Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 308/1960/13-к : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2013.
Дата набрання законної сили: 01.03.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 308/1960/13-к 
		У Х В А Л А 
		ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ
		21.02.2013                                                                                                                      Ужгородський міськрайонний суд
		Закарпатської області 
		 
		          в складі:           головуючого судді - Семерак І.О.
		                              при секретарі - Віраг Е.М.
		                            з участю прокурора - Сочка О.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгороді клопотання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Хуст Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, угорця, з незакінченою вищою освітою, одруженого, маючого двох неповнолітніх доньок, раніше не судимого, засудженого 12.09.1995 року судовим рішенням Центрального суду м. Будапешт, зміненого вироком Верховного Суду Угорської Республіки від 04.04.1998 року, до довічного позбавлення волі, приведеного у відповідність із законодавством України постановою апеляційного суду Закарпатської області від 10.07.2006 року, зміненою ухвалою Верховного Суду України від 21.11.2006 року, за ч.2 ст.15 - п.п. 1, 6 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі з можливістю вирішення питання про його умовно-дострокове звільнення після відбуття 18 років позбавлення волі, відбуваючого покарання в Закарпатській УВП №9 відділу ДПтС України в Закарпатській області, - про умовно-дострокове звільнення, -
		 
		Початок строку 30 березня 1994 року            
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання призначеного йому у виді довічного позбавлення волі.
		Клопотання мотивує тим, що його було визнано винним за скоєння злочинів, а саме за співучасть у нападі, спробу вбивства, що спрямована проти кількох осіб з метою отримання винагороди у вигляді грошей, та рішенням Центрального суду м. Будапешт, яке в подальшому 04.04.1998 року було зміненого вироком Верховного Суду Угорської Республіки, засуджено до довічного позбавлення волі з видворенням за межі Угорської Республіки, з можливістю вирішення питання про його умовно-дострокове звільнення після відбуття 18 років позбавлення волі. В подальшому, вищевказаний вирок Верховного Суду Угорської Республіки було приведеного у відповідність із законодавством України постановою апеляційного суду Закарпатської області від 10.07.2006 року, зміненою ухвалою Верховного Суду України від 21.11.2006 року, за ч.2 ст.15 - п.п. 1, 6 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі з можливістю вирішення питання про його умовно-дострокове звільнення після відбуття 18 років позбавлення волі.
		Вказує, що 18 річний строк його відбування покарання закінчився 30.03.2012 року, він щиро розкаюється у вчиненому та вважає, що за час відбування покарання своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, у зв'язку з чим просить суд звільнити його умовно-достроково від відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі. 
		В судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 підтримав своє клопотання, просив суд його задоволити та умовно-достроково звільнити його від відбування покарання.
		Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення такого клопотання.
		Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_1, суд дійшов до наступного висновку.
		Судом встановлено, що рішенням Центрального суду м. Будапешт від 12.09.1995 року, зміненого вироком Верховного Суду Угорської Республіки від 04.04.1998 року, ОСОБА_1 було визнано винним у тому, що він 15 грудня 1993 року близько 01.00 год., за попередньою змовою із ОСОБА_2, проникли в будинок АДРЕСА_2, в якому проживала сім'я ОСОБА_3 та з використанням вогнепальної зброї і ножа вчинили замах на умисне вбивство ОСОБА_3, його дружини - ОСОБА_4, та ОСОБА_5., яка у них гостювала, з метою заволодіння їхнім майном, та засуджено до довічного позбавлення волі з видворенням за межі Угорської Республіки, з можливістю вирішення питання про його умовно-дострокове звільнення після відбуття 18 років позбавлення волі. 
		Вищевказаний вирок Верховного Суду Угорської Республіки постановою апеляційного суду Закарпатської області від 10.07.2006 року, зміненою ухвалою Верховного Суду України від 21.11.2006 року, було приведеного у відповідність із законодавством України за ч.2 ст.15 - п.п. 1, 6 ч.2 ст.115 КК України до довічного позбавлення волі з можливістю вирішення питання про його умовно-дострокове звільнення після відбуття 18 років позбавлення волі. Строк відбування покарання визначено обчислювати з 21.03.1994 року.
		Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних  робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в  дисциплінарному  батальйоні  військовослужбовців  або позбавлення волі, може бути застосоване  умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
		Згідно ч.3 ст.611 КПК України, до особи, переданої в Україну для подальшого відбування покарання, може бути застосовано умовно-дострокове звільнення, амністію або здійснено помилування у порядку, передбаченому законом.
		Ч.1 ст.9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Як вбачається з ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори» від 29.06.2004 року, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж  ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору, тобто встановлюється принцип пріоритету міжнародного права над національним.
		З листа Верховного Суду України від 01.02.2008 року щодо практики застосування судами міжнародних договорів України вбачається, що якщо у вироку іноземної держави суд зазначив строк, з настанням якого засуджений отримує можливість умовно-дострокового звільнення, і цей строк істотно менший за строки, передбачені ч. 3 ст. 81 КК, суд України повинен врахувати цей строк при винесенні постанови про визнання і виконання вироку на території України.  
		Водночас прийняття рішення про умовно-дострокове звільнення чи відмову у цьому відповідно до п.3 ст.9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року належить до виключної компетенції держави виконання вироку.
		Ч.1 ст.539 КПК України встановлено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
		Як вбачається з характеристики на засудженого ОСОБА_1 наданої в.о. начальника сектору максимального рівня безпеки-начальника відділення соціально-психологічної служби закарпатської УВП №9 Куцик М.М. та заступником начальника Закарпатської УВП №9 із соціально-виховної та психологічної роботи Вербич В.В., затвердженої начальником Закарпатської УВП №9 - начальником арештованого дому відділу ДПтС України в Закарпатській області Кочмар Т.М., за період відбування покарання в Закарпатській УВП №9 відділу ДПтС України в Закарпатській області з 01.03.2005 року засуджений ОСОБА_1 зарекомендував себе з позитивної сторони, вимоги режиму утримання не порушував, дисциплінарних стягнень та заохочень не має, заходи виховного характеру сприймає належним чином, до представників адміністрації ставиться ввічливо, виконує їх вимоги, за характером спокійний та безконфліктний. Засуджений ОСОБА_1 приймає активну участь у програмі „Духовне відродження", займається підвищенням свого освітнього рівня, багато читає, займається самовихованням - грою в шашки, шахмати та фізкультурою. Підтримує соціально-корисні зв'язки з рідними та близькими шляхом листування, отримання побачень, передач та телефонних розмов в межах чинного законодавства.
		Враховуючи вищенаведене та те, що засуджений ОСОБА_1 відбув уже 18 років 10 місяців 22 дні з призначеного йому покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки початок строку відбування покарання - 30.03.1994 року, він щиро розкаявся у вчиненому та сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, суд приходить до висновку, що є всі підстави для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання.
		 
		Керуючись ст.9 Конвенції про передачу засуджених осіб від 21.03.1983 року, ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори» від 29.06.2004 року, ст.9 Конституції України, ст.81 КК України, ст.ст. 537, 539, 611 КПК України, суд,-
		 
		УХВАЛИВ :
		 
		Клопотання засудженого ОСОБА_1 про його умовно-дострокове звільнення - задоволити.
		 
		Звільнити засудженого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, умовно-достроково від подальшого відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі призначеного судовим рішенням Центрального суду м. Будапешт, зміненого вироком Верховного Суду Угорської Республіки від 04.04.1998 року та приведеного у відповідність із законодавством України постановою апеляційного суду Закарпатської області від 10.07.2006 року, зміненою ухвалою Верховного Суду України від 21.11.2006 року.
		 
		Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її оголошення  до апеляційного суду Закарпатської області.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                      Семерак  Ігор  Олександрович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...