Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2604/28395/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 2604/28395/12
		Р І Ш Е Н Н Я  
		іменем України
		 
		"07" лютого 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
		 
		Головуючого-судді                                                           БАРТАЩУК Л.П.
		при секретарях                                                                  Ізвольській С.С., Дем»яненко В.В.
		 
		за участю: 
		позивача ОСОБА_1
		представника відповідача Мудрак Ю.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконання зобов'язань і моральної шкоди, -
		           
		                                                      В С Т А Н О В И В:
		 
		       Позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідача - ПАТ ХК «Київмісьбуд» про зобов'язання виконання договору, стягнення пені за несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язань, усунення перешкод у здійсненні права власності на квартиру та відшкодування моральної шкоди (а.с. 1-6).
		          Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги, підтримавши їх у судовому засіданні,   просив стягнути з відповідача пеню за  несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язань  - у розмірі 5985, 00 грн. і відшкодувати моральну шкоду в розмірі 1500, 00 грн. (а.с. 99-101)
		        Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 06.04.2011 року він уклав договір з відповідачем №16-518/К365 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 з проектною загальною площею 62,33 кв.м. та вартістю 592135, 00 грн. із розрахунку 9500, 00 грн. за 1 кв.м.  Після завершення будівництва загальна площа квартири склала 63 кв.м., а вартість майнових прав на неї збільшилася до 598500, 00 грн.
		           За умовами казаного договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання вчинити дії, направлені на спорудження об'єкта капітального будівництва - житлового будинку АДРЕСА_2 із запланованим терміном введення об'єкта в експлуатацію - ІІІ квартал 2011 року.
		          Будинок, натомість,  був введений в експлуатацію тільки 27.12.2011 року, тобто, було  прострочено виконання зобов'язань відповідачем на 87 днів (з останнього дня ІІІ кварталу - 01.10.2011р. до 26.12.2011р.).
		       Незважаючи на його введення в експлуатацію, фактичне користування житлом було неможливе, оскільки були відсутні лічильники обліку тепла, системи електропостачання, холодного і гарячого водопостачання, протипожежної автоматики та з причини інших недоліків.
		     Пунктом 4.2. договору передбачена пеня в розмірі 0, 01 % від суми неналежно виконаного зобов'язання. 
		         Оскільки загальна вартість зобов'язання дорівнює вартості майнових прав позивача на квартиру у новобудові, фактично на 100% ним оплачених (598500, 00 грн.), то позивач просить з відповідача стягнути пеню в сумі 5985, 00 грн. на підставі умов договору за несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язань.
		      Моральну шкоду позивач обґрунтовує погіршенням стану здоров'я та порушенням звичайного способу і ритму життя (необхідність брати участь в акціях протесту, зустрічатися з керівництвом компанії, зверненням до суду  тощо).
		    Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з тих підстав, що договір не встановлює обов'язок  відповідача ввести об'єкт в експлуатацію у ІІІ кварталі 2011 року, вина відповідача у несвоєчасному заселенні покупців квартир відсутня з огляду на переговори компанії  з «Київенерго» щодо тепломереж, відсутність належного фінансування, яке обумовило повільність темпів будівництва, Закон України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі інша житлового будівництва"  не допускає застосування штрафних санкцій до забудовників, проте, бланк договору, укладеного з позивачем, був розроблений до набрання чинності цим Законом, тому передбачав пеню, а розмір пені, розрахований позивачем, не можна брати до уваги, оскільки вартість невиконаних своєчасно зобов'язань не слід ототожнювати з вартістю майнових прав позивача на квартиру.
		       Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
		       06.04.2011 року між АТ ХК «Київміськбуд» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений Договір №16-518/К365 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 з проектною загальною площею 62, 33 кв.м. та вартістю 592135, 00 грн. із розрахунку 9500, 00 грн. за 1 кв.м.  
		       Після завершення будівництва загальна площа квартири склала 63 кв.м., а вартість майнових прав на неї збільшилася до 598500, 00 грн.
		      Згідно умов вказаного договору, покупець (позивач ОСОБА_1) зобов'язався сплатити повністю вартість майнових прав на квартиру та прийняти квартиру за актом приймання-передачі майнових прав (п. 2.4. договору), а продавець  (відповідач - ПАТ ХК «Київміськбуд») прийняла на себе одностороннє зобов'язання перед покупцем вчинити дії, направлені на спорудження цього будинку із запланованим терміном введення в експлуатацію в III кварталі 2011 року (а.с. 49-52).
		    Заперечення представника відповідача щодо відсутності обов'язку ПАТ ХК «Київміськбуд» ввести житловий будинок АДРЕСА_2 в експлуатацію у ІІІ кварталі 2011 року з тих підстав, що термін «запланований термін введення в експлуатацію» не може тлумачитися, як обов'язок компанії це зробити, суд оцінює критично з наступних підстав. 
		  Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		    Згідно зі ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.
		   В матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що ще на стадії підготовки рекламних матеріалів, а згодом і на стадії набуття відповідачем прав нового інвестора будівництва житлового комплексу і  частини прав та обов'язків замовника будівництва будинку АДРЕСА_2,  в подальшому під час укладання договору з позивачем,  житловий будинок був запланований до введення в експлуатацію в ІІІ кварталі 2011 року (а.с. 51, 57, 59,  105-110, 186-187).
		   Посилаючись на графіки будівництва, якими нібито було передбачено введення будинку в експлуатацію в ІV кварталі 2011 року, і якими, на думку відповідача, слід керуватися при визначенні строку введення об'єкта в експлуатацію, про який сторони домовилися, представник відповідача не надав суду відповідні графіки чи інші докази на підтвердження іншого, ніж зазначено в договорі, строку введення об'єкта в експлуатацію - ІІ квартал 2011 року.
		     Натомість, з наявних в матеріалах справи доказів убачається, що буд. АДРЕСА_2 значиться готовим і введеним до експлуатації лише в кінці IV кварталу 2011 року, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації від 21.12.2011 та сертифікатом від 27.12.2011 року. (а.с. 82, 114-116). 
		   Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача щодо відсутності вини відповідача у недотриманні строку введення будинку в експлуатацію в III кварталі 2011 року з причини  недостатнього фінансування будівництва, оскільки безпосередньо відповідач несе відповідальність за  фінансування будівництва, забезпечення будівельними та іншими матеріалами, дотримання будівельних стандартів і строків, підбір підрядників, здійснював контроль та мав виконувати інші функції та обов'язки відповідно до наданих їй правових статусів інвестора, замовника/забудовника, продавця і фактичного генерального підрядника.
		       Наданий відповідачем сертифікат від 27.12.2011р. не містить жодної інформації щодо відсутності вини компанії відповідача, а, навпаки, підтверджує обґрунтованість доводів позивача щодо порушення терміну введення будинку в експлуатацію (а.с. 133).
		       Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та 
		обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
		       Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (Відповідач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від Відповідача виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. 
		        Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу і інших актів цивільного законодавства. 
		      Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк/термін.
		    Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.  Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.  Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
		     Відповідач не надав суду переконливих доказів відсутності вини у несвоєчасному  і неналежному виконанні взятих на себе зобов'язань перед позивачем за договором №16-518/К365 купівлі-продажу майнових прав від 06.04.2011р., натомість, наданими позивачем доказами підтверджується той факт, що на час розгляду справи залишається не виконаним ряд зобов'язань за договором.
		    З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов  до висновку про несвоєчасне і неналежне виконання відповідачем зобов'язань, передбачених договором №16-518/К365 купівлі-продажу майнових прав від 06.04.2011р., зокрема, й прострочення строку введення в експлуатацію об'єкта - житлового будинку АДРЕСА_2 на 87 днів.
		        Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.           
		     Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконанн (ст. 549 ЦК України).
		       Відповідно до ст. ст. 547, 548  ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
		      Як убачається з умов укладеного договору (пункт 4.2.), сторонами передбачена пеня в розмірі            0, 01 % від суми неналежно виконаного зобов'язання. 
		      Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується те, що фактично оплачена позивачем вартість майнових прав на квартиру у новобудові становить 598500, 00 грн. (а.с. 56-60).
		     Інших доказів  визначення вартості  зобов'язання відповідач суду не надав, відповідно, сума зобов'язань дорівнює вартості майнових прав позивача на квартиру у новобудові, фактично на 100% ним оплачених (598500, 00 грн.), а 0, 01 % від вказаної суми становить 5985, 00 грн., яку відповідач і має оплатити за несвоєчасне та неналежне виконання зобов'язань на користь позивача.
		         Оцінюючи заперечення відповідача щодо нікчемності положень договору, якими передбачена пеня (п. 4.2. договору)  з огляду на положення Закону  України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", суд враховує те, що нарахування та виплата забудовником штрафних санкцій, передбачених договорами, також, стягнення коштів, передбачених статтею 623 Цивільного кодексу, на строк дії статті 3 не поширюються до 01.01.2013р. і не можуть  бути взятими  судом до уваги як підстава для звільнення відповідача від сплати пені за неналежне виконання договірних зобов'язань, прямо передбаченої умовами договору.
		        Крім того, на час укладання договору відповідач був обізнаний зі змістом положень п. 4 ст. 3 Закону України  "Про запобігання впливу світової фінансової кризи па розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", що підтверджується п. 3.3 договору, у якому зазначено, що відповідно до Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" покупцю забороняється розірвання даного договору у разі підписання акту приймання - передачі майнових прав…, крім випадків, якщо таке розірвання здійснюється за згодою Сторін. У випадку досягнення згоди про розірвання договору укладається відповідна угода з зобов'язанням Покупця сплатити неустойку па користь Компанії у розмірі 5% від внесеної суми".
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		         За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення пені, передбаченої умовами договору, за несвоєчасне та неналежне виконання відповідачем зобов'язань обгрунтованими, доведеними належними і переконливими доказами, тобто такими, що підлягають задоволенню.
		       Не підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди з наступних підстав.
		         Відповідно до ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від глибини  душевних страждань,  ступеня вини особи, що завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.  Право на відшкодування моральної шкоди виникає за наявності передбачених законом умов або підстав відповідальності за заподіяну шкоду. 
		          З огляду на п.5 постанови  Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року №  4, зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає за наявності: а) моральної шкоди як наслідку порушення особистих немайнових прав або посягання на інші нематеріальні блага; б)неправомірних рішень, дій чи бездіяльності заподіювача шкоди; в) причинного зв'язку між неправомірною поведінкою і моральною шкодою; г) вини заподіювача шкоди. 
		Факт протиправних діянь відповідача або його бездіяльності, що мали наслідком ушкодження здоров'я позивача,  позивач суду не довів, оскільки наявні в матеріалах справи медичні документи не доводять наявність причино-наслідкового зв'язку між несвоєчасним введенням житлового будинку в експлуатацію та погіршенням стану здоров'я позивача.
		Обставини змін в організації  життя позивача недоведені останнім, оскільки у матеріалах справи відсутні докази участі позивача в  акціях протесту, докази існування таких акцій чи зустрічей з керівництвом компанії, спрямованих на відновлення прав  власників квартир тощо.
		Відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу.
		Оскільки позивачем не доведений визначений ним розмір відшкодування моральних втрат в сумі 1500 грн., як і не доведений факт завдання йому моральної шкоди, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.  
		           Відповідно до ст.88 ЦПК України   стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
		     Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 10) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 229, 40 грн. - за ставкою, передбаченою ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» позову майнового характеру.
		       Керуючись ст. ст. 11, 16, 526-530, 546, 548-552, 559, 611, 612, 614, 617, 618 ЦК України, ст.ст.  3, 10, 11, 57-61, 88, 208-210, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України,  суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 
		      Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» про стягнення пені за неналежне виконання зобов'язань і моральної шкоди  - задовольнити частково.
		    Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 5985 грн. 00 коп.
		      У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
		   Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» в дохід держави 229 грн. 40 коп. судового збору.
		    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня  проголошення рішення, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. 
		 
		     СУДДЯ:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...