Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 310/5859/13-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із земельних правовідносин.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 28.10.2013. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2013.
Дата набрання законної сили: 26.11.2013
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 310/5859/13-ц
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		23 жовтня 2013 року                                                            Бердянський міськрайонний суд 
		                                                                                                       Запорізької області
		 
		          в складі: головуючого судді - Крамаренко А.І.
		                          при секретарі           - Корнієнко Н.І.
		           розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні  суду  цивільну справу за позовом Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Бердянської міської ради, ОСОБА_1, Управління Держземагентства у  Бердянському районі, про  визнання незаконним та скасування рішення Бердянської міської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної реєстрації та повернення земельної ділянки,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Бердянський міжрайонний прокурор в інтересах держави  звернувся до суду з вказаним позовом, який згодом уточнив, посилаючись на те, що  п.п. 5, 5.60 рішення сімдесят дев'ятої сесії Бердянської міської ради  V скликання  № 41  від 25.02.2010 року "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проект відведення та  передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку  площею 0,1 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації.
		На підставі зазначеного рішення 25.06.2010 року за ОСОБА_1 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500727 державного акту на право власності серії ЯК № 912503 на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер 2130400000:08:007:0341.                                                
		Проведеною прокурорською перевіркою встановлено, що п.п. 5, 5.60 рішення Бердянської міської ради №41 від 25.02.2010 року підлягають скасуванню, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку повинен бути визнаний недійсним, а його державна реєстрація підлягає скасуванню з наступних підстав.
		Прокурор зазначає, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення №41 від 25.02.2010 року грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією, Земельним кодексом України та Водним кодексом України, і не мала права надавати у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1.
		Так, згідно з положеннями ст. 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у власність, належать крім інших, землі водного фонду, крім випадків, визначених цим Кодексом.
		Спірна земельна ділянка розташована на території Бердянської коси та передана у власність з порушенням ст. ст. 58, 59, 60 ЗК України та ст. ст. 88, 90 Водного кодексу України при відсутності затвердженої містобудівної документації м. Бердянська, а саме відсутності детальних планів територій окремих районів міста, зокрема території Бердянської коси. 
		Крім того, проект відводу земельної ділянки, всупереч вимогам ст. ст. 51, 118, ч. 4 ст. 123 ЗК України, ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" не передавався відповідному органу земельних ресурсів для проведення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації.
		Посилаючись на зазначені обставини прокурор просив суд визнати незаконними та скасувати п. 5.60 рішення сімдесят дев'ятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 25.02.2010 року "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок"; визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 912503 на земельну ділянку площею 0,1 га для ведення індивідуального дачного будівництва в місті Бердянську по АДРЕСА_1,  що виданий на ім'я ОСОБА_1; зобов'язати Управління Держземагентства у Бердянському районі скасувати запис про державну реєстрацію державного акту серії ЯК 912503 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2310400000:08:007:0341, розташовану по АДРЕСА_1; зобов'язати управління Держземагенства у Бердянському районі скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 шляхом закриття Поземельної книги на земельну ділянку; зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку вартістю 53000 грн., площею 0,1 га по АДРЕСА_1, територіальній громаді м.Бердянськ.
		В судове засідання прокурор Бондаренко В.В. надав заяву про розгляд справи без його участі, в якій підтримав уточнені позовні вимоги, просив позов задовольнити у повному обсязі
		Представник Бердянської міської ради за довіреністю Божков А.І. надав в судове засідання заяву про розгляд справи без участі представника відповідно до закону.
		ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2010 року № 2а-7337/10/0870 в задоволенні адміністративного позову Бердянського міжрайонного прокурора до Бердянської міської ради про скасування рішення сесії Бердянської міської ради від 25.02.2010 року № 41 відмовлено.
		     Представник Управління Держземагентства у Бердянському районі в судове засідання не з'явився, письмові пояснення на позов не надав.
		      Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності виключно відповідно до закону.
		Відповідно до  ст. ст. 50, 51, 52  Земельного кодексу України  громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність   земельні ділянки для  індивідуального дачного будівництва.
		Набуття права на землю громадянами України здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
		Відповідно до ст. ст. 125, 126  Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає після державної реєстрації цього права і посвідчується державним актом.
		Рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки та заповнення державного акта на право приватної власності на землю здійснюють органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади в залежності від місця знаходження земельної ділянки.
		Як встановлено судом, і це підтверджується матеріалами справи, що  п.п. 5, 5,60 рішення Бердянської міської ради №41 від 25.02.2010 року було затверджено проект відведення земельної ділянки та передано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку  площею 0,1 га в м. Бердянську з  по АДРЕСА_1 для індивідуального дачного будівництва в межах норм безоплатної приватизації. 
		25.06.2010 року проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500727 державного акту на право власності серії ЯК № 912503 на земельну ділянку  площею 0,1 га, для індивідуального дачного будівництва, виданого на підставі вказаного вище рішення на ім'я ОСОБА_1
		Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності  не встановлена судом. 
		У відповідності з вимогами ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.            
		Місцеві органи самоврядування виступають у відповідності зі ст. 83 ЗК України суб'єктами права комунальної власності в межах населеного пункту.            
		Згідно з вимогами ч.1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, 
		Положеннями ст.118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.                 
		Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.  Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування. 
		 
		Згідно з ч. 5 ст. 88 ВК України уздовж морів і навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
		Частиною 1 ст. 90 ВК України визначено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією.
		Однак, у порушення п. 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 5 листопада № 434, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2004 року, при відведенні спірної земельної ділянки не враховано наявність прибережної захисної смуги, хоча вказаним порядком передбачено, що у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об'єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок, нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених ст. 88 ВК України та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 року №486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них", з урахуванням конкретної ситуації.
		Відсутність у проекті землеустрою урахування відповідно до ст. 60 ЗК України розмірів і меж прибережної захисної смуги Азовського  моря унеможливлює відведення такої земельної ділянки.
		Згідно ст. 51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури та спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових  туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
		Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок підлягають обов'язковій державній експертизі, зокрема і проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду, оздоровчого та рекреаційного призначення.
		Всупереч наведеним вимогам земельного законодавства, обов'язкова державна експертиза землевпорядної документації проведена не була, чим грубо порушено вимоги чинного земельного законодавства та не дотримано порядок набуття права власності на землю.
		          Статтями  17, 18 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що містобудівна документація регулює планування, забудову та інше використання територій, є основою для вирішення питань раціонального використання територій, вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб. Статтею 13 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачено, що детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови, містобудівні умови і обмеження забудови земельних ділянок; розташування інженерно-транспортної    інфраструктури;    принципи    формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними  нормами.
		Проте, відповідно до інформації виконавчого комітету Бердянської міської ради від 15.05.2013 року з посиланням на Генеральний план м. Бердянську , затвердженого рішенням Бердянської міської ради №8 від 25.06.2009 року, спірна земельна ділянка розміщується на території оздоровчих установ та установ відпочинку.
		Крім того, позитивні висновки про погодження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 спірної земельної ділянки за наслідками перевірки Головного управління Держкомзему в Запорізькій області та розпорядження голови облдержадміністрації №101 від 16.04.2010 року були відкликані: 01.06.2010 року управлінням Держкомзему у м. Бердянську та 22.03.2011 року управлінням архітектури та земельних відносин виконкому Бердянської міської ради.
		У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
		          Згідно ч. 2 ст. 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
		          Відповідно  ч. 1 ст. 21 ЦК України  суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. 
		             З урахуванням вищезазначеного, передача у власність ОСОБА_1 земельної ділянки на підставі п. 5, 5.60 рішення Бердянської міської ради №41 від 25.02.2010 року відбулася з порушенням норм закону, а отже п. п. 5, 5.60 вказаного рішення є незаконними та підлягають скасуванню.
		          Державні  акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.   
		                За таких обставин державний акт  на право приватної власності на земельну ділянку  видано ОСОБА_1 без належної правової підстави, а тому його слід визнати недійсним.
		          Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно без достатньої правової підстави, зобов'язана його повернути.
		                  Спірна земельна ділянка розташована в адміністративних межах м.Бердянська.
		                  Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" з 1 січня 2013 року землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими. При цьому землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.
		          Таким чином, земельна ділянка повинна бути повернута територіальній громаді в особі Бердянської міської ради.
		          Не підлягає задоволенню позов в частині скасування державної реєстрації  акту на права власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_1 оскільки рішення про скасування реєстрації прав на земельну ділянку приймається відповідним органом державної влади на підставі рішення суду. 
		Крім того, відповідно до положень Законів України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та обтяжень", "Про Державний земельний кадастр" відповідачі у справі  не відносяться до осіб, які здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно.
		          Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 57 -61, 212 - 215 ЦПК України,  суд
		 
		ВИРІШИВ:
		          Позов Бердянського міжрайонного прокурора в інтересах держави задовольнити частково.
		Визнати незаконними та скасувати п.п. 5, 5.60 рішення сімдесят дев'ятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання № 41 від 25.02.2010 року "Про передачу в оренду та у власність земельних ділянок, продовження терміну розробки проекту відведення, та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок".
		Визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 912503 від 25.06.2010 року на земельну ділянку площею 0,1 га для ведення індивідуального дачного будівництва в місті Бердянську по АДРЕСА_1, що виданий на ім'я ОСОБА_1.
		Зобов'язати Управління Держземагенства у Бердянському районі скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, шляхом закриття Поземельної книги на земельну ділянку по АДРЕСА_1.
		Зобов'язати ОСОБА_1 повернути земельну ділянку вартістю 53 000 грн., площею 0,1 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 Запорізької області, межі якої визначені в державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 912503, виданному ОСОБА_1, територіальній громаді в особі Бердянської міської ради.
		В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
		Рішення може бути оскаржено через суд першої інстанції до апеляційного суду Запорізької області. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати  апеляційну скаргу  протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 Суддя: А. І. Крамаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...