Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 764/11045/13-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019).
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 25.12.2013. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2013.
Дата набрання законної сили: 23.12.2013
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		23.12.2013
		 
		Апеляційний суд міста Севастополя
		Провадження № 11кп/797/139/13                 Головуючий у першій інстанції :  Орлова С.В.
		Категорія: ст. 111 ч.1 КК України         Доповідач в апеляційній інстанції : Юненко М.О.
		Копія
		У Х В А Л А
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
		 
		23 грудня 2013 року колегія суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду міста Севастополя у складі: 
		головуючого - судді Юненко М.О.,
		суддів - Кабаля І.І., Косенка А.М.,
		за участю: секретаря - Івченка М.О.,
		прокурора  -  Махіня Л.Б.,
		захисника-адвоката ОСОБА_4,
		обвинуваченого - ОСОБА_5,                                                            
		розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні апеляційного суду міста Севастополя апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Севастополя Махіня Л.Б. на ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 31 жовтня 2013 року, про повернення обвинувального акта старшому прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України - Василенку С.В.  по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114 ч.1 КК України, ОСОБА_5, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 ч.1 КК України, 
		ВСТАНОВИЛА:
		Згідно обвинувального акту, у листопаді 2009 року заступник директора з технічних питань Федерального державного унітарного підприємства (далі - ФДУП) «Завод «Электроприбор» (РФ) громадянин Російської Федерації ОСОБА_10, діючи умисно й усвідомлюючи, що своїми діями завдає шкоди національній безпеці України у сфері оборони, вступив з громадянином України ОСОБА_11 в злочинну змову, спрямовану на збирання з метою передачі іноземній організації - ФДУП «Завод «Электроприбор», відомостей, що становлять державну таємницю, які містяться в блоках до станції постановки перешкод МП-405-1.
		Відповідно до заздалегідь обумовленого ОСОБА_11 та ОСОБА_8 єдиного плану і розподілу ролей, останній повинен був здійснити дії щодо доступу до блоків станції постановки перешкод МП-405-1, які містять відомості, що становлять державну таємницю України, після чого, діючи спільно з ОСОБА_11, придбати їх.
		Після придбання вказаних блоків ОСОБА_11 повинен був забезпечити їх вивезення власним автомобілем марки «Шевроле-Авео» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 та зберігання до моменту передачі іноземній організації - ФДУП «Завод «Электроприбор».
		Так у листопаді 2009 року, відповідно до спільного з ОСОБА_11 злочинного плану ОСОБА_8 встановив контакт із військовослужбовцем військової частини А4068 (м. Севастополь), який мав допуск і доступ до блоків станції постановки перешкод МП-405-1 і запропонував йому за грошову винагороду зібрати та передати їм для послідуючої передачі ФДУП «Завод «Электроприбор» вказані блоки, у тому числі й ті, які містять відомості з обмеженим доступом.
		У подальшому ОСОБА_8 25 січня 2010 року прибув потягом № 007 сполученням "Санкт-Петербург - Севастополь" до м. Севастополь, де зустрівся з ОСОБА_5, який діяв умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, й узгодив з ним конкретний план спільного збирання шляхом незаконного придбання таємних відомостей з наступною їх передачею за грошову винагороду іноземній організації.
		29 січня 2010 року ОСОБА_8 і ОСОБА_11 після передачі означеному військовослужбовцю грошових коштів за блоки до станції постановки перешкод МП-405-1 на автомобілі марки "Шевроле-Авео" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до орендованого ним у гаражному кооперативі «Якір» гаражу, розташованому за адресою: АРК м. Севастополь, вул. Комуністична, де зберігались вказані блоки для їх отримання.
		Цього дня у ході проведення оперативно-розшукового заходу "контрольоване постачання" після отримання зазначених блоків у вказаному гаражі співробітниками Служби безпеки України було виявлено та припинено злочинні дії щодо збирання з метою передачі іноземній організації ОСОБА_8 і з метою передачі представнику іноземної організації ОСОБА_11 відомостей, що становлять державну таємницю, які містяться у блоках до станції постановки перешкод МП-405-1, а саме, К-І-1-01 № 4МВ29 (децимальний № ШМ2.008.008), К-І-2-01 № 4ХГ30 (децимальний № ШМ2.008.009), К-І-3-01 № 4ХЖ23 (децимальний № ШМ2.008.010), К-І-4-01 № 4ХК14 (децимальний № ШМ2.008.011), КЗ-4-01 № 01201 (децимальний № ГХ2.030.102), КЗ-14 № 02445 (децимальний № ГХ2.068.146) та К2 № 03756 (децимальний № ШМ2.009.057).
		Відповідно до експертного висновку державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності відомостей від 24 грудня 2012 року № 276/10-ЕВ відомості, що містяться у вищевказаних блоках, становлять державну таємницю у сфері оборони, підпадають під дію статті 1.9.9 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 р. № 440 (зі змінами), та мають за сукупністю   ступінь   секретності   "таємно",   тому   що   дають   змогу встановити окремі основні тактико-технічні характеристики станції постановки перешкод МП-405-1, а саме: частотний та динамічний діапазон, чутливості літерних блоків підсистеми радіотехнічного виявлення станції, а також частотний діапазон та вихідну потужність підсистеми активних перешкод.
		Розголошення відомостей, що містяться у блоках до станції постановки перешкод МП-405-1, а саме: К-І-1-01, К-І-2-01, К-І-3-01, К-І-4-01, КЗ-4-01, КЗ-14 та К2, з урахуванням вилучених деталей та елементів означених блоків (відповідно до акту заміни та переведення у несекретний стан від 18.01.10) за сукупністю, призведе до розголошення окремих основних тактико-технічних характеристик станції постановки перешкод МП-405-1, що підлягають захисту від технічних розвідок, та, як наслідок, збільшить вірогідність уразливості кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, чим завдасть шкоди інтересам держави та її обороноздатності.
		На підставі викладеного, громадянин РФ ОСОБА_8 обвинувачується у тому, що будучи заступником директора з технічних питань ФДУП «Завод «Электроприбор», діючи умисно й усвідомлюючи, що своїми діями завдає шкоди національній безпеці України у сфері оборони, за попередньою змовою з ОСОБА_11 зібрав з метою передачі іноземній організації - ФДУП «Завод «Электроприбор», відомості, що становлять державну таємницю, яка міститься в блоках до станції постановки перешкод МП-405-1, отриманих 29 січня 2010 року від військовослужбовця в/ч А4068 у гаражі гаражного кооперативу «Якір», розташованого за адресою: АРК м. Севастополь, вул. Комуністична.
		Таким чином, громадянин Російської Федерації ОСОБА_8 вчинив шпигунство, а саме збирання з метою передачі іноземній організації - ФДУП «Завод «Электроприбор» (РФ) відомостей, що становлять державну таємницю, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 114 КК України.
		Досудовим розслідуванням встановлено, що у листопаді 2009 року ОСОБА_14, діючи умисно й усвідомлюючи, що своїми діями завдає шкоди обороноздатності та державній безпеці України, вступив з заступником директора з технічних питань Федерального державного унітарного підприємства (далі-ФДУП) «Завод «Электроприбор» (РФ) громадянином Російської Федерації ОСОБА_8 у злочинну змову, спрямовану на збирання та передачу йому, як представнику іноземної організації - ФДУП «Завод «Электроприбор», відомостей, що становлять державну таємницю, які містяться в блоках до станції постановки перешкод МП-405-1.
		Відповідно до заздалегідь обумовленого ОСОБА_5 та ОСОБА_8 єдиного плану і розподілу ролей, останній повинен був здійснити дії щодо доступу до блоків станції постановки перешкод МП-405-1, які містять відомості, що становлять державну таємницю, після чого, діючи спільно з ОСОБА_5, придбати їх.
		Після придбання вказаних блоків ОСОБА_5 повинен був забезпечити їх вивезення власним автомобілем марки «Шевроле-Авео» державний реєстраційний номер ЄН 4398 АВ та зберігання до моменту передачі іноземній організації - ФДУП «Завод «Электроприбор».
		Так у листопаді 2009 року, відповідно до спільного зі ОСОБА_8 злочинного плану останній встановив контакт із військовослужбовцем військової частини А4068 (м. Севастополь), який мав допуск і доступ до блоків станції постановки перешкод МП-405-1 і запропонував йому за грошову винагороду зібрати та передати їм для послідуючої передачі ФДУП «Завод «Электроприбор» вказані блоки, у тому числі й ті, які містять відомості з обмеженим доступом.
		У подальшому ОСОБА_11, який діяв умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, 25 січня 2010 року зустрівся із ОСОБА_8, який прибув потягом № 007 сполученням "Санкт-Петербург - Севастополь" до м. Севастополь, та узгодив з ним конкретний план спільного збирання шляхом незаконного придбання таємних відомостей з наступною їх передачею за грошову винагороду іноземній організації.
		29 січня 2010 року ОСОБА_8 і ОСОБА_5 після передачі означеному військовослужбовцю грошових коштів за блоки до станції постановки перешкод МП-405-1 на автомобілі марки "Шевроле-Авео" державний реєстраційний номер НОМЕР_1, прибули до орендованого ним у гаражному кооперативі «Якір» гаражу, розташованому за адресою: АРК м. Севастополь, вул. Комуністична, де зберігались вказані блоки для їх отримання.
		Цього дня у ході проведення оперативно-розшукового заходу "контрольоване постачання" після отримання зазначених блоків у вказаному гаражі співробітниками Служби безпеки України було виявлено та припинено злочинні дії щодо збирання з метою передачі іноземній організації ОСОБА_8 і з метою передачі представнику іноземної організації ОСОБА_5 відомостей, що становлять державну таємницю, які містяться у блоках до станції постановки перешкод МП-405-1, а саме, К-І-1-01 № 4МВ29 (децимальний № ШМ2.008.008), К-І-2-01 № 4ХГ30 (децимальний № ШМ2.008.009), К-І-3-01 № 4ХЖ23 (децимальний № ШМ2.008.010), К-І-4-01 № 4ХК14 (децимальний № ШМ2.008.011), КЗ-4-01 № 01201 (децимальний № ГХ2.030.102), КЗ-14 № 02445 (децимальний № ГХ2.068.146) та К2 № 03756 (децимальний № ШМ2.009.057).
		Відповідно до експертного висновку державного експерта з питань таємниць про ступінь секретності відомостей від 24 грудня 2012 року № 276/10-ЕВ відомості, що містяться у вищевказаних блоках, становлять державну таємницю у сфері оборони, підпадають під дію статті 1.9.9 Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 р. № 440 (зі змінами), та мають за сукупністю ступінь секретності "таємно", тому що дають змогу встановити окремі основні тактико-технічні характеристики станції постановки перешкод МП-405-1, а саме: частотний та динамічний діапазон, чутливості літерних блоків підсистеми радіотехнічного виявлення станції, а також частотний діапазон та вихідну потужність підсистеми активних перешкод.
		Розголошення відомостей, що містяться у блоках до станції постановки перешкод МП-405-1, а саме: К-І-1-01, К-1-2-01, К-І-3-01, К-І-4-01, КЗ-4-01, КЗ-14 та К2, з урахуванням вилучених деталей та елементів означених блоків (відповідно до акту заміни та переведення у несекретний стан від 18.01.10) за сукупністю, призведе до розголошення окремих основних тактико-технічних характеристик станції постановки перешкод МП-405-1, що підлягають захисту від технічних розвідок, та, як наслідок, збільшить вірогідність уразливості кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, чим завдасть шкоди інтересам держави та її обороноздатності.
		На підставі викладеного, громадянин України ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що діючи умисно й усвідомлюючи, що своїми діями завдає шкоди обороноздатності та державній безпеці України, за попередньою змовою із представником іноземної організації ФДУП «Завод «Электроприбор» громадянином Російської Федерації ОСОБА_8 зібрав з  метою  передачі  йому  відомості, що становлять державну таємницю, яка міститься в блоках до станції постановки перешкод МП-405-1, отриманих 29 січня 2010 року від військовослужбовця в/ч А4068 у гаражі гаражного кооперативу «Якір», розташованого за адресою: АРК м. Севастополь, вул. Комуністична.
		Таким чином, громадянин України ОСОБА_5, діючи умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, зібрав з метою передачі представнику іноземної організації відомості, що становлять державну таємницю, чим вчинив державну зраду у формі шпигунства, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 111 КК України.
		18 жовтня 2013 року до Ленінського районного суду міста Севастополя з Генеральної прокуратури України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114 ч.1 КК України, ОСОБА_5, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 ч.1 КК України.
		31 жовтня 2013 року ухвалою Ленінського районного суду міста Севастополя обвинувальний акт у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114 ч.1 КК України, ОСОБА_5, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 ч.1 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22012000000000043 від 30 листопада 2012 року, повернуто старшому прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України, старшому раднику юстиції - Василенку С.В.
		Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що недодержанні повною мірою слідчим і прокурором при підписанні та прокурором при затвердженні обвинувального акта вимог ст. 29, п. 18 ч. 1 ст. 42 КПК України.
		В апеляційний скарзі прокурор Махіня Л.Б., просить ухвалу районного суду скасувати, у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Апеляція мотивована тим, що при розгляді матеріалів кримінального провадження судом допущено порушення вимог ст. 29 КПК України. Вказуючи про необхідність повернення прокурору обвинувального акта стосовно ОСОБА_8 і ОСОБА_5 з підстав не засвідчення підписом перекладача документу, складеного на російській мові, і відсутності перекладу реєстру досудового розслідування, судом залишено без уваги наступне, що клопотання про переклад обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування з української мови на російську ОСОБА_8 не заявлялось. Питання щодо необхідності такого перекладу не з'ясовувалось у обвинуваченого і судом.
		З урахуванням зазначеного, а також відсутності будь-яких зауважень стосовно обвинувального акта, складеного українською мовою, не може бути підставою для його повернення висновок про не автентичність текстів обвинувальних актів на українській і російській мовах, який зроблено судом при прийнятті рішення про повернення обвинувального акта прокурору.
		Різниця в текстах обвинувальних актів полягає лише у тому, що на сторінці 6 обвинувального акта, складеного українською мовою зазначено, що «на підставі викладеного ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що...», а у російському перекладі цього документу на цій же сторінці зазначено, що «на оснований изложенного, гражданин Украины обвиняется в том, что..». Така різниця між цими текстами не свідчить про їх неавтентичність, на що посилається суд, а вказує лише про технічну помилку при складанні обвинувальних актів, в результаті якої прізвище ОСОБА_5 у обвинувальному акті, складеному на російській мові, саме у зазначеному відрізку обвинувачення, не вказано.
		Вказана технічна помилка, а також відсутність перекладу реєстру і не засвідчення перекладачем перекладу на російську мову обвинувального акта жодним чином не порушили права і законні інтереси учасників кримінального провадження, і не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта прокурору.
		Прокурор вважає, що посилання районного суду на невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України, як на одну з підстав повернення обвинувального акта, є також необґрунтованим і таким, що суперечить вимогам ст. 314 КПК України.
		Згідно з законом такою підставою є невідповідність вимогам кримінального процесуального закону лише обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
		Крім того, відповідно до вищезазначених роз'яснень суду касаційної інстанції проведення будь-яких слідчих або інших процесуальних дій, окрім тих, що зазначені в ухвалі про повернення обвинувального акта в кримінальному провадженні, не допускається.
		Поряд з цим, в ухвалі Ленінського районного суду м. Севастополя від 20.06.2013 про недоліки, на які звернув суд у тому ж складі лише в ухвалі від 31.10.2013, взагалі не вказувалось. Відтак, суд в попередній ухвалі фактично визнав відповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону за виключенням зазначених у ній недоліків.
		Заслухавши доповідача, прокурора на підтримання апеляційної скарги, адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5, які просили ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних обставин.
		Положеннями ст.291 КПК України законодавець встановив процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, ряд відомостей, що їх має містити обвинувальний акт, а також чітко визначив ті процесуальні документи, що в обов'язковому порядку додаються органом досудового розслідування до обвинувального акту.
		Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд вправі з підготовчого судового засіданні повернути обвинувальний акт прокурору у випадку якщо він не відповідає вимогам цього кодексу. Тобто, коли  в обвинувальному акті будуть виявлені недоліки, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначене до судового розгляду. 
		Відповідно до ст. 29, п. 18 ч.1 ст. 42 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою, при цьому підозрюваний, обвинувачений мають право користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою вони володіють, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.
		Про це йдеться і в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 року.
		Особа вважається такою, що не володіє мовою судочинства, якщо воно не здатна добре розуміти цю мову і вільно розмовляти нею. Крім того, слід мати на увазі, що кримінально - процесуальне «спілкування» специфічне, насичене термінологією і мовними зворотами, де синтаксичні та смислові нюанси мають важливе значення. У цьому зв'язку ігнорування слідчим обмеженості ( « бідноти», виключно побутової орієнтації) словникового запасу підозрюваного, обвинуваченого, підсудного ставить під загрозу реалізацію права на захист. Тому коли є  сумнів в ступені достатності мовного багажу суб'єкта слід звернутись за допомогою до відповідного фахівця, а також запросити перекладача.
		Таким чином, судова колегія вважає, що слідчі документи вручаються обвинуваченому в перекладі на його рідну мову. 
		Разом з тим, такі вимоги закону слідчим під час підписання та прокурором при затвердженні обвинувального акта в повному обсязі виконані не були.
		З матеріалів провадження видно, що ОСОБА_8 є громадянином Російської Федерації, українську мову не розуміє, тому органом досудового слідства було складено обвинувальний акт українською та російською мовами.
		Однак, наданий до суду обвинувальний акт, складений російською мовою в порушення вимог ч. 4 ст. 29 КПК України не засвідчений підписом перекладача.
		Поряд з цим, як правильно вказав суд першої інстанції, обвинувальний акт викладений на російській мові, частково не відповідає обвинувальному акту складеному українською мовою, зокрема, на стор. 6 обвинувального акту на український мові зазначено: „...На підставі викладеного, громадянин України ОСОБА_5 обвинувачується у тому, що....", тоді як в обвинувальному акті, складеному російською мовою вказано: „На основании изложенного, гражданин Украины обвиняется в том, что...». 
		При цьому, не дивлячись на те, що при складанні було допущено технічну помилку, на що вказує прокурор в апеляційній скарзі,однак ця обставина незаперечно свідчить, що тексти обвинувальних актів, викладених на український та російській мові є не автентичними, оскільки з тексту російською мовою не відомо, яка ж саме особа обвинувачується.
		Крім того, як встановлено в судовому засіданні, за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_8, в ході досудового розслідування був залучений перекладач, однак реєстр матеріалів досудового розслідування, який, згідно ст. 293 КПК України підлягає обов'язковому врученню підозрюваному, взагалі не перекладено російською мовою, а вручений ОСОБА_8 лише українською мовою.
		Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 109 та п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додано реєстр матеріалів досудового розслідування, який не відповідає вимогам ч. 2 ст. 109 КПК України.
		Так, відповідно до ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
		У доданому ж до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні дії і не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході розслідування, зокрема - коли та ким внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, коли та ким складений обвинувальний акт і т.д., а вказані - не розкривають суті проведених процесуальних дій та прийнятих рішень.
		З урахуванням наведеного колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора, у зв'язку з чим, ухвала  районного суду підлягає залишенню без зміни.
		Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України, -
		УХВАЛИЛА:
		Апеляційну скаргу прокурора прокуратури міста Севастополя Махіня Л.Б., залишити без задоволення. 
		Ухвалу Ленінського районного суду міста Севастополя від 31 жовтня 2013 року, якою  обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114 ч.1 КК України, ОСОБА_5, якому повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 111 ч.1 КК України, повернуто старшому прокурору відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки України, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України Василенку С.В.  - залишити без зміни.
		Ухвала касаційному оскарженню не підлягає. 
		 
		СУДДІ: (підписи)
		З оригіналом дійсно:
		Суддя апеляційного суду міста Севастополя М.О. ЮНЕНКО

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...