Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 5131/12/2170 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано судом: 28.02.2013. Зареєстровано: 28.02.2013. Забезпечено надання загального доступу: 04.03.2013.
Дата набрання законної сили: 30.09.2013
Результат оскарження 18.09.2013 Одеський апеляційний адміністративний суд: залишено без змін ухвалу (постанову) суду першої інстанції
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
		___________________________________________________________________
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		"20" лютого 2013 р.  16 год.05 хв.Справа № 2а-5131/12/2170                                         
		Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого судді: Морської Г.М.,
		при секретарі: Склонна Ю.В.,   
		за участю:
		представників позивача - Сергет Ю.В., Барбулата О.М.,
		представника відповідача - Імшеницького А.В.,    
		розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства "Аверс" 
		до  Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби    про скасування податкових повідомлень - рішень,
		 
		встановив:
		 
		Приватне виробничо - комерційне підприємство "Аверс" (далі - позивач, ПВКП) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.08.2012р. № 0006282200, яким позивачу визначене зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем на 204165,0 грн., № 0006292200, яким позивачу визначене зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем на 177535,0 грн. та за штрафними санкціями на 44384,0 грн. 
		Позивач, обґрунтовуючи позов, стверджує, що виконав всі вимоги Податкового кодексу України, які необхідні для декларування валових витрат та податкового кредиту по відносинам з ПП «А-Ліра» у листопаді 2011 року.  Позивач зазначає, що його угода з ПП «А-Ліра» про поставку ПММ є законною та була реально виконана - товар оплачений повністю перевезений за рахунок позивача та використаний у господарській діяльності - реалізований споживачам. ПП «А-Ліра» мало повну податкову правосуб'єктність: було зареєстроване юридичною особою та платником ПДВ. На сьогодні відсутні будь-які рішення суду про визнання угоди позивача із ПП «А-Ліра» недійсною. Поставка нафтопродуктів, їх зберігання та подальша реалізація підтверджується первинними бухгалтерськими документами. Також позивач наголошує на відсутності у податкового органу повноважень на визнання угод позивача нікчемними, що може бути встановлено лише судовим рішенням. З цих підстав позивач просить скасувати спірні податкові повідомлення - рішення.
		Відповідач проти позову заперечує і стверджує, що позивач сформував валові витрати податковий кредит листопада 2011 року на підставі правочину, укладеного з ПП «А-Ліра». ДПІ у Скадовському районі Херсонської області, за місцем знаходження постачальника ПП «А-Ліра» у акті перевірки від 15.06.2012р. № 82/22/34323178 його правочини за період з 01.07.2010р. по 31.12.2011р. визнала такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що не дає права на відображення їх у податковому обліку та звітності позивача. З цих підстав відповідач просить відмовити позивачеві у задоволені позовних вимог.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, свідків, суд встановив наступні обставини.
		13.08.2012 року ДПІ у м. Херсоні проведено документальну виїзну позапланову перевірку з питань підтвердження господарсько-правових відносин ПВКП «Аверс» з ПП «А-Ліра» (код ЄДРПОУ 34323178) та подальшої реалізації або використання у господарській діяльності товарів (робіт, послуг), отриманих від ПП «А-Ліра» у листопаді 2011 року.
		За результатами перевірки складено акт № 1583/22-4/24948399 від 13.08.2012 року (далі - акт № 1583), яким встановлено порушення позивачем:
		1. ч. 1,5 ст. 203, п. 1.2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України, угоди укладені між ПВКП «Аверс» та ПП «А-Ліра» у листопаді 2011 року мають ознаки нікчемності; 
		2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 177535,0 грн.;
		3. пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138. пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у податковому періоді «2-4 кв. 2011р.» у сумі 204165,0 грн.
		На підставі акту № 1583 відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 28.08.2012 року за №0006282200 та № 0006292200.
		За актом перевірки № 1583 відповідач зменшив валові витрати та податковий кредит позивача за листопад 2011 року, сформовані за результатами правовідносин з ПП «А-ліра» з поставки товарів. 
		За актом перевірки № 1583 висновок про завищення валових витрат та податкового  кредиту позивача за листопад 2011 року зроблено на підставі акту перевірки від 15.06.2012р. №82/22/34323178, проведеної ДПІ у Скадовському районі з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «А-Ліра» за період 01.07.2010р. по 31.12.2011 року. 
		В ході проведення цієї перевірки встановлено 19 СПД - контрагентів ПП «А-Ліра», фінансово-господарські операції з якими є такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків і мають ознаки нікчемності та підлягають визнанню нікчемними до «вигодонабувача», яким, на думку відповідача, є позивач. 
		Постачальник позивача ПП «А - Ліра» за даними відповідача не знаходиться за юридичною адресою, не має трудових та матеріальних ресурсів, у тому числі і транспортної техніки, необхідних для фактичного здійснення поставки товарів позивачеві. 
		Предметом поставки позивачеві від ПП «А-Ліра» були нафтопродукти (дизельне паливо). Відповідач стверджує, що товарно-транспортні накладні на поставку цієї продукції складені з порушеннями - відсутня адреса місця навантаження та розвантаження товару, зазначено лише місто. Постачальник не знаходиться за юридичною адресою, під час перевірки були відсутні сертифікати якості на товар. ПП «А-Ліра» протягом липня 2010р. - листопада 2011р. декларувало придбання товарно-матеріальних цінностей від суб'єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності. Зазначені обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність поставки товару від ПП «А-Ліра» до позивача, відповідно у останнього відсутні підстави для формування валових витрат та податкового кредиту.
		За наданими суду документами придбання дизельного палива здійснено позивачем у ПП «А-Ліра» за договором поставки від 01.11.2011р. № 01/11. 
		Перевезення товару здійснювалось за рахунок покупця ПВКП "Аверс" автоперевізниками ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, із якими укладені угоди про надання транспортних послуг.
		Допитані у судовому засіданні в якості свідків ФОП ОСОБА_8, ОСОБА_9 (водій ФОП ОСОБА_6), ОСОБА_10 (виконавчий директор ФОП ОСОБА_7) підтвердили надання позивачу транспортних послуг із перевезення автоцистернами дизельного палива. Паливо перевозили на склад за адресою: м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 6.
		Перевезення підтверджується договорами про надання транспортних послуг, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт.
		Факт зберігання нафтопродуктів позивача за адресою: м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 6 підтверджується договором від 24.12.2010р. про надання послуг по зберіганню, укладеним позивачем (замовник) із ПП «Нафтовий союз» (виконавець). За умовами договору виконавець надає замовнику ємкості для зберігання ПММ. Факт передачі ПММ позивачем на зберігання ПП «Нафтовий союз» підтверджується актами виконаних робіт.
		Також судом досліджені видаткові та податкові накладні, виписані ПП «А - Ліра» на виконання зобов'язань із поставки ПММ та банківські виписки із розрахункового рахунку позивача, в яких відображено проведення розрахунків за поставлений товар.
		Придбане дизельне паливо було використане позивачем у власній оподатковуваній господарській діяльності - реалізовано подальшим споживачам, що підтверджується укладеними договорами купівлі-продажу, видатковими, податковими накладними, довіреностями на отримання товару. 
		Отже, позивачем у податковому обліку у повному обсязі відображені господарські операції по придбанню дизельного палива у ПП «А - Ліра» у листопаді 2011р. та подальшої його реалізації.
		Надання всіх необхідних первинних документів бухгалтерського та податкового обліку для перевірки підтверджується також в Акті № 1583.
		Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
		Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП «А-Ліра».
		 Судом встановлено, що ПП «А-Ліра»  у декларації ПДВ листопад 2011 р. у складі податкових зобов'язань відобразив ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.
		Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними. 
		Той факт, що ПП «А-Ліра» на момент здійснення поставок позивачу було зареєстроване юридичною особою, платником ПДВ та мало право виписувати податкові накладні не заперечується ДПІ. 
		Податковий орган не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати  всі обставини діяльності постачальника - ПП «А-Ліра» щодо його господарських відносин із контрагентами-постачальниками, на момент придбання у нього товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту та вартості товару до валових витрат.
		Порушення податкового законодавства постачальниками контрагента позивача або неможливість проведення їх перевірки податковим органом не може бути підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту.
		Щодо контрагента позивача відсутні будь-які рішення суду щодо визнання недійсними його статутних документів, встановлення факту зайняття його посадовими особами фіктивним підприємництвом.
		Таким чином контрагент позивача мав повну податкову правосуб'єктність, не займався фіктивним підприємництвом, здійснював реальні господарські операції.
		Усі наведені доводи податкового органу щодо зменшення позивачу валових витрат та податкового кредиту були спростовані у судовому засіданні, інших доказів в обґрунтування правомірності свого рішення ДПІ не надала. 
		Обгрунтування порушення позивачем Податкового кодексу, які містяться в Акті № 1583 грунтуються лише на висновках, викладених в Акті перевірки контрагента позивача ПП «А - Ліра» від 15.06.2012р. №82/22/34323178, проведеної ДПІ у Скадовському районі.
		Як вбачається із змісту Акту № 1583, порушень саме зі сторони ПВКП "Аверс" по укладенню договорів постачання, веденню бухгалтерського та податкового обліку перевіркою не встановлено. Всі висновки про порушення позивачем законодавства грунтуються тільки на підставі акту перевірки постачальника ПП «А-Ліра». 
		Податковий орган визнав операції купівлі-продажу за участю ПП «А-Ліра» нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», посилаючись при цьому на норми цивільного законодавства.
		Статтею 3 Податкового кодексу України зазначено перелік податкового законодавства, контроль за виконанням якого покладено на податкові органи: «3.1. Податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України...».
		Як вбачається, норми Цивільного кодексу України не передбачені в цій статті ПКУ. Відповідно до ст.1 ЦК цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини)..., до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
		Статтею 207 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладена учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
		Аналізуючи наведені норми, суд приходить до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) всі укладені підприємством правочини є чинними. Недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі позовної заяви зацікавленої особи, а не податковим органом на власний розсуд при складанні акту перевірки. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення, а не акт позапланової невиїзної перевірки.
		Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і не доведено у встановленому законом порядку, що угоди позивача із   ПП «А-Ліра» порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.
		Відповідачем лише зазначено, без відповідних доказів, про відсутність необхідних умов для здійснення господарської діяльності контрагентом позивача, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що може свідчити про відсутність реальності поставок товарів (робіт, послуг). На думку суду, таке твердження податкового органу без належних доказів є лише припущенням.
		З наведеного слідує, що оскільки недійсність вчиненого позивачем правочину із  ПП «А-Ліра»  законом прямо не встановлена, то такий правочини слід віднести до оспорюваних, а тому викладені в акті перевірки  № 1583 висновки відповідача про нікчемність цих правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.
		Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
		 
		Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,   
		 
		постановив:
		 
		Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного виробничо-комерційного підприємства "Аверс" до  Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень.
		Скасувати податкові повідомлення - рішення від 28.08.2012р. № 0006282200, № 0006292200.   
		Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. 
		Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.
		Повний текст постанови виготовлений та підписаний  25 лютого 2013 р. 
		 
		Суддя                                                                                                                  Морська Г.М. 
		 
		кат. 8.2.1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...