Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 212/10573/2012 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених з публічної служби (військової служби).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 18.06.2013. Забезпечено надання загального доступу: 18.09.2013.
Дата набрання законної сили: 29.10.2013 (частково)
Результат оскарження 29.10.2013 Вінницький апеляційний адміністративний суд: змінено постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 212/10573/2012
		Провадження 2-а/127/38/13 
		 
		П ОС Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		Вступна та резолютивна частини
		          31.05.2013   року                                                                                               м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		у складі головуючого - судді Романчук  Р.  В. 
		при секретарі Алексюк В.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,-
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		          Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправною та незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо виконання стосовно ОСОБА_1 встановленого п. 11 ч. 2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язку письмово інформувати про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду, а саме, щодо інформування про умови, можливість та факт перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) з 01.01.2004 року з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності; щодо інформування в період з 01.01.2004 року по даний час про можливість та умови перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі за віком.
		Визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці  в наданні ОСОБА_1 інформації, саме, щодо прострочки відповіді на інформаційний запит від 24.01.2012 р. №22, відмови в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012р. №22 у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії), відмови в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012 р. №22-1, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії] з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії). 
		Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_1 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		Вимогу щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці надати ОСОБА_1 інформацію стосовно її прав, а саме: копії управлінських рішень про здійснення їй перерахунку з 2004 року пенсії (переведення на інший вид пенсії) по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та наступні управлінські рішення про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду. 
		Вимогу про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 0,5 мінімальної пенсії в розмірі 447 грн. за ненадання інформації, запитаної інформаційним запитом №22 від 24.01.12 р. у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) з 2004 року пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та наступних управлінських рішень про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду.
		Вимогу про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 1 мінімальної пенсії за віком в розмірі 838 грн. за ненадання інформації, запитаної повторним інформаційним запитом №22-1 від 17.02.12р. у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) з 2004 року пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та наступних управлінських рішень про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		 
		Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна  скарга  на постанову суду подається  до  Вінницького апеляційного адміністративного суду через  Вінницький міський суд Вінницької області.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
		   
		 
		       СУДДЯ     
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Справа № 212/10573/2012
		Провадження 2-а/127/38/13 
		 
		П ОС Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		          31.05.2013   року                                                                                               м. Вінниця
		 
		Вінницький міський суд Вінницької області
		у складі головуючого - судді Романчук  Р.  В. 
		при секретарі Алексюк В.О.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вінницького міського суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання протиправною та незаконною бездіяльності, визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди, мотивуючи позов тим, що в березні 2002 року управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці призначило їй пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком як працюючому інваліду на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення". 1 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який вніс суттєві антиконституційні зміни в порядок пенсійного забезпечення громадян, звузив права людини на пенсійне забезпечення. Зокрема, інваліди втратили право на призначення пенсії в розмірі за віком до досягнення пенсійного віку. Розпорядженням без дати та номера колишнє управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці в односторонньому порядку, без її заяви та без повідомлення, таємно перевело її на пенсію по інвалідності як працюючого інваліда, хоча вона ще в серпні 2002 року подала управлінню копію трудової книжки із записом про своє звільнення, і на день набуття чинності закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " не працювала. Про факт переведення на інший вид пенсії управління її не повідомляло, копія рішення їй не надсилалась. 24 листопада 2004 року набув чинності Закон України "Про внесення зміни до статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого непрацюючі інваліди II та III груп отримали право, при наявності необхідного стажу, на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Однак, жодної інформації про таке нове її право та про можливість покращення пенсійного забезпечення управління їй не надало. 16 січня 2012 р. вона звернулась до відповідача для з'ясування питань щодо пенсії, однак дільничний інспектор не змогла надати їй відповіді. 24.01.2012 року вона звернулась до відповідача з інформаційним запитом №22, в якому просила надати інформацію про факт, дату та правові підстави здійснення їй перерахунку призначеної пенсії на іншу, навести дані про розмір фактично виплаченої пенсії за час з моменту здійснення перерахунку по даний час, розмір пенсії, яка була б виплачена їй без здійснення перерахунку за час з моменту перерахунку по даний час, а також копії управлінських рішень про здійснення перерахунку  пенсії. В день звернення із запитом в управлінні їй повідомили, що ніхто не буде надавати відповідь в 5-денний строк, оскільки це проста заява і строк її розгляду не менше 15 днів. Після спливу встановленого законом строку надання інформації, вона неодноразово зверталась  до дільничного інспектора, у відділ звернень, однак відповіді не отримала, їй повідомили, що відповідь їй надана 10.02.2012 року. Оскільки відповіді вона не отримала, то 17.02.2012 року звернулась до заступника начальника управління з повторним інформаційним запитом №22-1, який був зареєстрований лише 21.02.2012 р. за вх. №127/Щ-1. 18.02.2012 року вона отримала відповідь на інформаційний запит №22, відправлену поштою 17.02.2012 р., але зареєстровану 07.02.2012 р. за вих. №46/Щ-1. Копії запитаних управлінських рішень їй не надали без пояснення причин, не вказали, що це були за рішення, їх дати, номера та зміст, розмір пенсії їй повідомлений не був. 24.02.2012 року вона отримала листа управління від 22.02.12 р. № 127/Щ-1 з відповіддю на інформаційний запит від 24.01.2012 року, в якій продубльована перша відповідь і знову надані аналогічні раніше наданим довідки про розмір нарахованої та фактично виплаченої їй пенсії за період з 01.01.2004 р. по 28.02.2012 р., №69 та №70. Зміст повторних довідок частково відрізнявся від первинних. Копії запитаних управлінських рішень та дані про розмір пенсії, яка була б їй виплачена без перерахунку, не надані без пояснення причин. Вважає, що відповідач відповідно до ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", був зобов'язаний  письмово інформувати її про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду. Відповідно до ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод від 04.11.1950 р., кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію. Відповідно до ст.1 Протоколу 1 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Вважає, що в даному випадку було порушено її право власності. Відповідно до Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам Ради Європи № R (2002) 2 від 21 лютого 2002 року стосовно доступу до інформації, держави-члени повинні гарантувати кожній особі після здійснення нею запиту право на доступ до офіційних документів, які є в розпорядженні органів державної влади. Вважає, що всупереч Закону України "Про доступ до публічної інформації", їй було обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, їй не було надано відповіді на запит на інформацію в строк не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту, тому її права та законні інтереси порушені відповідачем і вона має право на відшкодування моральної шкоди. Просить позов задовольнити.
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позов з наведених у ньому підстав та суду пояснила, що з 01.01.2004 року відповідач перевів її на інший вид пенсії, однак жодної інформації про це та копій прийнятих рішень не наддав. Відповідач не надав жодної інформації про наявність у неї права на покращення її пенсійного забезпечення шляхом призначення пенсії іншого виду, якого вона набула 24.11.2004 року. Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій по інвалідності, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Відповідно до Закону України "Про внесення зміни до статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Документом, який підтверджує, що особа не працює, є трудова книжка та довідка податкових органів про відсутність доходів від підприємницької діяльності. Вважає, що з 24.11.2004 р. у відповідача наявний обов'язок письмово повідомити її про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення за новим законом, однак відповідач  цей обов'язок не виконав. Після подання позову вона знову звернулася до ПФУ у м. Вінниці з проханням надати копію рішення про переведення на інший вид пенсії і лише 01.08.12 року відповідач надав їй копію розпорядження колишнього УПФУ в Замостянському районі м. Вінниці без номеру, дати, найменування посади та прізвища посадової особи, яка його підписала. З даних розпоряджень неможливо зрозуміти, що це за документи і що це розпорядження про переведення на інший вид пенсії. Інспектор їй пояснила, що цими розпорядженнями скасована призначена їй з 21.03.02 р. пенсія по інвалідності у розмірі за віком, і з 01.01.2004 року вона, як працююча, переведена на пенсію по інвалідності у зв'язку з набуттям чинності Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач жодним чином не повідомляв їй про дані зміни щодо пенсії. Вона не могла зрозуміти із тексту даних розпоряджень, що вони змінюють один вид пенсії на інший, оскільки про це в розпорядженні не вказано.  Вважає, що в односторонньому порядку, без заяви та згоди, її перевели на пенсію по інвалідності як працюючого інваліда і не повідомили їй про це. Копії двох розпоряджень надані на її звернення, хоча відповідно до закону відповідач був зобов'язаний її про це повідомити письмово. На її звернення також була надана копія пенсійної справи. Вважає, що відповідач не мав права переводити її на пенсію по інвалідності як працюючого інваліда, оскільки ще 21.08.02 р. вона надала до управління оригінал трудової книжки із записом про її звільнення та копію трудової книжки, яка весь цей час перебувала в матеріалах пенсійної справи, однак, незважаючи на це, працівники управління, вважали її працюючою без жодних на це підстав. Вважає, що відповідач вчинив стосовно неї наступні порушення у вигляді дій та бездіяльності, а саме: прострочку відповіді на інформаційний запит від 24.01.2012 р. №22 на тринадцять днів, що майже в чотири рази перевищує встановлений законом строк; відмову в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012 р. №22, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та про наступні перерахунки пенсій, що є навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій; відмову в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012 р. №22, у вигляді розрахунку сум пенсії, яка була б виплачена їй без здійсненого перерахунку в 2004 році що є навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій; відмову в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012 р. №22-1, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та про наступні перерахунки пенсій, що є навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій; відмову в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012 р. №22-1 у вигляді розрахунку сум пенсії, яка була б виплачена їй без здійсненого перерахунку в 2004 році, що є навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій. Вважає, що ненадання відповідачем своєчасної правдивої інформації про наявність у неї права на пенсію та її законні розміри, на переведення її на інший вид пенсії, копій прийнятих щодо неї рішень, як того вимагає законодавство, є самостійним порушенням права на інформацію і підпадає під ст. 34 Конституції України, ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод та законів України "Про доступ до публічної інформації", "Про інформацію", "Про звернення громадян". Вказана бездіяльність відповідача також є втручанням в її право власності у вигляді створення перешкод в інформаційному доступі до цього права. Протягом багатьох років відповідач не надавав їй письмової інформації щодо права на пенсію та її розмір, про призначення та перерахунок пенсій, яку зобов'язаний був надавати, не роз'яснював порядку оскарження власних рішень; не повідомив про здійснення перерахунку з 01.01.2004 року; не поінформував про набуття права на підвищену пенсію у зв'язку зі зміною законодавства 04.11.2004 року, внаслідок чого вона втратила підвищену пенсію. Вважає, що в такий спосіб відповідач спричинив їй моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з причини тривалої протиправної поведінки щодо неї, вказане порушення спричинило важкі для неї наслідки, оскільки протягом багатьох років з вини відповідача вона не знала про порушення своїх прав і  не могла їх захистити. Вона є інвалідом,  отримує мізерну пенсію і ненадання їй відповідачем інформаційного доступу до її власності у вигляді приховання інформації про погіршення пенсійного забезпечення погіршило їй стан здоров'я через фінансову неможливість адекватного лікування. На її утриманні є малолітня дитина. Крім того, вона змушена звертатися до суду за захистом своїх прав. В судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просить визнати протиправною та незаконною бездіяльність відповідача щодо виконання стосовно неї встановленого п. 11 ч. 2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язку письмово інформувати про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду, включаючи: щодо інформування в період з 2003 року до сьогодні про умови, можливість та факт перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) в 2004 році з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності; щодо інформування в період з 2004 року до сьогодні про можливість та умови перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі за віком у зв'язку зі зміною законодавства з 04.11.2004 року.           Визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність відповідача в наданні їй інформації (інформаційного доступу до права власності), а саме: прострочки відповіді на інформаційний запит від 24.01.2012 р. №22, відмову в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012 р. №22, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії). Визнати вказану відмову навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій; відмову в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012р. №22, у вигляді розрахунку сум пенсії, яка була б виплачена їй без здійсненого перерахунку (переведення на інший вид пенсії) в 2004 році. Визнати вказану відмову навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій; відмову в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012р. №22-1, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії). Визнати вказану відмову навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій; відмову в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012р. №22-1 у вигляді розрахунку сум пенсії, яка була б виплачена їй без здійсненого перерахунку (переведення на інший вид пенсії) в 2004 році. Визнати вказану відмову навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій.  Визнати порушення відповідачем щодо неї ст. 1 Протоколу 1 та ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Зобов'язати відповідача надати помісячний розрахунок суми пенсії, яку вона отримувала б без перерахунку, за період з дати перерахунку (переведення на інший вид пенсії) по день розгляду справи судом. Стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі: 9 мінімальних пенсій за віком станом на день прийняття судом рішення - по 1 мінімальній пенсії за кожен рік порушення її прав, всього за 9 років, що станом на день звернення з позовом складає 8 046 грн., за невиконання стосовно неї в період з 2003 вимог п.11 ч.2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» обов'язку письмово інформувати про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплат можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду, включаючи: щодо інформування в період з 2003 року до сьогодні про умови, можливість та факт перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) в 2004 році з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності;  щодо інформування в період з 2004 року до сьогодні про можливість та умови перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності за віком у зв'язку зі зміною законодавства з 04.11.2004 року. 0,1 мінімальної пенсії за віком станом на день прийняття судом рішення за кожен день прострочки в наданні відповіді на інформаційний запит №22 від 24.01.12 р., що станом на день звернення з позовом складає 1162,2 грн.; 0,5 мінімальної пенсії за віком станом на день прийняття судом рішення, що станом на день звернення з позовом складає 447 грн., за ненадання інформації, запитаної інформаційним запитом №22 від 24.01.12 р., у вигляді помісячного розрахунку суми пенсії, яку вона отримувала б без здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії); 1 мінімальної пенсії за віком станом на день прийняття судом рішення, що станом на день звернення з позовом складає 894 грн., за ненадання інформації, запитаної повторним інформаційним запитом №22-1 від 17.02.12 р., у вигляді помісячного розрахунку суми пенсії, яку вона отримувала б без здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії). Вимогу про зобов'язання відповідача надати їй інформацію стосовно її прав, а саме: копії управлінських рішень про здійснення їй перерахунку з 2004 року пенсії (переведення на інший вид пенсії) по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та наступні управлінські рішення про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду. Вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 0,5 мінімальної пенсії за віком станом на день прийняття судом рішення, що станом на день звернення з позовом складає 447 грн., за ненадання інформації, запитаної інформаційним запитом №22 від 24.01.12р. про надання копій управлінських рішень про здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) з 2004 року з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та наступних управлінських рішень про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду.  Вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі  1 мінімальної пенсії за віком станом на день прийняття судом рішення, що станом на день звернення з позовом складає 838 грн. за ненадання інформації, запитаної повторним інформаційним запитом №22-1 від 17.02.12 р., у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) з 2004 року пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та наступних управлінських рішень про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду. Крім того, зазначила, що протягом багатьох років жодної інформації щодо пенсії, її розмірів, прийнятих щодо цього управлінських рішень та порядку їх оскарження, яку відповідач зобов'язаний був надавати зі своєї ініціативи, відповідач їй не надавав, і лише в 2012 р. дав часткову відповідь на її звернення. Вважає, що відповідач навмисно приховує необхідну інформацію з метою приховати вчинювані порушення її прав та усвідомлено чинить перешкоди в оскарженні його незаконних рішень, дані порушення є системним та тривалим, вчиняються щодо усіх пенсіонерів країни, тому просить винести окрему ухвалу та направити її Генеральному прокурору України щодо усунення системних порушень в діяльності органів Пенсійного фонду України, крім того, просить винести окрему ухвалу та направити її на адресу начальника управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці стосовно неявки представника відповідача в судове засідання.
		Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці  Прилуцька С.В. в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці з 21.03.2002 року та одержувала пенсію по інвалідності в розмірі за віком відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення". 21.08.2002 року позивач звернулася до управління із заявою про перерахунок  пенсії за Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування". Однак, згідно ст. 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" переведення з одного виду пенсії на інший проводиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами, про що ОСОБА_1 була проінформована. Необхідні документи були надані нею 06.09.2002 року. Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини відмови було надіслано ОСОБА_1 24.09.2002 року рекомендованим листом, який вона отримала 25.09.2002 року. Протягом 2003 - 2004 р.р.  в суді розглядалась справа за позовом ОСОБА_1 до управління про визнання незаконними рішень, скасування рішень та зобов'язання призначити пенсію і стягнення матеріальної шкоди у вигляді невиплаченої пенсії. З 01.01.2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідно до якого всі органи ПФУ було зобов'язано перерахувати всі види пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства за матеріалами пенсійних справ. Згідно ч. 1 ст .43 даного Закону перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. З 01.01.2004 року чинним законодавством, яке діяло на той час, не було передбачено такого виду пенсії як пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Вважає, що позивач була належним чином проінформована про зміни щодо пенсійного забезпечення, оскільки даний Закон був опублікований в засобах масової інформації, відбувались масові обговорення щодо змін в пенсійному законодавстві, крім того, позивач людина освічена, має вищу юридичну освіту, працювала юристом,  тому не могла не знати про дані зміни в законодавстві. Відповідно до ч. І ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обрахунок пенсії ОСОБА_1 переглянутий та згідно розпорядження від 01.01.2004 року вона отримує пенсію по інвалідності, при цьому шифр пенсії 431 не змінився. 04.11.2004 року статтю 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" доповнено частиною другою відповідно до якої, за наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону. Згідно розділу II Прикінцевих положень закон набирає чинності з дня його опублікування, дія статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" поширюється на інвалідів, які вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом. Дані зміни були опубліковані в Відомостях Верховної Ради від 2005 року, №2, ст. 42. Згідно із пунктом 28 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. №22, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за №1566/11846 за документ, який підтверджує, що особа не працює, приймається трудова книжка та довідка податкових органів, що особа не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності і доходів від іншої діяльності немає. Відповідно до спільного листа Державної податкової адміністрації України та Пенсійного фонду України від 16.03.2006р. №3048/5/29-1016 та № 3063/02-20 за документ, що особа не працює приймається довідка податкових органів довільної форми про те, що особа не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа-підприємець. Відповідно до листа державної податкової інспекції у м. Вінниці від 07.05.2009 р. ОСОБА_1 рахується на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці як фізична особа - підприємець з 24.06.1997 р., оскільки в матеріалах пенсійної справи немає довідки про те, що позивач не перебуває на обліку у даному органі державної податкової служби як фізична особа - підприємець, вважає, що  в неї немає права на перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі за віком, а тому управлінням не може бути здійснено розрахунок сум пенсії, які б були виплачені позивачу без врахування вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так як позивач мала статус працюючого пенсіонера, згідно даних персоніфікованого обліку за 2000-2005 р., зміни, передбачені ст. 33 до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" її не стосувались. Частиною ч. 2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначено зобов'язання виконавчої дирекції Пенсійного фонду, зокрема, письмово інформувати застрахованих осіб про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду; надавати безоплатно страхувальникам і застрахованим особам в усній та письмовій формі, а також через засоби масової інформації консультації з питань застосування законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, роз'яснювати їхні права, обов'язки і відповідальність, порядок сплати страхових внесків, заповнення звітності та інші питання відповідно до цього Закону. Вважає, що управлінням не порушено вимоги даної статті, управління діяло відповідно до вимог чинного законодавства. Вважає, що посилання позивача про порушення управлінням ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є недоцільним оскільки згідно практики Європейського суду з прав людини, суд у своїх рішеннях посилається на те, що свобода отримувати інформацію, згадана у даній статті Конвенції, перш за все стосується доступу до загальних джерел інформації і спрямована насамперед на те, щоб заборонити державі перешкоджати особі в отриманні інформації, яку інші особи бажають надати (поширити). Згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, тобто закон регулює відносини щодо доступу до інформації, яка вже існує і не вимагає у відповідь на запит створювати певну інформацію. Вважає, що  зв'язку з вищезазначеним, "інформаційні запити" позивача не є запитами згідно Закону України "Про доступ до публічної інформації", а є зверненнями, на які управлінням надано відповідь у встановлені строки. 02.06.2009 року ОСОБА_1 зверталась до управління із заявою про надання їй копії пенсійної справи, заява була виконана 05.06.2009 року. Позивач зверталася із заявою в 2009 році про переведення її з пенсії по інвалідності та призначення пенсії за віком як непрацюючому інваліду 3 групи, однак рішенням комісії було відмовлено в призначенні позивачу пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, ОСОБА_1 була присутня на даному засіданні комісії, тому їй було відомо про дане рішення. Вважає, що діями відповідача позивачу не було завдано жодної шкоди. На даний час позивачу пенсія виплачується в розмірах встановлених відповідно до діючого законодавства. Просить в позові відмовити.
		Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази,  суд вважає, що адміністративний позов є частково обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, розпорядженням без дати та номера колишнє управління Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці перевело позивача на пенсію по інвалідності як працюючого інваліда. Про даний факт управління її не повідомляло, копія рішення їй не надсилалась. 24 листопада 2004 року набув чинності Закон України "Про внесення зміни до статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого непрацюючі інваліди II та III груп отримали право, при наявності необхідного стажу, на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. Однак, жодної інформації щодо цього управління позивачу  не надало. 24.01.2012 року позивач звернулась до відповідача з інформаційним запитом №22, в якому просила надати інформацію про факт, дату та правові підстави здійснення їй перерахунку призначеної пенсії на іншу, навести дані про розмір фактично виплаченої пенсії за час з моменту здійснення перерахунку по даний час, розмір пенсії, яка була б виплачена їй без здійснення перерахунку за час з моменту перерахунку по даний час, а також копії управлінських рішень про здійснення перерахунку  пенсії. Після спливу встановленого законом строку надання інформації, позивач зверталась до відповідача  однак відповіді не отримала, їй повідомили, що відповідь їй надана 10.02.2012 року. Оскільки відповіді позивач не отримала, то 17.02.2012 року звернулась з повторним інформаційним запитом №22-1, який був зареєстрований 21.02.2012 р. за вх. №127/Щ-1. 18.02.2012 року вона отримала відповідь на інформаційний запит №22, відправлену поштою 17.02.2012 р., але зареєстровану 07.02.2012 р. за вих. №46/Щ-1. Копії запитаних управлінських рішень позивачу не надали без пояснення причин, не вказали, що це були за рішення, їх дати, номера та зміст, розмір пенсії їй повідомлений не був. 24.02.2012 року позивач отримала листа управління від 22.02.12 р. № 127/Щ-1 з відповіддю на інформаційний запит від 24.01.2012 року. 
		Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
		Відповідно до статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен  має  право на інформацію,  що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації,   необхідної  для  реалізації  своїх  прав,  свобод  і законних інтересів. Реалізація права  на   інформацію   не   повинна   порушувати громадські,  політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. 
		Стяттями 1, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація - відображена та задокументована будь - якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом, а також надання інформації за запитами на інформацію.
		Види та порядок обмеження доступу до інформації передбачено статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відповідно до частини 5 якої не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
		Відповідно до ст. ст. 13, 20, 24 цього ж Закону  розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. Відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: 1) ненадання відповіді на запит; 2) ненадання інформації на запит; 3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; 4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; 5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; 6) несвоєчасне надання інформації; 7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; 8) нездійснення реєстрації документів; 9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до  п. 11 ч. 2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виконавча дирекція Пенсійного фонду зобов'язана письмово інформувати застрахованих осіб про набуття права на  призначення  пенсії  і порядок її призначення, про призначення або  відмову  в  призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також  про  можливість  та  умови  переходу на інший вид пенсії та порядок  оскарження  рішень  виконавчих  органів Пенсійного фонду.
		Аналізуючи зазначені вище норми чинного законодавства та встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що  несвоєчасним наданням інформації було порушено права позивача на отримання відповідної інформації, тому позов підлягає задоволенню частково, а саме, в частині визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльністі управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці  в наданні ОСОБА_1 інформації, саме, несвоєчасного надання інформації - відповіді на інформаційний запит від 24.01.2012 р. №22, відмови в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012р. №22 у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії), відмови в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012 р. №22-1, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії) та визнання протиправними та незаконними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці  в наданні ОСОБА_1 інформації, саме, щодо прострочки відповіді на інформаційний запит від 24.01.2012 р. №22, відмови в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012р. №22 у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії), відмови в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012 р. №22-1, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії). 
		Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди суд вважає, що вона підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.
		В судовому засіданні позивач посилається на те, що тривалий час відповідач не надавав їй письмової інформації щодо права на пенсію та її розмір, про призначення та перерахунок пенсій, яку зобов'язаний був надавати, не роз'яснював порядку оскарження власних рішень; не повідомив про здійснення перерахунку з 01.01.2004 року; не поінформував про набуття права на підвищену пенсію у зв'язку зі зміною законодавства 04.11.2004 року, внаслідок чого вона втратила підвищену пенсію. Вважає, що в такий спосіб відповідач спричинив їй моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях з причини тривалої протиправної поведінки щодо неї, вказане порушення спричинило важкі для неї наслідки, оскільки протягом багатьох років з вини відповідача вона не знала про порушення своїх прав і  не могла їх захистити. Зазначає, що вона є інвалідом,  отримує мізерну пенсію і ненадання їй відповідачем інформаційного доступу до її власності у вигляді приховання інформації про погіршення пенсійного забезпечення погіршило їй стан здоров'я через фінансову неможливість адекватного лікування, крім того, на її утриманні є малолітня дитина.
		На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що внаслідок дій протиправних дій та бездіяльності відповідача позивачу була завдана моральна шкода, яка виразилася в душевних стражданнях, неможливості реалізувати та захистити свої права, при визначенні   розміру відшкодування моральної шкоди судом враховуються вимоги розумності, виваженості, справедливості, а тому суд  вважає за можливе стягнути з відповідача   на користь позивача 5 000 грн.  в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними та незаконними дій відповідача щодо відмови в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012р. №22, у вигляді розрахунку сум пенсії, яка була б виплачена їй без здійсненого перерахунку (переведення на інший вид пенсії) в 2004 році, визнання вказаної відмови навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій; відмови в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012 р. №22-1 у вигляді розрахунку сум пенсії, яка була б виплачена їй без здійсненого перерахунку (переведення на інший вид пенсії) в 2004 році, визнання вказаної відмови навмисним перешкоджанням відповідача оскарженню його незаконних рішень та дій, визнання порушення відповідачем щодо неї ст. 1 Протоколу 1 та ст. 10 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод та зобов'язати відповідача надати помісячний розрахунок суми пенсії, яку вона отримувала б без перерахунку, за період з дати перерахунку (переведення на інший вид пенсії) по день розгляду справи судом, стягнення з відповідача моральної шкоди за ненадання інформації, запитаної повторним інформаційним запитом №22-1 від 17.02.12 р., у вигляді помісячного розрахунку суми пенсії, яку вона отримувала б без здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) суд вважає, що дані позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне  судочинство  здійснюється  відповідно  до Конституції України,  цього Кодексу та  міжнародних договорів,  згода  на  обов'язковість  яких надана Верховною Радою України.
		Основним міжнародним договором, що стосується адміністративного судочинства, є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема її стаття 6, яка гарантує право на судовий захист (із урахуванням прецедентної практики Європейського Суду з прав людини, у якій тлумачаться відповідні положення Конвенції).
		Відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України Адміністративний позов може містити вимоги про: 1) скасування  або  визнання  нечинним  рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; ) зобов'язання відповідача -  суб'єкта  владних  повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; 3) зобов'язання  відповідача  -  суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;  4) стягнення з відповідача  -  суб'єкта  владних  повноважень коштів на відшкодування шкоди,  завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;  5) виконання зупиненої чи невчиненої дії; 6) встановлення   наявності   чи   відсутності    компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 7)  примусове  відчуження  земельної  ділянки, інших об'єктів нерухомого  майна,  що  на  ній  розміщені,  з  мотивів суспільної необхідності.
		З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача в даному випадку є визнання протиправним дій (бездіяльності) відповідача.
		Що стосується позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати помісячний розрахунок суми пенсії, яку вона отримувала б без перерахунку, за період з дати перерахунку (переведення на інший вид пенсії) по день розгляду справи судом суд приходить до висновку, що позивачем в даному випадку не вірно обрано спосіб захисту порушеного права і дана позовна вимога задоволенню не підлягає.
		Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд,  виявивши  під  час розгляду справи порушення закону, може  постановити  окрему  ухвалу  і  направити   її   відповідним суб'єктам  владних  повноважень  для  вжиття заходів щодо усунення причин та умов,  що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється  не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність   підстав  для  розгляду  питання  щодо  притягнення  до відповідальності  осіб,  рішення,  дії   чи   бездіяльність   яких визнаються протиправними. 
		Позивач в судовому засіданні просить винести окрему ухвалу та направити її Генеральному прокурору України щодо усунення системних порушень в діяльності органів Пенсійного фонду України, крім того, просить винести окрему ухвалу та направити її на адресу начальника управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці стосовно неявки представника відповідача в судове засідання.
		Враховуючи положення ст. 166 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини встановлені під час розгляду справи, суд не вбачає підстав для постановлення окремих ухвал.
		Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд враховує, що позивач судовий збір не сплачував, оскільки  відповідно до ЗУ "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору і приходить до висновку, що судові витрати слід віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 2, 5, 6-11, 86, 94, 158-163 КАС України, - 
		 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		          Позов задовольнити частково.
		Визнати протиправною та незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці щодо виконання стосовно ОСОБА_1 встановленого п. 11 ч. 2 ст. 64 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обов'язку письмово інформувати про набуття права на призначення пенсії і порядок її призначення, про призначення або відмову в призначенні пенсії, її розмір, порядок виплати, а також про можливість та умови переходу на інший вид пенсії та порядок оскарження рішень виконавчих органів Пенсійного фонду, а саме, щодо інформування про умови, можливість та факт перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) з 01.01.2004 року з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності; щодо інформування в період з 01.01.2004 року по даний час про можливість та умови перерахунку пенсії (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності на пенсію по інвалідності в розмірі за віком.
		Визнати протиправними та незаконними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці  в наданні ОСОБА_1 інформації, саме, щодо прострочки відповіді на інформаційний запит від 24.01.2012 р. №22, відмови в наданні інформації, запитаної інформаційним запитом від 24.01.2012р. №22 у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії) з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії), відмови в наданні інформації, запитаної повторним інформаційним запитом від 17.02.2012 р. №22-1, у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку пенсій (переведення на інший вид пенсії] з пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності, та про наступні перерахунки пенсій (переведення на інший вид пенсії). 
		Стягнути з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_1 5 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. 
		Вимогу щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці надати ОСОБА_1 інформацію стосовно її прав, а саме: копії управлінських рішень про здійснення їй перерахунку з 2004 року пенсії (переведення на інший вид пенсії) по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та наступні управлінські рішення про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду. 
		Вимогу про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 0,5 мінімальної пенсії в розмірі 447 грн. за ненадання інформації, запитаної інформаційним запитом №22 від 24.01.12 р. у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) з 2004 року пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та наступних управлінських рішень про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду.
		Вимогу про стягнення з управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 1 мінімальної пенсії за віком в розмірі 838 грн. за ненадання інформації, запитаної повторним інформаційним запитом №22-1 від 17.02.12р. у вигляді копій управлінських рішень про здійснення перерахунку (переведення на інший вид пенсії) з 2004 року пенсії по інвалідності в розмірі за віком на пенсію по інвалідності та наступних управлінських рішень про перерахунки пенсії (переведення на інший вид пенсії) - залишити без розгляду.
		В іншій частині позовних вимог відмовити.
		Судові витрати віднести за рахунок держави.
		 
		Відповідно до ст. 186 КАС України,  апеляційна  скарга  на постанову суду подається  до  Вінницького апеляційного адміністративного суду через  Вінницький міський суд Вінницької області.  Копія  апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.  Апеляційна  скарга  на  постанову  суду  першої  інстанції подається протягом  десяти  днів  з  дня  її проголошення.  У разі застосування судом частини третьої статті  160  цього  Кодексу,  а також  прийняття  постанови  у  письмовому  провадженні апеляційна скарга подається  протягом  десяти  днів  з  дня  отримання  копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів  з дня її проголошення через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду.
		   
		 
		       СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...