Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-2680/11 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Провадження № 22-ц/790/129/2012
		Справа №  2-2680/2011                                                                             Головуючий 1-ї інст. - Боговський Д.Є.
		Категорія: трудові                                                                         Суддя-доповідач - Солодков А.А.
		 
		 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 січня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі: 
		          Головуючого - судді  Солодкова А.А.,
		          суддів колегії -    Колтунової А.І., Піддубного Р.М.,  
		          при секретарі -    Левшиній І.О., 
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою представника Харківської міської ради - Горобинської Н.М. на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2012 року по цивільній справі за позовом Харківської обласної організації Конфедерації Вільних профспілок України в інтересах члена ВПС «Захист справедливості»  ОСОБА_5, Первинної профспілкової організації «Всеукраїнської професійної спілки» Захист справедливості Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» в інтересах члена ВПС «Захист справедливості» ОСОБА_5, ОСОБА_5 до Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс», генерального директора Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» Почепецького С.О., Комунального підприємства «Тролейбусне депо № 3» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		          У серпні 2011 року позивачі звернулися до суду з позовом про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу у розмірі середнього заробітку з 03 серпня 2011 року по день винесення рішення суду про поновлення на роботі, відшкодування моральної шкоди у розмірі 20  000 грн.
		В обґрунтування позову зазначали, що ОСОБА_5 є членом ППО ВПС «Захист справедливості» ХКП «Міськелектротранс» та працював водієм тролейбуса 1 класу у тролейбусному депо № 3 ХКП «Міськелектротранс». 02 серпня 2011 року прийшов на роботу згідно графіку. О 10-30 год. того ж дня ОСОБА_5 покинув територію депо і разом з іншими працівниками поїхав на площу Свободи м. Харкова, де з 11-00 год. по 11-47 год. проходила масова акція протесту робітників ХКП «Міськелектротранс», щодо недопущення реорганізації підприємства без погашення боргів із заробітної плати, перед Пенсійним фондом України та іншими фондами обов'язкового соціального страхування. Відразу після цього о 12-30 год. він повернувся у депо, так як було оголошено про загальні збори працівників, де і знаходився до закінчення робочої зміни. Таким чином був відсутнім на роботі не більше трьох годин. 
		03 серпня 2011 року ОСОБА_5 було звільнено з роботи за прогули без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України на підставі рапорту начальника відділу експлуатації Зміївського В.В. від 02 серпня 2011 року.
		Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2012 року - позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ Генерального директора ХКП «Міськелектротран» Почепецького С.О. від 03.08.2011 року № 5135, поновлено ОСОБА_5 на роботі водієм тролейбуса 1 класу у КП «Тролейбусне депо № 3» з 03.08.2011 року. Стягнуто з ХКП «Міськелектротранс» на користь ОСОБА_5 заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 44  951 грн. 34 коп. Стягнуто з ХКП «Міськелектротранс» на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 3  000 грн. покладено на генерального директора ХКП «Міськелектротранс» Почепецького С.О. обов'язок покрити шкоду, заподіяну ХКП «Міськелектротранс» у зв'язку з оплатою ОСОБА_5 часу вимушеного прогулу. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		В апеляційній скарзі представник Харківської міської ради - Горобинська Н.М. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю, при цьому посилається на порушення норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи скаргу зазначає, що проведена акція протесту не відповідає вимогам Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)»; суд необґрунтовано керувався нормами ЦК України, оскільки трудовий договір є підставою для виникнення трудових правовідносин, а не цивільно-правових; ОСОБА_5 був членом Первинної профспілкової організації ХКП «Міськелектротранс» на підставі відповідної заяви та його було звільнено за згодою вказаної профспілки.  
		Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши наведені в скарзі доводи вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що ОСОБА_5 є членом виборного органу (профспілкового комітету) ППО ВПС «Захист справедливості» ХКП «Міськелектротранс» та працював водієм тролейбусу 1 класу у тролейбусному депо №3 ХКП «Міськелектротранс». 03.08.2011 року його було звільнено з роботи за прогули без поважних причин за п. 4 ст. 40 КЗпП України відповідно до наказу від 03.08.2011 року за № 5135-ВК на підставі рапорту начальника відділу експлуатації Зміївського В.В. від 02.08.2011 року.
		В порушення умов трудового договору, укладеного у відповідності до ст. 21 КЗпП України між позивачем та відповідачем, останнім не виконувались покладені обов'язки, а саме не виплачувалась заробітна плата більше ніж за один місяць, водії примушувались до виїзду на лінію без кондуктора та виконувати його обов'язки на шкоду своїм обов'язкам.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі Конвенції від 01.07.1949 року №95 МОП, що ратифікована Україною 04.08.1961 року, яка захищає право працівників на своєчасне і в повному обсязі отримання винагороди за свою працю, а також відповідно до ст. 141 КЗпП, власник та уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.
		Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01 серпня 2011 року заборгованість ХКП «Міськелектротранс» з виплати заробітної плати становила 6 млн. 409, 1 тис. грн., зокрема перед ОСОБА_5 заборгованість була погашена тільки при остаточному розрахунку при звільненні. Керівництво ХКП «Міськелектротранс» не проявило належної турботи до своїх працівників за умов багатомісячної невиплати їм заробітної плати, що позбавило водіїв можливості нормально харчуватися і виконувати трудові обов'язки. 
		Згідно ч. 4 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
		02 серпня 2011 року ОСОБА_5 вийшов на роботу відповідно до графіка. О 10-00 годині того ж дня разом із іншими працівниками виїхав на площу Свободи в м. Харкові для виконання свого громадського обов'язку, як члена профспілкової організації та в інтересах трудового колективу для участі у мітингу щодо недопущення реорганізації ХКП «Міськелектротранс» без погашення боргів. Після чого о 13-00 повернувся на підприємство. 
		Судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача на неповажність причин відсутності ОСОБА_5 на території депо 02 серпня 2011 року.
		Чинним законодавством не визначено поняття «акції протесту», проте можна зробити висновок, що акція протесту   - це, як правило, масовий, публічний захід громадян або окремої категорії громадян, який проводиться з метою привернення уваги суб'єктів влади, громадськості, роботодавців до неврегульованих проблем в різних сферах життя суспільства і супроводжується гаслами, застосуванням в деяких випадках наочних засобів (плакатів, символіки), аудіо та відео обладнання.
		Акції протесту протікають у різних формах: у вигляді мітингу, демонстрації, страйку, вуличного походу, марш- походу, зборів, пікетування, голодування тощо.
		Таким чином, страйк, передбачений Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» - є однією з форм акцій протесту.
		Згідно ст. 23 вказаного Закону страйк може бути визнаний незаконним тільки за рішенням суду, ухваленим за заявою роботодавця або уповноваженої ним особи.
		Відповідно до ст. 27 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», участь у стайку працівників, за винятком страйків, визнаних судом незаконними, не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. 
		Таким чином, оскільки вказана акція протесту - страйк, не була визнана судом незаконною, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта, що позивач мав право брати участь у вказаній акції у вільний від роботи час.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про поважність причин відсутності ОСОБА_5 на території депо в порядку ст. 252 КЗпП України.
		Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь втраченого заробітку за час вимушеного прогулу.
		Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України та п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" №  4 від 31 березня 1995 року, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. 
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що діями відповідача позивачу спричинена моральна шкода, були порушені життєві зв'язки ОСОБА_5, відсутність роботи вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Відповідно до ч. 3 ст.10, ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.  
		          Ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції представником відповідача не було надано доказів на підтвердження неповажності причин відсутності позивача на робочому місці та наявності законної підстави для звільнення ОСОБА_5
		           Відповідно до ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
		          Суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими.
		          Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
		У Х В А Л И Л А :
		Апеляційну представника Харківської міської ради - Горобинської Н.М. - відхилити.
		Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 липня 2012 року - залишити без змін.
		          Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та  може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.        
		   Головуючий -                                                                       Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...