Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 570/3291/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 11.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 20.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 570/3291/13-к
		номер провадження 1-кп/570/161/2013
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		03 вересня 2013 рокум.Рівне
		 
		Рівненський районний суд Рівненської області 
		                         в особі судді                        Коробова С.О.,
		                          з участю прокурора           Літковця А.О.,
		                                   обвинуваченогоОСОБА_1,
		                                   потерпілого               ОСОБА_2,
		       при секретарі судового засідання Данчук Л.А. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №  12013190180000750 по обвинуваченню
		 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не працює, який не є військовозобовязаним, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:
		- 3 червня 2002 року Жовтневим районним судом міста ОСОБА_2 за ч.  2 ст.  141, ч.2 ст.142, 44, 42 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки 6 місяців:
		- 12 березня 2007 року Київським районним судом Одеської області за ч.  2 ст.  186, ч.3 ст.186, ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці;
		- 1 грудня 2010 року Синельниковським районним судом Дніпропетровської області за ст.  391 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 23 дні;
		                                                                  - 16 листопада 2012 року Котовським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 115, ст. 70  КК України до позбавлення волі строком на 8  років 6 місяці
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1  ст. 345 КК України, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		ОСОБА_1, який є засудженим 16 листопада 2012 року Котовським районним судом Одеської області за ч. 1 ст. 122, п. 7 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі та відбуваючи кримінальне покарання у Городищенській виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Рівненській області № 96, 2 червня 2013 року близько 9 години 20 хвилин здійснив погрозу заступнику  начальника Городищенської ВК №  96 УДПтС України в Рівненській області капітана внутрішньої служби ОСОБА_2, який згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» від 23.12.1993 є працівником правоохоронного органу, вбивством та знищенням його майна  приватного автомобіля, а також погрозу насильства щодо його близьких родичів  членів сімї, у звязку із виконанням останнім службових обовязків.
		 
		В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину в інкримінованому йому злочині не визнав, від дачі показань відмовився, висловив небажання виступати у судових дебатах та з останнім словом, назвав усі обвинувачення щодо нього надуманими, висловився, що не розуміє, чому він знаходиться у суді.
		 
		Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні детально описав обставини вчинення злочину підсудним ОСОБА_1 Так потерпілий суду показав, що 30 травня 2013 року за мотивованою постановою начальника Городищенської ВК № 96 УДПтС України в Рівненській області ОСОБА_3, засуджений до позбавлення волі ОСОБА_1, який допустив порушення вимог встановленого в установі порядку відбування міри кримінального покарання, був поміщений до дисциплінарного ізолятора установи строком на 15 діб. За період утримання у приміщенні ДІЗО засуджений ОСОБА_1 неодноразово допускав порушення вимог режиму утримання. 02 червня 2013 року близько 09 год. 20 хв., під час перебування на міжзонному КПП установи від чергового помічника установи ОСОБА_4, йому (ОСОБА_2В.) стало відомо, що засуджений ОСОБА_1 під час свого перебування у дисциплінарному ізоляторі дільниці для тримання засуджених у приміщеннях камерного типу установи, в категоричній, зухвалій та демонстративній формі, поводячи себе неадекватно, відмовився виконувати його законні вимоги, а саме повернутися після проведеного технічного огляду в камеру ДІЗО № 9, висловлюючи ультимативно вимогу про переведення його лише в камеру ДІЗО № 13. На що, як зазначив черговий помічник установи ОСОБА_4, він провів неодноразову розяснювальну бесіду з засудженим ОСОБА_1 про умови та порядок відбування дисциплінарного покарання у вигляді поміщення в ДІЗО, на які останній не відреагував. ОСОБА_2 розповів, що йому повідомив черговий помічник установи ОСОБА_4, про те, що засуджений у нецензурній та жаргонній формі почав висловлювати невдоволення вимогами режиму утримання під час його відбування міри дисциплінарного покарання в ДІЗО, ображаючи при цьому людську гідність самого ОСОБА_4, осіб, які входять до складу оперативної групи та персоналу чергової зміни.
		 
		Того ж дня, о 09 год. 30 хв., він спільно з старшим інспектором відділу нагляду і безпеки установи ОСОБА_5 прибули до вказаної дільниці для проведення відповідної профілактично - розяснювальної роботи із засудженим ОСОБА_1 По прибуттю до вищевказаної дільниці та проведення з засудженим ОСОБА_1 праворозяснювальної бесіди, останній під час вказаної бесіди продовжував поводити себе агресивно, зухвало, зверхньо, всіляко, намагаючись принизити людську гідність потерпілого, нецензурно ображав його та членів його сімї, погрожував йому вбивством, зазначаючи в присутності персоналу чергової зміни установи та осіб, які входять до складу оперативної групи про те, що за його ініціативою невідомі особи його вбють, вчинять подальше насильство щодо сімї, а також знищать, шляхом підпалу його автомобіль. ОСОБА_2 також зазначив, що в подальшому, висловивши щодо нього та його сімї вказані погрози, засуджений ОСОБА_1, продовжував поводити себе агресивно, зухвало, зверхньо, відмовлявся виконувати інші  законні вимоги.
		 
		Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненні погрози вбивством працівника правоохоронного органу, погрози насильством щодо членів сімї працівника правоохоронного органу та погрози знищення майна працівника правоохоронного органу підтверджується показаннями свідків.
		 
		Свідок ОСОБА_4 підтвердив обставини описані вище та суду показав, що 02 червня 2013 року близько 09 год. 20 хв., засудженого ОСОБА_1, який допустив порушення вимог встановленого в установі порядку відбування міри кримінального покарання та перебував у дисциплінарному ізоляторі установи, було виведено із камери ДІЗО №9 для проведення технічного огляду даної камери. Однак, після проведеного технічного огляду камери ДІЗО №9, засуджений ОСОБА_1 відмовився повернутися до вказаної камери, при цьому, висловлюючи ультимативну вимогу про переведення його лише в камеру ДІЗО № 13. На що ОСОБА_4 засудженому проведено неодноразову розяснювальну бесіду про умови та порядок відбування дисциплінарного покарання у вигляді поміщення у ДІЗО, на які підсудний не відреагував. У звязку із чим про вказану подію ОСОБА_4 було повідомлено 1-го заступника начальника установи ОСОБА_2 та оперативну групу установи. Після цього, о 09 год. 30 хв., спільно зі старшим інспектором відділу нагляду і безпеки установи ОСОБА_5 до вказаної дільниці прибув 1-й заступник начальника установи ОСОБА_2 для проведення відповідної профілактично-розяснювальної роботи із засудженим ОСОБА_1. ОСОБА_1 під час проведення вказаної бесіди продовжував поводити себе агресивно, зухвало, зверхньо, всіляко, намагаючись принизити людську гідність, нецензурно ображав ОСОБА_2 та членів його сімї, погрожував йому вбивством, зазначаючи в присутності персоналу чергової зміни установи та осіб, які входять до складу оперативної групи про те, що за його ініціативою невідомі особи вбють ОСОБА_2, вчинять подальше насильство щодо його сімї, а також знищать шляхом підпалу його автомобіль.
		 
		Вказані обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 підтвердив свідок ОСОБА_5, який прибув у складі оперативної групи спільно з першим заступником начальника установи ОСОБА_2
		 
		Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які здійснювали чергування в межах знаходження карцеру, окремих камер, дисциплінарного ізолятора, приміщень камерного типу установи дали аналогічні пояснення щодо обставин вчинення злочину ОСОБА_1 та підтвердили зухвалість поведінки підсудного. Розповіли, що ОСОБА_1 нецензурно ображав ОСОБА_2 та членів його сімї, погрожував йому вбивством, говорив, що за його ініціативою та вказівкою невідомі особи вбють ОСОБА_2, вчинять подальше насильство щодо його сімї, а також знищать шляхом підпалу його автомобіль.
		 
		Дії підсудного вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 1 ст. 345 КК України, оскільки він вчинив погрозу вбивством та знищенням майна щодо працівника правоохоронного органу, а також погрозу насильства щодо його близьких родичів у звязку з виконанням цим працівником службових обовязків.
		 
		При призначенні покарання суд враховує, що підсудний негативно характеризується, раніше судимий, на шлях виправлення не став та вчинив даний злочин, відбуваючи кримінальне покарання. Під час відбування покарання заходи заохочення до ОСОБА_1 не застосовувалися, до того ж він має 21 непогашене дисциплінарне стягнення. Помякшуючих покарання обставин сторонами не названо. Як обтяжуючу покарання обставину суд визнає рецидив вчинення злочинів.
		 
		Враховуючи вказані обставини та негативну характеристику підсудного суд не може призначити йому покарання за нижньою межею санкції ч. 1 ст. 345 КК України.
		 
		З урахуванням того, що підсудний вчинив злочин під час відбування покарання за вчинення попереднього злочину остаточне покарання підлягає призначенню за правилами сукупності вироків. При призначенні покарання за сукупністю вироків суд застосовує правила, передбачені ст. 71 КК України.
		 
		На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374  КПК України, суд
		 
		з а с у д и в:
		 
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.   1 ст.  345 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на 6 місяців.. 
		 
		На підставі ч.   1 ст.   71 КК України приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком Котовським районним судом Одеської області від 16 листопада 2012 року. Остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді позбавлення волі на строк у девять років.
		 
		Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 23 червня 2012 року.
		 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.   
		       
		 Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		СуддяКоробов С.О.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...