Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-3557/10/1618 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 07.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 08.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18 липня 2013 р.Справа № 2а-3557/10/1618Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
		Головуючого судді: Бенедик А.П.
		Суддів: Калиновського В.А. ,  Калитки О. М. 
		розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за  апеляційною скаргою  Управління Пенсійного фонду України в Лубенсбькому районі Полтавської області  на постанову  Лубенського міськрайонного суду Полтавської області  від   20.10.2010р. по справі  №  2а-3557/10/1618
		за позовом     ОСОБА_1         
		до    Управління Пенсійного фонду України в Лубенсбькому районі Полтавської області                
		про зобов'язання вчинити певні дії,
		ВСТАНОВИЛА:
		Позивач 19.07.10 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом. 
		Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 15.11.2011 року позов задоволено частково.  Визнано протиправною бездіяльність відповідача. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни із розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати  за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року,  з 22.05.2008 року  по 30.05.2010 року. В іншій частині позову відмовлено. 
		Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на неврегульованість на законодавчому рівні механізму та умов виплати допомоги особам, які мають статус "дитина війни", прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм бюджетного законодавства України та  ст.28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що призвело до неправильного вирішення справи.
		Апеляційна скарга  відповідно до ст.197 КАС України розглядається в порядку письмового провадження.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни та за приписами ст.6 цього закону має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
		Задовольняючи позов суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права надавши перевагу ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  над постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. за № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", як нормативно-правовому акту, що має вищу юридичну силу. Також суд правильно визначено розмір мінімальної пенсії за віком, виходячи із приписів ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки іншими законами такий розмір не врегульовано. 
		Між тим, при ухваленні рішення судом було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом 19.07.10 року із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 01.01.06 року по 30.06.10 року.
		Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції яка діяла до 30.07.2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Але, 30.07.2010 року Законом України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 року зазначений строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
		Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30.07.2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скороченя.
		 Колегія суддів, виходячи з наведенного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин ч.2 ст.99 КАС України, яка діяла до 30.07.2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28.03.2006 року по справі «Мельник проти України»(заява №23436/03).  
		Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, річний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту з 19.07.09 року. 
		Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
		Приймаючи рішення про поновлення позивачу строку на звернення до суду з позовом суд першої інстанції не навів підстав для його поновлення.
		З матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надано. 
		Виходячи із зазначених обставин справи, колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення було порушено приписи ст.ст.99, 100 КАС України, що призвело до частково необґрунтованого задоволення позову. 
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог до 18.07.09 року та відмові в позові - підлягає скасуванню, з прийняття ухвали про відмову в поновленні позивачу строку на звернення до суду з позовом та залишенням цієї частини позовної заяви без розгляду.
		Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 167, 195, 197 п. 4 ст. 198, 200, 203, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
		 
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лубенсбькому районі Полтавської області - задовольнити частково.
		Постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2010р. по справі  №  2а-3557/10/1618 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задоволення позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лубенсбькому районі Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності   щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.07 року по 18.07.09 року.
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Лубенсбькому районі Полтавської області про визнання протиправною бездіяльності   щодо не нарахування та не виплати доплати до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 01.01.06 року по 18.07.09 року - залишити без розгляду.
		В іншій частині постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.10.2010р. по справі  №  2а-3557/10/1618 -залишити без змін.
		Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. 
		 
		Головуючий суддя  (підпис)Бенедик А.П.Судді (підпис)   (підпис)  Калиновський В.А.    Калитка О. М.  
		ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бенедик А.П.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...