Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 401/13594/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 19.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.03.2013.
Дата набрання законної сили: 25.03.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                       
		                                                                                          Справа № 401/13594/12
		                                                                                          (2/199/1174/13) 
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		     12 березня 2013 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:   
		головуючого судді                           Подорець О.Б.       
		за участю секретаря                              Голубніченко В.О.,
		за участю представника позивача ОСОБА_1, 
		представника відповідача - адвоката ОСОБА_2,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У січні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором в сумі 23296 грн. 65 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на те,  що 10 січня 2003 року між позивачем та ОСОБА_4  було укладено угоду №47352 та підписано додатки № 1 та 2 до неї. Вказана угода була укладена у зв'язку із підписанням 10 січня 2003 року формуляру передачі угоди, за яким учасник Системи Автоплан ОСОБА_9 передав свої права та зобов'язання за угодою №47149 від 24 листопада 2002 року ОСОБА_4, який в результаті підписання 10 січня 2002 року угоди №47352 став учасником Автоплану. Угода № 47352 від 10 січня 2003 року укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів "Автоплан". При виконанні умов угод, укладених з учасниками в рамках системи Автоплан, позивач надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи Автоплан. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених угодою, які забезпечують придбання автомобіля кожним учасником системи Автоплан.
		Позивач належним чином виконував умови угоди, і у березні 2003 року ОСОБА_4 отримав автомобіль ВАЗ 2107, кузов № НОМЕР_1, 2003 року випуску і зареєстрував його на своє ім'я у Дніпропетровському МРЕВ-3 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області (реєстраційний номер НОМЕР_2). Ціна автомобіля ВАЗ-2107 становила 47100,00 грн. ОСОБА_4, в свою чергу, зобов'язався оплатити вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 щомісячних повних внесків. Згідно з додатком № 1 до угоди Графік внесків складається з 84 щомісячних платежів, а тому, враховуючи що Графік внесків групи №161 почався у грудні 2002 року, то закінчується в листопаді 2009 року.
		Відповідно до умов угоди ОСОБА_4 мав сплатити ціну автомобіля (100%) шляхом сплати 84 чистих внесків, розмір кожного з якого визначається шляхом ділення ціни автомобіля, що діє у відповідному місяці, на загальну кількість внесків, визначену графіком внесків (100% / 84 = 1,19 %). Такі умови передбачені п. 3.1. 3.2. 3.3. 4.1, 4.3, 4.4 та 4.5 Додатку № 2 до угоди. Відповідно до умов угоди, разом з кожним чистим внеском учасник системи має сплатити 84 внески адміністративних витрат у розмірі, зазначеному у Додатку №1 відсотку від ціни автомобіля (п. 4.6 Додатку № 2 до угоди). За період з грудня 2002 року по листопад 2007 року за угодою ОСОБА_4 було сплачено 53 щомісячних повних внесків із 84, передбачених умовами Угоди.
		На сьогоднішній день залишок боргу ОСОБА_4 за угодою складає 31 внесок. Відповідно заборгованість ОСОБА_4 складає: заборгованість по сплаті чистих внесків за угодою - 17164,23 грн.; заборгованість по сплаті Адміністративних витрат за угодою - 6132,42 грн. Таким чином, загальна сума боргу ОСОБА_4 за угодою №47532 становить 23296,65 грн.
		03 лютого 2003 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким останні зобов'язуються солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_4 в повному обсязі зобов'язань, що виникають з угоди, а в разі їх невиконання - відповідати перед позивачем як солідарні боржники.
		Крім зазначеного, позивач вважає, що сплачувати заборгованість повинна і ОСОБА_5, оскільки на момент укладання ОСОБА_4 угоди №47532 вони перебували у зареєстрованому шлюбі. У зв'язку з вищевикладеним позивач ПрАТ «АІСЕ Україна» просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в розмірі 23296,65 грн. та судові витрати (а.с2-6). 
		Не погодившись з первісним позовом відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічним позовом до приватного акціонерного товариства «АІСЕ України» про визнання недійсною угоди. На підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що між ним та ЗАТ «АІСЕ Україна» 10 січня 2003 року було укладено угоду №47352, предметом якої є «надання Учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля... через систему АВТОПЛАН, організовану Фірмою». Предметом угоди фактично є придбання в розстрочку автомобілів ВАЗ 21070 з використанням «системи АВТОПЛАН». Вважає, що послуги за угодою №47352 від 10 січня 2003 року є фінансовими послугами. Однак, угода №47352 від 10 січня 2003 року укладена без наявності у ЗАТ «АІСЕ Україна» ліцензії Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг, що є порушенням ст.34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а тому просив визнати вищевказану угоду недійсною (а.с. 47).
		Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровську від 28 лютого 2012 року, залишеного без змін ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2012 року, первісні позовні вимоги задоволено частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі (а.с. 69-72, 126-128).
		Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28 листопада 2012 року рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровську від 28 лютого 2012 року та  ухвалу колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 липня 2012 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
		У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Проти зустрічного позову заперечував в повному обсязі, підтримав наявні в матеріалах справи письмові заперечення, оскільки позивач не надає фінансових послуг, тому його діяльність не потребує ліцензування в цій області (а.с.58-61).
		Представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, підтримавши надані письмові заперечення. Вимоги зустрічного позову підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у зустрічній позовній заяві, яку просив задовольнити в повному обсязі (а.с.30).
		Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 до судового засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомили. 
		Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ОСОБА_4, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
		Судом встановлено, що 10 січня 2003 року між ЗАТ «АІСЕ Україна», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_4  було укладено угоду № 47352 та підписано додатки № 1 та 2 до неї. Вказана угода була укладена у зв'язку із підписанням 10 січня 2003 року формуляру передачі угоди, за яким учасник Системи Автоплан ОСОБА_9 передав свої права та зобов'язання за угодою №47149 від 24 листопада 2002 року ОСОБА_4, який в результаті підписання 10 січня 2002 року угоди № 47352 став учасником Автоплану. Угода № 47352 від 10 січня 2003 року укладена в рамках створеної позивачем в Україні системи надання послуг з придбання автомобілів "Автоплан". При виконанні умов угод, укладених з учасниками в рамках системи Автоплан, позивач надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля на основі системи Автоплан. Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах жеребкувань і аукціонів, а також інших послуг, передбачених угодою, які забезпечують придбання автомобіля кожним учасником системи Автоплан (а.с.7-9, 10).
		Позивач належним чином виконував умови угоди, і у березні 2003 року ОСОБА_4 отримав автомобіль ВАЗ 2107, кузов № НОМЕР_1, 2003 року випуску і зареєстрував його на своє ім'я у Дніпропетровському МРЕВ-3 ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області (реєстраційний номер НОМЕР_2). Ціна автомобіля ВАЗ-2107 становила 47100,00 грн. 00 коп. ОСОБА_4 в свою чергу, зобов'язався оплатити вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 84 щомісячних повних внесків. Згідно з додатком № 1 до угоди Графік внесків складається з 84 щомісячних платежів, а тому, враховуючи що Графік внесків групи № 161 почався у грудні 2002 року, то закінчується у листопаді 2009 року. Дані обставини встановлені у судовому засіданні та визнані сторонами по справі.
		03 лютого 2003 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір поруки, за яким останні зобов'язувались солідарно відповідати перед позивачем за виконання ОСОБА_4 в повному обсязі зобов'язань, що виникають з угоди, а в разі їх невиконання - відповідати перед позивачем як солідарні боржники (а.с.11).
		У зв'язку з неналежним виконання відповідачем ОСОБА_4 своїх зобов'язань перед ПрАТ «АІСЕ Україна» виникла заборгованість за угодою, яка складається із: заборгованості по сплаті чистих внесків за угодою - 17 164,23 грн.; заборгованості по сплаті Адміністративних витрат за угодою - 6132,42 грн., а всього заборгованість за угодою №47532 становить 23296,65 грн.
		Відповідно до п.4.4 ст.4 Додатку №2 до договору у разі порушення терміну сплати, зазначеного у п.4.3. і збільшення ціни автомобіля у наступні місяці, Учасник системи сплачує прострочений повний внесок (або відповідну кількість повних внесків у випадку прострочення сплати більше одного повного внеску), виходячи із розміру повного внеску, що підлягає сплаті у тому місяці, в якому фактично здійснюється сплата простроченого повного внеску (повних внесків). 
		Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України). 
		Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). 
		Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання. 
		Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК). 
		Таким чином, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача виниклої суми заборгованості в розмірі 23296,65 грн.
		Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення солідарно заборгованості за угодою №47532 з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, у зв'язку з тим, що позивачем відповідно до вимог ст. 559 ЦК України пропущений строк пред'явлення вимог до поручителів, тому порука вважається припиненою.
		Крім того, суд не вбачає підстав для стягнення солідарно заборгованості за вищевказаним договором з ОСОБА_5, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами той факт, що договір, укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_4, укладався в інтересах сім'ї.
		Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, то суд зазначає наступне.
		Відповідно до ст. ст. 6, 627,628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.   
		Як встановлено судом та зазначено вище, між сторонами 10 січня 2003 року укладено угоду № 47352.  
		Протягом тривалого часу ОСОБА_4 виконував умови угоди, сплачував внески, отримав у 2003 році у власність автомобіль, користувався ним, до грудня 2011 року ані угоду, ані додатки до неї не оскаржував.
		Судом також встановлено, що діяльність ПрАТ «АІСЕ Україна» за системою адміністрування придбання товарів у групах на час укладення спірної угоди не відповідала критеріям фінансових послуг, оскільки позивач за первісним позовом не є фінансовою установою, і чинним законодавством така діяльність не була віднесена до фінансових послуг, а тому не потребувала ліцензування. 
		Підтвердженням зазначеного є Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» від 02 червня 2011 року, який набрав чинності 08 січня 2012 року. 
		Пунктом 3 вказаного Закону  ч.1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» доповнена п.11-1, яким діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах віднесено до фінансових послуг.
		Таким чином, законодавець визначив діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах фінансовою послугою з дня набрання чинності Законом від 02 червня 2011 року, а саме з 08 січня 2012 року. 
		За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову та з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «АІСЕ Україна» підлягає стягненню сума боргу за угодою в розмірі 23 296 грн. 65 коп. У задоволенні зустрічного позову слід відмовити.
		Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 слід стягнути на користь позивача Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» судовий збір в сумі 232 грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення  розгляду справи в сумі 120 грн. 
		Керуючись  ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд,  -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення суми боргу - задовольнити частково. 
		Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» (код ЄДРПОУ 21691356) суму боргу за угодою в розмірі 23 296 (двадцять три тисячі двісті дев'яносто шість) грн. 65 коп.
		Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_3) на користь Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» (код ЄДРПОУ 21691356) понесені ними судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 232 (двісті тридцять дві) грн. 97 коп. та витрати на інформаційно-технічний розгляд справи в сумі 120 (сто двадцять) грн. 00 коп.  
		В задоволенні іншої частини позовних вимог Приватному акціонерному товариству «АІСЕ Україна» - відмовити.
		ОСОБА_4 в задоволенні позову до Приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» про визнання угоди недійсною - відмовити. 
		З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 18 березня 2013 року. 
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після  його проголошення. 
		 
		 
		Суддя                                                                                            О.Б.Подорець

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...