Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22а-5103/08/9104 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 08.04.2009. Забезпечено надання загального доступу: 09.04.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		02 березня 2009 року    № 22а-5103/08/9104
		 
		Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
		судді-доповідача Шавеля Р.М.,
		суддів Пліша М.А. та Стародуба О.П.,
		при секретарі   Ступницькій Г.Я.,
		 
		з участю осіб:
		від позивача   Саталкін О.С., директор; Данилейко О.С., головний бухгалтер;
		від відповідача   Закорчемний І.Б., довіреність № 12523/9/10 від 26.09.2008р.;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу
		за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Львів»
		напостанову господарського суду Львівської обл. від 05.12.2007р. у справі № 13/322А(13/261А)/5015
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Львів»
		доДержавної податкової інспекції у Жидачівському районі Львівської обл.
		провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А:o:p>/o:p>
		 
		24.10.2007р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Вторма-Львів» звернувся до господарського суду з адміністративними позовами, в яких просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції /ДПІ/ у Жидачівському районі Львівської обл. № 0000272320/0/7819 від 05.07.2007р. та № 0000272320/1/11045 від 13.08.2007р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість та частково нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. № 0000262320/0/7819 від 05.06.2007р. та № 0000262320/1/11045 від 13.08.2007р. про визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств (Т.1, а.с.4, 5-6).
		 
		Ухвалою господарського суду Львівської обл. від 22.11.2007р. вищевказані позови обєднані для спільного розгляду і вирішення (Т.1, а.с.99).
		 
		Постановою господарського суду Львівської обл. від 05.12.2007р.в задоволенні заявленого позову відмовлено (Т.2, а.с.78-81).
		 
		Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив позивач ТзОВ «Вторма-Львів», який покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову господарського суду скасувати та винести нову постанову, якою заявлений позов задоволити (Т.2, а.с.88-91).
		Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що укладений із Концерном «Основа» договір про надання послуг консультаційного характеру відповідає вимогам чинного законодавства і судом не визнаний недійсним; виконання послуг оформлялися актами прийому-передачі виконаних робіт, податковими накладними та рахунками-фактурами, в яких вказувався перелік наданих послуг. Наведені документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затв. наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., також надані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності.
		Ревізорами податкового органу безпідставно розширено перелік документів, якими повинен підтверджуватися факт надання консультаційних послуг, при цьому чинне законодавство не встановлює спеціальних вимог щодо обовязкової наявності певних документів для підтвердження наданих послуг.
		Всі суми з податку на додану вартість із наданих консультаційних послуг підтверджені належно складеними податковими накладними.
		За таких умов підприємство має право включити вартість одержаних від Концерну «Основа» послуг до складу валових витрат на підставі пп.5.1, пп.5.3.9. п.5.3. ст.5, пп.11.2.1 п.12.1. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та до податкового кредиту згідно вимог пп.7.4.1, 7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
		 
		Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників позивача на підтримання поданої апеляційної скарги, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
		 
		Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
		До складу валових витрат згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
		Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 наведеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
		Установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
		 
		Із змісту пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» слідує, що податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Відповідно до пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 цього Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
		 
		 Як зясовано судом першої інстанції, відповідачем ДПІ у Жидачівському районі Львівської обл. було проведено виїзну планову перевірку ТзОВ «Вторма-Львів» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 31.03.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 463/23-1/32478122 від 29.05.2007р. (Т.1, а.с.7-44).
		Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема, вимог п.5.1, пп 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.16.1 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем завищено валові витрати на 81076 грн. та занижено до сплати податок на прибуток в сумі 20269 грн., та вимог пп.7.4.1, пп.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого ТзОВ «Вторма-Львів» занижено до сплати податок на додану вартість на 7083 грн.
		На підставі Акту перевірки і по результатам процедури адміністративного оскарження (Т.1, а.с.78-92) податковим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення: 
		* № 0000262320/0/7819 від 05.06.2007р. та № 0000262320/1/11045 від 13.08.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на суму 30404 грн., в тому числі 20269 грн. за основним платежем та 10135 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;
		* № 0000272320/0/7819 від 05.07.2007р. та № 0000272320/1/11045 від 13.08.2007р. про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на суму 10625 грн., в тому числі 7083 грн. за основним платежем та 3542 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.93-96).
		Також встановлено, що ТзОВ «Вторма-Львів» (замовник) та Концерн «Основа» (виконавець) уклали договір № 14 від 31.12.2004р. і додаткову угоду до нього від 30.12.2005р., відповідно до яких замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобовязання надавати замовнику оплатні послуги консультаційного характеру в сфері управління, фінансів та економіко-правових відносин (Т.1, а.с.77).
		На виконання цього договору виконавцем виписані рахунки-фактури (Т.1, а.с.49-54), замовником проведена їх оплата (Т.1, а.с.55-61), сторонами складені акти здачі-приймання виконаних робіт (Т.1, а.с.70-76). Відповідно до умов договору та актів здачі-приймання виконаних робіт контрагентом позивача виписувались податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.1, а.с.62-69).
		 
		Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не представлено доказів, які б підтверджували використання отриманих від Концерну «Основа» послуг в господарській діяльності ТзОВ «Вторма-Львів»; надані акти здачі-приймання виконаних робіт, рахунки-фактури та податкові накладні не можна вважати достатніми первинними документами для відображення валових витрат, а тому за наведених обставин платником податків неправомірно віднесено вартість отриманих послуг до валових витрат та податкового кредиту (Т.2, а.с.78-81).
		Також наведені обставини були покладені податковим органом в основу винесених податкових повідомлень-рішень, які оскаржуються позивачем.
		 
		Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції вірними та обґрунтованими з наступних підстав.
		 
		 Згідно матеріалів справи слідує, що ТзОВ «Вторма-Львів» є субєктом підприємницької діяльності, основними видами діяльності якого є оптова торгівля відходами та брухтом; оброблення паперу та картону (Т.1, а.с.10)
		 Предметом укладеного договору № 14 від 31.12.2004р. є надання послуг консультаційного характеру в сфері управління, фінансів та економіко-правових відносин; перелік наданих послуг відображений в складених договірними сторонами актах здачі-приймання виконаних робіт: консультації та рекомендації з питань заготівлі макулатури, з питань юридичного оформлення відносин з постачальниками, аналіз договорів, консультації та розяснення щодо ведення бухгалтерського та податкового обліку, пошук обладнання, консультації з ведення податкового та бухгалтерського обліку.
		Аналіз умов укладеного договору та змісту актів здачі-приймання виконаних робіт не дозволяє достовірно встановити використання отриманих від Концерну «Основа» послуг в господарській діяльності позивача, оскільки вказані послуги носять загальний характер і торкаються значного кола питань.
		При цьому колегія суддів враховує й те, що надання таких послуг здійснювалося лише в електронній та усній формах, а в актах здачі-приймання виконаних робіт та інших документах відсутні вказівки на конкретних відповідальних осіб, які надали та прийняли ці послуги. 
		Між тим, така узгоджена договірними сторонами форма надання послуг не звільняє позивача від обовязку документувати господарські операції у відповідності до вимог нормативно-правових актів з питань бухгалтерського та податкового обліку.
		 
		Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обовязкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обовязкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Як слідує із змісту представлених актів здачі-приймання виконаних робіт, в них нечітко вказується, якого саме виду надаються послуги (виконуються роботи), в таких відсутні покликання на те, що ці послуги (роботи) надаються саме на виконання умов договору № 14 від 31.12.2004р., не вказуються конкретні особи, які надали і отримали вказані послуги.
		Також вірно зазначено податковим органом про те, що в актах здачі-приймання виконаних робіт не вказуються обсяги наданих послуг, вартість конкретних послуг, а також позивачем не надано для перевірки інших підтверджуючих документів про фактичне отримання та використання послуг у своїй господарській діяльності.
		За таких умов представлені позивачем документи не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які встановлені для первинних бухгалтерських документів, та не можуть слугувати достатньою підставою для віднесення вартості наданих послуг (виконаних робіт), підтверджених такими актами, до складу валових витрат, оскільки в актах не розкритий зміст наданих послуг (виконаних робіт) та відсутнє посилання на відповідний договір.
		 
		Додатково колегія суддів враховує, що відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
		З матеріалів справи не вбачається, що консультаційні послуги, які надавались позивачу, були спрямовані на обслуговування його господарської діяльності; позивачем не доведено, що отримання розглядуваних послуг призвело до збільшення кількості покупців та постачальників продукції, розширення товарного асортименту, що вплинуло на збільшення прибутку підприємства.
		 
		Враховуючи те, що позивачем невірно включено до складу валових витрат вартість отриманих послуг (робіт), які не підтверджуються належними первинними документами, ці послуги є неповязаними з веденням господарської діяльності позивача, тому ТзОВ «Вторма-Львів» в порушення вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» неправомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ по вказаних послугах.
		В частині правомірності формування позивачем податкового кредиту за перевірений період колегія суддів виходить з вимог пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Між тим, у розглядуваному випадку наявність у позивача належно оформлених податкових накладних не може бути єдиною підставою для формування податкового кредиту.
		 
		 Згідно з вимогами ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
		На виконання цієї норми податковий орган надав суду належні докази, які свідчать про правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
		 
		Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
		 
		Таким чином, колегія суддів вважає підставним визначення відповідачем податкових зобовязань по наведеним господарським операціям, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішення є безпідставними та задоволенню не підлягають.
		 
		З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
		 
		Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-
		 
		У Х В А Л И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вторма-Львів» на постанову господарського суду Львівської обл. від 05.12.2007р. залишити без задоволення, а вказану постанову господарського суду  без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.
		 
		 
		Суддя-доповідач:  Р.М.Шавель
		 
		 
		Судді:  М.А.Пліш
		 
		 
		 О.П.Стародуб

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...