Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 800/99/13 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голосу на виборах і референдумах, зокрема зі спорів щодо:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
		П О С Т А Н О В А
		 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		08 лютого 2013 року                               м. Київ                                        П/800/99/13 
		 
		 
		08 лютого 2013 року                              м. Київ                       № П/800/99/13
		17 год. 45 хв.
		 
		Вищий адміністративний суд України у складі колегії:   
		                                 
		головуючого - судді                                           Кравцова О.В.,             
		 
		суддів:                                                               Блажівської Н.Є.,
		 Веденяпіна О.А., 
		                                                                                Зайцева М.П., 
		                                                                               Масло І.В., 
		                                                                                 Цвіркуна Ю.І., 
		                                                                                 Шведа Е.Ю., 
		 
		секретар судового засідання -Марчук Л.А.,   
		 
		за участю:
		представника позивача ОСОБА_6 -ОСОБА_7;
		представників Центральної виборчої комісії України -Яросюк Т.А.,         Сав`як Т.М.;
		представника третьої особи ОСОБА_10 -ОСОБА_11;
		представника третьої особи політичної партії Єдиний Центр -            Поворозник Р.Р.,
		                                
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Вищого адміністративного суду України справу за адміністративним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Центральної виборчої комісії, треті особи -ОСОБА_10, ОСОБА_15,   політична   партія   Єдиний Центр,  про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У лютому 2013 року ОСОБА_6 -громадянин України, народний депутат України 2, 3, 4, 6 скликань, член фракції «Наша Україна -Народна самооборона»у Верховній Раді України 6-го скликання, перший заступник голови Комітету з питань правосуддя у Верховній Раді 6-го скликання, Голова Партії захисників Вітчизни, правозахисник, ОСОБА_13 -громадянин України, виборець одномандатного виборчого округу №71 та ОСОБА_14 -виборець одномандатного виборчого округу №11 звернулись до Вищого адміністративного суду України із позовною заявою до Центральної виборчої комісії, в якій просять:
		- визнати протиправною бездіяльність Центральної виборчої комісії щодо захисту порушених конституційних прав виборців та нереагування на порушення вимог виборчого законодавства;
		- визнати недостовірними результати чергових виборів народних депутатів України     28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 11, 71, встановлені Центральною виборчою комісією, про що складені: 11 листопада 2012 року о 14 год. 10 хв. протокол про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 11 та 10 листопада 2012 року о 18 год. 10 хв. протокол про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 71;
		- скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 23 листопада 2012 року           № 1980 в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому окрузі № 11 ОСОБА_10, 1962 року народження, проживає в місті Вінниці, безпартійний, самовисування;
		- скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 22 листопада 2012 року         № 1978 в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому окрузі № 71 ОСОБА_15, 1977 року народження, проживає в місті Мукачеве Закарпатської області, член політичної партії Єдиний Центр, суб'єкт висування -політична партія Єдиний Центр;
		- визнати відсутність у ОСОБА_10, 1962 року народження, та ОСОБА_15, 1977 року народження, статусу та повноважень народних депутатів України;
		- визнати неможливим достовірне встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 11, 71 та необхідність проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 11, 71;
		- зобов'язати Центральну виборчу комісію вчинити дії по організації підготовки та проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 11, 71 у відповідності до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Свій позов позивачі обґрунтовують тим, що на підставі заяви ОСОБА_6 щодо порушень вимог виборчого законодавства під час виборів народних депутатів України 2012 року, 24 грудня 2012 року підрозділом Міністерства внутрішніх справ України розпочато кримінальне провадження за фактом фальсифікації виборчих документів та підсумків голосування за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 158 Кримінального кодексу України.
		Під час проведення досудового розслідування щодо порушень виборчого законодавства в одномандатних виборчих округах № 11, 71, 94, 132, 194, 197, 223 проведені дії по перевірці виборчої документації щодо правомірності підрахунку голосів виборців та достовірності встановлення результатів виборів в одномандатних виборчих округах № 11, 71 та щодо порушень вимог виборчого законодавства в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223, що стали підставою прийняття Центральною виборчою комісією постанови № 1931 «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах  № 94, 132, 194, 197 та 223».
		За результатами проведеної перевірки виборчої документації в одномандатних виборчих округах № 11 та 71 до Центральної виборчої комісії було направлено листа з усіма даними проведеної перевірки, які засвідчують факт недостовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів в одномандатних виборчих округах  № 11 та 71.
		Міністерство внутрішніх справ України листом від 1 лютого 2013 року поінформувало Центральну виборчу комісію про виявлені порушення виборчого законодавства з проханням вжити всіх передбачених законодавством заходів реагування.
		Відтак позивачі стверджують, що Центральній виборчій комісії на даний час відомо, що в одномандатних виборчих округах № 11 та 71 під час підрахунку голосів виборців відбувались значні порушення виборчого законодавства, а тому, на думку позивачів, відповідач допускає протиправну бездіяльність, невчиняючи дій щодо відновлення порушених конституційних прав виборців, не реагує на порушення виборчого законодавства, не визнає недостовірними раніше встановлені Центральною виборчою комісією результати чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 11 та 71; не скасовує прийняті Центральною виборчою комісією рішення в частині реєстрації обраними народними депутатами по одномандатних виборчих округах № 11 та 71, а також не приймає рішення про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 11 та 71.
		Під час розгляду справи в суді представник позивача ОСОБА_6 підтримала позовні вимоги і просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві.
		Позивачі ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судове засідання не з'явилися, просили розглянути справу без їхньої участі.
		Представники відповідача позовні вимоги не визнали і просили відмовити в їх задоволенні, у наданих суду поясненнях заперечували щодо задоволення позову повністю, вважають його необґрунтованим та безпідставним. 
		Представники третіх осіб підтримали позицію представників відповідача, заперечували щодо позову повністю.
		Представники відповідача та третіх осіб у суді зазначили, що розгляд даної справи Вищим адміністративним судом України суперечить судовій практиці у даній категорії справ, вимогам Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної підсудності та процесуальних строків розгляду справи; права, свободи та інтереси осіб жодним чином не порушені та не могли бути порушені відповідачем, оскільки вирішення питань і виконання вимог, які відповідно порушуються та пред'являються у позові не належать до компетенції Центральної виборчої комісії. 
		Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, колегія суддів встановила наступне. 
		Позивачі оскаржують бездіяльність відповідача, яка, на їх думку, допускається Центральною виборчою комісією поза межами виборчого процесу та полягає у незабезпеченні захисту їх конституційних виборчих прав щодо достовірності встановлених результатів виборів народних депутатів України у одномандатних виборчих округах   №№11 та 71 у 2012 році.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  (або далі по тексту КАС України) визначено, що до адміністративних судів  можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією  чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
		Частиною четвертою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України  встановлено, що  ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим  Кодексом. 
		Частиною четвертою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України визначено зокрема, що Вищому адміністративному суду України, як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів.
		Статтями 172 та 179 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості розгляду та обчислення строків у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій. 
		Статті 172 та 179 Кодексу адміністративного судочинства України знаходяться у нерозривному логічному та змістовному зв'язку із статтею 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України», яка передбачає визначення та ознаки такого спеціального юридичного явища, як виборчий процес. Відповідно, застосування особливостей провадження, в тому числі застосування спеціальних строків на оскарження, передбачених статтею 172 Кодексу адміністративного судочинства України, здійснюється виключно в межах виборчого процесу, зміст якого розкритий у статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України» (або далі по тексту Закон №4061).
		Таким чином, оскільки вищевказаними нормами врегульовано саме особливості розгляду та вирішення таких спорів, то суд передусім вважає за необхідне зазначити, що вказані норми підлягають застосуванню саме в період виборчого процесу. Відповідно до частини п'ятої статті 11 Закону №4061 виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій. 
		Частиною сьомою статті 11 Закону №4061 визначено, що виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.
		Таким чином, враховуючи те, що станом на дату подання позовної заяви виборчий процес з виборів народних депутатів в одномандатному виборчому окрузі №11 та одномандатному виборчому окрузі №71, вже завершено (за змістом статті 11 Закону №4061), особливості провадження, передбачені статтею 172 та 179 Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі у частині застосування спеціальних строків оскарження, судом не застосовуються.
		Суд при вирішенні даної справи керується загальними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України стосовно строків звернення із позовом, оскільки жодних інших спеціальних норм, окрім статті 172 КАС України, які б могли бути застосовані для розгляду справи про порушення порядку проведення виборів народних депутатів та підрахунку голосів, які мали місце під час виборчого процесу та після нього, але підтвердження яких було отримано зацікавленою особою вже після завершення виборчого процесу (в розумінні статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України»), Кодексом адміністративного судочинства України на момент розгляду цієї справи не передбачено. Водночас, відсутність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, які б могли бути застосовані для розгляду справи про порушення порядку проведення виборів народних депутатів та підрахунку голосів, які мали місце під час виборчого процесу, але підтвердження яких було отримано зацікавленою особою після завершення виборчого процесу (в розумінні статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України»), не може бути приводом для того, щоб відмовляти особі у доступі до правосуддя та можливості доведення порушення свого права, передбаченого статтею 3 (Право на вільні вибори) Протоколу Першого до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, та відповідних прав, які за своїм змістом охоплюються статтею 3 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав та основоположних свобод та  передбачені національним законодавством.
		Крім того, вирішуючи питання про розгляд справи після завершення виборчого процесу (в розумінні статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України») з виборів народних депутатів в одномандатному виборчому окрузі №11 та одномандатному виборчому окрузі №71, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		Частиною другою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
		Колегія суддів також вважає за необхідне застосувати частину четверту статті 8 (Верховенство права) Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. 
		Статтею 6  Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод  закріплено, зокрема, що кожен має право на справедливий і публічний  розгляд  його справи  упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим  законом,  який  вирішить  спір  щодо  його  прав  та обов'язків  цивільного  характеру.  
		Статтею 3 (Право на вільні вибори) Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що Високі Договірні Сторони  зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного  голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.
		Таким чином, право на вільні вибори (у різних його проявах) є одним із основоположних прав людини, яке підлягає захисту на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		За таких обставин, враховуючи вищевикладений системний аналіз норм чинного національного законодавства, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, колегія суддів приходить до висновку, що позивачами вірно обрано спосіб захисту порушених, на їхню думку, виборчих прав, в тому числі права на вільні вибори, передбаченого статтею 3 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав та основоположних свобод, шляхом звернення з позовною заявою в порядку частини четвертої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України до Вищого адміністративного суду України з дотриманням передбаченого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду, оскільки спеціальні норми статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню після закінчення виборчого процесу (за змістом статті 11 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).
		Таким чином, безпідставними є твердження представників відповідача та третіх осіб, які були зазначені в ході судового розгляду справи, про те, що позивачами порушено строки та предметну підсудність при зверненні до Вищого адміністративного суду України з таким позовом. Аналогічна позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 8 лютого 2013 року по цій справі.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що строк звернення до суду позивачами не пропущений.
		Судом встановлено, що 27 липня 2012 року Центральною виборчою комісією (далі -ЦВК) було оголошено про початок виборчого процесу з виборів народних депутатів України 2012 року.
		3 серпня 2012 року ЦВК було прийнято постанову № 140 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, висунутих політичною партією Єдиний Центр, в одномандатних виборчих округах», відповідно до додатка №2 якої зареєстровано кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі № 71 ОСОБА_15 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Завидово Мукачівського району Закарпатської області, громадянин України, протягом останніх п'яти років проживає на території України, освіта вища, голова правління ТОВ "Барва", член політичної партії Єдиний Центр, проживає в місті Мукачеве Закарпатської області, судимість відсутня, суб'єкт висування - політична партія Єдиний Центр).
		10 серпня 2012 року ЦВК було прийнято постанову № 248 «Про реєстрацію кандидатів у народні депутати України, які балотуються в одномандатних виборчих округах у порядку самовисування», відповідно до додатка №2 якої зареєстровано кандидатом у народні депутати в одномандатному виборчому окрузі №11 ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Калинівка Вінницької області, громадянин України, протягом останніх п'яти років проживає на території України, освіта вища, провідний науковий співробітник, науковий відділ глобальних систем сучасної цивілізації Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, безпартійний, проживає в місті Вінниці, судимість відсутня, самовисування).
		28 жовтня 2012 року відбулось голосування з виборів народних депутатів України в загальнодержавному виборчому окрузі та в 225 одномандатних виборчих округах.
		10 та 11 листопада 2012 року Центральна виборча комісія встановила результати виборів в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71 відповідно.
		Згідно з протоколом про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №11 народним депутатом України обрано: ОСОБА_10, який одержав більшу відносно інших кандидатів у народні депутати України, які балотувалися в одномандатному виборчому окрузі № 11, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні в одномандатному виборчому окрузі №11, -29 841 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сорок один).
		Відповідно до протоколу про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі №71 народним депутатом України обрано: ОСОБА_15, який одержав більшу відносно інших кандидатів у народні депутати України, які балотувалися в одномандатному виборчому окрузі № 71, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні в одномандатному виборчому окрузі № 71, -22 209 (двадцять дві тисячі двісті дев'ять).
		22 листопада 2012 року Центральна виборча комісія прийняла постанову № 1978 про реєстрацію обраним народним депутатом по одномандатному виборчому округу № 71 ОСОБА_15.
		23 листопада 2012 року Центральна виборча комісія прийняла постанову № 1980 про реєстрацію обраним народним депутатом по одномандатному виборчому округу № 11 ОСОБА_10.
		01 лютого 2013 року Міністерством внутрішніх справ України до ЦВК було направлено лист №13/4-1199 про виявлені під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні №1201200000000482 за фактом фальсифікації виборчих документів та підсумків голосування за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 158 Кримінального кодексу України, порушення виборчого законодавства в одномандатних виборчих округах № 11 та 71. 
		Зазначеним листом  Центральну виборчу комісію було поінформовано про те, що відомості, відображені в протоколах окружних виборчих комісій одномандатних виборчих округів №№ 11, 71, поданих до Центральної виборчої комісії, на підставі яких були складені протоколи про встановлення результатів виборів у цих одномандатних виборчих округах, не є достовірними. Також ЦВК було поінформовано про встановлені факти неналежного зберігання виборчої документації та пошкодження виборчої документації, в тому числі виборчих бюлетенів з кількістю голосів виборців, поданих за кожного кандидата в народні депутати у відповідних одномандатних виборчих округах, що унеможливлює при здійсненні перевірки наявної виборчої документації виявлення та встановлення достовірних даних реального волевиявлення виборців і, відповідно, підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 11 та 71.
		Міністерством внутрішніх справ України про зазначене порушення виборчого законодавства 1 лютого 2013 року також було поінформовано ОСОБА_6 як заявника по проведенню перевірок за фактом фальсифікації виборчих документів та підсумків голосування за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 158 Кримінального кодексу України в одномандатних виборчих округах №№ 11 та 71.
		 Вважаючи нереагування з боку Центральної виборчої комісії на порушення виборчого законодавства України незаконною бездіяльністю, та негативними всі наслідки порушення виборчого законодавства (встановлення недостовірних результатів чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №  11, 71; винесення незаконних постанов від 23 листопада 2012 року № 1980 в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому окрузі           №11 ОСОБА_10, та від 22 листопада 2012 року № 1978 в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому окрузі      №71 ОСОБА_15; недостовірне встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 11, 71), позивачі звернулися до суду з позовом щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів.
		Колегія суддів не погоджується з доводами представників відповідача та третіх осіб стосовно відсутності порушення прав позивачів з огляду на наступне.
		Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.   
		Статтею 3 (Право на вільні вибори) Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що Високі Договірні Сторони  зобов'язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного  голосування в умовах, які забезпечують вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу.
		Право на вільні вибори підлягає захисту на підставі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
		Вирішуючи справу «Голдер проти Великої Британії», Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що сама конструкція статті 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі суд закріпив правило, що частина перша статті 6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
		Як зазначено у 48 пункті рішення Європейського суду з прав людини «ОСОБА_18 проти України», на перший погляд видається, що право, гарантоване статтею 3 Першого протоколу, відрізняється від інших прав, які передбачає Конвенція та протоколи до неї, оскільки воно сформульоване не як конкретне право чи свобода, а як зобов'язання Високої Договірної Сторони забезпечити вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу. Але, взявши до уваги матеріали з підготовки тексту статті 3 зазначеного протоколу та тлумачення цього положення в контексті Конвенції загалом, Суд встановив, що ця стаття гарантує права особи, включаючи право голосу та право балотуватися на виборах (рішення Суду "Матьє-Моен і Клерфет проти Бельгії" (Mathieu-Mohin and Clerfayt v. Belgium) від 2 березня 1987 року, серія A, N 113, сс. 22-23, пп. 46-51; "Герст проти Сполученого Королівства" (N 2) (Hirst v. the United Kingdom (No. 2)) [GC], N 74025/01, пп. 56-57, ECHR 2005-IX; "Жданок проти Латвії" (Zdanoka v. Latvia), N 58278/00, п. 102, від 16 березня 2006 року).
		У пункті 49 вищевказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що права, гарантовані статтею 3 Першого протоколу, мають вирішальне значення для зміцнення і збереження засад ефективної та дієвої демократії, побудованої на принципі верховенства права.
		Крім того, у пункті 55 рішення «ОСОБА_18 проти України»Європейський суд з прав людини підкреслив, що справа, що розглядається, стосується не критеріїв обрання кандидата як таких, а того способу, в який відповідні національні органи переглядали підсумки голосування.
		Відповідно до Ухвали Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви №43476/98 ОСОБА_20 проти України визначено, що при вирішенні питання про наявність порушення "права на вільні вибори", передбаченого статтею 3 Протоколу Першого до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, треба визначити, чи було втручання у вільне вираження думки народу у виборі до законодавчого органу. Відповідно, Європейським судом з прав людини підкреслено надзвичайно важливе значення будь-якого зовнішнього втручання у процес вираження думки народу під час виборів. При цьому, факти знищення виборчої документації, незаконного тиску на членів виборчих комісій, фальсифікації фактичних даних та будь-яких інших фактів "втручання у процес вираження думки народу"  є безумовно фактами, які становлять порушення права на вільні вибори, передбаченого статтею 3 Протоколу Першого, яке охоплює безумовно й право кожного виборця отримати той результат виборів, який встановлений внаслідок вільного вираження думки народу.
		Частиною четвертою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. 
		За таких обставин, колегія суддів вважає безпідставними твердження представників відповідача та третіх осіб про те, що права позивачів не порушені.
		Вибори - це передбачена Конституцією та законами форма прямого народовладдя, за якою шляхом голосування (процедурою обрання) формуються представницькі органи державної влади та місцевого управління (самоврядування).
		У міжнародному праві вироблено систему прав людини як визначальних засад правового статусу фізичної особи. Цю систему складають, зокрема, Загальна декларація прав людини 1948 року, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року,  Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 року, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 року. За змістом вказаних документів природні права є винятковими, невід'ємними від людини, невідчужуваними і непорушними будь-ким, зокрема державою. Сукупність прав, зазначених у названих документах, дістала відображення у Конституції України.
		За положеннями статті 1, частини другої статті 3, частини другої статті 6, частин першої, другої статті 8 Основного Закону України Україна є демократичною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони України та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
		Статтею 38 Конституції України встановлено право громадян України брати участь в управлінні державними справами державою, яке може бути реалізоване у різних формах, зокрема обирати і бути обраним до органів державної влади (Рішення Конституційного суду України від 13 травня 1998 року № 6-рп/98, від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008).
		У положеннях статті 71 Конституції України закріплено основні принципи виборчого права, які покладені в основу регламентації цього конституційно-правового інституту: - принцип вільних виборів; принцип загального, рівного і прямого виборчого права; принцип таємного голосування.
		Як зазначено в Рішенні Конституційного Суду України від 26 лютого 1998 року                № 1-рп/98 «за змістом статей 38, 70, 71, 76, 141 Конституції України сутністю виборчого права є право громадян України вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Це право є загальним, рівним і прямим. Основоположні принципи загального, рівного і прямого виборчого права, вільне і таємне волевиявлення громадян України на виборах народних депутатів України становлять конституційну основу правового регулювання виборчого процесу».
		Отже, принципи виборчого права -це умови його визнання і здійснення, які разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборних органів публічної влади.
		Відповідні принципи виборчого права також зафіксовані у міжнародно-правових актах.
		Так, частиною третьою статті 21 Загальної декларації прав людини встановлено, що воля народу повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування.
		Про це неодноразово зазначав Конституційний Суд України в своїх рішеннях, зокрема, п. 4.2. Рішення Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 встановлено, що "Воля народу, - наголошується в Загальній декларації прав людини, - повинна бути основою влади уряду; ця воля повинна виявлятися у періодичних і нефальсифікованих виборах, які повинні провадитись при загальному і рівному виборчому праві шляхом таємного голосування або ж через інші рівнозначні форми, що забезпечують свободу голосування" (частина третя статті 21).
		У статті 25 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права визначено: «кожний громадянин повинен мати без будь-якої дискримінації і без необґрунтованих обмежень право і можливість: а) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників; б) голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, які проводяться на основі загального і рівного виборчого права при таємному голосуванні і забезпечують свободу волевиявлення виборців…»
		Крім того, як визначено в положеннях Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, Документу Копенгагенської наради конференції з людського виміру, Декларації про критерії вільних і справедливих виборів не менш важливим для проведення справді демократичних і вільних виборів є принцип дійсних і чесних, не сфальсифікованих виборів.
		Дійсні, чесні, не сфальсифіковані вибори дають змогу громадянам держави зробити справжній реальний вибір. Саме через такі вибори виявляється і реалізується справжня воля народу як єдиного джерела влади як носія суверенітету. 
		Відповідно до статті 69 Конституції України в Україні народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії. Громадянам гарантується право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування; вибори народних депутатів України є вільними і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (частина перша статті 38, стаття 71, частина перша статті 76 Конституції України).
		Конституційний Суд України у Рішеннях № 1-рп/98 від 26 лютого 1998 року,               №8-рп/2012 від 5 квітня 2012 року та № 7-рп/2012 від 4 квітня 2012 року зазначив, що загальне, рівне і пряме виборче право, вільне і таємне волевиявлення громадян України на виборах народних депутатів України є конституційною основою правового регулювання виборчого процесу (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
		Відповідно до статті 77 Конституції України чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень Верховної Ради України. 
		Згідно з пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України організація і порядок виборів народних депутатів України визначаються виключно законами України.
		За статтею 1 Закону №4061 народні депутати України обираються громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування за змішаною (пропорційно-мажоритарною) виборчою системою.
		За положеннями частини п'ятої статті 11 Закону № 4061 виборчий процес включає, зокрема, такі етапи: висування кандидатів у депутати; реєстрація кандидатів у депутати; голосування; встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення.
		Відповідно до частини третьої статті 52 Закону № 4061 право висування кандидатів у депутати у одномандатних округах реалізується виборцями через партії або шляхом самовисування у порядку, передбаченому цим Законом.
		Стаття 59 Закону № 4061 визначає порядок реєстрації кандидатів у депутати в одномандатних округах.
		Згідно положень статті 80 Закону № 4061 голосування виборців на виборах депутатів здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України (частина перша). У виборчому бюлетені для голосування в одномандатному окрузі зазначаються в алфавітному порядку прізвища, власні імена (усі власні імена) та по батькові (за наявності) зареєстрованих у цьому окрузі кандидатів у депутати з відомостями про рік народження, освіту, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, а також суб'єкт висування кожного кандидата. Ліворуч від прізвища кожного кандидата розташовується порожній квадрат (частина четверта). 
		В силу статті 99 Закону № 4061 Центральна виборча комісія на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в одномандатних округах, у тому числі з поміткою "Уточнений", не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня голосування встановлює результати виборів депутатів у відповідних одномандатних округах, про що складає протоколи. До протоколу про результати виборів депутатів заносяться прописом та цифрами відомості, які всебічно характеризують проведені вибори в одномандатних округах. Обраним вважається кандидат у депутати, який одержав більшу відносно інших кандидатів, які балотувалися у цьому одномандатному окрузі, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному одномандатному окрузі.
		Стаття 101 Закону № 4061 зобов'язує особу, яка обрана депутатом, подати до Центральної виборчої комісії визначений перелік документів для її реєстрації депутатом у народні депутати України. 
		Отже, всі етапи виборчого процесу нерозривно пов'язані та поєднані між собою і підпорядковані єдиній меті -встановлення легітимно обраних до законодавчого органу України осіб для формування конституційного складу Верховної Ради України.
		Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування (частина перша статті 76 Конституції України). 
		Усі народні депутати України, обрані як в багатомандатному загальнодержавному, так і в одномандатних виборчих округах, є повноважними представниками Українського народу у Верховній Раді України, відповідальними перед ним і покликаними виражати та захищати його інтереси (Рішення Конституційного Суду України від 7 липня 1998 року         №11-рп/98 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення частин другої і третьої статті 84 та частин другої і четвертої статті 94 Конституції України). 
		За змістом статті 69, частини першої статті 76, частини другої статті 78 та частини четвертої статті 79 Конституції України особа отримує депутатський мандат за процедурою обрання - внаслідок волевиявлення виборців, що реалізується шляхом голосування. (Рішення Конституційного Суду України від 3 грудня 1998 року № 17-рп/98, від 27 жовтня 1999 року у справі № 9-рп/99).
		Особливий зв'язок існує між повноваженнями окремого народного депутата України і компетенцією Верховної Ради України в цілому. Наявність уповноваженого парламенту залежить від виконання певних вимог, адресованих народним депутатам України, від наявності у них повноважень (Рішення Конституційного Суду України від 3 грудня 1998 року № 17-рп/98, від 27 жовтня 1999 року № 9-рп/99,  від 17 жовтня 2002 року                       №17-рп/2002).
		Депутатський мандат - це право особи, яка перемогла на виборах до Верховної Ради, обіймати місце в її депутатському складі, бути повноважним представником Українського народу в парламенті країни. У цьому значенні депутатський мандат, по суті, рівнозначний депутатському місцю у складі єдиного законодавчого органу влади. 
		Результатом виборів депутатів у загальнодержавному окрузі є визначення в порядку черговості у виборчих списках партій осіб, обраних депутатами від партій, відповідно до кількості депутатських мандатів, отриманих виборчими списками партій (частина десята статті 98 Закону). Обраним вважається кандидат у депутати, який одержав більшу відносно інших кандидатів, які балотувалися у цьому одномандатному окрузі, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні у відповідному одномандатному окрузі (частина друга статті 99 Закону).
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону  України "Про статус народного депутата України"  народний депутат України є обраний відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів України" представник Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України та законами України.
		У Рішенні Конституційного Суду України від 29 січня 2008 року №2-рп/2008, з посиланням на Закон України "Про статус народного депутата України", зазначається, що народний депутат України є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку, на який його обрано, здійснювати відповідні повноваження, передбачені Конституцією України і законами України. 
		Отже, Конституція України, Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Закон України «По вибори народних депутатів України», Закон України «Про статус народних депутатів України»пов'язують чинність представницького мандата та виникнення і наявність повноважень народного депутата України з його попереднім набуттям статусу особи, що визнана та була зареєстрована обраною народним депутатом. 
		Тобто, статус та повноваження народного депутата є похідними від законності обрання особи народним депутатом.
		Таким чином, аналіз вищезазначених законодавчих норм дає підстави вважати, що особа може бути визнана такою, що позбавлена статусу та повноважень народного депутата України за умови визнання нелегітимним одного з етапів виборчого процесу, в тому числі в разі визнання недостовірним даних, занесених до протоколу ЦВК про результати виборів, і як наслідок, неправомірного визнання особи обраною народним депутатом. 
		Втім необхідно зауважити, що відновлення конституційних прав громадян мати легітимний законодавчий орган є обов'язком суду, за умови встановлення істотних порушень вимог чинного законодавства щодо встановлення результатів виборів, які мали місце під час проведення виборів та після них. 
		В той же час, суд звертає увагу на той факт, що вищезазначене не слід ототожнювати з процедурою дострокового припинення повноважень легітимно обраного народного депутата, яка передбачена частиною другою статті 81 Конституції України, та, яка за своїм змістом пов'язана з юридичними фактами, що виникли після отримання статусу народного депутата, але не пов'язані з фактами, які свідчать про неправомірність отримання такого статусу. При розгляді даної справи суд не надає оцінку діям зазначених депутатів, які мали чи могли мати місце після отримання статусу народного депутата, а лише аналізує дотримання вимог чинного законодавства при встановленні результатів виборів на вказаних округах, тобто аналізу підлягає законність підстав набуття статусу депутата. 
		Таким чином, представники відповідача та третіх осіб безпідставно ототожнюють процедуру визнання відсутності статусу та повноважень народних депутатів України та процедуру дострокового припинення повноважень народного депутата України, яка передбачена статтею 81 Конституції України.
		В силу статті 91 Закону № 4061 дільничні виборчі комісії за результатами проведеного голосування складають протоколи про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у загальнодержавному виборчому окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі.
		Дільнична виборча комісія також наділена повноваженнями приймати рішення, яким може визнавати голосування на виборчій дільниці недійсним (стаття 92 Закону № 4061).
		Зі змісту статей 95 та 96 Закону № 4061 окружна виборча комісія на підставі відповідних протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у загальнодержавному виборчому окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі, в тому числі з позначкою «Уточнені», на підставі протоколів дільничних виборчих комісій про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та одномандатному окрузі повідомлень про зміст таких протоколів дільничних виборчих комісій, переданих за допомогою технічних засобів зв'язку з спеціальних виборчих дільниць, утворених на суднах, що перебувають у день голосування у плаванні під Державним Прапором України, на полярній станції України, закордонних виборчих дільниць, а у разі повторного підрахунку голосів виборців - також протоколу окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу чи в одномандатному окрузі складає протоколи про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та відповідному одномандатному окрузі.
		Відповідно до частини дванадцятої статті 95 та частини дванадцятої статті 96 Закону             №4061 визнання окружною виборчою комісією голосування недійсним у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі не допускається.
		Частиною восьмою статті 96 Закону № 4061  встановлено, що перший примірник протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі, а у разі внесення змін до цього протоколу - також протокол, в якому були допущені неточності (описки чи помилки у цифрах), та протокол з поміткою "Уточнений" разом з відповідними протоколами та актами дільничних виборчих комісій, що стосуються голосування в одномандатному окрузі, рішеннями, прийнятими на підставі цих актів, та, за наявності, протоколами окружної виборчої комісії про повторний підрахунок голосів виборців на відповідній виборчій дільниці в одномандатному окрузі, окремими думками членів окружної виборчої комісії, викладеними у письмовій формі, заявами і скаргами про порушення окружною виборчою комісією порядку встановлення підсумків голосування та рішеннями, прийнятими окружною виборчою комісією за результатами їх розгляду, окружна виборча комісія транспортує до Центральної виборчої комісії, другий примірник протоколу зберігається в окружній виборчій комісії, третій - невідкладно вивішується для загального ознайомлення у приміщенні окружної виборчої комісії, а решта по одному примірнику видаються членам окружної виборчої комісії.
		Порядок прийняття та розгляду протоколів окружних виборчих комісій Центральною виборчою комісією визначено статтею 97 Закону № 4061.
		В силу частин першої - третьої статті 97 Закону № 4061  Центральна виборча комісія на своєму засіданні розглядає та приймає окремо протоколи окружних виборчих комісій про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та протоколи окружних виборчих комісій про підсумки голосування в одномандатному окрузі. Відомості зазначених протоколів на засіданні Центральної виборчої комісії оголошуються головою чи заступником голови відповідної окружної виборчої комісії. Час прийняття Центральною виборчою комісією протоколу окружної виборчої комісії і занесені до протоколу відомості фіксуються у протоколі засідання Центральної виборчої комісії. 
		У разі виявлення у протоколі окружної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або у протоколі окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі виправлень, помилок, неточностей Центральна виборча комісія своїм рішенням може зобов'язати окружну виборчу комісію внести зміни до встановлених підсумків голосування виборців у межах відповідного одномандатного округу в порядку, встановленому частиною сьомою статті 94 цього Закону, про що зазначається у протоколі засідання Центральної виборчої комісії. Протягом часу розгляду цього питання окружною виборчою комісією подані до Центральної виборчої комісії примірники протоколів про підсумки голосування в межах одномандатного округу та додані до нього документи зберігаються в Центральній виборчій комісії.
		Окружна виборча комісія зобов'язана у строк, визначений Центральною виборчою комісією, розглянути питання про внесення змін до встановлених підсумків голосування виборців у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або в одномандатному окрузі, за необхідності здійснюючи повторний підрахунок голосів на окремих виборчих дільницях цього одномандатного округу. Протокол з поміткою "Уточнений" складається у порядку, передбаченому частиною шостою статті 95 та частиною шостою статті 96 цього Закону. Зазначений протокол та інші необхідні виборчі документи транспортуються до Центральної виборчої комісії в порядку, встановленому частиною дев'ятою статті 95 цього Закону.
		Комісія за результатами розгляду та опрацювання відповідної виборчої документації, поданої до Центральної виборчої комісії, 10 та 11 листопада 2012 року відповідно встановила результати виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11 та 71. 
		Колегія суддів зазначає, що виборчим законодавством передбачені механізми для підтвердження чи спростування достовірності встановлених результатів виборів. 
		Розділ XIII Закону № 4061 визначає, зокрема, порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, що стосуються процесу виборів народних депутатів протягом строку для встановлення результатів виборів та строку його оскарження.
		Законом № 4061 також передбачена можливість вже після закінчення виборчого процесу перевірити достовірність встановлених результатів виборів, шляхом проведення перевірки виборчої документації, в тому числі виборчих бюлетенів для голосування, на підставі яких відповідні виборчі комісії встановлюють підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці, підсумки голосування у відповідних одномандатних округах та результати виборів.
		Так, в силу частини п'ятої статті 115 Закону України «Про вибори народних депутатів України»виборчі бюлетені, контрольні талони виборчих бюлетенів, попередні та уточнені списки виборців, акти, заяви, скарги про порушення вимог цього Закону при проведенні голосування і підрахунку голосів виборців, протоколи та рішення виборчих комісій зберігаються у місцевих архівних установах, визначених частиною другою цієї статті, протягом п'яти років з дня офіційного оприлюднення результатів виборів депутатів, після чого знищуються в установленому порядку.
		Пунктом 1.5 Порядку передачі окружними виборчими комісіями з виборів народних депутатів виборчої та іншої документації на зберігання до архівних установ, затвердженого  постановою ЦВК № 46 від 12 березня 2012 року, визначено перелік виборчої документації, включаючи виборчі бюлетені, яку окружні виборчі комісії передають на зберігання до відповідних місцевих архівних установ, створених органами влади Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування.
		До проведення перевірок щодо вчинення правопорушень під час виборчих перегонів, які мали місце в одномандатних виборчих округах, в тому числі в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71, особливо під час встановлення підсумків голосування, що могли призвести до недостовірного встановлення результатів виборів народних депутатів, Україну закликала Парламентська Асамблея Ради Європи у своєму звіті від 29 листопада 2012 року № 13070 та ОБСЄ у своєму звіті від 9 листопада 2012 року (http://www.osce.org/uk/odihr/elections/97096).
		Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18 липня 2006 року) - кожен доречний і важливий аргумент особи має бути проаналізований.
		Так, 1 лютого 2013 року Міністерством внутрішніх справ України до Центральної виборчої комісії було направлено лист про порушення виборчого законодавства, виявлені при проведенні досудового розслідування.
		Під час проведення огляду виборчої документації одномандатних виборчих округів №№ 11 та 71 слідчими Головного слідчого управління МВС України та залученими спеціалістами із числа працівників Секретаріату ЦВК було встановлено, що відомості, відображені в протоколах окружних виборчих комісій одномандатних виборчих округів №№ 11, 71, поданих до ЦВК, на підставі яких були складені протоколи про встановлення результатів виборів у цих одномандатних виборчих округах, не є достовірними.  
		Це підтверджується протоколами огляду від 24, 25, 26, 27, 28 січня 2013 року та ілюстрованими таблицями, доданими до них, що містяться у матеріалах відповідної кримінальної справи.
		Також були встановлені факти неналежного підрахунку голосів виборців, як в одномандатному виборчому окрузі № 71 так і в одномандатному виборчому окрузі № 11.
		Так, по одномандатному виборчому округу № 11 встановлено, що не відповідають дійсності відомості, вказані в протоколах дільничних виборчих комісій щодо кількості недійсних бюлетенів. 
		У пакетах, в яких відповідно до вимог частини двадцять першої статті 90 Закону №4061 мають бути упаковані виборчі бюлетені для голосування в одномандатному виборчому окрузі з голосами виборців, поданими за кандидатів у депутати, що враховуються при підрахунку голосів виборців, були виявлені недійсні виборчі бюлетені. 
		Крім того, в пакетах з виборчими бюлетенями з голосами виборців, поданими за кандидата в народні депутати, виявлено бюлетені, подані виборцями за інших кандидатів, а також зменшено або збільшено кількість бюлетенів у порівнянні з сумою бюлетенів, яку зазначено на пакетах та в протоколах виборчих комісій. В протоколі ЦВК про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 11 занесено до п. 17 «кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному виборчому окрузі, визнаних недійсними»цифру 6134. 
		Проте, в пакетах, де мають бути упаковані бюлетені, що визнані недійсними, фактично в наявності є 6254 недійсних виборчих бюлетенів, а разом з недійсними бюлетенями, які виявлені в пакетах, в яких мають бути упаковані виборчі бюлетені для голосування в одномандатному виборчому окрузі з голосами виборців поданими за кандидатів у депутати, загальна кількість недійсних бюлетенів становить 6870.
		Також встановлена недостовірність кількісних показників, занесених до пункту 17 «кількість виборчих бюлетенів для голосування в одномандатному виборчому окрузі, визнаних недійсними»протоколу ЦВК про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 71, до якого занесено цифру 2881, натомість фактично в наявності є 2862 недійсних виборчих бюлетенів.
		Матеріалами справи також підтверджена недостовірність кількісних показників, занесених до пунктів 18 відповідних протоколів ЦВК про результати виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№11 та 71, в яких вносяться дані про «кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі».  
		Таким чином, колегією суддів встановлено, що відомості, занесені до протоколів, складених ЦВК про результати виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 11 та №71, не є достовірними. 
		Крім того, колегія суддів бере до уваги той факт, що 11 членами окружної виборчої комісії № 71 були викладені окремі думки щодо порушень виборчого законодавства під час складання протоколу ОВК про підсумки голосування в одномандатному виборчому окрузі № 71 та невідповідності цих підсумків голосування реальному волевиявленню виборців. 
		Як підтверджується матеріалами справи, під час встановлення ЦВК результатів виборів в одномандатних виборчих округах №№ 11 та 71 та складенні відповідних протоколів були висловлені в письмовому вигляді окремі думки Головою Комісії В.Шаповалом, заступниками Голови ЦВК Ж.Усенко-Чорною, А.Магерою та членами Комісії Ю.Швець, І.Жиденко, В.Шелудько, в яких вони відзначають про неможливість достовірного встановлення результатів виборів у цих одномандатних виборчих округах у зв'язку із грубими порушеннями виборчого законодавства. 
		При огляді виборчої документації одномандатного виборчого округу №71 спеціальною комісією було виявлено, що в томі № 59 -останній документообігу ОВК ОВО № 71 під назвою «Рішення (постанови, протокольні рішення) окружної виборчої комісії та документи, на підставі яких прийняті рішення (подання, заяви та інші документи)», ведення якого було розпочато 28 жовтня 2012 року та закінчено 28 листопада 2012 року було встановлено, що 7 листопада 2012 року окружною виборчою комісією одномандатного виборчого округу № 71 було прийнято три постанови:
		№ 43 «Про розгляд постанови Львівського апеляційного суду від 3 листопада 2012 року на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_27 до ДВК № 210481 виборчого округу № 71, поданого 30 жовтня 2012 року, уповноваженою особою кандидата у народні депутати України по ОВО № 71 ОСОБА_28 -ОСОБА_27, та визнання голосування на виборчій дільниці недійсним»; 
		№ 44 «Про розгляд постанови Львівського апеляційного суду від 3 листопада 2012 року на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_18 до ДВК № 210522 виборчого округу № 71, поданого 30 жовтня 2012 року, уповноваженою особою кандидата у народні депутати України по ОВО № 71 ОСОБА_28 -ОСОБА_18, та визнання голосування на виборчій дільниці недійсним»; 
		№ 45 «Про розгляд постанови Львівського апеляційного суду від 3 листопада 2012 року на постанову Тячівського районного суду Закарпатської області від 31 жовтня 2012 у справі за позовом ОСОБА_18 до ДВК №210523 виборчого округу № 71, поданого 30 жовтня 2012 року, уповноваженою особою кандидата у народні депутати України по ОВО № 71 ОСОБА_28 -ОСОБА_18, та визнання голосування на виборчій дільниці недійсним», якими було визнано голосування на виборчих дільницях №№ 210481, 210522, 210523 ОВО № 71 недійсними.
		Постанови Львівського апеляційного суду від 3 листопада 2012 року, на які посилається ОВК ОВО №71, також знаходились у зазначеному томі №59 виборчої документації.
		Як вбачається із вказаних постанов Львівського апеляційного суду від 3 листопада 2012 року, судом було визнано незаконними дії ДВК виборчих дільниць №№ 210481, 210522, 210523 ОВО № 71 щодо недопущення довірених осіб кандидата в народні депутати в приміщення, де проводилося голосування. Відповідні постанови суду набрали законної сили з моменту їх проголошення. Разом з тим, постанови ОВК ОВО № 71 від 7 листопада 2012 року №№ 43, 44, 45 не були враховані при встановленні підсумків голосування в одномандатному виборчому окрузі № 71.
		За даними Єдиного державного реєстру судових рішень 8 листопада 2012 року Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправними та скасував постанови ОВК ОВО № 71 від 7 листопада 2012 року №№ 44, 45, 46 на підставі того, що ОВК при винесенні цих постанов діяла з перевищенням повноважень, не в точній відповідності та не в спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки ОВК відповідно до положень статті 94 Закону № 4061 може приймати рішення лише в межах повторного підрахунку голосів виборців при наявності заяв або скарг у зв'язку з порушенням вимог законодавства про вибори під час проведення голосування, підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, під час транспортування виборчої документації до ОВК, що ставить під сумнів результати підрахунку голосів виборців на цій дільниці, а не під час доопрацювання недоліків у протоколах про підсумки голосування, що були виявлені ЦВК. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2012 року постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року була залишена в силі. Відповідна ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення.
		Разом з тим, під час огляду виборчої документації одномандатного виборчого округу      № 71 було встановлено, що в останньому томі № 59 документообігу ОВК ОВО № 71 рішень ОВК, які б стосувалися розгляду цього питання на її засіданні, немає.
		Відповідно до частини сьомої статті 113 Закону № 4061 в разі визнання судом рішення відповідної виборчої комісії протиправним, у тому числі з питання визнання голосування на виборчій дільниці недійсним, рішення з цього питання приймає виборча комісія, рішення якої було визнано протиправним, або виборча комісія вищого рівня на підставі рішення суду. При цьому, якщо рішення не було визнане недійсним з формальних підстав, виборча комісія не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, визнане судом протиправним.
		Таким чином, ОВК ОВО №71 зобов'язана була розглянути питання щодо визнання голосування на виборчих дільницях недійсним та прийняти з цього питання відповідні рішення. 
		На думку колегії судів, це питання потребувало окремого розгляду на засіданні ОВК з прийняттям відповідного рішення, оскільки 8 листопада 2012 року Закарпатський окружний адміністративний суд визнав протиправними та скасував постанови ОВК ОВО № 71 від 7 листопада 2012 року №№ 44, 45, 46 в той час, коли недійсним голосування на виборчих дільницях було визнано постановами ОВК ОВО №71 від 7 листопада 2012 року №№ 43, 44, 45.
		Крім цього, зазначені вище обставини щодо грубих порушень правових норм  підтверджуються показами свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_29
		Так, свідок ОСОБА_19 -заступник начальника управління Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України підполковник міліції показав, що за заявою ОСОБА_6 було відкрите кримінальне провадження внаслідок порушення виборчого законодавства у виборчих округах № 11, 71, 94, 132, 194, 197, 223 та в ході розслідування проведені слідчі дії. В рамках досудового слідства було отримано рішення суду щодо тимчасового доступу до документів. Округи  № 11, 71 оглянуті повністю, про що складені протоколи. Для огляду виборчих бюлетенів залучені фахівці та спеціалісти із ЦВК. Встановлено, що на виборчому окрузі № 71 порушено порядок зберігання виборчої документації, а саме: всі коробки, де зберігались бюлетені перебувають у пошкодженому стані, всі розкриті, печаті зірвані, приміщення затоплене. Що стосується виборчого округу №11, то там також виявлені порушення зберігання бюлетенів. 
		Свідок ОСОБА_29 -заступник керівника секретаріату ЦВК, надав свідчення про те, що сам особисто був у складі робочої групи ЦВК щодо огляду виборчої документації по виборчих округах № 11 та 71. Виборчі документи знаходились у коробках, цілісність коробок була порушена, особливо у 71 окрузі.
		Як зазначалось вище, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2012 року постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2012 року, якою визнано протиправними та скасовано постанови ОВК щодо визнання недійсним голосування на трьох виборчих дільницях ОВО №71. 
		Рішенням  Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року у справі за позовом кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №11 ОСОБА_30 до ЦВК, треті особи -ОСОБА_10, ВО «Батьківщина», про визнання протиправними дій по встановленню результатів виборів депутатів в одномандатному виборчому окрузі №11 у задоволенні позову відмовлено.
		Посилання представників відповідача та третіх осіб на обставини, які встановлені цими судовими рішеннями, суд вважає необґрунтованими, оскільки з огляду на положення статей 72, 255 КАС України у даному випадку відсутні підстави для їх  прийняття. 
		Згідно із частиною другою статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
		Як вбачається, обставини, встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили, і на яке посилаються відповідні учасники процесу, стосуються інших сторін спору.    
		У відповідності до частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Дана норма визначає підстави звільнення від доказування особи, стосовно якої встановлені обставини у судовому рішенні в іншій справі, що набрало законної сили. Отже, в силу частини першої статті 72 КАС України сторони не зобов'язанні повторно доказувати преюдиційні факти, що їх стосуються.
		Однак, з огляду на положення цієї норми, для особи, яка не брала участі у попередній судовій справі, встановлені обставини не мають і не можуть мати обов'язкового характеру, відповідні факти для неї не є преюдиційними. Тож, якщо судове рішення торкається інтересів особи, яка не була залучена судом до у часті у справі, преюдиційність на таку особу не поширюється. 
		Крім того, ця норма, на відміну від частини четвертої статті 72 КАС України, не містить імперативу для суду, тобто не є обов'язковою. 
		Як відомо, частина перша статті 72 КАС України визначає підстави звільнення від доказування.  Проте, якщо особа не брала участі у справі, рішення у якій набрало законної сили, вона не може бути позбавлена можливості надавати суду свої докази і доводити перед судом свою позицію.
		Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Таким чином, суд повинен надати такій особі можливість подати докази та спростувати відповідні обставини і не зобов'язаний застосовувати правила частини першої статті 72 КАС України.
		Крім того, у даній справі інші підстави для звернення до суду, предмет спору та  предмет доказування.
		На основі встановлених в судовому засіданні всіх фактичних обставин справи в їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що результати чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № №11 та 71 встановлені ЦВК, про що складені протоколи про результати виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11 та 71, є недостовірними, внаслідок чого похідні постанови ЦВК №1980 від 23 листопада 2012 року, в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому окрузі № 11 ОСОБА_10 та №1978 від 22 листопада 2012 року, в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому окрузі № 71 ОСОБА_15, не є правомірними та підлягають скасуванню, а ОСОБА_10, 1962 року народження, та ОСОБА_15, 1977 року народження, не можуть вважатися легітимно обраними та, відповідно, не набули статусу і повноважень народних депутатів України Верховної Ради України VII скликання.  
		Згідно з частиною п'ятою статті 97 Закону №4061 у разі ненадходження до ЦВК протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або протоколу окружної виборчої комісії про підсумки голосування в одномандатному окрузі у строки, визначені цим Законом, ЦВК здійснює повноваження відповідної окружної виборчої комісії щодо встановлення підсумків голосування у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу або в одномандатному окрузі.
		З огляду на положення частин першої, другої, третьої та п'ятої статті 97 Закону          №4061, ЦВК уповноважена у разі бездіяльності окружної виборчої комісії щодо встановлення підсумків голосування в одномандатному окрузі виконати повноваження відповідної окружної виборчої комісії лише у разі наявності належної виборчої документації, яка надає можливість встановити підсумки голосування в багатомандатному чи одномандатних округах.
		Як встановлено колегією суддів, відомості, занесені до протоколів про результати виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №11 та №71, не є достовірними. 
		Разом з тим колегія суддів вважає, що є неможливим встановлення дійсного волевиявлення виборців та результатів виборів народних депутатів у одномандатних виборчих округах №№11 та 71 на підставі первинної виборчої документації, зберігання якої здійснювалось з порушенням вимог закону та не в умовах, які б забезпечували її належне зберігання, що давало доступ до неї будь-яких неуповноважених на це законом осіб, отже, ставить під сумнів достовірність такої документації.
		Стаття 90 Закону № 4061 визначає порядок підрахунку виборчих бюлетенів та підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, які є підставою для встановлення результатів виборів.
		Також зазначена стаття визначає випадки, коли виборчі бюлетені не можуть бути враховані при підрахунку голосів виборців, відданих за кандидатів у народні депутати. Зокрема, частиною п'ятнадцятою цієї статті  визначено, що виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному окрузі розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків назву партії, напис "Недійсні у загальнодержавному окрузі". Після цього розкладаються виборчі бюлетені для голосування в одномандатному окрузі на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків прізвище кандидата у депутати, зазначеного у виборчому бюлетені для голосування у відповідному одномандатному окрузі, напис "Недійсні в одномандатному окрузі". При розкладанні виборчих бюлетенів визначений дільничною виборчою комісією член дільничної виборчої комісії показує кожний виборчий бюлетень усім членам виборчої комісії, виголошуючи результат волевиявлення виборця. У разі виникнення сумнівів у членів виборчої комісії щодо змісту виборчого бюлетеня виборча комісія вирішує це питання шляхом голосування. При цьому кожен член виборчої комісії має право особисто оглянути виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня робота з іншими виборчими бюлетенями припиняється.
		У частині шістнадцятій статті 90 Закону №4061 недійсним вважається виборчий бюлетень:
		1) до якого не внесено зміни, зазначені у частині сьомій статті 81 цього Закону, або до якого внесено зміни без рішення Центральної виборчої комісії чи внесені зміни, що не відповідають рішенню Центральної виборчої комісії; 2) якщо зроблено більш як одну позначку навпроти назв партій або прізвищ кандидатів; 3) якщо не поставлено жодної позначки; 4) якщо не відокремлено контрольний талон виборчого бюлетеня; 5) якщо неможливо з інших причин встановити зміст волевиявлення виборця.
		Згідно з частиною вісімнадцятою цієї статті недійсні виборчі бюлетені підраховуються окремо по загальнодержавному округу та одномандатному округу у порядку, встановленому частиною одинадцятою статті 82 цього Закону. Кількість недійсних виборчих бюлетенів з виборів депутатів у загальнодержавному та одномандатному округах окремо оголошується головою дільничної виборчої комісії і заноситься секретарем виборчої комісії до відповідних протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі. Недійсні виборчі бюлетені запаковуються окремо в різні пакети у порядку, встановленому частиною шостою статті 87 цього Закону. На пакетах робиться напис "Недійсні виборчі бюлетені для голосування у загальнодержавному окрузі", "Недійсні виборчі бюлетені для голосування в одномандатному окрузі".
		Відповідно до частини дев'ятнадцятої цієї статті дільнична виборча комісія у порядку, встановленому частиною одинадцятою статті 82 цього Закону, окремо підраховує кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії у загальнодержавному окрузі, та кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата у депутати в одномандатному окрузі. Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі оголошуються і заносяться відповідно до протоколів про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у загальнодержавному окрузі в межах одномандатного округу та в одномандатному окрузі.
		Згідно з частиною двадцять першою цієї статті виборчі бюлетені з голосами виборців, поданими за кандидатів у депутати, включених до виборчого списку кожної партії у загальнодержавному окрузі, та за кандидатів у депутати в одномандатному окрузі, запаковуються окремо у порядку, встановленому частиною шостою статті 87 цього Закону. На пакетах зазначаються назва відповідної партії, прізвище кандидата в депутати.
		Таким чином, дійсне волевиявлення виборців можливо встановити лише на підставі справжніх та достовірних виборчих бюлетенів, які дозволяють встановити реальне волевиявлення виборців. Знищенні, пошкодженні, недійсні виборчі бюлетені такої можливості не дають.
		Частина шоста статті 87 Закону № 4061 визначає порядок упакування виборчої документації для її подальшого зберігання, згідно з яким дільнична виборча комісія запаковує опрацьовані виборчі документи у паперові пакети. Пакет з виборчими документами заклеюється, на пакеті зазначається напис, який вказує на вид запакованих документів, а також зазначаються позначення виборчого округу (загальнодержавний чи одномандатний) та номер одномандатного округу, номер виборчої дільниці, дата і час пакування, ставляться підписи усіх присутніх членів дільничної виборчої комісії та печатка дільничної виборчої комісії.
		Разом з тим, як встановлено оглядом матеріалів кримінальної справи №1201200000000482, виборча документація одномандатних виборчих округів №№ 11 та 71, в тому числі виборчі бюлетені для голосування, неналежно зберігалася та мало місце її пошкодження. 
		Так, виборча документація одномандатного виборчого округу № 71 з виборів народних депутатів України 2012 року, в тому числі виборчі бюлетені для голосування в одномандатному виборчому окрузі, зберігалася в підвальному приміщенні, вхідні двері до якого не були опечатані та не закриваються, що надавало можливість безперешкодного доступу будь-яких осіб до цих документів. 
		Виборча документація одномандатного виборчого округу № 71, в тому числі опрацьовані виборчими комісіями виборчі бюлетені для голосування в одномандатному виборчому окрузі № 71, зберігалися на підлозі, затопленій водою, що стало причиною намокання значної частини виборчої документації та призвело до її пошкодження, що унеможливлює встановлення реального змісту волевиявлення виборців. 
		Значна частина виборчої документації, як одномандатного виборчого округу № 71, так і одномандатного виборчого округу № 11, в тому числі виборчі бюлетені для голосування, не була упакована у відповідні пакети, упакована неналежним чином - пакети були розірвані, не упаковані, що надавало можливість безперешкодного доступу будь-яких осіб до цих документів.
		Крім того, виборчі бюлетені для голосування в одномандатних виборчих округах №11 та 71 містили ознаки навмисного їх пошкодження шляхом проставлення на виборчих бюлетенях інших позначок, що унеможливлює встановлення реального змісту волевиявлення виборців.
		Встановлені факти ставлять під сумнів справжність та достовірність виборчої документації, а пошкодження виборчих бюлетенів для голосування в одномандатних виборчих округах №№11 та 71 унеможливлює встановлення реального волевиявлення виборів та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №№11 та 71.
		Як зазначено у 49 пункті рішення Європейського суду з прав людини «ОСОБА_18 проти України»«Права, гарантовані статтею 3 Першого протоколу, мають вирішальне значення для зміцнення і збереження засад ефективної та дієвої демократії, побудованої на принципі верховенства права».
		У справі «Сьорінг проти Сполученого Королівства»Європейський суд з прав людини підкреслив, що «…предмет і мета Конвенції як правового інструменту, що забезпечує захист прав людини, вимагає, щоб її норми тлумачилися й застосовувалися таким чином, щоб зробити її гарантії реальними й ефективними…».
		Колегія суддів звертає особливу увагу на те, що у 52 пункті рішення «ОСОБА_18 проти України»Європейський Суд з прав людини висловив сумнів «стосовно того, що практику не зарахування всіх голосів, відданих на виборчій дільниці, на якій мали місце порушення, яким би не був обсяг таких порушень та їхні наслідки для результатів виборів у цьому виборчому окрузі, можна взагалі вважати такою, що служить легітимній меті для цілей статті 3 Першого протоколу».
		Колегія суддів також звертає увагу на те, що за правилами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
		Так, у рішенні Верховного Суду України від 3 грудня 2004 року за скаргою довіреної особи кандидата на пост Президента України ОСОБА_31 в єдиному загальнодержавному виборчому окрузі по виборах Президента України ОСОБА_32 на бездіяльність Центральної виборчої комісії, дії по встановленню результатів повторного голосування з виборів Президента України 24 листопада 2004 року та на рішення про оголошення Президентом України ОСОБА_33 зазначено наступне: «Враховуючи неможливість достовірно встановити результати дійсного волевиявлення виборців у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі шляхом повторного встановлення підсумків повторного голосування та враховуючи, що проведене 21 листопада 2004 року повторне голосування не змінило статусу кандидатів, які за підсумками голосування у день виборів 31 жовтня 2004 року одержали найбільшу кількість голосів виборців, суд вважає за необхідне поновити права суб'єктів виборчого процесу шляхом проведення повторного голосування за правилами, визначеними статтею 85 Закону України "Про вибори Президента України».
		Міжнародна спільнота в офіційних заявах та повідомленнях схвалила такий підхід суду щодо вирішення ситуації з порушеннями, які мали місце під час виборів, шляхом призначення повторних виборів. Так, у повідомленні Генерального Секретаря Ради Європи Террі Девіс зазначено: «Я дуже підтримую наголос суду на необхідності підтвердження волевиявлення українських виборців. Я закликаю всі сторони процесу зробити всі необхідні дії для втілення цього рішення в життя». В той же час президент Парламентської Асамблеї Ради Європи Пітер Шидер у повідомлені за 2004 рік вказав, що: "Це рішення показало, що закон переміг у вирішенні політичної кризи в Україні". Офіційний представник Держдепартаменту США Ричард Баучер зауважив, що для США "є важливим", щоб за рішенням вищого судового органу України пішло "чесне справедливе голосування, що відображує волю українців" (http://www.pravda.com.ua/news/2004/12/3/3004996/).
		Враховуючи зазначене, колегія суддів прийшла до висновку, що неможливість достовірно встановити результати виборів в одномандатних виборчих округах №№ 11 та 71 у передбачений Законом № 4061 спосіб, унеможливлює встановити особу, обрану народним депутатом у порядку, встановленому Законом. 
		У разі якщо кандидат отримав статус обраної особи, внаслідок порушення прав інших осіб, зокрема виборців, які не віддали за нього більшість голосів, а також інших кандидатів, що приймали участь у цих виборчих перегонах, такий кандидат не отримує права на набуття повноважень депутата -народного обранця.
		Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про Центральну виборчу комісію»(або далі -Закон про ЦВК) Центральна виборча комісія (далі - Комісія) є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України. Комісія очолює систему виборчих комісій та комісій з референдуму, які утворюються для організації підготовки та проведення виборів Президента України, народних депутатів України, всеукраїнського референдуму (частина перша та друга цієї статті).
		Згідно зі статтею 2 Закону про ЦВК Комісія відповідно до своїх повноважень забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян України.
		Статтею 19 Закону про ЦВК передбачено, що Комісія, зокрема, організовує підготовку і проведення виборів народних депутатів України; очолює систему виборчих комісій, які утворюються для проведення виборів народних депутатів України, спрямовує та контролює їх діяльність; заслуховує повідомлення виборчих комісій, а також міністерств та інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань, пов'язаних з підготовкою та проведенням виборів; встановлює результати виборів народних депутатів України та офіційно оприлюднює їх; здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону, Закону України "Про вибори народних депутатів України" та інших законів України.
		Відтак, ЦВК зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення можливості реалізації виборцями їх конституційних прав та вчинити визначені чинним законодавством  дії по організації підготовки та проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 11 та 71 у відповідності до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зобов'язання Центральної виборчої комісії вчинити дії по організації підготовки та проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 11 та 71 у чіткій відповідності до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України». 
		Стосовно відсутності порушення прав позивачів в частині протиправної бездіяльності ЦВК, на чому наполягали представники відповідачів та третіх осіб, колегія суддів зазначає наступне.
		01 лютого 2013 року позивача ОСОБА_6 було поінформовано Міністерством внутрішніх справ України про виявлені порушення виборчого законодавства, тобто з цієї дати він  просив вжити всіх передбачених законодавством заходів реагування. 
		На час звернення позивачами до суду ЦВК не було здійснено реагування на інформацію Міністерства внутрішніх справ України щодо недостовірності даних, занесених до протоколів про підсумки голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 11 та 71.
		Разом з тим, колегія суддів відзначає, що ЦВК 5 листопада 2012 року прийняла постанову № 1931 «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223», якою визнано неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223, визнано необхідність проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223.
		Відповідно до частини першої статті 16 Закону про ЦВК, якщо Комісії стане відомо про порушення законодавства України про вибори і референдуми, виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі з результатів проведених нею перевірок або із засобів масової інформації чи інших джерел, що не суперечать законодавству України, Комісія має право розглянути за власною ініціативою питання, що належать до її повноважень, та прийняти з цього приводу рішення у встановленому цим Законом порядку. Згідно із пунктом 2 частини другої цієї статті Комісія, у разі необхідності, може за власною ініціативою розглянути та прийняти у встановленому цим Законом порядку рішення стосовно організації підготовки та проведення виборів.
		Порядок та строки розгляду звернень, поданих до Комісії, визначено статтею 15 Закону про ЦВК, відповідно до частини третьої якої заяви та інші звернення, подані не під час такого процесу, розглядаються Комісією на загальних підставах, встановлених законом.
		Як вбачається з поданого до суду бланку для листів та резолюцій, Головою ЦВК  04 лютого 2013 року накладено резолюцію для розгляду та відповідного реагування щодо листа МВС України від 01 лютого 2013 року №13/4-1199.
		Таким чином, позовна вимога про визнання протиправної бездіяльності ЦВК є безпідставною та задоволенню не підлягає враховуючи її передчасність. Так, в адміністративному судочинстві задоволенню підлягають ті вимоги, як відновлюють фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах.
		Суд повторно звертає увагу на те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний діяти  обґрунтовано та з дотриманням принципу рівності перед законом. 
		В той же час, як встановлено в ході судового розгляду справи, відповідач приймаючи Постанову від 5 листопада 2012 року № 1931 «Про неможливість достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223»виходив з того, що оскільки «за результатами перевірок фактів, викладених у зверненнях, поданих до Центральної виборчої комісії, вбачається неможливим достовірно встановити результати волевиявлення виборців у частині обрання народних депутатів України в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197, 223 та необхідно констатувати, що вибори у вказаних одномандатних виборчих округах проведені без дотримання передбачених Конституцією України та Законом принципів і засад виборчого процесу». Але в аналогічній ситуації, яка склалася на виборчих округах №11 та 72, не відреагував належним чином, що є свідченням неоднакового підходу суб'єкта владних повноважень до вирішення однакових питань, та вказує на порушення пункту 7 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Тобто, хоча в ході проведення правоохоронними органами досудового розслідування щодо порушень виборчого законодавства в одномандатних виборчих округах № 11, 71, 94, 132, 194, 197, 223 проведені дії по перевірці виборчої документації щодо правомірності підрахунку голосів виборців та достовірності встановлення результатів виборів в одномандатних виборчих округах № 11, 71 та щодо порушень вимог виборчого законодавства в одномандатних виборчих округах № 94, 132, 194, 197 та 223, в той же час,  Центральною виборчою комісією прийнято постанову лише щодо виборчих округів № 94, 132, 194, 197 та 223.
		Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень абзацу 2 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала  дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В силу частини другої статті 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідачем як суб'єктом владних повноважень, який заперечував проти адміністративного позову, не виконаний обов'язок щодо доведення достовірності встановлених результатів виборів у одномандатних виборчих округах №№ 11 та 71 та, відповідно, правомірності прийнятих рішень від 23 листопада 2012 року №1980 в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому округу № 11 ОСОБА_10, 1962 року народження, проживає в місті Вінниці, безпартійний, само висування, та від 22 листопада 2012 року № 1978 в частині реєстрації обраним народним депутатом по одномандатному виборчому округу № 71 ОСОБА_15, 1977 року народження, проживає в місті Мукачеве Закарпатської області, член політичної партії Єдиний Центр, суб'єкт висування - політична партія Єдиний Центр.
		Таким чином, враховуючи зазначені вище норми Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, національного законодавства, практику Європейського суду з прав людини та принципи адміністративного судочинства суд  має відновити порушене право особи шляхом визнання недостовірними результатів чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах № № 11, 71; скасування постанови Центральної виборчої комісії від 23 листопада 2012 року №1980, в частині реєстрації обраного народного депутата по одномандатному виборчому округу № 11 ОСОБА_10; скасування постанови Центральної виборчої комісії від 22 листопада 2012 року №1978 в частині реєстрації обраного народного депутата по одномандатному виборчому округу № 71 ОСОБА_15; визнання відсутності у ОСОБА_10 та ОСОБА_15 статусу та повноважень народних депутатів України та визнання неможливим достовірного встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України     28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №№11, 71 та необхідності проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71, а також зобов'язання Центральної виборчої комісії вчинити дії по організації підготовки та проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71.
		Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві твердження позивачів є частково обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
		Керуючись статтями 18, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_6, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до Центральної виборчої комісії, треті особи - ОСОБА_10, ОСОБА_15, політична партія Єдиний Центр, про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії -задовольнити частково.
		Визнати недостовірними результати чергових виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71, встановлені Центральною виборчою комісією, про що складені: 11 листопада 2012 року о 14 год. 10 хв. Протокол про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 11 та 10 листопада 2012 року о 18 год. 10 хв., Протокол про результати виборів народних депутатів України в одномандатному виборчому окрузі № 71.
		Скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 23 листопада 2012 року                №1980 в частині реєстрації обраного народного депутата по одномандатному виборчому округу № 11 ОСОБА_10, 1962 року народження, проживає в місті Вінниця, безпартійний, самовисування.
		Скасувати постанову Центральної виборчої комісії від 22 листопада 2012 року                 №1978 в частині реєстрації обраного народного депутата по одномандатному виборчому округу № 71 ОСОБА_15, 1977 року народження, проживає в місті Мукачеве Закарпатської області, член політичної партії Єдиний Центр, суб'єкт висування -політична партія Єдиний Центр.
		Визнати відсутність у ОСОБА_10, 1962 року народження, та ОСОБА_15, 1977 року народження, статусу та повноважень народних депутатів України.
		Визнати неможливим достовірне встановлення підсумків голосування та результатів виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71 та необхідність проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71.
		Зобов'язати Центральну виборчу комісію вчинити дії по організації підготовки та проведення повторних виборів народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №№ 11, 71 у відповідності до вимог Закону України «Про вибори народних депутатів України».
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                       О.В. Кравцов 
		 
		Судді:                                                                        Н.Є Блажівська 
		 
		                                                                            О.А. Веденяпін 
		 
		                                                                                   М.П. Зайцев 
		 
		                                                                                     І.В. Масло 
		 
		                                                                     Ю.І. Цвіркун 
		 
		                                                                     Е.Ю Швед

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...