Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1522/25614/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Розгляд клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні; Клопотання про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.03.2013. Забезпечено надання загального доступу: 28.03.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		20.03.2013Справа № 1522/25614/12
		Провадження № 2к/522/3/13
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		20.03.2013 року                                                                                          м. Одеси
		 
		Суддя Приморського районного суду м. Одеси Нікітіна С.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси клопотання Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду ФОСФА № 4219 від 07.09.2011 року про стягнення з ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» грошових коштів на користь Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002),
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		          До суду надійшло клопотання Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002) про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду ФОСФА № 4219 від 07.09.2011 року про стягнення з ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» грошових коштів на користь Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002)
		          В судовому засіданні представники заявника Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» по довіреності Кардаш О.В. та Шарикіна А.Ю. підтримали клопотання довірителя в повному обсязі, просили його задовольнити.
		          Представник ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» по довіреності Козлов М.С. в судовому засіданні вимоги заявника не визнав просив відмовити у їх задоволенні.
		          При цьому він пояснив, що 10.11.2008 року між компанією «Понтус Трейд С.А.» (продавець) та ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» (покупець) було укладено контракт РТ-ОМ/POL/8/5, за умовами якого продавець зобов'язується здійснити поставку, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість товару. Пізніше, у зв'язку з порушенням покупцем умов контракту, продавець звернувся до арбітражу ФОСФА Лондон з відповідним позовом.
		          Рішенням арбітражу ФОСФА № 4219 від 07.09.2011 року було зобов'язано ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» сплатити компанії «Понтус Трейд С.А.» заборгованість у розмірі 800000,00 доларів США із процентами, що нараховуються на таку суму за ставкою 4% річних до дати здійснення оплати, заборгованість у розмірі 1200000,00 доларів США разом з процентами на таку суму за ставкою 4% річних до дати здійснення оплати та суму витрат на призначення арбітра 250,00 фунтів стерлінгів.
		          Однак, 23.10.2012 року до Приморського районного суду м. Одеси з даним клопотанням звернулась Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ», як цесіонарій по договору цесії від 27.11.2009 року, укладеному між компанією «Понтус Трейд С.А.» та Компанією «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» щодо уступки права вимоги до ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» в сумі 2000000,00 доларів США.
		          ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» вважає, що в даному випадку порушено вимоги ч.1 ст. 393 ЦПК України щодо можливості звернення до суду з даним клопотанням лише безпосередньо стягувачем по рішенню іноземного суду, тобто компанією «Понтус Трейд С.А.» (чи її представником), а не Компанією «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ», яка не є безпосередньо стягувачем по вказаному рішенню арбітражу. До того ж, звернення до арбітражу з боку компанії «Понтус Трейд С.А.» було здійснене вже після того, як було укладено договір цесії, що, на думку представника комбінату, є підтвердженням ініціативи та бажання саме компанії «Понтус Трейд С.А.» отримати відшкодування від комбінату.
		          Крім того, представник комбінату зазначає, що п.8.6 контракту між компанією «Понтус Трейд С.А.» та ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» передбачено те, що права та обов'язки за контрактом не можуть бути передані третім особам. Цей пункт договору, як вважає представник комбінату, унеможливлював передачу уступки вимоги по договору цесії, що прямо порушує п.3 ст. 512 ЦК України та  фактично робить договір цесії нікчемним, відповідно до положень ст.ст. 203, 215, 228 ЦК України.
		          Щодо порушень положень Нью-Йоркської Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, то представник комбінату вказує на те, що самої угоди, яка передбачена Конвенцією, між ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» та Компанією «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» фактично не існує, що унеможливлює застосування положень Конвенції.
		          Щодо прийняття клопотання до розгляду, то представник комбінату зазначив, що суму судового збору за подачу клопотання, відповідно до наданої квитанції сплачено компанією Астапов Лойерс, а не заявником, що не надає суду підстав приймати вказане клопотання до розгляду.
		          Представники заявника Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» по довіреності Кардаш О.В. та Шарикіна А.Ю. в судовому засіданні заперечували проти пояснень представника комбінату, посилаючись на наступне.
		          Відповідно до положень Нью-Йоркської Конвенції про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року, поняття «стягувач за арбітражним рішенням» та «стягувач за клопотанням про визнання та виконання арбітражного рішення» фактично ототожнюються, а протилежне не зазначено в жодному нормативному акті України, тому посилання представника банку на порушення вимог ч.1 ст. 393 ЦПК країни є безпідставними.
		Крім того, твердження комбінату про пряму зацікавленість у погашенні збитків з боку саме компанії «Понтус Трейд С.А.» представники заявника заперечують тим, що звернення до арбітражу здійснювалося на підставі арбітражного застереження, за умовами якого лише компанія «Понтус Трейд С.А.» могла звернутися до вказаної судової установи і це процесуальне право не могло бути передано договором цесії (по якому передавалось лише право вимоги до комбінату), який фактично є відокремленою угодою від арбітражного застереження.
		Щодо твердження представника комбінату про нікчемність договору цесії, то представники заявника не погодилися з цим, виходячи з положень ст.ст. 32, 33 Закону України «Про міжнародне приватне право» де зазначено, що дійсність правочину, його тлумачення та правові наслідки недійсності правочину, визнаються правом, що застосовується до змісту правочину. У разі відсутності вибору між сторонами права, яке регулює зміст правочину, застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Правочин більш тісно пов'язаний із правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, що має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. Таким чином, представники заявника вважають, що договір цесії укладений між двома юридичними особами, зареєстрованими у Швейцарії, тобто такий договір не містить міжнародного елементу і до нього повинні застосовуватися лише положення національного законодавства Швейцарії. До того ж, навіть, якщо недійсність правочину і могла б мати місце за законам України, то вона, виходячи з вказаних представником комбінату положень ст.ст. 203, 215 ЦК України, повинна бути встановлена судом.
		Крім того, заборона передачі прав та обов'язків за вказаним контрактом, зазначена в п.8.6. мала місце до ухвалення рішення арбітражем, після чого змінилась сама правова підстава наявності у Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» права вимоги до ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» про сплату боргу. Рішення арбітражу від 07.09.2011 року фактично розцінюється заявником як предмет договору цесії, укладеному 27.11.2009 року.
		Щодо інших заперечень, то представники  Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» роз'яснили те, що вказана Конвенція в зміст терміну «письмова угода» включає і арбітражне застереження і арбітражну угоду, підписану сторонами, або яка міститься в обміні листами або телеграмами, тобто і під сторонами маються на увазі і ті, які звертаються з клопотанням про визнання та виконання арбітражного рішення, а не тільки ті сторони, які безпосередньо уклали угоду. Крім того, чинне законодавство України не містить спеціальних вимог для оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору, а лише є вимога про посилання на оплату якого саме звернення до суду направлено внесення коштів.
		Суддя, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, робить висновок про необхідність відмовити Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» у задоволенні даного клопотання.
		При цьому суддя виходить з наступного.
		Статтею 396 ЦПК України встановлено підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
		При цьому, перелік підстав не є вичерпним, так як п.8 ч.2 ст. 396 ЦПК України передбачено, що у задоволенні клопотання може бути відмовлено, зокрема, в інших випадках, встановлених законами України. 
		Так, відповідно до ч.1 ст. 393 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або, відповідно до міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою (її представником).
		В даному випадку термін «стягувач» не може бути підданий розширеному тлумаченню, так як цей термін є взаємопов'язаний в рамках даної статті з терміном «рішення іноземного суду» та з положенням про безпосередність подачі такого клопотання.
		Таким чином, суддя знаходить, що чинним цивільно-процесуальним законодавством України передбачено в даному випадку можливість звернення до суду з подібним клопотанням лише компанії «Понтус Трейд С.А.», як стягувача по рішення арбітражу ФОСФА № 4219 від 07.09.2011 року, а тому звернення з даним клопотанням компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» позбавлено правових підстав по законодавству України.
		Крім того, суддя звертає увагу на той факт, що положення контракту між компанією «Понтус Трейд С.А.» та ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» про заборону передачі прав та обов'язків за цим контрактом третім особам, мають бути прийняті до уваги судом, так як по-перше, посилання компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» на відповідність вказаної угоди цесії законодавству Швейцарії, не позбавляє необхідності враховувати законодавство України при застосуванні положень вказаного контракту, так як його стороною є українська компанія а виконання контракту напряму пов'язано з місце її знаходження. По-друге, саме посилання представників заявника на те, що змінилась правова підстава наявності у Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» права вимоги до ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» про сплату боргу, так як рішення арбітражу від 07.09.2011 року розцінено як предмет договору цесії від 27.11.2009 року, не може бути прийнято судом до уваги через хронологічну невідповідність рішення і договору, який укладався раніше.
		          Керуючись ч.4-6 ст. 395, ст. 396 ЦПК України, суддя
		 
		 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Відмовити Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002) у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду ФОСФА № 4219 від 07.09.2011 року в частині стягнення з ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» 800000,00 доларів США у гривнях за курсом Національного Банку України на дату постановлення Ухвали разом з процентами, що нараховуються на таку суму за ставкою 4% річних, яка розраховується щоквартально за складним процентом, починаючи з 09.01.2008 року що на дату подання даного клопотання дорівнює 95 470, 22 доларів США, на користь Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002.
		Відмовити Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002) у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду ФОСФА № 4219 від 07.09.2011 року в частині стягнення з ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» 1200000,00 доларів США разом з процентами, що нараховуються на таку суму за ставкою 4 % річних, яка розраховується щоквартально за складним процентом, починаючи з 12.01.2008 року, що на дату подання даного клопотання дорівнює 123 205,34 доларів США на користь Компанії «Еулер Гермес Сервісез Швайц АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002).
		Відмовити надати дозвіл на примусове виконання на території України рішення арбітражного суду ФОСФА №4219 від 07.09.2011 року в частині стягнення з ПАД «Одеський олійножировий комбінат» 250 фунтів стерлінгів на користь компанії «Еулер Гермес Сервісез АГ» («Euler Hermes Services Schweiz AG», Швейцарія, м. Цюріх, Тодіштрассе, 65, СН-8002) шляхом звернення стягнення на кошти ПАТ «Одеський олійножировий комбінат», в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.
		Відмовити у видачі виконавчого листа на стягнення з ПАТ «Одеський олійножировий комбінат» на користь компанії «Еулєр Гермес Сервісез АГ» 800 000, 00 доларів США, 95 470,22 доларів США, 1 200 000, 00 доларів США, 143 205, 34 доларів США та 250 фунтів стерлінгів шляхом звернення стягнення на кошти ПАТ «Одеський олійножировий комбінат», в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях.
		          На ухвалу протягом 5 днів з дня виготовлення її вмотивованої частини може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси. 
		 
		 
		                              Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...