Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/10692/13 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 03.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 05.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		Справа №  910/10692/13 29.07.13За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" 
		До          Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд"
		Про          стягнення 674 982,00 грн.
		Суддя Картавцева Ю.В.
		Представники:
		від позивача          Кохановський В.В. - представник (дов. № б/н від 03.01.2013 р.)
		від відповідача          Бичек В.А. - представник (дов. № 0-2 від 10.04.2013 р.)
		 
		СУТЬ СПОРУ:
		Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод Євроформат" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд"  про стягнення заборгованості за договором підряду № 351 від 31.05.2012 р. (Далі - Договір) в розмірі 674 982, 00 грн. (613 620, 00 грн. - основний борг, 61 362, 00 грн. - штраф).
		Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконано зобов'язання по сплаті вартості фактично виконаних робіт по Договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 613 620, 00 грн.
		Також, позивач просить стягнути з відповідача 61 362, 00 грн. штрафу, відповідно до умов Договору.
		Ухвалою господарського суду м. Києва від 07.06.2013 р. порушено провадження у справі №910/10692/13 та призначено справу до розгляду на 01.07.2013 р.
		В судове засідання 01.07.2013 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
		Натомість 27.06.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття у судове засідання у зв'язку із неотриманням копії позовної заяви станом на 27.06.2013 та, як наслідок - неподання заперечень на позовну заяву.
		Вказана представником відповідача у клопотанні причина не є обґрунтованою підставою для неприбуття останнього у судове засідання. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.
		У зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 22.07.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.
		У судовому засіданні 22.07.2013 р. представник відповідача подав суду відзив на позов, у якому останній заперечує проти позовних вимог з наступних підстав.
		По-перше, позивач здійснив поставку обладнання 15.02.2013 р., тоді як відповідно до умов Договору Позивач повинен був здійснити поставку у строк 10 тижнів після отримання передоплати першого етапу, тобто до 01.01.2013 р., а тому це стало підставою для притримання відповідачем оплати за виконані роботи.
		По-друге, оскільки п. 3.3. Договору передбачає, що передача обладнання здійснюється на підставі видаткових накладних за підписом сторін, а такі не були подані позивачем, то момент оплати за поставлене обладнання ще не настав, так як позивачем не виконано обов'язку щодо передання такого обладнання.
		У судовому засіданні 22.07.2013 р. оголошено перерву до 29.07.2013 р.
		26.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача заяву про забезпечення позову, у якій останній просить суд накласти арешт на грошові кошти ТОВ «Континентбуд» у сумі 673 481, 64 грн.
		Також 26.07.2013 р. відділом діловодства суду отримано від представника позивача пояснення по справі, в яких дається додаткове обґрунтування позовних вимог.
		Розглянувши у судовому засіданні 29.07.2013 року подану представником позивача заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про те, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
		Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись на будь-якій стадії судового процесу.
		Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.
		У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
		розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
		забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
		наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
		імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
		запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
		У вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які наведені на їх підтвердження, та ін.  
		Вжиття такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Континентбуд», а саме на суму 673 481, 64 грн., не обґрунтовано заявником належним чином.
		Крім цього, заявником не подано суду жодного доказу, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Континентбуд», а саме на суму 673 481, 64 грн., може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду за результатом розгляду позову про стягнення з ТОВ «Континентбуд» суми заборгованості за Договором.
		Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «Завод «Євроформат» про забезпечення позову по справі № 910/10692/13.
		Також, у судовому засіданні 29.07.2013 р. представник відповідача подав суду додаткові документи, а саме платіжне доручення № 6714 від 24.07.2013 р. про сплату на користь відповідача часткової суми заборгованості у розмірі 15 000, 00 грн. (призначення платежу - оплата по монтажним роботам та поставки ліфтового обладнання згідно з Договором підряду № 351 від 31.05.2012 р.)
		Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 29.07.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. 
		Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд,  -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		31.05.2013 р. між ТОВ «Континентбуд» (замовник, відповідач) та ТОВ «Завод Євроформат» (підрядник, позивач) було укладено договір підряду № 351 (далі - Договір).
		Відповідно до пунктів 1.1. Договору, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання: поставити ліфтове обладнання відповідно до Специфікації та виконати роботи по його монтажу і пусконалагоджуванню на об'єкті замовника, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Закревського 42. Замовник зобов'язується прийняти обладнання відповідно до умов цього Договору та належним чином виконані роботи і сплатити підряднику їх вартість за цінами, визначеними у розділі 2 Договору.
		Відповідно до п. 2.1. Договору, його загальна вартість згідно з договірною ціною та з урахуванням ПДВ складає: 737 100, 00 грн. і включає:
		- ліфтове обладнання в кількості 2 одиниці;
		- доставку на об'єкт;
		- монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
		- сприяння щодо введення в експлуатацію ліфтового обладнання в установленому законом порядку та отримання відповідного узгодження в Держгірпромнагляд.
		Згідно з п.п. 2.2. та 2.3. Договору, оплата проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника в національній валюті - гривні, а розрахунки за Договором здійснюються замовником шляхом поетапної оплати:
		1-й етап - 10% від вартості Договору (73 710, 00 грн.) протягом 10 банківських днів після підписання сторонами Договору.
		2-й етап - остаточний - 90% від загальної вартості Договору (663 390, 00 грн.) протягом 120 банківських днів з моменту здійснення першого етапу оплати.
		Також, згідно з п. 5.2.1. Договору, замовник зобов'язується сплатити вартість Договору згідно з п. 2.1., 2.3. Договору.
		П. 6.1.2. Договору передбачає, що при порушенні термінів оплати замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 10% від неоплаченої за договором суми.
		Свої зобов'язання за Договором позивач виконав належним чином, що підтверджується Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЗЕ-0000052 від 15.02.2013 р. на загальну суму 116 130, 00 грн. та Актом приймання-передачі майна від 15.02.2013 р. за Договором № 351 від 31.05.2012 р., на загальну суму 571 200, 00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін.
		Таким чином, загальна вартість виконаних робіт за Договором склала 687 330, 00.
		Відповідачем на виконання умов п. 2.3. Договору 06.09.2012 р. було перераховано на користь позивача 10 % вартості Договору у розмірі 73 710, 00 грн., що підтверджується банківською випискою ТОВ «Завод Євроформат» на дату 06.09.2012/05.09.2012 р.р.
		Однак відповідач не виконав в повному обсязі взяті на себе зобов'язання згідно з умовами Договору, не провівши повний розрахунок з позивачем за роботи у повному обсязі.
		Таким чином, відповідач оплатив за надані позивачем роботи не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день подачі позову до суду утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 613 620, 00 грн. 
		В процесі розгляду справи відповідачем сплачено позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 15 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6714 від 24.07.2013р.
		Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
		Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
		Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Внаслідок укладення договору підряду між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
		Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
		Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
		Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 
		Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
		Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. 
		У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
		Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
		Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за виконані позивачем роботи, відповідач у встановлений Договором строк виконав не в повному обсязі.
		В процесі розгляду справи, згідно з платіжним дорученням № 6714 від 24.07.2013р., відповідач сплатив позивачу кошти в рахунок погашення заборгованості по Договору в сумі 15 000, 00 грн.
		Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. 
		Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.
		Таким чином, оскільки відповідачем сплачено частково суму заборгованості в розмірі 15 000, 00 грн. в процесі розгляду даної справи, та відсутністю в цій частині позовних вимог предмету спору, суд припиняє провадження у справі №910/10692/13 в частині стягнення з відповідача частини основної заборгованості в розмірі 15 000,00 грн.
		Таким чином, станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості, що підлягає до стягнення становить 598 620 ,00 грн. (613 620, 00 грн. - 15 000, 00 грн. = 598 620, 00 грн.), а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Заперечення відповідача, зазначені у відзиві, не беруться судом до уваги з наступних підстав.
		Щодо прострочення поставки обладнання позивачем, то відповідно до п.п. 2.1. та 2.2. Договору, вбачається, що розрахунки по Договору не залежать від виконання своїх зобов'язань позивачем, так як остаточна сплата за Договором повинна бути здійснена протягом 120 банківських днів після підписання сторонами Договору.
		Щодо ненадання документації позивачем, то пунктом 5.1.1. Договору передбачено, що одночасно з поставкою обладнання, підрядник зобов'язується підготувати та надати Замовнику всю необхідну конструкторську документацію на Обладнання, яка відповідає європейським стандартам та вимогам.
		Згідно з п. 3.10. та 3.11. Договору, Акт прийому-передачі виконаних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника. Уповноважений представник Замовника протягом семи днів перевіряє обґрунтованість Акту та підписує його, у разі відсутності зауважень. У випадку, якщо замовник впродовж 10 робочих днів від дати отримання Акту від підрядника не підписує його і не повідомляє письмово про наявність недоліків, обладнання вважається прийнятим, а роботи виконаними. В такому випадку підрядник має право вимагати решту оплати вартості обладнання та робіт.
		Сторонами не було надано доказів письмового повідомлення відповідача позивачу про наявність недоліків виконаних робіт. Більше того, на виконання вказаного пункту договору позивачем передано відповідачу Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЗЕ-0000052 від 15.02.2013 р. на загальну суму 116 130, 00 грн. та Акт приймання-передачі майна від 15.02.2013 р. за Договором № 351 від 31.05.2012 р., на загальну суму 571 200, 00 грн., які підписані позивачем та відповідачем та скріплені їх печатками.
		За таких обставин, суд вважає заперечення відповідача необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними у справі матеріалами.
		Щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 61 362, 00 грн., то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
		П. 6.1.2. Договору передбачає, що при порушенні термінів оплати замовник сплачує підряднику штраф у розмірі 10% від неоплаченої за договором суми.
		Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
		Станом на час подання позову сума основної заборгованості відповідача перед позивачем за Договором становила 613 620, 00 грн., а тому, відповідно до розрахунку позивача, 10% від даної суми становить 61 362, 00 грн. Суд вважає, що розрахунок позивача є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає до задоволення.
		Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладається на відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		1.          Позовні вимоги задовольнити частково.
		2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Континентбуд" (02140, м. Київ, вул. Л. Руденко, буд. 6-А, ідентифікаційний код 32920223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Євроформат» (04073, м. Київ, вул. Куренівська, буд. 21, літ. «Г», ідентифікаційний код 31724919) основний борг у розмірі 598 620 (п'ятсот дев'яносто вісім тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп., штраф у розмірі 61 362 (шістдесят одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 499 (тринадцять тисяч чотириста дев'яносто дев'ять) грн. 64 коп.
		3.          Провадження в частині стягнення 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу припинити.
		4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
		5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
		 
		Повне рішення
		складено 02.08.2013 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                    Ю.В. Картавцева

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...