Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/0570/12996/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2013. Зареєстровано: 12.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2013.
Дата набрання законної сили: 07.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
		Суддя-доповідач - Гімон М.М.
		 
		 
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 лютого 2013 року           справа №2а/0570/12996/2012 
		 
		 
		Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., судів  Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Куленко О.Д., за участю представника позивача ОСОБА_4, представників відповідача Псарева О.В., Конончук Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/12996/2012 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку,-
		                                                          ВСТАНОВИВ:
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просила скасувати прийняті відповідачем  податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року № 0000202343/24, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 37375 грн., та рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку від 24 вересня 2012 року № 17948/10/17-213.
		Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року у задоволені позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку відмовлено.
		Не погодившись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не вірно дійшов до висновку про те, що сума коштів у розмірі 6146,00 грн., яка знаходилася в касі позивача 29.08.2012 року, є доходом від підприємницької діяльності в розумінні ст. 292 ПК України. Зазначена сума коштів була отримана позивачем в якості задатку від продажу квартири, яка перебуває у власності позивача, та залишилась від отриманого кредиту, оформленого 14.08.2012 року. Судом також не було встановлено, ким були отримані доходи від операції, яка була проведена за допомогою  «Web Money», та не врахував, що така форма оплати була здійснена без згоди позивача. 
		Крім того, апелянт посилається на те, що до нього неправомірно застосовано штрафні санкції на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» з огляду на те, що відповідно до приписів ст. 241 ГК України і п. 113.3 ст. 113 ПК України, застосування штрафних санкцій можливо лише, якщо вони встановлені Податковим кодексом України або іншими законами, а не підзаконними актами.
		Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати. В своїх поясненнях він підтвердив доводи, викладені в апеляційній скарзі, уточнивши, що виявлені під час перевірки в офісі позивача гроші в сумі 6146 грн. є особистими коштами позивача, не пов'язані з реалізацією товарів, хоча не заперечував, що 27 серпня 2012 року продавець ОСОБА_8 продала компресор вартістю 1329 грн. за готівкові кошти, які до книги доходів записані не були, а 29 серпня 2012 року вона відпустила такий же компресор ОСОБА_9, але оплата за нього була здійснена на рахунок позивача.
		Представники відповідача в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав. 
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач  є фізичною особою-підприємцем та перебуває на податковому обліку у відповідача. На підставі свідоцтва платника єдиного податку від 23 травня 2012 року № 084377 з 01.01.2012 р. перебувала на спрощеній системі оподаткування за другою групою із визначенням місця провадження господарської діяльності за адресою АДРЕСА_1.
		У зв'язку з письмовим зверненням покупця ОСОБА_9 від 28 серпня 2012 року та на підставі наказу відповідача від 28 серпня 2012 року № 405 про проведення фактичної перевірки 29 серпня 2012 року було проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_7 з питань дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за наслідками якої, було складено акт № 10/05/66/22-2931108084, зареєстрований 06.09.2012 року (далі Акт перевірки).
		Згідно Акту перевірки було встановлено здійснення позивачем реалізації товару вартістю 1329 грн. через сайт www.demping.com.ua з розрахунком за системою «WebМoney» (175,35 WMZ); не ведення книги обліку доходів та витрат за період перевірки з 17.08.2012 р. по 29.08.2012 року; не ведення обліку товарів за місцем їх реалізації; неоприбуткування готівки в загальній сумі 7475 грн., чим порушено приписи п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2001 року № 637 та п. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України.
		На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 вересня 2012 року № 0000202343/24, яким згідно зі ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» до позивача застосовано штраф у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми у розмірі - 37375 грн.
		24 вересня 2012 року за № 17948/10/17-213 податковим органом було прийнято рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_7, з підстав здійснення підприємцем реалізації товару за формою розрахунків «WebМoney», чим порушила приписи пп. 291.6 ст. 291 Податкового кодексу України. Рішення прийнято на підставі п.п. 299.16 ст. 299 Податкового кодексу України, враховуючи вимоги абз. 4 п. 299.15. ст. 299 Податкового кодексу України.
		Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.
		В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача не оспорював, що в серпні 2012 року позивачем не вносились до книги обліку доходів данні про отримані від продажу товарів готівкові кошти, зокрема від проданого 27.08.2012 р. за готівкові кошти компресора за 1329 грн., оскільки приватний підприємець не зобов'язаний цього робити, так як на нього не розповсюджуються вимоги щодо ведення касових операцій і він взагалі не має такого поняття як «каса». Також представник позивача не заперечував, що виявлені під час перевірки в офісі позивача гроші в сумі 6146 грн. належать позивачу.
		Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в судовому засіданні був встановлений факт неоприбуткування позивачем готівки у сумі 7475 грн., податковий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції відповідно до Указу Президента № 436/95. Крім того, оскільки судом встановлено, що позивач здійснювала розрахунки не в грошовій формі, то у податкового органу були правові підстави для анулювання свідоцтва платника єдиного податку ФОП ОСОБА_7
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, крім доведеності суми неоприбуткованих позивачем готівкових коштів, що впливає на розмір застосованих відповідачем штрафних санкцій, виходячи з наступного. 
		Відповідно до пункту 292.1. статті 292 ПКУ, доходом для фізичної особи - підприємця платника єдиного податку є, зокрема, дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. 
		Пунктом 292.13. ПКУ встановлено, що дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 цього Кодексу.
		Згідно пункту 296.1. статті 296 Податкового кодексу України, платники єдиного податку ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 цього пункту. Пунктом 296.1.1. ПКУ передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів. Форма книги обліку доходів, порядок її ведення затверджуються Міністерством фінансів України.
		Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп,  а також платники єдиного податку третьої групи,  які не  є  платниками  податку  на  додану  вартість, затверджено наказом Міністерства фінансів україни № 1637 від 15.12.2011 року (далі Порядок).
		Пунктом 1 Порядку визначено, що відповідно до підпункту 296.1.1 пункту  296.1  статті  296 Податкового  кодексу  фізичні особи -  підприємці,  що  обрали  спрощену систему  оподаткування  та  є  платниками єдиного податку першої і другої груп,  ведуть книгу обліку доходів  (далі  -  Книга),  у  якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи.
		Згідно пункту 5 Порядку записи у Книзі виконуються  за  підсумками  робочого  дня, протягом  якого  отримано  дохід,  зокрема  кошти,  що надійшли на поточний рахунок платника податку та/або отримано  готівкою,  сума заборгованості,  за  якою минув строк позовної давності,  фактично безоплатно отримано товари (роботи, послуги). 
		Таким чином, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку другої групи зобов'язані щоденно, за підсумками робочого дня, відображати у книзі обліку доходів всі отримані ними кошти (готівкові та безготівкові), що віднесені до їх доходів в розумінні ст. 292 ПКУ.
		В той же час, на вказаних осіб розповсюджується і норми законодавства, що регулюють порядок готівкового обігу в Україні.
		Пунктом 2.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, встановлено, що підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України,  іноземцями, особами   без  громадянства,  які  не  здійснюють  підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки,  так і за рахунок   коштів,   одержаних   із  банків.  Зазначені  розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для  сплати  відповідних платежів. Підприємства (підприємці)   здійснюють   облік   операцій   з готівкою у відповідних книгах обліку. 
		Згідно п.1.2 вказаного Положення книга обліку - касова книга,  книга обліку доходів і  витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку  розрахункових операцій.
		Відповідно до п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Підприємствам, яким   Законом   України   "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування  та  послуг"  надано  право  проводити розрахунки  готівкою  із  споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких неможливлює оформлення ними  кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів  державних лотерей;    квитків  на  відвідування культурно-спортивних  і  видовищних  закладів тощо),  дозволяється оприбутковувати готівку  наприкінці  робочого  дня  за  сукупністю операцій   у   цілому  за  робочий  день  з  оформленням  касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.
		Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів дійшла висновку, що для фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку другої групи, яким відповідно до п. 6 ст. 9 Закону України «Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» надано  право  проводити розрахунки  готівкою  із  споживачами без використання РРО та РК, передбачено обов'язок щоденно здійснювати оприбуткування готівкових коштів, що включаються до їх доходу, шляхом внесення записів до відповідної книги обліку, а саме до книги обліку доходів. Невиконання цих вимог є  порушенням норм з регулювання обігу готівки у національній валюті.
		Відповідальність за таке порушення встановлена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95.
		Таким чином, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що не внесення позивачем до книги обліку доходів інформації про суми отриманих на протязі дня доходів у формі готівкових коштів є неоприбуткуванням готівки, тобто порушенням пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що дає підстави для накладення штрафних санкцій, передбачених Указом Президента України № 436/95, який має силу Закону.
		Щодо суми не оприбуткованих позивачем готівкових коштів, суд апеляційної інстанції зазначає, що в судовому засіданні було встановлено перебування за місцем розрахунків позивача готівкових коштів в сумі 6146 грн., які не були відображені у книзі обліку доходів позивача.
		Актом перевірки (а.с. 59), актом інвентаризації готівкових коштів (а.с. 84), а також поясненнями свідка ОСОБА_8, яка стажувалась у позивача та здійснювала продаж товарів, підтверджено, що вказані гроші перебували за місцем здійснення позивачем розрахунків із покупцями і були виручкою від реалізації позивачем товарів.
		Оскільки вказана сума готівки не була позивачем оприбуткована належним чином, колегія суддів вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в п'ятикратному розмірі в сумі 30730 грн. є правомірним.
		Доводи апелянта про те, що вказані кошти є особистими грошима позивача колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки щодо походження цих коштів позивач весь час давав плутані пояснення, які на протязі розгляду справи змінював, а при поданні позову взагалі таких доводів не наводив. Крім того, ці пояснення спростовуються наявними у справі доказами.
		В той же час, в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 6645 грн. суд апеляційної інстанції вважає спірне податкове повідомлення рішення протиправним.
		Приймаючи спірне рішення про застосування до позивача штрафних санкцій, відповідач виходив з того, що сума не оприбуткованих позивачем готівкових коштів склала 7475 грн., включивши до неї вартість отриманого ОСОБА_9 29.08.2012 року в магазині позивача компресора вартістю 1329 грн.
		В той же час в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_9  29.08.2012 року за придбаний товар готівковими коштами не розраховувався, а здійснив оплату за нього за допомогою системи «WebМoney».
		Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив, що факту передачі ОСОБА_9 готівкових коштів за придбаний товар встановлено не було.
		Таким чином, за відсутності факту готівкового розрахунку, кошти від якого підлягали б оприбуткуванню, видача особі квитанції до прибуткового касового ордеру на підтвердження факту оплати за товар не може розцінюватись як порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
		За таких обставин спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 6645 грн. (1329 грн. х 5) є протиправним та підлягає скасуванню.
		Щодо вимог про скасування рішення щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку, колегія суддів виходить з наступного.
		Згідно пункту 299.15 статті 299 ПКУ, однією з підстав для анулювання свідоцтва платника єдиного податку за рішенням органу державної податкової служби є застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього Кодексу.
		Відповідно до пункту 291.6. ПКУ, платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).
		Згідно інформації, наведеної на офіційному сайті системи миттєвих інтернет-розрахунків «WebМoney» (www.webmoney.ua)  в розділі «Правова природа», розрахунки всередині системи здійснюються шляхом переказів WMU - одиниці обліку грошових прав вимоги по відношенню до боржника. Перехід прав вимоги здійснюється рухом та обліком WMU на електронних гаманцях, тому WMU само по собі не є грошима чи платіжним інструментом, а є засобом обліку прав вимоги. Купуючи товар (послуги) за WMU, клієнт здійснює обмін наявних у нього прав вимоги на відповідні товари.
		Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що здійснення розрахунків за придбані товари за допомогою системи «WebМoney» шляхом переведення до електронного гаманця продавця умовних одиниць обліку прав вимоги за своєю правовою природою не є грошовою формою розрахунків, оскільки здійснюється обмін товару на майнові права, а не розрахунок за грошові кошти безпосередньо.
		Та обставина, що позивачем було здійснено продаж товару ОСОБА_9 з оплатою за допомогою системи «WebМoney», підтверджено письмовим зверненням останнього до податкового органу, його особистими показами при допиті в якості свідка в суді першої інстанції, а також поясненнями свідка ОСОБА_8
		До доводів позивача про те, що оплата за товар була здійснена ОСОБА_9 без її відома, суд апеляційної інстанції ставиться критично, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами. Крім того, оскільки 29.08.2012 р. продавцем позивача товар (компресор) був переданий ОСОБА_9, але судом встановлено, що готівкового розрахунку при цьому не відбувалось, це свідчить, що товар був попередньо оплачений, що об'єктивно збігається з поясненнями самого ОСОБА_9 Його пояснення позивачем не спростовані, зокрема наданим апелянтом звітом про операції за його рахунком в безготівковій формі за серпень 2012 р. (а.с. 132), який не містить даних про безготівкову оплату ОСОБА_9 вартості товару.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції зробив висновки, які частково не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		                                                     П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 задовольнити частково.
		Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року у справі № 2а/0570/12996/2012 скасувати.
		Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 до Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення та рішення щодо анулювання свідоцтва платника єдиного податку задовольнити частково.
		Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби від 14.09.2012 року № 0000202343/24 в частині визначення позивачу суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 6645 грн.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів  з дня її складення в повному обсязі.
		У повному обсязі постанова виготовлена 11 лютого 2013 року.
		 
		Колегія суддів                                                                                М.М. Гімон
		 
		                                                                                                              Л.А. Василенко
		 
		                                                                                                                      О.В. Карпушова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...