Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1013/8943/2012 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право власності та інші речові права; Спори про право власності та інші речові права про приватну власність.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 12.03.2013.
Дата набрання законної сили: 07.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 1013/8943/2012   Головуючий у І інстанції Оладько С.І.Провадження № 22-ц/780/1368/13                          Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 4                                                                                               07.03.2013      <s>                                                                                                                                                                                           </s>
		 
		УХВАЛА
		Іменем України 
		 
		04 березня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
		головуючого судді - Воробйової Н.С.,
		суддів -                     Верланова С.М., Березовенко Р.В.,
		при секретарі -     Бобку О.В.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті», третя особа: комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України про визнання права власності на нерухоме майно,
		В С Т А Н О В И Л А :
		У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» (далі - ТОВ «Аверс-Сіті»), третя особа: комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації», державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України та просила: визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_2, зобов'язати комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за нею право власності та оформити  свідоцтво про право власності на її ім'я на вказану квартиру; зобов'язати ТОВ «Аверс-Сіті» надати комунальному підприємству Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» необхідну технічну документацію для оформлення свідоцтва про право власності на зазначену квартиру, зобов'язати державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про зняття арешту та заборони відчуження вказаної квартири, а також  заборони відчуження майнових прав на квартиру.
		Свої вимоги обгрунтувала тим, що 5 серпня 2011 року між нею та ОСОБА_3 було укладено договір відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_3 здійснив відступлення їй права вимоги, яка прийняла право вимоги до ТОВ «Аверс-Сіті», що є продавцем за  договором купівлі - продажу майнових прав, укладеного 25 жовтня 2010 року між ним та ОСОБА_3 щодо передачі у власність майнових прав на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 Позивачка зазначала, що майнові права на спірну квартиру набуті нею також згідно додаткової угоди від 8 серпня 2011 року до договору купівлі-продажу майнових прав від                25 жовтня 2010 року. Відповідно до довідки ТОВ «Аверс - Сіті» від 5 серпня 2011 року у позивачки відсутня заборгованість за договором відступлення вправа вимоги від                     5 серпня 2011 року. Також позивачка зазначала, що будинок, складовою частиною якого є квартира, введено в експлуатацію 16 вересня 2011 року. Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області 22 вересня 2011 року доручено комунальному підприємству Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності ТОВ «Аверс-Сіті»  на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1       
		29 лютого 2012 року позивачка звернулася до ТОВ «Аверс-Сіті» з вимогою щодо передачі їй майнових прав на квартиру шляхом підписання акту та передання їй пакету документів необхідних для оформлення права власності. Однак ТОВ «Аверс-Сіті» відмовило їй, посилаючись на те, що у зв'язку з розслідуванням кримінальної справи постановою заступника начальника управління ГСУ МВС України від 4 жовтня 2011 року накладено арешт та заборонено відчуження зазначеного вище будинку. Посилаючись на те, що  вона розрахувалась за спірну квартиру у повному обсязі, будинок введений в експлуатацію та ТОВ «Аверс-Сіті» погодилося передати їй всі майнові права на спірну квартиру, позивачка просила її позов задовольнити у повному обсязі. 
		Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 30 листопада 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2 Зобов'язано комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на ім'я ОСОБА_2 на вказану квартиру. 
		В іншій частині вимог позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ТОВ «Аверс-Сіті» просить рішення суду першої інстанції скасувати з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав. 
		Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
		Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 проінвестувала будівництво квартири у повному обсязі та на підставі договору про відступлення права вимоги від 5 серпня 2011 року має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, а тому суд дійшов висновку про те, що спірна квартира є власністю  позивачки.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справ та вимогах закону.  
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що 25 жовтня 2010 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс - Сіті» було укладено договір купівлі-продажу  майнових прав № 1/246_ИП, за яким ТОВ «Аверс - Сіті» продає, а ОСОБА_3 купує майнові права на об'єкт нерухомості, а саме, однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на умовах, передбачених цим договором та у відповідності до норм ЦК України. У зв'язку з укладенням 5 серпня 2011 року договору відступлення ОСОБА_3 права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав від 25 жовтня 2010 року ОСОБА_2, ТОВ «Аверс-Сіті» 8 серпня 2011 року уклало з останньою додаткову угоду до договору купівлі-продажу майнових прав. 
		Встановлено, що згідно з даними довідки ТОВ «Аверс-Сіті» від 5 серпня 2011 року у ОСОБА_2 відсутня заборгованість за договором відступлення права вимоги від                      5 серпня 2011 року та договором купівлі-продажу майнових прав від 25 жовтня 2010 року (а.с.28).
		Встановлено, що 16 вересня 2011 року будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, введено в експлуатацію. Рішенням виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської від 22 вересня 2011 року №270 доручено КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати ТОВ «Аверс-Сіті» поквартирно свідоцтва про право власності товариству на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1
		Судом першої інстанції встановлено, що 29 лютого 2012 року позивачка звернулася з до відповідача з письмовою вимогою про передачу їй майнових прав на квартиру шляхом підписання акту та передачі їй документів, необхідних для оформлення права власності (а.с.29-30). Однак відповідач своїм листом від 05 березня 2012 року повідомив, що не може передати їй майнові права на квартиру у зв'язку з накладення заборони на відчуження квартир у будинку, в якому знаходиться спірна квартира на підставі постанови заступника начальника управління ГСУ МВС України від 4 жовтня 2011 року. 
		Також судом встановлено, що після введення будинку в експлуатацію, квартира під будівельним номером АДРЕСА_1 щодо якої було укладено договір купівлі-продажу майнових прав від 25 жовтня 2010 року має фактичний номер 249 та фактичну загальну площу 48,8 кв.м. 
		Судом встановлено, що згідно з постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні досудового слідства слідчими ГСУ МВС України Генеральної прокуратури України від 30 серпня 2012 року скасовано постанову заступника начальника управління ГСУ МВС України від 28 вересня 2011 року в частині заборони відчуження квартири АДРЕСА_1
		Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
		Відповідно до ст. ст. 15, 16   ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.
		Статтею 96 ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
		Згідно зі ст. 177 ЦК України до об'єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше.
		Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об'єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.
		Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Статтями 316-323, 325, 328, 331, 334, 379-382 ЦК України передбачено загальні засади права власності, зокрема, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб'єкти права власності є рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.                                                               
		Згідно з ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
		Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
		Статтями 526, 527, 530-532 ЦК України  передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		Згідно зі ст.ст.   610 - 612, 623 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
		Так, відповідач по справі ТОВ «Аверс-Сіті» у порушення умов  договору купівлі-продажу майнових прав не виконав своїх зобов'язань щодо оформлення права власності на спірну квартиру.
		Статтею 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що об'єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.
		Відповідно до ст. 5 Закону України   «Про інвестиційну діяльність»  інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
		Отже, встановивши що, позивачка по справі ОСОБА_2 проінвестувала будівництво відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» та на підставі договору про відступлення права вимоги має право володіти, користуватися і розпоряджатися об'єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України і об'єкт нерухомості зданий в експлуатацію, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання за ОСОБА_2 право власності на спірну квартиру та зобов'язав комунальне підприємство Київської обласної ради «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на ім'я ОСОБА_2 на зазначену квартиру. 
		Доводи апеляційної скарги про те, що у позивачки не виникло право, про визнання якого  заявлено позов, є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на вимогах ст.331 ЦК України, якою передбачено саме виникнення права власності на новостворене майно у даному випадку. 
		Майно є новостворене, на підставі договірних відносин позивачка свої обов'язки виконала повністю, але відповідач перешкоджає у реєстрації, виниклих на цій підставі у позивача прав, у зв'язку з цим рішення суду є підставою для реєстрації таких прав на зазначене нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.   
		Отже доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи і повністю спростовуються матеріалами справи.
		З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга ТОВ «Аверс - Сіті» підлягає відхиленню.
		Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,  
		У Х В А Л И Л А:
		Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» відхилити.
		Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 30 листопада 2012 року залишити без змін.          
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий
		 
		        Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...