Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/16126/13-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 02.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2013.
Дата набрання законної сили: 04.02.2014
Результат оскарження 04.02.2014 Київський апеляційний адміністративний суд: залишено постанову суду без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.  Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		25 листопада 2013 року                      № 826/16126/13-а
		 
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І.  розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
		за позовом Обслуговуючого кооперативу "Власна квартира 1" до  Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування постанови №330/13/1 від 08.08.2013 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Обслуговуючий кооператив «Власна квартира 1» звернувся до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. києві про скасування постанови від 08.08.2013 №330/13/1.
		          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його представники були відсутні під час проведення перевірки, за результатом якої складено акт від 30.07.2013, висновку такого акту є безпідставними, оскільки позивачем розпочато проведення будівельних робіт після реєстрацій декларації про початок виконання будівельних робіт. 
		Відповідач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - заперечував проти задоволення  позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи. Так, відповідач зазначає, що позивачем розпочато будівельні роботи без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України «про регулювання містобудівної діяльності». Також, відповідач зазначає, що позапланову перевірку позивача, за результатом якої складено акт від 25.04.2013  проведено з дотриманням вимог Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та з дотриманням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, а відтак, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
		14.11.2013 в судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про продовження вирішення справи в порядку письмового провадження.
		Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		          Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі звернення громадянина ОСОБА_1 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ТОВ «СтартБілдінг», місцезнаходження об'єкту будівництва:  будівництво будівлі невизначеного призначення на вул. Академіка Віл'ямса, 8-Д у Голосіївському районі м. Києва, за результатом якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил  від 30.07.2013   (далі акт перевірки).
		          Як вбачається з акту перевірки відповідачем за результатом перевірки встановлено, що за вказаною вище адресою підрядною організацією ТОВ «СмартБілдінг» на замовлення Обслуговуючого кооперативу «Власна квартира 1» виконуються будівельні роботи із будівництва будівлі невизначеного призначення. Під час перевірки з виїздом на місце та враховуючи надані документи встановлено, що будівельні роботи виконуються  без документа, якій надав би право на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		          На підставі акту перевірки відповідачем прийнято припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 30.07.2013, яким з 30.07.2013 зупинено виконання будівельних робіт до усунення виявлених порушень.
		Також, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2013 та постановою від 08.08.2013 №330/13/1 за результатом розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності визнано Обслуговуючий кооператив «Власна квартира 1» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 103 230  грн.     
		Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
		          Згідно п.2 ч.1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І - III категорії складності. 
		Право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється  (ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
		Судом встановлено та позивачем не заперечується Декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті «Будівництво житлового будинку по вул.. Академіка Вільямса, 8-Д у Голосіївському районі м. Києва» зареєстровано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 15.08.2013 за № КВ 083132270350.
		Факт проведення позивачем будівельних робіт підтверджується фототаблецею до згадуваного акту перевірки, що долучена до матеріалів справи.
		З системного аналізу викладеного вбачається, що на час проведення перевірки   позивачем будівельні роботи виконувались  без документа, якій надав би право на виконання будівельних робіт (без реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт) отже висновок відповідача про порушення позивачем вимог порушено ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" є обґрунтованим та знайшов підтвердження під час вирішення справи.
		 Відповідно до ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" № 687-ХІV від 20.05.1999, для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
		Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 549, територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.
		Згідно зі статтею 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
		Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
		Згідно п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України від 02.06.2011 №22 основними завданнями інспекції державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме: здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм.
		Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі по тексту - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.
		Відповідно до п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
		Як зазначено вище перевірку проведено на підставі звернення фізичної особи отже при проведенні перевірки відповідач діяв відповідно Порідку №533. 
		Відповідно до п. 8 порядку №553 за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках. 
		Пунктом 17 Порядку встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається, зокрема, протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності,  будівельних   норм,  державних стандартів і правил.
		          Акт  перевірки  складається  у  двох  примірниках та  підписується  посадовою особою інспекції,  яка провела  перевірку  та  суб'єктом   містобудування,   щодо   якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (пункт 18 Порядку). 
		          Припис складається  у  двох примірниках.  Один примірник припису  залишається  в  інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (пункт 19 Порядку). 
		          Протокол  протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються  керівникові  відповідної  інспекції або його заступникові  для  винесення  постанови  про накладення штрафу, передбаченого законодавством України (пункт 20 Порядку). 
		Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф (п.22 Порядку).
		Як зазначено вище, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт від 30.07.2013, яким з 30.07.2013 зупинено виконання будівельних робіт до усунення виявлених порушень.
		Також, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30.07.2013. 
		В подальшому, за результатом розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідачем прийнято оскаржувану постанову. 
		Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. 
		Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України. 
		Згідно з абз 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат.
		Статтею 3 зазначеного закону визначено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю. 
		Накладати штраф від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю мають право його та уповноважені ним посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю.
		Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" визначає Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244. 
		Відповідно до п.2,4 зазначеного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються Держархбудінспекцією та її територіальними органами. 
		Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. 
		Згідно п.6,7 Порядку, питання про накладення штрафу розглядається в 15-денний строк з дня одержання протоколу про правопорушення. У разі потреби справа може розглядатися за участю представників суб'єкта містобудування, експертів, інших причетних до неї осіб. 
		Рішення про накладення штрафу оформлюється постановою про накладення на суб'єкта містобудування штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку. У постанові зазначається розмір штрафу. 
		Аналіз викладених законодавчих норм та обставин справи, свідчить про те, що відповідач, при прийнятті оскаржуваної постанови, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.
		Судом не встановлено порушень з боку відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача, оскаржувана постанова узгоджуються з вимогами чинного законодавства і прийнята відповідно до обставин, що склалися, в межах наданих йому повноважень. 
		Згідно з ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. 
		Згідно ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. 
		Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведена правомірність та обґрунтованість прийнятої ним оскаржуваної постанови з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
		На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ПОСТАНОВИВ:
		Відмовити в задоволенні позовних вимог.
		 
		Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
		 
		 
		Суддя                                                                                                В.І. Келеберда

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...