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Михальській Ю.Б., сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді Отрюх Б.В., Тищенко А.І.
		Представники прокуратури та позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надали, в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, вважають її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а рішення суду просять залишити без змін. 
		 
		Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, судова колегія встановила наступне:
		 
		Державною екологічною інспекцією в Черкаській област було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства по факту самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами) ТОВ „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор", що є порушенням статей 16, 23, 56 Кодексу України „Про надра", про що складено акт перевірки від 07.11.2011, протокол № 002607 про адміністративне правопорушення від 07.11.2011, постанова про накладення адміністративного стягнення № 002050 від 09.11.2011.
		Розрахунок розміру збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами (підземними водами) за період з 08.08.2011 по 07.11.2011 у сумі 442 357 грн. 20 коп. визначено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року                 N 389, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за                 N 767/16783 згідно довідки відповідача від 08.11.2011 № 1808 (а.с. 12) про те, що за період з 08.08.2011 по 07.11.2011 забрано підземної води 15170 кубічних метрів  за підписом генерального директора відповідача.
		Стягнення зазначеної суми збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства є предметом даного позову.
		При прийнятті рішення господарський суд Черкаської області виходив з того, що стаття 23 Кодексу України „Про надра" дозволяє використовувати підземні води без спеціальних дозволів та гірничого відводу для власних господарсько-побутових потреб, господарсько-питного водопостачання у вказаних законом межах, з чого витікає, що для використання води для виробничих потреб відповідач повинен отримати спеціальних дозвіл на користування надрами, відповідач не спростував використання води на виробничі цілі, (при цьому за законом не має значення кількість води, яка використана на виробничі потреби), у зв'язку з чим позовні вимоги визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
		При цьому, ціль водокористування у дозволі на спеціальне водокористування від 02.10.2012 (а.с.24-26) зазначена для виробничих та господарсько-питних потреб, а обсяг спожитої за період з 08.08.2011 по 07.11.2011 води підтверджується довідкою відповідача № 1808 від 08.11.2011.
		Проте, виходячи з матеріалів справи та поданих до справи доказів, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Згідно статті 1 Водного кодексу України використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.
		Відповідно до статті 46  Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
		Статтями 48, 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб підставі дозволу.
		Згідно довідки відповідача № 1808 від 08.11.2011 ним за період з 08.08.2011 по 07.11.2011 забрано підземної води 15 170 кубічних метрів. Зазначена обставина відповідачем не оспорюється.
		У матеріалах справи наявний дозвіл на спеціальне водокористування ТОВ „Золотоніський лікеро-горілчаний завод „Златогор" (дублікат), виданий Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області від 02.10.2012, термін дії якого з 14.05.2010 до 31.12.2012, характеристика водокористування - для виробничих та господарсько-питних потреб, ліміт забору води 104,450 тис. кубічних метрів на рік, 290,14 кубічних метрів на добу, ліміт використання підземної води на власні потреби 104,450 тис. кубічних метрів на рік, 290,14 кубічних метрів на добу.
		Стаття 19 Кодексу України „Про надра" передбачає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Стаття 23 Кодексу України „Про надра" встановлює, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
		Згідно статей 65, 67 Кодексу України „Про надра" порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України; підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.
		Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 р. за                              N 767/16783 (далі - Методика).
		Згідно пункту 1.2. ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі: самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).
		Пункт 9.2. Методики встановлює, що фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою.
		Згідно статті 22 Цивільного кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.  Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
		Відповідно до стаття 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, наявність шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою та вини заподіювача шкоди. Відсутність  хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає відповідальність.
		У частині 1 статті 23 Кодексу України „Про надра" передбачені випадки користування надрами, що здійснюються без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу
		Як вбачається з поданих доказів, у зазначений у позовних період відповідач здійснював водокористування на підставі вищевказаного дозволу на спеціальне водокористування з терміном дії від 14.05.2010 по 31.12.2012, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області.
		У матеріалах справи відсутні докази перевищення відповідачем ліміту використання води, встановленого дозволом на спеціальне водокористування та статтею 23 Кодексу України „Про надра".
		Отже, прокуратурою та позивачем не спростовано використання відповідачем у вказаний період водних ресурсів для власних господарських потреб в обсязі, що не перевищував 300 кубічних метрів на добу, як того вимагає закон для того, щоб мало місце правомірне користування водою без спеціальних дозволів та гірничого відводу.
		Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини використання відповідачем підземних вод для власних господарських потреб на підставі дозволу на спеціальне водокористування врегульовано статтями 48, 49 Водного кодексу України, частиною 3 статті 19, частиною 1 статті 23 Кодексу України „Про надра".
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не може нести майнову відповідальність за самовільне використання надрами, оскільки він здійснював використання підземних вод для власних господарських потреб, що не перевищувало 300 кубічних метрів на добу на підставі дозволу на спеціальне водокористування, що з урахуванням приписів частини 3 статті 19 та частини 1 статті 23 Кодексу України „Про надра" звільняє водокористувача від обов'язку отримання спеціального дозволу на користування надрами.
		Зазначена правова позиція також викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.09.2012 у справі № 5/100-11.
		Крім того, відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Обов'язок доказування позовних вимог згідно процесуального законодавства покладено на позивача.
		Як вбачається з позовної заяви та поданих доказів, прокурор та позивач в обґрунтування позовних вимог посилаються на загальну довідку відповідача про обсяг використаної води № 1808 від 08.11.2011, а оскільки дозвіл на спеціальне водокористування виданий на виробничі та господарсько-питні потреби, зазначена у довідці вода використана для виробничих потреб, що потребує спеціального дозволу на користування надрами.
		Проте такий висновок прокурора та позивача цілком є припущенням та не підтверджується жодним доказом у справі. 
		Отже, за таких обставин, відсутні правові підстави для відповідальності відповідача, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню повністю з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор" є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд- 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор" на рішення господарського суду Черкаської області від 13.12.2012 у справі                                № 02/5026/1568/2012 задовольнити.
		Рішення господарського суду Черкаської області від 13.12.2012 у справі                               № 02/5026/1568/2012 скасувати повністю.
		Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. 
		Стягнути з Державної екологічної інспекції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 38030602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Золотоніській лікеро-горілчаний завод „Златогор" (19700, Черкаська області, Золотоніський район,                          м. Золотоноша, вул.. Січова, 22, ідентифікаційний код 31082518) 4 424,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
		Видачу наказу доручити господарському суду Черкаської області  відповідно до норм процесуального законодавства.
		Матеріали справи № 02/5026/1568/2012 повернути до господарського суду Черкаської області.
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                            Михальська  Ю.Б. 
		 
		Судді                                                                                Отрюх  Б.В.
		 
		                                                                                Тищенко  А.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...