Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0810/7475/2012 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 23.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 11.01.2014.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  
		   Справа № 0810/7475/2012
		                                                                                                                  №/п 1-кп/317/7/2013 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И
		 
		«09» грудня  2013 року                                                                             м. Запоріжжя
		 
		Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
		головуючого    судді:                                        Мінгазова Р.В.,
		при секретарі:                                                    Притиці А.І.,
		за участю прокурора:                                        Параскевова Д.С.,
		обвинуваченого:                                        ОСОБА_1,
		захисника обвинуваченого:                              ОСОБА_2
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12012080230000071 від 27.11.2012 року за обвинуваченням 
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, є фізичною особою-підприємцем, раніше не засудженому,
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України, суд -
		 
		         В С Т А Н О В И В:                    
		 
		24 грудня 2012 року до Запорізького районного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_1 якому було пред'явлено обвинувачення у скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 242 КК України.
		На підставі ухвали суду від 14.08.2013 року кримінальне провадження закрито у зв'язку з відмовою прокурора від державного обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України.
		Відповідно до обвинувального акту наданого 14.08.2013 року ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він будучи зареєстрований як фізична особа-підприємець, на підставі договору найму (оренди) нерухомого майна від 23.03.2012 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та Володимирівською сільською радою Запорізького району Запорізької області в особі голови ОСОБА_3, використовуючи насосну станцію № 1, 2 з мережами та обладнанням, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, маючи умисел спрямований на порушення вимог законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, без дозволу на спеціальне водокористування, в період часу з 26.04.2012 року по 08.08.2012 року, здійснив водозабір з р. Дніпро, чим порушив правила охорони вод, встановлені ст. 38 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України, порядок затвердження та видачі дозволу на спеціальне водокористування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 321.
		Так, внаслідок дій ОСОБА_1, в період часу з 26.04.2012 року по 08.08.2012 року  на думку сторони обвинувачення незаконно добуто з р. Дніпро 507 500 куб.м. води, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди державі на загальну суму 14 489 125,00 грн., у зв'язку з чим  в рамках кримінального провадження Запорізькою міжрайонною екологічною прокуратурою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Запорізькій області подано позовну заяву про відшкодування вказаних збитків 
		Суд, керуючись ст. 349 КПК України постановив досліджувати докази в повному обсязі, а саме: допитати обвинуваченого, свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3, відповідно до заяв сторін, та інші матеріали справи. 
		Проти такого порядку дослідження доказів не заперечують учасники судового провадження.
		Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину у здійсненні водозабору без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Крім того зазначив, що 23.03.2012 року між ним та Володимиріською сільською радою Запорізького району Запорізької області в особі голови ОСОБА_3 було укладено договір найму (оренди) нерухомого майна, відповідно до якого обвинувачений набув право користування насосними станціями № 1, 2 разом з мережами та обладнаннями за адресою: АДРЕСА_2, вказані насосні станції використовувались виключно для подачі технічної води з р. Дніпро для поливу садівничих товариств, які знаходились на території Володимирівської сільської ради. Інших джерел отримання технічної води не було. Продовжуючи свою підприємницьку діяльність ОСОБА_1 15 квітня 2012 року уклав договору на поставку технічної води з садовими товариствами: «Спутник Вит», «Наш сад», «Голубой маяк», «Лаванда», «Освіта», «Орбита-Кран», «Великий Луч-3», «Високовольтник», «Голубая балка», «Экран», «Строитель»,  в особі їх голів, відповідно до яких постачання технічної води повинно було відбуватись з 15.04.2012 року по 15.10.2012 року. 
		Також обвинувачений пояснив, що процедура отримання дозволу на спеціальне водокористування займала приблизно 2,5 - 3 місяці, отримання вказаного дозволу ОСОБА_1 розпочав відразу після укладання договорів на поставку води. Постачання технічної води розпочав наприкінці квітня 2012 року, знаючи про необхідність на отримання дозволу на спеціальне водокористування, та відповідно без його наявності, пояснивши це тим, що йому було відомо про наявність дозволу на спеціальне водокористування насосними станціями у ЖКП «Альтернатива» в оренді якій до цього перебувала насосна станція, та відповідно вважав, що в наслідок його дій не настануть негативні наслідки.
		ОСОБА_1 та його захисник вважають що в діях обвинуваченого відсутній склад кримінального правопорушення передбачений ч. 2 ст. 242 КК України, оскільки відсутні головні кваліфікуючі ознаки, а саме: дії ОСОБА_1 не потягнули за собою забруднення поверхневих або підземних вод та водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод  або зміну їх природніх властивостей, або виснаження водних об'єктів. Та відсутні докази наявності обов'язкових в даному випадку наслідків у вигляді загибелі або захворюванні людей, масовому загибелі об'єктів тваринного або рослинного світу або інших тяжких для біосфери наслідків.     
		Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_4., ОСОБА_11, ОСОБА_3  підтвердили той факт, що ОСОБА_1 як фізична особа підприємець уклав договір оренди насосних станцій № 1, 2 з мережами та обладнанням, розташовану за адресою: АДРЕСА_2. Також зазначили, що вказані насосні станції забезпечували постачання технічної води до садівничих товариств та кооперативів на території Володимирівської сільської ради, відкачка води здійснювалась із р. Дніпро. Щороку садові товариства укладають договори на постачання технічної води для поливу, в 2012 році договори на поставку води укладались з ФОП ОСОБА_1 Подача води велася з травня 2012 року по серпень 2012 року, чи отримував ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне водокористування їм не відомо.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14, зазначила, що вона з 2001 року по теперішній час працює у Державному управління охорони довколишнього природного середовища в Запорізької області за цей час обіймала різні посади, з 03.07.2012 року обіймала посаду в.о. начальника відділення регулювання водокористування , охорони та відтворення водних ресурсів. Також пояснила, що до її обов'язків входило розгляд та підготовка до видачі дозволу на спеціальне водокористування. Станом на 18.10.2012 року матеріалів клопотання на видачу дозволу на спеціальне водокористування від  ФОП ОСОБА_1 до управління не надходило. Щодо отримання дозволу на спеціальне водокористування пояснила, що він видається протягом 10 робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів, однак зазначила, що на збирання  всіх необхідних документів необхідно багато часу. 
		Допитані в судовому засіданні свідки: ОСОБА_10 та  ОСОБА_15 зазначили, що вони обіймають посади державних інспекторів відділу екологічного контролю та водних ресурсів Державної екологічної інспекції, до їх функціональних обов'язків входить інспектування суб'єктів господарської діяльності з приводу дотримання водоохоронного законодавства. При інспектування водонасосних станцій за адресою АДРЕСА_2, які перебували в оренді у ФОП ОСОБА_1 08.08.2012 року ними було встановлено, що за вказаною адресою відбувається забір води з річки Дніпро, при цьому надати будь-яких дозвільних документів ОСОБА_1 не зміг,  та пояснив, що дозволу на спеціальне водокористування у нього немає. Також зазначили, що за результатами перевірки було складено протокол про адміністративне порушення № 000563 від 08.08.2012 року та зроблено розрахунок розміру завданих збитків за методикою затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року №  389 та Мінстерства Юстиції України № 767/16783 від 14.08.2009 року, відповідно до якого матеріальна шкода складає 14 489 125,00 грн. На питання суду пояснили, що їм не відомо чи завдали дії ОСОБА_1 яку-небудь шкоду водному об'єкту, яка полягає у забрудненні поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, виснаження водного джерела, чи створили його дії небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля, оскільки такі перевірки взагалі не проводились.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12, зазначила, що працює на посаді провідного гідролога відділу звіту використання водних ресурсів Запорізького регіонального управління водних ресурсів, серед іншого до її посадових обов'язків входить узгодження клопотань при оформленні дозволів на спеціальне водокористування. На питання суду пояснила, що  ФОП ОСОБА_1 звернувся до дозвільного центру із заявою на узгодження клопотань для отримання дозволу на спеціальне водокористування 12.04.2012 року. Оскільки ОСОБА_1 надав усі необхідні документи Запорізьке РУВР погодило лист узгодження клопотання на отримання дозволу на отримання спеціального водокористування та передало його до дозвільного центру з усіма матеріалами, реєстрацію в дозвільному центрі лист погодження пройшов 19.04.2012 року. Також пояснила, що погодження листа узгодження з усіма організаціями може тривати півтора місяці, крім того повідомила суду про те, що станом на 18.10.2012 року ОСОБА_1 дозвіл на спеціальне водокористування не отримав, оскільки всі копії дозволів передаються до управління, та відповідно копія дозволу ФОП ОСОБА_1 відсутня.
		Інспектором з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області ОСОБА_9 було проведено розрахунок у відповідності до «ОСОБА_11 розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів», затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 року за № 389, відповідно до якого загальний обсяг забраної води за період з 26.04.2012 року по 08.08.2012 року складає 507 500 куб.м., а сума шкоди, яка була завдана державі складає 14 489 125,00 грн. Проте, як зазначила сама ОСОБА_16 при проведенні повторного допиту, обсяги викачаної води при розрахунку розміру збитків заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, визначається на підставі довідки підприємства, яка в свою чергу складається з даних внесених до Книги обліку водопостачання. Також пояснила, що на запит Державної екологічної інспекції, ФОП ОСОБА_1 надав довідку від 08.08.2012 року про обсяг забраної води за період з 26.04.2012 року по 08.08.2012 року, відповідно до якої обсяг води складає 544600 м.куб. Однак пізніше, 09.08.2012 року ФОП ОСОБА_1 надав іншу довідку про обсяг забраної води за період з 26.04.2012 року по 08.08.2012 року, відповідно до якої було забрано 507500 м.куб. Як було пояснено в судовому засіданні свідком ОСОБА_9 та ОСОБА_1 обидві довідки складались на підставі даних які вносились до Журналу обліку водопостачання, копія якої міститься в матеріалах справи, та Книга обліку водопостачання, оригінал якої міститься в матеріалах справи. Крім того судом встановлено, що в матеріалах справи міститься ще одна довідка про обсяг забраної води від 21.08.2012 року відповідно до якої за період з 26.04.2012 року по 08.08.2012 року було забрано 403942 м.куб. води, однак вказана довідка до уваги не приймалась. Пояснити наявність трьох різних довідок та двох журналів обліку води обвинувачений ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_9, якою було здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів не змогли.
		Також в ході додаткового допиту свідка ОСОБА_9 судом було встановлено, що надані ОСОБА_1 журнали обліку забраної води та довідки складені на їх підставі ніким не перевірялись, а також не було встановлено фактичну спроможність насосів здійснювати забір вказаних об'ємів води.
		Відповідно по п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів» обов'язок доказування та вжиття заходів щодо забезпечення цивільного позову лежить на стороні обвинувачення.
		Отже з огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність значної матеріальної шкоди, однак критично ставиться до даних її розрахунку та даних про кількість забраної води, оскільки стороною обвинувачення не надано достатніх та беззаперечних доказів. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишити цивільний позов без розгляду.
		Органами досудового розслідування дії  ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 242 КК України.
		Кваліфікуючими ознаками правопорушення саме за ч. 2 ст. 242 КК України є: загибель або захворювання людей; масова загибель тваринного або рослинного світу; інші тяжкі наслідки.
		Під іншими тяжкими наслідками можуть визнаватись: загибель однієї особи, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень одній, двом або більше особам, масове захворювання людей, виведення з ладу виробничих підприємств чи інших важливих споруд, масові загибель або захворювання об'єктів тваринного світу, знищення лісових масивів на значних площах, неможливість відтворення протягом тривалого часу ті чи інші природні об'єкти або використовувати природні ресурси у певному регіоні, генетичне перетворення природних об'єктів, спричинення великих матеріальних збитків, у тому числі пов'язаних з відновленням належної якості довкілля, неможливість проживання на певній території і вимушене переселення людей. 
		При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
		Так, ОСОБА_1 скоїв злочин середнього ступеню тяжкості. Разом з тим, він частково визнав себе винним, активно сприяв розкриттю злочину, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, що в свою чергу суд відносить до обставин які пом'якшують покарання.
		Обставинами, що обтяжують покарання відсутні.
		З огляду на вищевикладене, а також особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно призначити покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням.          
		Розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням не встановлено та не доведено стороною обвинувачення. 
		Цивільний позов прокурора Запорізької міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Запорізькій області, Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного забору з р. Дніпро, залишити без розгляду.
		Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
		 
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
		 
		З А С У Д И В:
		 
		ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 242 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням, у разі, якщо він на протязі одного року випробувального строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
		На протязі випробувального строку, на підставі ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи.
		Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити - особисте зобов'язання.
		Цивільний позов прокурора Запорізької міжрайонної екологічної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Запорізькій області, Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок самовільного забору з р. Дніпро - залишити без розгляду. Роз'яснити прокурора право на звернення із вказаним позовом до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
		Речові докази по справі: 
		оригінал матеріалів перевірки Державної екологічної інспекції в Запорізькій області ФОП «ОСОБА_1.» на 10 арк. - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом всього часу його зберігання; 
		оригінал договору найма (оренди) від 23.03.2012 року, на 6 аркушах, укладеного між Володимирівською сільською радою та ФОП «ОСОБА_1.»;  оригінал рішення сімнадцятої сесії позачергового зібрання Володимирівської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 1 від 22.03.2012 року; оригінал свідоцтва на право власності на насосну станцію №1, 2, по АДРЕСА_2; оригінал виписки про реєстрацію права власності на насосну станцію №1, 2, по АДРЕСА_2 - повернути за належністю Володимирівській сільській раді Запорізького району Запорізької області.
		оригінали договорів № 32 та № 1 про надання послуг з централізованого постачання технічної води, укладені між ЖКП «Альтернатива» в особі директора ОСОБА_17 та ОСК «Прибрежний» в особі голови ОСОБА_4 - повернути за належністю до ОСК «Прибрежний».    
		Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення. 
		 
		          
		Суддя                                                                                                           Р.В. Мінгаз

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...