Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5027/1146/2011 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 18.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2013.
Дата набрання законної сили: 28.11.2011
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"17" листопада 2011 р.           Справа № 5027/1146/2011.
		 
		За позовом Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», м. Чернівці
		 
		до Державного дослідницького господарства «Центральне»Буковинського інституту агропромислового виробництва української академії аграрних наук, м. Чернівці
		 
		про стягнення заборгованості -363959,49 грн.
		 
		Суддя А.А. Бутирський
		 
		Представники:
		Від позивача -Скрипничук О.М., довіреність №235 від 18.03.2011 року 
		Від відповідача -Кашул О.В.,  довіреність №298 від 22.07.2011 року
		 
		СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго», м. Чернівці звернулось до державного дослідницького господарства «Центральне»Буковинського інституту агропромислового виробництва української академії аграрних наук, м. Чернівці з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 363959,49 грн., з яких 297739,31 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію, 24098,70 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 21334,22 грн. пені, 6193,83 грн. 3% річних та 14593,43 грн. інфляційних нарахувань.
		Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору на постачання електричною енергією № 252/7 від 22.07.1998 року.
		Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 24.10.2011 року (суддя Марущак І.В.) порушено провадження у даній справі з призначенням її до розгляду на 03.11.2011 року. 
		02.11.2011 року відповідач у своєму відзиві на позовну заяву позов визнає в повному обсязі, та просить відстрочити виконання рішення суду терміном на шість місяців.
		        У судовому засіданні  03.10.2011 року було оголошено перерву до 16.11.2011 року.
		Згідно з розпорядженням про призначання повторного автоматичного розподілу справ від 16.11.2011 року, справу №5027/1146/2011 призначено судді Бутирському А.А. 
		        У судовому засіданні  16.11.2011 року було оголошено перерву до 17.11.2011 року.
		         На день вирішення спору, 17.11.2011 року, присутній у судовому засіданні представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.
		Представник відповідача проти позову не заперечує, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позовну заяву. Крім того, представник відповідача просить надати  відстрочку виконання рішення.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд  в с т а н о в и в.
		22.07.1998 року між ВАТ «ЕК»Чернівціобленерго», правонаступником якого є позивач, і відповідачем було укладено договір №252 на користування електричною енергією, за умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язався постачати відповідачу, як споживачу, електричну енергію, а споживач своєчасно проводити оплату вартості  використаної електроенергії та виконувати інші умови Договору. 
		Договір укладено на строк до 31.12.1999 року і, станом на день вирішення спору, він є чинним, оскільки його дія, за умовами пункту 16, автоматично продовжувалася. 
		Згідно з п. 4.1 Договору споживач зобов'язався сплачувати за використану електроенергію та потужність, а також вносити інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими тарифами.
		Відповідно до п.п. 7, 7.1, 7.2 Договору розрахунки за електричну енергію, потужність та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами та існуючим індексом цін відповідно до тарифних груп кожної точки обліку, щомісячно до 26 числа представник споживача направляється у відділ збуту для подання звіту про використану електроенергію за розрахунковий місяць та отримання платіжних вимог-доручень (платіжних доручень) для оплати спожитої електроенергії і наступному розрахунковому періодів та інших платіжних документів. Оплата платіжних документів споживачем здійснюється самостійно в 5-тиденний строк після дати, зазначеної в платіжному документі, у випадку неоплати платіжного документа протягом 5-ти днів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за добу по день фактичної оплати.
		З наданих позивачем звітів відповідача про використану електроенергію, за період з вересня 2010 по вересень 2011 року включно, вбачається, що відповідач спожив електричної енергії на загальну суму 321838,01 грн., у тому числі, з яких 297739,31 грн. активної електроенергії та 24098,70 грн. реактивної електроенергії.
		Споживання електричної енергії у вказаному обсязі на загальну суму 321838,01 грн. відповідачем не заперечується.
		Відповідні рахунки позивача на оплату спожитої активної та реактивної електроенергії відповідач одержав і повинен був їх оплатити протягом 5 днів.
		Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися суб'єктами господарювання та іншими учасниками господарських відносин належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
		Частиною 1 статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
		У відповідності до статей 173, 174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України) 
		Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).
		Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		У судовому засіданні встановлено порушення відповідачем зобов'язання по оплаті за спожиту активну електроенергію та доведено наявними у справі доказами розмір заборгованості ДПДГ «Центральне»перед позивачем у сумі 297739,31 грн. заборгованості за спожиту активну електроенергію та 24098,70 грн. заборгованості за реактивну електроенергію грн. в період з вересня 2010 року по  вересня 2011 року, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		За таких обставин, позивачем правомірно нараховано відповідачу 6193,83 грн. річних та 14593,43 грн. інфляційних.
		Згідно з вимогами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
		У відповідності до пункті 7.2 Договору позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, правомірно нараховано відповідачу пеню за несвоєчасну сплату вартості електроенергії, у розмірі 21334,22 грн. 
		Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення на шість місяців задоволенню не підлягає з огляду на його необґрунтованість.
		Відповідно до пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України»підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
		Відповідач не подав суду доказів у підтвердження скрутного фінансового стану свого господарства, і не наводить інших обставин, які могли б слугувати підставою для відстрочення виконання рішення.
		Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача у повному обсязі. 
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В :
		 
		1.          Позов задовольнити. 
		2.          Стягнути з державного дослідного господарства «Центральне»(м. Чернівці, вул. Комунальників, 20, код 00729876) на користь публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго»(м. Чернівці, вул. Прутська, 23а, код 00130760) 297739,31 грн. боргу за активну електроенергію на поточний рахунок № 26039309800000 в ЧФ «Ощадбанк», МФО 356334; 24098,70 грн. боргу за реактивну електроенергію, 21334,22 грн. пені, 14593,43 інфляційних, 6193,83 грн. 3% річних, 3639,60 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок № 26002027113542 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 356271.
		3.          Відмовити у задоволенні клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення.
		 
		Повне рішення складено 21.11.2011 року.
		 
		Суддя                                                                      А.А. Бутирський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...