Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 45/186 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Інший майновий спір.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.05.2009. Забезпечено надання загального доступу: 19.05.2009.

Номер судового провадження: не визначено

<HTML>
<HEAD>
<TITLE>45/186</TITLE>
<META NAME="FILENAME" CONTENT="5033_723506.html">
<META NAME="DOCID" CONTENT="723506">
<META NAME="DOCORGID" CONTENT="103">
<META NAME="CAUSECOURT" CONTENT="5033">
<META NAME="CAUSENUM" CONTENT="45/186">
<META NAME="CAUSEDATE" CONTENT="24.02.2009">
<META NAME="DOCDATE" CONTENT="06.05.2009 00:00">
<META NAME="DOCTYPE" CONTENT="3">
<META NAME="CAUSETYPE" CONTENT="3">
<META NAME="CAUSECATEGORY" CONTENT="4047">
<META NAME="CAUSELOCATION" CONTENT="A">
<META NAME="HEARINGCLOSED" CONTENT="V">
<META NAME="JUDGEPOSITION1" CONTENT="1">
<META NAME="JUDGENAME1" CONTENT="Поляк О.І.">
<META NAME="JUDGECODE1" CONTENT="005033000823">
<META NAME="JUDGEPOSITION2" CONTENT="2">
<META NAME="JUDGENAME2" CONTENT="Калатай Н.Ф.">
<META NAME="JUDGECODE2" CONTENT="005033000225">
<META NAME="JUDGEPOSITION3" CONTENT="3">
<META NAME="JUDGENAME3" CONTENT="Пашкіна С.А.">
<META NAME="JUDGECODE3" CONTENT="005033000760">
<META NAME="MEMBPOSITION1" CONTENT="1">
<META NAME="MEMBTYPE1" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE1" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE1" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE1" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME1" CONTENT="Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)">
<META NAME="MEMBSHORT1" CONTENT="Позивач 1">
<META NAME="MEMBOKPO1" CONTENT="04633423">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS1" CONTENT="вул.Хрещатик, 36 м. Київ 01044">
<META NAME="CHASTDERGVL1" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION2" CONTENT="2">
<META NAME="MEMBTYPE2" CONTENT="P">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE2" CONTENT="Z">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE2" CONTENT="">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE2" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME2" CONTENT="Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)">
<META NAME="MEMBSHORT2" CONTENT="Позивач 2">
<META NAME="MEMBOKPO2" CONTENT="04633423">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS2" CONTENT="вул.Хрещатик, 36 м. Київ 01044">
<META NAME="CHASTDERGVL2" CONTENT="FALSE">
<META NAME="MEMBPOSITION3" CONTENT="3">
<META NAME="MEMBTYPE3" CONTENT="V">
<META NAME="MEMBPOZYVACHTYPE3" CONTENT="">
<META NAME="MEMBVIDPOVIDACHTYPE3" CONTENT="V">
<META NAME="MEMBOSOBATYPE3" CONTENT="U">
<META NAME="MEMBNAME3" CONTENT="Товариство з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп"">
<META NAME="MEMBSHORT3" CONTENT="Відповідач 1">
<META NAME="MEMBOKPO3" CONTENT="32253151">
<META NAME="MEMBPOSTADDRESS3" CONTENT="вул.Шолуденка, 3, оф.205 м. Київ 04116 (03680, м. Київ, вул.Горького, 172, 11 поверх)">
<META NAME="CHASTDERGVL3" CONTENT="FALSE">
<META HTTP-EQUIV="Content-Type" CONTENT="text/html; charset=utf-8">
<META NAME="Author" CONTENT="">
<META NAME="Description" CONTENT="Document">
<META NAME="Document-state" CONTENT="static">
<META NAME="Updated" CONTENT="14.05.2009 3:38:43">
<META NAME="Robots" CONTENT="All">
<META NAME="Keywords" CONTENT="">
<SCRIPT>
function OnLoad()
{
}
function OnError()
{
}
</SCRIPT>
<STYLE TYPE="text/css">
@page SectionA {
 margin-left: 15 mm;
 margin-right: 15 mm;
 margin-top: 15 mm;
 margin-bottom: 15 mm;
 mso-paper-source: 0;
}
DIV.Section {
 page: SectionA;
}
BODY, FONT {
 @charset "Windows-1251";
 cursor: text;
 font-family: Times New Roman;
 font-size: 12 pt;
}
FONT.fs40 {
 font-family: Facefont SSH;
 font-size: 72 pt;
}
FONT.fs32 {
 font-size: 16 pt;
 font-weight: bold;
 text-decoration: underline;
}
FONT.fs37 {
 font-weight: bold;
}
FONT.fs31 {
 font-size: 20 pt;
 font-weight: bold;
}
FONT.fs34 {
 font-size: 14 pt;
}
FONT.fs33 {
 font-size: 14 pt;
 font-weight: bold;
}
FONT.fs35 {
 font-size: 14 pt;
}
FONT.fs36 {
 font-size: 14 pt;
}
P {
 font-family: Times New Roman;
 font-size: 12 pt;
 text-align: left;
 margin-top: 0 mm;
 margin-bottom: 0 mm;
 white-space: normal;
 word-spacing: normal;
 word-wrap: normal;
}
TABLE P {
 width: auto;
}
P.ps20 {
 text-align: center;
 text-indent: 10 mm;
}
P.ps17 {
 margin-left: 9 mm;
}
P.ps14 {
 text-align: center;
}
P.ps8 {
 text-align: justify;
 margin-left: 10 mm;
}
P.ps2 {
 margin-left: 10 mm;
}
P.ps0 {
 text-align: justify;
 margin-left: 9 mm;
}
P.ps1 {
 text-align: justify;
 margin-left: 9 mm;
 text-indent: 1 mm;
}
P.ps12 {
 text-align: justify;
 margin-left: 55 mm;
 text-indent: -45 mm;
}
P.ps18 {
 margin-left: 12 mm;
 text-indent: -2 mm;
}
P.ps9 {
 text-align: justify;
 margin-left: 9 mm;
}
P.ps3 {
 text-align: justify;
 margin-left: 76 mm;
 text-indent: -67 mm;
}
P.ps6 {
 text-align: justify;
 margin-left: 76 mm;
 text-indent: -67 mm;
}
P.ps13 {
 text-align: justify;
 margin-left: 76 mm;
 text-indent: -67 mm;
}
P.ps10 {
 text-align: justify;
 margin-left: 9 mm;
 text-indent: 14 mm;
}
P.ps11 {
 text-align: justify;
 margin-left: 21 mm;
 text-indent: -12 mm;
}
P.ps5 {
 text-align: justify;
 margin-left: 138 mm;
 text-indent: -128 mm;
}
P.ps16 {
 margin-left: 10 mm;
}
</STYLE>
</HEAD>
<BODY>
<IMG src="herb.gif" height=72 width=54>
       КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       
 01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14
 
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
  06.05.2009                                                                                           № 45/186
  Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
  головуючого:          Поляк О.І.
  суддів:            Калатай  Н.Ф. 
           Пашкіної С.А. 
  при секретарі:           Царук І.О. 
  За участю представників:
  від позивача за первісним позовом - Сахацький С.О. (дов. № 049-05/2397 від 05.05.2009р.); 
  від відповідача за первісним позовом - Шульєва Т.Л. (дов. б/н від 29.04.2009р.) 
  розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" 
  на рішення господарського суду м.Києва від 26.12.2008 
  у справі № 45/186 (суддя Самсін Р.І.) 
  за позовом                               Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 
  до                                                   товариства з обмеженою відповідальністю "Юга-Групп" 
  третя особа позивача             
  третя особа відповідача            
  про                                                   стягнення заборгованості
  за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Юга – Групп”
до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання недійсним договору в частині та укладення додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:
  Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Юга-Групп” 3 639 130,00 грн. заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 550 050,00 грн. пені.
Товариством з обмеженою відповідальністю “Юга – Групп” подано зустрічний позов, в якому товариство просить суд у задоволенні первісного позову відмовити повністю і визнати договір № 370 від 10.05.2007р. в частині розділу 3 “Відповідальність сторін” (пп. 3.1, 3.1.1, 3.1.2) та пов'язаних з ними              пп. 2.1.2, 2.2.1, 2.2.3 договору недійсним, а також внести зміни до даного договору, вважаючи укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору № 370 від 10.05.2007р. в редакції, яка підписана ТОВ “Юга-Групп” на умовах, визначених угодою.
Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 45/186 від 26.12.2008р. первісний позов задоволено частково, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Юга-Групп” на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2 990 000,54 грн. суми пайового внеску, 18 281,00 грн. судових витрат, в іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково, визнано недійсним договір № 370 від 10.05.2007р. в частині пп. 3.1, 3.1.1, 3.1.2 розділу “Відповідальність сторін” визнано недійсним, в іншій частині заявлених зустрічних вимог відмовлено, стягнуто з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юга-Групп” 101,50 грн. судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано невиконанням відповідачем за первісним позовом своїх договірних зобов’язань щодо сплати пайового внеску. 
Також місцевий господарський суд прийшов до висновку, що п.п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2 договору № 370 від 10.05.2007р. передбачають відповідальність за зобов'язанням право вимоги за яким обмежено законом і, відповідно, в цій частині вимогам закону не відповідають, а тому суд визнав обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню зустрічні вимоги щодо визнання недійсним договору в цій частині. В задоволенні первісних вимог в частині стягнення з відповідача суми пені та інфляційних нарахувань, що передбачені п. 3.1.1, 3.1.2 договору № 370 від 10.05.2007р., господарський суд м. Києва відмовив у зв'язку із встановленою недійсністю вказаних положень договору. На думку місцевого господарського суду, оспорювані, згідно зустрічних вимог, пункти 2.1.2, 2.2.1, 2.2.3 договору № 370 від 10.05.2007р. не суперечать чинному законодавству, оскільки жодних обмежень щодо погодження в договорі порядку одержання/надання розрахунків суми, що підлягає оплаті за договором, скоригованій на індекс інфляції від дати розрахунку, а також обумовлення обов'язку сторони договору здійснювати контроль за стягненням пені, положення законодавства не містять.
Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 45/186 від 26.12.2008р. в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ “Юга-Групп” до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про визнання недійсними пунктів 3.1., 3.1.1, 3.1.2 договору № 370 від 10.05.2007р., а також в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) про стягнення 648 590,00 грн. інфляційних втрат та 550 050,00 грн. пені скасувати і прийняти нове рішення, яким позовну заяву в частині стягнення 648 590,00 грн. інфляційних втрат та 550 050,00 грн. пені задовольнити, в решті рішення господарського суду м. Києва залишити без змін.
В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом посилається на те, що оспорюване рішення прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки місцевим господарським судом не надано належної оцінки тому, що станом на день подачі позову відповідачем за первісним позовом своїх договірних зобов’язань щодо сплати пайового внеску виконано не було. Пайовий внесок не є безкорисливим та не може розглядатися як благодійництво. А тому, ч. 4 ст. 175 та ч. 2 ст. 177 Господарського кодексу України до вказаних правовідносин застосовуватися не можуть. Господарським судом м. Києва невірно визначено, що врахування індексу інфляції при проведенні розрахунків є формою відповідальності за невиконання зобов’язання. Відповідно до договору № 370 від 10.05.2007р., врахування індексу інфляції на дату проведення розрахунку є істотною його умовою, а не видом відповідальності за невиконання зобов’язання.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Юга-Групп” також звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду м. Києва у справі № 45/186 від 26.12.2008р. в частині відмови в задоволенні зустрічних позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги ТОВ “Юга-Групп” задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі товариство зазначає про те, що оспорюване рішення прийняте при неповному з’ясуванні всіх обставин справи та з порушенням норм матеріального права, оскільки Київська міська рада ТОВ “Юга-Групп” дозволу на видалення зелених насаджень, які підпадають під пляму забудови не надавала, у зв’язку з чим товариство не мало змоги розпочати підготовчі будівельні роботи на об’єкті, внаслідок чого не було своєчасно сплачено пайовий внесок в розмірі 2 990 000,54 грн. за договором № 370 від 10.05.2007р. Сплата пайового внеску при неможливості протягом року розпочати будівництво порушило співвідношення майнових інтересів ТОВ “Юга-Групп” і позбавило останнього того, на що воно розраховувало при укладенні договору.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:
Відповідно до рішення Київської міської ради “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва” від 27.02.2003р. № 271/431 (із змінами та доповненнями) між сторонами,16.04.2007р., укладено договір № 370, предметом якого, відповідно до п. 1.1., є сплата забудовником (ТОВ “Юга-Групп”) пайової участі (внесків) на створення інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з прибудовою будинку (загальна площа квартир - 6 447, 87 кв. м.) з вбудованими на першому поверсі приміщеннями загальною площею 1 031, 0 кв.м. (в тому числі офісів - 621, 70 кв.м., магазину - 170, 70 грн., фізкультурно-оздоровчих - 238, 60 кв.м.) та підземним паркінгом загальною площею 2 754 кв.м. до реконструйованого будинку на вул. Будівельників, 30 у Дніпровському районі міста Києва.
Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що розмір пайового внеску, згідно з розрахунками 1, 2, 3, 4 та 5 становить 2 990, 54 тис. грн.
Розділом 2 договору визначено, що забудовник зобов'язаний, зокрема: перерахувати пайовий внесок у сумі 2 990,54 тис. грн. в термін з травня по липень 2007р. включно рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.
Відповідно до п. 1 Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (Додаток № 1 до рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003р. “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”) пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ що діє на дату сплати. Сплата даних внесків покладається на інвесторів (забудовників), що здійснюють на території міста Києва будівництво або реконструкцію будь-яких об'єктів, незалежно від їх форми власності.
Відповідно до п. 4.6 вищезазначених Нормативів пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником).
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
За умовами укладеного договору позивач за первісним позовом зобов'язувався за три дні до сплати коштів, передбачених пп. 2.1.1 Договору, надати забудовнику за його зверненням розрахунок суми, скоригованої на індекс інфляції (п. 2.2.1 Договору), а після подання інвестором документів, передбачених в п. 2.1.3 щодо сплати пайового внеску в повному обсязі з урахуванням положень розділу 3 та п. 4.1 надати йому довідку, оформлену відповідно до діючого порядку (п. 2.2.2 Договору).
З наявного в матеріалах справи розрахунку позивача, заборгованість відповідача за договором № 370 від 10.05.2007р. складає 4 189 630,00 грн., з них: 3 639 130,00 грн. сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 550 050,00 грн. - пеня, нарахована за прострочення строків сплати пайових внесків відповідно до вимог п. 3.1 Договору.
Як встановлено судом, відповідач свої зобов'язання за договором щодо внесення платежів станом на день розгляду справи не виконав, суму пайових внесків у визначеному договором розмірі 2 990,54,00 тис. грн. не сплатив.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положення договору (п. 2.1.1) передбачають обов'язок перерахувати пайовий внесок у сумі 2 990,54 тис. грн. в термін з травня по липень 2007р. включно, рівними частками щомісячно але не пізніше 28 числа, а відтак строк виконання зобов'язань в частині сплати пайового внеску станом на дату вирішення спору є таким, що настав. Отже, як вірно встановив місцевий господарський суд, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу по сплаті пайового внеску в розмірі 2 990,54 тис. грн. є правомірними.
Пунктом 3.1.1 договору передбачено, що у разі прострочення строків сплати пайових внесків інвестор сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати. Відповідно до п. 2.2.3 договору позивач здійснює контроль за стягненням пені, передбаченої п. 3.1.1 договору.
Розмір несплаченої частки пайового внеску сплачуються забудовником у сумі скоригованій Головним управлінням економіки та інвестицій на індекс інфляції від дати його розрахунку (п. 3.1.2 договору).
Вказані положення договору є предметом оскарження згідно зустрічного позову у справі. Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду та вважає, що ним правомірно визнано обґрунтованими заявлені вимоги ТОВ “Юга-Групп” про визнання договору № 370 від 10.05.2007р. в частині пп. 3.1, 3.1.1, 3.1.2 Розділу “Відповідальність сторін” договору недійсним, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями (ч. 1 ст. 232 ГК України).
Відповідно до п. 5 ст. 22 Закону України “Про столицю України - місто-герой Київ” у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти інвесторів (забудовників) в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, з метою поліпшення фінансового забезпечення комплексної забудови міста.
Частиною 5 статті 27 Закону України „Про планування і забудову територій” в редакції станом на момент укладення договору передбачено, що вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури    населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) у створенні (розвитку) соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва з урахуванням оцінки соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста в грошовому виразі (гривнях) без ПДВ в цінах 2002 року визначено у Нормативах для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (Додаток № 1 до рішення Київської міської ради                   № 271/431 від 27.02.2003р. “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва”).
Згідно п. 1.1 Нормативів пайова участь (внесок) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста являє собою одноразовий внесок, який інвестор має сплатити до бюджету м. Києва без урахування ПДВ, що діє на дату сплати.
Цей внесок включає в себе наступні складові: відшкодування витрат бюджету м. Києва на розширене відтворення його ресурсів; плати інвестора за право реалізувати свій проект будівництва (реконструкції) на території столиці.
Принципи визначення розміру пайової участі викладені у розділі 2 Нормативів, згідно з яким, розмір пайової участі (внеску) інвестора (забудовника) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва визначається за принципами: компенсації витрат бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури: інвестори мають компенсувати витрати бюджету міста на розширене відтворення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури пропорційно до навантаження на інфраструктуру міста, яке вони будуть здійснювати у разі реалізації проекту будівництва (реконструкції); комплексного підходу до розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста: соціальна та інженерно-транспортна інфраструктура розвивається рівномірно по всій території міста; урахування соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста: розмір пайової участі (внеску) інвесторів (забудовників) визначається з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста; сприяння залученню інвестицій в економіку міста: визначення розміру пайової участі з урахуванням соціально-економічного значення проектів будівництва (реконструкції) для міста має створювати сприятливі умови для залучення інвестицій в економіку міста.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 ГК України, суб'єкти господарювання відповідно до частини четвертої статті 175 цього кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.
Таким чином, Господарський кодекс України містить спеціальну норму, яка регулює правовідносини щодо участі суб'єктів господарювання у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування.
Згідно ч. 4 ст. 175 ГК України, суб'єкти господарювання у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, можуть добровільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
Законом України „Про планування і забудову територій”, на момент укладення договору, не було передбачено обов’язку замовника брати участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, в якому останній мав намір здійснити будівництво об’єкта містобудування. 
Таким чином, колегія суддів вважає, що на момент укладення договору, спірні правовідносини регулювалися спеціальними нормами Господарського кодексу України, у зв'язку з чим загальні норми права, які встановлюють господарсько-правову відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов зобов'язання при вирішенні спору застосуванню не підлягали.
Згідно ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, пунктом 1 якої передбачено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства.
Оскільки п.п. 3.1, 3.1.1, 3.1.2 договору № 370 від 10.05.2007р., які встановлюють відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, в тому числі у вигляді сплати пені у розмірі 0,1% від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення строку сплати, визначеного п. 2.1.2 договору та сплати внеску в сумі скоригованій на індекс інфляції від дати його розрахунку передбачають відповідальність за зобов'язанням право вимоги за яким обмежено законом, то вказані пункти договору відповідно в цій частині не відповідають вимогам закону, в зв’язку з чим місцевим господарським судом обґрунтовано визнано договір в цій частині недійсним та відмовлено у стягненні  з відповідача суми пені та інфляційних нарахувань, що передбачені недійсними пунктами договору № 370 від 10.05.2007р. 
Крім того, вирішуючи спір про визнання договору № 370 від 10.05.2007 року в частині його окремих положень недійсним, місцевий господарський суд, керуючись положеннями ст. 4 ГПК України, правомірно не застосував до спірних правовідносин  рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003р. “Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної або інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва” в частині п. 4.9. “Наслідки порушення інвестором (забудовником) умов Порядку”.
Посилання апелянта (позивача за первісним позовом) на те, що оспорюваний п. 3.1.2 договору, який передбачає, що розмір несплаченої частини пайового внеску сплачується забудовником у сумі, скоригованій Головним управлінням економіки та інвестицій на індекс інфляції від дати його розрахунку є істотною умовою договору, а не видом відповідальності, колегія суддів вважає  безпідставними, оскільки по-перше, п. 3.1.2. договору міститься в розділі „Відповідальність сторін”, а по-друге передбачає коригування на індекс інфляції несплаченої частки суми договору, а не сплату вказаної суми скоригованої на індекс інфляції . Крім того, як вбачається з розрахунків ( а.с. 10-13, т.1), пайовий внесок в сумі 2990,54 тис. грн. ( без ПДВ), передбачений договором № 370 від 10.05.2007р., розрахований  з урахуванням індексу інфляції з 01.01.03 по 01.04.07р.         
Щодо оспорюваних згідно зустрічних вимог пункти 2.1.2, 2.2.1, 2.2.3 договору № 370 від 10.05.2007р., то останні не суперечать чинному законодавству, зокрема Господарському кодексу України, оскільки жодних обмежень щодо погодження умов договору стосовно порядку одержання/надання розрахунків суми, що підлягає оплаті за договором скоригованій на індекс інфляції від дати розрахунку, а також обумовлення обов'язку сторони договору здійснювати контроль за стягненням пені,  положення законодавства не містять, а відтак  у суду нема підстав для визнання  договору № 370 від 10.05.2007р. в частині оспорюваних положень - п. 2.1.2, 2.2.1, 2.2.3 недійсним.
Крім того, слід зазначити, що загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України. Частиною 1 та 3 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Разом з тим, позивачем за зустрічним позовом не обґрунтовано яким саме положенням закону суперечать п.п. 2.1.2, 2.2.1, 2.2.3 договору, а наведені норми Господарського кодексу України не свідчать про неможливість передбачити сторонами договору в його умовах відповідних положень, зокрема про порядок одержання/надання розрахунків суми, що підлягає оплаті за договором скоригованій на індекс інфляції від дати розрахунку та обумовлення обов'язку сторони договору здійснювати контроль за стягненням пені.
Стосовно вимоги позивача за зустрічним позовом щодо внесення змін до договору  № 370 від 10.05.2007р., вважаючи укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору № 370 від 10.05.2007р. в редакції, яка підписана ТОВ “Юга-Групп” на умовах, визначених угодою, слід зазначити наступне.
Відповідно до частини другої статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Також в даній статті визначено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Частиною четвертою статті 188 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Згідно додаткової угоди № 1 до договору, з приводу якої виник спір, пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору № 370 від 10.05.2007р. викладено наступним чином:
“Забудовник зобов'язаний: п. 2.1.1 Перерахувати пайовий внесок у сумі 2 990,54 тис. грн. (без ПДВ) в термін до 18.09.2009р. на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету ... (далі по тексту)”.
Необхідність внесення змін в частині строку сплати пайового внеску зі сторони ТОВ “Юга-Групп” обґрунтовується тим, що з дати укладення договору № 370 від 10.05.2007р. сталися істотні зміни обставин,  якими керувалися сторони при укладанні договору, що обумовило неможливість виконання зобов'язань по сплаті пайового внеску у строк визначений договором від 10.05.2007р. № 370.
Так, зокрема, серед таких обставин позивач за зустрічним позовом зазначає ненадання Київською міською радою (Київською міською державною адміністрацією) дозволу на видалення зелених насаджень, які підпадають під пляму забудови по вул. Будівельників 30 у Дніпровському районі м. Києва, що унеможливлювало початок підготовчих будівельних робіт на об'єкті. Окрім того, Київською міською радою (Київською міською держадміністрацією) анульовано ордер № 7040096 на встановлення тимчасової огорожі на період виконання робіт з прибудови до житлового будинку з вбудованими офісними приміщеннями, магазином непродовольчих товарів на першому поверсі та підземним паркінгом до реконструйованого будинку по вул. Будівельників 30 у Дніпровському районі міста Києва та зобов’язано призупинити роботи по будівництву.
Неотримання товариством дозвільних документів та існуюча можливість скасування рішення Київради про надання ТОВ “Юга-Групп” в оренду земельної ділянки для подальшої забудови по вул. Будівельників 30 у Дніпровському районі міста Києва за твердженням позивача за зустрічним позовом, робить неможливим реалізацію проекту будівництва об'єкта, сплата пайових внесків щодо якого є предметом договору № 370 від 10.05.2007р..
Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦК України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав встановлених ч. 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.   Зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли  розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
Оскільки доказів існування зазначених обставин, з якими зокрема, ст. 652 ЦК України пов'язує можливість зміни договору на вимогу однієї із сторін,                   ТОВ “Юга-Групп” надано не було, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо внесення змін до договору  № 370 від 10.05.2007р., вважаючи укладеною додаткову угоду про внесення змін до договору № 370 від 10.05.2007р. в редакції, яка підписана ТОВ “Юга-Групп” на умовах, визначених угодою, задоволенню не підлягають.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 45/186 від 26.12.2008р. відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи, а відтак підстав для його скасування немає.
 
Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд - 
 
 
ПОСТАНОВИВ:
  1. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 45/186 від 26.12.2008р. залишити без змін, а апеляційні скарги Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) і товариства з обмеженою відповідальністю “Юга-Групп” без задоволення.
2. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи № 45/186.
 
  Головуючий суддя                                                                      Поляк О.І. 
 
  Судді                                                                                          Калатай  Н.Ф.
 
                                                                                          Пашкіна С.А.
 
 
  13.05.09 (відправлено) 
 
</BODY>
</HTML>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...