Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1328/969/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.07.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №  1328/969/12                                        Головуючий у 1 інстанції: Невойт П.С.  
		Провадження №  22-ц/783/4267/13                               Доповідач в 2-й інстанції:   Гірник Т. А.  
		Категорія:57
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		01 липня 2013 року     колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
		          головуючого судді:  Гірник  Т.А. 
		          суддів: Бакуса В.Я., Бойко  С.М. 
		          секретар:  Глинський  О.А.           
		          з участю  прокурора  Захарко А.Є., представника позивача - Кабінету  Міністрів України -                     Березюка С.Г., представника позивача Львівської міської ради  - Гнатковської М.І. ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами   Прокурора Шевченківського району м. Львова, Кабінету Міністрів України,  Львівської міської ради  на рішення  Шевченківського районного суду м. Львова  від 10 квітня 2013 року у справі за позовом  прокурора Шевченківського району м. Львова   в інтересах держави  в особі Кабінету міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради  до ОСОБА_5, Брюховицької селищної ради, третіх осіб Управління  Дежкомзему  у м. Львові,  приватного нотаріуса  Львівського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про  витребування майна  від добросовісних набувачів, -
		 
		                                                     ВСТАНОВИЛА:
		 
		 
		             Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради звернувся в суд з позовними вимогами, які згодом уточнив та  просив: поновити  строк звернення  до суду; скасувати рішення Брюховицької селищної ради №618 від 23.10.2008 року "Про виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року"; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 05.11.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №8676, укладений між Брюховицькою селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуддизайн"; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, зареєстрований в реєстрі за №10400, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новобуддизайн" та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5 в частині передачі у власність  ОСОБА_5  5000/ 18 000 частин земельної ділянки загальною площею 0,5000 га кадастровий №4610166300:04:003:0065, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;   визнати нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_5  на право власності на земельну ділянку  серії  ЯЖ № 907038 від 27.01. 2009 року, а також витребувати від ОСОБА_5  та зобов'язати повернути спірну земельну ділянку у розпорядження держави в особі Кабінету Міністрів України.
		                  Оскаржуваним рішенням  в позові  прокурора Шевченківського району м. Львова відмовлено за безпідставністю.
		          Рішення оскаржили  прокурор Шевченківського району м. Львова, Кабінет Міністрів України  та  Львівська міська рада.
		            Прокурор Шевченківського району  м. Львова апеляційну скаргу  мотивує тим, що  судом при постановленні рішення порушено норми  матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи,  і такі не повно з«ясовані судом. Суд необгрунтовано дійшов висновку, що  на дату  прийняття Брюховицькою селищною радою  рішення № 618  від 23.10. 2008 року  в останньої не виникло  обов»язку щодо отримання згоди  Брюховицького лісництва  чи Державного  лісогосподарського об»єднання   "Львівліс", як у землекористувачів  на вилучення, в тому числі спірної земельної ділянки в складі  іншої. Така позиція суду не узгоджується із законом, в тому числі  ст. 13 Земельного Кодексу України, ст.ст. 6, 9  Лісового Кодексу України. Висновок суду  про те, що  користувач земельної ділянки  ДП "Львівліс"  користувалось  такою без належно оформлених правовстановлюючих документів  - не ґрунтується  на законі, оскільки суд  не дослідив, коли ДП  "Львівліс" набув право  користування  цією земельною ділянкою  та не врахував, що  це було задовго до 01.01.2002 року, а тому  таке  право не потребувало  державної реєстрації. Тому  Брюховицька селищна рада  не вправі була розпоряджатись спірною земельною ділянкою в   тому числі .
		          Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.  
		    Кабінет Міністрів України вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим, постановленим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду невідповідними обставинам справи. Суд не врахував  вчинення відповідачами оскаржуваних правочинів  з порушенням вимог  Земельного Кодексу України та   п. 1 ч. 2  ст. 203 ЦК України, що відповідач ОСОБА_5  добросовісно набула  спірну земельну ділянку, однак  без достатньої  правової підстави. Не  врахував положення п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України, яка передбачає  витребування  майна від добросовісного набувача, якщо воно вибуло  з володіння  власника або особи, якій він передав майно  у володіння, не з їхньої волі  іншим шляхом. Не врахував  скасування судових рішень, на підставі  яких  Брюховицька селищна рада   продала ТзОВ "Новобуддизайн"  земельну ділянку площею  8,8643 га в яку  ввійшла в подальшому відчужена частина ділянки відповідачу ОСОБА_5 Поза увагою суду залишилась та обставина, що добросовісне  придбання, згідно ст. 388 ЦК України, можливе тоді, коли  майно придбане не безпосередньо у власника,  а в особи, котра  не мала права відчужувати це майно. Наслідком угоди,  укладеної з таким порушенням, є повернення майна  з чужого незаконного володіння.  Окрім цього,  відповідно до ч. 1  ст. 1212  ЦК України, особа, яка набула  майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи  без достатньої правової підстави / безпідставно набуте майно /, зобов»язана повернути  це майно. Особа зобов»язана повернути це майно і тоді, коли підстав , на якій  воно було набуте, згодом відпала. 
		   Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цілому. 
		  Львівська міська рада апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи  і безпідставно зазначено, що  Брюховицька селищна рада  була належним розпорядником зазначеної земельної ділянки. Суд не врахував положення ст. 13 Земельного Кодексу України, якою врегульовано, що  до повноважень  Кабінету Міністрів  у галузі земельних відносин  належить розпорядження землями  державної власності  у межах, визначених цим Кодексом  та не врахував  вимог п. 9  ст. 149 Земельного Кодексу України. Поза увагою суду залишилась та обставина, що спірна земельна ділянка в числі інших  перебувала в користуванні  ДП "Львівліс"  і у  комунальну власність Брюховицької селищної ради не передавалась. Внаслідок укладення  оскаржуваних договорів  мешканці прилеглих територій позбавлені можливості  користуватись територіями лісу, що  в тому числі було підставою для подачі позову прокурором в інтересах Львівської міської ради.
		          Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення  про задоволення позову.
		          При розгляді справи прокурор пітримав мотиви апеляційної скарги прокуратури та апеляційні скарги Львівської міської ради та Кабінету міністрів України. Представники Кабінету Міністрів України та Львівської міської ради висловили аналогічну позицію,  підтримавши мотиви апеляційних скарг поданих від імені юридичних осіб, чиї інтереси представляють.
		           Інші учасники процесу у судове засідання  не з»явились, належним чином повідомлені про розгляд  справи за апеляційними скаргами, про що до справи долучено розписки про отримання усіма  судових повісток про  виклик в судове засідання.  Справа призначена до розгляду на  01.07.2013 року на 14-15.  В 14. год . 19 хв.  01.07.2013 року  через канцелярію Апеляційного суду Львівської області  представником відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_11 подано клопотання про відкладення розгляду справи  з мотивів  неможливості його участі у судовому засіданні  за апеляційними скаргами як представника відповідача з мотивів  участі у проведенні слідчих дій  в м.Жовкві Львівської області. Крім того, просить надати можливість для ознайомлення з матерілами справи.  З врахуванням думки учасників процесу про відхилення клопотання  та продовження розгляду справи по суті, колегія суддів не знаходить правових підстав для відкладення справи та задоволення клопотання  виходячи з таких мотивів. 
		    Відповідач ОСОБА_5  згідно  розписки про отримання судової повістки, отримала таку про явку до суду на 01.07.2013 року на 14 годин 15 хв.  завчасно, а саме  17.06.2013 року. Повідомлена про  розгляд справи  у відповідності до вимог ЦПК України. Особисто в судове засідання Апеляційного суду не з»явилась і про причини неявки не повідомила, тому слід визнати такі не поважними. За даними нотаріально посвідченої  довіреності, котра у матеріалах справи,  ОСОБА_5  доручила представництво своїх інтересів  не лише ОСОБА_11, а і ОСОБА_12 / а.с. 103/.  Колегія суддів звертає увагу на те, що  доказів  відсутності  представника відповідачки -  ОСОБА_11 з причини  зазначеної ним у клопотанні  поданому в часі призначеному для розгляду справи  01.07. 2013 року  за даними про подання ним особисто в  14 год. 19. хв.  01.07.2103 року заяви про відкладення справи - немає. Тому  з врахуванням вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів вважає  можливим продовжувати розгляд справи у відсутності осіб, що не з»явились. Клопотання  представника  відповідачки ОСОБА_11 про  надання можливості  на ознайомлення з матеріалами справи, може бути реалізоване за його бажанням.
		          Заслухавши суддю - доповідача, пояснення  учасників процесу  в підтримання апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши  законність і обгрунтованість рішення, колегія суддів вважає, що  апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення .
		       Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		          Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		          Ухвалою  апеляційного суду  Львівської області від 01.07.2013 року  за апеляційними скаргами    Прокурора Шевченківського району м. Львова, Кабінету Міністрів України,  Львівської міської ради  на  рішення  Шевченківського районного суду м. Львова  від 10 квітня 2013 року  в частині  відмови  у  позові   прокурора Шевченківського району м. Львова   в інтересах держави  в особі Кабінету міністрів України  Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради  до ОСОБА_5, Брюховицької селищної ради, третіх осіб Управління  Дежкомзему  у м. Львові, приватного нотаріуса  Львівського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про  скасування рішення  Брюховицької селищної ради  № 618  від 23.10.2008 року  та визнання недійсним договору  купівлі-продажу  земельної ділянки  від 05.11.2008 року, укладеного  між Брюховицькою селищною радою  та ТзОВ "Новобуддизайн"  - скасовано  та в цій частині  провадження у справі закрито  на підставі  п.2 ч.1 ст. 205 ЦПК України. Колегія суддів врахувала, що відповідним  судовими рішеннями, котрі набрали законної сили  у спорі між тими самими сторонами з приводу тих самих правовідносин та  на підставі  аналогічних мотивів  скасовані  рішення  Брюховецької селищної ради  № 618 від 23.10.2008 року та  договірі купівлі-продажу від 05.11.2008 року.
		          Перевіряючи  обгрунтованість апеляційних скарг та рішення суду  щодо вирішення інших вимог,  колегія суддів вважає, що  рішення  суду  першої інстанції    вимогам  ст. 213 ЦПК України в повній мірі не відповідає 
		           Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами  для скасування  рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення  є: неповне з'ясування  судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. 
		               В обгрунтування позовних вимог прокурор  зазначив і це підтверджується матеріалами справи,  що рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 19.11.2004 року зобов'язано Брюховицьку селищну раду прийняти рішення про продаж ТзОВ "Новобуддизайн" земельної ділянки площею 8,8643 га в АДРЕСА_1, яку ТзОВ "Новобуддизайн" орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру та укласти з ТзОВ "Новобуддизайн" договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки. 
		       На виконання вищевказаного рішення суду Брюховицькою селищною радою  винесено рішення № 618 від 23.10.2008 року, згідно якого між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ "Новобуддизайн" укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року, реєстровий № 8676, земельної ділянки загальною площею 8,8643 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, з яких: 1,8000 га- для житлового будівництва, 7,0643 га -для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру. 
		          В подальшому ТзОВ "Новобуддизайн" відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, укладеного з покупцями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5. Згідно вказаного договору ОСОБА_5   за  163 165 гривен перейшла земельна ділянка  позначена у схемі № 4, площею 0, 5000 га  з межею 5-6-7-13 /а.с.9-12/ . Останній видано  державний акт серії на право власності на земельну ділянку ЯЖ № 907038 від 27 січня 2009 року / а.с. 13/.
		          Оскільки 15.06.2010 року рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року скасовано при розгляді заяви прокурора у зв'язку з нововиявленими обставинами і провадження у справі закрито - то слід вважати, що  відповідач  ОСОБА_5 добросовісно набула земельну ділянку за рахунок Держави без достатньої правової підстави, з порушенням вимог п. 9 ст. 149 ЗК України. З посиланням на вимоги ст. ст.387, 388 ЦК України зазначали, що власник має право витребувати своє майно, оскільки таке вибуло з володіння власника не з їхньої волі іншим шляхом /а.с. 20-24/.
		          Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 28 березня  2012 року закрито провадження по справі за позовом прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах Кабінету Міністрів України, Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради до  ОСОБА_5, Брюховицької селищної ради, ТзОВ "Новобуддизайн", треті особи-Управління держкомзему у м. Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсними договорів, витребування майна від добросовісних набувачів в частині вимог до ТзОВ "Новобуддизайн" в зв'язку з ліквідацією юридичної  особи /а.с.51/.
		          Відмовляючи в позові прокурора   в частині  витребування у відповідача ОСОБА_5  спірної земельної ділянки як у добросовісного набувача, суд мотивував своє рішення  з посиланням на  вимоги  ст. 328 ЦК України,  яка передбачає, що  право власності  набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із  правочинів. Право власності вважається  набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає  із закону  або незаконність набуття  права власності встановлена судом. Суд послався на  ст.387 ЦК України, за змістом якої  власник  має право витребувати  своє майно  від особи  яка незаконно без відповідної правової підстави  заволоділа ним та вимоги ст.  330 ЦК України, за  змістом якої- якщо майно  відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває права власності на нього, якщо відповідно до ст. 388  цього Кодексу  майно не може бути витребувано  у нього. 
		   Навівши  у  рішенні зміст ч. 1  ст. 388 ЦК України - дійшов висновку, що  право на витребування майна  у добросовісного набувача має саме власник/ чи особа, яка має речове право на майно / і в тому  випадку, коли майно перебувало  безпосередньо у його володінні  або особи, якій він передав майно у володіння та вибуло з такого їх володіння не з їх волі і дійшов  висновку, що  ОСОБА_5  придбала земельну ділянку  загальною площею 0,5000га, кадастровий номер: 4610166300 : 04:003:1605 , цільове призначення  якої  громадсько-житлове будівництво  у ТзОВ "Новобуддизайн"  згідно договору  купівлі-продажу  земельної ділянки з одночасним  поділом в натурі  від 25.12.2008 року, а ТзОВ "Новобуддизайн"  придбало зазначену земельну ділянку  у Брюховицької  селищної ради  згідно  договору  купівлі-продажду  від 05.11.2008 року, а тому ОСОБА_5  є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки.  З врахуванням того, що  на час  винесення  вказаного вище рішення  Брювицької селищної ради від  23.10.2008 року № 618  та  на час укладення договору купівлі-продажу від  05.11.2008 року  право розпорядження земельною ділянкою належало Брюховицькій селищній раді -  то відсутні підстави  в тому числі для витребування у відповідача спірної земельної ділянки.  
		   Однак  в цій частині  з висновками суду колегія суддів погодитись не може,  виходячи з таких мотивів. 
		    Поза увагою суду залишилась та обставина, що позов пред»явлено прокурором в тому числі  в інтерсах  держави  в особі  в тому числі Кабінету Міністрів України, на користь якого просив витребувати у добросовісного набувача земельну ділянку.
		          Державне агентство лісових ресурсів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи центральних органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
		          Крім того, як ствердила представник Львівської міської ради і  це не спростовано - спірна земельна ділянка в смт. Брюховичі відноситься до лісів з рекреаційно-оздоровчими функціями для мешканців м.Львова - членів територіальної громади і Львівська міська рада у відповідності до ст. 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом місцевого самоврядування в Україні, що представляє територіальну громаду м.Львова.
		          Відповідно до ч.2,3 ст.1 Лісового Кодексу України ліси України  є  її  національним  багатством  і   за   своїм призначенням    та    місцерозташуванням    виконують    переважно водоохоронні,    захисні,     санітарно-гігієнічні,     оздоровчі, рекреаційні,  естетичні,  виховні,  інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України,  незалежно від того, на землях яких  категорій  за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них,  становлять лісовий  фонд України і перебувають під охороною держави. 
		          Як вбачається з матеріалів справи та  встановлено судом, 11.03.2004 року та 18.03.2004 року Брюховицька селищна рада, розглянувши заяву Державного лісогосподарського об'єднання "Львівліс", прийняла рішення №245 та № 263 про вилучення земельних ділянок, лісів 1 групи, в кварталі 44 з держлісфонду Брюховицького лісництва Львівського держлісгоспу загальною площею 19,1 га і віднесла їх до земель селища рекреаційного призначення.
		          Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 14.02.2005р. вищевказані рішення Брюховицької селищної ради були визнані неправомірними та скасовані. Вказане рішення суду залишено без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 25.04.2005 року, ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 16.08.2005 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.10.2009 року /а.с. 14-17, 29, 32/.
		          Як встановлено вищезазначеними судовими рішеннями, спірні земельні ділянки загальною площею 19,1 га належать до категорії - ліси І-ї групи, категорія зависності - ліси населених пунктів, які призначені для виконання рекреаційних, санітарно-гігієнічних та оздоровчих функцій/ст.36 Лісового Кодексу України/.
		          Згідно з проектом організації і розвитку лісового господарства  Львівського ДЛГ /параграф 3.4.2/, затвердженого Держкомітетом лісового господарства України за функціонувальним зонуванням лісопарку, квартал 44 Брюховицького лісництва віднесений до зони масового відпочинку,   та землі цього кварталу перебували у складі  держлісфонду, в тому числі вилучена 9,8 га  площі земельної лідянки в складі якої знаходилась спірна,  передана за вказаним вище договором купівлі-продажу відповідачу  ОСОБА_5, що підтверджується наявними у справіі доказами  / а.с. 65-73/.
		          Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 року за №1391 "Про внесення змін до переліку населених пунктів, віднесених до курортних" селище Брюховичі віднесено до категорії курортних.
		          Згідно рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих від 12.01.1978 року № 14 зазначені вище землі відносяться до земель рекреаційного призначення.
		          Скасовуючи рішення Брюховицької селищної ради № 245 та №263, суд прийшов до висновку, що Брюховицькою селищною радою зумисно прийнято два рішення про вилучення земель з кварталу 44, для того, щоб площа земельної ділянки не була більшою ніж 10 га. При цьому суд посилався на п.9 ст.149 ЗК України згідно з яким вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ліси першої групи площею понад 10 га, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення належить виключно до компетенції Кабінету Міністрів України.
		          Відповідно до ст. 3 Лісового Кодексу України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		          Лісові відносини, що виникають при використанні землі, надр, вод, а також відносини щодо охорони, використання й відтворення рослинного та тваринного світу, не врегульовані цим Кодексом, регулюються відповідними законодавчими актами.
		          Відповідно  до п. 5 ст. 27 Лісового Кодексу України Кабінет Міністрів України у сфері лісових відносин, зокрема, передає у власність, надає в постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею більш як 1 гектар, що перебувають у державній власності.
		          Згідно з пп. 4, 5 ст. 31 цього ж Кодексу Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території, зокрема, передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території (п. 4);  передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 га, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними (п. 5 ).
		          Згідно з п. 3 ст. 32 цього ж Кодексу районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 га, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення та припиняють права користування ними.
		          З матеріалів справи вбачається, що оспорюване рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 року було винесено на виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року, яким Брюховицьку селищну раду було зобов'язано прийняти рішення про продаж ТзОВ "Новобуддизайн" земельної ділянки площею 8,8643 га в АДРЕСА_1, яку ТзОВ "Новобуддизайн" орендував для будівництва дошкільного спортивно-навчального центру, та укласти з ТзОВ "Новобуддизайн" договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки.
		          На   виконання   свого   рішення  між Брюховицькою селищною радою та ТзОВ "Новобуддизайн" було укладено договір купівлі-продажу від 05.11.2008 року   реєстровий   № 8676   земельної  ділянки загальною   площею   8,8643 га,   що   знаходиться   за   адресою:   АДРЕСА_1,  з  яких:    1,8000  га   призначено   для житлового будівництва, а 7,0643 га - для будівництва об'єктів дошкільного спортивно-навчального центру. В подальшому ТзОВ "Новобуддизайн" відчужив земельну ділянку площею 1,8000 га для житлового будівництва (кадастровий № 4610166300:04:003:1605) на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року, укладеного з покупцями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_5. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 25.12.2008 року . 
		          Як зазначено вище, це рішення органу місцевого самоврядування  від  23.10.2008 року та договір купівлі- продажу  від  05.11.2008 року у  судовому порядку скасовані, що відповідно було підставою для закриття провадження у справі в у цій частині на стадії апеляційного розгляду у даній справі, про що постановлено відповідну ухвалу 01.07. 2013 року.
		          Таким чином, правові підстави, за яких  Брюховицька селищна рада  розпорядилась на користь ТзОВ "Новобуддизайн"  за договором 05.11.2008 року  - відпали, що в свою чергу  свідчить про  вибуття земельної ділянки із власності держави  поза її волею  і  незаконність розпорядження  земельною ділянкою  вказаним Тз0В на користь, у тому  числі, відповідачки  ОСОБА_5 , про що остання не знала та не могла знати  і є добросовісним її набувачем.         Не погоджуючись з мотивами, викладеним у судовому  рішенні, за яких суд дійшов висновку  про безпідстаність позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу  від  25.12.2008 року  між ТзОВ "Новобуддизайн" та  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,  ОСОБА_5  в частині  передачі у власність ОСОБА_5 5000/18000 га земельної ділянки та визнання недійсним виданого на підставі цього договору Державного акту  на право власності на земельну ділянку  - колегія суддів вважає, що в цій частині  немає підстав для задоволення вимог прокурора  з наступних мотивів.
		          Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.
		          Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. Тому  щодо  визнання недійсними договору від 25.12.2008 року   в частині передачі  частини  земельної дідянки у власність ОСОБА_5 та визнання недійсним вказаного вище державного акту  про право  власності  на земельну ділянку на її ім»я підстав немає, оскільки  обраний спосіб не відповідає способу захисту прав власника - держави, яким при цьому вірно обрано такий спосіб захисту прав власника як витребування земельної ділянки від нинішнього володільця.
		          Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.
		          Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
		           Відповідно до ч.5 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації (статті 19, 27 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".
		          Оскільки рішення Брюховицької селищної ради від 23.10.2008 року не відповідає вимогам чинного законодавства, Брюховицька селищна рада не вправі була відчужувати спірну земельну ділянку, оскільки не була її власником та не могла нею розпоряджатися, а рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.11.2004 року було скасовано самим же судом в порядку встановленої процедури перегляду судових рішень, то є підстави для задоволення вимог про витребування майна у добросовісного набувача. / ч.1 ст.1212 ЦК України/.
		          За наведених обставин суд прийшов до необгрунтованого висновку про те, що  відсутні підстави для витребування  як у добросовісного  набувача ОСОБА_5  отриманої за  договором купівлі-продаду  25.12.2008 року земельної ділянки, як у  добросовісного набувача  та  відмову  у  поверненні земельну ділянку, яку вона придбала державі в особі Кабінету Міністрів України.  
		          Колегія суддів  вважає  підставним вирішення вказаних позовних вимог в одному провадженні, оскільки заявлені позовні вимоги до відповідачів про скасування рішення селищної ради, визнання договору купівлі-продажу та витребування земельної ділянки від добросовісного набувача невід'ємно пов'язані між собою і за своїм суб'єктним складом (фізична та юридична особи) належать саме до компетенції суду загальної юрисдикції  і підлягають розгляду в порядку цивільного  судочинства. 
		          З матеріалів справи убачається, що  прокурор звернувся первинно до суду   в означеним  вимогами  до ряду відповідачів  і ухвалою  Шевченківського районного суду м. Львова  від   01 червня 2011 року   відкрито провадження справі  в тому числі  і до ОСОБА_5  /а.с. 1./.
		          Ухвалою цього ж суду 27 січня 2012 року з врахуванням кількості відповідачів- фізичних осіб - позови прокурора роз»єднано і в подальшому вирішуються в різних провадженнях, частина з яких вирішена по суті. Звертаючись  27 січня  2012 року після винесення зазначеної ухвали з окремим позовом до ОСОБА_5 прокурор просив поновити строк звернення до суду  і для цього є правові підстави, виходячи з таких мотивів.
		          З матеріалів справи убачається, що  первинно реагування прокуратури на незаконність  рішення  Брюховицької селищної ради від 23.10.2010 року № 618 мало місце  у формі винесення протесту  і  скерування такого  13.11.2008 року для виконання. / а.с. 60-61. /. Однак  Брюховицькою селищною радою уже 05.11.2008 року укладено оскаржуваний  в подальшому договір купівлі-продажу, що  унеможливило   позитивне вирішення протесту прокурора, оскільки земля вибула у володіння інших осіб  з видачею у подальшому правовстановлюючих документів у тому числі на ім"я відповідачки ОСОБА_5
		          Рішення  Мукачівського  міськрайонного суду Закарпатської області від  19.11.2004 року  скасоване за нововиявленим  обставинами лише  15 червня 2010 року відповідною ухвалою  цього ж суду. Тому  подача позову до  суду  з пропуском  строку  на оскарження  в тому числі  рішення органу місцевого самоврядування,  по якому  ще 01.06.2011  року судом відкрито провадження у справі,  мала місце  виключно з поважної причини  і тому такий строк підлягає поновленню .
		   За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про часткову  обгрунтованість апеляційних скарг та скасування  рішення районного в суду в частині  відмови у позові  в цілому  з ухваленням у справі нового  рішення . 
		            Керуючись ст. ст.  303, 304,  п.2 ч.1  ст. 307,  ст.ст.309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
		В И Р І Ш И Л А:
		 
		          Апеляційні скарги   Прокурора Шевченківського району м. Львова, Кабінету Міністрів України,  Львівської міської ради  задоволити частково.
		          Рішення  Шевченківського районного суду м. Львова  від 10 квітня 2013 року  скасувати.
		          Ухвалити у справі нове рішення  яким  позовні  вимоги   прокурора Шевченківського району м. Львова   в інтересах держави  в особі Кабінету міністрів України  Державного агентства лісових ресурсів України, Львівської міської ради  до ОСОБА_5, Брюховицької селищної ради, третіх осіб Управління  Дежкомзему  у м. Львові,  приватного нотаріуса  Львівського міського нотаріального округу  ОСОБА_6 про  поновлення строку звернення до суду,  визнання недійсним  договору купівлі-продажу  від  25.12.2008 року  між  ТзОВ "Новобуддизайн"  та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14  в частині передачі у власність  ОСОБА_5  5000/18000 частин земельної ділянки  загальною площею 0, 5000 га , яка  знаходиться  у АДРЕСА_1, визнання  нечинним  державного акту  на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_5 серії ЯЖ № 907038 від  27.01.2009 року  та витребування даної земельної ділянки, зобов»язання повернути  у розпорядження  держави в особі Кабінету Міністрів України  задовольнити частково.
		          Поновити строк зверення до  суду. 
		          Витребувати  у ОСОБА_5 земельну ділянку  площею 0,5000 га  -кадастровий  № 4610166300: 04 : 003: 0065, державний акт  серії  ЯЖ № 907038, розташованої  в АДРЕСА_1  та  зобов»язати повернути  цю земельну ділянку  у розпорядження держави в особі Кабінету  Міністрів України. 
		                   В решті у позові відмовити .
		         Стягнути з ОСОБА_5  на користь держави  1631 гривну  65 коп. / одну тисячу шістсот тридцять одну гривну / судових витрат.
		                Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.  
		 
		 
		          Головуючий                                        
		 
		          Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...