Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-217/11 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 17.05.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.05.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		    Справа №  2-217/11  Провадження № 2/196/11 У Х В А Л А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		 14 травня 2013 року м. Перечин
		Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:
		 
		головуючого - судді  Амаровича В. П., 
		при секретарі - Ковач М.Ф.,
		з участю заявника - ОСОБА_1,
		представника заявника - ОСОБА_2, 
		представника відповідача ОСОБА_3 - 
		ОСОБА_4, 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю,- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить зупинити виконання виконавчого листа, виданого 30 травня 2012 року по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності ОСОБА_1 на частину будинку та частину земельної ділянки, витребувати із відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції вказаний виконавчий лист та визнати його таким, що не підлягає виконанню повністю. Заяву мотивує тим, що ухвалою Перечинського районного суду від 30 листопада 2011 року було затверджено мирову угоду, за якою: 1.  Визнати право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, а на 2/3 частини цього будинку - за Бадзо-Токар Ярославою Іллічною; 2. ОСОБА_1 зобов'язується виплатити ОСОБА_3 вартість 1/3  частини будинку АДРЕСА_1 у грошовій одиниці України - гривні еквівалентним 12950,00 доларів США, а ОСОБА_3 після повної виплати цієї грошової суми зобов'язується звільнити займаний ним будинок та передати право власності своєї частки у розмірі 1/3 частини будинку ОСОБА_1 у термін два місяці з моменту повної виплати цієї грошової суми; 3. Витрати пов'язані з передачею ОСОБА_1 права власності частки будинку ОСОБА_3 несе ОСОБА_1; 4. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану в урочищі «Чонкаш», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, розміром 0,125 гектарів по 1/2 частині кожному; 5. Сторони зобов'язуються в подальшому не висувати один до одного претензій щодо розподілу спільно-набутого майна. В основу заяви про затвердження мирової угоди нею, як позивачем по першій інстанції, було взято на себе зобов'язання про виплату відповідачу суми коштів за 1/3 частки будинку, що побудований під час шлюбу з відповідачем. При підготовці проекту заяви про затвердження мирової угоди нею було особливу увагу звернуто на те, що вона проти чітких строків проведення такої оплати у зв'язку із відсутністю таких коштів на момент затвердження мирової угоди. Такі кошти у неї відсутні і сьогодні. Саме в такій редакції і була затверджена мирова угода 30 листопада 2011 року без визначення строків та періодів по оплаті 12950,00 доларів США. Станом на день написання цієї заяви її влаштовують умови мирової угоди саме в редакції від 2011 року. ОСОБА_3 продовжує користуватися не тільки 1/3 частини визначеного у мировій угоді будинку, але і всім будинком без обмежень. І поки вона не сплатить йому компенсацію за 1/3 частини будинку, то не буде чинити жодних перешкод у користуванні нерухомим майном. Незважаючи на відсутність чітко визначених строків або будь-яких заходів примусового характеру у мировій угоді, судом у травні 2012 року помилково, через постійні та необґрунтовані вимоги відповідача ОСОБА_3 було видано виконавчий лист за № 2-217/11. У лютому 2013 року вона звернулася до Перечинського районного суду та відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції із письмовим запитом щодо отримання копії вищенаведеного виконавчого листа. Судом з поважних причин їй було відмовлено у наданні письмової копії виконавчого документа, а із відділу ДВС копію такого вона отримала 15 березня 2013 року. при видачі виконавчого листа суд помилково не врахував ч. 2 ст. 368 ЦПК України, а саме залишив поза увагою те, що ухвала про затвердження мирової угоди не є рішенням суду, по якому вона із позивача перетворилася на відповідача, а відповідач, що не заявляв зустрічного позову  перетворився на особу, на користь якої ухвалено рішення суду. Ухвала про затвердження мирової угоди не визначає статус її колишнього чоловіка як особи, на користь якої ухвалено рішення суду. Мирова угода була підписана на основі спільних поступок. Державний виконавець зобов'язаний виконувати мирову угоду (саме на підставі неї видно виконавчий лист) у спосіб, який визначений самою угодою, а якщо у мировій угоді визначено, що вона сама зобов'язується виплатити ОСОБА_3 вартість 1/3 частини будинку АДРЕСА_1 у грошовій одиниці України - гривні еквівалентним 12950,00 доларів США, то жодного примусу з боку державної виконавчої служби застосовано бути не може. У виконавчому документі відсутні примусові заходи і не зазначено строки, у які необхідно повернути кошти за 1/3 будинку. Є в наявності констатація факту про те, що за ОСОБА_3 визнано право власності на зазначену частині будинку та визначено суму компенсації за таку, при цьому, що ніяких примусових заходів впливу на неї не визначено. Крім того, на момент затвердження мирової угоди ні вона, ні її колишній чоловік не перейшли у статус боржника чи стягувача, що додатково свідчить про помилковість видачі виконавчого листа і застосування до неї неправомірних примусових заходів впливу щодо прискорення передачі відповідачу коштів з боку ДВС. Враховуючи, що у неї відсутній статус боржника (відповідача) по справі № 2-217/11 і вона не могла перетворитися на боржника під час підписання мирової угоди, зважаючи на ті обставини, що мировою угодою не визначено жодних заходів примусового виконання рішення суду та відсутність будь-яких прав власності на спірне майно ОСОБА_3, тому просить заяву задовольнити. 
		ОСОБА_1 та  її представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили їх задовольнити.
		ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду заяви повідомлявся у встановленому законом порядку.  
		Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні просила у задоволенні заяви відмовити, оскільки така є необґрунтованою та не відповідає нормам чинного законодавства. Так, законодавцем передбачено винесення ухвали про визнання мирової угоди для надання угоді вагомішої юридичної сили, захисту прав та інтересів сторін та саме для того, щоб забезпечити її примусове виконання у випадку, якщо недобросовісна сторона намагатиметься уникнути виконання добровільно взятого на себе обов'язку. Відповідно до ст. 368 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. За кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Відповідно до ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови. Враховуючи вищевикладене, виконавчий лист від 30 травня 2012 року на виконання ухвали від 30 листопада 2011 року виданий відповідно до норм ЦПК України. за виконавчим листом від 30 травня 2012 року постановою державного виконавця відділу ДВС Перечинського районного управління юстиції Вогар В.В. відкрито виконавче провадження та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду до 27 червня 2012 року. ОСОБА_1 вказану постанову державного виконавця не оскаржила в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Натомість подала суду заяву про відстрочення виконання рішення суду, тим самим визнавши законність ухвали суду від 30 листопада 2011 року, свій обов'язок виконати вказану ухвалу та правомірність видачі виконавчого листа від 30 травня 2012 року. крім цього, у даній справі відсутня будь-яка з підстав, визначених ЦПК для визнання виконавчого листа від 30 травня 2013 року таким, що не підлягає виконанню. Також зазначила, що невиконання ОСОБА_1 протягом тривалого терміну свого обов'язку, визначеного мировою угодою та подання різного роду заяв, таких як про роз'яснення рішення суду, про відстрочення виконання рішення суду та про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, свідчить виключно про її намагання уникнути виконання ухвали суду від 30 листопада 2011 року, яка набрала законної сили, що є також суттєвою обставиною, яка може бути врахована судом під час розгляду справи.       
		Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку. 
		У судовому засіданні встановлено, що ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 30 листопада 2011 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності ОСОБА_1 на частину будинку та частину земельної ділянки визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, за якою: 
		1.  Визнати право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, а на 2/3 частини цього будинку - за ОСОБА_1.
		2. ОСОБА_1 зобов'язується виплатити ОСОБА_3 вартість 1/3  частини будинку АДРЕСА_1 у грошовій одиниці України - гривні еквівалентним 12950,00 доларів США, а ОСОБА_3 після повної виплати цієї грошової суми зобов'язується звільнити займаний ним будинок та передати право власності своєї частки у розмірі 1/3 частини будинку ОСОБА_1 у термін два місяці з моменту повної виплати цієї грошової суми.
		3. Витрати пов'язані з передачею ОСОБА_1 права власності частки будинку ОСОБА_3 несе ОСОБА_1 .
		4. Визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, розташовану в урочищі "Чонкаш", с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, розміром 0,125 гектарів по 1/2 частині кожному.
		5. Сторони зобов'язуються в подальшому не висувати один до одного претензій щодо розподілу спільно набутого майна.
		Також встановлено, що 30 травня 2012 року  на підставі вказаної ухвали Перечинським районним судом було видано виконавчий лист № 2-217/11. 
		Згідно ч. 4 ст. 369 ЦПК України суд ухвалою вносить виправлення до виконавчого листа, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким виконавчим листом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		Згідно ч. 1 ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у таких формах: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.
		Із вказаної норми вбачається, що поняття "судове рішення" вживається як загальне стосовно ухвали, рішення та постанови суду, а отже поняття "судове рішення" та "рішення суду" не є тотожними, як можна було б припустити, оскільки ухвала та постанова теж є судовими рішеннями.
		Відповідно до ч. 2 ст. 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
		Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий лист, виданий Перечинським районним судом 30 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності ОСОБА_1 на частину будинку та частину земельної ділянки, відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для визнання його таким, що не підлягає виконанню повністю немає, а отже у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю слід відмовити.   
		Також суд звертає увагу на те, що умови укладеної між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мирової угоди були волевиявленням самих сторін, що підтверджується їх підписами на мировій угоді та поданими ними у судове засідання письмовими заявами, у яких останні просили суд визнати мирову угоду на умовах, що визначені в ній.
		Керуючись ст. ст. 14 ч. 1, 208 ч. 1, 210, 368 ч. 2, 369 ч. 4 ЦПК України, суд,- 
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа        № 2-217/11, виданого Перечинським районним судом Закарпатської області 30 травня 2012 року у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності ОСОБА_1 на частину будинку та частину земельної ділянки, таким, що не підлягає виконанню повністю - відмовити.
		Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. 
		Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
		 
		 
		 
		 Головуючий: Амарович В. П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...