Єдиний державний реєстр судових рішень

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1132/12/1370 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення юстиції, зокрема спори у сфері:.
Надіслано судом: 27.03.2013. Зареєстровано: 27.03.2013. Оприлюднено: 29.03.2013.
Дата набрання законної сили: 26.09.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=Windows-1251" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		22 березня 2013 року                                                                                 № 2а-1132/12/1370                     Львівський окружний адміністративний суд у складі 
		          головуючого - судді Гулкевич І. З.,
		           за участю секретаря  судового засідання Саїв М.В.
		          за участю:
		          представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3
		          прокурора Турчина І.Я.
		          представника відповідача Крикавської І.В.
		          третьої особи ОСОБА_5
		          представників третіх осіб ОСОБА_6, ОСОБА_7
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9  до Прокуратури міста Львова та до Виконавчого комітету Львівської міської ради, треті особи: Шевченківська района адміністрація  Львівської міської ради, Львівське обласне коммунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, Відділу Держземагенства у місті Львові у Львівській області, ОСОБА_5, ОСОБА_10   про визнання протиправним та скасування протесту прокурора міста Львова № 64 - 966 - 11 від 19.10.2011 року  та про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради,- 
		                                                            
		                                                                                                                           ВСТАНОВИВ:
		Позивач  звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Львівської міської ради  та до Прокуратури міста  Львова. Позивач просить визнати протиправним та скасувати протест прокуратури  м. Львова  № 64-966-11 від 19.10.2011 р. про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р., а також просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1025 від 05.12.2011р., яким було задоволено протест прокуратури  м. Львова  № 64-966-11 від 19.10.2011 р. про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. Просив суд задоволити адміністративний позов  з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.
		Ухвалою суду  22 березня 2013 року провадження у справі щодо частини  позовних вимог про визнання протиправним та скасування протесту прокуратури міста Львова № 64 - 966 - 11 від 19.10.2011 року про скасування  рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №1094 від 17.10.2008 року закрито в зв'язку з тим, що протест прокурора не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору.
		Представник відповідача  проти позову заперечує з підстав вказаних у письмових запереченнях. Додатково в судовому засіданні зазначила, що протест прокурора міста Львова було розглянуто на засіданні Виконавчого комітету ЛМР 05.12.2012 року, вимоги прокурора задоволено, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради скасовано.
		Ухвалою суду до участі у справі за їх клопотанням (вхідний № 9059 від 18.03.2013 року) залучено ОСОБА_5 та ОСОБА_10, як третіх осіб на стороні відповідача без заявлення самостійних вимог на предмет спору.
		Треті особи -  Шевченківська района адміністрація  Львівської міської ради та  Львівське обласне коммунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" письмових пояснень щодо позовних вимог позивача суду не надали, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, хоча  належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.
		Третя особа  Львівське обласне коммунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" надала на виконання ухвали суду про витребування доказів додаткові докази, а саме: матеріали Інвентаризаційних справ щодо кварталу забудови у АДРЕСА_3.
		Третя особа - Інспекція ДАБК у Львівській області щодо вирішення спору поклалася на думку суду. В попередньому судовому та судових засіданнях у справі представник   Інспекція ДАБК у Львівській області зазначив, що позивачем жодним чином не порушувалися будівельні норми та вимоги чинного законодавства, як при отриманні дозволу на будівництво будинку на АДРЕСА_2 так і при початку будівельних робіт. 
		Третя особа  Держземагенство у місті Львові у Львівській області явку повноважних представників взавдасть судове засідання не забезпечили, хоча  належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. Надали письмові пояснення, які долучені до матеріалів справи.
		Треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_10 проти позову заперечили в повному обсязі, надали суду письмові заперечення. В судовому засіданні  третя особа ОСОБА_5 та представники третіх осіб ОСОБА_10 та ОСОБА_5 просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача з підстав, що будівництво позивачем будинку за адресою: АДРЕСА_2  спричинило руйнацію їх господарської споруди, а також виявило підробку їх підписів на дозволі на проведення будівельних робіт, посвідченого директором ЛКП «Варшавське - 107» ОСОБА_11 по факту якого порушена кримінальна справа.  
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a> та Законів України „Про місцеве самоврядування", „Про службу в органах місцевого самоврядування", виконавчий комітет є виконавчим органом Львівської міської  ради. У своїй роботі виконавчий комітет керується <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституцією України</a>, законами України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, розпорядчими документами Львівської обласної та міської рад, іншими нормативними актами та власними рішеннями та розпорядженнями. Виконавчий комітет є юридичною особою, має свою круглу гербову печатку та кутовий штамп. 
		Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
		Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії АЯ № 455071 від 24 березня 2005 року,  позивач є власником земельної ділянки площею 0,0333 га, яка розташована  у м. Львові, на АДРЕСА_2. Цільове призначення зазначеної земельної ділянки - для забудови та обслуговування житлового будинку.
		Відповідно до Акту встановлення та  узгодження меж землекористування та опис їх положення на місцевості з участю суміжних землекористувачів зазначена земельна ділянка, яка належить позивачу межує: від А до Б із землями, які перебувають у землекористуванні ЛКП «Варшавське-407», від Б до В  із землями, які перебувають у землеволодінні ОСОБА_12  (АДРЕСА_2), від В до Г  із землями, які перебувають у землекористуванні  ОСОБА_10, ОСОБА_5 (АДРЕСА_3), від Г до А  із землями, які перебувають у загальному землекористуванні.  
		Згідно листа Управління Деркомзему у м. Львові № 10/11/633 від 24.10.2011 р. землі, які прилягають до земельної ділянки по межі від В до Г відносяться до земель м. Львова, що не надані у користування.
		17.10.2008 р. виконавчий комітет Львівської міської ради виніс рішення № 1094 «Про проектування та будівництво громадянином ОСОБА_9 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2».
		Суміжні землекористувачі ОСОБА_10, ОСОБА_5 звернулися до прокуратури м.Львова із зверненням про перевірку наявності їх згоди на  будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2. За результатами перевірки було встановлено, що  ОСОБА_10, ОСОБА_5 дозволу від 03.03.2008 року про надання згоди на  будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 не надавали, а директор ЛКП «Варшавське 407» ОСОБА_11 такого дозволу не завіряв. За даним фактом прокуратура м. Львова порушила кримінальну справу за фактом підробки невстановленою особою дозволу від 03.03.2008 року, виданого ОСОБА_10, ОСОБА_5 про надання згоди на  будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 на межі землекористувачів згідно планово-картографічних матеріалів між ділянками по лінії від Г до В за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 538 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2012_12_05/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК України</a>.
		19.10.2011 року прокуратура м. Львова винесла протест на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_9 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2».
		Розглянувши протест прокурора на рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_9 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2», виконавчий  комітет Львівської міської ради вирішив, що протест слід задоволити та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_9 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2».
		Вирішуючи спір,  Суд виходить з того, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. (ч. 2 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_177/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#177" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 55 Конституції України</a>). ОСОБА_9 скористався цим конституційним правом і звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, прокуратури м. Львова про визнання протиправними та скасування рішень.
		Відповідно до ч. 1 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1436/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1436" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 6 КАС України</a> кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. 
		Право власності ОСОБА_9 на  земельну ділянку є законним, ніким не оспорюється, а тому підлягає правому захисту . 
		Згідно <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_555/ed_2013_01_05/pravo1/T012768.html?pravo=1#555" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 90 Земельного кодексу</a> власники земельних ділянок мають право споруджувати жилі будинки,  виробничі та  інші  будівлі  і споруди. Порушені  права  власників  земельних  ділянок  підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. 
		Ч.5 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843471/ed_2013_01_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843471" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 415 Цивільного кодексу України</a> покладає на власників та землекористувачів земельних ділянок обов'язок використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням. 
		Земельна ділянка по АДРЕСА_2 виділена під забудову, а тому позивач з метою будівництва чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками звернувся до виконавчого комітету Львівської міської ради із заявою про надання йому дозволу на проектування та будівництво чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2.
		Відповідно до  <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1633/ed_2011_02_17/pravo1/T001699.html?pravo=1#1633" title="Про планування і забудову територій; нормативно-правовий акт № 1699-III від 20.04.2000" target="_blank">ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій»</a>, який діяв на момент винесення   рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р., право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або  користувачем  за  умови  використання земельної ділянки за її цільовим  призначенням  та  відповідно  до  містобудівних  умов  і  обмежень   забудови   земельної  ділянки,  встановлених  згідно  з вимогами цього <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_02_17/pravo1/T001699.html?pravo=1" title="Про планування і забудову територій; нормативно-правовий акт № 1699-III від 20.04.2000" target="_blank">Закону</a>.
		Замовник,  що  має  намір  забудови  належної  йому  на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу  виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів   забудови   земельної   ділянки,   в   якій  зазначаються призначення   будівлі,   споруди   та   орієнтовні  характеристики забудови.  До  заяви (клопотання) можуть бути додані передпроектні роботи.
		Орган місцевого самоврядування визначає відповідність намірів забудови земельної ділянки місцевим правилам  забудови  населеного пункту, містобудівній документації. 
		Містобудівна документація з будівництва чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2 була належним чином розроблена, затверджена і погоджена.  
		26.10.2007 року Депертаментом містобудування Львівської міської ради розглянуте та  погоджено містобудівне обгрунтування для розміщення чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2 на земельній ділянці загальною площею 0, 0333га.
		03.12.2007 року Держуправлінням навколишнього середовища в Львівській області погоджено містобудівне обгрунтування щодо зазначеного будівництва на АДРЕСА_3, що підтверджується листом заст. начальника Держуправління навколишнього середовища в Львівській області п. Макарчука В., наявного в матералах справи. 
		25.06.2008 року санепідемслужба Шевченківського району у м. Львові погодила робочий проект щодо зазначеного будівництва. 
		27.06.2008 року погоджено проект проведення такого будівництва Головним управлінням МНС України у Львівській області.
		Таким чином, суд зазначає, що позивачем було надано весь пакет містобудувного обгрунтування для розміщення чотирьохповерхового багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2 на рогляд виконкому Львівської міської ради, а тому правомірним є рішення виконкому Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_9 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2».
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_653/ed_2013_01_05/pravo1/T012768.html?pravo=1#653" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 103 Земельного кодексу України</a> власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Це правило поширюється не лише на саму земельну ділянку як таку, але й на об'єкти нерухомості, що на ній розташовані, ділянка надається для їх обслуговування.
		Для регулювання сусідських відносин важливе значення мають загальні положення <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843044/ed_2013_01_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843044" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 13 Цивільного кодексу України</a> щодо меж здійснення цивільних прав. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_843044/ed_2013_01_19/pravo1/T030435.html?pravo=1#843044" title="Цивільний кодекс України; нормативно-правовий акт № 435-IV від 16.01.2003" target="_blank">ст. 13 ЦК України</a>). Проявом дії цього правила є отримання згоди власників сусіднього будинковолодіння, якщо це буде їх стосуватись, іншим чином не можливо уникнути порушення їх прав, законних інтересів.
		Матеріалами справи підтверджується, що на момент винесення рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_9 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2» та станом на сьогоднішній день всі  суміжні землекористувачі (ЛКП «Варшавське-407», ОСОБА_12, Львівська міська рада) не заперечують будівництво багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2.
		Як встановлено судом ОСОБА_10, ОСОБА_5 не є суміжними землекористувачами земельної ділянки, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_9 та розташована на на АДРЕСА_2, а тому їх згоди на проведення будівництва багатоквартирного будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2  не вимагається.
		ОСОБА_10, ОСОБА_5 є співвласниками квартир в будинку по АДРЕСА_3, що підтверджується свідоцтвом про право власності  № 54322 та № 56821. Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів №  390 від 22.03. 1954 року площа їх присадибної земельної ділянки становить 1724,5 м.
		Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 630 від 27.11. 1999 р. будинок АДРЕСА_3 був знятий з балансу міської ради. Межі земельної ділянки при зняття з балансу не становлювалися.
		В п. 123 ухвали 11-ої сесії 4-ого скликання Львівської міської ради № 1323 «Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові» передбачено надання мешканцям будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_10, ОСОБА_5та іншим в спільну часткову власність, в  оренду та для обслуговування житлового будинку 889 м, але ОСОБА_10, ОСОБА_5 не вчинили будь-яких дій на узаконення своїх прав на користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку площею 889 м.
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588258/ed_2013_01_05/pravo1/T012768.html?pravo=1#588258" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">Ст. 125 Земельного кодексу України</a> передбачає, що право   власності  та  право  постійного  користування  на земельну  ділянку  виникає  після  одержання  її   власником   або користувачем  документа,  що  посвідчує  право  власності чи право постійного користування  земельною  ділянкою,  та  його  державної реєстрації.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588697/ed_2013_01_05/pravo1/T012768.html?pravo=1#588697" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 126 Земельного кодексу України</a> право    постійного    користування   земельною   ділянкою посвідчується державним актом  на  право  постійного користування земельною ділянкою. 
		Ч. 3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588258/ed_2013_01_05/pravo1/T012768.html?pravo=1#588258" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст. 125 Земельного кодексу України</a> встановлює, що приступати   до   використання   земельної   ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. 
		Наведене свідчить, що ОСОБА_10, ОСОБА_5 на час надання згоди позивачу на будівництво у встановленому законом порядку державний акт на право користування на земельну ділянку не отримали. Крім того, на виконання п. 2 ухвали 11-ої сесії 4-ого скликання Львівської міської ради № 1323 «Про передачу громадянам у приватну власність, спільну сумісну власність та оренду земельних ділянок у м. Львові» ОСОБА_10, ОСОБА_5 зобовязані були через спеціалізовану землевпорядну організацію виготовити документацію, Державні акти на право власності  на землю, договори  оренди земельних ділянок, договори сервітутного землекористування та внести зміни в земельно-кадастрові дані, що вчинено останніми не було. 
		Суд зазначає, що ні представник відповідача Львівської міської ради, ні ОСОБА_10, ОСОБА_5   не надали суду доказів, що вони звернувся в установленому законом порядку до землевпорядних організацій для оформлення права власності чи права користування на дані земельні ділянки відповідно  відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588258/ed_2013_01_05/pravo1/T012768.html?pravo=1#588258" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">ст.125 ЗК України</a> якого «Право власності  та  право  постійного користування  на земельну  ділянку  виникає  після одержання її власником або користувачем документа, що  посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.  Приступати до використання земельної ділянки до встановлення  її меж у натурі  (на місцевості),  одержання документа, що  посвідчує  право  на неї, та державної реєстрації, забороняється», тобто це право не набувається автоматично, а лише після його державної реєстрації.
		В листі Управління Деркомзему у м. Львові № 10/11/633 від 24.10.2011 р. зазначено, що землі, які прилягають до земельної ділянки по межі від В до Г відносяться до земель м. Львова, що не надані у користування, а  їх розпорядником є Львівська міська рада. Аналогічна позиція висловлена і в  поясненнях управління Держкомзему у м. Львові на адміністративний позов, наданих до Львівського окружного адміністративного суду (а.с. 114-115), в яких зазначається, що будь-яка інформація про реєстрацію права власності чи користування на цю земельну ділянку відсутня. Зазначена земельна ділянка згідно земельно-кадастрових даних  відноситься до земель м. Львова, що не надані у власність чи користування.
		Відповідно до норм <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_05/pravo1/T012768.html?pravo=1" title="Земельний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2768-III від 25.10.2001" target="_blank">Земельного кодексу</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_02_03/pravo1/T102755.html?pravo=1" title="Податковий кодекс України; нормативно-правовий акт № 2755-VI від 02.12.2010" target="_blank">ПКУ</a>  постійні землекористувачі, як і землевласники  сплачують земельний податок, а орендарі орендну плату. Відсутність таких проплат з боку ОСОБА_10, ОСОБА_5 підтверджує відсутність у них статусу як землекористувачів, так і орендарів  зазаначеної земельної ділянки.
		Суд зазначає, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. «Про проектування та будівництво громадянином  ОСОБА_9 чотирьохповерхового багатоквартирного  будинку з вбудованими автостоянками на АДРЕСА_2» прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства та ніяким чином не порушує права та інтереси  ОСОБА_10, ОСОБА_5, які не мають статусу суміжних землекористувачів земельної ділянки на АДРЕСА_2. Як стверджував представник позивача на момент оримання такого дозволу у ОСОБА_9 не було інформації про належність земель по межі земельної ділянки від В до Г до земель м. Львова, а тому помилковим і було отримання у  ОСОБА_10, ОСОБА_5 згоди но проведення позивачем будівництва. 
		Системний аналіз положень законодавства України та п. 5 ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825785/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#825785" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">121</a>, п. 9 розділу <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_825254/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#825254" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">XV «Перехідні положення» Конституції України</a> свідчить про те, що на прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. 
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_01/pravo1/T178900.html?pravo=1" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1789-XII від 05.11.1991" target="_blank">Закон України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ</a>, передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції</a> чи законам України. Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подача такої заяви зупиняє дію правового акта (частини 1, 3, 4 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_712810/ed_2013_01_01/pravo1/T178900.html?pravo=1#712810" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1789-XII від 05.11.1991" target="_blank">ст. 21 Закону України «Про прокуратуру»</a>). Сам факт внесення протесту не є підставою для автоматичного скасування рішення, оскільки з доводами викладеним у протесті міська рада може не погодитися, обґрунтувавши відмову в задоволенні протесту прокурора належним чином. Підставою для скасування такого рішення може бути його невідповідність нормам діючого законодавства, визначеній законом компетенції органу що його прийняв, тощо. 
		При цьому, Суд  звертає увагу на те, що в <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a> закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність. 
		<a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_712836/ed_2013_01_01/pravo1/T178900.html?pravo=1#712836" title="Про прокуратуру; нормативно-правовий акт № 1789-XII від 05.11.1991" target="_blank">Статтею 25 Закону України "Про прокуратуру"</a> встановлені вимоги до документів прокурорського реагування, які полягають в тому, що у протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов'язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення.
		Отже, посилання прокурора у протесті на неіснуючі порушення є безпідставними та не відносяться до умов надання такого дозволу станом на момент винесення спірного рішення. 
		Щодо посилання відповідача  на порушення прокуратурою м. Львова  кримінальної справи за фактом підробки невстановленою особою дозволу від 03.03.2008 року, виданого ОСОБА_10, ОСОБА_5 про надання згоди на  будівництво житлового будинку на АДРЕСА_2 на межі землекористувачів згідно планово-картографічних матеріалів між ділянками по лінії від Г до В за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 538 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2012_12_05/pravo1/T012341.html?pravo=1" title="Кримінальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2341-III від 05.04.2001" target="_blank">КК</a> суд зазначає, що на момент розгляду даної справи обвинувальний вирок, який би встановив винних осіб у підробленні документів матеріали справи не містять. Також судом встановлено та підтверджено матеріалами справи , що 15.06.2012 року досудове слідство в даній кримінальній справі було зупинено на підставі п.3 <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1597/ed_2012_07_05/pravo1/T124651.html?pravo=1#1597" title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012" target="_blank">ст. 206 КПК України</a>.
		На додаток до викладеного суд визнає, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1025 від 05.12.2011р., яким було задоволено протест прокуратури  м. Львова  № 64-966-11 від 19.10.2011 р. про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. прийнято виконавчим комітетом  з перевищенням передбачених законом повноважень.
		Відповідно до <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_726/ed_2013_01_05/pravo1/Z970280.html?pravo=1#726" title="Про місцеве самоврядування в Україні; нормативно-правовий акт № 280/97-ВР від 21.05.1997" target="_blank">ст. 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 року № 280/97-ВР</a>, органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами. 
		Так, Рішенням Конституційного Суду N 7-рп/2009 від 16.04.2009 визначено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції</a> чи законам України, іншим актам законодавства.
		Виконавчий комітет має право змінювати або скасовувати виключно акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконавчих органів ради, а також їх посадових осіб (п.3, ч.2, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_588/ed_2013_01_05/pravo1/Z970280.html?pravo=1#588" title="Про місцеве самоврядування в Україні; нормативно-правовий акт № 280/97-ВР від 21.05.1997" target="_blank">ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»</a>), повноваження на скасування своїх власних рішень виконавчими комітетами законодавством не передбачені.
		Також, зазначеним рішенням Конституційного Суду N 7-рп/2009 від 16.04.2009 встановлено, що: «…в <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">Конституції України</a> закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і (спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3).Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин" ніж органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення».
		Суд зазначає, що на виконання рішень виконавчого комітету  Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. громадянин ОСОБА_9 19.08.2011 року отримав належним чином розроблену, затверджену,  зареєстровану  Декларацію про початок будівельних робіт та почав виконувати будівельні роботи. 
		Згідно Акту № 26  інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області  від 17.02.2012 р., Загального журналу робіт по будівництву багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2  на момент зупинення будівельних робіт  позивач виконав певні  будівельні роботи, а саме виконано комплекс топографо-геодезичних, проектно-вишукувальних  робіт, розпочаті роботи з будівництва фундаменту будинку, облаштоване перекриття та розпочато цегляну кладку на першому поверсі.
		Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, складеного сертифікованою та ліцензованою проектною організацією ТОВ «Арніка» загальна вартість виконаних робіт становить 662 950 гривень, з них будівельно-монтажних робіт 400 356 гривень, інших витрат 152, 102 гривні, податок на додану вартість 110, 42 гривні.
		Тобто, у даному випадку, рішення виконкому Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р. фактично частково виконано та відповідно до його приписів виникли правовідносини, які безпосередньо пов'язані з реалізацією прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому, з огляду на наведені висновки Конституційного Суду України, у виконавчого комітету  відсутнє право на їх скасування.
		Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. 
		Таким чином, оскільки виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 р.  підтверджується кошторисними розрахунками сертифікованої організації, суд дійшов висновку, що, скасовуючи оскаржуване рішення,  Львівська міська рада   порушила закріплені     <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_119/ed_2011_02_01/pravo1/Z960254K.html?pravo=1#119" title="КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ; нормативно-правовий акт № 254к/96-ВР від 28.06.1996" target="_blank">ст. 41 Конституції України</a> принципи про непорушність права приватної власності та вийшла за межі повноважень, передбачених <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2013_01_05/pravo1/Z970280.html?pravo=1" title="Про місцеве самоврядування в Україні; нормативно-правовий акт № 280/97-ВР від 21.05.1997" target="_blank">Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні»</a>, не врахувала рішення Конституційного Суду України №7-рп/2009   від 16.04.2009 про те, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
		Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Керуючись ст.ст. <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1437/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1437" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">7-14</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1457/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1457" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">24</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1469/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1469" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">35</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1490/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1490" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">53</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1508/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1508" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">69-71</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1525/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1525" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">86</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1573/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1573" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">128</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1606/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1606" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">159-163</a>, <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_2169/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#2169" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">167 Кодексу адміністративного судочинства України</a>, суд, -
		 
		                                                                  ПОСТАНОВИВ:
		 
		Адміністративний позов задовольнити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1025 від 05.12.2011р., яким було задоволено протест прокуратури  м. Львова  № 64-966-11 від 19.10.2011 р. про скасування рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 1094 від 17.10.2008 року.
		Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_9 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 32,19 (тридцять дві гривні 19 коп) судового збору. 
		Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. 
		Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
		У разі застосування судом частини третьої <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1607/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1607" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">статті 160 цього Кодексу</a>, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.  
		Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому <a href="http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/an_1708/ed_2013_01_19/pravo1/T052747.html?pravo=1#1708" title="Кодекс адміністративного судочинства України; нормативно-правовий акт № 2747-IV від 06.07.2005" target="_blank">ст. 254 КАС України</a>.
		Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2013 року.
		 
		 
		            
		              
		               Суддя                                                                                                 Гулкевич І.З.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...