Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 6-43062св12 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.09.2013. Забезпечено надання загального доступу: 13.09.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		У Х В А Л А              
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		07 серпня 2013  рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
		Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
		головуючого Дьоміної О.О.,суддів:  Касьяна О.П., Маляренка А.В.,Писаної Т.О.,Юровської Г.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту, поділ майна, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від           НОМЕР_2 лютого 2011 року, рішення апеляційного суду Одеської області від          18 вересня 2012 року,
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У травні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, що є об'єктом спільної сумісної власності.
		В обґрунтування позову посилався на те, що у 1985 році був укладений шлюб з відповідачем. У 1998 році шлюб між сторонами було розірвано з метою покращення житлових умов сім'ї позивача та відповідача.
		Незважаючи на юридичне припинення шлюбних відносин сторони продовжували проживати однією сім'єю, а позивач продовжував фінансово та матеріально утримувати сім'ю, оскільки відповідач, в період з 1995 року по 2009 рік не працювала взагалі. За час перебування в шлюбі та фактичних шлюбних відносинах після розірвання шлюбу сторонами було набуте наступне майно: земельна ділянка площею 0,109 га розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 11, дільниця НОМЕР_2, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області; земельна ділянка площею 0,04 га, яка розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 8, дільниця НОМЕР_1, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області; квартира АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2; квартира АДРЕСА_3, яку згодом було продано відповідачем без згоди позивача, а кошти, отримані від продажу квартири остання поклала на рахунок в банк.
		Оскільки в досудовому порядку не вдалося вирішити питання, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який згодом уточнив та відмовився в частині вимог щодо визнання спільною сумісною власністю квартири АДРЕСА_2 та виділення її в особисту власність позивача.
		Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від НОМЕР_2 лютого 2011 року позов задоволено.
		Встановлено факт проживання однією сім'єю позивача та відповідача в період з 22 липня 1998 року по квітень 2010 року.
		Визнано об'єктом права спільної сумісної власності сторін земельну ділянку площею 0,109 га розташовану в ОГСТ «Приморський», лінія 11, дільниця НОМЕР_2, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області; земельну ділянку площею 0,04 га, яка розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 8, дільниця НОМЕР_1, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області; квартира АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2; грошові кошти в розмірі 640 000 грн., що були отримані відповідачем від продажу квартири АДРЕСА_3; гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
		Розділено майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності та виділено в приватну власність позивача земельну ділянку площею 0,109 га розташовану в ОГСТ «Приморський», лінія 11, дільниця НОМЕР_2, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області та гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
		Виділено у приватну власність відповідача земельну ділянку площею 0,04 га, яка розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 8, дільниця НОМЕР_1,                      с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області та квартиру АДРЕСА_1.
		Стягнуто з відповідача на користь позивача 320 000 грн. в рахунок грошової компенсації за половину квартири АДРЕСА_3, що була відчужена відповідачем.
		Стягнуто з відповідача на користь позивача 312 369 грн., що складає вартість ремонту в квартирі АДРЕСА_1, яка залишається у власності відповідача.
		Вирішено питання про судові витрати.
		Рішенням апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
		В задоволенні позовних вимог про визнання об'єктом спільної сумісної власності земельної ділянки площею 0,109 га розташовану в ОГСТ «Приморський», лінія 11, дільниця НОМЕР_2, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області, грошових коштів в розмірі 640 000 грн., що були отримані відповідачем від продажу квартири АДРЕСА_3, гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4; поділу майна, що об'єктом спільної сумісної власності, шляхом виділення у призвану власність позивача земельної ділянки площею 0,109 га розташовану в ОГСТ «Приморський», лінія 11, дільниця НОМЕР_2, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області та гаража, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 та виділення у приватну власність відповідача земельної ділянки площею 0,04га, яка розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 8, дільниця НОМЕР_1,                      с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області та квартири АДРЕСА_1; стягнення з відповідача на користь позивача 320 000 грн. в рахунок грошової компенсації за половину квартири №160 по вул. Леніна, 28 в м. Іллічівську, що була відчужена відповідачем та 312 369 грн., що складає вартість ремонту в квартирі АДРЕСА_1, яка залишається у власності відповідача.
		В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		В касаційній скарзі відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального та матеріального права.
		Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. 
		Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
		Ухвалюючи оскаржуване рішення, апеляційний суд виходив з того, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а тому з врахуванням вказаної обставини необхідно віднести до об'єктів права спільної сумісної власності сторін відповідне майно що було набуте ними в період перебування у фактичних шлюбних відносинах та проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з врахуванням вимог закону, що діяв на час придбання того чи іншого майна, що виступає об'єктом спору.
		Такі висновки суду апеляційної інстанції колегія суддів вважає обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та обставинам справи, виходячи з наступного.
		Судами встановлено, що 3 вересня 1985 року було зареєстровано шлюб між сторонами, який було розірвано 22 липня 1997 року.
		Після розірвання шлюбу сторони продовжували проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За час перебування в шлюбі та проживанні однією сім'єю сторонами було придбано наступне майно: земельна ділянка площею 0,109 га, що розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 11, дільниця НОМЕР_2, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області; земельна ділянка площею 0,04 га, яка розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 8, дільниця НОМЕР_1, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області; квартира АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2; квартира АДРЕСА_3, яку згодом було продано відповідачем без згоди позивача, а кошти, отримані від продажу квартири остання поклала на рахунок в банк.
		Апеляційний суд, відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання об'єктом права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_3 вірно виходив з того, що вказана квартира була придбана відповідачем в період, коли діяли норми КпШС України, яким не передбачалося визнання права спільної сумісної власності на майно, що було придбане під час проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, відтак висновки про відсутність правових підстав для стягнення грошової компенсації з відповідача на користь позивача за продаж вказаної квартири також є обґрунтованими. 
		Вірними є також висновки апеляційного суду про необґрунтованість вимог щодо визнання об'єктом права спільної сумісної власності земельної ділянки площею 0,109 га, що розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 11, дільниця НОМЕР_2, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області, оскільки право власності на вказану земельну ділянку відповідачем було набуто в процесі приватизації, і відповідно до вимог ст. 57 СК України вказане майно є особистою власністю відповідача.
		Обґрунтованими є висновки апеляційного суду про необґрунтованість вимог щодо стягнення витрат на ремонт квартири АДРЕСА_1 в розмірі 312369 грн., оскільки позивач всупереч вимогам ст. ст. 10, 60 ЦПК України не довів обставин щодо проведення ним ремонту та розмір витрат, які він здійснив на проведення ремонту.
		В частині задоволення позовних вимог про визнання об'єктом права спільної сумісної власності земельної ділянки площею 0,04 га, яка розташована в ОГСТ «Приморський», лінія 8, дільниця НОМЕР_1, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області та квартири АДРЕСА_1, то суд апеляційної інстанції з врахуванням вимог ст. ст. 60, 61, 74 дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в цій частині.
		Таким чином, висновки апеляційного суду щодо вирішення справи по суті повністю відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України про обґрунтованість та законність судового рішення, що було ухвалено на підставі повного та всебічного дослідження зібраних по справі доказів.
		Доводи, викладені в касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів. Крім того, заявник помилково зазначає, що апеляційний суд задовольнив позовні вимоги в частині виділення у власність сторонам спірного майна та стягнув з неї на користь позивача грошові кошти, оскільки оскаржуваним судовим рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо поділу майна в натурі, стягнення грошової компенсації за квартиру та витрат на ремонт, а тому посилання заявника в цій частині є безпідставними. 
		З урахуванням викладених обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованих та законних висновків щодо часткового задоволення позовних вимог, а доводи викладені в касаційній скарзі не дають підстав для скасування оскаржуваних рішень, а тому касаційну скаргу необхідно відхилити, оскаржуване судове рішення залишити без змін. 
		Керуючись ст.ст.336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 
		у х в а л и л а:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
		Рішення апеляційного суду Одеської області від 18 вересня 2012 року 
		залишити без змін. 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		Головуючий О.О. Дьоміна Судді:О.П. Касьян  А.В. Маляренко  Т.О. Писана  Г.В. Юровська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...