Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 925/702/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 09.07.2013.
Дата набрання законної сили: 13.01.2014
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ
		 
		 01 липня 2013 року                                                  Справа № 925/702/13
		 
		Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М., 
		за участю прокурора: Архипенко В.О. - за посвідченням, представників: першого відповідача: Леонова А.А. - за довіреністю, другого відповідача: Татаринов О.С. - за довіреністю, третьої особи ДІСГ в Черкаській області: Плаха О.В. - за довіреністю, треті особи: не з'явилися, 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу 
		за позовом Черкаського міжрайонного екологічного прокурора     
		до  Канівської міської ради та
		до обслуговуючого кооперативу садово-городнього товариства "Дніпрові сади",
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області, 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача:  громадяни: Гуревич Олена Михайлівна, Коваленко Тетяна Петрівна, Майлат Дмитро Валерійович, 
		про  визнання незаконними та скасування рішень, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки, 
		ВСТАНОВИВ : 
		          Черкаським міжрайонним екологічним прокурором заявлено позов про визнання незаконними та скасування рішень Канівської міської ради від 02.06.2011 № 4-75 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" та від 06.12.2012 року № 10-32 "Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади", про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між  Канівською міською радою та ОКСГТ "Дніпрові сади" від 14.12.2012 року № 457 і про повернення земельної ділянки Канівській міській раді. 
		       В обґрунтування позову прокурор вказав, що проведеною Черкаською міжрайонною екологічною прокуратурою перевіркою додержання вимог земельного та водного законодавства встановлено, що Канівською міською радою прийняті рішення "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади"  від 02.06.2011 № 4-75  та "Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади" від 06.12.2012 року № 10-32 і надано обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" в оренду земельну ділянку площею 6.5 га, кадастровий                                                   № 7110300000:03:003:0089, що знаходиться в адміністративних межах міста Канева, з порушенням ст. ст. 123, 186-1 Земельного кодексу України у зв'язку з невідповідністю проекту відведення земельної ділянки Генеральному плану розвитку міста Канева, затвердженого рішенням Канівської міської ради № 30-27 від 02.03.2006 року. Крім цього, прокурор зазначив, що земельна ділянка знаходиться у межах смуги відведення дренажного каналу верхнього б'єфу Канівської ГЕС, які віднесено до земель водного фонду із особливим режимом використання, а тому її відведення суперечить ст. 63 Земельного кодексу України. Зважаючи на викладене, прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки від 14.12.2012 року № 457, укладений між  Канівською міською радою та ОКСГТ "Дніпрові сади", відповідно до ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України повинен бути визнаний недійсним, а земельну ділянку необхідно повернути Канівській міській раді.
		Перший відповідач - Канівська міська рада подала суду заперечення на позовну заяву (а.с. 70-71), в яких зазначила, що вважає спірні рішення   законними, оскільки рішенням Канівської міської ради від 05.10.2011 року                № 5-70 надано дозвіл управлінню містобудування та архітектури Канівської міської ради на внесення змін до Генерального плану м. Канева, затвердженого рішенням Канівської міської ради № 30-27 від 02.03.2006 року, з розробкою плану зонування та детального плану забудови  м. Канева. Рішенням Канівської міської ради від 28.03.2013 року на начальника зазначеного управління Черешнєва Д.М. покладено організацію виконання рішення № 5-70.  З моменту винесення рішення про надання дозволу на внесення змін до Генерального плану м. Канева до цього часу управління містобудування та архітектури Канівської міської ради виконує роботи щодо внесення змін до Генерального плану м. Канева. Крім того, згідно з довідкою директора філії "Канівська ГЕС" № 7/296 від 28.02.2012 року та відповідною довідкою начальника управління містобудування та архітектури Канівської міської ради № 36 від 13.03.2013 року лівобережний дренажний канал є штучною спорудою Канівської ГЕС та виконує функцію відведення фільтраційних та ґрунтових вод з тіла лівобережної греблі. У п. 14 висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища від 06.03.2012 року щодо проекту відведення земельної ділянки чітко зазначено, що ширина захисної берегової зони лівобережного дренажного каналу становить 25 м., що відповідає вимогам ст. 88 Водного кодексу України.
		Другий відповідач - обслуговуючий кооператив садово-городнє товариство "Дніпрові сади"  у відзиві на позовну заяву (а.с. 84-87) заперечив проти задоволення позову в повному обсязі та вказав, що за ст. 35 ЗК України громадяни України мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки із земель державної і комунальної власності для ведення індивідуального або колективного садівництва.  Відповідно до ст. 39 ЗК України лише використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм. Оспорювана земельна ділянка відноситься до  земель сільськогосподарського призначення, а тому розміщення земельної ділянки не потребує узгодження з генеральним планом міста. Крім цього, вимоги п.п. 3.38, 3.39 ДБН 360-92** "Планування і забудова міських і сільських поселень" не є вимогами цивільного законодавства і їх порушення не тягне за собою визнання договору оренди недійсним на підставі ст. 203 ЦК України. Також відповідач вказав, що прокурор не є стороною спірного договору оренди землі і не відноситься до тих державних органів, через які держава реалізує повноваження власника землі, тому він не має суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів щодо наданої в оренду земельної ділянки, а тому його позов є безпідставним. 
		Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.06.2013 року залучено Державну інспекцію сільського господарства в Черкаській області  до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.
		За ініціативою суду ухвалою від 12.06.2013 року до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні другого відповідача залучено засновників (учасників) обслуговуючого кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади": Гуревич  Олену Михайлівну, Коваленко Тетяну Петрівну, Майлат Дмитра Валерійовича, вказаних у ЄДР. 
		Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення третім особам на стороні другого відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду від 12.06.2013, 27.06.2013 оформлено  згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України. Вказані учасники судового розгляду до суду не з'явились, про причини своєї неявки суду не повідомили.  Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності третіх осіб за наявними у справі матеріалами. 
		           У судовому засіданні: 
		        прокурор просив повністю задовольнити позов, визнати недійсними та скасувати рішення Канівської міської ради від 02.06.2011 № 4-75 та від 06.12.2012 року № 10-32 як такі, що суперечать закону, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між  Канівською міською радою та ОКСГТ "Дніпрові сади" від 14.12.2012 року № 457, повернути земельну ділянку Канівській міській раді;
		           представник першого відповідача, заперечуючи проти позову, посилалася на доводи, викладені у письмовому запереченні на позов, просила відмовити прокурору в позові;   
		          представник другого відповідач,  заперечував проти позову та посилався на доводи і міркування, викладені у відзиві на позов, просив повністю відмовити прокурору в позові; 
		         представник третьої особи  вважав, що позов прокурора є обґрунтованим,  просив його задовольнити, та пояснив, що якщо буде побудовано хоч один будинок, то буде забудовано всю земельну ділянку, що є неприпустимим, оскільки це суперечить Генеральному плану міста Канева.
		 У судовому засіданні оголошена перерва із 27.06.2013 по 01.07.2013 на підставі статті 77 ГПК України. 
		 У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників, суд  встановив таке.  
		Канівська міська рада прийняла рішення від 02.06.2011 № 4-75 (а.с. 15), яким надано дозвіл обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,5 га в м. Каневі, Лівобережна промислова зона на лівому березі р. Дніпро для ведення колективного садівництва в оренду з метою передачі членам садівничого товариства у власність. 
		Відповідно до вказаного рішення обслуговуючим кооперативом садово-городнє товариство "Дніпрові сади" розроблено та подано на погодження до відповідних державних органів  проект землеустрою відведення земельної ділянки. Висновки надані:
		- управлінням містобудування та архітектури Канівської міської ради  - висновок від 22.02.2012 № 1 (а.с. 64), у якому вказано, що земельна ділянка відповідає генеральному плану міста та управління вважає за можливе передати ОКГСТ  "Дніпрові сади" спірну земельну ділянку при умові дотримання вимог законодавства при здійсненні будівництва та обслуговуванні  і утриманні будівель; 
		- Черкаським обласним управлінням водних ресурсів (висновок від 03.03.2012 № 308/03, - а.с. 68); 
		-  Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (висновок від 14.03.2012 року № 82 - а.с. 69), підписаний не всіма членами комісії; 
		- Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області надано висновок від 06.03.2012 № 138 (а.с. 67), у якому вказано, що  управління вважає за можливе погодити проект землеустрою за умови, що використання земельної ділянки відповідає генеральному плану м. Канів та забезпечення дотримання п. 18 даного висновку.    
		06.12.2012  Канівською міською радою прийнято рішення від № 10-32 "Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади" (а.с. 24), яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" площею 6,5000 га в м. Каневі, Лівобережна промислова зона на Лівому березі            р. Дніпро для колективного садівництва, надано обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" вказану земельну ділянку за рахунок земель Канівської міської ради в оренду з метою передачі членам садівничого товариства у власність терміном до 01.05.2020 року, зобов'язано укласти договір оренди.
		Відповідно до  вказаного рішення між Канівською міською радою в особі міського голови Ніколенка Віктора Володимировича (Орендодавець, перший відповідач) та обслуговуючим кооперативом садово-городнє товариство "Дніпрові сади" в особі голови кооперативу Коваленко Тетяни Петрівни (Орендар, другий відповідач) 14.12.2012  було укладено договір оренди землі           № 457 (а.с. 110-117). Відповідно до п. п. 1, 2 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 6,5000 га - відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (69+70+71), яка знаходиться в м. Каневі, лівобережна промислова зона на Лівому березі р. Дніпро, кадастровий                                           № 7110300000:03:003:0089. Термін дії договору оренди до 01.05.2020. Договір зареєстровано у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис від 18.12.2012 року за № 711030004000408.
		18 грудня 2012 року між першим та другим відповідачами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки (а.с.118), який підтверджує передання земельною ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади", а також акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).          
		Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення,  з огляду на наступне.
		Прокурором заявлено позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішень Канівської міської ради від 02.06.2011 № 4-75 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє  товариство "Дніпрові сади" та від 06.12.2012 року № 10-32 "Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади".
		Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України  господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
		Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовано мотивував необхідністю захисту державних інтересів у сфері контролю за використанням та охороною земель.  Прокурор вірно вказав себе позивачем з огляду на те, що вказаний ним орган - Державна інспекція сільського господарства в Черкаській області  є територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади, до повноважень якого відповідно до статті 6 Закону України  "Про державний контроль за використанням та охороною земель" належить здійснення контролю за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами  вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття  і реалізації права на землю, який, однак, не наділений повноваженнями щодо звернення до суду із вимогами про  визнання незаконними (недійсними) рішень органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землею, визнання недійсними  правочинів щодо передачі в користування земельних ділянок.  
		Відповідно до статті 13 Конституції України земля є об'єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
		За статтею 12 Земельного кодексу України передача земельних ділянок комунальної власності у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень міської ради.
		Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
		Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. 
		За приписом пункту 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. 
		Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів.
		За правовою позицією Пленуму Вищого господарського суду України, висловленою у постанові № 6 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (п. 2.2), проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки. Таким чином, право оренди земельної ділянки є похідним від відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, а тому з огляду на приписи ч. 1 ст. 16 ЦК України та ст. 152 ЗК України захист прав осіб не може здійснюватись лише шляхом визнання відповідного договору оренди недійсним, якщо рішення, на підставі якого укладено цей договір, не визнано недійсним у встановленому порядку.  
		Таким чином, прокурором правомірно поставлено питання про законність рішень Канівської міської ради, на підставі яких в кінцевому результаті було укладеного договір оренди земельної ділянки від 14.12.2012, оскільки без прийняття оспорюваних рішень укладення договору оренди земельної ділянки неможливе.
		Приймаючи рішення "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" від 02.06.2011 3 4-75, Канівська міська рада повинна була діяти у суворій відповідності із чинним законодавством. Однак, зазначене рішення прийняте з порушенням статті 123 Земельного кодексу України. 
		 Відповідно до п.п. 2, 3 статті 123 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		У судовому засіданні встановлено, підтверджено відповідними доказами та поясненням спеціаліста - головного архітектора м. Канева Черешнєва Д.М., що місце розташування земельної ділянки площею 6,5000 га, яка знаходиться в               м. Каневі, Лівобережна промислова зона на Лівому березі р. Дніпро, під колективне садівництво не відповідає Генеральному плану м. Канева, затвердженому рішенням Канівської міської ради № 30-27 від 02.03.2006 року, який діяв на момент прийняття спірних рішень і діє на даний час. 
		 Начальник управління містобудування та архітектури Черешнєв Д.М. у судовому  засіданні пояснив, що він підписав висновок від 22.02.2012 лише тому, що Канівською міською радою були прийняті рішення від 05.10.2011, яким  надано дозвіл управлінню містобудування та архітектури на внесення змін до генерального плану м. Канева,  та від 28.03.2013,  яким на начальника управління містобудування та архітектури покладено організацію виконання рішення від 05.10.2011, тобто, маючи завдання  розробляти зміни до генерального плану міста, планувалося змінити зелену зону, в якій знаходиться спірна земельна ділянка, оскільки вона розміщується за існуючими межами міста, але в межах перспективи розвитку міста, та планується запроектувати розміщення садового кооперативу, але зміни до генплану розробляються і затверджуються протягом декількох років і на це потрібно значні кошти, яких у бюджеті міста в даний час немає. 
		 
		Таким чином, із пояснень представника  Канівської міської ради та заслуханого як спеціаліста начальника управління містобудування та архітектури Черешнєва Д.М. вбачається, що на момент прийняття спірних рішень (як і на момент прийняття даного рішення) спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Канева відповідно до генерального плану міста Лівобережна промислова зона на лівому березі р. Дніпро.  
		Тобто, розміщення на цій земельній ділянці  садово-городнього кооперативу не передбачене генеральним планом міста Канева і надання дозволу на його розміщення без внесення і затвердження змін до генерального плану фактично робить таке розміщення первинним, тобто, фактом, на підставі якого потрібно буде вносити зміни до генерального плану міста. Вказане суперечить чинному законодавству  України, оскільки саме генеральний план повинен бути первинним для вирішення питань розміщення тих чи інших об'єктів.  Такий висновок ґрунтується на наступному.  
		Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній станом на 02.06.2011 року) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту. За пунктом 3 Прикінцевих положень зазначеного Закону генеральні плани населених пунктів, затверджені до набрання чинності цим Законом, є безстроковими.
		           Згідно статті 17 вказаного Закону генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Невід'ємною частиною генерального плану населеного пункту є план земельно-господарського устрою цього населеного пункту.  Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. 
		 
		Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада. 
		В частині 7 статті 17 Закону визначено перелік питань, які повинні  вирішувати виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, серед яких, зокрема, вказаний обов'язок виконкомів  повідомляти через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначати порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;  забезпечення попереднього розгляду матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;  узгодження проекту генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах. 
		 
		          З огляду на викладене,  суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів прокурора про те, що спірні рішення Канівської міської ради  порушують  права територіальної громади міста Канева  на врахування її інтересів  під час планування і забудови території міста.  
		        У статті 123 ЗК України  вказано як на підставу відмови  у наданні такого дозволу на невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам   генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації.  При цьому вказана норма не визначає та не містить обмежень щодо категорії земель, що відповідно вказує на те, що вона розповсюджується і на землі сільськогосподарського призначення, до яких відноситься спірна земельна ділянка. 
		З огляду на викладене, доводи другого відповідача стосовно того, що відповідно до статті 39 Земельного кодексу України лише використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм, суперечать приписам чинного законодавства, тому не  заслуговують на увагу. 
		Про порушення, допущені Канівською міською радою при прийнятті рішення від 02.06.2011 № 4-75, вказала і начальник юридичного відділу Канівського міськвиконкому Лісова Н.О. у наданій міському голові Окремій думці на вказане рішення Канівської міської ради (а.с. 27).       
		Із зазначених вище підстав Канівська міська рада повинна була відмовити обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" у   наданні дозволу на розробку проекту відведення вказаної земельної ділянки.   Однак, Канівська міська рада, незважаючи на відсутність можливості розміщення  садово-городнього кооперативу на земельній ділянці в межах міста Канева, задовольнила заяву кооперативу та прийняла рішення від 02.06.2011                 № 4-75 "Про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади", чим порушила закон, відтак  вказане рішення є недійсним. 
		 З цих же підстав є таким, що суперечить статті 123 Земельного кодексу України рішення Канівської міської ради "Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади" від 06.12.2012.
		 
		 Так, відповідно до пункту 6 статті 123 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття цього рішення) орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування. Згідно частини 13 статті 13 цього Кодексу підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. 
		 
		 Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено відповідними доказами, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,5000 га, яка знаходиться в м. Каневі, Лівобережна промислова зона на Лівому березі р. Дніпро під колективне садівництво не відповідає Генеральному плану м. Канева, затвердженого рішенням Канівської міської ради № 30-27 від 02.03.2006 року. Таким чином, рішення Канівської міської ради «Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади" від 06.12.2012, суперечить вимогам законодавства України.
		З огляду на викладене, рішення Канівської міської ради від 06.12.2012                  № 10-32 "Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади" визнається недійсним, що відповідає приписам статті 12 Господарського процесуального кодексу України  та  є достатнім для захисту порушених інтересів держави.
		Вимога прокурора про скасування рішень Канівської міської ради, яка є окремою позовною вимогою, не підлягає розгляду в господарських судах України, тому в цій частині позову  провадження у справі необхідно припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.
		Вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між  Канівською міською радою та ОКСГТ "Дніпрові сади" від 14.12.2012 року № 457,  підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Відповідно до частин 1-3, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
		Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
		Оскільки оспорюваний договір оренди земельної ділянки укладений між Канівською міською радою та першим відповідачем на підставі рішення Канівської міської ради «Про  надання земельної ділянки в оренду ОКСГТ "Дніпрові сади" від 06.12.2012 №  10-32, яке не відповідає законодавству України та є недійсним, тому на підставі статей 203, 215 ЦК України вказаний договір оренди земельної ділянки також є  недійсним.
		 Безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі, є доводи  другого відповідача  про те, що прокурор не має право звертатись до суду з такою позовною вимогою, оскільки позивач не є стороною вказаного правочину та не є зацікавленою особою, яка претендує на оспорювану земельну ділянку, оскільки, як вказано, правочин може оспорювати  будь-яка інша заінтересована особа, при цьому в законі не вказано, що інтерес повинен бути особистий.
		Також безпідставними є доводи другого відповідача, що при визнанні недійсним договору оренди земельної ділянки буде порушено  ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", з огляду на те, що можливе порушення права відповідача, як він вважає, на мирне володіння майном, може виникнути не в результаті визнання договору недійсним, а у зв'язку з укладенням договору оренди земельної ділянки, яка знаходиться  в межах міста Канева, під розміщення садово-городнього кооперативу, але без надання такої можливості генеральним планом міста Канева, що в свою чергу порушує права необмеженої кількості мешканців міста Канева на вільне володіння майном, тобто вказаною земельною ділянкою, скажімо, для відпочинку.    
		 
		Вимога прокурора про повернення земельної ділянки Канівській міській раді не підлягає задоволенню у зв'язку з передчасністю її пред'явлення, оскільки обов'язок кооперативу "Дніпрові сади" повернути орендодавцеві земельну ділянку виникне лише після набрання даним рішенням, яким визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, законної сили. Тим більше, що у  цій вимозі  прокурор просить повернути земельну ділянку Канівській міській раді, яка не є позивачем за даною вимогою та відповідно не буде стягувачем у виконавчому провадженні відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". 
		Суд вважає за необхідне зазначити, що доводи прокурора щодо віднесення спірної земельної ділянки до земель водного фонду не підтверджені належними доказами, а  в Довідці управління Держкомзему у м. Канів та Канівському районі (а.с. 16) вказано, що дана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення.  
		Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог. Прокурор звільнений від сплати судового збору в силу статті 5 Закону України "Про судовий збір". За роз'ясненнями, наданими у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (п. 2.10) у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з п. 3 ст. 6 5 Закону України "Про судовий збір" підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру, при цьому за кожною вимогою судовий збір стягується окрема. З огляду на викладене, з Канівської міської ради належить стягнути в доход Державного бюджету України  2 867 грн. 50 коп.  судового збору, виходячи із задоволених вимог щодо визнання недійсними рішень від 02.06.11 № 4-75 і від 06.12.2012 № 10-32 (1147 грн. х 2) та половини суми судового збору із вимоги про визнання договору недійсним (573 грн. 50 коп.). Із обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" належить стягнути  в доход Державного бюджету України  573 грн. 50 коп.  судового збору із вимоги про визнання договору недійсним.
		 З огляду на викладене, керуючись п. 1. ч.1 ст.80, ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити  частково. 
		2. Визнати недійсним рішення Канівської міської ради від 02.06.11                    № 4-75  "Про  надання  дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади"  
		3. Визнати недійсним рішення Канівської міської ради від 06.12.2012              № 10-32 "Про надання земельної ділянки в оренду  ОКСГТ  "Дніпрові  сади".
		4. Визнати недійсним  договір оренди земельної ділянки, укладений  Канівською міською радою та обслуговуючим кооперативом садово-городнє товариство "Дніпрові сади" від 14.12.12 № 457, зареєстрований у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Каневі та Канівському районі Черкаської області 18.12.12 за № 711030004000408.  
		5. В частині вимоги про скасування рішень Канівської міської ради провадження у справі припинити.  
		6. В частині вимоги про зобов'язання повернути земельну ділянку Канівській міській раді у позові відмовити. 
		7. Стягнути з Канівської міської ради (19000, м. Канів, Черкаська область, вул. Олега Кошового, 3, ідентифікаційний код 33362991) в доход Державного бюджету України  2 867 грн. 50 коп.  (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 50 копійок) судового збору.
		8. Стягнути з обслуговуючому кооперативу садово-городнє товариство "Дніпрові сади" (19000, м. Канів, Черкаська область, вул. Підмосковка, 65, ідентифікаційний код 36775361)  в доход Державного бюджету України                 573 грн. 50 коп. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 копійок) судового збору.
		 
		Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повне рішення складено та підписано 08.07.2013.
		 
		 Суддя                                                                                 А.Д. Пащенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...