Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-19/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Самоправство.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 06.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.06.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 1-19/11
		В И Р О К
		іменем України
		 
		   03.06.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
		головуючої                                                Крохмалюк І.П.
		секретаря                                                   Лавроненко М.В.
		з участю 
		потерпілої                                                  ОСОБА_1
		представника потерпілої                           ОСОБА_2
		адвоката                                                    ОСОБА_3
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Новомосковську в залі Новомосковського міськрайонного суду кримінальну справу за звинуваченням:
		ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Новомосковська, українки, громадянки України, з середньою спеціальної освітою, не одруженої, приватного підприємця, раніше не судимої, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 
		у скоєнні злочину, передбаченого ст. 356 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона та ОСОБА_1 являлися співвласниками приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2», розташованої по АДРЕСА_2. У вересні 2007 року без згоди ОСОБА_1 ОСОБА_4 почала переобладнання приміщення перукарні та виконувати будівельні роботи, а саме: переобладнала приміщення, відключила батарею опалення в робочому залі перукарні, демонтувала систему каналізації, пошкодила систему енергопостачання. Крім того, 15.04.2008 року самоуправно від'єднала від водопостачання два рукомийника, демонтувала декоративний матеріал зі стін, збудувала в робочому залі, перегородив приміщення на дві частини. В наслідок дій ОСОБА_4 була припинена робота по наданню послуг населенню, трудовий колектив з 6 чоловік втратили роботу, майну ОСОБА_1 була спричинена матеріальна шкода.
		 
		В судовому засіданні підсудна ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину не визнала та суду показала, що вона та ОСОБА_1 були співвласниками приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2». 09.11.2006 року рішенням збору учасників ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_2» юридична особа була ліквідована. Згідно свідоцтв від 28.03.2007 року їй та ОСОБА_1 на праві дольової власності належить по ? частині приміщення перукарні. Вона намагалася домовитися з ОСОБА_1 про здійснення ремонтних робіт в приміщенні, оскільки майже всі системи були пошкоджені та вимагала заміни. 19.09.2007 року між нею та Новомосковською міськрадою було укладено договір про купівлю нежитлового приміщення в порядку приватизації. Рішенням виконкому Новомосковської міської ради № 171 від 20.02.2008 року їй дозволена реконструкція приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2» 
		 
		 
		 
		 
		згідно затвердженої проектної документації. Згідно акта державної приймальної комісії від 16.12.2008 року, об'єкт було прийнято до експлуатації. Одночасно ОСОБА_1 почала реконструкцію лівої половини приміщення, використовуючи будівельні матеріали, що нею були зняті з правої частини приміщення. Таким чином вважає, що в її діях відсутній склад злочину.
		 
		В судовому засіданні були досліджені наступні докази:
		- показання потерпілої ОСОБА_1, яка суду пояснила, що вона з ОСОБА_4 була співвласником приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_2». Юридична особа перукарня «ІНФОРМАЦІЯ_2» була ліквідована згідно рішення учасників, однак перукарня продовжувала працювати. ОСОБА_4 казала їй, що хоче працювати окремо, вона не заперечувала. 14.04.2008 року вона прийшла на роботу та побачила, що приміщення перегороджено на дві частини стіною. Після цього вона стала звертатися до різних органів влади з метою встановити законність дій ОСОБА_4 В суді на той час був позов ОСОБА_4, однак рішення не прийняте до теперішнього часу. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 поставила стіну, відключила електричну енергію від її частки приміщення, регістр опалення, водопостачання, вона та колектив з 6 осіб не мали змогу працювати. Вона платила людям заробітну плату за власні кошти. Це тривало з квітня по жовтень 2008 року. Судом виносилися рішення про заборону на виконання будівельних робіт, яке ОСОБА_4 не виконувала та продовжувала їх проводити. Крім того, був припис про невідповідність будівельним нормам та про припинення робіт, який був вручений адвокату ОСОБА_4 - ОСОБА_5, але його також не було виконано. Вважає, що вина ОСОБА_4 доказана повністю. Діями останньої їй було спричинено матеріальну шкоду в розмірі 43.396 грн. 40 коп. та моральна шкода в розмірі 5.000 грн.;
		- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 21.03.2007 року, згідно якого ОСОБА_1 належить ? частка приміщення перукарні, розташованої по АДРЕСА_2
		(а.с. 4);
		- ухвала Новомосковського міськрайонного суду від 22.10.2007 року, якою заборонено ОСОБА_4 проводити ремонтні роботи по виділу половини із спільних приміщень перукарні, розташованої по АДРЕСА_2
		(а.с. 22);
		- ухвала апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.08.2008 року, якою ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.10.2007 року скасована, а у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 - відмовлено
		(а.с. 50);
		- постанова № 71 про застосування запобіжних заходів від 04.04.2008 року, якою припинено експлуатацію перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 11.04.2008 року
		(а.с. 51);
		- копія позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про захист права власності від порушень, не позбавлених з правом володіння і про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням права власності майна, датованої 11.10.2007 року
		(а.с. 57-59);
		- розрахунок збитків, спричинених ОСОБА_4 внаслідок її незаконних дій щодо переобладнання приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2, в якому зазначено, що перукарня «ІНФОРМАЦІЯ_2» не працювала протягом квітня-жовтня 2008 року
		(а.с. 100-101);
		- рішення № 171 від 20.02.2008 року виконкому Новомосковської міської ради, яким 
		 
		 
		 
		надано дозвіл ОСОБА_4 реконструкцію власних приміщень перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 згідно узгодженого проекту
		(а.с. 172);
		- робочий проект реконструкції перукарні та переобладнання приміщень по АДРЕСА_2, який дозволяє проведення реконструкції приміщення згідно доданої документації
		(а.с. 173-207);
		- постанова від 30.04.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочинів, передбачених ст.. 356 та ст. 382 КК України
		(а.с. 169);
		- постанова від 24.09.2008 року про відмову в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_4 у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину, передбаченого ст. 382 КК України
		(а.с. 170);
		- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.03.2007 року, серія САА № 394729, згідно якого власником ? частки приміщення перукарні, розташованої по АДРЕСА_2 зазначена ОСОБА_4
		(а.с. 163);
		- свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 28.03.2007 року, серія САА № 394730, згідно якого власником ? частки приміщення перукарні, розташованої по АДРЕСА_2 зазначена ОСОБА_1
		(а.с. 4).
		 
		 
		Оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов до наступних висновків.
		 
		У відповідності до ст. 356 КК України самоправство, тобто самовільне, всупереч установленому законом порядку, вчинення будь-яких дій, правомірність яких оспорюється окремим громадянином або підприємством, установою чи організацією, якщо такими діями була заподіяна значна шкода інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. 
		Для наявності вказаного злочину необхідно встановити, по-перше, наявність самовільного вчинення будь-яких дій. В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 придбала у власність шляхом приватизації частину приміщення перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2», що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно САА № 394730 та САА № 394729 від 28.03.2007 року. Після цього ОСОБА_4 звернулася до ТОВ «Укрбудпроект» та отримала робочий проект реконструкції перукарні, розташованої по АДРЕСА_2. Після цього ОСОБА_4 отримала рішення про дозвіл на реконструкцію власних приміщень перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2» по АДРЕСА_2 згідно узгодженого проекту.
		Лише після цього, а саме 14.04.2008 року ОСОБА_4 почала проводити роботи по реконструкції та ремонту приміщення перукарні, збудувавши стіну, якою розділила приміщення на дві частки. Вказаний факт не заперечує ані ОСОБА_4, ані ОСОБА_1 
		Як видно з досліджених доказів по справі, ні свідоцтва про право власності на нерухоме майно, ні робочий проект реконструкції приміщення, ні рішення виконкому Новомосковської міської ради оскаржені не були, ніким не скасовані, а тому є законними. 
		 
		 
		 
		Не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження ОСОБА_1, зазначене в скарзі в порядку ст. 27 КПК України в редакції 1960 року, що ремонтні роботи в приміщенні перукарні ОСОБА_4 почала у вересні 2007 року, а саме те, що останньою була зведена стіна, що розділяла приміщення на дві частки. Сама ОСОБА_1 в судовому засіданні стверджувала, що стіна була зведена 14.04.2008 року.
		Таким чином суд вважає, що дії ОСОБА_4 щодо початку проведення реконструкції приміщення перукарні не носять самовільного характеру.
		 
		По-друге, необхідно встановити факт оспорювання правомірності дій іншими громадянами. Оспорювання таких дій означає, що інша фізична чи юридична особа вважає їх неправомірними. Чи дійсно було у винного відповідне право, чи воно було уявним - значення не має. Дійсне право - це право, що належить особі в силу закону, договору чи іншої підстави. 
		Судом встановлено, що право на переобладнання приміщення перукарні згідно погодженого проекту ОСОБА_4 мала. Також судом встановлено, що потерпілою ОСОБА_1 було подано до суду позов про захист права власності від порушень, не позбавлених з правом володіння і про стягнення моральної шкоди, завданої порушенням права власності майна, який на теперішній час судом не розглянутий. Зі слів самої ОСОБА_1, провадження по цивільній справі за її позовом зупинено.
		Як видно зі скарги ОСОБА_1 в порядку ст. 27 КПК України в редакції 1960 року, нею оспорюється те, що ОСОБА_4 почала роботи по переобладнанню та ремонту приміщень. Суду не було надано доказів того, що на момент початку робіт по реконструкції та ремонту приміщення ці дії були оскаржені, в тому числі й ОСОБА_1
		Таким чином судом не встановлено, що на початок робіт ОСОБА_4 по реконструкції та ремонту приміщення, ці дії будь-ким оспорювалися.
		 
		По-третє, необхідно встановити факт заподіяння такими діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника. ОСОБА_1 в своїй скарзі та в судовому засіданні стверджувала, що їй діями ОСОБА_4 спричинена матеріальна шкода, яка виразилася в неможливості здійснювати підприємницьку діяльність. Однак судом встановлено, що постановою № 71 про застосування запобіжних заходів від 04.04.2008 року, припинено експлуатацію перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2» з 11.04.2008 року. Таким чином, з вказаної дати ОСОБА_1 не могла здійснювати підприємницьку діяльність в приміщенні перукарні «ІНФОРМАЦІЯ_2», а ремонтні роботи в перукарні ОСОБА_4 почала тільки 14.04.2008 року. Тому суд вважає, що спричинення значної шкоди інтересам ОСОБА_1 діями ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
		 
		Що стосується ухвали Новомосковського міськрайонного суду від 22.10.2007 року, якою заборонено ОСОБА_4 проводити ремонтні роботи по виділу половини із спільних приміщень перукарні, розташованої по АДРЕСА_2, на яку спирається ОСОБА_1 як на доведеність вини ОСОБА_4, суд вважає, що з резолютивної частини вказаної постанови вбачається, що судом було винесено заборону на проведення ремонтних робіт по виділу приміщень. Заборони ж на проведення переобладнання та ремонтних робіт після отримання рішення виконкому Новомосковської міської ради, судом не виносилося, та вказане рішення не оскаржувалося.
		Суд також встановив, що з цього приводу прокуратурою приймалося рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 у зв'язку з 
		 
		 
		 
		відсутністю в її діях складу злочину, яке ніким не скасовано. 
		 
		Таким чином суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 356 КК України не доведена та нічим не обґрунтована, в її діях відсутній склад злочину, а тому вона повинна бути виправдана.
		 
		Разом із скаргою в порядку ст. 27 КПК України в редакції 1960 року, ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь матеріальну та моральну шкоду. Суд вважає, що, оскільки вина ОСОБА_4 не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування шкоди не підлягають задоволенню.
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 323, 324, п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України в редакції 1960 року, суд, -
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 356 КК України - виправдати у зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.
		Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 356 КК України, провадженням закрити.
		 
		Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.
		 
		 
		 
		 
		                  Суддя                                                                               І.П. Крохмалюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...