У х в а л
а ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
2 червня 2006 року
м.Київ
Суддя
Верховного Суду України Сенін Ю.Л., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на
рішення Дарницького районного суду м.Києва від 8 грудня 2005 року та ухвалу
апеляційного суду м.Києва від 21 квітня 2006 року,
в с
т а н
о в и в :
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про
стягнення аліментів, посилаючись на те, що вона перебуває з відповідачем у
шлюбі, не працює у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за їх дитиною
- донькою ОСОБА_3, 2004 року народження, до досягнення дитиною трьох років, а
ОСОБА_1 не надає їй матеріальної допомоги. Позивачка просила стягнути аліменти
у твердій грошовій сумі на своє утримання у сумі 500 грн. та на утримання
дитини в сумі 1000 грн.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києва від 8 грудня
2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м.Києва від 21 квітня
2006 року, позов задоволено частково, постановлено стягнути із відповідача на
користь ОСОБА_1 аліменти на її та доньки ОСОБА_3, 2004 року народження,
утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 750 грн. щомісячно, починаючи із 28
жовтня 2005 року до досягнення дитиною трьох років; постановлено після
досягнення дитиною трьох років стягнути із відповідача на користь позивачки
аліменти на утримання доньки в розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною
повноліття.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені в
справі судові рішення й направити справу на новий розгляд, посилаючись на
невідповідність висновків суду обставинам справи та доказам.
Касаційна скарга не може бути прийнята до провадження з
таких підстав.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя-доповідач
відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є
необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності
перевірки матеріалів справи.
Із змісту
касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що задовольняючи
частково позов, суд виходив із встановлених фактів перебування сторін у шлюбі,
наявності спільної малолітньої дитини, перебування позивачки у відпустці по
догляду за дитиною та того, що ОСОБА_1 хоча й офіційно не працює, має доходи і
відповідно до ст.ст. 84, 180 СК України зобов'язаний утримувати дитину до
досягнення нею повноліття та дружину у період перебування останньої у
відпустці; розмір аліментів у твердій грошовій сумі судом визначено відповідно
до встановлених обставин справи.
Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної
інстанції не вправі встановлювати або
вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи
відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної
скарги в цій частині без наведення конкретних порушень судом норм
процесуального права, які були допущені при встановленні зазначених в рішенні
фактів, також не можуть бути визнані такими, що викликають необхідність
перевірки матеріалами справи.
Доводи скарги та зміст оскаржуваних рішень також не дають
підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм
матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК
України як підстави для скасування рішень.
На підставі
наведеного та керуючись
пунктом 5 частини 3 статті 328
ЦПК України,
у х
в а л
и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1. про стягнення
аліментів, за касаційною скаргою ОСОБА_1. на рішення Дарницького районного суду
м.Києва від 8 грудня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м.Києва від 21
квітня 2006 року.
Копію
ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1
Ухвала
оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду
України Ю.Л.Сенін