У
Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12
березня 2009 року
№22-а-9574/08
Колегія
суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в
складі: головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Шавеля Р.М., Пліша
М.А.,
при секретарі судового
засідання - Петлеваній Н.А.,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Головного
управління Пенсійного фонду у Волинській області на постанову
Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 06.05.2008р. по
справі за позовомОСОБА_1до Волинського обласного військового комісаріата,
Головного управління Пенсійного фонду у Волинській області про визнання рішення
незаконним та зобов'язання призначити пенсію,-
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом про
визнання незаконним рішення Волинського обласного військового комісаріата про
відмову в призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язання головного
управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити йому пенсію
за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ та деяких інших осіб».
Постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської
області від 06.05.2008р. позов задоволено, визнано нечинним рішення Волинського
обласного військового комісаріата про відмову в призначенні позивачу пенсії за
вислугу років та зобов'язано головне управління Пенсійного фонду України у
Волинській області призначити позивачу пенсію за вислугу років з 21.03.2005р.
З таким рішенням суду не погодилось головне управління
Пенсійного фонду України у Волинській області, подало апеляційну скаргу, в якій
покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та
процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить
постанову скасувати.
Свої вимоги за апеляційною скаргою мотивує тим, що судом
безпідставно покладено на головне управління Пенсійного фонду України у
Волинській області обов'язок по призначенню позивачу пенсії та виплаті її за
попередній період, оскільки на час виникнення у позивача як військовослужбовця
запасу права на пенсію та звернення із заявою про її призначення такими
повноваженнями органи Пенсійного фонду України наділені не були.
В судовому засіданні представник головного управління
Пенсійного фонду України у Волинській області апеляційну скаргу підтримав з
наведених у ній мотивів, просив скасувати постанову суду першої інстанції та
прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник Волинського обласного військового комісаріата
в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.
Позивач та його представник в судовому засіданні
заперечили проти задоволення апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши
матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія
суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід
відмовити, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до п.б ст.12 Закону України «Про пенсійне
забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів
внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції станом на 04.07.2002р.. яка
діяла до 29.04.2006р. право на пенсію за вислугу років мали особи офіцерського
складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та
військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим
Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу узвільнення і
досягли 45-річного віку… і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і
більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова
служба або служба в органах внутрішніх справ.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив
службу у Збройних силах України і після звільнення у запас в березні 1993 року
його вислуга років становить 13 років та 6 місяців.
Станом на час звернення до Володимир-Волинського районного
військового комісаріату 21.03.2006р. із заявою про призначення пенсії за
вислугу років позивач досяг 45-річного віку і його загальний трудовий стаж
становив більше 25 років, з яких 13 років та 6 місяців військова служба.
Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції
виходив з того, що станом на час звернення із заявою про призначення пенсії за
вислугу років позивач відповідав усім критеріям для призначення пенсії за п.б
ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького
і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» в редакції від
04.07.2002р.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів
погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального права та
фактичним обставинам справи, оскільки чинною на час звернення позивача за
призначенням пенсії редакцією Закону України «Про пенсійне забезпечення
військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх
справ та деяких інших осіб» право на пенсію за вислугу років за цим законом
набували особи незалежно від часу звільнення за умови відповідності усім іншим
критеріям.
Мотиви та доводи апеляційної скарги в частині відсутності
інформації про дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії спростовується
матеріалами справи, зокрема копією такої заяви із відміткою про її отримання
Володимир-Волинським ОРВК та відповіддю на заяву Волинського обласного
військового комісаріата.
Покликання апеляційної скарги на безпідставність
покладення обов'язку призначення та виплати позивачу пенсії на головне
управління Пенсійного фонду України у Волинській області колегія суддів також
вважає безпідставним, оскільки судом першої інстанції правильно застосовано
закон, який діяв на час розгляду справи (ч.2 ст.5 КАС України).
За наведених обставин колегія суддів приходить до
висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та
ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального
права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду
без змін.
Керуючись ст.ст.160, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212,
254 КАС України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у
Волинській області залишити без задоволення.
Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської
області від 06.05.2008р. по справі за адміністративним позовомОСОБА_1до
Волинського обласного військового комісара, Головного управління Пенсійного
фонду у Волинській області про визнання рішення незаконним та зобов'язання
призначити пенсію залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали
участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та
обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої
інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду
апеляційної інстанції з підстав порушення судом норм матеріального чи
процесуального права протягом одного місяця після набрання ними законної сили,
а в разі їх складення відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в
повному обсязі.
ГОЛОВУЮЧИЙ: О.П. СТАРОДУБ
СУДДІ:
Р.М.
ШАВЕЛЬ
М.А. ПЛІШ