Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/2480/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.08.2013. Забезпечено надання загального доступу: 19.08.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 638\2480\13-ц,
		№2\638\2405\13                  
		 
		З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		12 серпня 2013 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі: 
		Головуючого, судді:                                                                Руднєвої О. О.
		при секретарі:                                                                          Кучерявенко А.М.
		розглянувши у відкритому  судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача визнання відмови у наданні кредиту дискримінацією за ознакою інвалідності,  відшкодування моральної шкоди, - 
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		           26.02.2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: визнати відмову ПАТ «Дельта Банк» у банківському обслуговуванні незаконною, та такою, що є дискримінацією споживача за ознакою інвалідності; зобов'язати банк укласти із ним споживчий кредит на умовах, що діяли на момент звернення; стягнути з ПАТ «Дельта банк» відшкодування моральної шкоди, спричиненої дискримінацією, порушенням права та приниженням людської гідності внаслідок незаконної відмови у банківському обслуговуванні.  
		В судовому засіданні позивач та якого представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, на задоволенні позову наполягали,  та пояснили суду, що 29 листопада 2012 року з метою придбання телевізора він прийшов до супермаркету електроніки «Ельдорадо». Скориставшись допомогою консультанта, підібрав потрібну модель.  На питання про можливість придбання телевізора у розстрочку консультант відповів, що на першому поверсі магазину знаходяться представники банків, які зможуть оформити покупку у кредит. Після цього консультантом був виписаний рахунок-фактура на телевізор «Samsung», вартістю 3333 (три тисячі триста тридцять три) гривні. Отримавши рахунок-фактуру, позивач підійшов до представника відповідача. Коли представник відповідача дізналася, що він є інвалідом I групи, вона сказала, що кредит оформити не зможе, що за внутрішнім розпорядженням її керівництва  вона не має  права укладати договори споживчого кредиту з інвалідами. На питання чим обґрунтовано відмову у наданні кредиту, представниця банку відповіла, що вона виконує вказівку вищого керівництва. 
		Позивач та його представник  вважають, що відповідачем було порушено право споживача, у вигляді застосування до нього, як до інваліда I групи прямої дискримінації за ознакою інвалідності,  внаслідок чого він зазнав моральної шкоди, яка полягає у тому, що він відчув себе людиною другого сорту, його тривалий час переслідувало почуття приниженості, та від цього він зазнав моральних страждань. 
		Відповідач у судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову з посиланням на докази, якими він обгрунтовується, суду не надав, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
		Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст. 224 - 226 ЦПК України.
		Суд, вислухавши пояснення позивача,представник похивача, дослідивши наявні дані та докази, вважає що позовні вимоги обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, та підлягають частковому задоволенню,  виходячи з нижче наведеного.
		Позивач, який є інвалідом дитинства по зору I групи звернувся до відповідача  для укладення споживчого кредиту на купівлю телевізору, але йому було відмовлено у укладенні такого договору на умовах, однакових для всіх споживачів.    
		Згідно  ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів»,  відповідно до якої,  за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. 
		Згідно ст. 633 Цивільного кодексу України банківське обслуговування належить до публічних договорів, а саме ч. 1. вказаної статті передбачає, що  публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
		Так, відповідно до ч. 2 ч. 4 названої статті,  умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, а підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.
		Законом України  «Про засади запобігання та протидію дискримінації в Україні» №  5207-VI, дія  якого поширюється на всіх осіб, які перебувають на території України та на доступ до товарів і послуг серед інших сфер суспільних відносин, визначено таке: пряма дискримінація - це рішення, дії або бездіяльність, що призводять до випадку, коли до особи та/або групи осіб за їх певними ознаками ставляться менш прихильно, ніж до інших осіб в аналогічній ситуації;дискримінація - це рішення, дії або бездіяльність, спрямовані на обмеження або привілеї стосовно особи та/або групи осіб за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (далі - певні ознаки), якщо вони унеможливлюють визнання і реалізацію на рівних підставах прав і свобод людини та громадянина.
		Заборона дискримінації встановлена статтею 6 вказаного Закону, в якій йдеться, що відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
		Будь-які форми дискримінації осіб та/або груп осіб за їх певними ознаками з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, а також юридичних та фізичних осіб забороняються.
		          «Конвенцією   ООН про права  інвалідів», ратифікованою  Законом  1767-VI від 16.12.2009, визнано, що дискримінація стосовно будь-якої особи за ознакою інвалідності є ущемленням достоїнства й цінності, притаманних людській особистості, а також визначено що таке дискримінація за ознакою інвалідності так, згідно конвенції,  дискримінація за ознакою інвалідності означає будь-яке розрізнення, виключення чи обмеження з причини інвалідності, метою або результатом якого є применшення або заперечення визнання, реалізації або здійснення нарівні з іншими всіх прав людини й основоположних свобод у політичній, економічній, соціальній, культурній, цивільній чи будь-якій іншій сфері. Вона включає всі форми дискримінації, у тому числі відмову в розумному пристосуванні.
		Статтею 12 Конвенції визначено, що  з урахуванням положень цієї статті держави-учасниці вживають усіх належних і ефективних заходів для забезпечення рівних прав інвалідів на володіння майном і його успадкування, на управління власними фінансовими справами, а також на рівний доступ до банківських позик, іпотечних кредитів та інших форм фінансового кредитування й забезпечують, щоб інваліди не позбавлялися довільно свого майна.
		Відповідно до ст.  1 Закону  України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», інваліди в Україні володіють усією повнотою соціально-економічних, політичних, особистих прав і свобод, закріплених Конституцією України та іншими законодавчими актами. Дискримінація інвалідів забороняється і переслідується за законом.
		Таким чином. позовні вимоги в частині визнання відмови ПАТ «Дельта Банк» укласти договір споживчого кредиту на придбання телевізору дискримінацією за ознакою інвалідності є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
		Позовна вимога щодо зобов'язання ПАТ «Дельта Банк» укласти з позивачем договір споживчого кредиту на переконання суду не може бути задоволеною, оскільки  ця вимога порушує загальні засади Цивільного законодавства та не відповідає п. 3) ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, якою гарантується свобода договору, а також частині 1 ст. 627 ЦК, згідно якої відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. 
		 Стосовно позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.  
		Так, у відповідності до ст. 23 Цивільного кодексу України,  особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Як  передбачено ст. 201 Цивільного кодексу України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, серед інших є: здоров'я, життя; честь, гідність і ділова репутація.
		Конституція України визначає, що життя і здоров'я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
		Відповідно до ст. 3 «Основ законодавства України про охорону здоров'я», поняття «здоров'я» має таке значення: здоров'я - стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.
		Кожний громадянин України, як передбачено ст. 6 «Основ законодавства України про охорону здоров'я»,   має право на охорону здоров'я, що серед іншого передбачає правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я.
		Вимагаючи стягнути з ПАТ «Дельта Банк» 2000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди, позивач не надав суду обґрунтованого розрахунку щодо розміру відшкодування, а також не надано доказів про глибину та тривалість моральних страждань, які позивач відчував після застосування до нього дискримінації. 
		За таких обставин, керуючись принципом розумності, суд вважає за можливе встановити відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000 гривень.  
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 23, 633, 1167 ЦК України, ст. ст. 3,4,169,224 ЦПК України, ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 1, 6 Закону України  «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст.ст. 14, 15  Закону України «Про запобігання та протидію дискримінації в Україні»   - 
		 
		С У Д     В И Р І Ш И В:
		 
		Позовну заяву  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про захист прав споживача визнання відмови у наданні кредиту дискримінацією за ознакою інвалідності,  відшкодування моральної шкоди -  задовольнити частково.
		 
		Визнати відмову ПАТ «Дельта Банк» у банківському обслуговуванні, а саме ненаданні ОСОБА_1 споживчого кредиту на придбання телевізора на умовах, оголошених для всіх споживачів,   незаконною, та такою, що є дискримінацією споживача за ознакою інвалідності;
		 
		Стягнути з ПАТ «Дельта Банк»  1000 (одну тисячу) гривень в якості відшкодування моральної шкоди, спричиненої дискримінацією, порушенням права та   приниженням людської гідності внаслідок незаконної відмови у банківському обслуговуванні.  
		 
		Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
		 
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, в той же строк з дня отримання його копії.
		 
		 
		Головуючий, суддя:                                                                                                 О.О. Руднєва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...