Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 26/133 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 07.05.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		30 квітня 2013 року Справа № 26/133 Вищий  господарський  суд  України  в складі колегії
		суддів:Овечкін В.Е. Чернов Є.В. Кузьменко М.В.за участю представників: Київської міської ради Головне управління земельних ресурсів  виконавчого органу (КМДА) Тов "Проектна компанія "Ярус" розглянувши касаційну скаргу та касаційну скаргу Ткаченко А.Т.  Рогожинська І.В. Веничук Є.В. товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К" товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 у справі№ 26/133 господарського суду міста Києваза позовомВиконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)до товариства з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К" товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон"треті особи:    проГоловне управління земельних ресурсів  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київської міської ради визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, державного акту на право власності на земельну ділянку  та визнання відсутнім права власності на земельну ділянку В С Т А Н О В И В:
		Рішенням господарського суду м. Києва від 12.05.2011 року (суддя Пінчук В.І.)  позов виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Проектна документація Ярус", ТОВ "Б.Р.К." та ТОВ "Діместіон" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Київської міської ради про визнання недійсним договорів купівлі-продажу земельної ділянки, державного акта на право власності на земельну ділянку та визнання відсутнім права власності на земельну ділянку задоволено.
		Визнано недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспект. Броварському у Дніпровському районі м. Києва, а саме: 
		·договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі міста Києва, що укладений 19.01.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" та товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К.", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гмирею В.В. 19.01.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 54;
		·договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0, 4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі міста Києва, що укладений 23.02.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." та товариством з обмеженою відповідальністю "Діместіон", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В. 23.02.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 741.
		Визнано недійсним з моменту видачі виданий 29.12.2009 року, на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року по справі № 44/598, товариству з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус", що підписаний Київським міським головою державний акт серія ЯЖ № 039264 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва, який зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради      (Київської міської державної адміністрації) в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09-8-00118, із наступними відмітками: 
		·відміткою, зробленою 19.01.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гмирею В.В., про посвідчення 19.01.2010 року за реєстровим № 54 договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну переходить до товариства з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К."; 
		·відміткою, зробленою 11.02.2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку за № 09-8-00120;
		·відміткою, зробленою 23.02.2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В.  про посвідчення 23.02.2010 р. за реєстровим № 741 договору купівлі-продажу земельної ділянки, на підставі якого право власності на цю земельну ділянку переходить до товариства з обмеженою відповідальністю "Діместіон";
		·відміткою, зробленою 15.06.2010 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про реєстрацію переходу права власності на земельну ділянку за № 09-8-00143;
		Визнано відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю      "Діместіон" право власності (право володіння, право користування та право розпорядження) земельною ділянкою несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва.
		Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 (судді: Майданевич А.Г., Мальченко А.О., Гаврилюк О.М.) рішення господарського суду м. Києва від 12.05.2011 року залишено без зміни.
		Господарські суди дійшли висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" набуло права власності на вказану земельну ділянку незаконно, на підставі рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2009 року у справі № 44/598, яке скасовано, а відтак не мало права її відчужувати ТОВ "Б.Р.К.", а останній в свою чергу не мав право її відчужувати ТОВ "Діместіон"; оскільки державний акт на право власності на земельну ділянку є додатком (невід'ємною      частиною) до угоди, за якою здійснюється відчуження земельної ділянки приватної власності, то визнання недійсною угоду за якою здійснюється відчуження земельної ділянки приватної власності, має правовим наслідком визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. 
		          Товариство з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, в позові відмовити.
		Скаржник доводить, що є добросовісним набувачем за оспорюваним договором та вважає, що позивач, не будучи власником земельних ділянок та стороною відповідних договорів, неправомірно обрав спосіб захисту порушеного права шляхом визнання договору недійсним; судами порушено ст.ст. 215, 328, 387, 388 ЦК України, не враховано роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно якого позов власника майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, задоволенню не підлягає. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову.
		ТОВ "Діместіон" в касаційній скарзі просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати з підстав порушення норм матеріального права, в позові відмовити.
		Скаржник доводить, що є добросовісним набувачем за оспорюваним договором та вважає, що висновки судів невірні, оскільки не враховують, що позивач не є власником земельних ділянок, щодо яких укладені оспорювані договори та ним неправомірно обрано спосіб захисту порушеного права шляхом визнання договору недійсним; судами не застосовано ст.ст. 215, 216, 328, 330, 387, 388 ЦК України, не враховано роз'яснення п. 10  Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно якого позов власника майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину, задоволенню не підлягає. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову.
		Розпорядженням секретаря третьої судової палати від 29.04.2013 № 04-05/245 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі Овечкін В.Е. - головуючий, Кузьменко М.В., Чернов Є.В..
		Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали справи, доводи касаційних скарг, дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Судом встановлено, що 29.12.2009 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.10.2009    року у справі № 44/598 товариству      обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" видано підписаний Київським міським головою державний акт серія ЯЖ №039264 на право власності на земельну ділянку несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м. Києва, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 09-8-00118. 
		19.01.2010 року між товариством обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" та товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0, 4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі міста Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гмирею В.В. 19.01.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 54, про що нотаріусом зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039264 на право власності на земельну ділянку.
		Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за № 09-8-00120, про що 11.02.2010      року зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039264 на право власності на земельну ділянку. 
		23.02.2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Б.Р.К." та товариством з обмеженою відповідальністю "Діместіон" укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на проспекті Броварському у Дніпровському районі м.    Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Личиною О.В. 23.02.2010 року та зареєстрований в реєстрі за реєстровим № 741, про що нотаріусом зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039264 на право власності на земельну ділянку. 
		Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстровано перехід права власності на земельну ділянку за № 09-8-00143, про що 15.06.2010 року зроблено відповідну відмітку на державному акті серія ЯЖ № 039264 на право власності на земельну ділянку. 
		06.12.2010 року постановою Вищого господарського суду України у справі № 44/598 задоволено касаційну скаргу Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та скасовано рішення господарського суду м. Києва від 12.10.2009 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 року у справі № 44/598, якими визнано укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,4909 га, кадастровий номер 8000000000:66:099:0039 для будівництва, експлуатації та обслуговування накриття відкритої частини Святошинсько-Броварської лінії метро з обладнанням пішохідними містками, створенням приміщень торговельно-офісного та розважального призначення, паркінгу, супутньої інфраструктури на просп. Броварському у Дніпровському районі м. Києва між товариством з обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" та Київською міською радою та прийняте нове рішення у справі № 44/598, яким у задоволенні позову відмовлено.
		Позивач вважає, що відчуження земельних ділянок вчинено з порушенням вимог закону, його права порушено, тому укладені між товариством обмеженою відповідальністю "Проектна компанія "Ярус" та ТОВ "Б.Р.К.", а в подальшому між ТОВ "Б.Р.К." та ТОВ "Діместіон" договори купівлі-продажу земельних ділянок повинні бути визнані недійсними.
		Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 ЦК України.
		Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України вимога про визнання правочину недійсним може бути заявлена як однією із сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
		Статтею 216 ЦК України передбачено загальні наслідки недійсності правочину - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а згідно зі статтею 236 ЦК України правочин є недійсним з моменту його вчинення та не породжує тих юридичних наслідків, задля яких укладався, у тому числі не породжує переходу права власності до набувача.
		Виходячи зі змісту частини першої статті 216 ЦК України, наслідком недійсності правочину є застосування двосторонньої реституції незалежно від добросовісності сторін правочину. Одночасно, згідно з частиною третьою статті 216 ЦК України загальні наслідки недійсності угоди застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.
		Цивільним кодексом України передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.
		Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
		Оскільки  добросовісне  набуття  в  розумінні   статті   388   ЦК   України можливе лише тоді, коли майно придбано не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права відчужувати це майно, наслідком угоди, укладеної з таким порушенням, є не двостороння реституція, а повернення майна з незаконного володіння.
		Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до статті 392 ЦК України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.
		Відповідно до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.09 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину. Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
		Згідно з п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" та ст. 215 Цивільного кодексу України особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
		Виконавчий орган Київської міської ради (КМДА) (Позивач по справі) не був стороною договорів купівлі-продажу спірної земельної ділянки, а саме: договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.01.2010 року, укладеного між Відповідачем-1 та Відповідачем-2; та договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки від 23.02.2010 року, укладеного між Відповідачем-2 та Відповідачем-3.
		За таких обставин, не будучи учасником договорів купівлі-продажу, укладених щодо спірної земельної ділянки Відповідачем 1 з Відповідачем 2, та Відповідачем 2 з Відповідачем З, Позивач не перебуває з ними (Відповідачем-2 та Відповідачем-3) в зобов'язальних правовідносинах і обраний ним зобов'язальний спосіб захисту - визнання договорів недійсними, спірних правовідносин не регулює.
		Оскільки позовні вимоги щодо визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання відсутнім права власності на земельну ділянку заявлено з підстав недійсності угоди, за якою здійснювалося відчуження земельної ділянки, то відсутність підстав для задоволення вимог позову щодо угоди за якою здійснювалося відчуження земельної ділянки спростовує правові підстави для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання відсутнім права власності на земельну ділянку, відтак, такі похідні вимоги позивача про визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та визнання відсутнім права власності на земельну ділянку також задоволенню не підлягають.
		Приймаючи оскаржувані судові рішення, господарські суди зазначеного не врахували, що призвело до порушення норм матеріального права, а тому постанова апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.
		Разом з тим, внаслідок невірної юридичної оцінки обставин справи суди припустились неправильного застосування норм матеріального права, проте обставини справи встановлені повно, суд касаційної інстанції визнає за можливе скасувавши оскаржені рішення, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
		Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
		Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 107, 108, 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
		П О С Т А Н О В И В:
		          Касаційні скарги задовольнити. 
		                    Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2011 та рішення господарського суду м. Києва від 12.05.2011 у справі № 26/133 господарського суду міста Києва скасувати.
		          Прийняти нове рішення.
		          В позові відмовити.
		                    Витрати по сплаті судового збору, в тому числі за перегляд судових рішень в касаційному порядку, віднести на позивача. Господарському суду міста Києва видати наказ.
		 
		 
		Головуючий, суддя                                        В. Овечкін
		 
		судді                                                                                                                   Є. Чернов
		 
		                                                                                                              М. Кузьменко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...