Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 21-943во08 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.02.2009. Забезпечено надання загального доступу: 14.03.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<head>
<meta http-equiv=Content-Type content="text/html; charset=utf-8">
<meta name=ProgId content=Word.Document>
<meta name=Generator content="Microsoft Word 11">
<meta name=Originator content="Microsoft Word 11">
<link rel=File-List href="10004345443.files/filelist.xml">
<title>ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ</title>

<style>

</style>

</head>

<o:p> </o:p>

<o:p> </o:p>

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ<o:p></o:p>

ПОСТАНОВА<o:p></o:p>

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ <o:p></o:p>

24 грудня 2008 року                                                                       м.
Київ<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах
Верховного Суду України у складі:<o:p></o:p>

головуючого     Кривенка В.В.,<o:p></o:p>

суддів:                 Гусака
М.Б., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В.,<o:p></o:p>

Самсіна І.Л., Терлецького
О.О., Тітова Ю.Г., - <o:p></o:p>

розглянувши у порядку письмового
провадження за винятковими обставинами за скаргою ОСОБА_1 справу за його
позовом до прокуратури Одеської області про визнання наказу про звільнення
незаконним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час
вимушеного прогулу,<o:p></o:p>

в с т а н о в и л а:<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

У травні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив
визнати незаконним наказ прокурора Одеської області від 13 квітня 2006 року №
119 про його, позивача, звільнення з посади начальника слідчого відділу
слідчого управління прокуратури Одеської області, поновити його на  цій посаді із зазначеної дати і стягнути
середній заробіток за час вимушеного прогулу.<o:p></o:p>

Приморський
районний
суд м. Одеси постановою від 4 грудня 2006 року, залишеною без змін
ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 6 березня 2007 року,
позов задовольнив. При цьому суди
виходили з того, що у відповідача не було підстав для звільнення позивача за
пунктом 5 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП).<o:p></o:p>

Вищий
адміністративний
суд України ухвалою від 16 квітня 2008 року скасував
зазначені судові рішення і направив
справу на новий розгляд до суду першої інстанції.<o:p></o:p>

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів
Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вважає, що
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.<o:p></o:p>

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС суд касаційної інстанції перевіряє
правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального
і процесуального права, правової оцінки обставин у справі. <o:p></o:p>

Судами встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з посади наказом прокурора
Одеської області від 13 квітня 2006 року № 119 на підставі пункту 5 частини 1
статті 40 КЗпП ─ у зв'язку з нез'явленням на роботу протягом більш ніж
чотирьох місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності. Диспозиція
наведеної норми права має дві основні складові ─ проміжок часу, що
перевищує чотири місяці, протягом якого працівник не з'являвся на роботу, та
причину відсутності останнього ─ непрацездатність, що тривала протягом
зазначеного часу (безперервно). <o:p></o:p>

Вищий
адміністративний суд України, скасовуючи рішення судів першої та апеляційної
інстанцій, виходив лише з того, що цими судами недостатньо з'ясовано
доведеність факту присутності ОСОБА_1 на роботі 23 грудня   2005 року, оскільки цей робочий день входив
до чотиримісячного строку нез'явлення позивача на роботу. Водночас судами всіх
судових інстанцій, зокрема на підставі пояснень самого позивача, установлено,
що для нього 23 грудня 2005 року мало бути робочим днем і цього дня він був
присутнім на роботі. Оскільки застосування пункту 5 частини 1 статті 40 КЗпП
передбачає одночасну наявність двох складових диспозиції цієї правової норми -
як установленого нею проміжку часу, протягом якого працівник не з'являвся на
роботу, так і факту безперервної непрацездатності працівника упродовж
зазначеного часу, відсутність хоча б однієї з них виключає можливість
застосування згаданої норми як підстави звільнення з роботи.<o:p></o:p>

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що ухвала касаційного
суду підлягає скасуванню, а помилково скасовані рішення судів першої та
апеляційної інстанцій ─ залишенню в силі на підставі частини 2 статті 243
КАС.<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

п о с т а н о в и л а:<o:p></o:p>

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2008 року
скасувати, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 4 грудня   2006 року та ухвалу Апеляційного суду
Одеської області від 6 березня        
2007 року залишити в силі.<o:p></o:p>

Головуючий                                                              В.В.
Кривенко<o:p></o:p>

Судді                                                                                
М.Б. Гусак<o:p></o:p>

В.Л. Маринченко<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

П.В. Панталієнко<o:p></o:p>

І.Л. Самсін<o:p></o:p>

<o:p> </o:p>

<o:p> </o:p>

</div>

</body>

</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...