Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9101/148531/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; правового статусу фізичної особи, у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2013.
Дата набрання законної сили: 05.02.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		"05" лютого 2013 р.       справа № 0870/6614/12 
		Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Семененка Я.В. 
		                    суддів:                     Бишевської Н.А.  Добродняк І.Ю 
		за участю секретаря судового засідання:          Чепурко А.В. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу  ОСОБА_1
		на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у справі № 0870/6614/12 за позовом ОСОБА_1 до Служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив  визнати дії   Служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області (правонаступником якої є Управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області) неправомірними щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України для тимчасових поїздок за кордон та зобов'язати відповідача оформити паспорт громадянина України для тимчасових поїздок за кордон на підставі поданих позивачем документів та у відповідності до Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою КМУ №231 від 31.03.1995р. (із змінами та доповненнями). Позов обґрунтований тим, що відповідач неправомірно вимагає сплату додаткових сум за оформлення і видачу паспорту, які не передбачені вказаними Правилами.
		          Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що позивачем не були виконані всі вимоги, передбачені чинним законодавством, для оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон, у зв'язку з чим відповідачем правомірно було відмовлено у оформлення та видачі паспорту відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231. При цьому, суд першої інстанції вказав на те, що відповідач обгрунтовано відмовив у видачі паспорту з тих підстав, що позивачем не надано доказів сплати послуг з питання оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, які передбачені постановою КМУ від 26.10.2011р. №1098 та доказів сплати вартості бланку паспорта. 
		Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга, фактично, обґрунтована доводами адміністративного позову. На думку заявника апеляційної скарги, суд першої інстанції не правильно застосував вимоги Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року №231, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про невиконання позивачем усіх вимог законодавства. На думку заявника апеляційної скарги, вимога відповідача сплатити додаткові платежі, які не передбачені вказаними Правилами, є неправомірною, а посилання на постанову КМУ від 26.10.2011р. №1098 є необґрунтованим, оскільки вказана постанова передбачає можливість надання платних послуг за заявою особи, а не вказує на обов'язковість отримання таких послуг.
		Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. 
		Відповідно до ст..7 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
		Постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995р. затверджено «Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» (далі Правила).
		Відповідно до п.10 Правил, для оформлення паспорта у разі тимчасового виїзду за кордон подається: заява-анкета встановленого зразка; паспорт громадянина України, свідоцтво про народження (для осіб віком до 16 років); копія виданої податковим органом довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, крім осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи; дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 сантиметра; квитанція про сплату державного мита або документ, що підтверджує право на звільнення від його сплати.
		Згідно із п.6 ст.2 Декрету КМУ №7-93 від 21.01.1993р. «Про державне мито», державне мито справляється за оформлення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон.
		Відповідно до пп. «б» п.6 ст..3 Декрету ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Встановлені обставини справи, які не заперечувались відповідачем свідчать про те, що звернувшись 24.05.2012р. до СГІРФО Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області позивач, з метою оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, надав: заяву-анкету, паспорт громадянина України, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, дві фотокартки 3,5 х 4,5, квитанцію про сплату державного мита в розмірі 170,0грн.
		Таким чином, позивачем надано усі необхідні документи для оформлення паспорту, які передбачено п.10 Правил.
		Листом від 08.06.2012р. за №29/5-9564 відповідач відмовив позивачу в оформленні паспорта громадянина України для виїзду за кордон з огляду на те, що не було надано: 1.квитанцію про сплату державного мита в сумі 170грн. (при терміновому оформлені - 340грн); 
		2. квитанцію про сплату послуги з питання оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон в розмірі 87,15грн. (при терміновому оформлені - 174,30грн.) згідно порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг передбачених та затверджених постановою КМУ від 26.10.2011р. №1098; 
		3. квитанцію про сплату вартості паспорта в сумі 120грн (при терміновому оформлені - 270грн.) згідно п.4 постанови КМУ від 26.10.2011р. №1098.
		З такими підставами для відмови в оформленні паспорту громадянина України для виїзду за кордон суд апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.
		Так, по-перше позивачем надавалась квитанція про сплату державного мита у розмірі 170грн., що не заперечувалось представником відповідача та встановлено судом першої інстанції. По-друге, посилання відповідача на постанову КМУ від 26.10.2011р. №1098 є необґрунтованим, оскільки порядок оформлення та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон регламентовано Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», у межах та на виконання якого постановою КМУ №231 від 31.03.1995р. затверджено «Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення». Ані вказаним Законом, ані зазначеними Правилами не визначено обов'язок особи сплачувати будь-які інші платежі під час оформлення та видачі паспорту.
		Постановою Кабінету Міністрів України №1098 від 26.10.2011р. затверджено Порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг.
		Вказаним Порядком визначено перелік послуг, які можуть надаватися Міністерством внутрішніх справ та Державної міграційної служби.
		Відповідно до п.2 Порядку, послуги надаються за письмовою заявою фізичних та юридичних осіб.
		Правовий аналіз вказаної постанови КМУ свідчить про те, що платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу, а не про обов'язковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон. В іншому випадку, якщо приймати до уваги позицію відповідача про обов'язковість таких послуг, постанова КМУ №1098 від 26.10.2011р. буде суперечити вимогам Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» статтею 7 якого прямо визначено, що правила оформлення і видачі паспортів, їх тимчасового затримання та вилучення визначаються відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню. Як зазначено вище, на виконання вимог Закону, постановою Кабінету Міністрів України №231 від 31.03.1995р. затверджено Правила оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, вимоги яких дотримано позивачем при зверненні до відповідача.
		Таким чином, оскільки порядок оформлення та видачі паспортів визначено Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України та Правилами оформлення і видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, відповідач був позбавлений можливості вимагати у позивача будь-які інші документи (платежі), окрім тих, що зазначені у вказаному Законі та Правилах.
		Крім цього, представник відповідача не зміг пояснити суть послуги, яка полягає в оформлені та видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон, вартість якої становить 87,15грн. Таке питання є актуальним з огляду на те, що особа, яка виявила бажання отримати паспорт, сплачує державне мито у розмірі 170грн. за оформлення та видачу паспорту громадянина України за виїзду за кордон, про що зазначено вище. Тобто, якщо приймати до уваги доводи відповідача про необхідність сплати послуги вартістю 87,15грн., то існує подвійна оплата одних і тих же дій (послуг) відповідача.
		Не надано представником відповідача і доказів вартості бланку паспорта. На вимогу суду щодо надання доказів, які підтверджували вартість бланку, надано лист Державної міграційної служби, який адресовано управлінням на місцях, та в якому йдеться про те, що взаємовідносини між Державною міграційною службою та консорціумом «ЄДАПС» (виробником персоніфікованих документів) є конфіденційною інформацією.
		З огляду на викладені обставини та враховуючи те, що постанова КМУ №1098 від 26.10.2011р., на яку посилався відповідач в якості правових підстав для відмови позивачу у видачі паспорту, не регулює правовідносини у сфері оформлення та видачі паспортів громадян України для виїзду за кордон, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність дій відповідача під час вирішення заяви ОСОБА_1 та про обґрунтованість заявленого позову.
		Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову.
		Суд апеляційної інстанції, з метою повного захисту порушених прав позивача, вважає за необхідне заявлений позов задовольнити шляхом визнання неправомірними дій Служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області, як особи, що вирішувала заяву позивача та зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області, як правонаступника Служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області, оформити та видати позивачу паспорт громадянина Україна для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.
		На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст..ст.202, 205, 207 КАС України, суд, -
		                                                  ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2012 року по справі №0870/6614/12 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.
		Визнати дії Служби громадянства і реєстрації фізичних осіб Орджонікідзевського РВ ЗМУ ГУМВС України у Запорізькій області щодо відмови в оформлені паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 - неправомірними.
		Зобов'язати управління Державної міграційної служби України в Запорізькій області оформити та видати ОСОБА_1 паспорт громадянина Україна для виїзду за кордон на підставі поданих ним документів.
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.
		(Повний текст постанови виготовлено 06.02.2013р.)
		 
		 
		Головуючий:                                                            Я.В. Семененко 
		 
		          Суддя:                                                            Н.А. Бишевська 
		 
		          Суддя:                                                            І.Ю. Добродняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...