Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1206/3589/12 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів підряду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 21.10.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий суду 1 інстанції -  Снегірьов В.А. 
		Доповідач -  Околот Г.М. 
		 
		 
		Справа №   1206/3589/12
		Провадження №     22ц/782/2914/13 
		   
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 жовтня 2013 року                               Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
		                                          головуючого - судді Околота Г.М.,
		                                          суддів - Гаврилюка В.К., Коротенка Є.В.,
		                                          при секретарі - Щуровій О.В., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою прокурора м. Брянки Луганської області в інтересах держави в особі Київської міської  державної адміністрації на рішення Брянківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення штрафних санкцій за договором підряду та за зустрічним позовом третьої особи з самостійними вимогами Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа- Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про розірвання договору підряду та про визнання права власності, 
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		 
		У липні 2012 року  позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій за договором підряду , який в подальшому був ним уточнений,  та в обґрунтування своїх вимог зазначив, що  09.04.2012 року між ним та ТОВ «Континентбуд» був укладений договір , відповідно до умов якого, він повинен був взяти на себе обов'язок надавати послуги та представляти інтереси ТОВ «Континентбуд» щодо оформлення документів для реєстрації права власності та введення в експлуатацію об'єкту нерухомості -  житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 7247,49 кв.м. в строк до 27.06.2012 року. 
		Відповідно до умов цього договору позивачу було надано  право залучати третіх осіб, як юридичних так і фізичних, для виконання обов'язків по договору , тому користуючись своїм правом 17.04.2012 року ОСОБА_2  уклав з  ОСОБА_3  договір підряду, згідно умов якого ОСОБА_3  взяв на себе обов'язок  надати послуги щодо оформлення документів для реєстрації права власності та введення в експлуатацію  за ТОВ «Континентбуд»  житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 7247,49 кв.м. в строк до 17.06.2012 року.  Відповідач ОСОБА_3 не зважаючи на надані йому своєчасно документи свої обов'язки за договором підряду не виконав, тому на підставі п. 5.3 договору підряду позивач просить суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь  суму штрафу у розмірі 95000 грн. та зобов'язати ОСОБА_3 виконати умови договору. ( а.с. 1, 7-8)   
		 
		Ухвалою Брянківського міського суду від 03.08.2012 року в якості третьої особи було залучено ТОВ «Континентбуд» ( а.с. 13) 
		09.08.2013 року Товариство з обмеженою відповідальність «Континетбуд» звернулося до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про розірвання договору та визнання права власності  де посилаючись на порушення ОСОБА_2 зобов'язань за договором від 09.04.2012 року та не виконання ним умов договору просило суд розірвати договір від 09.04.2012 року   та  визнати за ТОВ «Континентбуд» право власності на об'єкт нерухомості - житловий  комплекс за адресою:   АДРЕСА_1 загальною площею 7247,49 кв.м. В обґрунтування своїх вимог посилалося на те, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов'язків за договором, а ТОВ «Континентбуд» має всі необхідні документи  для визнання права власності на об'єкт нерухомості  та отримання сертифікату відповідності , тому просить визнати за ТОВ «Континентбуд» право власності, та зобов'язати КП Київське МБТІ  провести інвентаризацію, виготувати технічну документацію та зареєструвати за ними право власності на нерухоме майно,  а також зобов'язати інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва  видати сертифікат відповідності на секцію № 1 житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1,загальною площею 7247,49 кв.м. (14-16)  
		 
		Рішенням Брянківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про стягнення штрафних санкцій за договором підряду було відмовлено . 
		Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 були задоволені повністю. 
		Розірвано договір, укладений 09.04.2012 року  між Товариством з обмеженою відповідальністю «Континентбуд»  та ОСОБА_2. 
		Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» право власності на об'єкт нерухомості -  житловий комплекс за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 7247,49 кв.м. та зобов'язано Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» провести інвентаризацію, виготувати технічну документацію та зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Континентбуд»   право власності на нерухоме майно, а також зобов'язано  інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва  видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Континентбуд  сертифікат відповідності на секцію № 1 житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1,загальною площею 7247,49 кв.м. ( а.с. 83-84) 
		 
		Ухвалою Брянківського міського суду Луганської області від 28.09.2012 року рішення Брянківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року  було роз'яснено наступним чином, -  визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» право власності на об'єкт нерухомості Секцію № 1 житлового багатоповерхового будинку з нежитловими ( вбудованими) приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 7447,8 кв.м. , а саме-  група нежилих приміщень № № 392,393,394,395 в літері «А» першого поверху, та квартири №№ 1-120  в літері «А» з другого по шістнадцятий поверхи. ( а.с. 143-144)  
		 
		В апеляційній скарзі прокурор міста Брянки Луганської області , діючий в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, просить вказане рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Континентбуд» про визнання права власності скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог позові, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. При цьому зазначив, що суд, ухвалюючи своє рішення, не звернув увагу на положення ст.. 114 ЦПК України, положення ст..ст. 376, 181, 182 ЦК України, Законів України «Про планування і забудову територій», «Про місцеві державні адміністрації»  , а також не звернув уваги на ті обставини, що ТОВ «Континентбуд» не отримував дозволу на будівництва, будинок не прийнятий в експлуатацію та ТОВ «Континетбуд» не зверталося до третіх осіб по справі з приводу прийняття в експлуатацію та визнання за ним права власності на нерухоме майно. ( а.с. 147-151) 
		 
		Позивач ОСОБА_2, відповідач ОСОБА_3, представник ТОВ «Континентбуд» , а також представники третіх осіб у засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому зважаючи на вимоги ч.2 ст.305 ЦПК України така неявка сторін не перешкоджає апеляційному провадженню по справі. 
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи,   колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню , з таких підстав. 
		У відповідності зі ст.303 ЦПК України під час розгляду  справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених  у  суді першої   інстанції.
		Згідно з роз'ясненнями, які містяться у п. 15  постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 24 жовтня 2008 року «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку», у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення   щодо частини  вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності   не має права  робити висновки щодо не оскаржуваної частини рішення ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині  судового рішення.    
		Як вбачається з матеріалів справи,  рішення суду першої інстанції  оскаржується прокурором лише в частині задоволення позовних вимог ТОВ «Континентбуд»  стосовно визнання права власності на об'єкт нерухомості. Іншими сторонами рішення суду не оскаржується.   
		Тому,  перевіряючи  законність  оскаржуваного рішення  відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, в межах апеляційного оскарження, колегія суддів не перевіряє справу в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, а також в частині задоволення позову ТОВ «Континентбуд»  стосовно розірвання договору від 09.04.2012 року із-за відсутності апеляційних  скарг  в зазначених частинах.   
		 
		Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Пленум Верховного Суду України у п.11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.
		Суд першої інстанції  зазначених вимог закону не дотримався і ухвалив судове рішення, яке не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України.
		 
		З матеріалів справи та встановлених судом обставин вбачається наступне. 
		Відповідно до копії договору оренди земельної ділянки від 29 березня 2006 року, укладеному між орендодавцем Київською міською радою  на підставі рішення Київської міської ради від 11.10.2005 року № 207/3668 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» , орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку розміром 13013 кв.м.  для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-розважального комплексу з офісними приміщеннями, підземною та надземною автостоянками , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. (а.с 19-25, 26,27, 28-29, 30, 31) ). 
		          В матеріалах справи наявний також висновок № 10-08/2012 експертного дослідження від 02.08.2012 року , відповідно до якого секція № 1 житлового комплексу за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 7247,49 кв.м. відповідає будівельнимс нормам. ( а.с. 32-52) 
		Задовольняючи позовні вимоги  ТОВ «Континетбуд»  суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Континетбуд», який  є законним користувачем земельної ділянки, завершив будівництво житлового комплексу згідно відповідних норм, не порушуючи при цьому права інших осіб. 
		Однак до такого висновку суд прийшов при порушенні норм матеріального і процесуального права, що на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення.
		Відповідно до п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.3012 року "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" - при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону №2780-XII спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
		За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 ЦПК). 
		У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. 
		Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК. Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.
		 
		Законодавство України, в тому числі діюче на момент виникнення та існування спірних правовідносин, у правовідносинах з приводу будівництва нерухомого майна (житлових будинків) передбачає: 
		- виникнення права власності на новостворене нерухоме майно з моменту прийняття його в експлуатацію та державної реєстрації (ч.2 ст.331 ЦК України); 
		- встановлення законом проведення державної реєстрації прав на нерухомість (ч.4 ст.182 ЦК України);
		- здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно до 01.01.2013 року підприємствами бюро технічної інвентаризації та видача фізичним та юридичним особам свідоцтва про право власності на нерухоме майно  органами місцевого самоврядування за  наявності  документа, що посвідчує право на  земельну  ділянку,  та  документа,  що відповідно до вимог законодавства  засвідчує   відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам (діюче до 31.12.2012 року включно Тимчасове положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5);
		- проведення будівництва об'єктів містобудування тільки з дозволу виконавчих органів відповідних рад; необхідність прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів нерухомого майна (діючі на час виникнення спірних правовідносин ст.ст.14, 18 Закону України "Про основи містобудування" від 16.11.1992 року №2780); 
		- право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише при наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи, та передбачених ст.ст.  29-31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.20211 року, а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт. 
		- прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію, а також здійснення будівництва лише за наявності затвердженої проектної документації (Закон України "Про архітектурну діяльність" від 20.05.1999 року №687);
		- ненабуття права власності на самочинне будівництво (ч.2 ст.376 ЦК України); 
		- можливість визнання на нього права власності за рішенням суду за умови непорушення прав третіх осіб (ч.5 ст.376 ЦК України);
		- що до завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, які були використані в процесі цього будівництва (ч.3 ст.331 ЦК України);
		Крім того, згідно вимог ч.1 ст.15 ЦК України, ст.3 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення.
		Частиною 3 статті 182 ЦК України передбачено, що відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду.
		 
		Проте за матеріалами справи установлено, що порушене позивачем ТОВ «Континентбуд» у суді питання не було предметом розгляду компетентних державних органів, рішення яких чи його відсутність давали б підставу вважати про наявність спору про право.
		Зокрема, ТОВ «Континентбуд» не доведено належними доказами наявність дозволу на будівництво житлового комплексу , належним чином оформленої проектної документації на вказане нерухоме майно, а також не містять доказів звернення позивача до відповідних повноважних органів з приводу прийняття об'єкта в експлуатацію та визнання за ним  права власності на вказане нерухоме майно, оскільки визнання в судовому порядку права власності на річ, за загальним правилом, є способом захисту наявного цивільного права, а не підставою його виникнення. 
		Крім того, суд залишив поза увагою ту обставину, що за договором оренди земельної ділянки , ТОВ «Континентбуд»  надано у користування земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування торгово-розважального комплексу з офісними приміщеннями, підземною та надземною автостоянками , а не для  будівництва житлового комплексу. 
		Крім того, , на виконання припису прокуратури м. Києва , Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації у листопаді 2011 року знято з реєстрації угоду до договору оренди земельної ділянки від 30.03.2007 року. ( а.с. 164) 
		Однак суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України, на зазначені положення закону уваги не звернув і незважаючи на відсутність вказаних документів, заяви чи дій позивача , прийшов до неправильного висновку про задоволення позову про визнання права власності на житловий комплекс. 
		Відповідно до п.1, 4 ст.309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду  першої інстанції і ухвалення нового рішення є  неповне з'ясування  судом обставин, що мають значення для справи , порушення норм матеріального та процесуального права. 
		З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку , що судом першої інстанції неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосований матеріальний закон та порушені норми процесуального права, а тому рішення суду в частині визнання права власності на житловий комплекс підлягає скасуванню як незаконне  з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині , оскільки вимоги позивача не ґрунтуються на законі.
		Керуючись ст..ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 325 ЦПК України, колегія суддів, 
		 
		В И Р І Ш И Л А:
		 
		Апеляційну скаргу прокурора м. Брянки Луганської області в інтересах держави в особі Київської міської  державної адміністрації - задовольнити. 
		Рішення Брянківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року - змінити. 
		Скасувати рішення Брянківського міського суду Луганської області від 14 серпня 2012 року  в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа- Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання права власності на об'єкт нерухомості та ухвалити в цій частині нове рішення. 
		У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Континентбуд» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа- Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва про визнання права власності на об'єкт нерухомості  житловий комплекс за адресою АДРЕСА_1 - відмовити. 
		В іншій частині рішення суду залишити без змін. 
		 
		Рішення набирає законної сили негайно з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі протягом 20 днів касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
		 
		 
		Головуючий:
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...