Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/3278/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Копія
		Справа № 822/3278/13-а
		                      
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 вересня 2013 року м. Хмельницький
		Хмельницький окружний адміністративний суд
		в складі:головуючого-суддіКасапа В.М.  при секретаріБориславській К.В.  за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом    товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус"     до  державної податкової інспекції у м. Хмельницькому        про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ "Фірма "Тонус" звернулося з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2013 року № 0000362206/1210 та № 000352206/1211.
		В обґрунтування позовних вимог вказує, що працівниками податкової інспекції проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року, за результатами якої складений акт № 725/22-6/23845071 від 27.02.2013 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000102206/426 від 13.03.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 825 512 грн., та № 0000102206/427 від 13.03.2013 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 167 356 грн.
		В результаті проведеної перевірки виявлено порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 683 957 грн., а також порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 778 237 грн.
		За результатами адміністративного оскарження ДПС у Хмельницькій області частково скасовано вказані податкові повідомлення-рішення, а відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000362206/1210 від 16.05.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 754 734 грн., з яких 683 957 грн. основного платежу та 70 777 грн. штрафних санкцій, та № 0000352206/1211 від 16.05.2013 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 972 796 грн., з яких 778 237 грн. основного платежу та 194 559 грн. штрафних санкцій.
		З прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями не погоджується та вказує, що між ним та ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД", ТОВ "Радіосистеми" укладались договори підряду, згідно умов яких вказані контрагенти зобов'язується надати послуги (виконати роботи) а позивач прийняти та оплатити їх. Вказує, що ним отримано та оплачено надані контрагентом послуги (роботи), які в подальшому оприбутковані та використані у його господарській діяльності. Факт здійснення фінансових операцій, вчинених на виконання умов укладених договорів, а також факт проведення даних операцій по бухгалтерському та податковому обліку підтверджується відповідними накладними, видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт, банківськими виписками про фактичне перерахування коштів за виконані роботи та придбані ТМЦ. Просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
		В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.
		Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав заперечення проти позову, в якому вказує, що при дослідженні взаємовідносин позивача із зазначеними контрагентами встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження сум податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість за перевіряємий період. Зазначає, що в зв'язку з відсутністю первинних документів, які б підтверджували приймання-передачу робіт (послуг), відсутністю у контрагентів трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а саме відсутністю необхідної кількості працівників, податковим органом зроблено висновок про те, що операції по зазначених вище договорах фактично не виконувались в межах господарської діяльності підприємства, а відтак останні укладались без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків.
		Вважає прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.05.2013 року № 0000362206/1210 та № 000352206/1211 правомірними та просить відмовити у задоволенні позову.
		Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.09.2012 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення позивачем п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, яке полягає у занижені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період в розмірі 683 957 грн., а також порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, в розмірі 778 237 грн. На підставі виявлених порушень складено акт № 725/22-6/23845071 від 27.02.2013 року та винесено податкові повідомлення-рішення № 0000102206/426 та № 0000102206/427 27.02.2013 року.
		За результатами адміністративного оскарження ДПС у Хмельницькій області частково скасовано вказані податкові повідомлення-рішення, а відповідачем прийнято нові податкові повідомлення-рішення № 0000362206/1210 від 16.05.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 754 734 грн., з яких 683 957 грн. основного платежу та 70 777 грн. штрафних санкцій, та № 0000352206/1211 від 16.05.2013 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 972 796 грн., з яких 778 237 грн. основного платежу та 194 559 грн. штрафних санкцій.
		З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді між позивачем та ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" укладались наступні договори підряду: № П/07-10 від 05.10.2011 року, № П/08-10 від 10.10.2011 року, № П/09-10 від 06.10.2011 року, № 12 від 12.12.2011 року, № П/04-12 від 28.04.2012 року. Відповідно до умов даних договорів ТОВ "Лайн Сервіс ЛТД" зобов'язується виконати будівельно-ремонтні та монолітні роботи на визначених у договорах об'єктах, а позивач прийняти та оплатити їх.
		Факт виконання робіт та факт їх оплати підтверджується: актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року, лютий 2012 року, травень 2012 року та червень 2012 року на загальну суму 280 558,70 грн.; довідками про вартість виконаних підрядних робіт за вказані періоди на загальну суму 280 558,70 грн.; видатковими накладними на отримання ТМЦ за грудень 2011 року, лютий 2012 року, травень 2012 року на загальну суму 289 298,40 грн.; банківськими виписками про фактичне перерахування коштів за виконані роботи та придбані ТМЦ.
		Копії даних документів знаходяться в матеріалах справи.
		По господарським операціям на будівельно-ремонтні роботи та купівлі-продажу будматеріалів між позивачем та ТОВ "Радіосистеми" укладались наступні договори: договір підряду № 06/03/12 від 30.03.2012 року; договір підряду № 07/03/12 від 30.03.2012 року; договір купівлі-продажу б/н від 20.03.2012 року.
		Факт виконання сторонами своїх зобов'язань за умовами укладених договорів підтверджується: актами приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2012 року на загальну суму 187 164,72 грн.; довідками про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2012 року на загальну суму 187 164,72 грн.; видатковими накладними на отримання ТМЦ за квітень 2012 року на загальну суму 102 835,68 грн.; товарно-транспортними накладними за квітень 2012 року на перевезення ТМЦ.
		Копії даних документів знаходяться в матеріалах справи.
		Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, згідно положень яких первинні документи - письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
		Згідно п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ; назва документа (форми); код форми; дата і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі); посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
		Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Досліджуючи надані позивачем первинні документи встановлено, що останні містять всі необхідні реквізити, наявність яких є необхідною умовою при їх складанні.
		Як визначено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
		Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
		Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
		Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138).
		Відповідно до п.п. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством.
		Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
		З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та в повній мірі включено до складу валових витрат витрати, понесені ним в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовувались в межах господарської діяльності. Факт отримання позивачем послуг по виконанню відповідних робіт підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які засвідчують здійснення платником витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
		Стосовно донарахованої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, суд звертає увагу на наступне.
		Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Пунктом 198.2 даної статті встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
		- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
		- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
		- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
		- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198).
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (п. 198.6 ст. 198).
		Форма та порядок заповнення податкової накладної передбачені ст. 201 ПК України, відповідно до п. 201.1 якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у даному пункті.
		Згідно п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
		Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201).
		Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
		Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.
		На основі отриманих податкових накладних, суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту та відображені в деклараціях по податку на додану вартість за відповідні періоди.
		З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що Податковий кодекс України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.
		Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються матеріалами справи, податкові повідомлення-рішення № 0000362206/1210 від 16.05.2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 754 734 грн. та № 0000352206/1211 від 16.05.2013 року щодо визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 972 796 грн. не відповідають дійсним обставинам справи, прийняті з порушенням норм чинного податкового законодавства, в зв'язку з чим підлягають скасуванню.
		Керуючись ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" задоволити.
		Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому № 0000362206/1210 та № 0000352206/1211 від 16.05.2013 року.
		 
		          Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
		          Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
		 
		Повний текст постанови виготовлено  12 вересня 2013 року 
		  
		 
		Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя В.М. Касап

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...