Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 22-ц/796/13961/2013 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.11.2013. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2013.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                                   
		 
		АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА
		_________________________
		 
		Р І Ш Е Н Н Я 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		          19 листопада 2013 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
		головуючого - Усика Г.І.
		суддів - Нежури В.А., Соколової В.В.
		при секретарі -  Охневській Т.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 6 вересня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група», ОСОБА_2 про визнання договору частково недійсним,  
		 
		в с т а н о в и л а:
		 
		У квітні 2013 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Українська музична видавнича група», ОСОБА_2  про визнання договору «Про передачу виключних авторских і суміжних прав» №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р. недійсним в частині об'єктів авторських та суміжних прав, зазначених в додатку №1 за №14, 19, 20-23, 36-39, 42, 43, 49, 54 -56, 59-62, 73-76, 79-96; в додатку №2 за №4, 7, 25, 30-34, 47-50, 53, 54, 60, 73-75, 78-81, 92-95, 98-116, 118; в додатку №1.1 за №1. (надалі - договір).
		Свої вимоги обґрунтовував тим, що він, як виконавець творів, що вказані в зазначених до цього договору додатках є власником суміжних прав на аранжування і фонограми наступних творів:
		Альбом «ІНФОРМАЦІЯ_1». 
		1. «ІНФОРМАЦІЯ_2» - додаток 1 №98, додаток 2 №118.
		2. «ІНФОРМАЦІЯ_3» - додаток 1 №88, додаток 2 №107.
		3. «ІНФОРМАЦІЯ_4» - додаток 2 №4. 
		 
		       Альбом «ІНФОРМАЦІЯ_5»
		4. «ІНФОРМАЦІЯ_6» - додаток 1 №43, додаток 2 №54.
		5. «ІНФОРМАЦІЯ_7» - додаток 1 №94, додаток 2 №104.
		6. «ІНФОРМАЦІЯ_8» - додаток 1 №83, додаток 2 №102.
		7. «ІНФОРМАЦІЯ_5» - додаток 1 №23, додаток 2 №34.
		8. «ІНФОРМАЦІЯ_9» - додаток 1 №75, додаток 2 №94.
		9. «ІНФОРМАЦІЯ_10» - додаток 1 №37, додаток 2 №48.
		10. «ІНФОРМАЦІЯ_11» -додаток 2 №7.
		11. «ІНФОРМАЦІЯ_12» - додаток 1 №95.
		12. «ІНФОРМАЦІЯ_13» - додаток 1 №89, додаток 2 №109.
		13. «ІНФОРМАЦІЯ_14» - додаток 1 №82, додаток 2 №101.
		14. «ІНФОРМАЦІЯ_15» - додаток 1 №59, додаток 2 №78.
		Справа №752/6963/13 № апеляційного провадження:22-ц/796/13961/2013 р.   Головуючий у суді першої інстанції:  Чередніченко Н.П.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І. 
		        Альбом «ІНФОРМАЦІЯ_16»
		15.«ІНФОРМАЦІЯ_16» - додаток 1 №38, додаток 2 №49. 
		16. «ІНФОРМАЦІЯ_17» - додаток 1 №87, додаток 2 №106.
		17. «ІНФОРМАЦІЯ_18» - додаток 1 №74, додаток 2 №93.
		18. «ІНФОРМАЦІЯ_40» - додаток 1 №86, додаток 2 №105.
		19. «ІНФОРМАЦІЯ_19» - додаток 1 №49, додаток 2 №60.
		20. «ІНФОРМАЦІЯ_20» - додаток 1 №85, додаток 2 №104.
		21. «ІНФОРМАЦІЯ_21» - додаток 1 №76, додаток 2 №95.
		22. «ІНФОРМАЦІЯ_22» - додаток 1 №73, додаток 2 №92.
		23. «ІНФОРМАЦІЯ_23» - додаток 1 №22, додаток 2 №33.
		24. «ІНФОРМАЦІЯ_24» - додаток 1 №61, додаток 2 №80.
		25. «ІНФОРМАЦІЯ_25» - додаток 1 №36, додаток 2 №47.
		26.  «ІНФОРМАЦІЯ_16» - додаток 1 №39, додаток 2 №50. 
		 
		        Альбом «ІНФОРМАЦІЯ_26»
		27.«ІНФОРМАЦІЯ_27» - додаток 1 №92, додаток 2 №112.
		28. «ІНФОРМАЦІЯ_28» - додаток 1 №54, додаток 2 №73. 
		29. «ІНФОРМАЦІЯ_29» - додаток 1 №79, додаток 2 №98.
		30. «ІНФОРМАЦІЯ_30» - додаток 1 №84, додаток 2 №103. 
		31. «ІНФОРМАЦІЯ_31» - додаток 1 №3, додаток 2 №14.
		32. «ІНФОРМАЦІЯ_32» - додаток 1 №62, додаток 2 №81.
		33. «ІНФОРМАЦІЯ_33» - додаток 1 №81, додаток 2 №100.
		34. «ІНФОРМАЦІЯ_34» - додаток 1 №80, додаток 2 №99.
		35. «ІНФОРМАЦІЯ_35» - додаток 1 №21, додаток 2 №32. 
		36. «ІНФОРМАЦІЯ_36» - додаток 1 №42, додаток 2 №53.
		37. «ІНФОРМАЦІЯ_37» - додаток 1 №60, додаток 2 №79. 
		 
		       Альбом «ІНФОРМАЦІЯ_38»
		38. «ІНФОРМАЦІЯ_39» - додаток 1 №14, додаток 2 №25. (надалі - об'єкти).
		 
		Посилаючись на те, що він не передавав належні йому суміжні права на виконання та фонограми музичних творів ОСОБА_2, а тому останній, не будучи їх суб'єктом (власником) не мав права передавати їх TОВ «Українська музична видавнича група», просив задовольнити його вимоги. 
		Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 06.09.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
		На обґрунтування своїх доводів зазначав, що суд першої інстанції в порушення положень ст.450 ЦК України дійшов помилкового висновку про те, що позивач не є власником суміжних прав на виконання музичних творів та фонограми, посилаючись на те, що для володіння суміжними правами виконавцю музичних творів потрібні письмові авторські договори з авторами музичних творів та особами, яким такі права належать. Такий висновок суду, на думку апелянта, суперечить дійсним обставинам справи, оскільки ім'я позивача, як виконавця творів зазначено на обкладинках дисків, та в додатках №1, №2, №1.1. до договору, а також вимогам ст.ст. 449, 450 ЦК України, ст.37 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Також вказував на те, що не ґрунтується на вимогах закону та матеріалах справи висновок суду про те, що додаток №2 до договору є таким, що не набрав чинності з огляду на те, що додатковою угодою №1 від 01.06.2012 р. до договору №РР1-20/РР2-20 відповідачі його анулювали як такий, що був підписаний ними помилково. 
		На заперечення такого висновку суду посилався на те, що між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, а законодавство України не містить такого терміну як «анулювання договору». Крім того зазначав, що суд не прийняв до уваги лист ТОВ «Українська музична видавнича група» від 08.10.2012 р., відповідно до якого відповідач визнавав дійсність укладеного між ним та ОСОБА_2 договору в частині передачі йому суміжних прав на виконання творів та фонограми зазначені в додатку №1, у зв'язку з чим повідомляв позивача про заборону використання ним творів і фонограм, або будь-яких частин творів, зазначених в додатку до цього листа. 
		В судовому засіданні представники ОСОБА_1 просили задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
		Представник ТОВ «Українська музична видавнича група» просив апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи не грунтуться на матеріалах справи та вимогах закону.
		ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належно, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення йому судової повістки. 
		Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
		01.06.2012 р. між ФОП ОСОБА_2 (Компанія) та ТОВ «Українська музична видавнича група» (Видавець) укладено договір №РР1-20/РР2-20 про передачу виключних авторських і суміжних прав. 
		Зі змісту п.2.1. договору убачається, що ОСОБА_2 передав ТОВ «Українська музична видавнича група» належні йому виключні майнові права на об'єкти, зазначені в додатках до договору.
		В додатку №1 від 01.06.2012 р. вказано перелік творів, що включає і твори у виконанні ОСОБА_1, зазначені за № №14, 19, 20-23, 36-39, 42, 43, 49, 54 -56, 59-62, 73-76, 79-96.
		Додатком №2 визначено перелік фонограм, право на використання яких ОСОБА_2.передав ТОВ «Українська музична видавнича група», в тому числі фонограм творів, виконавцем яких є позивач, зазначених за №4, 7, 25, 30-34, 47-50, 53, 54, 60, 73-75, 78-81, 92-95, 98-116, 118. 
		Додатком №1.1 від 27.08.2012 р. до договору ОСОБА_2 передав ТОВ «Українська музична видавнича група» виключні майнові авторські права на музичний твір «ІНФОРМАЦІЯ_53».
		Додатковою угодою №1 від 01.06.2012 р. ОСОБА_2 та ТОВ «Українська музична видавнича група» обумовили, що у зв'язку з помилковим підписанням додатку №2 від 01.06.2012 р., що є невід'ємною частиною договору, сторони домовились вважати права на використання зазначених у додатку №2 фонограм не переданими Видавцю.   
		Додатковою угодою № 4 від 05.10.2012 р. сторони погодили, що ОСОБА_2 нарівні з ТОВ «Українська музична видавнича група» має право забороняти третім особам використовувати музичні твори та/або фонограми, а також звертатися за захистом авторських і суміжних прав до суду.
		Відхиляючи доводи позивача про те, що він є суб'єктом (власником) суміжних прав, як виконавець зазначених у договорі творів №4, 7, 25, 30-34, 47-50, 53, 54, 60, 73-75, 78-81, 92-95, 98-116, 118, та звукового запису виконання творів - фонограм, суд першої інстанції послався на відсутність доказів на підтвердження того, що позивач є особою, якій належать суміжні права на виконання цих творів і на їх фонограми.
		 Такого висновку суд дійшов, виходячи з того, що для володіння суміжними правами виконавця музичних творів потрібні письмові авторські договори з авторами музичних творів і особами, яким такі права належать, та про надання дозволу на виконання (у тому числі перше виконання) музичних творів, а для володіння суміжними правами на фонограми потрібні письмові договори з особами, яким належать авторські права на музичні твори, та про надання дозволу на виконання музичних творів і їхню фіксацію (запис) - фонограму.
		Посилаючись на те, що позивач не є автором музичних творів (крім творів «ІНФОРМАЦІЯ_32» та «ІНФОРМАЦІЯ_24», виключні права на які він передав ОСОБА_2) і суб'єктом суміжних прав на виконання музичних творів і фонограм, та ураховуючи, що суміжні права на виконання музичних творів і фонограми ТОВ «Українська музична видавнича група» не передавалися, суд вважав не доведеними позовні вимоги ОСОБА_1
		         З такими висновками суду першої інстанції погодись не можна, оскільки він їх дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.
		Відповідно до ст.449 ЦК України об'єктами суміжних прав без виконання будь-яких формальностей щодо цих об'єктів та незалежно від їх призначення, змісту, цінності, тощо, а також способу чи форми їх вираження є: 
		а) виконання, б) фонограми, в) відеограми, г) програми (передачі) організації мовлення.
		За змістом ч.1 ст.450 цього Кодексу первинними суб'єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми,організація мовлення. За відсутності доказів іншого виконавцем, виробником фонограми, відеограми, програми (передачі) організації  мовлення вважається особа, ім'я, найменування якої зазначено відповідно у фонограмі, відеограмі, їх примірниках чи на упаковці, а також під час передачі організації мовлення.
		         Аналіз зазначених норм свідчить про те, що законодавець без будь-яких формальностей визнає первинним суб'єктом суміжних прав виконавця музичних творів.   
		         Право інтелектуальної власності на виконання виникає з моменту першого його здійснення, а на фонограму з моменту її вироблення (ч.1, ч.2 ст.451 ЦК України).  
		Згідно  ч.2 ст.36 Закону України «Про авторське право і суміжні права» виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших суб'єктів авторського права.
		         Як убачається з укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Українська музична видавнича група»  договору «Про передачу виключних авторських і суміжних прав» №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р., виконавцем творів, зазначених в додатку №1 за порядковими номерами 14, 19, 20-23, 36-39, 42, 43, 49, 54 -56, 59-62, 73-76, 79-96, право на виключне використання яких ОСОБА_2 передав ТОВ «Українська музична видавнича група», є ОСОБА_1
		         Зазначення ОСОБА_1 як виконавця музичних творів, що містяться в додатку №1 до договору та на компакт-дисках, свідчить про те, що на час його співпраці з продюсером ОСОБА_2, він здійснював виконання музичних творів зі згоди та дотримання майнових прав відповідача ОСОБА_2 
		         З урахуванням наведеного та положень ч.1 ст.450 ЦК України позивач, як виконавець, є суб'єктом суміжних прав на виконання творів зазначених в додатку №1 за порядковими номерами 14, 19, 20-23, 36-39, 42, 43, 49, 54 -56, 59-62, 73-76, 79-96,  а саме:  «ІНФОРМАЦІЯ_39», «ІНФОРМАЦІЯ_41», «ІНФОРМАЦІЯ_42», «ІНФОРМАЦІЯ_35», «ІНФОРМАЦІЯ_23», «ІНФОРМАЦІЯ_5», «ІНФОРМАЦІЯ_25», «ІНФОРМАЦІЯ_10», «ІНФОРМАЦІЯ_16», «ІНФОРМАЦІЯ_16», «ІНФОРМАЦІЯ_36», «ІНФОРМАЦІЯ_6», «ІНФОРМАЦІЯ_19», «ІНФОРМАЦІЯ_28», «ІНФОРМАЦІЯ_43», «ІНФОРМАЦІЯ_44», «ІНФОРМАЦІЯ_15», «ІНФОРМАЦІЯ_45», «ІНФОРМАЦІЯ_46», «ІНФОРМАЦІЯ_32», «ІНФОРМАЦІЯ_22», «ІНФОРМАЦІЯ_18», «ІНФОРМАЦІЯ_47», «ІНФОРМАЦІЯ_21», «ІНФОРМАЦІЯ_29», «ІНФОРМАЦІЯ_34», «ІНФОРМАЦІЯ_33», «ІНФОРМАЦІЯ_14», «ІНФОРМАЦІЯ_8», «ІНФОРМАЦІЯ_30», «ІНФОРМАЦІЯ_20», «ІНФОРМАЦІЯ_40», «ІНФОРМАЦІЯ_17», «ІНФОРМАЦІЯ_48», «ІНФОРМАЦІЯ_13», «ІНФОРМАЦІЯ_49», «ІНФОРМАЦІЯ_50», «ІНФОРМАЦІЯ_27», «ІНФОРМАЦІЯ_27 ремікс», «ІНФОРМАЦІЯ_51», «ІНФОРМАЦІЯ_12», «ІНФОРМАЦІЯ_52», а тому є помилковим висновок суду про те, що ОСОБА_1 не суб'єктом суміжних прав на виконання цих творів. 
		Відповідно до ст.452 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на об'єкт суміжних прав є, в тому числі виключне право дозволяти використання об'єкта суміжних прав, та право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта суміжних прав, у тому числі забороняти таке використання.
		За змістом ч.1 ст.33 Закону України «Про авторське право і суміжні права» договори про передачу прав на використання твору укладаються у письмовій формі..
		Використанням виконання є доведення виконання до відома публіки під час його здійснення, записування (фіксування) виконання під час його здійснення, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та передачі виконання за допомогою технічних записів, а також пряме або опосередковане відтворення запису виконання будь-яким способом та у будь-якій формі (ст.453 ЦК України). 
		         Ураховуючи, що ОСОБА_1 належить виключне право надавати дозвіл на використання належних йому суміжних прав, він має право на захист свого права у передбачений ст.16 ЦК України спосіб - шляхом визнання недійсним договору «Про передачу виключних авторських і суміжних прав» №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р. в частині передачі ОСОБА_2Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» об'єктів суміжних прав - виконання музичних творів, зазначених в додатку №1 за №14, 19, 20-23, 36-39, 42, 43, 49, 54 -56, 59-62, 73-76, 79-96.
		         З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні таких вимог ОСОБА_1 підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення про їх задоволення.
		           Щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р. в частині передачі ОСОБА_2 Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» об'єктів авторських і суміжних прав - фонограм, зазначених в додатку №2 за №4, 7, 25, 30-34, 47-50, 53, 54, 60, 73-75, 78-81, 92-95, 98-116, 118, то суд першої інстанції правильно виходив з того, що такі об'єкти суміжних прав Товариству з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» ОСОБА_2 не передавав, оскільки додатковою угодою №1 від 01.06.2012 р. відповідачі обумовили, що у зв'язку з помилковим підписанням додатку №2 від 01.06.2012 р., що є невід'ємною частиною договору, сторони домовились вважати права на використання зазначених у додатку №2 фонограм не переданими Видавцю. Тобто, зазначеною додатковою угодою сторони внесли зміни до договору «Про передачу виключних авторских и суміжних прав» №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р., що не суперечить вимогам діючого законодавства і не порушує права позивача.
		  Лист ТОВ «Українська музична видавнича група» №08.10.12 від 08.10.2012 р., в якому товариство стверджує, що воно, як правовласник виключних майнових авторських і суміжних прав на музичні твори за договором, забороняє виконання ОСОБА_1 музичних творів і їх фонограм, не є доказом наявності у ТОВ «Українська музична видавнича група» майнових суміжних прав на виконання музичних творів позивачем та фонограми. Разом з тим ТОВ «Українська музична видавнича група», як особа якій передані виключні майнові права на музичні твори за договором, має право забороняти ОСОБА_1 виконання та в інший спосіб використання цих творів, що не позбавляє позивача права на захист належних йому суміжних прав на виконання та фонограми. 
		           Правильним є висновок суду першої інстанції і в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору «Про передачу виключних авторських и суміжних прав» №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р. в частині об'єктів авторських і суміжних прав, зазначених в додатку №1.1 до договору, оскільки позивач не є суб'єктом авторських і суміжних прав на твір «ІНФОРМАЦІЯ_53».
		           Зважаючи на викладене та керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
		 
		в и р і ш и л а:
		 
		         Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		         Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 6 вересня 2013 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» про визнання частково недійсним договору «Про передачу виключних авторських і суміжних прав» №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р. в частині передачі об'єктів суміжних прав, зазначених в додатку №1 за №14, 19, 20-23, 36-39, 42, 43, 49, 54 -56, 59-62, 73-76, 79-96  скасувати, та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту.
		          Визнати недійсним договір «Про передачу виключних авторських і суміжних прав» №РР1-20/РР2-20 від 01.06.2012 р., укладений між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська музична видавнича група» в частині  передачі об'єктів суміжних прав - виконання музичних творів, зазначених в додатку №1 за №14, 19, 20-23, 36-39, 42, 43, 49, 54-56, 59-62, 73-76, 79-96, виконавцем яких є ОСОБА_1.
		         В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		         Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.  
		 
		             Головуючий:                                  Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...