Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 22-ц/796/9324/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 14.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 15.10.2013.
Дата набрання законної сили: 25.09.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   МІСТА   КИЄВА
		03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
		 
		 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		25 вересня 2013  року  Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва 
		 
		в складі:                       головуючого-судді  Стрижеуса А.М., 
		                                                  суддів: Антоненко Н.О., Шкоріної О.І.,
		                                                при секретарі: Луцькій Л.С. 
		 
		за участю:       представника позивачів       ОСОБА_1     
		                        відповідача                             ОСОБА_2
		представника відповідача     ОСОБА_3
		 
		розглянувши цивільну справу за  апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_6 про усунення перешкод, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -
		В С Т А Н О В И Л А:
		Справа №752/381/2013  № апеляційного провадження:22-ц-796/9324/2013  Головуючий у суді першої інстанції: Новак А.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.                                 Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_6 про усунення перешкод, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
		В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на те, що вони є мешканцями квартири АДРЕСА_1.
		Над їх квартирою, поверхом вище у квартирі АДРЕСА_2, проживає відповідач ОСОБА_2 зі своєю дружиною та двома неповнолітніми дітьми.
		 
		Впродовж двох років відповідач створює їм нестерпні умови для проживання. Саме з квартири відповідача в денний та нічний час доби створюється гучний шум, як-то крики стуки, гудіння, тощо.
		 
		Крім того, відповідач встановив над вікном їх спальні кондиціонер, який працюючи також створює голосний шум, що теж порушує їх права.
		На неодноразові звернення, відповідач не відреагував, у зв'язку з чим вони були змушені звертатися до різних інстанцій, а саме в органи міліції, адміністративну комісію при виконавчому органі Київської міської ради, яка в подальшому винесла постанову про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 182 КУпАП.
		Також за їх заявою було здійснено виїзд спеціалістів СЕС Голосіївського району м. Києва, які провели дослідження шумового навантаження та встановили наявність у їх квартирі рівні звуку, які перевищують нормативні значення для денного та нічного часу, згідно СН 3077-84.
		 
		Така тривала, неправомірна поведінка відповідача завдала їм на їх думку, моральної шкоди, що виразилась у моральних переживаннях, порушенні стосунків з оточуючими людьми зв'язку з браком часу на відпочинок та постійну втому з причин ситуації, що склалася, постійним нервовим напруженням, нервозності, роздратування та втомі, які проявились внаслідок неправомірних дій відповідача.
		Позивачі, уточнивши позовні вимоги, просили суд ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача припинити дії, які завдають шкоду особистим немайновим правам позивачів та створюють перешкоди у здійсненні ними права користування своєю квартирою. Зобов'язати відповідача дотримуватися заборони гучних викриків, користування джерелами побутового шуму, демонтувати та припинити експлуатацію кондиціонера, який установлений на зовнішній стіні. 
		 
		Крім того позивач ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду у розмірі 15940 гривень, а позивач ОСОБА_5 просив стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду у розмірі 14382 гривні.
		 
		            Рішенням Голосіївського районного суду від 24 травня 2013 року позов ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору - ОСОБА_6 про усунення перешкод, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди  - задовольнити частково.
		Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 свого права на користування приміщенням квартири АДРЕСА_2, шляхом заборони ОСОБА_2 у нічний та денний час доби вчиняти активні дії, які спричиняють перевищення припустимого рівню шуму, що установлений санітарними нормами припустимого шуму в приміщеннях житлових та громадських будівлях на території забудови № 3077-84.
		Зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати кондиціонер торгової марки «МIDEA, IDEA», виробництва Китай, код за УКТЗЕД: 8415.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10114(десять тисяч сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
		Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 10114 (десять тисяч сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		 
		            Не погоджуючись з рішенням суду. представником відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_2, подано апеляційну скаргу, в якій він просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		            Зокрема посилається на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, ухвалено з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням всіх обставин справи.
		 
		В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, представник відповідача ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги.
		Представник позивачів та третьої особи  ОСОБА_1 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.  
		            Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.  
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		            Зазначеним вимогам в повній мірі судове рішення не відповідає.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, в квартирі АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6
		В квартирі АДРЕСА_2 проживає ОСОБА_2 з дружиною та двома неповнолітніми дітьми.
		 
		Статтею 24 Закону України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» встановлено обов'язок органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і громадян при вчиненні будь-яких видів діяльності вживати заходів до зменшення шкідливого впливу шуму. Зокрема на захищених об'єктах (жилих будинках і прилеглих територіях; лікувальних, санаторно-курортних установах; будинках-інтернатах, освітніх закладах, установах культури; парках, скверах, зонах відпочинку й ін.) у нічний час із двадцяти двох до восьмої години забороняються голосний спів і вигуки, користування звуковідтворюючою апаратурою й іншими джерелами побутового шуму, проведення салютів, феєрверків, використання піротехнічних засобів.
		Припустимий рівень шуму, у свою чергу, установлюється відповідними санітарними нормами.
		 
		Задовольняючи частково позовні вимоги позивачів, суд першої інстанції вважав доведеним факт походження шуму сааме з квартири відповідача, що формується з декількох джерел, зокрема, кондиціонер торгової марки «МIDEA, IDEA», виробництва Китай, код за УКТЗЕД: 8415.
		При цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до матеріалів протоколу № 65 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку(скарга денна) від 28 жовтня 2012 року та матеріалів протоколу № 67 проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку(скарга нічна) від 28 жовтня 2012 року, у квартирі позивачів було проведено дослідження відповідності вимогам СН 3077-84 та встановлено у денний та нічний час доби наявність рівнів звуку з квартири № 265, що знаходиться над квартирою АДРЕСА_1, що перевищують нормативні значення еквівалентного звуку для денного та нічного часу, згідно СН 3077-84, на 10.3-14дБа, 3.0-5.1 дБа.
		Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції наддав невірну оцінку наданих доказів, оскільки надані докази, а саме матеріали протоколів не містять жодних вказівок або та не врахував тієї обставини, що зазначені протоколи не містять жодних вказівок або посилань на джерело шуму, а посилання на те, що шум походить з квартири, де проживає відповідач ОСОБА_2, є неконкретним та записаним безпосередньо зі слів позивача ОСОБА_4; інші особи, зокрема відповідач ОСОБА_2, при проведенні вказаних досліджень присутні не були. 
		 
		Суд також не врахував тієї обставини, що проведеним дослідженням неможливо визначити, звідки саме походив відповідний шум - зверху з квартири №265 де проживає  відповідач ОСОБА_2, з якої-небудь іншої квартири або з вулиці чи з інших місць та вказане дослідження не призначене для визначення джерела походження шуму, а лише його наявності (саме ж джерело було записане зі слів позивача ОСОБА_4).
		 
		Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на численні порушення при проведенні вказаних досліджень та їхні невідповідності вимогам державним санітарних норм і правил, а саме п. 2 ГОСТ 23337-84 - щодо безперервності дослідження, п. 2.4 ГОСТ 23337-84 - щодо точок оцінки, п. 2.6, 2.8 - 2.9 ГОСТ 23337-84 щодо відстаней та необхідності закриття вікон і дверей при проведенні досліджень.
		Відповідно до вимог ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		            Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивачами та їх представником не надано суду належних та допустимих доказів, які б мали підтвердити викладені обставини, оскільки, відповідно до ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.  
		 
		Таким чином суд першої інстанції у порушення вимог ст.ст. 213-214 ЦПК України належним чином не перевірив чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивачів, не встановивши усіх фактичних обставин справи, що мають визначальне значення для правильного вирішення справи, надав невірну оцінку наданим доказам
		 
		Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку що рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 підлягає скасування з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 309, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -
		В И Р І Ш И Л А:
		            Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_3, який діє на підставі договору про надання правової допомоги в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
		Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, наступного змісту.
		В задоволенні позову ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_6 про усунення перешкод, зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
		            Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
		 
		Головуючий:
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...