Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-741/11 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; одержання,давання, провокація хабара (усього), з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 11.07.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.07.2013.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 1-741/11
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 липня 2013 року                                                                                          м.Рівне
		 
		 
		Рівненський міський суд Рівненської області 
		в особі судді Долі В.А.,  
		при секретарі Глотовій П.В., 
		з участю: 
		прокурора Костюка О.В., 
		захисника підсудної - адвоката ОСОБА_1, 
		розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівному кримінальну справу про обвинувачення: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Дагомис, Краснодарського краю, Російської Федерації, проживаючої в АДРЕСА_2, одруженої, знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, з вищою освітою, громадянки України, раніше не судимої,
		- у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		14 квітня 2011 року о 12 годині 20 хвилин  ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння чужим майном, діючи умисно, шляхом обману, під приводом надання допомоги у підготовці та належному оформленні документів, що посвідчують право власності на квартиру АДРЕСА_1 та подальшого вирішення питання з приводу погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування частини житлового будинку - квартири № 1, перебуваючи в приміщенні службового кабінету, що в місті Рівному по вулиці Лермонтова, 6, незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_3 в суму 1000 доларів США, що за курсом національного банку становить 7960 гривень, чим завдала потерпілій шкоду на вказану суму.
		Підсудна ОСОБА_2 не визнала себе винуватою у вчиненому злочині і дала показання, що отримала кошти від потерпілої для того, щоб допомогти їй зареєструвати право власності на квартиру АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації. Наміру незаконно заволодіти цими коштами не мала, тому що у випадку, як би це їй не вдалося, повернула б потерпілій кошти.
		Просить суд виправдати її у пред'явленому обвинуваченні в зв'язку з відсутністю в її діях складу злочину.
		Доказами винуватості підсудної у вчиненому злочині є показання підсудної під час досудового слідства, показання потерпілої, свідків та інші докази зібрані по кримінальній справі.
		В протоколі з'явлення із зізнанням ( т.1 а.с.23-24) підсудна визнала факт отримання грошей і вказала, що кошти вона отримала за вирішення питання про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку біля будинку.
		Допитана як підозрювана (т.1 а.с.148-150) та як обвинувачена (т. 1 а.с. 207-209) ОСОБА_2 теж підтвердила факт отримання 14 квітня 2011 року грошей від потерпілої в сумі 1000 доларів США і вказала спосіб отримання, а саме коли потерпіла принесла гроші, зробила жест, щоб остання поклала гроші в папку.
		Потерпіла дала показання, що під час зустрічі з ОСОБА_4  остання роз'яснила, що їй слід зареєструвати право власності на будівлю, після чого буде погоджено проект відведення земельної ділянки та порекомендувала звернутися до начальника управління ОСОБА_2 Під час розмови з ОСОБА_2, яка відбулась 31 березня 2011 року остання повідомляла їй, що може зареєструє їй право власності на будинковолодіння. 4 квітня 2011 року звернулась до Рівненського МБТІ із заявою про реєстрацію права власності на будинковолодіння, що по АДРЕСА_1, однак отримала невмотивовану відмову. 5 квітня 2011 року про подію розповіла ОСОБА_2 остання посміялась, сказала, що її ігнорують працівники БТІ і повторно запропонувала зареєструвати право власності на будинковолодіння.  Сказала, що подумаю. 7 квітня 2011 року, будучи у безвихідній ситуації та необізнаною з функціями органу де працює підсудна,  вважаючи, що підсудна наділена правом реєстрації права власності, зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила, що погоджується на те, щоб остання зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку біля будинку. 12 квітня 2011 року під час зустрічі з ОСОБА_2 остання повідомила, що для того, щоб вирішити питання про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 та земельну ділянку біля будинку їй необхідно передати гроші в сумі 1000 доларів США. Під час зустрічі з ОСОБА_2, що відбулася 13 квітня 2011 року запропонувала підсудній, що сплатить половину цієї суми, а коли остання зареєструє право власності, сплатить решту. ОСОБА_2 сказала їй, що потрібно дати їй всю суму та відразу, через те, що до неї телефонують особи які будуть реєструвати право власності, цим особам вона передасть гроші і через 10 днів отримає відповідні документи. Після цієї розмови з ОСОБА_2, щодо роз"яснення законності дій підсудної звернулась до знайомих, а потім в УСБУ України в Рівненській області де їй пояснили, що ОСОБА_2 вимагає хабаря. 14 квітня 2011 року в її  присутності гроші в сумі 1000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів,  які вона принесла з собою, були помічені спеціальним фарбником, до протоколу огляду, маркування та вручення коштів були внесені номери та серії цих купюр.  Ці купюри вона 14 квітня 2011 року  о 12 годині 20 хвилин в кабінеті підсудної, що в місті Рівному по вулиці Лермонтова, 6 передала останній. Підсудна отримала дані кошти, тому що під час розмови зробила жест, щоб  поклала гроші в папку. Розмови з ОСОБА_2 12 - 14 квітня 2011 року записувала на диктофон.
		Просить суд повернути кошти вилучені 14 квітня 2011 року у ОСОБА_2 в сумі 1000 доларів США.
		Покарання підсудній призначити на розсуд суду( т. 2 а.с.84).
		Доказами того, що підсудна отримала кошти крім її показань, є показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, протокол огляду місця події, протокол огляду, маркування та вручення коштів.
		Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дали показання, що 14 квітня 2011 року були запрошені в УСБУ України в Рівненській області де в їх присутності були помічені спеціальним фарбником гроші - 1000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів,  до протоколу огляду, маркування та вручення коштів були внесені номери та серії цих купюр. Кошти були вручені потерпілій. Ці купюри були вилучені о 12 годині 20 хвилин в кабінеті підсудної, що в місті Рівному по вулиці Лермонтова, 6.
		Свідок ОСОБА_4 дала показання, що в неї на розгляді, як головного спеціаліста правового забезпечення та охорони земель управління Держкомзему в місті Рівному знаходились проект відведення земельної ділянки в спільну власність ОСОБА_7, ОСОБА_3, та ОСОБА_8. Так як не було документів, що підтверджували право власності на будинок, проект не було погоджено. Під час зустрічі з ОСОБА_3 роз'яснила останній, що їй слід зареєструвати право власності на будівлю, після чого буде погоджено проект відведення земельної ділянки та порекомендувала останній звернутися до начальника управління ОСОБА_2. Про що потерпіла та ОСОБА_2 розмовляли в той день та наступні не знає.
		Свідок ОСОБА_9 дала показання, що не давала обіцянки ОСОБА_2 про те, що зареєструє право власності ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1.
		Згідно протоколу огляду, маркування та вручення коштів - в присутності понятих були помічені спеціальним фарбником гроші в сумі  1000 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів, до протоколу огляду, маркування та вручення коштів були внесені номери та серії цих купюр. Кошти були вручені потерпілій ( т.1 а.с.17-22).
		З протоколу огляду місця події слідує, що саме ці кошти були виявлені в приміщенні службового кабінету підсудної, що в місті Рівному по вулиці Лермонтова, 6 ( т. 1 а.с. 7-10).
		З рішення Рівненського міського суду від 27 серпня 2009 року( т.1 а.с.62-63), яке набрало сили закону, слідує, що за ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 визнано право власності на самочинно збудовану житлову добудову до квартири АДРЕСА_1 та гараж.
		Згідно реєстраційного посвідчення  ( т.1 а.с.82) за ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації.
		Згідно положення про управління Держкомзему у місті Рівному та положення про відділ правового забезпечення землеустрою та охорони земель ( т. 1 а.с.100 - 108) до повноважень цього органу не відноситься реєстрація прав власності на нерухоме майно.
		Відповідно до наказу начальника Рівненського міського управління земельних ресурсів № 7-к від 1 червня 2005  року підсудну призначено на посаду начальника відділу землеустрою, правового забезпечення, планування та охорони земель ( т.1 а.с.110).
		Із запису розмов між потерпілою та підсудною ( т.1 а.с.25-39) слідує:
		- (т.1а.с.36)  підсудна вказувала потерпілій, що останній потрібно негайно передати кошти підсудній, тому що документи (на підставі яких буде проведена реєстрація права власності) лежать, до підсудної телефонують та цікавляться особи, які мають допомогти у реєстрації права власності і підсудній слід передати дані кошти цим особам і при передачі коштів підсудна ризикує; 
		-          на аркуші 39 в томі 1 підсудна, після того, як отримала гроші вказувала на те, що вона зустрінеться з керівником органу, який проводить реєстрацію права власності на нерухоме майно.
		Доказом того, що шкода в розмірі 1000 доларів США, що за курсом національного банку становить 7960 гривень завдана потерпілій, крім показань потерпілої є лист СБУ України в Рівненській області про те, що при передачі коштів ОСОБА_2 використовувались кошти надані потерпілою (т. 2 а.с.  83 ).
		Суд кваліфікує дії підсудної, як і прокурор за частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України, як шахрайство, заволодіння чужим майном шляхом обману.
		Свій висновок суд мотивує наступними доказами.
		Злочин передбачений статтею 190 КК України вважається закінченим з моменту заволодіння майном або придбавання права на майно.
		З показань підсудної на досудовому слідстві та судовому слідстві слідує, що вона заволоділа коштами. Показання підсудної підтвердила потерпіла, свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та підтверджено під час огляду місця події, що відображено в даному протоколі. Тому суд вважає вчинений злочин закінченим.
		Відповідно до пункту 18 Постанови пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» N 10 від 06.11.2009 року - отримання майна з умовою виконання якого-небудь зобов'язання може бути кваліфіковане як шахрайство лише в тому разі, коли винна особа ще в момент заволодіння цим майном мала на меті його привласнити, не виконуючи зобов'язання. Зокрема, якщо винна особа отримує від іншої особи гроші чи цінності нібито для передачі службовій особі як хабар, маючи намір не передавати їх, а привласнити, вчинене належить кваліфікувати як шахрайство.
		Враховуючи, що підсудна отримала кошти в доларах США, хоча сплата необхідних платежів здійснюється в національній валюті України з використанням індетифікаційного коду особи. Рішенням Рівненського міського суду від 27 серпня 2009 року визнано право власності на самочинно збудовану житлову добудову до квартири АДРЕСА_1 та гараж, тобто враховуючи, що рішення суду є обов'язковим для виконання, а згідно реєстраційного посвідчення  за ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в бюро технічної інвентаризації, тому суд приходить до висновку, що реєстрація права власності не потребувала коштів в сумі 1000 доларів США. Крім цього із запису розмови між потерпілою та підсудною та показань потерпілої слідує, що  потерпілій  потрібно негайно передати кошти підсудній, тому що документи лежать, до підсудної телефонують та цікавляться особи, які мають допомогти у реєстрації права власності і підсудній слід негайно передати дані кошти бо вона ризикує. 
		З цього суд робить висновок, що підсудна умисно вводила в оману потерпілу для того, щоб заволодіти її коштами з умовою виконання  зобов'язання. При цьому підсудна ще в момент заволодіння коштами мала на меті їх привласнити, тому що не подала суду жодного доказу, що вона раніше зверталась до органу, який має право реєстрації права власності на нерухоме майно або вона має можливості зареєструвати право власності в органах БТІ і це передбачає відповідні витрати, які може понести особа, яка не є власником ( співвласником) нерухомого майна. Підсудна , після того, як отримала гроші вказувала на те, що вона зустрінеться з керівником органу, який проводить реєстрацію права власності на нерухоме майно про те доказів того, що вона, принаймі, знайома з особами керівного складу органів БТІ, остання не надала.
		Із запису розмов підсудної і потерпілої ( т.1 а.с39) слідує, що підсудна вказувала, що якщо виникнуть проблеми з реєстрацією права власності на нерухоме майно потерпілої, то вона поверне отримані кошти. Суд критично ставиться до даного вислову і вважає, що цей вислів було використано підсудною для заволодіння коштами, тому що потерпіла перед тим, як давати кошти, просила пообіцяти, що  підсудна виконає   обіцянку, тому суд вважає, що у контексті даної розмови цей вислів було використано лише для того, щоб ввести потерпілу в оману, щодо її коштів та заволодіти коштами.
		Призначаючи покарання за вчинений злочин, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину. Обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання підсудній суд не вбачає. На утриманні у підсудної неповнолітні діти ( т.2 а.с.26, т. 1 а.с.263).Як особа підсудна по місцю проживання та роботи характеризується позитивно(  т.1 а.с.114, 261). В характеристиці з місця проживання вказано, що скарг на її поведінку до органу, який обслуговує будинок не надходило. В характеристиці з місця роботи вказано, що вона кваліфікований, дисциплінований та здібний спеціаліст. За вагомий внесок у реалізацію державної політики в сфері земельних відносин нагороджена грамотою Держкомзему. 
		Враховуючи вище наведене, суд вважає, що підсудний слід призначити покарання за вчинений злочин - штраф мінімального розміру, встановлений в санкції частини, статті КК України за якою кваліфіковані її дії.
		Керуючись статтями 323, 324 Кримінального процесуального кодексу України суд,
		 
		ЗАСУДИВ:
		 
		ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненому злочині передбаченому частиною 1 статті 190 Кримінального кодексу України і призначити покарання - штраф в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 510 ( п'ятсот десять) гривень.
		Речові докази по справі: відеокасети з протоколами слідчих дій, оптичні диски з файлами розмов - зберігати при матеріалах кримінальної справи, положення про управління Держкомзему - зберігати в матеріалах кримінальної справи, кошти в сумі 1000 доларів США та диктофон повернути власниці - ОСОБА_3, папку сіро - синього кольору - повернути власниці ОСОБА_2
		Апеляцію на вирок можна подати через Рівненський міський суд до апеляційного суду Рівненської області в строк п'ятнадцять діб з моменту проголошення вироку.
		 
		 
		Суддя                                                                                                           Доля В.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...